Із молитвою та цілющою Йорданською водою в обласну раду сьогодні завітали голова громадського об’єднання “Капелани Волині”, протоієрей Михайло Бучак, його заступник, настоятель храму Преподобного Іова Почаївського у Луцьку, отець Олександр Вронський, настоятель храму Іоанна Богослова, що у Луцьку, протоієрей Володимир Труш, а також настоятель храму Архістратига Михаїла, що у селі Несвіч Луцького району, отець Сергій Мельничук.
Військові капелани прибули на запрошення голови обласної ради Григорія Недопада. Спільно реалізовані ініціативи та заходи переросли у багаторічні товариські стосунки священиків та нинішнього очільника головного представницького органу краю.
“У ці світлі різдвяні свята ми освячуємо та благословляємо Йорданською водою своїх парафіян, рідних, близьких та друзів. От сьогодні ми прийшли саме до своїх друзів. Із Григорієм Вікторовичем у нас зав’язалася дружба ще до того, як він став очільником обласної ради. Ми не полишали віри в те, що у майбутньому до влади прийде саме така людина – із державницьким баченням, яка будуватиме нашу Велику Волинь, нашу благословенну землю”, – зауважив протоієрей Михайло Бучак.

Він також нагадав, що попередньо військові капелани домовились про взаємну підтримку і подальшу співпрацю із Григорієм Недопадом, коли приходили його вітати із обранням на посаду голови обласної ради.
“Наша головна співпраця – це звісно молитва. Тому ми будемо намагатися якомога частіше бувати у цих стінах з нагоди різних свят, для того, щоб просто здійснити спільну молитву. Сьогодні ми найперше помолилися за полеглих українських воїнів. Ми подякували тим хлопцям, які ціною власного життя заплатили за наш спокій та волю. Окрім того, ми помолилися за усіх, хто тут працює. Ми щиро бажаємо, щоб люди, які сьогодні фактично визначають майбутнє Волині мали духовний і фізичний спокій та радість. Тоді все в нашому краї буде гаразд”, – наголосив він.
Окрім молитви священики освятили приймальні та робочі кабінети голови обласної ради Григорія Недопада, його заступників Юрія Поліщука і Григорія Пустовіта, а також робочі кабінети працівників виконавчого апарату ради.

Завершився другий етап бюджетних слухань, в ході якого депутати та представники ОДА ретельно і погалузево аналізували видатки на всі заклади обласної комунальної власності, які будуть здійснюватися з обласного бюджету у 2021 році.  Фактично сьогодні був день підсумків і прогнозів.

 Директор департаменту фінансів ОДА Ігор Никитюк  нагадав присутнім депутатам, що в  2020 році обласний бюджет не виконано на 30 млн грн, а крім того,  маємо 12 млн грн кредиторської заборгованості.   Вільних залишків очікуємо  в сумі 5,3 млн грн.

В 2021 році фінансисти планують ріст до фактичного виконання бюджету на рівні 12%. “В минулому році планувалися ріст на рівні 7,5% до показників 2019 року. Є сподівання, що ситуація буде покращуватися і стабілізується”, – висловив оптимістичний прогноз Ігор Никитюк. Але, водночас, додав, що лише зарплатний бюджет в обласних комунальних закладах збільшується на 28%, тому планується, що 2021 рік буде складнішим , ніж попередній.

Обсяги обласного бюджету по доходах   –  2,4 млрд грн.  З них  1,7 млрд – загальний фонд,  0,7 млрд грн – спеціальний. Основне джерело доходів обласного бюджету – податок з доходів фізичних осіб.

За інформацією Ігоря Никитюка, близько 60% видатків будуть здійснюватися за рахунок міжбюджетних трансфертів,  що  надходять з державного бюджету. Власні доходи – лише 990,5 млрд грн.

Що отримаємо від держави?

Буде збільшено обсяги базової дотації на 11,5 %,  або на  12,5 млн грн. Вона становитиме 121,4 млн грн.

Очікується збільшення освітньої субвенції   на 9,9% порівняно з минулим роком. В це плюс 29 млн грн. Загальний обсяг – 323,8 млн грн.

Субвенція на підтримку закладів охорони здоров’я  збільшується на 0,6%, або на 450 тис. грн і становитиме майже 77,5 млн грн .

Додаткова дотація, яка спрямовується на установи, що не фінансуються з НСЗУ  та на освітні заклади буде зменшена на 24,6%, або на 77, 4 млн грн. “Що означає для нас  зменшення  цієї дотації? Держава змушує місцеві влади проаналізувати мережу закладів, їхню ефективність, соціальну віддачу і на основі цього приймати рішення щодо оптимізації чи самої мережі, чи в рамках кожного окремого закладу. Це – об’єктивна реальність, у яку ми зайшли. В 2020 році було 317 млн грн додаткової дотації, а в 2021 році – 249 млн грн. Цей мінус – дуже суттєвий. Є така пропозиція, щоб обсяг додаткової дотації, який надійшов в обласний бюджет, максимально зберегти в обласному бюджеті. Рівненська та Львівська обласні ради залишають в своїх бюджетах по дві третини цієї дотації, а решту розприділяють на теритріальні громади. Сьогодні частина коштів вже розприділена  і громади   ці  доходи  запланували в своїх бюджетах. Тут не може бути коригувань, але те, що не розподілене потрібно залишити  в обласному бюджеті”, – висловив свою позицію голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський.  

