Голова Волиньради Григорій Недопад, як віцепрезидент з питань регіональної політики Української асоціації районних та обласних рад, бере участь у зустрічі з обговорення та досягнення консенсусу щодо основних принципів розмежування повноважень між державними та самоврядними органами влади.

Проведення чергової зустрічі високого рівня ініційовано Радою Європи на запит Міністерства розвитку громад та територій України та за організаційної підтримки Центру експертизи багаторівневого врядування при Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи на виконання Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова».

Обговорення заявленої тематики відбулося у так званому «страсбурзькому форматі», який є ефективним інструментом досягнення консенсусу в найбільш дискусійних питаннях. Зустріч відбулася за зачиненими дверима, коли всі учасники максимально заохочені висловлювати свою позицію, але без ідентифікації спікера чи органу, яку він представляє.

Так, учасниками зустрічі стали представники Парламенту, Уряду, Офісу Президента, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, обласних військових адміністрацій, а також високопосадовці та консультанти Ради Європи.

Модерацію здійснювали керівник Департаменту промоції місцевої демократії Секретаріату Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Даніель Попеску та керівник відділу Багаторівневого управління «U-LEAD з Європою» Зьорен Гербст. Упродовж першої дискусійної сесії сторони обговорили загальні принципи розмежування повноважень держави та місцевого самоврядування. Зокрема, відбувся обмін думками з приводу того, чи повинні бути закріплені у законодавстві України принципи розмежування повноважень держави та ОМС, та чи мають повноваження самоврядних органів поділятись на власні і делеговані, як уникнути дублювання функцій тощо.

Друга дискусійна сесія була присвячена базовим аспектам секторальної децентралізації. Йшлося про повноваження ОМС різних рівнів у сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, інфраструктури та житлово-комунальних послуг, економічного розвитку, охорони навколишнього середовища, культури та охорони культурної спадщини.

Учасники заходу також обговорили основні аспекти розподілу повноважень держави та ОМС у сфері безпеки, оборони та цивільного захисту, а також матеріально-фінансове забезпечення повноважень місцевого самоврядування.

Загалом учасники зустрічі у «страсбурзькому форматі» досягли консенсусу з більшості питань, а також щодо дій, які мають вжити українські зацікавлені сторони. За результатами дискусії Рада Європи упродовж 10 днів підготує підсумковий документ, який після погодження всіма учасниками, буде рекомендований для використання в роботі.

Волиньраду відвідали командир батальйону оперативного призначення «Свобода» Гвардії наступу «Рубіж» Петро Кузик (Апостол) і капітан цього ж підрозділу Андрій Іллєнко. З воїнами зустрілися перший заступник голови Юрій Поліщук та депутат Анатолій Вітів.

Понад 2 роки бійці батальйону «Свобода» тримають оборону на одній з найважчих ділянок фронту – межі Луганської і Донецької областей. Зараз підрозділ перебуває на відновленні. «На Волині – ми з візитом вдячності. Хотіли потиснути правицю, подивитись у вічі і особисто подякувати за системну підтримку. Не зупиняйтеся! Ваша допомога – це збережені життя наших воїнів, бо дрони сьогодні – і засіб ураження, і розвідка, і спосіб доправлення боєкомплекту та провізії», – запевняє Петро Кузик.

У цивільному житті громадський діяч, народний депутат України VII та VIII скликань, а з липня 2022-го доброволець батальйону «Свобода» Андрій Іллєнко щільність бойових дій в зоні їхньої відповідальності описує так: до 10 ворожих штурмів і до 300 скидів на позиції за добу. «Але ми – чи не єдиний підрозділ, який не здав жодної позиції. За ротацію нам вдається знищити батальйон окупантів. І це лише підтверджені втрати», – констатує воїн.

Хребет батальйону «Свобода» – досвідчені бійці, які пройшли пекельні бої піхотинцями, серед них – 7 Героїв України, – додає комбат «Апостол». Сам він бойовий досвід здобував ще з 2014 року під час АТО. У перші дні повномасштабного вторгнення сформував і очолив добровольчий підрозділ, який деокуповував Київщину. «Згодом ми офіційно увійшли у структуру Нацгвардії, але зберегли дух добровольчого формування, чим я дуже пишаюся. За таким принципом до нас приєднуються і переважна більшість новобранців. Добровольці – це фундамент нашої стійкості», – стверджує Петро Кузик.

