Спільно з депутатами Волиньради Ярославом Матвійчуком, Андрієм Бокочем, Юрієм Сиротюком та Володимирським міським головою Ігорем Пальонкою він ознайомився з організацією освітнього процесу, його безпековою складовою, а також на місці дослідив нагальні потреби обласної комунальної установи.

Керівник Володимирського педагогічного фахового коледжу Микола Савельєв розповів, що освіту тут здобувають 950 студентів. Впродовж останніх років існує стабільний конкурс на усі 7 спеціальностей, тож регіональне замовлення коледж виконує щорічно. У закладі є сертифіковане укриття зі спальними місцями і навчальними класами, спроможне одночасно вмістити до 400 осіб. Є вільні площі для облаштування другої черги. Директор каже: проєктно-кошторисна документація вже виготовлена, сподіваються залучити на цю мету кошти державної цільової субвенції. Поки ж навчальний процес організовують так, щоб гарантувати безпеку усім. Він також продемонстрував результати капітальної реконструкції медичного пункту та ізолятора, яка здійснювалася за кошти обласного бюджету.

Упродовж 2022-2023 років коледж реалізував кілька грантових проєктів, що дозволило зміцнити матеріально-технічну базу на суму майже 1,5млн. грн, тож для змістовного і комфортного навчання є все необхідне, запевняє директор. Особливої атмосфери установі надає оформлення навчальних приміщень роботами студентів, які здобувають спеціальність художник-оформлювач, реставратор художніх поверхонь. Особливою гордістю коледжу є музей декоративно-прикладного мистецтва, який і сучасними експонатами, і старожитностями спільно наповнюють викладачі та їхні вихованці.

Микола Савельєв також зазначив, що коледж активно підтримує Збройні Сили України. Впродовж 2022-2023 років педагогічний і студентський колективи зібрали понад 1,5 мільйона гривень, за які придбано близько 50 квадрокоптерів різного призначення, акумулятори для дронів, портативні електростанції, тепловізійні приціли, термобілизну, аптечки та інше обладнання для потреб 14-ї та 100-ї ОМБр. Також викладачі та студенти пошили 850 розвантажувальних жилетів, 350 плитоносок, 20 наплічників. Від початку війни сплели майже 200 маскувальних сіток і роблять це досі.

За час повномасштабного вторгнення коледж прихистив близько 2 тисяч вимушених біженців. Зараз тут постійно мешкає понад 90 внутрішньо переміщених осіб, 40 з яких – це діти. Під потреби переселенців виділили два горішніх поверхи гуртожитку і могли б розмістити іще до півсотні осіб, однак через дірявий дах у вільні кімнати просочується волога. «Ми подали документи для створення Місця тимчасового проживання ВПО. Це нагода отримати від Фонду енергоефективності 12 мільйонів гривень на ремонт і облаштування усім необхідним житлового простору для переселенців. Але поточне оновлення даху не входить у перелік їхніх умов. А без ремонту покрівлі решта робіт недоцільні», – каже директор. Тож просить обласну раду як засновника усе ж відшукати можливості вирішити цю проблему, ціна якої 3 млн грн.

Григорій Недопад пообіцяв провести консультації з тим, аби знайти вихід із цієї ситуації. Підсумовуючи візит, він відзначив зусилля колективу та адміністрації коледжу з організації освітнього і виховного процесу, а також облаштування комфортного побуту студентів. «У мене найкращі враження. Відчувається, що це заклад з традиціями. Тут хороша атмосфера, добротна матеріально-технічна база. У життя коледжу активно залучені що педагогічний, що студентський колективи, відчутна їх максимальна суспільна інтегрованість, а волонтерство, добрі справи, краєзнавство є частиною виховного процесу. Для тих, хто у майбутньому і самі навчатимуть, – це найкраще підґрунтя для формування особистості і фахівця», – вважає голова Волиньради.

На запрошення Сілезького регіонального відділення Товариства Друзів Дітей делегація від Волині у складі депутатки обласної ради, керівниці Княгининівського ліцею Ольги Омелько та представників Колодяжненської громади взяла участь у щорічній міжнародній передріздвяній зустрічі з обміну досвідом та поглиблення співпраці.

В рамках візиту відбулися робочі зустрічі волинян із очільником гміни Негова Маріушем Рембаком, бургомістром міста Калети Клаудіушем Канжя та членом правління Клобуцького повіту Маріушем Мандатом. Також вони відвідали місцеві освітні установи, дитячі садки та бібліотеки, особливу увагу приділяючи досвіду польських колег із впровадження енергоощадних технологій, в тому числі й альтернативних з відновлювальних джерел, таких, як теплові насоси та сонячні підстанції.

У ході візиту також було підписано угоду про співробітництво між Княгининівським ліцеєм Волинської обласної ради та Товариством Друзів Дітей Сілезького регіонального відділення в Катовиці. В рамках меморандуму для дітей військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та для вихованців ліцею, було передано солодощі та новорічні подарунки. А оскільки одним з профілів Княгининівського ліцею є поглиблене вивчення іноземних мов, учням також буде доправлено навчальну літературу польською.

Волинська делегація також відвідала передріздвяні святкові заходи, організовані Товариством Приятелів Дітей, під час яких керівник організації Ян Вєсьолек організував збір коштів на підтримку українських захисників. На пожертви мають намір закупити для оборонців FPV-дрони.

Діловий форум громад Прибужжя відбувся за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні в межах впровадження проєкту «Посилене партнерство для сталого відновлення» та у партнерстві з Нововолинською міською територіальною громадою. Від імені Волиньради учасників привітав її очільник Григорій Недопад. У роботі форуму також взяли участь депутати обласної ради Андрій Бокоч та Юрій Сиротюк.