Таку ідею підтримує голова обласної ради Григорій Недопад.  “Час – не простий, але нам доведеться в ньому працювати. 2021 рік буде   для нас  роком непростих рішень. Маємо багато закладів, які фактично обслуговують громади і не підтверджують статусів обласного закладу,  тому будемо звертатися до окремих громад щоби  місцеві заклади залишалися на їхньому фінансуванні. У свій час їх передавали в обласну комунальну власність, прийшов час – повертати”, –  вважає Григорій Недопад.

Загалом, в ході сьогоднішніх слухань зазначалося, що   бюджети територіальних громад 2020 року  здебільшого  виконані. Є проблема в обласного центру, де невиконання на рівні 100 млн грн і в  обласному бюджеті – 30 млн грн. Окремі ж громади мають перевиконання. “Тобто стабільність виконання бюджетів громад вища, ніж ті ризики, які має обласний бюджет”, – наголошує голова бюджетної комісії.  Він також нагадав колегам, що 40 млн грн потрібно буде заплатити за енергоносії в обласних закладах охорони здоров’я, а крім цього, ще є додатковий запит від них на понад 17 млн грн.

 Загалом  80% видатків обласного бюджету буде спрямовано  на галузі освіти та охорони здоров’я.

“Бюджету розвитку  майже немає. Є 22,4 млн грн.  З них 15 млн грн буде спрямовано  в ковідний фонд, 5,9 млн грн – на реконструкцію приймального відділення обласної клінічної лікарні  і 1,5 млн грн на капітальний ремонт приміщення Горохівського психоневрологічного інтернату”, – пояснив Ігор Никитюк.   

Головний фінансист області наголосив на важливості  збалансувати доходи та витрати обласного бюджету. В першу чергу, згідно з нормативними документами, потрібно провести погашення кредиторської заборгованості.

 Між тим, голова бюджетної комісії Орест Маховський вважає, що потрібно врахувати окремі позиції, яких не передбачено у проєкті обласного бюджету, але вони були озвучені в ході бюджетних слухань. Йдеться про видатки на співфінансування реконструкції будиночків Лесі Українки в Колодяжному, фінансування протипожежних заходів у закладах охорони здоров’я, а також інших потреб цих закладів, щоби вони   могли нормально законтрактуватися з НСЗУ.  Крім того, Орест Маховський пропонує передбачити видатки на здійснення матеріальної допомоги волинянам, які мають проблеми зі здоров’ям чи потрапили в складні життєві обставини.

У департаменті фінансів кажуть, що чекатимуть остаточних рекомендацій від   бюджетної комісії, а потому внесуть в раду оновлений проєкт обласного бюджету. Ігор Никитюк просить прийняти головний кошторис області якомога швидше.

У сьогоднішніх слуханнях взяли участь перший заступник голови облради Юрій Поліщук, заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, депутати обласної ради Юрій Ройко, Андрій Козюра, Володимир Бондар, Олександр Пирожик, Олександр Бик та Віктор Козак.

В обласній раді продовжилися засідання другого етапу бюджетних слухань, в ході якого депутати, представники ОДА та керівники комунальних закладів аналізують проєкт обласного бюджету на 2021 рік. Cьогодні аналізували видатки на галузь культури.

Модератор заходу – голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський. На початку він, за традицією, озвучив загальну картину. Йдеться про невиконання обласного бюджету на 30 млн грн, зареєстровану загальну кредиторську заборгованість на суму в 12 млн грн і досить невелику прогнозну суму вільних залишків у 5 млн грн. Голова бюджетної комісії почав діалог з керівниками закладів культури з того,що галузь повинна рухатися до іншої моделі фінансування, а саме: кошти – не на установу, а на культурну послугу.

В слуханнях взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, перший заступник голови облради Юрій Поліщук, заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, депутати обласної ради Юрій Ройко, Андрій Бокоч, Володимир Бондар, Олександр Пирожик, Михайло Скопюк, Ярослав Матвійчук.

КОГО СЛУХАЛИ?

На сьогоднішні слухання прийшли керівники таких закладів: – директор Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені І.Ф.Стравінського Волинської обласної ради Василь ПАНАСЮК; – директор Волинського академічного обласного українського музично- драматичного театру імені Т.Г.Шевченка Анатолій ГЛИВА; – директор Волинського академічного обласного театру ляльок Данило ПОШТАРУК; – директор Волинської обласної філармонії Сергій ЄФІМЕНКО; – директор Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки Людмила СТАСЮК; – директор Волинської обласної бібліотеки для юнацтва Алла ЄФРЕМОВА; – директор Волинської обласної бібліотеки для дітей Наталія ГРАНІЧ; – директор Волинського краєзнавчого музею Оксана ВАЖАТКО; – директор Адміністрації державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку Павло РУДЕЦЬКИЙ; – директор Адміністрації державного історико-культурного заповідника „Стародавній Володимир” у місті Володимирі – Волинському Володимир ПИКАЛЮК; – директор Обласного науково-методичного центру культури Любов РОЖНОВА; – директор Музею історії сільського господарства Волині – Скансен Олександр СЕРЕДЮК; – в.о. директора Заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України “Колос” Ольга ЮЦ; – керівник Редакційно-видавничої групи “Науковий центр історичних студій Волині” Микола КУЧЕРЕПА. БЮДЖЕТ ГАЛУЗІ

