Урочисту дату відзначили традиційними активностями «Спортивне сузір’я – 2024». Привітати спільноту з нагоди ювілею заснування обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» прибули голова Волиньради, очільник обласного відділення НОК України Григорій Недопад.

Передумовою створення в Україні мережі фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» став позитивний досвід такого руху в Європі, започаткованого ще в 60-х роках ХХ століття. На Волині такий центр розпочав діяльність у 2004 році. Незмінним керівником упродовж 16 років з часу створення був заслужений працівник фізичної культури і спорту України, Відмінник освіти України Володимир Новосад. Саме він поділився із присутніми своїми спогадами про створення і розбудову мережі. За високий професіоналізм, багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток фізичної культури і спорту на Волині Володимира Новосада було нагороджено почесною відзнакою.

Продовжувачем спортивних традицій «Спорту для всіх» упродовж 2020 -2022 років був громадський діяч, волонтер, а на сьогодні, директор обласної організації ФСТ «Динамо України» Олександр Кулаков. Під його керівництвом робота центру зосереджувалася на популяризації спортивних, фізкультурно-оздоровчих заходів та розвитку фестивального руху. Попри пандемію коронавірусу та велику війну центр організовував змагання з використанням доступних спортивних технологій, нових форм рекреаційної та реабілітаційної роботи, а також налагоджував зв’язки з міжнародними організаціями. З нагоди ювілейної дати Олександра Кулакова також було нагороджено почесною відзнакою.

Нинішній директор центру Олександр Хриплюк зосередив увагу присутніх на підсумках роботи комунального закладу у нинішньому році. «Ми тісно співпрацювали з місцевими територіальними центрами, це – Луцький, Володимирський, Нововолинський, Ковельський, Камінь-Каширський міські, Оваднівський та Зимненський сільські та Шацький селищний центри. Фахівці цих осередків докладали максимум зусиль задля залучення всіх категорій та вікових груп населення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності за місцем проживання. Так, упродовж 2024 року ми спільно організували та провели майже 800 фізкультурно-оздоровчих заходів, до яких було залучено понад 37 тисяч осіб. Хочу подякувати усім за результативну роботу», – наголосив він.

Голова обласної ради Григорій Недопад привітав спортивних функціонерів центру з 20-річчям створення та подякував усім, хто сприяв його становленню та розвитку. «Волинь по праву вважається спортивним регіоном, і ці славні традиції були започатковані у тому числі й завдяки таким ентузіастам, як ви. Ваша справа сьогодні живе і процвітає. У цьому мав нагоду переконатися і колишній міністр молоді та спорту, а нині президент НОК України Вадим Гутцайт та уся олімпійська спільнота, яка, перебуваючи у нашому регіоні, відкрила для себе Волинь спортивну. Відтак з огляду на відносно спокійну безпекову ситуацію, а також за умов постійного розвитку спортивної інфраструктури, наш регіон став осередком проведення всеукраїнських першостей з різноманітних видів спорту. Тішить те, що «Спорт для всіх» продовжує добрі традиції та охоплює масовим спортом все більшу кількість населення в тергромадах», – підкреслив він.

За високий професіоналізм, всебічне сприяння в організації та проведенні фізкультурно-оздоровчих фестивалів Волинського обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», Подякою обласної ради Григорій Недопад нагородив начальника відділу у справах молоді, фізичної культури та спорту управління культури, молоді, спорту та туризму виконавчого комітету Ковельської міської ради Романа Лиса. Також було вручено подяки Міністерства молоді та спорту України, відзнаки Державної установи «Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», грамоти та подяки облвійськадміністрації. Крім того найбільш активні та ініціативні колективи місцевих осередків центру «Спорт для всіх» отримали нагороди у номінаціях: «Не лінуйся! Рухайся! – 2024», «Олімпійське літо – 2024», «Рух заради здоров’я – 2024» та «Розвиток спортивного духу – 2024».

Відбулася конкурсна комісія з обрання кандидатури на заміщення вакантної посади директора обласного комунального закладу «Центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт»».

Очільник конкурсної комісії, перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук повідомив, що документи на участь у конкурсі було подано лише одним претендентом – нинішнім виконувачем обов’язки керівника «Інваспорту» Віктором Галаном-Влащуком, термін контракту з яким сплив. Тож члени конкурсної комісії провели співбесіду із кандидатом та заслухали його бачення щодо перспектив спортивної установи.

