Сьогодні другий день бюджетних слухань в галузі освіти. Нагадуємо, вчора  депутати та представники  ОДА заслухали керівників обласних ліцеїв та спеціальних шкіл.  Сьогодні відбувся діалог з керівниками закладів позашкілля та підвищення кваліфікації.

В слуханнях взяли участь   заступник   голови обласної ради  Григорій Пустовіт, депутати обласної ради Юрій Ройко,  Андрій Бокоч, Андрій Козюра, Володимир Бондар, Олександр Пирожик, Михайло Скопюк,   Ольга Омелько.
КОГО СЛУХАЛИ?
На сьогоднішні слухання прийшли керівники комунальних закладів освіти, а саме:
– директор Центру науково-технічної творчості учнівської молоді Волинської обласної ради Ігор СТЕЛЬМАЩУК;   
– директор КЗ “Волинський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Волинської обласної ради”    Богдан БАЛЬБУЗА;  
– директорка Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Волинської обласної ради    Валентина ОСТАПЧУК;   
– директорка КУ “Волинська обласна Мала академія наук”    Тетяна МИХАЛЮК;
– директорка Волинського державного центру естетичного виховання учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів    Оксана  ДІДИК;
– ректор Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти    Петро ОЛЕШКО; 
– директорка Державного закладу післядипломної освіти “Обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій”    Тетяна ЛИТВИНЕНКО; 
– керівник Централізованої бухгалтерії управління освіти і науки облдержадміністрації    Марія СТУЛЬСЬКА;
– директорка КУ “Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки”    Оксана БІЛОКІНЬ.
  Модератор заходу – голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський. 

Він зауважив, що заклади позашкілля повністю фінансується з обласного бюджету і в проєкті нинішнього року пропонується виділити на галузь майже 50 млн грн. Перед закладами позашкілля ставляться завдання запровадити якомога більше платних послуг в межах чинного законодавства, аби наповнювати спецфонди закладів та зменшити навантаження на обласний бюджет.

Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна запевняє, що на Волині збережені і активно розвиваються традиції позашкілля. В порівнянні з іншими областями України, робота в наших центрах налагоджена дуже добре. Окремі центри входять в трійку кращих в Україні.

СПІВПРАЦЯ З ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ ГРОМАДАМИ
  Згідно із бюджетним законодавством,  з обласної казни у позашкіллі має  фінансуватися організаційно-методична діяльність, а гурткова робота  – компетенція органів місцевого самоврядування базового рівня. Тому депутати попередньої каденції ставили завдання перед керівниками обласних комунальних закладів про налагодження співпраці з територіальними громадами та розширення послуг позашкілля на всю область, а не лише один обласний центр.

В минулому році найбільше питань з цього приводу було до директора Центру науково-технічної творчості учнівської молоді Волинської обласної ради Ігоря Стельмащука. Сьогодні керівник каже, що роботу над попередніми помилками провели і окрім дітей, які мешкають на території Луцької територіальної громади залучено до гуртків з технічної творчості  юних мешканців  з 25 територіальних громад. “Але для технічних гуртків потрібні бази і забезпечити це   мають можливості далеко не всі територіальні громади”, – зауважує Ігор Стельмащук.

За інформацією  керівника Центру  в технічних гуртках займається 54% дітей з сільської місцевості і 46% – з обласного центру. Між тим, окремі депутати вважають, що така інформація потребує ретельної перевірки.

Директор КЗ “Волинський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Волинської обласної ради” Богдан Бальбуза звітує, що співпрацює з 31 територіальною громадою.  З майже 2 тисяч дітей, задіяних в секціях Центру, лише 604 – з обласного центру, а решта представляють регіони області. Половина вихованців – з сільської місцевості. В 2021 році планують провести перемовини ще з кількома територіальними громадами, аби допомогти організувати там відповідні гуртки.

Директорка  Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Волинської обласної ради    Валентина Остапчук поділилася з колегами досвідом своєї співпраці з територіальними громадами. З ініціативи  Це6ру в регіонах області створюються відділення, у яких працюють педагоги , отримуючи платню з трьох джерел: самого Центру; навчального закладу, на базі якого створене відділення та з бюджету територіальної громади.

Валентина Остапчук каже, що очолюваний нею Центр не просто сприяє у створенні таких відділень, а надає практичну  та методичну допомогу.
ПОТРЕБИ ПОЗАШКІЛЛЯ
Директор КЗ “Волинський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Волинської обласної ради”    Богдан Бальбуза в ході слухань нагадав про потреби у капітальних видатках для ремонтів у таборі “Сонячний”, який є на балансі Центру. Нагадаємо, обранці минулої каденції побували в закладі в рамках Дня депутата і мали нагоду пересвідчитися в тому, що там потрібні кошти на ремонти на кількох об’єктах.

