Під час виїзної частини засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку депутати заслухали звіт директорки Волинського краєзнавчого музею та ознайомилися із структурними закладами головної музейної установи краю.

Таких 7 відокремлених підрозділів – це художній музей, музей історії Луцького братства, музей волинської ікони, Колодяжненський літературно-меморіальний музей, Затурцівський меморіальний музей В’ячеслава Липинського та Олицький замок.

За словами директорки краєзнавчого музею Оксана Важатко, на цій посаді вона зосередилася на розвитку установи та залученні для цього грантових коштів. У 2020 році на території краєзнавчого музею втілили проєкт відновлення внутрішнього дворика, на який залучили близько 1 млн. грн., долучилися до проєкту «Діджиталізація музейних фондів», взяли участь у програмі транскордонного співробітництва та за грантові кошти відремонтували виставкові зали, придбали обладнання і розробили низку освітніх програм для відвідувачів. Уже під час повномасштабного вторгнення взяли участь у проєкті від ALIPH Міжнародного альянсу порятунку культурної спадщини в зонах конфліктів, який спрямований на збереження колекцій в умовах війни, та змогли придбати необхідне обладнання і облаштувати фондосховища. Загалом з 2019 року загальний фонд музею зріс із 15 до 24 мільйонів грн.

«Сьогодні краєзнавчий музей – на першому місці по відвідуваності. Раніше найбільш відвідуваними були Колодяжне, художній музей та музей Волинської ікони. Ми ж змогли запропонувати нашій аудиторії нові інтерактивні заходи, і тому статистика змінилась», – запевнила Оксана Важатко.

Крім того, в музеї відбувається постійне поповнення фондів та виставкова робота. Що ж до проблем, то керівниця установи каже: їх більше у підпорядкованих закладах.«В Колодяжненському музеї досі не виправлені недопрацювання підрядником, який проводив там ремонтні роботи. В підвалі стоїть вода, яка, на мою думку, потрапляє через те, що забудовник неякісно провів гідроізоляційні роботи та самовільно демонтував дренажну систему», – зазначила Оксана Важатко. В Олицькому замку – аварійна покрівля. Проте, Оксана Важатко вважає, що замок, після проведення усіх необхідних для його збереження робіт, стане окрасою не тільки Волині, а й цілої України.

Після звіту члени комісії мали нагоду ознайомитися з роботою трьох музеїв, які входять до Волинського краєзнавчого музею. Найперше депутати відвідали музей Волинської ікони. Його директорка Тетяна Єлісєєва розповіла, що через просідання ґрунту приміщення руйнується.«У нас є тріщини на стінах, а у підвальному приміщенні, де частково зберігаємо експонати, стіну з’їдає пліснява, – каже керівниця. – Ми намагалися замастити тріщини своїми силами, але це не дає результату. Щоб провести ремонт нам потрібно 200 тис. грн.»

У приміщенні музею не лише досліджують, а й реставрують давні пам’ятки сакрального мистецтва. Тут розміщується майстерня, де із старовинними образами працюють професійні реставратори.

Ще один музей – історії Луцького братства, який знаходиться на вулиці Іова Кондзелевича в одній із найстаріших будівель Луцька. Установа – єдина в Україні, яка присвячена окремій братській організації. Його керівниця Олена Бірюліна зазначає, що нині мають проблему із підлогою – вона просіла та руйнується через велику кількість ґрунтових вод у підвалі. «Ця будівля розташована в низині, а колись тут протікала річка Глушець. Попри те, що річки уже давно немає, вода все одно набирається під підлогою», – каже директорка.

Зі схожою проблемою стикнулися і в художньому музеї, який розміщений на території Луцького замку. Тут теж через надмірну вологість з’явилися тріщини на стінах як із внутрішньої, так і з зовнішньої сторони. «Ми розуміємо, що зараз усі кошти йдуть на війну, і намагаємося проводити необхідні роботи своїми силами, – каже Оксана Важатко. – Усі музеї працюють, сюди з радістю приходять відвідувачі. Ми поповнюємо свої колекції, відкриваємо нові виставки та продовжуємо робити все, аби зберегти та примножити культурну спадщину нашого народу».

За результатами виїзного засідання комісії, депутати погодили звіт директорки Волинського краєзнавчого музею та вирішили після закінчення дії контакту Оксани Важатко призначити її виконуючою обов’язки директорки музею.

Це питання стало предметом розгляду на засіданні постійної комісії обласної ради з питань промисловості, транспорту, зв’язку, ПЕК, архітектури, будівництва та ЖКГ. Участь в роботі комісії також взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, очільник бюджетної комісії облради Орест Маховський та заступник керуючого справами апарату ради, депутат облради Юрій Ройко.

Члени профільної комісії розглянули колективне звернення жителів Камінь-Каширщини та Ковельщини щодо необхідності ремонту 50-тикілометрового автошляху державного значення Т – 03 -11, який сполучає два райцентри. Заяву підписали майже півтори тисячі мешканців сіл Гішин, Доротище, Тойкут, Заріччя, Воля, Лапні, Любче Ковельського району та сіл Карпилівка, Карасин, Запруддя, Стобухівка Камінь-Каширського району. Люди стурбовані аварійним станом цієї дороги, якою їм щодня доводиться доїжджати на роботу, до шкіл та дитсадків, лікарні, ЦНАПу, на ринок тощо. Місцеві мешканці апелюють до обласної та місцевих рад різних рівнів, а також до народних депутатів від Волині з проханням використати всі доступні інструменти, щоб домогтися фінансування ремонту автошляху.