Від Юрія Поліщука та Анатолія Вітіва військовослужбовці отримали запевнення, що допомога підрозділу не припинятиметься.

З нагоди ювілейної дати від дня заснування відбулась урочиста академія. Привітати колектив найбільшої публічної книгозбірні регіону прийшли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, народна депутатка України Ірина Констанкевич, голова профільної комісії, депутатка облради Ольга Омелько, ректор ВНУ ім. Лесі Українки Анатолій Цьось, ветерани бібліотечної справи, науковці, письменники, а також друзі та партнери.

Як зауважила директорка Наталія Граніч, сьогодні бібліотека є провідним просвітницьким, культурним, науково-інформаційним центром, головним осередком наукових та соціальних досліджень в галузі бібліотекознавства в регіоні, а також потужним науково-методичним центром для бібліотек Волині. Вона подякувала усім причетним до розбудови та розвитку книгозбірні. «Хочу у першу чергу привітати та висловити вдячність нашим ветеранам, які усе своє життя віддали роботі у бібліотеці та сприяли її становленню, – наголосила Наталія Граніч. – У час війни наша книгозбірня стала волонтерським хабом та осередком психологічної підтримки внутрішньо-переміщених осіб і усіх, хто потребує розради. Ми всіляко намагаємося допомогти ЗСУ: плетемо маскувальні сітки, виготовляємо енергетичні набори, закуповуємо дрони, а дві працівниці нашого закладу стали на захист Вітчизни. Сьогодні ми оголосили збір коштів на РЕБ для потреб підрозділу, де служить одна із них».

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук привітав усіх працівників головної книгозбірні краю з ювілейною датою від імені голови Волиньради Григорія Недопада та депутатського корпусу. «Сьогодні хочеться лише подякувати нашим бібліотекарям за їх звитяжну працю. В надзвичайно складних умовах вони докладають чимало зусиль, аби не лише зберегти книжковий фонд та літературну спадщину, а й примножити їх. Вони використовують нові форми, методи та підходи в роботі, у тому числі й у співпраці із іншими обласними комунальними закладами. Усе це задля того, аби продемонструвати, що бібліотека сьогодні – це не лише книгозбірня, а й простір для цікавих зустрічей та подій, це осередок, де відомі волинські та українські письменники мають змогу презентувати свої нові твори. Книга – вічна, і саме ви працюєте заради того, аби зберегти це інтелектуальне багатство нашої нації. Я запланував зустріч із головою ОВА, аби порушити перед ним питання стосовно підвищення оплати праці нашим музейним та бібліотечним працівникам. Ми маємо відшукати необхідні ресурси, аби ви відчули, що обласна влада намагається максимально вас підтримати та мотивувати», – зауважив Юрій Поліщук.

З нагоди ювілею він презентував науковій бібліотеці низку цінних збірок зі своєї книжкової колекції, а у відповідь отримав квиток почесного читача. За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок в удосконалення і розвиток бібліотечної справи, Почесними грамотами обласної ради Юрій Поліщук нагородив заступницю директора книгозбірні з наукової роботи Євгенію Євтушок та завідувачку відділу інформаційно-бібліографічного відділу Аллу Понагайбу. Подякою голови обласної ради відзначено ветеранку бібліотечної справи, директорку бібліотеки у 1984-1996 роках Галину Кухарську, провідну бібліотекарку відділу комплектування Ларису Онищенко, а також провідну бібліотекарку відділу читальних залів Ольгу Хомяк.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук взяв участь у зборах колективів Княгининівського та Люблинецького ліцеїв з нагоди звітів директорів про роботу за підсумками 2024/2025 навчального року.