Віктор Галан-Влащук розповів, що головним завданням «Інваспорту» є розвиток спорту серед осіб з інвалідністю, в тому числі й ветеранів, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій. «Більше 50 наших спортсменів включені до національних збірних команди, і це є основним показником результативної діяльності закладу. Наші спортсмени беруть участь у літніх та зимових Паралімпійських іграх, а також у літніх та зимових дефлімпійських іграх. Зазначу, що зараз у нашому центрі працює також дитячо-юнацька спортивна школа», – підкреслив Віктор Галан-Влащук.

Перспективи розвитку кандидат вбачає у розширенні потужностей та зміцненні матеріально-технічної бази. Впроваджуються нові види спортивних активностей, також розвивають кадровий потенціал, залучаючи тренерів з різних видів спорту. «Хочемо посилити зимові види спорту, мріємо, аби Волинь здобула медаль у зимових дефлімпійських іграх. Ми над цим працюємо, і я переконаний, що зусилля спортсменів та їх тренерів будуть гідно оцінені на міжнародному рівні», – підкреслив кандидат. Він також додав, що в центрі здійснюють фізкультурно-спортивну реабілітацію серед учасників бойових дій та планують розвиватися й у цьому напрямку.

За результатами голосування члени комісії визнали Віктора Галана-Влащука переможцем конкурсу та рекомендували голові обласної ради підписати контракт з керівником терміном на 5 років.

З цієї нагоди працівників виконавчої служби привітав заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Начальник управління забезпечення примусового виконання рішень в області Ярема Богак подякував колективу за роботу та зазначив, що крім добросовісного виконання своїх професійних обов’язків, частина державних виконавців нині у лавах Збройних Сил України боронять державу від ворога. «Хочеться, аби в наступному році наше професійне свято ми відзначали в мирній Україні. Це важка робота – стягувати борги, стягувати аліменти, яку ми усі маємо виконувати. Але хочу побажати, аби ви в будь-якій ситуації завжди лишались людьми, ставились з розумінням до тих, з ким взаємодієте в повсякденні, адже ми усі живемо в дуже складний час», – зазначив Ярема Богак. Він також вручив відзнаки Міністерства юстиції України.

«Без працівників виконавчої служби, тих, хто буде виконувати рішення суду, правова система буде недієздатною. Ви ставитесь відповідально до своєї роботи і намагаєтесь досягти максимальних результатів. І ваші зусилля оцінені на найвищому рівні. Дякую кожному з вас за успішну роботу», – звернувся до працівників Григорій Пустовіт. Він відзначив почесними грамоти обласної ради трьох працівників державної виконавчої служби – Ольгу Наумчук, Мирославу Вавренюк та Людмилу Бурбенко.

У діалоговому форумі взяли участь Президент України, Голова парламенту, Прем’єр-міністр і члени уряду, Головнокомандувач ЗСУ, лідери громад, обласних і районних рад та регіонів, керівники асоціацій місцевого самоврядування, дипломати іноземних країн, представники міжнародних організацій, загалом – близько 2 тисяч осіб. До роботи Конгресу в режимі онлайн долучився і голова Волиньради, віцепрезидент УАРОР Григорій Недопад.

Підсумувати 2024 рік і визначитися з планами та пріоритетами на рік прийдешній – така мета теперішнього засідання. Звертаючись до присутніх, Глава держави Володимир Зеленський зазначив, що фундаментальними і на наступний рік залишатимуться забезпечення фронту і розвиток вітчизняного оборонного виробництва, підтримка стійкості і відновлення громад і регіонів, людей у них, в тому числі внутрішніх переселенців та українців за кордоном, а також розширення міжнародної взаємодії. Він подякував обласним радам за популяризацію серед своїх іноземних партнерів Плану перемоги, а громадам – за активну роботу з міжнародними інституціями задля економічного та соціального розвитку своїх територій і синхронізації з європростором. Окрему вдячність висловив тиловим регіонам, які взяли шефство із допомоги у відновленні територій, які знаходяться на лінії бойового зіткнення. Зокрема, громади Волині уклали такі меморандуми і взяли під опіку громади-форпости Сумщини, Дніпропетровщини та Одещини.