Директорка Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Волинської обласної ради Валентина Остапчук також веде мову про капітальні видатки. У закладі планують частину приміщення адаптувати під хостел для дітей, які приїздитимуть з різних куточків області.  Вже є готова проєктно-кошторисна документація, але просять 27 тис. грн для того, щоби провести експертизу ПКД. Крім того, в закладі потрібно вирішити проблему з опаленням. сьогодні Центр може опалюватися як газовим, так і твердопаливними котлами. Однак, твердопаливні котли – малопотужні. “У 20-градусний мороз ми не зможемо нагріти приміщення, щоб було комфортно працювати дітям і педагогам”, – каже Валентина Остапчук. А  щоб користуватися газовим котлом, для Центру потрібно придбати вузол обліку газу, який вартує понад 100 тис. грн. Депутати Андрій Козюра та Володимир Бондар рекомендують перейти на повне опалення твердим паливом і придбати для Центру більш потужний котел.
Директорка КУ “Волинська обласна Мала академія наук”    Тетяна Михалюк переконувала депутатів, що в бюджеті потрібно збільшити обсяги видатків для відряджень.

Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна додала, що ця тема актуальна для всіх закладів позашкілля обласної комунальної власності.
ОПТИМІЗАЦІЯ ВИДАТКІВ З БЮДЖЕТУ
Депутати наполягають, що підтримують позашкілля, але при нинішньому бюджеті збільшення обсягів платних послуг в галузі – вимога часу.
Директор Центру науково-технічної творчості учнівської молоді Волинської обласної ради Ігор Стельмащук каже, що були введені платні послуги для занять у “малій школі”, яка займається підготовкою дошкільнят. За гуртки, каже керівник, готові плати не всі батьки.
Директорка Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Волинської обласної ради Валентина Остапчук розповіла, що в Центрі також запровадили платні послуги для групи “Ластів’ята”, у якій займаються діти дошкільного віку.
Депутати також звертають увагу керівників і просять проаналізувати штатні розписи з метою оптимізації видатків. Володимир Бондар подає ідею створити централізовану бухгалтерію для всіх позашкільних закладів. До оптимізації штатів закликають і керівників Централізованої бухгалтерії управління освіти і науки облдержадміністрації та КУ “Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки”.

  Завтра – заключний етап бюджетних слухань для галузі освіти. Слухатимуть керівників коледжів та закладів профтехосвіти.

В обласній раді продовжилися засідання другого етапу бюджетних слухань, в ході якого депутати, представники  ОДА та керівники комунальних закладів аналізують проєкт обласного бюджету на 2021 рік.

Сьогодні перший день слухань щодо фінансування освіти. Модератор заходу – голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський. На початку слухань він вкотре наголосив, що бюджет минулого року не виконаний на 30,5 млн грн і кошторис цьогорічний буде дуже не простим. Втім, саме освіті, згідно із проєктом бюджету, додають 85 млн грн.

В слуханнях взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, заступники Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, депутати обласної ради Юрій Ройко,  Андрій Бокоч, Валентин Кошельник, Володимир Бондар, Олександр Пирожик, Ярослав Матвійчук, Оксана Філіпчук, Ольга Омелько, Юрій Харченко та Андрій Турак.
КОГО СЛУХАЛИ?
На сьогоднішні слухання прийшли керівники комунальних закладів освіти, а саме ліцеїв та спецшкіл:
– директор Володимир-Волинського ліцею “Центр освіти” Волинської обласної ради    Валентин ВІРКОВСЬКИЙ;
– заступник директора Княгининівського ліцею Волинської обласної ради     Віталій КВАС;
– в.о. директора Люблинецького ліцею Волинської обласної ради    Михайло БОРТНЮК;  
– директор Нововолинської спеціальної загальноосвітньої  школи     Тетяна КАНТОР;  
– директор Володимир-Волинської спеціальної школи Волинської обласної ради    Богдан ГУДИМ;
– директор Головненської спеціальної  школи “Центр освіти” “Волинської обласної ради    Наталія СУШИК;
– директор Заболотівської спеціальної школи Волинської обласної ради Тетяна    АРЕНДАРУК;   
– директор Затурцівської спеціальної школи “Центр освіти” Волинської обласної ради    Лариса ЛОПУХОВИЧ; 
–  директор Липлянської спеціальної загальноосвітньої школа-інтернату Волинської обласної ради    Іванна ДУЖИК; 
– директор Крупівського навчально-реабілітаційного  центру    Олег ДАЦЮК;
– директор Рожищенського навчально-реабілітаційного центру для дітей з порушенням опорно-рухового апарату Волинської обласної ради    Тамара СІТОВСЬКА; 
– директор  Волинського наукового ліцею-інтернату Волинської обласної ради    Ірина ЛОЗОВСЬКА;
– в.о.  директора Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні    Павло БОСНЮК;   
– директор Нововолинського ліцею-інтернату Волинської обласної ради Інна    ХІЛЬКОВЕЦЬ.
БЮДЖЕТ ГАЛУЗІ
Згідно із пояснювальною запискою до проєкту бюджету,   на 2021 рік головному розпоряднику коштів–управлінню  освіти  і  науки  облдержадміністрації передбачені  видатки  в  загальному  обсязі  967 млн 594,6тис.грн. Це на 52 млн грн більше від показників нинішнього року.   

