Цьому дню приурочили мистецьке дійство “Світло сонячних сердець”. Підтримати «сонячні» таланти прийшли заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, отець-канонік, керівник благодійної організації «Карітас-Спес Луцьк парафії св. Петра й Павла» Павло Хомʼяк, учнівська молодь та батьківська спільнота.

Світлом своїх сердець із глядацькою аудиторією ділились вихованці громадської організації «Батьки дітей з синдромом Дауна та іншими порушеннями розвитку», які підготували цікаву, насичену та патріотичну імпрезу. У програмі – музичні і танцювальні композиції, декламування поезії. Доєдналися виступами також вихованці вокальної студії «Spivanochka Show», вокалісти Тетяна Ярошик, Марія Мядюта та Іван Борт, заслужена діячка мистецтв України Ліліана Скляр та заслужений артист естрадного мистецтва України Сергій Скулинець.

«Сьогодні особливий день – день «сонячних» людей, які по своєму дивляться на цей світ, які є щирими, безпосередніми та відкритими. Вони дуже чутливо та емоційно сприймають дійсність, але найголовніше, вони прийшли в цей світ, щоб змінились ми, аби ми зрозуміли, що Бог дає кожному свій шлях у житті, і потрібно цінувати кожну людину. Сьогоднішній концерт – це ще один приклад для всіх нас – ніколи не здаватися, не опускати рук, вірити в себе, у свої сили і можливості. Особлива вдячність – мамам цих прекрасних і талановитих діток, за їх підтримку та безумовну віру, за їх щоденний подвиг», – звернувся до присутніх заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Учасники творчого дійства долучитися до акції “Багато кольорових шкарпеток”, а також оглянути виставку картин вихованців ГО “Даун-синдром”.

Презентацію новітнього навчально-практичного центру для підготовки фахівців у галузі автомобільного транспорту та електротехнічного виробництва відвідали перший заступник голови Юрій Поліщук та депутати Волиньради, а також парламентар Ігор Гузь.

«Нині ми презентуємо оновлене обладнання навчально-практичного центру автомобільного транспорту та електротехнічного виробництва, яке ми придбали за кошти державного бюджету на умовах співфінансування з обласного бюджету. Зокрема, закупили дороговартісні верстати, підйомники, стенди, нагрівачі та багато іншого. Усе це стане в нагоді нашим учням, які опановують фах слюсара з ремонту колісних транспортних засобів чи зварювальника», – зазначила директорка освітнього закладу Валентина Приступа. Загалом для навчально-практичного центру придбали близько ста найменувань різноманітної техніки на загальну суму майже 7 млн грн.

«В Україні дуже бракує спеціалістів робітничих професій. Колектив Нововолинського ЦПО проводить дуже важливу роботу – тут не тільки готують висококваліфікованих робітників, а й постійно оновлюють навчально-практичну базу для кращої підготовки фахівців. Це – надзвичайно цінна і потрібна робота», – підкреслив Юрій Поліщук. Він також вручив почесні грамоти обласної ради двом майстрам виробничого навчання – Андрію Танасієнко та Валерію Штумбурському.

Народний депутат України Ігор Гузь у своєму виступі відзначив постійні зусилля адміністрації та колективу центру професійної освіти задля розвитку на вимогу часу, особливо значним надбанням він вважає посилення компоненти практичних навичок в освітньому з використанням сучасного обладнання, що дозволить якісно задовольнити попит роботодавців.

У виїзному засіданні тимчасової комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, очільник ОВА Іван Рудницький, керівники регіональних органів виконавчої влади, голови громад.

«З майже 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб 4 млн повністю або частково втратили житло, і у більшість з них не вирішена проблема з новим постійним місцем мешкання. В результаті роботи нашої комісії, ми домоглися виділення додаткових 20 млрд грн на грошову допомогу на проживання та програму «єВідновлення» для таких людей», – зазначив голова комісії Павло Фролов. Він додав, що з ініціативи комісії також був прийнятий законопроєкт про проведення всеукраїнської інвентаризації нерухомого майна усіх форм власності задля отримання реальної картини вільних об’єктів нерухомості, придатних для проживання ВПО.

На території Волині проживає 43 тис ВПО, більша частина яких сконцентрована в містах – Луцьку, Нововолинську, Ковелі, Володимирі, Любомлі. В області також створено перелік з 18 місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. «Відбувається постійна комунікація з представниками ВПО задля вирішення проблем, з якими стикаються ці люди. Крім того, на зустрічах з бізнесом ми постійно наголошуємо на допомозі у працевлаштуванні і ветеранів, і ВПО. Бізнес у цих питаннях іде назустріч», – підкреслив начальник ОВА Іван Рудницький.