Спікер українського парламенту Руслан Стефанчук зосередився на низці ухвалених законів, які покликані сприяти стійкості та спроможності громад. Він зауважив, що законотворчий процес з децентралізації триватиме і в наступному році, у планах – переформатування місцевих державних адміністрацій у префектури з наглядово-контролюючими функціями за рішеннями органів місцевого самоврядування, також готується законодавча база, яка має полегшити міжнародне співробітництво тергромад, інші нормативні акти.

Очільник Уряду Денис Шмигаль запевнив, що і в наступному році діятимуть державні програми «єПідтримка», «єВідновлення», «єОселя», «Національний кешбек», «Тепла зима» та «Енергостійкість», пільгове кредитування «5-7-9» та державні гранти для бізнесу. Він також додав, що наступного року буде збільшено розмір державних дотацій та субвенцій для громад. Вони призначаються для будівництва укриттів в медичних та освітніх закладах, придбання шкільних автобусів, харчування учнів, модернізацію лікарень, енергетичну стійкість та соціальну підтримку.

Окрім пленарного засідання учасники Конгресу під час панельних дискусій також детально обговорять пріоритети бюджетної політики і законодавчі та урядові інструменти посилення спроможності територіальних громад, зокрема, пропозиції щодо часткового зарахування податку на доходи фізичних осіб до бюджетів за місцем проживання особи; реалізацію у 2025 році проєктів регіонального розвитку; національний експериментальний проєкт «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» зі сприяння налагодженню партнерства та системної взаємодії між територіальними громадами задля єдності та стійкості територій та подолання наслідків збройної агресії російської федерації проти України та інше.

Під час конференції трудового колективу Волинського національного університету ім. Лесі Українки підбито підсумки роботи закладу у 2024-му та окреслено перспективи розвитку на рік прийдешній. Участь у зборах взяли очільник Волиньради, заступник голови Наглядової ради вишу Григорій Недопад, начальник ОВА Іван Рудницький, парламентарка та голова Наглядової ради Лесиного університету Ірина Констанкевич, професорсько-викладацький склад та студентство.

Ректор університету Анатолій Цьось найперше закликав присутніх вшанувати хвилиною мовчання пам’ять працівників та студентів, які загинули за незалежність України. Він також зауважив, що на кожному із факультетів наразі встановлюються меморіальні стенди на їхню честь. А ще з вдячністю поіменно згадав усіх викладачів та студентів, які сьогодні перебувають у лавах ЗСУ та не оминув увагою тих, хто поєднує військову службу і навчання. «У нас навчається загалом 123 ветерани та діючі військовослужбовці. Наше головне завдання на наступний семестр – перевести їх усіх на державну форму навчання. Ще один наш пріоритет – психологічна підтримка військових. Працюємо над створенням повноцінного ветеранського простору та Центру фізичної реабілітації та адаптивного спорту. Також надзвичайно важливою є підтримка 112 студентів із тимчасово окупованих та територій, де ведуться активні бойові дії. Нашими здобувачами є 376 дітей учасників бойових дій та 47 студентів, батьки яких загинули в цій війні. Усім їм – особлива увага», – зауважив він.

Анатолій Цьось також розповів про волонтерську місію закладу, що полягає в організації масштабних благодійних марафонів, перерахуванні одноденного заробітку на закупівлю найнеобхіднішого для захисників, а також дієву співпрацю університету з різними міжнародними фондами задля посилення допомоги ЗСУ.

Анатолій Цьось окремо зупинився на освітній складовій, зауваживши, що у порівнянні із 2020 роком в університеті вдвічі зріс контингент студентів денної форми навчання і вже сягає майже 12 тисяч. «Ми посідаємо третє місце в Україні за кількістю поданих заяв і 9-те місце із трьохсот закладів вищої освіти за величиною державного замовлення. В умовах воєнного часу ми в рази збільшили держзамовлення. Це означає, що до нас йдуть навчатися абітурієнти з високими балами і хорошими знаннями. Суттєво зростає кількість вступників з інших регіонів України та іноземних студентів», – підкреслив він.

За його словами, ознакою конкурентоспроможності закладу є нові освітні програми. «Цьогоріч ми ліцензували ерготерапію, яка є вкрай необхідною для реабілітації військових, а ще стоматологію. У наступному році ми започатковуємо нову освітню магістерську програму – синхронний переклад. Спільно із МОН України будемо втілювати проєкт з підготовки перекладачів для інституцій Євросоюзу», – зазначив він.

