Про це під час зустрічі з головою Волиньради повідомив народний депутат України Дмитро Лубінець.

Приводом для зустрічі став ще один надзвичайно потрібний транш допомоги. Через народного обранця на передову Григорій Недопад передав три дефібрилятори та зарядний пристрій до них. Обладнання знайшли у закордонних партерів і вже через день його привезли на Волинь.

«Це портативне обладнання, отже його можна використовувати і в польових умовах. Саме тому ми хочемо передати це устаткування туди, де зараз ведуться найважчі баталії. Я дуже сподіваюся, що воно допоможе врятувати не одне життя», – зазначив Григорій Недопад.

Дмитро Лубінець повідомив, що дефібриляторами будуть обладнані карети швидкої, які працюють на передовій у Донецькій та Луганській областях. «Цьому обладнанню дуже зраділи наші військові медики. Воно вкрай потрібне, бо, з’ясувалося, що наші захисники на полі бою гинуть не лише від куль, а й від інфаркту через фізичне та психологічне виснаження».

Принагідно народний депутат відзвітував, що з моменту повномасштабного вторгнення Донеччина отримала від Волині 900 тонн різноманітної гуманітарної допомоги. «Це десятки гумконвоїв, логістику яких забезпечував благодійний фонд Ігоря Палиці «Тільки разом». Це тисячі кілограмів продовольства, медикаментів, військового спорядження. От і сьогодні поїду не з порожніми руками: окрім дефібриляторів везу від вас на передову тушкованку і розкладачки. Я надзвичайно вдячний за підтримку усім благодійникам, меценатам, волонтерам, волинянам, команді голови обласної ради та своїм колегам від Волині у парламенті», – зазначив народний депутат.

Григорій Недопад запевнив, що Волинь і надалі справно допомагатиме фронту та виконуватиме роль надійного тилу.

Обласні комунальні медичні заклади, де проходять лікування та реабілітацію військовослужбовці, учергове отримали кількатонні гуманітарні вантажі.

Сьогодні, як голова опікунських рад цих лікувальних установ, очільник Волиньради Григорій Недопад передав гумдопомогу для потреб пацієнтів та персоналу. А саме: медичні халати, засоби дезінфекції, предмети індивідуального захисту та гігієни, а також продукти тривалого зберігання.

«Цей гуманітарний вантаж було зібрано силами одразу декількох міжнародних волонтерських організацій: це і наші партнери з Румунії, і волонтери у Польщі, Англії та США, – розповів уповноважений голови обласної ради з питань гуманітарної допомоги Олександр Кулаков. – І це не перший гуманітарний вантаж, який прибув на Волинь. Також неодноразово наші партнери допомагали й іншим регіонам України, зокрема доставляли медичні вантажі у Кривий Ріг, Дніпропетровську область на Хмельниччину та Донеччину. Зараз ведемо перемовини із німецькими колегами щодо придбання дороговартісного устаткування та медичного обладнання для лікарень області».

Григорій Недопад додав, що з іноземними партнерами триває підписання меморандумів про подальшу довгострокову співпрацю. «Аби гуманітарні вантажі складались не із того, що їм не шкода віддати, а з того, що конче потрібне нам під час війни. Це і продукти харчування тривалого терміну зберігання, медикаменти, медичне обладнання, функціональні ліжка тощо. Сподіваємось, що наша співпраця буде ефективною і до перемоги», – резюмував голова Волиньради.

Аналізом фінансового стану закладів галузі культури завершилася серія консультацій, ініційованих головою Волиньради, за наслідками вимушеного скорочення бюджетних видатків.

Участь у сьогоднішніх дебатах взяли заступники голови обласної ради, голови постійних комісій, депутати, керівники структурних підрозділів ОВА та очільники закладів культури обласного підпорядкування, а саме: театри, філармонія, бібліотеки, музеї, історико-культурні заповідники та коледж культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського.

«Живемо у період невизначеності, але наші дії повинні бути прогнозованими на випадок, якщо урізання видатків буде не останнім. Маємо розуміти, чи дозволить режим обмеженого бюджету та жорсткої економії забезпечити функціонування комунального закладу, а також передбачити найактуальніші проблеми, пов’язані з цим», – окреслив мету зібрання голова бюджетної комісії Орест Маховський.

Переважна більшість керівників культурно-мистецьких закладів запевнили, що колективи з розумінням ставляться до скорочення фінансування, в тому числі і фонду оплати праці. Аби «вписатися» у визначені параметри, адміністратори вдаються до запровадження так званого режиму простою, який передбачає оплату на рівні двох третин мінімальної зарплатні, а також двотижневі неоплачувані відпустки, інші види оптимізації. Зумовлено це тим, що більшість мистецьких колективів не можуть провадити звичну публічну творчу діяльність. При цьому зазначалося, що у таких складних умовах надважливо зберегти художні колективи, оскільки відновити їх буде складно, а подекуди і не можливо.

Що ж до найактуальніших проблем, які усе ж потребуватимуть виділення коштів, то вони різняться за видами діяльності установ. Так, найболючіше питання у коледжі культури та мистецтв – це виплата стипендій, розмір яких підвищено на початку цього року, до того ж є потреба у їх індексації через зростаючий рівень інфляції. Інша проблема – поновлення ліцензії на проведення діяльності коледжу, що потребує оплати, але за законами воєнного стану казначейство не приймає до уваги такі платіжки.

Академічний драмтеатр імені Тараса Шевченка має проблему боргів за опалення. Установа не зуміла укласти угоду на постачання газу за пільговою ціною, відтак змушена була купувати за удвічі вищою ринковою. На сьогодні заборгованість перевищила 1,3 мільйона гривень.

Обласна філармонія клопоталася про розблокування концертних залів, що дозволило б фінансово підтримати художні колективи.

Бібліотекарі нарікали на неможливість поповнити свої фонди опісля вилучення з них російської літератури. Такі видатки у час війни не вважаються першочерговими, але мають безпосередній вплив на основну діяльність книгозбірень.

Керівники ж музеїв транслювали додаткову потребу у коштах на охорону. Річ у тім, що з початком війни основна діяльність музейників спрямована на консервацію та збереження найцінніших експонатів та колекцій. Окрім того, йдеться і про підготовку до можливої евакуації музейних фондів.

За результатами консультацій досягнуто домовленості про можливість перерозподілу видатків, а в окремих випадках і дофінансування на вирішення найактуальнішої проблематики.