За даними пояснювальної записки до проєкту бюджетного рішення, видатки загального фонду для головного розпорядника коштів обласного бюджету управління культури, з питань релігій та національностей на 2021 рік збільшені на 24% у порівнянні з уточненими показниками нинішнього року і становлять 158 млн 877,8тис. гривень. В загальному обсязі видатків загального фонду враховано освітню субвенцію в сумі 4 млн 129,8 тис. гривень (Волинський коледж культури і мистецтв ім. І.Ф. Стравінського). Видатки спеціального фонду сформовані за рахунок власних надходжень бюджетних установ та становлять всього 2 млн 848,9тис. гривень.

Обсяг видатків на виплату заробітної плати в обласних комунальних закладах культури становить 138 млн 426,1тис. гривень. Всі ці виплати “лягають на плечі” обласного бюджету. Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв на 2021 рік враховані в сумі 5 млн 431,7тис. грн. На 23% збільшується фінансова підтримка театрів, фiлармонiї, художніх і музичних колективів. Загалом на ці видатки спрямовується 56 млн 427,5тис. грн фінансового ресурсу. На заходи Регіональної програми розвитку культури, мистецтва та охорони культурної спадщини в області на 2016-2021 роки передбачається 1 млн 870 тис.грн. Порівняно з нинішнім роком цих коштів більше на 30,3%. Ще 2 млн 89 тис. грн спрямовується на інші регіональні програми галузі культури. З них лише 360 тис. гривень заплановано на реалізацію регіональної програми з відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки.

ПІДГОТОВКА ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ – ДОРОГОВАРТІСНА

Першим слухали керівника Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені І.Ф.Стравінського Волинської обласної ради Василя Панасюка. Він нагадав обранцям громади, що нинішній коледж об’єднав в минулому три різні училища, а саме музичне, образотворчого мистецтва та культури і мистецтв.

“Нам оптимізовуватися вже немає куди”, – вирішив випередити низку депутатських запитань Василь Панасюк. Він повідомив, що в нинішньому році вже не набирали студентів у відділ бібліотекарів, а загалом регіональне замовлення зменшилося на 20 осіб, тому відбулися зменшення кількості студентів майже в усіх відділах. Голова бюджетної комісії Орест Маховський поцікавився,чи багато студентів готові платити за навчання в коледжі.

Василь Панасюк пояснив, що специфіка підготовки працівників сфери культури потребує дуже дорогого навчання і батьки не завжди мають змогу заплатити такі суми. Скажімо, курс підготовки одного фахівця на музичному відділенні вартує від 400 до 500 тис. грн, а в академічному хорі – усі 600 тис. грн. При цьому директор коледжу переконує, що на Волині бракує працівників культури і регіональне замовлення не забезпечує всіх потреб. “Оптимізація видатків – це не обов’язково скорочення викладачів та студентів, а економне використання коштів. Скажімо, в цьому році ви запланували збільшення видатків на енергоносії на 32%”, – наголосив голова обласної ради Григорій Недопад.

Керівник коледжу відповів, що ріст пов’язаний з підвищенням тарифів. Між тим, голова обласної ради наполягає, щоб керівники закладів бюджетної сфери відповідальніше ставилися до процесів закупівель та укладання договорів з постачальниками, оскільки сьогодні можна знайти постачальників газу та електроенергії, які запропонують меншу ціну. Серед найгостріших проблем коледжу – потреба у видатках на протипожежні заходи в актовому залі, а також утеплення стін.

ТЕАТРИ – ЦЕ НЕ ШОУ-БІЗНЕС

Для обох волинських обласних театрів минулий рік був дуже складним у плані залучення коштів від власної діяльності. Тривалий час театри були закриті для відвідувачів, або працювали в умовах карантинних вимог.

Значно зменшилися кошти надходжень від оренди у Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка через те, що масових заходів проводилося значно менше. В цьому році театри відновлять роботу лише 30-31 січня і до прогнозів власних заробітків ставляться обережно. Разом з тим, депутати рекомендують все ж таки подбати про таке збільшення, попередньо розробивши стратегію розвитку. Ці завдання ставляться не стільки керівникам театрів, а профільному управлінню ОДА. На цьому наголошували депутати Юрій Ройко та Володимир Бондар.

Неодноразово керівникам театрів пропонувалося підняти ціни на квитки, які порівняно із аналогічними закладами в інших обласних центрах, є меншими. Директор Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка Анатолій Глива каже, що ціни на квитки підняли до 60-80 грн, а похід на виставу камерної сцени вартує 150 грн. “Ми поставили таку ціну на виставу “Фрекен Жулі”. В результаті прийшли здебільшого друзі акторів”, – каже пан Глива.

ок – 40 грн. Директор Данило Поштарук вважає, що вона не може бути вищою у Волинській області, де низький рівень зарплат. Данило Поштарук переконував, що високу ціну люди готові заплатити лише на продукт шоу-бізнесу, до якого театри не належать. “Але який рівень культури ми матимемо в результаті?”, – запитує він обранців громади.