Голова профільної комісії Сергій Кудрявцев вказав на важливість вирішення питання ремонту цього відтинку й з огляду на те, що він має стратегічне значення для зміцнення обороноздатності держави. Адже на прикордонних територіях Камінь-Каширського району триває спорудження фортифікаційних споруд, відтак відновлення цієї дороги сприятиме пришвидшенню будівельних робіт та покращенню логістики. До вирішення цієї проблеми члени комісії закликають долучитись й тамтешні територіальні громади шляхом співфінансування ремонтних робіт. Голова бюджетної комісії облради Орест Маховський зауважив, що Ковельська міська рада уже висловила готовність виділити на ці потреби 6 млн грн.

В результаті дискусії члени комісії ініціювали прийняття звернення Волиньради до Кабінету Міністрів України про необхідність внесення змін до Постанови КМУ від 23 лютого 2024 р. № 199 «Деякі питання використання залишку коштів, визначеного пунктом 2 статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024рік»».

Крім того на засіданні комісії розглянули питання про перспективи фінансування ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування Волинської області у 2024 році. Директор департаменту інфраструктури ОВА Степан Білан поінформував депутатів, що з огляду на військовий стан коштів на ремонт та утримання місцевих і комунальних доріг цьогоріч не виділялось. За його словами, будуть передбачені лише залишки субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам («дорожньої» субвенції) у сумі 57 млн грн. 17 млн з яких буде виділено на капітальний ремонт мостів та автошляхів місцевого значення, 7,5 млн грн – для комунальних доріг у населених пунктах, ще 32,5 млн – на поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг місцевого значення.

Директорка ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» Оксана Грицюк розповіла, що на балансі підприємства перебуває понад 4,3 тисячі км автомобільних доріг місцевого значення. Залишок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах складає – майже 50 млн грн. З яких на завершення капітальних ремонтів доріг буде спрямовано 17 млн грн, на поточний ремонт 5 млн грн та на експлуатаційне утримання автошляхів – 27,5 млн грн. Зазначалося також, що реальна потреба у коштах в рази більша.

Так, члени профільної комісії інформацію взяли до відома та рекомендували керівникам територіальних громад долучатись до співфінансування утримання автошляхів місцевого значення та при фінансовій спроможності до їх ремонту.

У Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів лучани помолилися за загиблих у концтаборах гітлерівської Німеччини. До спільної молитви та пошанування долучився заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Перед пам’ятною стелою нащадки жертв нацизму поділилися своїми спогадами та зачитали вірші. По тому відбулась панахида.

«Ще кілька років тому, коли ми говорили про концтабори, ми не думали, що знову стикнемось із цим страшним явищем. Ми не думали, що Освенцим буде мати продовження в Оленівці, а скільки ще нових Бухенвальдів, які мають російську назву, де сьогодні катують та знущаються з українців, – зазначив Григорій Пустовіт. – Лише сильна Україна є гарантією того, що в нас буде майбутнє. Тому дякуємо нашим захисникам за те, що концтаборів немає на нашій Волині».

Під час засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку депутати схвалили ряд важливих рішень.

Зокрема обранці громади підтримали звернення Волинської обласної ради до центральних органів влади щодо недопущення закриття малокомплектних шкіл у сільській місцевості. Як зазначив ініціатор відозви, перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, у березні цього року Кабінет Міністрів України затвердив зміни, відповідно до яких не фінансуватимуться коштом освітньої субвенції закладів освіти (крім початкових шкіл) з кількістю учнів менш як 45 осіб (з вересня 2025 року) та менш як 60 осіб (з вересня 2026 року).

«Кабмін лише «простимулює» низку негативних процесів, а саме – масове закриття закладів освіти у сільській місцевості їх засновниками. Прийняті Урядом зміни носять дискримінаційний характер щодо здобувачів освіти і суперечать нормам чинного законодавства, – підкреслив він. – Раніше працювала формула, що кошти освітньої субвенції «йдуть» за дитиною. Нині ж дітей дискримінують за місцем проживання».

Депутат Андрій Бокоч додав, що за в умовах, які перед громадами ставить КМУ, лише в Павлівській територіальній громаді із 12 шкіл лишиться 3. «Волинь – це аграрний регіон, де більшість населення проживає у селах. Закриття шкіл призведе до того, що село почне «вимирати». Тож мене цікавить питання: чи зверталося управління освіти ОВА до уряду щодо регулювання вимог для нашої області, – зазначає Андрій Бокоч. – У результаті такої оптимізації на вулиці лишаться десятки, якщо не сотні вчителів».

Депутати також погодили низку заходів з нагоди відзначення 100-річчя від Дня народження видатного волинянина, літературознавця та фольклориста професора Івана Денисюка, уродженця села Заліси, професора Львівського національного університету імені Івана Франка. «Науковці з Львівського національного університету зініціювали проведення ювілейних заходів до дня народження відомого вченого і нашого видатного земляка. Іван Денисюк вивчав творчість Лесі Українки, збирав фольклор та міфологію. Тому для нас це справа честі – долучитися та провести усі заходи на високому рівні», – зазначив перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Зокрема, заплановано провести фольклорно-етнографічну експедицію у селах Ковельського району, «круглий стіл» та тематичні читання. Керівниця Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко запропонувала провести серед учнівської молоді конкурс есе та присвятити виставку життєпису памʼяті Івана Денисюка. Голова Ратнівської територіальної громади Віталій Бірук підтримав ініціативу та додав, що обговорять ідею перейменування однієї із вулиць на честь Івана Денисюка.

Під час засідання також схвалили проєкт рішення про клопотання перед Міністерством молоді та спорту щодо надання Володимирському спортивному ліцею статусу закладу спеціалізованої освіти спортивного профілю зі специфічними умовами навчання, погодили низку заходів з нагоди відзначення річниці з’їзду монархів, а також затвердили звіт директорки Крупівського навчально-реабілітаційного центру про роботу закладу у 2023 році.