Дитиноцентричність, якість освіти, можливості, глобалізація, співпраця і безпека – це принципи, на яких базується робота і взаємодія адміністрації, педагогічного та батьківського колективів Княгининівського ліцею, – стверджує його очільниця, депутатка обласної ради Ольга Омелько. Тут майже 450 дітей з різних громад області (половина ліцеїстів – на пансіонному утриманні) поглиблено вивчають іноземні мови, інформатику, а з початку навчального року запроваджено і третій профіль – прикладну лінгвістику. «Заклад реалізує інноваційні освітні підходи, включаючи елементи STEM-освіти, CLIL-методики, цифрові технології, основи медіаграмотності, міжпредметну інтеграцію та орієнтуючись на потреби, здібності й інтереси здобувачів освіти. Якісний показник успішності наших учнів – 98%. У 2024/2025 н.р. ліцеїсти досягли значних результатів в олімпіадах, різних інтелектуальних і творчих конкурсах, культурних і спортивних змаганнях. Варто також відзначити і досягнення педагогічних працівників у фахових конкурсах», – йдеться у звіті директорки освітнього закладу.

До здобутків минулого навчального року Ольга Омелько також віднесла відкриття сучасно обладнаного осередку Захисту України на суму майже 3,3 млн грн та запровадження тренінгів з ментального здоров’я для учнів та педагогічних працівників. Вона також детально спинилася на фінансовій складовій функціонування ліцею За її словами, окрім коштів освітньої субвенції та обласного бюджету, залучено і додаткові асигнування. «Враховуючи обмежений обсяг бюджетних ресурсів в умовах воєнного стану проводиться постійний пошук грантових проєктів, реалізується участь в державних проєктах співфінансування на розвиток інфраструктури закладу та покращення матеріально- технічної бази, налагоджена співпраця з партнерами та благодійними організаціями. У підсумках на рахунки спеціального фонду отримано коштів у сумі 3,3 млн грн, а також благодійної допомоги на понад 1млн грн, що дозволило реалізувати ряд потреб з освітньої діяльності, покращити умови утримання учнів та поновити матеріальну базу закладу», – констатувала директорка. Вона також додала, що активно розвивалися партнерство та зовнішні звʼязки – упродовж року ліцей підписав 6 нових партнерських угод з вишами, громадськими організаціями та благодійними фондами. «Кожна угода про співпрацю – це реальний крок до реалізації профорієнтаційних заходів, залучення до освітньо-наукових ініціатив, спільних досліджень. Домовленості та комунікація дали змогу нам проводити спільні освітні заходи, залучити додаткові можливості, ресурси, обладнання», – зазначила Ольга Омелько.

Серед планів на наступний навчальний рік вона назвала впровадження сучасних освітніх інноваційних технологій, STEM-освіти, розвиток профільного навчання, як основи для переходу до академічного ліцею, продовження роботи над грантовими проєктами й ініціативами і розбудову інфраструктури та матеріально-технічної бази.

В обговоренні звіту керівниці взяли активну участь представники педагогічного, профспілкового та батьківського колективів. Відзначалися відкритість Ольги Омелько до прямого діалогу, підтримка ініціатив, мотивування педагогів та учнів до участі в різноманітних конкурсах і проєктах, її об’єднавчі зусилля та суттєвий внесок у залучення додаткового фінансування та іншої допомоги.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук також високо оцінив зусилля директорки: «Ліцей завжди мав хороші традиції, а Ольга Анатоліївна осучаснила їх і підняла на новий якісний рівень. Успіх закладу визначається бажаючими навчатися тут, а цьогоріч претендентів, залежно від профілю, було від 3 до 5 осіб на місце. Зі звіту роблю висновок, що в центрі зусиль – діти і педагоги, створення комфортного, безпечного та динамічного освітнього середовища. А це важливі кроки на шляху до реформи старшої школи».

За підсумками відкритого голосування члени колективу одноголосно позитивно схвалили звіт директорки ліцею.

Прозвітував за рік роботи також і керівник Люблинецького ліцею Дмитро Матвіюк. Він, зокрема, зазначив, що навчанням охоплено 90 ліцеїстів, переважна більшість з яких – це діти пільгових категорій. «Освітній процес здійснювався в очній та дистанційній формах, оскільки 11 учнів перебувають за кордоном. Шкільний компонент був розподілений з урахуванням соціального замовлення учнів та їх батьків на посилене вивчення таких профільних предметів як інформатика та українська мова. У підсумковому оцінюванні освітньої діяльності закладу рівень роботи визначається як задовільний. З метою формування життєво компетентної, цілісної особистості були реалізовані виховні заходи, спрямовані на питання особистої безпеки, національно-патріотичного виховання, антибулінгу та протидію насиллю, громадянської компетентності, профорієнтації, ментального здоров’я та художньо-естетичного виховання. Особливе місце в ліцеї було відведено волонтерській діяльності», – розповів Дмитро Матвіюк.

