Після капітальної реконструкції у Ковельському територіальному медичному об’єднанні запрацювало відділення екстреної допомоги. Участь у церемонії відкриття взяли голова Волиньради Григорій Недопад та його заступник Григорій Пустовіт, очільник ОДА Юрій Погуляйко, керівництво Ковельської міської громади та району, а також будівельники, медична спільнота, громадськість та духовенство.
Очільник Ковельського МТМО Валентин Вітер зауважив, що цей масштабний і технологічно складний проєкт вдалося реалізувати у рекордно короткі терміни – за 8 місяців. Він висловив вдячність усім, хто долучився до реконструкції, а надто проєктантам і будівельникам, які врахували усі побажання персоналу лікарні, аби простір, де надаватимуть невідкладну допомогу, відповідав найвищим міжнародним стандартам.
Площу приймального відділення збільшено удесятеро. Тут і оглядові, і процедурні, і перев’язувальні, є операційна та реанімація, палати для тимчасового перебування пацієнтів, а також просторі і комфортні місця очікування. Важливо, що усе це – пристосоване до інклюзивних потреб. Відділення обладнане комп’ютерним томографом, ангіографом та цифровою рентгенівською діагностичною системою найновіших зразків. Загальна вартість устаткування склала майже 50 мільйонів гривень.
Багатофункціональне і високотехнологічне приймальне відділення – це як лікарня в лікарні, але неможливо переоцінити роль компетентного та ініціативного колективу, – впевнений голова обласної ради Григорій Недопад. «Фаховість і новаторство ковельських медиків відомі далеко за межами області. Саме вони відродили трансплантологію в нашій державі. І я переконаний, що їхня майстерність у поєднанні з ультрасучасним обладнанням стануть основою для запровадження новітніх стандартів у наданні невідкладної допомоги і порятують сотні життів», – зазначив очільник депутатського корпусу.
Капітальна реконструкція приймального відділення вартувала 25 мільйонів гривень. З яких дві третини – кошти міського бюджету, решта – державного. Також понад 10 мільйонів гривень Ковельська громада виділила на придбання обладнання. Та як зауважив міський голова Ігор Чайка, не має особливого значення з яких бюджетів спрямовано асигнування. Адже усе це – кошти платників податків, відтак мають слугувати на благо громадян.
Члени постійної комісії з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин погодили зміни до Комплексної програми розвитку агропромислового комплексу області та схвалили Комплексну програми надання позик окремим категоріям громадян «Власний дім» на 2022-2026 роки.
Продовжити термін дії Комплексної програми розвитку агропромислового комплексу Волинської області на 2016-2021 роки ще на один рік та внести окремі зміни, – про це клопотався начальник управління агропромислового розвитку ОДА Юрій Горбенко. Він, зокрема, зазначив, що державна дотація на утримання від 5 до 50 корів спинила тенденцію зниження поголів’я корів в області. За 2 останніх роки на Волині з’явилося два десятки нових молочних сімейних ферм, та на тисячу зросло поголів’я худоби. А от у населення кількість корів зменшується. Відтак, Юрій Горбенко ініціював запровадити коштом обласного бюджету також і стимулюючі виплати для селян-одноосібників, які утримують від 3 до 5 одиниць молочної худоби. Додатковим стимулом для збільшення чисельності та підвищення продуктивності дійного стада є створення громадських пасовищ. Цьогоріч з обласного бюджету на це спрямували 1,5 млн грн. Члени комісії одноголосно погодили, що наступного року в обласному бюджеті буде передбачено 1 мільйон гривень на дотації для селян, які утримують 3-5 корів, ще 900 тисяч – для закладення громадських пасовищ з покращеним травостоєм, також 20% від цієї суми додадуть і громади.