«У нас при професійно-технічних закладах існують гуртожитки, які не використовуються в повному обсязі. І нам би дуже допомогло, якби ці гуртожитки можна було використовувати як соціальне житло для ВПО. Ми можемо таким чином розмістити значну кількість людей. Але далеко не всі ці освітні установи передані з державної в обласну комунальну власність, хоча всі документи подано до Міносвіти давним-давно. Тому просив би сприяння народних депутатів у пришвидшенні процедури, яка триває роками», – зазначив Григорій Недопад.

Така головна тема семінару, ініційованого Проєктом ЄС «Угода мерів – Схід», що впроваджується спільно із Міністерством розвитку громад та територій. Участь у форумі взяли заступник голови Григорій Пустовіт, депутати обласної ради, голови та енергоменеджери громад, керівники обласних комунальних підприємств та профільних структурних підрозділів ОВА.

Національна експертка Проєкту ЄС «Угода мерів – Схід» в Україні Оксана Кисіль зауважила, що енергетичні плани є обов’язковими для органів місцевого самоврядування та виконавчої влади відповідно до Закону України «Про енергетичну ефективність», і їх розробка повинна завершитися до листопада 2025 року. На сьогодні підписано вже 350 угод з розробки і впровадження Планів дій щодо сталої енергії та адаптації до змін клімату. На Волині до цієї ініціативи вже приєдналась Ковельська міська територіальна громада, яка взяла на себе зобов’язання до 2030 скоротити викиди СО2 на 35% за рахунок підвищення енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії. Їх досвід експертка рекомендувала вивчати та впроваджувати іншим громадам регіону.

«Енергетичні плани мають бути розроблені і на рівні області, і на рівні громад. І вони повинні скласти єдину картину, що відображатиме стратегічне бачення регіону та кожної окремої громади. Такі сектори, як тверді побутові відходи, або ж альтернативні види палива, потребуватимуть міжмуніципальної співпраці. Тому в рамках семінару ми будемо фокусувати вас на партнерстві, адже великі проєкти робляться тільки у співпраці», – наголосила вона.

«Сьогодні ми, як ніколи раніше, відчуваємо актуальність енергоефективності, бо розуміємо, на скільки важливим і вразливим для громади є це питання. Але поряд із цим маємо пам’ятати, що все, що зекономлено та збережено завдяки енергетичному плануванню – це теж шлях до наповнення бюджету. Хочу висловити вдячність представникам Європейського союзу, ініціаторам Угоди мерів за те, що вони діляться з нами знаннями, досвідом та напрацюваннями. Сподіваюсь, що такі зустрічі будуть мати продовження, а найголовніше реальний та якісний результат», – звернувся до організаторів та учасників семінару заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Старша експертка Офісу реформ Міністерства розвитку громад та територій України Любава Радійчук окреслила основні вимоги до складання муніципальних енергетичних планів. А національний експерт Проекту ЄС «Угода мерів – Схід» Віталій Волков розповів про ключові кваліфікації та функції муніципального енергоменеджера.

Члени постійної депутатської комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів заслухали звіт про виконання за 2024 рік Регіональної програми «Екологія 2023-2026». Участь у роботі комісії взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Очільник екологічної комісії Юрій Ройко найперше проаналізував виконання природоохоронних заходів за кошт обласного екологічного фонду. Минулоріч його загальний обсяг склав 8,6 млн грн, з яких 5,3 млн – планові надходження за 2024 рік, ще 3,3 мільйони – залишки з попереднього періоду. Освоєно 95 %. «Кошти були розподілені так: 3,8 млн – департаменту соціальної та ветеранської політики ОВА на продовження робіт з реконструкції каналізаційної мережі очисних споруд Берестечківського психоневрологічного інтернату. Зауважу, що за 3 роки і фактично за рахунок коштів обласного екологічного фонду було вирішено цю наболілу і задавнену проблему, коли стічні води і каналізаційні стоки закладу потрапляли напряму до ріки Стир. Ще понад 1,1 млн грн департаментом інфраструктури ОВА були спрямовані на співфінансування нового будівництва та реконструкції каналізаційної мережі у селах Пульмо та Шацьк в рамках реалізації чергового етапу великого інфраструктурного транскордонного проєкту «Україна-Польща», – зауважив він.

