Голова Волиньради Григорій Недопад відвідав Ковельську філію обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. У робочій зустрічі також взяли участь заступник голови Григорій Пустовіт, очільник Ковельської райради В’ячеслав Шворак та начальниця місцевої райвійськадміністрації Ольга Черен.

Предмет розмови – підготовка до нового навчального року. І цей процес дуже не простий, – стверджує директор ліцею Павло Боснюк. Широкомасштабна війна не вплинула на кількість охочих здобувати військовий фах, навпаки – цьогоріч на одне місце претендує більше 3 абітурієнтів. «Подали документи понад 1350 юнаків і дівчат з різних областей, в тому числі й тимчасово окупованих територій. 70% дітей – з сільської місцевості. Потужності ліцею дозволяють зарахувати на навчання лише 390 курсантів. Це при тому, що серед абітурієнтів більше 320 осіб пільгових категорій, які мають першочергове право на вступ. І це тільки діти загиблих і тих, хто сьогодні воює, я не кажу про сиріт, талановиту молодь та внутрішньо переміщених осіб, у яких також є прерогатива», – розповідає Павло Боснюк.

Поки у навчальному корпусі тривають вступні іспити, поруч розгорнуто масштабний будівельний майданчик. Директор ліцею розповідає про другий свій великий клопіт. В одному з житлових корпусів взялися перекладати аварійні водо- та тепломережі. Але щойно почали, як виявили значно серйозніші проблеми: з’ясувалося, що причина поширення грибка в приміщенні не тільки діряві труби. Зведена у 80-их будівля була поставлена на підмурівок з червоної цегли і без жодної гідроізоляції, тож постійно всотує вологу, а пліснява дісталася ледь не горішніх поверхів. Відтак, знадобиться капітальний ремонт і утеплення. 2 мільйонів гривень, які у ліцеї заощадили під час дистанційного навчання і планували спрямувати на ремонт мереж, критично мало. Тож Павло Боснюк просить підтримки з обласного бюджету і з запитом на 10 мільйонів гривень ще у червні вже звертався до розпорядника коштів – ОВА, але результату поки нема.

«Наш освітній заклад належить до тих небагатьох, де майже немає випадкових здобувачів освіти. Його молодь обирає дуже свідомо, більше половини наших випускників продовжують навчання у військових вишах. А у найближчі десятиліття в нашій країні професія військового буде однією з найзатребуваніших», – переконаний Павло Боснюк. І додає: якщо відремонтувати ще один житловий корпус, який зараз пустує і має такі ж проблеми, що й попередній, то кількість курсантів цілком реально ще цього навчального року збільшити на 160 осіб. Справа лише за фінансуванням, каже Павло Боснюк, і обіцяє, що у разі виділення фінансування завершить роботи на обох об’єктах до початку опалювального сезону.

Голова обласної ради Григорій Недопад певен, що пропозицію директора ліцею неодмінно варто підтримати. «Ми негайно розпочнемо консультації з облвійськадміністрацією, і я впевнений, що рішення знайдемо. Більше того, вважаю за можливе залучити до фінансування цього проєкту і громади, адже і їхні діти теж тут навчаються. Днями я запланував засідання Координаційної ради органів місцевого самоврядування нашої області, і це питання буде одним з головних у порядку денному. Переконаний, що більшість самодостатніх громад погодяться підтримати дітей, які, наслідуючи своїх батьків, хочуть обрати шлях воїна», – висловив сподівання Григорій Недопад.

Своє сприяння у вирішенні питання розширення матеріально-технічної бази Ковельської філії військового ліцею пообіцяли і очільники місцевої райради та райадміністрації.

У церемонії погашення поштівки, приуроченої бойовим літакам-винищувачам F-16, взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад та його заступник Григорій Пустовіт.

Чергову «воєнну» марку Укрпошта присвятила українським повітряникам і презентувала напередодні Дня Повітряних Сил. Автор поштового випуску “Винищувачі зла” Максим Паленко метафорично зобразив, як українська армія нищить символ “Імперії зла” – кремлівську вежу, стираючи її на тертці з вічками у вигляді винищувачів.

«Україна давно чекає на ці сучасні винищувачі, які допоможуть захистити і небо, і море, і наші мирні міста і села, а ще сприятимуть знищенню московитської імперії зла. А поки очікування все ще триває, ми, українці, будемо колекціонувати марки з F-16 і таким чином допомагати нашим оборонцям», – зазначив очільник Волинської дирекції АТ «Укрпошта» Іван Люсак. Він додав, що 16 грн з кожної поштівки буде спрямовано на придбання безпілотників для Збройних Сил України. На це Укрпошта планує залучити близько 10 мільйонів гривень.

Голова обласної ради Григорій Недопад зізнався, що як і більшість українців, з цікавістю і нетерпіння очікує на випуск кожної наступної марки. «Ми сподіваємося, що символізм, який втілився в реальність після погашення марки з російським військовим кораблем, матиме місце і тепер. І після сьогоднішньої презентації вже невдовзі у нашому небі з’явиться ескадрилья літаків F-16 і наша перемога стане ще ближчою. Слава Україні та її Збройним Силам», – сказав у своєму виступі голова Волиньради.