Джерела  фінансування – різні.  Зокрема,   313 млн 939,7тис.грн – освітньої    субвенції    з    державного   бюджету    місцевим    бюджетам, 16 млн 224,4 тис. грн  – субвенції  з державного  бюджету  місцевим  бюджетам  на надання  державної  підтримки  особам  з  особливими  освітніми  потребами,  65 млн 855,73 тис.грн – додаткової  дотації  з  державного  бюджету  обласному бюджету   на   фінансування   переданих   з  державного   бюджету   видатків  з утримання  закладів  освіти та  охорони  здоров’я,  516 млн 954,27 тис. грн – кошти  обласного   бюджету,   54 млн 620,5 тис. грн  – власні   надходження   бюджетних установ.

НЕ ВИСТАЧАТИМЕ НА РОЗВИТОК І ПОТОЧНІ ВИДАТКИ
Такою фразою озброїлися фактично всі керівники освітянських закладів, які сьогодні були запрошені на бюджетні слухання. Йдеться про те, що коштів вистачає на захищені статті, тобто зарплати та енергоносії, але не вистачатиме на незахищені видатки, а про розвиток й взагалі не йдеться. Проблема загострюється ще й тим, що в багатьох закладах є зареєстрована кредиторська заборгованість за послуги та товари, придбані в минулому році.

Окремі керівники наголошують, що бракуватиме коштів на харчування дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Зокрема, йдеться про дітей, які навчаються Сенкевичівській школі, яку приєднали до Володимир-Волинського ліцею. Начальниця управління освіти та науки ОДА Людмила Плахотна вважає, що така інформація потребує дискусійного обговорення, адже батьки дітей отримують державну допомогу. Між тим, директор Володимир-Волинського ліцею Валентин Вірковський ставить питання і про бюджетні видатки на харчування дітей учасників АТО. Заступник директора департаменту фінансів Володимир Селедець пропонує повернутися до теми збільшення видатків на харчування дітей при внесенні змін до показників обласного бюджету, після того, коли буде зрозуміла ситуація з використанням енергоносіїв у зимовий період.

Між  тим, директор Володимир-Волинської спеціальної школи Волинської обласної ради Богдан Гудим просить збільшити видатки на використання електроенергії та води.

Є чимало потреб  і у капітальних видатках. Зокрема, зі слів директорки Затурцівської спеціальної школи “Центр освіти” Волинської обласної ради    Лариси Лопухович  в очолюваному нею закладі, потрібно відремонтувати дах. Згідно із проєктно-кошторисною документацією 2018 року, на ці видатки потрібно виділити майже 2,2 млн грн. Приміщення школи і гуртожитку також потрібно утеплити.

 В Сенкевичівській школі є гостра потреба у будівництві санітарних вбиралень. Сьогодні в закладі є лише один туалет, яким користуються і діти, і працівники. На тому, щоб вирішити це питання і виділити бюджетні кошти наполягав депутат Андрій Турак.

Заступник директора Княгининівського ліцею Волинської обласної ради     Віталій Квас говорив про потребу у добудові третьої лінії харчоблоку та завершенні утеплень приміщень ліцею.

Завершити утеплення приміщень мають намір і в Люблинецькому ліцеї Волинської обласної ради. На теплоізоляцію просить коштів керівник Нововолинського наукового ліцею обласної ради Інна Хільковець.  Керівники закладів переконують, що кошти на утеплення – це інвестиція, яка забезпечить економію на використані енергоносіїв.

У Нововолинському науковому ліцеї також потрібні кошти на протипожежні заходи та ремонти приміщень.
Директор Головненської спеціальної  школи “Центр освіти” “Волинської обласної ради Наталія Сушик зауважувала, що в бюджеті бракуватиме коштів на відрядження педпрацівників,  які підвищуватимуть кваліфікацію у 2021 році.

Таку ж проблему озвучувала директора Затурцівської школи Лариса Лопухович.
В.о.  директора Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні    Павло Боснюк пропонував депутатам передбачити одним із рішень можливості використовувати кошти, зекономлені в закладах освіти, на потреби розвитку. Таку ідею підтримав заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт. Між тим, голова Григорій Недопад вважає, що такі пропозиції доречно розглядати лише за умови перевиконання обласного бюджету. “2020 рік був складним і унікальним через ковід, а нинішній бюджетний рік також буде складним. Але саму ідею про   стимули для керівників закладів економити видатки і спрямовувати їх на розвиток, я підтримую”, – додав голова облради.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський наголошував, що ставлення до всіх закладів та галузей однакове. “Однак, ми опинилися в такій складній бюджетній ситуації. Не думайте, що депутати не хочуть фінансувати освіту”, – звернувся за розумінням до керівників освітянських закладів Орест Маховський.
ЧИ БУДЕ НА ВОЛИНІ СПОРТИВНИЙ ІНТЕРНАТ?
Окрема проблема, фінансування спортивного відділення Володимир-Волинського ліцею “Центр освіти” Волинської обласної ради. Керівник закладу Валентин Вірковський пояснює, що в минулому році воно фінансувалося через  Регіональну комплексну програму розвитку освіти Волинської області на 2018-2022 роки.