Решта асигнувань обласного екологічного фонду – 3,4 млн грн, за словами Юрія Ройка, було направлено місцевим бюджетам на реалізацію природоохоронних заходів, освоєно 90 % коштів. «Кошти були виділені семи сільським та селищним радам і використані переважно на запобігання підтопленням – капітальні ремонти внутрішньогосподарських меліоративних каналів, систем водовідведення та каналізацію», – зазначив він.

Щодо загальної картини з виконання Регіональної програми «Екологія», то заступниця начальника управління екології та природних ресурсів ОВА Вікторія Тимощук зазначила, що документом на 2024 рік було передбачено виконання заходів на майже 36 мільйонів гривень. «Громадами та підприємствами було заплановано виконання заходів на 68,5 млн гривень, а фактичне спрямування коштів з бюджетів усіх рівнів на їх виконання перевищило 89 мільйонів. Тобто, у звітному періоді програма виконана на 190 %», – наголосила вона. За словами Вікторії Тимощук найбільше асигнувань традиційно було скеровано на проведення природоохоронних заходів з охорони і раціонального використання водних і рослинних ресурсів, атмосферного повітря, а також зберігання відходів.

Вікторія Тимощук також повідомила, що загальний обсяг обласного екологічного фонду у 2025 році сягне понад 10,4 мільйона гривень. З них пропонується: 1 млн гривень скерувати на коригування Регіонального плану управління відходами до 2033 року, 1,5 млн – на завершення робіт з реконструкції каналізаційної мережі Берестечківського психоневрологічного інтернату, таку ж суму – Луцькому геріатричному пансіонату на поточний ремонт каналізаційно-насосоної станції. На продовження співфінансування робіт з каналізування села Пульмо також передбачено 1,5 млн грн, ще 1 мільйон для таких же потреб селища Шацьк. Берестечківській громаді планується передбачити близько 1 млн грн на капітальний ремонт водовідвідної мережі та протипаводкові заходи.

Екологічна комісія також розглянула проєкт рішення обласної ради «Про зміну меж об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічної пам’ятки природи “Липа звичайна”» та рекомендувала підтримати його депутатам обласної ради на черговій сесії.

До роботи традиційного заходу міжрегіональної взаємодії, який розпочався у Кракові, в онлайн-форматі долучився заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Мета форуму – об’єднати людей всієї Європи, які зацікавлені та готові до міжнародного співробітництва. Цьогоріч увага буде зосереджена на послугах Платформи з вивчення політик. Учасники дізнаються, як її інструменти та ресурси допоможуть установам і регіонам ефективніше використовувати можливості міжрегіонального співробітництва.

Крім того, учасники обговорять поточний стан і майбутній розвиток міжрегіонального співробітництва; обміняються знаннями, отримають консультації та можливості для нетворкінгу, а також будуть задіяні у формуванні політик – під час інтерактивних сесій долатимуть виклики за пріоритетами програми.

На Волині презентували доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про можливості навчання дітей і молоді з тимчасово окупованих територій за українськими освітніми програмами.

Участь в обговоренні взяли правозахисники, освітяни, представники громадських та благодійних організацій, соціальних сервісних служб, ювенальної превенції, а також керівники органів влади різних рівнів. Волиньраду представляв перший заступник голови Юрій Поліщук. Мета круглого столу – налагодження взаємодії та напрацювання спільних алгоритмів співпраці між усіма зацікавленими сторонами в напрямку реалізації права на освіту дітей та молоді з тимчасово окупованих територій, а також їх психологічної мовної та соціальної реінтеграції.

Звертаючись до присутніх, Юрій Поліщук наголосив на гостроті та актуальності заявленої проблематики: «Ворог веде боротьбу не лише за наші території, а й за наш інтелект. Він докладає максимальних зусиль, аби позбавити дітей, що опинилися в окупації, української ідентичності і перетворити на своїх громадян. Відстояти їхні права, повернути в національне середовище – обов’язок і держави, і суспільства. Вже є напрацьовані Офісом омбудсмана рекомендації, є широке представництво, в тому числі й на Волині, від якого залежить їх реалізація. Отже, я сподіваюся, що ефективний шлях буде знайдено».

