Члени постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією проаналізували ряд звернень Волиньради до центральних органів влади, які будуть винесені на розгляд позачергової сесії.

Зокрема, комісія розглянули два ідентичні по суті і з незначними відмінностями у деталях проєкти рішень, авторства депутатки Людмили Кирди та депутата Ореста Маховського, які стосуються недопущення в умовах воєнного стану виключення населених пунктів області з переліку віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. У ході розгляду, автори документів запропонували об’єднати обидві відозви та винести на розгляд сесії єдиний проєкт рішення стосовно цього актуального питання.

«Пропонуємо об’єднати ці два звернення, підтримавши постанову Верховної ради. Разом з тим, серед його адресатів варто також вказати і Кабінет Міністрів як орган, що приймає відповідні розпорядження, а також Державне агентства України з управління зоною відчуження, яке є розробником», – наголосив Орест Маховський. Члени профільної комісії рекомендували сесії схвалити узгоджений проєкт рішення, авторства Людмили Кирди та підтримали пропозицію Ореста Маховського щодо розширення переліку органів, до яких скеровується текст документу.

Не досягнули такої згоди стосовно ще двох також схожих проєктів рішень: «Про звернення до Президента України щодо ветування Закону № 8401 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який ініціював депутат Віктор Олійник та «Про звернення депутатів Волинської обласної ради до Президента України, Верховної ради України щодо захисту підприємництва», авторкою якого є депутатка Юлія Вусенко. Відтак, члени профільної комісії підтримали та рекомендували на розгляд сесії обидва документи.

Схожа ситуація і з ще двома проєктами рішень: «Про звернення депутатів Волинської обласної ради до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо недопущення невиправданих обмежень прав територіальних громад», ініціаторкою якого виступила Юлія Вусенко та «Про звернення депутатів Волинської обласної ради до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо недопущення обмежень повноважень органів місцевого самоврядування», автором якого є депутат, голова бюджетної комісії Орест Маховський.

Без дискусій комісія рекомендувала обласній раді підтримати відозву до Верховної Ради України авторства депутатів Юрія Ройка, Романа Чорненького та Любові Серби щодо недопущення прийняття законопроєкту № 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств». Голова профільної комісії Анатолій Вітів нагадав, що фракція ВО «Свобода» в обласній раді також публічно висловила свою позицію стосовно цього питання на одній із попередніх сесій.

Серед непідтриманих комісією – звернення депутатів Волинської обласної ради щодо погроз місцевому самоврядуванню у Волинській області, авторства депутатів Юлії Вусенко та Ігоря Волошенюка. Голова профільної комісії Анатолій Вітів зауважив, що прийняття такого звернення не доцільне в умовах децентралізаційних процесів.

Не схвалювати на сесії комісія рекомендувала й звернення до Президента України, ВРУ та Кабміну щодо припинення договорів оренди чи користування з релігійними організаціями, які не виконують вимог законів України, яке ініціювала Юлія Вусенко. Голова комісії Анатолій Вітів нагадав, що на квітневій сесії Волиньрада уже проголосувала за ґрунтовне звернення, у якому були вказані усі відповідні доручення облвійськадміністрації, а відтак він вважає не доцільним дублювати уже схвалене сесійне рішення.

На Волині відбулося виїзне засідання представників ДП «Ліси України» та всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування. Участь у консультативній зустрічі взяв голова Волиньради Григорій Недопад, народні депутати від Волині Ірина Констанкевич, Вячеслав Рубльов та Валерій Стернійчук, а також лідери «лісових» громад області.

Вже вдруге за час повномасштабної війни Поліський лісовий офіс (так тепер, після першого етапу реформування лісової галузі, називається Волинське регіональне управління лісомисливського господарства, до якого доєднали ще й рівненський лісогосподарський комплекс) як взірець для наслідування приймає загальнодержавні наради. Цього разу до галузевих фахівців доєдналися і представники всеукраїнські асоціацій органів місцевого самоврядування, адже йшлося про переваги і можливі виклики для місцевого самоврядування, пов’язані з реформою лісового господарства.

Голова Волиньради Григорій Недопад зауважив, що стрімке запровадження змін у лісовій галузі, а також те, що вони відбулися без публічного громадського та експертного обговорення, викликало занепокоєння в областях з високим рівнем заліснення. «Централізація управління лісами, укрупнення регіональних офісів, зменшення кількості лісгоспів, втрата ними господарюючої суб’єктності, можливе скорочення працівників, корпоратизація, – усе це викликає перестороги. На Волині, де майже половина території ліси, лісомисливські господарства є одним з найбільших роботодавців, а в окремих громадах – основним джерелом наповнення бюджету, а значна частина населення у буквальному сенсі живуть з лісу. Окрім того, галузь виконує вагому соціальну складову як от будівництво та утримання лісових доріг, що суттєво поліпшує сполучення між населеними пунктами, забезпечення паливними матеріалами незахищені категорії людей. Чи не зміниться для громад ситуація із запровадженням жорсткої державної централізації? Чи не буде монополізовано ринок деревини, і чи не постраждає від цього місцевий бізнес? Ці та інші питання будуть обговорені за участі всіх зацікавлених сторін включно із законодавцями», – обґрунтував мету спільної зустрічі очільник Волиньради.