Голова обласної ради Григорій Недопад вважає, що менеджменту театрів потрібно краще працювати з територіальними громадами та комунальними закладами і наполегливіше пропонувати свої послуги. Таким чином, театри наповнюватимуть власні бюджети, а волиняни матимуть змогу насолодитися їхнім мистецтвом. Таку ідею підтримали Орест Маховський та Ярослав Матвійчук.

“Культуру потрібно обов’язково підтримувати. І не тільки тому, що це – патріотично. Ми повинні вирвати своїх дітей з тенет гаджетів. Вони повинні всебічно розвиватися. Скорочувати заклади культури – не правильно, бо за цим – духовна деградація”, – вважає Григорій Недопад.

ЄДИНА ФІЛАРМОНІЯ БЕЗ КОНЦЕРТНОГО ЗАЛУ

Нагадаємо, ця тема – не нова. І те, що волинська філармонія – єдина в Україні без власного концертного залу обранці минулої каденції зафіксували для себе в ході Дня депутата. Однак, сьогодні всі зійшлися на думці, що у нинішньому кризовому році тема концертного залу – точно не на часі. Директор Сергій Єфіменко нагадав лише, що при умові функціонування концертного залу філармонія могла би додатково заробляти по 2 млн грн в рік.

В минулому році артисти філармонії менше працювали через ковідний карантин. Директор Сергій Єфіменко каже, що у зв’язку з цим їм були зняті надбавки, а зекономлені кошти витратили на ремонт даху. Власні доходи філармонія інвестує в інвестиції, які в майбутньому також приносять певні прибутки.

БІБЛІОТЕКИ ПЕРЕКОНУЮТЬ ВОЛИНЯН, ЩО ЧИТАТИ МОДНО

Усі три обласні бібліотеки в минулому році призвичаїлися працювати в умовах карантину та освоїли нові цифрові технології. Бюджети закладів поповнюються через активну проєктну діяльність, проводяться вебінари та інші заходи задля популяризації читання книг.

Серед проблем називають відсутність коштів на передплату періодичних видань. Директор Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки Людмила Стасюк також звертає увагу депутатів на потребу у видатках на благоустрій біля бібліотеки та впорядкування клумб біля пам’ятника Олегні Пчілці.

Голова обласної ради Григорій Недопад каже, що це питання потрібно вирішувати в комплексі з благоустроєм наближених міських територій.

РІК ПІД ЗНАКОМ ЛЕСІ

До 150-річчя з Дня народження Лесі Українки готуються майже всі заклади культури області, однак, чи не найбільше клопотів у Волинського краєзнавчого музею. Філією цього закладу є музей-садиба поетеси в Колодяжному. В цьому році очікується проведення реконструкції Лесиних будиночків. Попередньо відомо, що проєкт буде фінансуватися з коштів ДФРР на суму 11 млн 400 тис грн. Для цього в обласному бюджеті потрібно передбачити 1 млн 140 тис. грн. Крім того, за інформацією директора Оксани Важатко, головний музей області подав проєкти на Український культурний фонд та на “Польща-Україна-Білорусь”.

ДЕРЖАВНІ ЗАПОВІДНИКИ – НЕ ДЕРЖАВНІ?

З обласного бюджету фінансуються Адміністрації державних історико-культурних заповідників у місті Луцьку та “Стародавній Володимир” у місті Володимирі-Волинському. Попри присутність у назвах слова “державний”, заповідники не отримують коштів з державного бюджету на своє утримання. Керівники кажуть, що через Міністерство культури фінансуються тільки національні заповідники.

Голова обласної ради Григорій Недопад дав доручення з’ясувати перспективи зміни статусів наших заповідників. Можливо, обласна рада звертатиметься з відповідним зверненням до Уряду. Серед найактуальніших проблем – потреба у видатках для заповідника “Стародавній Володимир”. 160 тис. грн потрібно виділити для проведення ексгумації тіл людей, які захоронені поблизу валів городища. Саме на цьому місці колись була в’язниця і там гинули люди. Крім цього, заповіднику потрібні кошти в сумі 35,5 тис. грн на проведення експертизи ескізного проєкту “Вали городища”. Виділити ці кошти колег переконував депутат Ярослав Матвійчук. Керівник заповідника Володимир Пикалюк сподівається, що знамениті вали увійдуть про фінансування в рамках державного проєкту “Велика реставрація”.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський скептично ставиться до такої інформації, бо досі кошти на цей проєкт в держбюджеті не передбачені.

Депутат Андрій Бокоч вважає, що зробити на базі володимирських валів привабливий туристичний комплекс для Волині має бути питанням честі.

ХТО ФІНАНСУВАТИМЕ СКАНСЕН і “КОЛОС”?

На фінансування Музею історії сільського господарства Волині – Скансен в обласному бюджеті передбачено 750 тис. грн. Директор Олександр Середюк каже, що цих коштів вистачить тільки на половину року.

Він просить обласну раду визначитися з майбутнім музею і переконує, що у випадку, якщо обласна рада відмовиться від своєї частки власності цього закладу, то йому буде простіше знайти іншого інвестора. Нагадаємо, обласній раді належить 51% музею-скансена в Рокинях і до цієї частки не належать старовинні будівлі, які формують ліквідну частину закладу і приносять комерційні прибутки.

На пів року вистачатиме й видатків для Заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України “Колос”. про це під час слухань говорила в.о. директора Ольга Юц.