Тираж випуску “Винищувачі зла” склав 600 тисяч примірників. Вартість блоку з 4 марок – 156 грн. Традиційно марку укомплектували маркованим аркушем, художнім конвертом і листівкою.

Голова обласної ради Григорій Недопад та його заступник Григорій Пустовіт провели робочі перемовини з директоркою Центру розвитку медсестринства Міністерства охорони здоров’я Катериною Балабановою та національною консультанткою з Медсестринства та акушерства офісу ВООЗ в Україні Павліною Гук, які прибули на Волинь на запрошення в.о. ректорки Волинського медичного інституту Тетяни Пастрик.

З’ясувати ключові потреби для посилення ролі сестер і братів медичних у вітчизняній системі охорони здоров’я та збереження і трансформації кадрового потенціалу, визначити пріоритети і стратегічні напрямки розвитку медсестринства в Україні, а також запропонувати ресурси ВООЗ та інформацію про сучасні світові підходи до політики охорони здоров’я, – так окреслила мету перебування в області Катерина Балабанова. Упродовж двох днів у рамках незалежної платформи «Голос медсестринства» посадовиці МОЗ та ВООЗ обговорюватимуть це з практичними, головними та старшими медсестрами, викладацьким складом освітніх медичних закладів та представниками влади краю.

Голова обласної ради Григорій Недопад зауважив, що Волинь вирізняється ініціативністю і у процесі реформування системи охорони здоров’я загалом, і у сфері медичної освіти зокрема: «Ми досить багато уваги приділяємо нашим медичним освітнім закладам: заснували медичний інститут, провели реструктуризацію, щоб сформувати в області оптимальну модель багатоступеневої освітньої підготовки медсестер, ліцензуємо нові спеціальності, є плани з розвитку матеріально-технічної бази освітніх закладів. Близькість кордону з ЄС достатньо відчутно впливає на відтік медичних кадрів. Тому ми чітко розуміємо виклики і знаємо, як діяти. Маємо дати якісну освіту і створити усі умови, щоб навчені спеціалісти залишилися в області».

Заступник голови Григорій Пустовіт додав, що сильною стороною підготовки медсестринських кадрів в області є вмотивовані керівники медичних освітніх закладів, які активно генерують ідеї та втілюють їх, ведуть за собою колективи і ефективно взаємодіють і з депутатським корпусом, і з керівництвом обласної ради як засновником.

Очільниця Волинського медінституту Тетяна Пастрик зазначила: попри те, що суть медсестринсва – догляд і піклування про пацієнта на всіх етапах одужання – однакова в Україні та інших розвинених країнах, однак значення, статусність і потреби носіїв цієї професії у нас та у світі суттєво відрізняються. «Саме тому я ініціюю зміни у підготовці цих кадрів. Вони базуються на розумінні, що медсестринство – це окрема професія, а не додаток до лікарської. Медсестер повинні навчати медсестри, а освіта має бути багатоступеневою. На Волині ми сформували таку модель: фахові медичні коледжі готують молодших бакалаврів, інститут – бакалаврів і магістрів, останніх з минулого року ми теж уже навчаємо. У найближчих планах – запровадження післядипломної освіти для медсестер, а у перспективі, можливо, – й аспірантури, адже за кордоном медсестри мають можливість займатися науково-дослідницькою роботою і здобувати наукові ступені», – констатувала Тетяна Пастрик.

Керівниця Центру розвитку медсестринства Міністерства охорони здоров’я Катерина Балабанова зазначила, що на Волині не лише розуміють, а вже й утілюють майбутню модель змін. «У вас в області є команда, і ви чітко бачите, куди рухатися. Медсестри – це солдати охорони здоров’я. Зараз ми завершуємо роботу над національною стратегією розвитку медсестринства до 2029 року. Думаю, варто почати апробовувати її саме на Волині, оскільки ви вже заклади фундамент регіональної політики розвитку медсестринства», – зауважила посадовиця МОЗ.

Вона також запропонувала реалізувати в області пілотний проєкт «Медсестра громади», цю модель запозичено в Канади. «Обов’язки медсестри, яка працює у міській поліклініці, і медсестри, яка єдина обслуговує пацієнтів в радіусі 20 кілометрів сільської місцевості, – на папері однакові, а в реальності – суттєво різняться. Цей проєкт дасть можливість медсестрам у громадах з віддаленими населеними пунктами працювати значно ефективніше. Для цього потрібно залучити громади до утримання таких фахівців, законодавчо розширити повноваження медсестер громад (виписка, доступні ліки і т.ін), а також запровадити їхню освітню кваліфікаційну підготовку», – окреслила суть проєкту Катерина Балабанова.

Григорій Недопад підтримав ідею, зауваживши, що для Волині – це актуальна тема, і не лише для північних поліських районів, а й навіть для Луцької громади, до якої у процесі децентралізації доєдналися населені пункти з віддаленістю майже у півсотні кілометрів.