Члени профільної депутатської комісії також заслухали звіт про виконання Регіональної програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» на 2018-2021 роки та схвалилиКомплексну програми надання позик окремим категоріям громадян «Власний дім» на наступних 5 років. У своєму звіті голова обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» Віктор Смолярчук зазначив, що за попередніх 5 років з бюджетів усіх рівнів на фінансування програми було спрямовано майже 50 мільйонів гривень. Пільгові кредити (до 20 років під 3% річних) надавалися для спорудження нового житла чи його добудову, а також на проведення і підключення інженерних мереж. Упродовж 2018-2021 років кредитом скористалися більше півтисячі сільських мешканців. Віктор Смолярчук також зазначив, що у комплексній програмі на наступний п’ятирічний період, крім власне кредитування житла, є намір додати іще один напрямок фінансової допомоги – на облаштування агросадиб для пожвавлення в області зеленого туризму. Члени комісії новацію схвалили, як і програму в цілому.
Окрім того, комісія з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин підтримала ініціативу фракції «Батьківщина» щодо термінового напрацювання механізму підтримки аграріїв через різке подорожчання природного газу. Керівник фракції Андрій Козюра зазначив, що через непомірний ріст вартості енергоносіївціни на добрива зросли утричі. Фермери, селяни-одноосібники не можуть купувати їх за такою ціною, а заводи-виробники вимушені істотно скорочувати виробництво. На весняну посівну прогнозується дефіцит мінеральних добрив, що потягне за собою скорочення врожайності та зростання вартості продуктів харчування. Відтак члени комісії урадили звернутися до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України з клопотанням невідкладно розробити механізми здешевлення або компенсації на купівлю мінеральних добрив для аграріїв, а також залучити до вирішення цього питання ПАТ «Аграрний фонд», який через форвардні закупівлі допомагатиме сільгоспвиробникам добривами для посівної.
Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад візьме участь у спецпроєкті Суспільного. У п’ятницю, 26 листопада о 19.20 у прямому ефірі регіонального мовника Суспільне Волинь очільник депутатського корпусу звітуватиме за рік роботи на посаді голови обласної ради, а також відповість на питання журналістів місцевих та загальноукраїнських ЗМІ. У якості медійників-експертів на живо з Григорієм Недопадом спілкуватимуться представники Першого каналу соціальних новин, Центру журналістських розслідувань «Сила правди» та Українського радіо.
Волинська обласна рада висловлює щире співчуття народному депутатові Вячеславу Рубльову з приводу важкої і непоправної втрати – передчасної смерті батьків – Володимира Максимовича та Лілії Миколаївни.
Важко знайти слова втіхи, коли одночасно зупиняються серця найрідніших в житті людей. Поділяємо з родиною біль та смуток. Вічна і світла пам’ять!
Цими днями в Україні вшановують вояків Армії УНР, розстріляних біля містечка Базар на Житомирщині, а також 100-річчя Другого Зимового походу Армії Української Народної Республіки – останньої спроби збройним шляхом повернути втрачену державність.
Кілька сотень людей приїхали в село Базар, що на Житомирщині, на ювілейні роковини трагедії – розстрілу більшовиками бійців УНР. Ця героїчно-трагічна дата вшановується на державному рівні. У жалобних заходах беруть участь державні і політичні діячі, громадські лідери, представники Інституту Національної пам’яті, військові та національно-патріотичні формування, духовенство і громадськість. Вшанувати волинян, загиблих під Базаром, прибув заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт. Від земляків до підніжжя монументу лягли жовто-блакитні квіти, а на могилу-курган – грудка рідної землі.
Другий Зимовий похід Армії УНР або Листопадовий рейд – це партизансько-повстанська операція Армії УНР, організована у жовтні–грудні 1921 року, з метою підняти збройне повстання селян проти більшовицької влади та відновити українську державність. Тоді Українська повстанча армія здійснювала похід трьома групами – Подільською, Південною та Волинською. Але під час рейду більшовики захопили в полон і стратили частину Волинської групи. Це була перша масова позасудова розправа радянських каральних органів над українцями в часи революції. Могилою для вояків Армії УНР стала глибока яма, яку напередодні за чекістським наказом викопали місцеві селяни. Усього під Базаром було розстріляно 361 повстанець, більшість з яких були волинянами. Так закінчився похід, який став заключним акордом Української революції 1917–1921 років.