Анатолій Цьось також наголосив, що в університеті налагоджена дієва співпраця із роботодавцями, зокрема в частині створення спільних виробничих лабораторій. Так, цьогоріч у закладі відкрито сучасні лабораторії: інформаційних технологій, дизайну одягу, поліграфії, стоматології, синхронного перекладу, геодезичну, біохімічну та протидії ІПСО. З’явилися центр кібербезпеки і захисту інформації та центр симуляційного навчання для студентів медиків.

Також він зосередив увагу присутніх на міжнародній діяльності закладу. «Вишу вдалося стати асоційованим партнером Альянсу європейських університетів COLOURS. Загалом в Європі діє 64 альянси і лише 40 вишів України представлені у них. Ми в лідерах та займаємо третє місце серед усіх закладів вищої освіти за кількістю проєктів Еразмус +. Також ми беремо участь у реалізації шести проєктів польського уряду NAWA, долучаємось до інших проєктів, зокрема й транскордонної співпраці» – зауважив ректор.

Голова обласної ради Григорій Недопад висловив вдячність ректорату, професорсько-викладацькому складу університету та студентству за всебічну підтримку військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб та, водночас, підвищення рівня і престижу здобуття освіти у виші. «Про високий авторитет Волинського національного університету свідчать рейтинги успішності та значна кількість студентів, які прагнуть тут навчатися. Тішить і те, що університет працює на перспективу. Дуже важливо, що ведеться активна міжнародна діяльність та налагодження нових партнерств з іноземними вишами та організаціями. Щороку започатковуєте нові освітні програми, яких сьогодні потребує ринок праці, осучаснюєте матеріально-технічну базу, дбаєте про енергозберігаючі заходи. Окремо дякую колективу та студентам за правильно вибрані пріоритети в умовах війни. Ваша волонтерська місія є вкрай необхідною сьогодні», – резюмував Григорій Недопад.

Ключі від шести санітарних автомобілів урочисто вручили голова Волиньради Григорій Недопад та народний депутат України Вячеслав Рубльов.

Директор ВОЦЕМДМК(Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф) Володимир Шмаль зазначив, що упродовж листопада центру екстреної медичної допомоги отримав дві карети швидкої від благодійної організації «Фундація Олени Зеленської» та державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України». Ще 4 санітарні автомобілі типу С комунальне підприємство придбало власним коштом. «Усі автомобілі оснащені необхідною медичною апаратурою, яка дозволить проводити реанімаційні заходи при ДТП, безпосередньо в кареті швидкої згідно з протоколами надання екстреної медичної допомоги. Також ці авто будуть використовуватися для доправлення поранених захисників на лікування та відновлення», – підкреслив Володимир Шмаль. Нові реанімобілі передадуть підрозділам ВОЦЕМДМК у Горохові, Любешові, Луцьку та для відділення медицини катастроф.

«Постійне оновлення автопарку нашої екстреники – вже добра традиція, як і гуманітарна підтримка фронту, від початку повномасштабної війни комунальне підприємство передало різним підрозділам більше 20автомобілів, 5 з яких були придбані за власні кошти колективу. Це чергове свідчення того, що, Волинський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф – найкращий в країні, бо злагоджену роботу колективу відзначає і МОЗ, і перша леді України. Впевнений, що волиняни ще оперативніше отримуватимуть невідкладну допомогу і це врятуєте не одне життя», – зазначив Григорій Недопад.

В свою чергу, Вячеслав Рубльов висловив вдячність за те, що один із автомобілів передають на Горохівщину. «На цьому напрямку працює 4 бригади медиків швидкої, а одна з 5 швидких давно потребує заміни. Оновлення автопарку екстреної допомоги – це не лише нові машини, це і нове якісне наповнення, яке дозволить вчасно надавати допомогу», – впевнений парламентар.

Стратегічну сесію з оцінки відповідності регіональних стратегій положеннями Державної стратегії регіонального розвитку організовано Міністерством розвитку громад та територій України за партнерської підтримки Програми ПРООН із підвищення стійкості і відновлення та участі Української асоціації районних і обласних рад.