Депутати пропонують розглянути можливості щодо передачі цього ансамблю у комунальну власність місцевої територіальної громади. Голова обласної ради Григорій Недопад ще раз висловив співчуття колективу через непоправну втрату – смерть багаторічного керівника  Олександра Огородніка.

КНИГА В ЕЛЕКТРОННІЙ ВЕРСІЇ- НА ЧАСІ

Учасники слухань також провели дискусію щодо видатків на редакційно-видавничу групу “Науковий центр історичних студій Волині”, яка понад 10 років готує книги “Реабілітовані історією” і “Книга скорботи”. Цьогоріч бюджет установи – 220 тис. грн, з яких 140 тис. грн пропонується спрямувати на видавництво книг. Керівник групи Микола Кучерепа каже, що зарплатного бюджету вистачить тільки на один квартал.

Керівник апарату обласної ради Дмитро Дубняк озвучив свою пропозицію щодо оприлюднення напрацювань наукового центру в мережі інтернет, як це зробили їхні колеги з інших областей.

Таку ж ідею підтримує голова обласної ради Григорій Недопад: “Книга в електронній версії – сьогодні на часі. І це вихід із ситуації в умовах жорсткого бюджету” .

  Депутати-учасники слухань подякували керівникам закладів культури за ту важливу місію, яку вони виконують , але просять розуміння щодо потреб в оптимізації окремих видатків через складну бюджетну ситуацію і не зовсім втішні економічні прогнози на 2021 рік.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дуальна система України”, яка є дочірнім підприємством німецької компанії, у відповідності до чинних законодавчих та нормативних актів України, за підтримки міжнародних партнерів, ставить за мету впровадження механізму розширеної відповідальності виробника (імпортера) та дуальної системи збору, сортування, переробки, утилізації та безпечного захоронення залишків відходів.
“Досвід Німеччини показує, що введення дуальної системи з розширеною відповідальністю виробника не призвело до зростання цін для кінцевого споживача, тому що вартість упаковки в ціні товару складає близько 1 %. Така ситуація сприяла зростанню інвестиційної привабливості галузі переробки відходів та розвитку розширеної відповідальності виробників (імпортерів).
Спільно з міжнародними партнерами розроблена програма «Впровадження в Україні принципу розширеної відповідальності виробника та німецької моделі дуальної системи поводження з відходами».
Вищезазначена програма орієнтована на втілення європейських стандартів поводження з відходами, що ґрунтуються на фінансовій відповідальності виробників (імпортерів), одночасно з вихованням культури населення по поводженню з відходами. Крім цього, реалізація цієї програми
дозволить Україні виконати відповідну частину зобов’язань в межах підписаної Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, суттєво розширить економічні можливості українських виробників та експортерів (імпортерів) на європейському ринку.
В подальшому, за рахунок та підтримки німецьких партнерів, а саме інвестицій
(технологічних, правових, фінансових, тощо), через імплементацію в законодавство України відповідних європейських положень (директив, регламентів, норм, положень, тощо), ТОВ “Дуальна система України”, буде сприяти практичним крокам по досягненню, як екологічної мети щодо зниження загального негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище, так і позитивного економічного ефекту від збільшення рівня використання виробниками вторинної сировини. Підсумковою метою є зменшення та поступове зведення до мінімуму захоронення відходів на користь їх переробки та залучення у вторинний обіг.
Крім цього, вищезазначені кроки, на думку більшості експертів, можуть реально зменшити навантаження на державний та місцеві бюджети, суттєво збільшити обсяги фінансування соціальних програм.

Сумарний розмір коштів, які будуть залучені нашим підприємством у вигляді конкретних фінансових та технологічних інвестицій для виконання цієї програми може буде визначений лише після надходження письмових звернень – набувачів конкретної допомоги, офіційного підтвердження заінтересованості органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Успішності та ефективності діяльності ТОВ “Дуальна система України” заради законних інтересів громадян та держави Україна в цілому, може сприяти активна участь депутатів усіх рівнів, керівництва відповідних рад, міністерств, центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій (органів виконавчої влади), їх сприяння втіленню в життя вищезазначеної програми, що
буде сприйняте з порозумінням та вдячністю суспільством, та особливо населенням, значно полегшить вирішення відомих державних цільових екологічних програм шляхом залучення та надходження в Україну міжнародної цільової допомоги, що, в кінцевому результаті призведе до суттєвого зменшення
навантаження на державний та місцеві бюджети, також бюджети цільових, екологічних фондів, а головне, зменшить негативний антропогенний вплив на довкілля”, –  йдеться у листі за підписом директора ТОВ “Дуальна система України” Сергія Лученка.

Сьогодні завершилася серія   бюджетних слухань в галузі освіти. Нагадуємо,   депутати та представники  ОДА уже заслухали керівників обласних ліцеїв, спеціальних шкіл, а також закладів позашкілля та підвищення кваліфікації. Сьогоднішні співбесіди – з керівниками коледжів та закладів профтехосвіти.
Модератор заходу – голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський. 
В слуханнях взяли участь   перший заступник голови облради Юрій Поліщук, заступник   голови обласної ради  Григорій Пустовіт, депутати обласної ради Юрій Ройко,  Андрій Бокоч, Андрій Козюра, Володимир Бондар, Олександр Пирожик, Михайло Скопюк,  Оксана Філіпчук, Ольга Омелько, Ярослав Матвійчук, Валентина Магурчак, Юрій Харченко, Анатолій Філюк.
Голова бюджетної комісії Орест Маховський на початку повідомив, що  обласні коледжі та заклади профтехосвіти вартують бюджету понад 500 млн грн, з них 410  млн грн – це власні доходи обласного бюджету. 