Залучити потенціал представників бізнесу, наукового середовища, громадського сектору і місцевих громад Прибужжя до налагодження партнерств задля сталого розвитку території, – таку мету ставили організатори. Нововолинський міський голова Борис Карпус зазначив, що громада входить у процес формування стратегії розвитку території, є також намір наповнити дієвим змістом місцеву програму підтримки підприємництва. «Сьогодні ми зібрали найактивніших представників бізнесу з наміром розпочати відвертий діалог про очікування і потреби ділового середовища, запропонувати ефективні інструменти розвитку, познайомити представників бізнесу з інституціями, програмами і фондами, які допомагають бізнесу розвиватися і досягати стабільності», – звернувся він до підприємців.

Голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що вугільна галузь нині переживає трансформацію, тож Нововолинській і прилеглим громадам, які були націлені на вуглевидобуток, слід переорієнтовуватися і шукати нове підґрунтя для сталого економічного розвитку території. «У вас є хороший старт: близькість кордону, розвинена транспортна інфраструктура, запрацював індустріальний парк, вам вдалося створити комфортні умови для підприємців і зацікавити релокований бізнес. Саме суб’єкти господарської діяльності, які створюють додаткову додану вартість, і визначають рівень конкурентоспроможності громади. Для стимулювання економічного розвитку громаді необхідно розбудовувати інфраструктуру, є сенс у створенні логістичних хабів, вантажних терміналів, особливо з огляду на перспективу відкриття тут іще одного міжнародного пункту пропуску. Варто працювати над залученням інвестицій, інновацій та нових технологічних рішень, створювати робочі місця і партнерства, налагоджувати співпрацю між громадами. Це і буде рушійна сила сталого місцевого економічного розвитку. У нас багато роботи. Але я вірю, що після перемоги у кожного буде можливість реалізувати свої ініціативи», – переконаний Григорій Недопад.

Під час панельних дискусій учасники форуму обговорили шляхи досягнення цілей сталого розвитку через призму активізації бізнесового потенціалу громад, інструменти для розвитку підприємництва Прибужжя та переваги вільної економічної зони в контексті законодавчого оновлення щодо цього. У ролі спікерів були залучені консультанти й експерти авторитетних у діловому середовищі інституцій, зокрема: проєктного офісу інновацій та цифровізації, Центру підтримки підприємців Дія.Бізнес, Агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks, Офісу з розвитку підприємництва та експорту, Фонду розвиту підприємництва.

Як підсумок у форматі групової дискусії та фокус груп учасники форуму напрацювали конкретні пропозиції до муніципальної програми підтримки підприємництва у Нововолинську.

Окрім того одночасно триватиме обласна науково-практична конференція «Волинь у дослідженнях юних науковців». Молодих дослідників і винахідників від імені Волиньради привітав перший заступник голови Юрій Поліщук.

Організаторами науково-винахідницьких змагань традиційно виступили Волинська обласна Мала академія наук, Луцький національний технічний університет і ВНУ імені Лесі Українки. «Велика дяка, що наші вузи співпрацюють з Малою академією наук. Тішить і те, що багато робіт юних науковців присвячені краєзнавству і дослідженню історії Волині. У цей нелегкий для всієї країни час робота, яку ви проводите, неоціненна. Своїми діями ви продовжуєте формувати українську націю, підкреслюєте її унікальність через історію, традиції та видатних постатей. Бажаю вам не зупинятись в своїх дослідженнях та продовжувати прославляти свій край і свою країну», – звернувся до юних науковців Юрій Поліщук.

На конференції свої наукові дослідження представили 96 юних науковців із 18 громад області. Директорка Волинської обласної МАН Тетяна Михалюк розповіла, що традиційно найбільш популярними серед учнівської молоді є краєзнавчі та біографічні дослідження у секції «Волинь і волиняни в історії та культурі України». Розвідки юних науковців також були присвячені життєпису відомих волинян – Товія Рівця, Миколи Биковського, Григорія Гуртового, Василя Чепелюка та інших політичних, культурних та релігійних діячів, які творили історію Волині.

«Окрема секція наукової конференції присвячена волинським воїнам-Героям, які загинули за незалежність України. Значна кількість матеріалів подана про волонтерів, які від початку війни щоденно працюють на перемогу. Традиційно учнівська молодь цікавиться фольклорною та етнографічною спадщиною, зафіксовано десятки унікальних традицій, обрядів, пісенної творчості, легенд волинського краю», – додала Тетяна Михалюк.

Цьогоріч МАНівці також працювали над екологічними, гідрологічними, хіміко-біологічними проблемами Волинської області, відтак велика кількість тез представлена і з тематики «Сучасні природничі дослідження Волині». У секції інноваційних векторів розвитку Волинського краю представлені розробки у галузі комп’ютерних, технічних наук, матеріалознавства та економіки.

До обласних змагань з робототехніки ROBO-SUMO VOLYN 2023 долучилися 40 команд, які представляють Волинську МАН, заклади освіти міста Луцька, Володимирську, Ковельську, Торчинську та Ківерцівські громади. Змагання проводяться у двох категоріях: «Дистанційно-керовані роботи» та «Автономні роботи».

«Ці діти – технічна еліта нашої країни. Займатися робототехнікою зараз надзвичайно престижно і я впевнений, що в майбутньому вони стануть розробниками нових апаратів. Прикро, що війна накладає свій відбиток на творчість дітей, але я вірю що їхня діяльність буде пов’язана з мирними розробками, які будуть працювати задля поліпшення життя і розвитку нашої держави», – висловив упевненість Юрій Поліщук.