В проєкті бюджету 2021 року коштів на спортивне відділення, зі слів, директора, не закладено. Йдеться про мінус  у 2,8 млн грн. Валентин Вірковський каже, що у відділенні займається 130 вихованців. Серед них є діти з інших областей України, але на спортивних змаганнях вони сьогодні захищають честь Волині. Активно захищають фінансування цього відділення депутати обласної ради Андрій Бокоч та Валентин Кошельник. “Навчальних закладів спортивного спрямування на Волині немає. А в інших областях вони є і наші тренери переїздять туди на роботу”, –  зауважує Андрій Бокоч. “Я буду битися за фінансування цього відділення. Спорт – це здоров’я нації і на ньому економити не можна”, – пафосно заявляв Валентин Кошельник.

Депутати Юрій Ройко, Орест Маховський та перший заступник голови Юрій Поліщук ставили колезі зустрічні питання: “Якщо виділити кошти на спортивне відділення Володимир-Волинського ліцею, то в кого їх попередньо забрати?”
Начальниця управління освіти та науки ОДА Людмила Плахотна пояснює, що ліцей упродовж 10 років працював в умовах експеременту, а після його завершення триває пошук законного формату функціонування цього закладу. Вона переконує, що ліцей рухається в напрямку спеціалізованого спортивного інтернату і рекомендує зупинитися саме на цьому профілі. Між тим, керівник ліцею Валентин Вірковський стверджує, що такий статус вартуватиме бюджету додатково понад 10 млн грн, оскільки до спортивного інтернату – окремі вимоги, згідно із типовим положенням.
Депутат Ярослав Матвійчук запропонував провести на базі Володимир-Волинського ліцею виїзне засідання чи День депутата, аби на місці ознайомитися зі специфікою його роботи.

ЯКІ ЗАКЛАДИ МОЖНА ПЕРЕДАТИ ТЕРИТОРІАЛЬНИМ ГРОМАДАМ
Про це ведуться дискусії  упродовж не одного року і не в перші бюджетні слухання. Депутати прискіпливо аналізують, з яких територій навчаються діти в тих чи інших закладах і ставлять питання про ймовірну передачу в місцеві громади.
На попередньому етапі бюджетних слухань начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна висловила пропозицію   депутатам визначитися із долею трьох закладів: Рожищенського навчально-реабілітаційного центру для дітей з порушенням опорно-рухового апарату Волинської обласної ради, Липлянською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом та Нововолинською спеціальною загальноосвітньою школою. В цих закладах переважно навчаються діти з місцевих територіальних громад, тому, як варіант, їх можна було би передати на місцеві баланси.
У Нововолинській спеціальній загальноосвітній  школі  навчається 166 дітей, з них тільки 37 – не мешканці шахтарського міста. Голова обласної ради Григорій Недопад вважає, що з Нововолинськом потрібно вести діалог хоча би щодо співфінансування цього закладу з міського бюджету. Зауважило, що в школі навчаються діти з особливими потребами, саме тому, в свій час, заклад став обласним комунальним. Директор школи Тетяна Кантор відзначила, що за роки перебування в обласній комунальній власності в школі відбулося багато позитивних  змін і проведено чимало ремонтів.

На попередніх слуханнях звучала окрема пропозиція  щодо Липлянської школи.  Профільне управління розглядає можливості переведення дітей, які в ній навчаються, до інших обласних закладів такого ж типу, а саме приміщення школи пропонується передати Волинському науковому ліцею, який потребує розширення. Під час сьогоднішніх слухань директорка Липлянської школи Іванна Дужик запропонувала іншу пропозицію: провести перемовини з Луцькою територіальною громадою щодо створення на базі школі філії Луцького навчально-реабілітаційного центру.

Заступник голови обласної ради  Григорій Пустовіт вважає таку пропозицію вартою уваги і рекомендує провести відповідні консультації з керівництвом обласного центру.

До речі, директорка Волинського наукового ліцею Ірина Лозовська заявила, що в межах доведеного бюджету, очолюваний нею заклад не готовий взяти на баланс додаткові приміщення.
Про доцільність передачі   Рожищенського навчально-реабілітаційного центру для дітей з порушенням опорно-рухового апарату Волинської обласної ради до Рожищенської територіальної громади говорив керуючий справами апарату ради Дмитро Дубняк.
Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук зауважував, що  Городищенська територіальна громада готова до перемовин про те, щоб забрати на свій баланс приміщення Сенкевичівської школи.
БЕЗПЕКА КРАЇНИ – НЕ ТЕМА  ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
В ході бюджетних слухань депутати піднімали питання щодо фінансування Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні, який фактично виконує державну функцію.  В цьому закладі освіти навчається майже тисяча дітей. 70% з них продовжують навчання у  вищих військових закладах. З обласного бюджету ліцею пропонується виділити у 2021 до 10 млн грн. Радник голови облради Михайло Імберовський вважає, що ліцей потрібно передати державі.