КОГО СЛУХАЛИ?
На сьогоднішні слухання прийшли керівники  освітянських закладів:
– директор Володимир-Волинського педагогічного фахового коледжу ім. А.Ю.Кримського Волинської обласної ради Микола    САВЕЛЬЄВ;  
– директор Володимир-Волинського  агротехнічного коледжу    Олександр КОНОВАЛЮК; 
– директор Державного вищого навчального закладу “Нововолинський  електромеханічний коледж”    Олександр  ТАНАСІЄНКО;
– директор Шацького лісового коледжу ім В.В.Сулька    Ігор ЖМУРКО;
– ректор Луцького педагогічного коледжу    Петро БОЙЧУК;
– директор Торчинського професійного ліцею    Олександр ВОЗНЮК;
– директор Державного професійно-технічного навчального закладу “Камінь-Каширське вище професійне училище”    Анатолій КОРІНЧУК;
– директор Державного навчального закладу “Ковельський центр професійно-технічної освіти”    Сергій АНТОНЮК;
– директор Професійно-технічного училища №22 смт. Луків    Сергій ОМЕЛЮХ;
– заступник директора Володимир-Волинського  ВПУ Андрій ЛЮТА;     
– директорка Колківського  ВПУ    Людмила ПАНАСЮК;
– директор Старовижівського професійного ліцею    Анатолій ХЛАПУК;
– директор Професійно-технічного училища №27 м. Берестечко    Олександр ЛЕЙБИК;  
– заступник  директора Державного навчального закладу “Нововолинський центр професійно-технічної освіти”     Лариса КУРИЛОВИЧ; 
– директор Любешівського технічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету     Анатолій ХОМИЧ;
– директор Любомльського професійного ліцею Володимир    ДУДКО.
НА ЩО НЕ ВИСТАЧАЄ БЮДЖЕТУ?
  Чимало керівників коледжів та закладів профтехосвіти заявляли, що мають кредиторську заборгованість, зареєстровану за виконані роботи та послуги надані в минулому році. Йдеться про кошти, освоєні на ремонти, проведення протипожежних заходів, харчування. Голова бюджетної комісії Орест Маховський пояснив сьогоднішнім учасникам, що в минулому році бюджет не виконано на понад 30 млн грн і загальна суму кредиторської заборгованості по обласних закладах сягає 12 млн грн. Між тим, обранці громади ділитимуть рекордно малу суму вільних залишків – всього 5 млн грн.

Між тим, окремі керівники освітянських закладів говорили про те, що у проєкті бюджету не вистачатиме коштів на заробітну плату та доплати працівникам,   на оплату комунальних послуг та харчування дітей пільгових категорій.
ПРОБЛЕМИ І ПОТРЕБИ: ДАХИ, ВІКНА, КОМБАЙНИ…
Окрім погашення кредиторської заборгованості, керівники закладів озвучили цілу низку проблемних питань, які пропонують вирішувати за бюджетні кошти.
Зокрема, директор Володимир-Волинського педагогічного фахового коледжу ім. А.Ю.Кримського Волинської обласної ради Микола Савельєв говорив про потреби у видатках на ремонт даху над спортзалом та господарської будівлі.

Коштів на заміну даху просить директор Державного вищого навчального закладу “Нововолинський  електромеханічний коледж”    Олександр  Танасієнко. Ще одна проблема закладу – старі дерев’яні вікна. На їх заміну потрібен 1 млн грн.

Ректор Луцького педагогічного коледжу    Петро Бойчук піднімає питання про потребу у виділенні 2,5 млн грон на ремонт даху головного корпусу та про заміну вікон у гуртожитку.

Директор Торчинського професійного ліцею    Олександр Вознюк назвав проблеми свого закладу: виготовлення ПКД на реконструкцію даху корпусу №2, придбання нового зернозбирального комбайна, заміна вікон.

Аварійний дах і старі вікна – проблеми, які потребують вирішення і в Камінь-Каширському ВПУ. 
 Директор Державного навчального закладу “Ковельський центр професійно-технічної освіти” Сергій Антонюк зауважив, що в перспективі потрібно подбати новий навчальний корпус для закладу з актовим та спортивним залами.
Керівник Оваднівського училища, яке найближчим часом увійде до Володимир-Волинського центру профтехосвіти, наголошує на потребі у виділенні коштів ремонт даху над спортзалом.
Коштів на ремонт дірявого даху просить керівництво Нововолинського центру професійно-технічної освіти.
Директорка Колківського  ВПУ    Людмила Панасюк розповіла депутатам, що в закладі потрібен гуртожиток та автобус, бо незабаром училище об’єднають з Маневицьким закладом в центр профтехосвіти. Крім того, в Колках планують створити центр кондитерського мистецтва і просять кошти на ПКД реконструкції приміщення під ці цілі. В результаті – більше зароблятимуть  і наповнюватимуть спецфонд.

