Волинський краєзнавчий музей спільно з Регіональним музеєм Стальової Волі представили спільну експозицію у рамках українсько-польського проєкту«Музеї прикордоння – простір для інтеркультурного діалогу», який упроваджується за фінансової підтримки Європейського Союзу Програми транскордонного співробітництва.

На презентацію прийшли партнери, представники обласної ради, медійники та поціновувачі мистецтва, в тому числі й люди з інвалідністю. Вироби з порцеляни, датовані 19-20 століттям, можна було не лише побачити, але й відчути за допомогою тифлографічних (рельєфних) зображень, інформацію про експонати отримати з написів шрифтом Брайля або ж почути, скориставшись QR-кодом. Адаптованою під потреби незрячих була і розповідь екскурсовода.

Покращення доступності до музею для людей з особливими потребами і є однією з ключових цілей українсько-польського проєкту. Цей досвід волинські музейники перейняли у колег з міста Стальова Воля, – розповіла директорка обласного краєзнавчого музею Оксана Важатко. За кошти Європейського Союзу також було відремонтовано виставкову залу краєзнавчого музею, придбано спеціалізоване обладнання для демонстрації експонатів, встановлено звукові маячки.

Вона також висловила вдячність іншим партнерам: проєктній команді «Центр регіональних ініціатив Волині», яка і допомогла здобути грантове фінансування, а також Волинській обласній раді, яка забезпечила співфінансування проєкту.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук зауважив, що сьогоднішня надскладна ситуація в країні спонукає і до певного переосмислення значення культурного розвитку України.«Сьогодні боротьба іде не тільки між Україною і росією, а й між цивілізацією та варварством. Тому наші напрацювання із закордонними партнерами, зокрема, поляками, не тільки додадуть нам у розвитку музейної справи, але й дозволять упевнено почуватися у європросторі», – переконаний посадовець.

Через відеозвернення присутніх привітала і директорка Регіонального музею Стальової Волі Анетта Гаранта. Вона розповіла про свій музей, представлену частину експозиції, а також висловила упевненість, що невдовзі Україна і Польща зможуть безперешкодно обмінюватися і колекціями, і туристами.

Голова громадської організації незрячих «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук, який був залучений до організації інклюзивної виставки як консультант, високо оцінив зусилля волинських музейників у створенні умов доступу людей з інвалідністю до культурно-мистецького середовища. Він висловив готовність і надалі допомагати розвивати цей напрямок.

Менеджерка проєкту «Музеї прикордоння – простір для інтеркультурного діалогу» Ірина Дубняк повідомила, що рівнозначною частиною грантової програми є підвищення привабливості обох музеїв та їх популяризація у межах українсько-польського прикордоння. З цією метою запланована публікація каталогів кращих експонатів музеїв-партнерів, уже створено тримовний вебсайт Волинського краєзнавчого музею з елементами інклюзії, виготовлено промоційні фільми.

Важливим компонентом є і тренінгові навчання для персоналу, які дозволять підвищити кваліфікацію музейних працівників у роботі з особливими категоріями відвідувачів, а також з промоції і просування музеїв. Усе це покликане зміцнити потенціал регіональних музеїв та популяризувати культурну спадщину і пам’ятки історії транскордонного регіону.

Сьогодні минає 156 річниця від дня народження найбільшого українського історика і першого Президента Михайла Грушевського.

Минуло понад століття, а його науковий доробок і досі актуальний. Зокрема, у своїй фундаментальній десятитомній праці «Історія України-Руси» він аргументовано доводив, що творцем тисячолітньої України-Русі був український етнос, і відкидав існування «общерускої» історії, яка нібито почалася зі «спільної колиски».

Українського політичного і громадського діяча, історика та науковця вшанували сьогодні і в Луцьку. Вклонитися пам’яті Михайла Грушевського до його постаменту прийшли представники влади. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Він зазначив, що в національній традиції тяглості поколінь – вшановувати людей, які уособлюють українську державність. «Грушевський – перший український Президент. Пам’ятати про день його народження – це віддавати шану і йому, і усім поколінням, які зрушували питання існування Української держави, мріяли про неї і створили її. Ми – нащадки цієї держави і послідовники цих поколінь. А ще ми покоління, яке захищає цю державу у кривавій війні з росією», – зазначив Григорій Пустовіт.

29 вересня в Україні віддають данину пам’яті жертвам фашистської політики масового знищення населення за національною ознакою. У жалобних заходах взяв участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Урочище Бабин Яр – один з всесвітніх символів Голокосту від куль. У вересні 1941-го тут почалися масові розстріли, які не припинялися упродовж двох років. За офіційними історичними даними жертвами злочину нацистів стали майже 34 тисячі євреїв. Знайшли тут свою смерть і українці, роми, а також військовополонені. Загалом було старчено близько 100 тисяч люду.

Бабин Яр у Києві – найжахливіший, але далеко не єдиний символ Голокосту в Україні. Так, на Волині – кілька таких масових поховань єврейства. Сьогодні на одному із них – меморіалі жертвам фашистського геноциду, що у мікрорайоні Вересневе, також запалили лампадки пам’яті на спомин про 25 658 євреїв. Їх – мешканців Луцька і околиць карателі стратили упродовж тижня у серпні 1942 року.

«Це – неосяжна трагедія і найбільший воєнний злочин Другої світової війни. Єдиною провиною цих людей, переважно жінок, дітей і стареньких, було те, що вони належали до єврейського народу. Та, як засвідчив час, фашизм позбавлений національності. Сьогодні від рук вже російських окупантів також масово гинуть мирні, лише тому, що вони українці», – провів паралелі Григорій Пустовіт.

28 вересня в селі Мельники всьоме відбувся меморіальний захід вшанування вбитих більшовиками польських військовослужбовців.

У спільному вшануванні загиблих взяли участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, Шацький селищний голова Сергій Карпук, віце-маршалок Люблінського воєводства Республіки Польща Збігнєв Войцеховський, Генеральний Консул Польщі у Луцьку Славомір Місяк, громадські діячі, представники духовенства та прикордонних служб обох держав, молодь.

Ініціатива та організація меморіалу належить громадській організації «Форум українських журналістів» (голова правління Володимир Данилюк) та Генеральному консульству Республіки Польща в Луцьку.

У вересні 1939 року вірні присязі військовослужбовці Корпусу охорони пограниччя та Війська польського вступили в нерівний бій з червоноармійцями 52-ї стрілецької дивізії. Під час збройного конфлікту загинула велика кількість польських солдатів та офіцерів. Частину тіл вбитих поляків місцеві жителі знайшли і поховали на сільському кладовищі.

Нині біля пам’ятника в пам’ять про убитих більшовиками польських військовослужбовців спільно помолилися православні та римо-католицькі священники.

“Наш північно-східний сусід не давав жити народу України впродовж багатьох століть. Від загарбницьких намірів росії страждали не тільки українці, а й поляки. Спільна біль, спільна історична пам’ять об’єднала наші два народи. Історія знову повторюється – росія напала на Україну і польський народ першим підставив плече допомоги. Ми добре вивчили уроки історії, знаємо своїх героїв та віримо у спільне європейське майбутнє”,— зазначив у промові заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Присутні поклали квіти та поставили лампадки до пам’ятних знаків загиблим польським воїнам. Цього дня також відбувся символічний забіг на дистанцію 1939 метрів під назвою «Дорога до миру», у якому взяли участь учні школи села Мельники та студенти ВНУ ім. Лесі Українки.

За ще однією доброю традицією цього пам’ятного заходу присутні висадили дерева у місцевому сквері.