З такою думкою погоджуються  окремі депутати обласної ради. Керівник закладу Павло Боснюк додає, що на повному державному утриманні аналогічні ліцеї у Києві та Сумах.

Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна каже, що виконавча влада вже піднімала питання перед Міноборони та Міносвіти України, але ті у відповідь   відписували,  що наразі в Україні тривають процеси децентралізації і, відповідно, за утриманні ліцеїв повинні дбати місцеві влади. Голова обласної ради Григорій Недопад з такою позицією не погоджується. Він вважає, що питання безпеки та оборони держави до процесів децентралізації не мають ніякого відношення, а держава не повинна відмовлятися від фінансування  цих галузей.
Загалом, керівників освітянських закладів слухатимуть ще два дні.

В обласній раді продовжилися засідання другого етапу бюджетних слухань, в ході якого депутати, представники  ОДА та керівники комунальних закладів аналізують проєкт обласного бюджету на 2021 рік.

Сьогодні в центрі уваги – фінансування галузей фізкультури, спорту та молодіжної політики. Модератор заходу – голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський. В слуханнях взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, заступники Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, депутати обласної ради Юрій Ройко,  Андрій Бокоч, Андрій Мельник, Володимир Бондар, Олександр Пирожик, Віктор Галан-Влащук.
КОГО СЛУХАЛИ?
На сьогоднішні слухання прийшли керівники комунальних  підприємств та організацій, що діють у сфері спорту та молодіжної політики:
– директор Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності Андрій АВРАМЕНКО;   
– директор Волинського регіонального центру з фізичної культури і спорту інвалідів “Інваспорт”    Віктор ГАЛАН-ВЛАЩУК;
– директор Волинського обласного центру фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” Олександр КУЛАКОВ;
– директор обласної дитячо-юнацької спортивної школи інвалідів    Микола ЗАЙЧЕНКО;  
– директор обласної дитячо-юнацької спортивної школи    Богуслав ГАЛИЦЬКИЙ;  
– директор КЗ “Волинська обласна дитячо-юнацька спортивна школа “Колос” Ярослав ВІТЕР; 
– директор КЗ “Волинська обласна  дитячо-юнацька спортивна школа з видів боротьби” Волинської обласної ради    Анатолій БОНДАРЄВ; 
– директор Спеціалізованої дитячо-юнацької  спортивної школи олімпійського резерву (СДЮСШОР) “Олімп”  ФСТ “Колос”    Тарас  ШЕВЧЕНКО; 
– директор обласної дитячо-юнацької спортивної школи (ОДЮСШ) “Юний динамівець” ФСТ “Динамо” України Володимир    КАРАЗІЯ;   
– голова  ФСТ “Україна”    Василь РИБАКОВ; 
– голова  ФСТ “Колос”    Олександр ГРИЦУНЯК;
– заступник голови  ФСТ “Спартак” Олег ХМУРИЙ;
– голова  ГО  ФСТ “Динамо ” України    Василь АВРАМЕНКО;
– т.в.о. директора  КУ “Волинський обласний молодіжний центр”   Яна    РОМАНЮК.
БЮДЖЕТ ГАЛУЗІ
Фізкультура, спорт та молодіжна політика повністю фінансуються з обласного бюджету. Жодних дотацій та субвенцій з державної казни на ці сфери немає.