Ще 12 млн грн потрібно для Любешівського технічного фахового коледжу Луцького національного технічного університету, де кілька років тому виникла аварійна ситуація. Голова бюджетної комісії Орест Маховський каже, що проблема буде вирішена за державні кошти і в цьому напрямку активно працюють народні депутати України. Начальниця  управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна додала, що коледжу потрібно буде визначитися і зі своїм майбутнім, бо якщо в ньому готуватимуть фахівців робітничих професій, то він не зможе бути у структурі ЛНТУ.

ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ – ОКРЕМА ТЕМА
Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна каже, що за 2 останні роки на протипожежні заходи для закладів освіти обласного значення з бюджету виділено і освоєно 18 млн грн, але щоби завершити всі роботи потрібно ще 10 млн грн. “Заговорювати цю проблему ми не маємо морального права”, – зауважив депутат облради Юрій Ройко.

Людмила Плахотна повідомила, що ОДА готує загальну програму здійснення протипожежних заходів по всій області і, вочевидь, обласні освітянські також потраплять до переліку.
Найбільш гострою є проблема у Володимир-Волинського  агротехнічного коледжу. Там вже є припис про закриття гуртожитку, бо в ньому не проведено протипожежних заходів. Ціна питання – понад 500 тис. грн. Якщо гуртожиток закриють, виникне проблема із житлом у двох сотень студентів.
Директор Володимир-Волинського педагогічного фахового коледжу ім. А.Ю.Кримського Волинської обласної ради Микола Савельєв зауважив, що потрібно виділити 180 тис. грн на встановлення пожежної сигналізації у майстерні.
Директор Торчинського професійного ліцею    Олександр Вознюк розповів, що у закладі проведені протипожежні заходи, але потрібні кошти на придбання протипожежних рукавів, для перезарядження вогнегасників та 400 тис. грн на повторну обробку дерев’яних конструкцій.
ЯК ЗБІЛЬШИТИ СПЕЦФОНДИ?
Фактично всім керівникам закладів ставляться завдання дбати про збільшення обсягів спецфондів, щоб зменшити навантаження на обласний бюджет. Можливості у них – різні. Скажімо, спецфонди коледжів – це надходження за платну форму навчання та проживання в гуртожитку.
 Доходів від гуртожитків фактично вистачає лише на їх утримання, адже, згідно із державними нормативами, місячна плата за гуртожиток не може бути більшою за 40% мінімальної стипендії.
 У  Володимир-Волинському педколеджі планують залучити до спецфонду у 2021 році до 4 млн грн. Директор Микола Савельєв переконує, що на розвиток закладу може використати лише 12% з цих коштів, бо решту мусять спрямувати на зарплату та енергоносії.
   Володимир-Волинський  агротехнічний коледж, крім платного навчання має ще й навчально-дослідне господарство, яке мало би приносити прибутки. Однак, зі слів директора Олександра Коновалюка вся техніка для обробітку землі заамортизована, тому 60% надходжень до спецфонду використовують на оренду техніки в приватному бізнесі. 
По 4 млн надходжень до спецфонду мають Нововолинський центр професійно-технічної освіти та Берестечківське училище.
Голова бюджетної комісії Орест Маховський звертався до всіх керівників закладів профтехосвіти з рекомендаціями збільшити контингенти учнів платної форми навчання, бо це – вимога часу. Керуючий справами апарату ради Дмитро Дубняк вважає, що керівники закладів профтехосвіти сьогодні не зацікавлені збільшувати обсяги платного навчання, бо мають достатні регіональні замовлення, затверджені виконавчою владою.

“Регіональне замовлення – дуже щедре, а можливості гостродефіцитного обласного бюджету не враховані”, – погоджується з позицією Дмитра Дубняка Орест Маховський. Між тим, депутат Михайло Скопюк вважає, що плата за навчання в закладах профтехосвіти – дуже делікатна тема, оскільки здебільшого ці заклади обирають діти із малозабезпечених сімей, які не мають можливостей сплачувати за таке навчання.
Депутат Олександр Пирожик цікавився, чи є можливості збільшити обсяги надходжень до спецфондів закладів профтехосвіти, використовуючи виробничі приміщення та майстерні. Людмила Плахотна відповіла, що така практика є, але майстерні можуть використовуватися тільки для роботи учнів. Виготовлені вироби реалізовують і наповнюють спецфонди.
Заклади профтеосвіти мають чимало землі. Депутати, які аналізують їхні бюджети, наполягають, що ця земля не завжди використовується ефективно, а могла би бути джерелом наповнення тих таки спецфондів. Причини низької ефективності називають різні. Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна переконує, що, як правило, для училищ ще у радянські часи виділяли неродючі землі і тому на них не можна добитися високих врожаїв і, відповідно, прибутків. Окремі директори нарікають, що не мають достатньо нової техніки і змушені орендувати її, або надавати землю в оренду.   Луківське училище надало в оренду 200 га землі одному із агропідприємств області, але на розвиток від орендарів отримує всього лише 230 тис. грн в рік.
НЕ НАШЕ МАЙНО
Донедавна з   переліку закладів,   яких сьогодні  запросили на слухання, на утриманні обласного бюджету були лише 2 педколеджі. З 2015 року обласний бюджет змушений фінансувати профтехосвіту і з 2018 – ще три коледжі (Володимир-Волинський агротехнічний, Нововолинський електромеханічний та Шацький лісовий). Проблема в тому, що майно цих закладів, які раніше фінансувалися повністю державою, – досі державне. Столичні чиновники не поспішають з передачею майна в обласну раду, хоча рішення про згоду на прийняття майнових комплексів прийняті.
Між тим, майно потрібно утримувати та ремонтувати. До прикладу, до Володимир-Волинського  агротехнічного коледжу належать 36 об’єктів. Депутат Ярослав Матвійчук наголошує, що проблема ускладнюється тим, що на 24 об’єкти немає документів. “Між тим, місто готове частину будівель забрати на свої потреби, а окремі приміщення, які не використовуються для студентів можна було продати і за виручені кошти провести ремонти, яких коледж дуже потребує”, – міркує депутат Ярослав Матвійчук.