Попри те, що Другий Зимовий похід не приніс очікуваних результатів – підняти загальноукраїнське збройне повстання не вдалося, він став героїчною сторінкою історії українського державотворення. Під час мітингу-реквієму відвагу і самопожертву учасників рейду учасники жалобних заходів вшанували молитвою, покладанням квітів та військовим салютом. На Меморіалі Героям с. Базар вздовж могили-кургану присутні запалили 361 лампадку.
Члени постійної комісії з питань бюджету, фінансів і цінової політики схвалили узагальнені рекомендації щодо формування головного фінансового документу області на 2022 рік, а також погодили зміни до показників цьогорічного обласного бюджету.
Голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що за результатами бюджетних слухань, з урахуванням пропозицій депутатів та інших учасників слухань опрацьовано та систематизовано пакет рекомендацій щодо формування показників обласного бюджету на наступний рік. Ці рекомендації будуть надіслані облдержадміністрації, головним розпорядникам коштів як керівництво до дій. «Рекомендації розділено на дві умовні частини. Перша – це питання, які ОДА та розпорядники коштів повинні вирішити ще цього року, аби скоригувати видатки і завершити бюджетний рік без заборгованості. Друга частина – це завдання, над якими ми разом будемо працювати у ході виконання бюджету наступного року», – зазначив голова бюджетної комісії. Він наголосив, що найперше йдеться про оптимізацію мережі, штатів та контингенту здобувачів освіти закладів профтехосвіти. На цьому не один рік наполягає не лише обласна рада. Рекомендації щодо вирішення проблеми містяться і у висновках Кабінету Міністрів України за результатами перевірки діяльності облдержадміністрації. Також депутат Володимир Бондар наголосив, що обласна рада наполягтиме, аби розпорядники коштів керувалися єдиними підходами в обрахуванні видатків на захищенні статті, а саме: зарплатню, комунальні послуги та харчування.
Окрім того, члени бюджетної комісії погодили внесення змін до цьогорічного бюджету. Запропоновані зміни в основному обумовлені необхідністю співфінансування та перерозподілом асигнувань. Зокрема, йшлося про спрямування субвенцій Шацької, Цуманської та Луцької тергромад для співфінансування централізованої закупівлі ноутбуків. Також Цуманська селищна територіальна громада передає цільову субвенцію розміром 1 млн. грн у якості співфінансування на оплату робіт з будівництва школи у с. Башлики. Готовність об’єкта на сьогодні становить 99%.
Зекономлені майже 500 тис. грн при встановленні резервного електроживлення в обласному госпіталі ветеранів війни спрямують цій же медустанові на капітальний ремонт протипожежної системи. А от 1,5 млн грн, які призначалися для капітального ремонту даху гуртожитку Заболоттівської спеціальної школи, перенаправлять на завершення ремонту покрівлі побутового корпусу Оваднівського професійного ліцею. Причина – експертний звіт засвідчив, що загальна вартість робіт у Заболоттівській школі зросла до понад 2,5 млн грн, тому таку суму буде передбачено наступного року. Також замість капітального ремонту спортивного майданчика у Володимир-Волинському педагогічному коледжі імені А. Ю. Кримського для цього закладу придбають 2 комп’ютерних класи та мультимедійне обладнання загальною вартістю понад 700 тис грн.
Виникла необхідність також внести зміни у вже розподілені 15,5 млн грн державної цільової субвенції на виплати компенсацій за придбання житла дітям-сиротам та особам з їх числа. Уряд зміним розрахункову вартість квадратного метра житла, відтак, розмір грошової компенсації дітям-сиротам буде збільшено. Крім того, в бюджеті Луцької міської громади утворилась економія таких цільових коштів у сумі 1,7 млн. грн, яку перерозподілять наступним у черзі одержувачам.
Начальник департаменту фінансів ОДА Ігор Никитюк також представив новий варіант розподілу додаткової дотації з урахуванням рекомендацій обласної ради, відповідно до якого 12 млн грн буде спрямовано на оплату енергоносіїв у медичних установах та понад 9 млн грн – для освітніх закладів.
Члени бюджетної комісії також схвалили проєкт рішення «Про план роботи обласної ради на І півріччя 2022 року».