У  проєкті   бюджету головному  розпоряднику  коштів – управлінню  у справах молоді  та  спорту     передбачено    49 млн 110 тис.  грн.
Зокрема, на галузь фізичної культури і спорту,  відповідно  до  заходів  Обласної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту   передбачаються бюджетні призначення в загальному обсязі 48 млн 207  тис. грн.  (з них 370 тис. грн власних надходжень).
За  рахунок  бюджетних  коштів  у  2021  році  будуть  утримуватися  сім установ   та   обласна   штатна   спортивна   команда   резервного   спорту,   яка складається  з  25  спортсменів.  Крім  того,  пропонується надавати  підтримку  двом обласним     ДЮСШ     громадських     організацій    фізкультурно-спортивної спрямованості та чотирьом апаратам фізкультурно-спортивних товариств.
На  здійснення  фізкультурно-спортивної  та  реабілітаційної  роботи  серед осіб  з  інвалідністю  передбачаються  видатки  по  загальному  та  спеціальному фондах в сумі 6 млн  856,8 тис. гривень. Зокрема, на утримання  Волинського  регіонального  центру з  фізичної  культури  і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» та обласної дитячо-юнацької спортивної школи для  осіб  з  інвалідністю – 6 млн 96,8  тис.  грн.  Крім  того,  на  виплату  одноразових грошових  винагород  спортсменам  і  тренерам  області  з  видів  спорту  осіб  з інвалідністю за підсумками поточного року   планується 420,0 тис. гривень.
На  проведення  навчально-тренувальних  зборів  і  змагань  та  заходів  зі спорту осіб з інвалідністю передбачено 340 тис.гривень.
На   розвиток   дитячо-юнацького   та   резервного   спорту   з   обласного бюджету  спрямовується  усього  31 млн 952,5  тис.  грн.     На  утримання  та  навчально-тренувальну  роботу  комунальних  дитячо-юнацьких   спортивних   шкіл   (обласна   дитячо-юнацька   спортивна   школа, Волинська  обласна  дитячо-юнацька  спортивна  школа  з  видів  боротьби  та  комунальний заклад ДЮСШ «Колос») заплановано видатки у сумі 17 млн774,9 тис. гривень.  Крім  того,  передбачається  залучення  до  спеціального  фонду  власних надходжень обласною дитячо-юнацькою спортивною школою та комунальним закладом  ДЮСШ  «Колос»  в  загальній  сумі  300 тис.грн. 
На    фінансову    підтримку    дитячо-юнацьких    спортивних    шкіл  ФСТ (СДЮШОР  «Олімп»  та  ДЮСШ  «Юний динамівець») передбачено 6 млн 808 тис. гривень.
На  забезпечення  підготовки  спортсменів  школою  вищої  спортивної майстерності  плануються  бюджетні  призначення  в  загальному  обсязі  7 млн 369,5 тис.  грн.  
Інші заходи фізкультурно-спортивного спрямування можна побачити у пояснювальній записці до проєкту бюджету-2012.
На  підтримку молодіжної  політики загалом  планується  902,6  тис. гривень.
НА ЩО НЕ ВИСТАЧАЄ ФІНАНСІВ У СПОРТІ?
Про обмежені можливості обласного бюджету в 2021 році ще на початку засідання заявив голова бюджетної комісії Орест Маховський. Він зауважив, що за минулий рік в казну не надійшло понад 30 млн грн  доходів і обласний бюджет має 12 млн грн кредиторської заборгованості. Тому з самого початку керівників просили налаштуватися на те, що коштів більше, ніж є в бюджеті, точно не буде, але можливостями ймовірної оптимізації видатків доведеться скористатися.

Начальник управління у справах молоді і спорту ОДА Ігор Дмитришин заявив, що бюджет планували   по-економному. Зокрема, в структурі зарплат передбачені тільки ставки та обов’язкові надбавки, а премій та доплат за інтенсивність у спорті немає.

Зважаючи на ріст “мінімалки”, дещо зросли й зарплати у спорті, але вони залишаються невисокими. Окремі керівники комунальних закладів запевняють, що через низькі зарплати є проблеми з кадрами. Зокрема, про це говорив директор обласної ДЮСШ Богуслав Галицький.

Ще одна важлива проблема, на вирішення якої не вистачає коштів – спортивний інвентар та інфраструктура. Зокрема, про це зауважував директор ОШВСМ Андрій Авраменко. Також він говорив про те, що більше бюджетного фінансування потребує харчування спортсменів.

Директор Волинського обласного центру фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” Олександр Кулаков зауважив, що бюджету, який виділений очолюваній ним структурі, вистачає тільки на зарплату. На заходи передбачено всього лишень 144 тис. грн. З них 42 тис. грн спрямовуються на придбання призів і подарунків, 59 тис. грн – піде на погашення кредиторської заборгованості минулого року. Лишається – мізер. “Таким чином, ми можемо перетворитися на бутафорську організацію”, – каже керівник.

Депутати ж пропонують центру активніше працювати з територіальними громадами та залучати співфінансування з їхніх бюджетів. “Але громади треба мотивувати”, – при цьому наголосив голова бюджетної комісії Орест Маховський.
Між тим, депутат Володимир Бондар взагалі ставить під сумнів доцільність фінансування такої структури як “Центр спорт для всіх” у нинішні скрутні бюджетні часи: “Ми просто створили робочі місця для кількох людей і виділяємо на це майже 2 млн грн з бюджету. Їхні функції могло би виконувати профільне управління ОДА, а до фінансування Центру можна було  би повернутися за кращих часів”, – висловив позицію Володимир Бондар. Голова профільної комісії Віктор Галан-Влащук, апелюючи до колеги, зауважив, що діяльність таких центрів передбачена державною програмою. “Але ж держава нам не виділяє на ці потреби жодних коштів. Ми – не проти фінансування фізкультури і спорту, але   перебуваємо в умовах гострого бюджетного голоду і тому змушені ретельно аналізувати видатки”, – відповів   депутат Юрій Ройко. Цю ж позицію підтримав радник голови облради Михайло Імберовський.