Презентуючи доповідь, представниця Уповноважено на Волині Юлія Спас констатувала, що на ТОТ нині перебувають близько 600 тисяч дітей шкільного віку і лише 7% з них мають дистанційний доступ до української системи освіти. При чому, навчаються вони практично підпільно. Держава-агресор примушує здобувати освіту за своїми стандартами, використовуючи погрози, переслідування й адміністративний тиск. Обмежується доступ до інтернету, блокуються VPN-сервіси. Діти, які одночасно навчаються на ТОТ і дистанційно в українських школах, мають надмірне навантаження, що призводить до фізичного і психологічного виснаження. Молодь, яка виїздить з ТОТ на підконтрольну Україні територію, аби продовжити навчання у професійно-технічних закладах чи вишах, також стикаються з викликами і загрозами – переїзд, фільтрація, адаптація до нових умов, відсутність соціальної підтримки. І це – лише частина великого масиву проблем. Висновок омбудсмана: держава робить недостатньо для дітей з ТОТ.

Доповідь містить три десятки детальних рекомендацій, як змінити ситуацію на краще. Взаємодія щодо їх реалізації і стала центральною темою дискусії круглого столу.

Кращих школярів-програмістів країни вітали перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, депутатки Оксана Філіпчук та Ольга Омелько, парламентар Вячеслав Рубльов, а також ректорка ЛНТУ Ірина Вахович.

До участі в олімпіаді долучилися 126 старшокласників з майже усіх областей України та понад 30 їхніх наставників. Усі вони – переможці обласних етапів олімпіад в своєму регіоні. «Особливо приємно бачити тут тих дітей, які проживають у прифронтових областях. Своєю присутністю ви підтверджуєте те, що Україна не тільки бореться, а й зростає інтелектуально. Я вірю, що тут – майбутні генії технологій не лише нашої країни, а й усього світу», – звернувся до присутніх Юрій Поліщук.

Олімпіада проходитиме у два тури під час яких визначать найкращих програмістів. Рівень виконання завдань учасниками буде оцінювати команда журі, в якій – науковці, програмісти, вчителі закладів освіти України та навіть закордонні спеціалісти.

«Без залучення ІТ-фахівців зараз не працює жодна сфера економіки. Завдяки ІТ-спеціалістам наші військові застосовують нові успішні методи боротьби з ворогом. Майбутнє України – за вами, за інформаційними технологіями, висококваліфікованими та вмотивованими науковцями та практиками», – зазначив Вячеслав Рубльов.

Ректорка ЛНТУ Ірина Вахович додала, що у програмі олімпіади не лише змагання, а й цікаве дозвілля для її учасників, під час якого вони матимуть змогу познайомитися із історією Волинського краю та відвідати його найзнаковіші пам’ятки.

Волинський обласний академічний музично-драматичний театр влаштував благодійний показ вистави «Останній гречкосій» для ветеранів, їхніх рідних та сімей загиблих захисників з різних громад. Разом з акторами повагу до особливого глядача виказав і заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Перед початком спектаклю він висловив присутнім підтримку і вдячність від імені голови, депутатів та волинян. «Спасибі за те, що ви сьогодні тут. За ваші терпіння, активність, бажання попри все налагоджувати життя, бути корисним родині, громаді, країні. Сьогоднішня вистава не проста, вона ставить болючі питання, але й мотивує боротися за свою землю, відстоювати власні цінності і прагнути до справедливого, мирного, благополучного майбуття», – зазначив Григорій Пустовіт.

Взяв слово і керівник ветеранського хабу Луцької громади Максим Денисенко. Ветеран зазначив, що подібні публічні ініціативи – це один зі способів адаптації фронтовиків до мирного життя. «У стосунках із соціумом ветерани відчувають напругу і ще більше закриваються в собі та піддаються апатії. Бо суспільство, на жаль, схильне вважати їх тягарем. Насправді, ці люди здатні стати рушієм наших громад – вони вмотивовані, відповідальні, активні й ініціативні, особливо добровольці. Потрібно лише трохи терпіння і глибшого розуміння суспільства, заради якого воїни докорінно змінили своє життя, а чимало з них і віддали його», – констатував військовослужбовець.

Прем’єра гіркої комедії, саме таким визначили жанр творці, відбулася минулоріч і зібрала багато схвальних відгуків. Її автор і режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Орест Огородник. Емоційна драматургія спонукає глядача до міркувань: що є земля для українця – товар чи генофонд, родинна колиска чи спосіб заробітку? Ким є українець без історії, яка цілковито зав’язана на землі? І переконує: код української нації у відданості землі. Заберіть землю – заберете майбутнє, минуле, і сьогодення…

Директор театру Сергій Скулинець запросив ветеранів та родини чинних і загиблих військовослужбовців відвідувати й інші вистави на безоплатній основі. «Ми будемо завжди раді бачити вас», – запевнив він.