21 листопада в Україні відзначається День гідності і свободи. Саме у цю дату розпочалися дві доленосні події, які змінили історію країни: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року. Голова обласної ради Григорій Недопад, народний депутат Вячеслав Рубльов, очільники Луцька та ОДА спільно з військовими, духовенством та громадськими діячами та лучанами вшанували Героїв, які загинули заради кращого майбутнього нації. За невинно убієнними військові капелани відслужили панахиду, яку очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. На знак пам’яті і пошани присутні схилили голови у хвилині мовчання та поклали квіти до стели «Загинули за єдність України» та до постаменту волинянам-Героям Небесної сотні на Меморіалі вічної слави.
Підсумовано результати узгодження показників обласного бюджету на 2022 рік. Участь у завершальній стадії бюджетних слухань взяли керівники обласної ради, члени бюджетної комісії, голови фракцій, а також представники обласної державної адміністрації.
Голова Волиньради Григорій Недопад зазначив, що упродовж двох тижнів велася предметна робота з аналізу та узгодження кошторисів як галузей загалом, так і кожної окремої установи обласної комунальної власності в контексті доведених прогнозних показників бюджету на 2022 рік. «На підставі цього детального аналізу виокремлено системні виклики, визначено пріоритети фінансування, напрацьовано ряд рекомендацій, які допоможуть збалансувати видатки в умовах гостродефіцитного бюджету. Я прошу керівництво облдержадміністрації та головних розпорядників коштів максимально врахувати ці рекомендації. У нас повинна бути єдина узгоджена позиція, аби в грудні прийняти обласний бюджет», – зауважив очільник депутатського корпусу.
Серед пріоритетних напрямків фінансування на наступний рік Григорій Недопад назвав видатки на подолання пандемії коронавірусу. В обласному протиковідному фонді на цю мету зарезервовано 30 мільйонів гривень. Головні ж виклики – це непрогнозована ціна на енергоносії, а також великий обсяг делегованих державою повноважень без фінансового їх підкріплення. При цьому державні дотації для області на 2022 рік скорочено на 134 мільйони гривень.
Кожну з названих позицій деталізував голова бюджетної комісії Орест Маховський. Він зазначив, що при усіх намаганнях сформувати збалансований бюджет-2022, найпевніше він все одно буде дефіцитним. Так, в освітній галузі уже сьогодні очевидна нестача 60 мільйонів гривень на виплати стипендій. Рішення про їх підвищення з наступного року, подекуди більш як удвічі, прийняла держава, однак джерел фінансування при цьому не названо. Найпевніше це покладається на обласні бюджети. Як і різниця у вартості харчування дітей. Бюджетом передбачена сума у 90 гривень на одного учня, тоді як нові норми шкільного харчування збільшують ціну до 140 гривень. Ще одним неунормованим питання є організація харчування в пансіонних освітніх закладах. Постановою КМУ передбачена батьківська плата у розмірі 20% вартості харчування, однак розбіжності у трактуванні цієї норми потребують додаткових роз’яснень Міністерства освіти і науки.
Ще один системний виклик – це непрогнозована вартість енергоносіїв, зокрема, електроенергії. Однак, навіть за таких умов депутати наполягають на єдиних підходах у розрахунках потреби на ці видатки. Голова бюджетної комісії зазначив, що окремі комунальні заклади ретельно і виважено підійшли до обрахунків, інші ж декларують перебільшені суми, не вдаючись до ощадливості, не враховуючи дистанційного навчання та закладаючи у прогнозні видатки борги минулих років. Зауваження стосувалося переважно закладів профтехосвіти.
Були й інші рекомендації для них. Депутати наполягають на необхідності оптимізації мережі центрів професійно-технічної освіти – слабкі варто приєднувати до прогресивних. Наступний крок – перегляд обсягів регіонального замовлення. Його варто зменшити на ті спеціальності, за якими фіксується недобір студентів, а також при умові низького рівня працевлаштування випускників. Окрім того, у профтехосвіті вкрай потрібне осучаснення переліку професій з максимальною їх прив’язкою до потреб місцевого ринку праці. Йшлося також про відсутність в окремих керівників ПТНЗ мотивації до запровадження змін.