“Ліквідуєте Центр – люди поїдуть працювати до Польщі. А сьогодні важливо стримати молодь, яка готова працювати в галузі спорту”, – вислухавши всі “за” і “проти”, зауважив  Олександр Кулаков.
Депутати ж запевнили, що ліквідовувати Центру ніхто не буде, але рекомендували його керівнику краще дбати про співфінансування з  ТГ та про залучення спонсорських коштів на проведення заходів.
Директор обласної ДЮСШ Богуслав Галицький піднімав питання про добудову закладу, яка дала би змогу мати потужний спорткомплекс в центрі міста, але вартість проєкту для області  поки не підйомна – 35 млн грн. Голова обласної ради Григорій Недопад каже, що перш ніж приймати рішення про такі саме бюджетні інвестиції, потрібно добре аналізувати ефект   для всієї громади від таких капіталовкладень.     
ХТО ПОВИНЕН ФІНАНСУВАТИ СПОРТШКОЛИ?
Займатися в обласних ДЮСШ здебільшого мають можливості діти з Луцької територіальної громади. До прикладу, в обласній ДЮСШ – 650 дітей. Виняток із загального правила, – школа для видів боротьби, яка має філії в усіх 4 нинішніх районах області. Керівники закладів кажуть, що в області важко знайти відповідних фахівців, які погодяться вести спортивні секції за невеликі зарплати. Крім того, існує проблема кваліфікації тренерів, які могли би виконувати такі функції, яких вимагає статус обласних ДЮСШ. Є ще й проблема контролю.  Директор обласної ДЮСШ Богуслав Галицький пригадав часи, коли до занять в районах залучали вчителів фізкультури із загальноосвітніх шкіл та тренерів з районних ДЮСШ. “Багато хто просто отримував в нас зарплату, як додаткову пенсію, але занять з дітьми не проводив. Ми приїздили на перевірку, а в них – ні дітей, ні журналів відвідувань”, – поділився інформацією Богуслав Галицький.
Вкотре на слуханнях зайшла мова про можливості співфінансування обласних спортшкіл з бюджету Луцької територіальної громади. Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт радить до таких питань ставитися дуже обережно і вести діалог з обласним центром в комплексі. “Місто має свої спортшколи і фінансує їх. Якщо ж вести мову про співфінансування обласних ДЮСШ з міського бюджету, де займаються міські діти, то варто піднімати питання і про  міські видатки  для   профтехліцею, в якому навчається 90% дітей з усієї області, а кошти на утримання йдуть з   Луцька”, – зауважує пан Пустовіт. 

Крім цього, депутати говорили про потреби збільшувати надходження у спецфонди спортшкіл,   в тому числі й через запровадження платних послуг.
Одним із шляхів для оптимізації видатків бачать запровадження централізованої бухгалтерії для всіх закладів. Такі ідеї подають депутати Володимир Бондар та Юрій Ройко.
  ФІНАНСУВАННЯ ФСТ
Фінансуванням фізкультурно-спортивних товариств  держава перестала опікуватися  з 2015 року.  На 2021 рік управлінню у справах молоді та спорту облдержадміністрації плануються  видатки  на  підтримку  фізкультурно-спортивного  руху  в  обсязі 1 млн 955,6 тис. грн, а саме:
-на   фінансову   підтримку   регіональних   всеукраїнських   організацій фізкультурно-спортивної     спрямованості     для     проведення     навчально-тренувальної та спортивної роботи –500,0 тис. грн;
-на   фінансову   підтримку   на   утримання   місцевих   осередків   (рад) всеукраїнських  організацій  фізкультурно-спортивної  спрямованості – 1 млн 455,6 тис. гривень.
На попередньому етапі бюджетних слухань керівник апарату обласної ради Дмитро Дубняк рекомендував депутатам уважно вивчити питання щодо фінансування апаратів ФСТ “Динамо” та “Спартак”, які відмовилися передати своє майно громаді області. У приклад поставили інше ФСТ – “Колос”, яке передало  майно і на його базі успішно діє дитячо-юнацька спортшкола. голова обласної ради Григорій Недопад наголосив, що майно ФСТ “Спартак” було продане громаді міста Луцька. Він також ставить під сумнів потребу у фінансуванні апаратів цих ФСТ.
ЖИТЛО, ЯК СТИМУЛ ДЛЯ СПОРТСМЕНІВ
Волинь – чи не єдина з областей України, де за бюджетні кошти купується житло спортсменам, які не є олімпійськими чемпіонами чи призерами. Кошти  виділяються з обласного бюджету та з казни обласного центру. Ігор Дмитришин каже, що це є нормальною мотивацією для спортсменів, продовжувати виступати за свою країну та Волинську область. За 5 останніх років були придбані квартири для 6 спортсменів. Попередньо розробили Положення, яке передбачає, за які заслуги виділяється житло спортсменові, а також із ним укладається контракт про те, що він виступатиме за Волинь упродовж 5 років. В іншому випадку житло вилучається.
Між тим, голова обласної ради Григорій Недопад каже, що в “квартирному питанні” волинського  спорту є чимало підводних каменів. Скажімо, в минулому році була надана квартира спортсмену, який, хоч і прописаний, але не проживає в Луцьку. В той же час, досі без своєї квартири – лучанин Іван Банзерук, який виступатиме на Олімпійських Іграх у Токіо. Ігор Дмитришин переконує депутатів виділити кошти на житло цьому спортсменові у 2021 році. Йдеться про 260 тис. грн з обласного бюджету і про таку ж суму в бюджеті Луцька.
Підтримати бюджетне фінансування на виділення житла  спортсменам, депутатів закликали директор ОШВСМ Андрій Авраменко та директор обласного “Інваспорту”, голова постійної комісії з питань сім’ї, молоді і спорту Віктор Галан-Влащук.
Депутат Андрій Бокоч цікавився, чому не розглядалося питання про забезпечення житлом борчині з Іваничівщини Оксани Гергель. Ігор Дмитришин відповів, що у свій час, вона прийняла остаточне рішення виступати за сусідню Львівщину. Андрій Бокоч вважає, що аргументи волинян були не переконливими для титулованої спортсменки.

МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА
В минулому році рада попереднього скликання створила комунальну установу – обласний молодіжний центр. На функціонування Центру в бюджеті передбачили 652 тис. грн. Ще 250 тис. грн пропонується виділити на реалізацію заходів регіональних молодіжних програм.

Т.в.о. директора Центру Яна Романюк просить збільшити видатки, аби розширити штат установи до 13 людей. Сьогодні ж передбачено 4,5 ставок. Депутати  коштів на розширення Центру не обіцяють через обмежені бюджетні можливості. Голова профільної комісії Орест Маховський радить активно працювати в напрямку залучення позабюджетних коштів. Крім того, Центру ставляться завдання налагодити тісну співпрацю з територіальними громадами області і молодіжними лідерами, які є в них.

Те, що сміття – це товар, давно зрозуміли у країнах Європи. Для України ж сміття – досі джерело екологічної катастрофи. Вирішення проблем з побутовими відходами – дуже актуальна тема й для Волині.

Сьогодні голова обласної ради Григорій Недопад мав робочу зустріч з Крістіаном Чернером, який є директором ПП “Гігаджоуль”. Обговорили  перспективи співпраці у сфері поводження з твердими побутовими відходами.

Підприємство, засноване Крістіаном Чернером, займається в Україні переробкою сміття, враховуючи  40-річний досвід, апробований в Австрії.

Підприємство  на умовах договору може взяти в експлуатацію будь-який  існуючий полігон побутових відходів  та   поетапно побудувати  сучасний центр утилізації відходів з компостним заводом, куди спрямовується біофракція сміття;  сортувальною станцією;  заводом з обробки альтернативних видів палива.  Залишки ж пресуватимуться на вивільнених місцях полігонів, де запроваджені    допоміжні системи дегазації. З слів пана Чернера, захоронення відходів відбувається згідно із сучасними вимогами і проводиться рекультивація. Як варіант,  тверді відходи можуть спалюватися, при цьому вироблена   теплоенергія  використовується для теплиць, де вирощують овочі  та квіти для потреб міст. Попіл, який лишається після спалення, їде на цементні заводи, які з користю його використовують. Такі варанти підходять для міст.  Тобто переробка сміття – майже безвідходна. Голова облради Григорій Недопад мав нагоду пересвідчитися в ефективності такої схеми, бо так переробляють сміття у столиці Латвії – Ризі.

Крістіан Чернер закликає  органи місцевих влад дослухатися до такої ідеї і переконує, що в Україні часто практикують нерентабельні проєкти поводження з твердими побутовими відходами, які, відповідно, й не реалізовуються і екологічних проблем, звісно ж,   не вирішують .

Підприємець вважає, що в Україні і на Волині зокрема потрібні широкі дискусії з цього питання. Але це – не головне. Щоб громади повірили в ефективність будь-якого проєкту, потрібно показати зразок. Пан Чернер переконує, що у випадку, якщо з його підприємством буде заключений договір  з однією із громад, він готовий буде продемонструвати успішний результат. Радник голови обласної ради Михайло Імберовський  пропонує обговорити такі пропозиції з керівництвом Шацької територіальної громади.

Іноземний гість каже, що українцям потрібно змінити психологію у питанні поводження сміттям. Зокрема, влада має не боятися політичної відповідальності за залучення приватного сектору економіки до вирішення проблеми побутових відходів, а громади повинні довіряти таким рішенням влади.

З такою позицією погоджується голова Ківерцівської РДА Алла Гонтар. Вона супроводжувала австрійського гостя, а попередньо організовувала його зустріч з представниками територіальних громад Ківерцівщини.

Крістіан Чернер також мав робочу зустріч із ректоркою Луцького НТУ Іриною Вахович. Він пропонує готувати відповідних спеціалістів на базі цього вишу і навіть попервах готовий платити стипендії 4 студентам, які готуватимуться працювати в системі сміттєпереробних заводів.

Озвучені ідеї зацікавили голову обласної ради Григорія Недопада. Він каже, що тему поводження з твердими побутовими відходами обов’язково  обговорять на одному із засідань координаційної ради з питань місцевого самоврядування, на яке будуть запрошені керівники всіх 54 територіальних громад та 4 голови райрад на Волині.  Тим часом,  Крістіан Чернер готовий до середини лютого надати всі пропозиції з конкретними обрахунками рентабельності проєкту для волинських громад. Остаточні рішення щодо перспектив співпраці прийматимуть самі громади.