За його словами, окрім бюджетних асигнувань, вдалося також залучити додаткових понад 500 тис грн. Це доходи, отримані від господарської діяльності, підсобного господарства та благодійні внески. Кошти використали на придбання матеріалів, оплату енергоносіїв, медикаментів, продуктів харчування, обладнання та ремонтні роботи.

Під час обговорення звіту Юрій Поліщук рекомендував керівникові та педколективу згуртуватися навколо перспективи трансформації ліцею в академічний, активізувати проєктну та партнерську діяльність, зміцнювати матеріально-технічну базу ліцею та посилювати кадровий потенціал.

За результатами таємного голосування роботу директора ліцею колектив визнав задовільною.

ХХХІІ фінальні змагання серед дітей з інвалідністю присвячені 34-й річниці незалежності України. Урочисте відкриття відбулось за участі першого заступника голови Волиньради Юрія Поліщука, керівника регіонального центру «Інваспорт», депутата облради Віктора Галана-Влащука, начальника управління молоді та спорту ОВА Олександра Хвіщука та представників влади міста залізничників.

Учасниками спартакіади стали більше 350 юних спортсменів із 20 регіонів України та Києва, які змагатимуться майже у двох десятках видів спорту: плавання і параплавання, волейбол, баскетбол 3х3, футбол, голбол, настільний і паранастільний теніс, легка та паралегка атлетика, греко-римська та вільна боротьба, пляжний волейбол, спортивне орієнтування, бадмінтон і шахи.

Від імені голови обласної ради Григорія Недопада та усього депутатського корпусу учасників турніру та їх наставників зі стартом першості привітав Юрій Поліщук. «Шановні учасники змагань, ви повірили у себе і, дивлячись на вас, ми не маємо права не вірити у майбутнє України та нашу перемогу. Своїми вчинками та жагою до життя ви надихаєте нас, дорослих, на правильні та рішучі кроки. Щиро зичу кожному продемонструвати свої найкращі результати упродовж цих змагальних днів. Бажаю усім гарного перебування на Волині, щоб ви надихнулися, набралися нових сил та досвіду, і нехай наступне свято спорту відбудуться уже під мирним та переможним українським небом», – наголосив він.

Подякою голови обласної ради за сумлінну працю, високу професійну майстерність, взірцеве виконання посадових обов’язків та вагомий особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту серед осіб з інвалідністю Юрій Поліщук нагородив провідного фахівця Волинського регіонального центру з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» Катерину Романюк та доцентку кафедри фітнесу та циклічних видів спорту ВНУ імені Лесі Українки Світлану Савчук.

Спартакіада традиційно проводиться за підтримки Міністерства молоді та спорту України і Національного комітету спорту інвалідів України. Тож до учасників змагань в режимі онлайн звернувся й президент Національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич. «Переконаний, що у кожного з вас є потенціал, щоб здобути у майбутньому перемогу для України на найпрестижнішій світовій першості — Паралімпійських іграх», – наголосив він.

Першого заступника голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка супроводжували голова Волиньради Григорій Недопад, народні депутати України Вячеслав Рубльов та Ірина Констанкевич, а також очільник ОВА Іван Рудницький.

Олександр Корнієнко ознайомився з роботою ЛНТУ, його навчальною базою та взяв участь в урочистому засіданні вченої ради. «Важко не захоплюватися цим освітнім закладом. Важливо, що тут готують фахівців технічних спеціальностей, адже ці професії дуже затребувані в Україні. Нам потрібно підсилювати інтерес молодих до точних і природничих наук і ми над цим працюємо в парламенті», – зазначив Олександр Корнієнко. Він також вручив почесні грамоти Верховної Ради України науково-педагогічним працівникам ЛНТУ за особливі заслуги перед українським народом, зокрема першій проректорці Надії Ковальчук, завідувачці кафедри права Вікторії Аніщук, заслуженому професору Сергію Пустюльзі та доценту кафедри прикладної механіки та мехатроніки Віктору Сичуку.