Бюджетна незабезпеченість на оплату комунальних послуг – головна проблема у фінансуванні закладів охорони здоров’я. Депутати облради єдині у твердженні: потрібно наполягати на включенні Національною службою здоров’я цієї статті видатків у тариф на оплату медичних послуг або ж домагатися збільшення обсягу державної додаткової дотації на цю мету.
Окрім того, фінансування таких медустанов як служба крові, патанатомічне бюро та судово-медичної експертизи, МСЕК, будинок дитини та інші держбюджет передбачив лише на пів року. Також розвиваючи трансплантологію держава ні копійки не передбачила для закупівлі дорогвартісних але життєвонеобхідних медпрепаратів для пацієнтів з пересадженими органами. На сьогодні така потреба в області обчислюється у 15 мільйонів гривень. Депутати також наполягають на оптимізації окремих установ у системі охорони здоров’я, зокрема, бази медспецпостачання та медичної статистики.
У галузі культури в закладах обласної комунальної власності рекомендовано розмежувати методичну роботу і власне надання послуг. Такий поділ потрібний для можливості залучення фінансування обласних установ з бюджетів місцевих громад. Волиньрада ініціює у рамках міжмуніципального співробітництва запровадження принципу співфінансування громадами обласних закладів також і у галузях освіти, спорту та соціального захисту.
Всі озвучені депутатами пропозиції, після їх узгодження з керівниками фракцій, ляжуть в основу рекомендацій і будуть спрямовані для роботи обласній державній адміністрації як виконавцю делегованих повноважень.
За результатами бюджетних слухань голова обласної ради Григорій Недопад оглянув кілька об’єктів комунальної власності, використання яких потребують нових рішень.
Зокрема, голова Волиньради спільно з заступником Григорієм Пустовітом та начальником відділ з питань управління об’єктами комунальної власності Михайлом Імберовським, навідався до будівлі, де ще донедавна розташовувався обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом. Підрозділ перебазувався під юрисдикцію обласної інфекційної лікарні, відтак приміщення вивільнилося і тимчасово не використовується.
Натомість під час аналізу діяльності обласних комунальних закладів очільниця бюро судово-медичної експертизи Лілія Вірун нарікала на аварійність приміщень, у яких розташована ця установа. Оглянувши один з корпусів судмедекспертизи, що по вулиці Івана Франка, Григорій Недопад констатував, що приміщення малопридатне для лабораторій, до того ж тут тісно. “Бюро судово-медичної експертизи розкидане по кількох приміщеннях, це дуже незручно для працівників. Тому є пропозиція переселити цю службу до будівлі колишнього центру СНІДу. Там достатньо місця, є обладнані кабінети для адміністрації та для лабораторій, в хорошому стані система каналізації та водопостачання. Співробітники матимуть комфортні умови для роботи, комунальне майно використовуватиметься раціонально, а це дозволить оптимізувати бюджетні видатки на його утирмвння», – підсумував очільник облради.
Також керівники облради оглянули новозбудоване приміщення під цифровий рентгенапарат у фтизіопульмонологічному медичному центрі. Його директор Івн Нискогуз розповів, що для облаштування спеціального приміщення установа залучила спонсорів та благодійників, а сучасне обладнання придбали за кошти закладу. “На придбання рентгенапарату витратили понад 3 млн. грн. Ремонт кабінету нам допомогли зробити благодійники. Це досить дороговартісні роботи, адже замінювали освітлення, встановили вентиляцію, захисні панелі, заливали стяжку, проводили необхідні кабелі та вкладали спеціальне покриття”, – зауважив керівник диспансеру, додавши, що досі в протитуберкульозній медустанові використовували рентгенустаткування 2008 року.
Голова обласної ради Григорій Недопад відзначив роботу закладу та зазначив, що нове обладнання дозволить диспансеру надавати якіснішу медичну допомогу пацієнтам, підписати додатковий пакет послуг з Національною службою здоров’я та бути більш конкурентоспроможними на ринку медичних послуг.