Слушною таку позицію вважає і депутат Андрій Козюра. Він запропонував створити комісію, до якої увійдуть представники як представницької, так  і виконавчої влади області, для того, щоб розібратися з цими приміщеннями і їхньою доцільністю: “Сам коледж дуже потрібен Волині. Наш край – аграрний, тому потрібно дбати про поліпшення бази, яка готує фахівців для агробізнесу”, – каже пан Козюра.

КУДИ ЙДУТЬ ПРАЦЮВАТИ ВИПУСКНИКИ?
Це питання ставилося не тільки  упродовж сьогоднішніх  слухань, а фактично постійно, коли заходить мова про навчальні заклади. До  профтехосвіти,  де готують фахівців за робітничими спеціальностями – особлива увага. Депутати наголошували, що сьогодні на багатьох підприємствах бракує спеціалістів, бо багато молодь прямує працювати за кордон. Виходить, що освіту люди здобувають за бюджетні кошти, а працюють і сплачують податки в іншій країні.
Депутат Володимир Бондар говорив про те, що потрібно міняти філософію підходів до фінансування таких закладів. “Має бути зацікавлення роботодавців у працівниках. Вони ж і могли би оплачувати навчання своїх майбутніх робітників. Якби така підготовка була якісною, то підприємства давали би й більше спонсорських допомог на ремонти закладів і оновлення матеріальної бази, на якій готують фахівців. Нам потрібно проаналізувати, чи потрібні наші заклади роботодавцям у нашій області. Це – моя приватна думка”, –  наголосив Володимир Бондар. “Роботодавці та  профтехосвіта мають працювати в одному руслі”, – доповнює думку радник голови облради Михайло Імберовський. Крім того, він вважає, що потрібно аналізувати перелік робітничих професій, які готують у волинських закладах профтехосвіти.

Чимало  закладів мають одні  і ті ж самі спеціальності, а є професії, фахівців з яких в області знайти складно. Про це, зокрема, зауважував депутат Андрій Бокоч.

Начальниця управління освіти і науки ОДА Людмила Плахотна вважає, що ситуація зміниться лише тоді, коли комплексно поміняється державна політика    до  системи профтехосвіти та зайнятості українців. 

В рамках другого етапу бюджетних слухань депутати проаналізували перспективи фінансування у 2021 році Регіональної комплексної програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» у Волинській області на 2018 – 2020 роки, яка рішенням сесії  була пролонгована до 2021 року.

У проєкті обласного бюджету  головному розпоряднику  коштів – управлінню агропромислового розвитку ОДА  на 2021 рік передбачаються видатки  на  виконання  заходів  Регіональної  комплексної  програми  підтримки індивідуального  житлового  будівництва  на  селі  «Власний  дім»   у сумі  2 млн 800  тис. гривень.

Директор Обласного  фонду  підтримки  індивідуального житлового будівництва на селі Віктор Смолярчук пояснює, що йдеться про кошти спецфонду, тобто ті, які повертатимуть позичальники. “Між тим, по загальному фонду Програми не заплановано жодної копійки, а це означає фактичне згортання проєту “Власний дім”, – впевнений пан Смолярчук. Він переконував депутатів, що  Програма користується попитом у сільських мешканців області. “Якщо не будемо давати таких доступних кредитів, як передбачає “Власний дім”, то молоді люди виїдуть із сіл”, – вважає Віктор Смолярчук. Таку ж позицію має депутат облради Михайло Скопюк. Він додав, що Програма популярна серед атовців, які проживають в селах.

Підтримати та краще профінансувати “Власний дім” у 2021 році депутатів переконував і радник голови обласної ради Михайло Імберовський. Він нагадав колегам, що Програма діє на умовах співфінансування з бюджетів різних рівнів і багато територіальних громад у своїх бюджетах видатки на “Власний дім” таки заклали. Окремі готові виділити по 1 млн грн. “У Шацькій територіальній  громаді лікарі лишилися працювати на місці, бо завдяки “Власному дому” побудували свій будинок. Житло – це той якірець, який прив’язує до села і є стимулом залишитися працювати в ньому”, – додає Михайло Імберовський.

Голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський запевняє, що в соціальній значимості проєкту “Власний дім” не сумнівається ніхто. Між тим, заступник директора департаменту фінансів ОДА Володимир Селедець вважає, що  в умовах складної фінансової кризи  обласний бюджет не може собі дозволяти виконувати функції банківської установи.