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець повідомив, що інтенсивність змін була зумовлена згубним впливом війни: багато лісових масивів знищено внаслідок бойових дій, логістичні ланцюги обірвані, попит на продукцію критично впав, значна частина переробних підприємств зупинена. «Це не просто об’єднання та укрупнення. Це інституційна зміна системи управління з пострадянської на сучасну європейську. Нам вдалося не лише централізувати управління, але й провести детінізацію, в рази збільшився рівень прибутку підприємства. За перший квартал 2023 року дохід ДП “Ліси України” становив 4,6 млрд грн, перевершивши довоєнний результат. З’явилися можливості для масштабних інвестицій у розвиток регіонів, підвищення протипожежної безпеки. Прозорий продаж деревини та пиломатеріалів на електронних майданчиках, диджиталізація, рекордне оновлення матеріально-технічної бази, нові технології висаджування, суттєве скорочення адміністративного апарату – нова модель управління виявилася значно більш життєстійкою, галузь вистояла та почала дуже швидко відновлюватися», – переконаний посадовець. Він запевнив, що у результаті завершення реформи у галузі виграють усі: і держава, і громади, і бізнес.

Керівник Поліського лісового офісу Олександр Кватирко зауважив, що лісівники – жителі тих же громад, тому регіональне управління лісогосподарників завжди мало гарну співпрацю з громадами і реалізовують спільні важливі для всіх проєкти. Він продемонстрував основні напрямки роботи він на прикладі окремих господарств. Учасники нарад оглянули новостворену лісопожежну станцію. Серед комплексу завдань із пожежної безпеки – облаштування систем відеонагляду із трирівневим контролем. Загалом 125 телевізійних систем спостереження покривають лісові масиви на 100%. Вже 2 роки працює спеціалізована ІТ-розробка «Пожежник», яка допомагає автоматично виконувати основні завдання у випадку загорянь. У порівнянні з показниками першого півріччя 2022 року на Волині площа лісових пожеж зменшилася у 14 разів.

Олександр Кватирко також детально розповів про заготівлю лісу та реалізацію деревини. За І півріччя реалізовано понад 1млн м3 лісопродукції, з них: через аукціони поставлено 903 тис. м3 деревини, решта спрямовано на потреби ЗСУ та для населення. Також для потреб населення та бюджетних установ реалізували 125 тис. м3 дров’яної деревини. «Дефіциту дров у регіоні немає, як і ажіотажу з їх придбанням. Працює інтернет-портал «ДроваЄ», – констатував він. Окрім того, головний лісівник розповів, що загальна протяжність лісових доріг перевищила 4 тис. км. На Волині щороку їх будують близько 100 км.

А ще учасники всеукраїнської наради ознайомилися з роботою зон відпочинку. Таких рекреаційно-туристичних загалом вже облаштовано близько 200. «Майже всі вони безкоштовні для відвідування. Експериментально запустили в роботу нові 4 комплекси, які зараз працюють на комерційній основі. Про потенціал говорять цифри – середній місячний дохід в межах 1 млн грн», – зазначив Олександр Кватирко. Він також продемонстрував і пункт лісової еко-реабілітації, який включає 5 ставків, пасіку на 100 вуликів з апіабудиночками, дитячий майданчик, альтанки, місця для риболовлі, паркінг. Запевняє: такі місця можуть виконувати еко-реабілітацію для військових і є гарним підґрунтям для реалізації грантових проєктів.

Кандидатуру на відзначення Премією Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування обрали під час засідання постійної комісії з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму.

Голова депутатської комісії Віктор Галан-Влащук зазначив, що головною умовою присудження цієї престижної державної відзнаки є не просто активна громадська робота молодіжних лідерів, а їх внесок у розвиток місцевого самоврядування. Він повідомив, що надійшло лише одне клопотання про представлення до парламентської нагороди – Торчинська громада висунула на здобуття Премії Верховної Ради України кандидатуру голови Молодіжної ради при Торчинській селищній раді, очільницю місцевого молодіжного громадського об’єднання «МолоДіжка» Юлію Шклярук.

Молода лідерка розповіла, що за 4 роки діяльності вона завоювала довіру громади, ведеться активний діалог та взаємодія з органами влади, залучаються ресурси на розвиток молодіжної політики. В громаді сформовано креативний молодіжний простір, прийнята програма розвитку молоді, яка передбачає фінансування з місцевого бюджету, реалізовано 10 грантових проєктів із залучення міжнародних донорів. Створено інтеграційний центр для внутрішньо переміщених осіб, де вони отримують фінансову, юридичну та психологічну допомогу, а також Раду ВПО. Працює профорієнтаційний кемпінг для допомоги молоді у виборі сучасних професій, які виходять за межі стандартного переліку спеціальностей. За участю молоді в громаді ведеться постійна волонтерська та благодійна робота на користь допомоги армійцям та цивільним, що потерпіли від війни.

Кандидатуру Юлії Шклярук схвалив депутат обласної ради Юрій Харченко, обраний від цього округу і особисто знайомий з якістю діяльності молодіжної лідерки у Торчинській громаді. Добру оцінку претендентці дала і керівниця Волинського молодіжного центру Яна Романюк.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук поцікавився у Юлії Шклярук, чи пов’язує вона своє майбутнє із професійною діяльністю в органах місцевого самоврядування. Лідерка відповіла, що визначальною для неї залишається освітянська професія, однак вона розглядає можливість також і депутатської діяльності.

Члени комісії одноголосно підтримали кандидатуру голови Молодіжної ради при Торчинській селищній раді на представлення до парламентської премії і рекомендували сесії облради схвалити це рішення.