Також Олександр Корнієнко відвідав обласну клінічну лікарню. Голова Волиньради Григорій Недопад зазначив, що цей медзаклад оснащений найсучаснішою медичною технікою, а колектив постійно працює над удосконаленням та розширенням переліку медичних послуг. «У нас є унікальний центр слуху і мови, де проводять діагностику як дітям, так і дорослим. Цей кабінет європейського стандарту і в західній Україні тільки один», – наголосив голова обласної ради.

В свою чергу Олександр Корнієнко відзначив високий рівень фахівців лікарні. «Наші медики – найкращі в Україні і світі, адже ви рятуєте життя пацієнтам під час війни. Ваш заклад унікальний тим, що ви співпрацюєте із закордонними організаціями і фондами, зокрема залучили проєкт Interreg. Вважаю, що ви маєте показувати приклад і продовжувати цю справу», – підкреслив перший заступник голови Парламенту. Він також відзначив Почесною грамотою Верховної ради очільника обласної лікарні Олександра Дударя.

Традиційний щорічний фестиваль робітничих професій відвідав заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Популяризація робітничих професій, піднесення їх престижу, підтримка обдарованої молоді, а також налагодження партнерських зав’язків між закладами освіти та роботодавцями – такою є мета цього профорієнтаційного заходу. На головній площі обласного центру 19 закладів професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти Волині розгорнули експозиції, які наочно демонструють і напрямки фахової підготовки, і результати опанування професії. Все, що виготовлено руками студентів, можна було не лише роздивитися, але й придбати. Асортимент продукції найширший: вироби з металу, дерева та лози, домашня випічка, садовий інвентар, швейна, столярна, сільськогосподарська продукція і багато іншого.

Паралельно для відвідувачів організували і різноманітні майстер-класи та пізнавальні квести. Всі охочі мали можливість отримати вичерпну інформацію про можливості і переваги здобуття робітничих професій, ознайомитись з умовами прийому до закладів профтехосвіти. Свої демонстраційні стенди, які знайомлять з актуальними вакансіями та перспективами працевлаштування, розгорнули і роботодавці.

Учасників ярмарку професій від імені Волиньради привітав заступник голови Григорій Пустовіт. ««ВолиньFEST – це свідчення перспективного майбутнього професійної освіти Волині. В останні роки наші заклади суттєво наростили свій інноваційний потенціал, з’явилися нові навчально-практичні центри і лабораторії, наповнені сучасним обладнанням і технологічними рішеннями. Свій внесок у підготовку майбутніх фахівців роблять і роботодавці. А це запорука того, що підготовлені на такій базі спеціалісти будуть конкурентними на ринку праці. Час руйнує стереотипи в цій галузі. Робітничі професії – це затребувано, високооплачувано і престижно, бо вимагають майстерності, освіченості і глибокої технічної грамотності. Зрештою, саме такі фахівці створюють додану вартість, забезпечують левову долю валового продукту і рухають прогрес. І саме від таких спеціалістів значною мірою залежить, як швидко і якісно наша країна оновиться після війни», – зазначив посадовець.

Ці та інші теми стали предметом розгляду в рамках відкритого діалогу представників старостату із керівниками законодавчої та виконавчої гілок влади під час першого форуму старост Волині.

Народний депутат України, голова профільного підкомітету ВРУ Віталій Безгін окреслив низку викликів, з якими зіштовхнуться самоврядці в контексті повоєнного відновлення. А голова підкомітету з питань співробітництва територіальних громад та регіонів парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Аліксійчук порушив тему імплементації нового законопоєкту про внутрішнє співробітництво. «Президент його підписав, і за кілька тижнів він набуде чинності. Для того, аби шукати партнерів за кордом, нам необхідно показати, як ми вміємо взаємодіяти між собою: громади із громадами. Це стосується і підтримки один одного, і підтримки представників обласних центрів , які мають більше можливостей та можуть надавати практичні консультації громадам «з глибинки» щодо співпраці із міжнародними партнерами. Це і питання екології, йдеться про наявність полігонів побутових відходів, яке не вирішується. Головне навчитися співпрацювати один із одним, саме тоді ми зможемо знайти надійного партнера за кордоном», – наголосив він. Окремо Олександр Аліксійчук зупинився на реалізації освітньої реформи, зокрема й старшої школи та впровадження Нової української школи.