Стан планування стратегії розвитку своїх регіонів презентували Волинська, Рівненська, Львівська та Закарпатська області. Волиньраду представляв заступник голови, член робочої групи з актуалізації регіонального стратегічного планування Григорій Пустовіт. Він, зокрема, зазначив, що з метою актуалізації Стратегії розвитку Волинської області на період до 2027 року було проведено 5 засідань робочої групи та 3 громадських обговорення. Відбулась також Стратегічна сесія «Стратегічні пріоритети розвитку Волині: роль і місце територіальних громад», під час якої за підтримки фахівців проєкту «Говерла» USAID було проведено аналіз необхідних змін до Стратегії області, в тому числі й у розрізі громад, а також синхронізацію з основними стратегічними цілями Державної Стратегії.

В проєкті оновленої Стратегії Волинської області до 2027 року стратегічні та оперативні цілі не змінені, але доповнено зміст завдань з урахуванням внесених змін до Державної Стратегії. Зокрема, ураховані вимоги безбар’єрності, гендерної рівності, підтримки та соціального захисту ветеранів війни та їх сімей, ВПО, маломобільних груп населення тощо.

Наголошувалося, що транскордонне співробітництва не лише одна з п’яти стратегічних цілей Волині, а й ключовий пріоритет. Активна позиція області в цьому питанні дає змогу реалізовувати інші стратегічні цілі від розвитку експорту до створення потужної лікувальної бази для реабілітації військових та відновлювального лікування. Волинь має ряд програм транскордонного співробітництва. Кількість спільних проєктів та їх наповнення свідчать про нові можливості регіону, наявність потужних проєктних команд у громадах та використання стратегії як механізму досягнення таких цілей.

Потенціал області як логістичного хабу з можливістю активної підтримки експорту та розвитком відповідної інфраструктури – ще один важливий елемент в реалізації стратегічних завдань. На Волині розбудовується інфраструктура під два “сухі порти” для експорту сільгосппродукції, активізовано роботу зі створення індустріальних парків, вже зареєстровано 3 таких. Триває робота над запуском «Аналітичного порталу Волині» – інтелектуальної системи аналізу даних, що допомагає приймати швидкі та ефективні управлінські рішення. Загалом Стратегія Волині адаптована до Цілей Сталого розвитку ООН і тому практична цінність цього документу для розвитку експорту та залучення інвестицій дуже велика.

За підсумками моніторингу відповідності регіонального стратегічного планування, ідентифікації можливостей, аналізу продуктивних сил регіонів, а також проблематики будуть визначені наступні кроки зі стратегічного розвитку.

Про це та інше йшлося під час щопонеділкової оперативної наради під головуванням начальника ОВА. Участь також взяли голова Волиньради Григорій Недопад, окремі керівники територіальних представництв центральних органів виконавчої влади, очільники правоохоронних та військових підрозділів, очільники РВА та райрад, а також лідери територіальних громад.

Пільгові категорії громадян, які проживають на негазифікованих територіях і використовують тверде паливо для пічного опалення, мають змогу отримати за нього компенсацію від держави чи громади. Однак, як засвідчила практика, про такі можливості знають не усі потребуючі, а це – внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій, ветерани, родини загиблих, полонених, зниклих безвісти захисників, малозабезпечені та багатодітні сім’ї та інші.

Усі, хто має право на пільги та субсидії і погоджується дати згоду на обробку персональних даних, можуть звернутися за їх оформленням до ЦНАПів чи відділень пенсійного фонду. Як повідомила очільниця Головного управління Пенсійного фонду в області Леся Неклеса, майже 25,5 тисяч волинян уже отримали відшкодування на загальну суму 200 мільйонів гривень. Середній розмір компенсації – понад 6 тисяч гривень.

За інформацією начальників райдержадміністрацій, місцеві програми соціальної підтримки вразливих категорій громадян має і переважна більшість громад. Однак, через різний ступінь спроможності компенсація на придбання дров коливається від 2 до 12 тисяч гривень. Для 100% забезпечення твердим паливом для пічного опалення громади також вдаються до господарського способу або залучають допомогу підприємців.

За результатами обговорення наголошувалося на відповідальності громад за забезпечення пільгових категорій паливними дровами. Йшлося також про те, що сума відшкодування з місцевих бюджетів не повинна бути меншою, аніж державна, а також потребу посилити роз’яснювальну робота серед населення щодо можливості скористатися підтримкою.

Окрім того учасники наради проаналізували виконання завдань з охорони, прикриття та інженерного обладнання державного кордону, а також хід мобілізаційної роботи.