Експерт із територіального розвитку та місцевого самоврядування Павло Остапенко наголосив, що в області 47 старост надають адмінпослуги. «Тобто є 126 віддалених робочих місць адміністраторів ЦНАП, і це модель організації наближення послуг, до людей в старостинських округах», – наголосив він.

Координаторка з розвитку місцевих послуг компоненту Цифровізація регіонів Програми «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» EGAP Олена Лічманенко закликала громади та їх старост долучатись до впровадження новацій. «Ми трансформуємо ЦНАПИ та підвищуємо надання публічних послуг завдяки сучасним, доступним, зручним, зрозумілим цифровим рішенням. Ми уже маємо 70 пілотних тергромад, невдовзі їх буде 95», – зауважила вона.

Експертка Проєкту Європейського союзу «Продовження комплексної підтримки реформи державного управління в Україні (EU4PAR2)» Ірина Шелеп закликала колег дотримуватись норм новоприйнятого ЗУ «Про адміністративну процедуру». «Понад 20 років Україна з поміж інших держав Європи не мала цього закону. Його активне впровадження є вимогою Європейського співтовариства щодо подальшої євроінтеграції нашої держави», – повідомила вона.

Загалом експерти закликали лідерів с старостинських округів зробити свій внесок у цифровізацію країни і таким чином підвищити рівень довіри до держаних послуг навіть у найвіддаленіших сільських територіях.

Досвідом із колегами також поділилася директорка департаменту «Центр надання адміністративних послуг у м. Луцьк» Лариса Карп’як, а також старости окремих територіальних громад.

Прямий діалог управлінців старостату із представниками законодавчої та виконавчої влади відбувся за ініціативи віцеспікера Верховної Ради України Олександра Корнієнка, Волинської обласної ради та Всеукраїнського об’єднання старост у співпраці з підкомітетом з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування і підтримки програми EGAP Фонду Східна Європа.

Масштабну зустріч лідерів місцевого самоврядування Волині прийняла Олицька громада у стінах історичної пам’ятки – замку Радзівілів. У форумі взяли участь понад 200 старост, очільники громад і районів, керівництво області, а також профільні парламентарі на чолі із Першим заступником голови верховної Ради України. Мета – налагодження діалогу стосовно розбудови та зміцнення інституту старост як елементу локального лідерства, довіри й участі в управлінні громадою.

«Попри важкий час, сьогодні у нас з вами, як головними представниками місцевого самоврядування, дуже важлива розмова не лише про те, як виживати, а й як розвиватися, надавати кращі послуги населенню, розбудовувати інфраструктуру. Цей діалог ми ініціювали з нагоди 5-річчя оновлення концепції роботи інституцій старостату. Це певний шлях, який потрібно оцінити як законодавцям, так і державі – проаналізувати що правильно зробили, а що потрібно відкоригувати. Тож закликаю вас до чесної і відвертої розмови», – звернувся до присутніх, відкриваючи форум, Олександр Корнієнко.

Дискусія велася на кількох тематичних панелях. Під час першої йшлося про те, як в умовах воєнних викликів громадам зберігати стійкість, єдність та зміцнювати спроможність. Зокрема, віцеспікер зазначив, що підтримка ЄС та країн великої сімки продовжується, тож закликав активно користатися цими ресурсами за посередництвом проєктів, спрямованих на підвищення рівня життя і якості послуг, і, таким чином, досягати внутрішньої стійкості громад. Окрім того, він прогнозує, що на неспроможні громади, а таких понад 300, чекає укрупнення. При цьому зауважив, що цього разу процес повинен регулюватися не політичними, а винятково економічними і географічними чинниками.

Аби залучити інвестиції, громади повинні мати відповідну інфраструктуру і уповні скористатися перевагами прикордонного розташування регіону та наявними шляхами автомобільного і залізничного сполучення, – переконаний голова Волиньради Григорій Недопад. «В кожної громади є потенціал і його треба розвивати. Багато ОТГ це вже усвідомили і активно працюють у цьому напрямку, виділяючи землі, створюючи індустріальні парки. На Волині всього вистачає – і природних, і культурних, і історичних можливостей для спроможності і зростання. Але найголовніший ресурс – це люди. Втримати людей і розвивати область – наше з вами пріоритетне завдання», – зазначив очільник Волиньради.

Про державні фінанси загалом і реформу ПДФО зокрема говорив парламентар Вячеслав Рубльов. Дискусія про те, куди повинен зараховуватися один з головних бюджетоутворюючих податків – за місцем проживання платника чи за місцем реєстрації підприємства, де він працює, ведеться не вперше. На думку парламентаря, до цього питання варто підійти виважено і, найпевніше, знайти компроміс, аби не відвернути зацікавленості громад у розвитку виробництв на своїх територіях.

Колегу підтримала і народна депутатка Ірина Констанкевич, зауваживши, що економіка – це і на рівні держави, і на рівні родини. Вона зосередилася на питаннях створення робочих місць у сільських територіях і відновлення країни через малі громади. Також зупинилася на резонансній темі перегляду меж забруднених так званих чорнобильських територій, а також глибоких соціальних проблемах, пов’язаних з цим процесом.

Нардеп Ігор Гузь акцентував увагу присутніх на потребі завершення процесу декомунізації, а також утвердження єдиної помісної української церкви і закликав лідерів громад вести невтомну роз’яснювальну роботу з людьми.

Про інформаційну гігієну, потребу спонукати людей до критичного мислення, аби зберігати єдність, говорив Луцький міський голова Ігор Поліщук. Він також закликав лідерів місцевого самоврядування знайти баланс між забезпеченням ключових послуг у громадах та допомозі об’єднаним силам оборони. «Луцьк – один з найменших за чисельністю населення обласний центр, але на 4 місці після Києва, Дніпра та Вінниці за обсягом наданої ЗСУ допомоги», – зазначив він.

Підсумував дискусійну панель начальник ОВА Іван Рудницький, запевнивши, що всі гілки влади в області працюють злагоджено і на єдиний результат – успішну, безпечну, сильну Волинь і громади.

Також парламентарі і керівники області відзначили грамотами і подяками найефективніших старост.

Його діяльність поширюватиметься на 7 областей західного регіону. В урочистому прийомі з нагоди відкриття амбасади взяв участь голова Волиньради Григорій Недопад.

Церемонію відкриття нової дипломатичної установи очолив Надзвичайний і повноважний посол Ісландії в Україні та Польщі Фрідрік Йонссон. Він запевнив, що Ісландія і надалі непохитно підтримуватиме Україну у боротьбі з агресором. «Це гуманітарні, економічні та військові питання, і в майбутньому ми плануємо розширити співпрацю, зокрема у сфері відбудови, освіти, культури, інновацій та медицини», – запевнив посол.

Фрідрік Йоннсон також представив почесного консула Ісландії у Львові, ним став Андрій Дещиця. «Від початку широкомасштабного вторгнення Ісландія закрила своє посольство в росії і стовідсотково підтримує Україну. Те, що вони зробили, заслуговує на величезну повагу і слугує прикладом для інших країн», – зазначив Андрій Дещиця.

Упродовж 2022-2023 років ця нордична острівна держава в Європі виділила понад 5,5 мільярдів ісландських крон на гуманітарну, економічну та оборонну підтримку України. Ще 2 мільйони євро Ісландія переказала на закупівлю боєприпасів за Чеською ініціативою. Цьогоріч ісландці зобов’язалися подвоїть військову допомогу Україні, йдеться про інвестиції за «данською моделлю», проєкти розмінування разом із Литвою та допомогу із комплектуванням українських бригад. А відповідно до двосторонньої угоди про співробітництво у сфері безпеки та довгострокової підтримки щороку до 2028-го Ісландія виділятиме майже 30 млн доларів. Окрім того, до 2027 року ця держава продовжила тимчасовий захист для 5 тисяч українців, які були вимушені залишити країну через війну.