Упродовж двох днів на Волині тривали 34-ті Міжнародні змагання з пожежно-прикладного спорту на честь пожежних-героїв Чорнобиля. Участь у відкритті турніру взяв голова Волинської обласної ради Григорій Недопад. Також до дійства доєдналася делегація Воєводської комендатури Державної пожежної служби Республіки Польща в Щецині.
З метою вшанування подвигу перших вогнеборців, які ціною власного життя гасили палаючий реактор, а також усіх рятувальників, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи цей меморіальний турнір започаткували у 1987-му і з тих пір проводять щороку.
Волинь ці міжнародні змагання приймає вдруге. Звання найвправніших виборюватимуть 12 найкращих команд рятувальників з територіальних підрозділів та навчальних закладів ДСНС України з Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Львівської, Одеської, Сумської, Чернігівської області, Києва та навчальних закладів ДСНС України.
Їх привітав очільник обласної ради: “Такі змагання не лише допомагають нам берегти пам’ять про героїв, які пожертвували своїм життям заради нас, та шанувати їхній подвиг. Це також і конкурс майстерності, витривалості та вправності тих, від кого сьогодні і повсякчас залежать і наші життя. Спасибі за службу, шановні рятувальники! “, – висловив вдячність Григорій Недопад.
Рятувальники змагалися у підійманні штурмовою драбиною на 4-й поверх навчальної башти, подоланні 100-метрової смуги з перешкодами, а також виборювали першість у пожежній естафеті 4х100 м та бойовому розгортанні.
У підсумку перше місце у загальнокомандному заліку виборола команда Черкаського інституту пожежної безпеки, волиняни зайняли друге, а третіми стали рятувальники з Києва.
Відбулося засідання Ради директорів закладів фахової передвищої освіти області на базі Ковельського промислово-економічного коледжу ЛНТУ. Участь у роботі координаційного органу взяв перший заступник голови облради Юрій Поліщук.
Керівники коледжів проаналізували проблематику та перспективи діяльності закладів фахової освіти. Йшлося, зокрема, про промислово-економічний освітній напрямок в критичних реаліях. Наголошувалося на необхідності осучаснення виробничої бази та адаптацію її можливостей до потреб як освітніх програм, так і можливостей бізнесу та держави.
Йшлося також про акредитацію освітньо-професійних програм як вагомої складової системи зовнішнього забезпечення якості освіти. Цей процес допомагає визначити сильні і слабкі сторони навчальних закладів, можливості та загрози реалізації освітньо-професійної програми, посилює довіру до фахової передвищої освіти, а також сприяє інтеграції до Європейського освітнього простору.
Учасники також заслухали звіти про роботу Ради директорів і обласних методичних об’єднань за 2022-2023 навчальний рік.
Голова постійної депутатської комісії з питань екології та раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко взяв участь в онлайн-обговоренні на тему: «Вплив індустрії продукції з деревини та меблів, індустріальних парків на розвиток місцевих громад Рівненщини та Волині».
Круглий стіл організовано Всеукраїнською ініціативою «За ринок деревини», у ньому також взяли участь лідери громад, експерти деревообробної та меблевої галузей, фахівці із залучення інвестицій.
Координатор Всеукраїнської ініціативи «За ринок деревини» Юрій Дюг окреслив потенціал розвитку індустрії продукції з деревини та меблів. За його словами, розширення галузі багаторівневої деревообробки, зокрема, виготовлення будівельних конструкцій, меблеве виробництво, паперова промисловість тощо, а також експорт обробленої деревини з високою додатною вартістю – це неабияка перспектива і для громад, і для бізнесу, і для національної економіки загалом. Він запевнив, що ініціативу детально обговорено з парламентарями та урядовцями і її схвалено на державному рівні. А деревообробне і меблеве виробництво внесено до ТОП-6 перспективних галузей, які Україна пропагує на міжнародних ринках.
Зазначалося, що у процесі розвитку індустрії деревини велика роль відводиться місцевим громадам. Суттєво розширити свої економічні можливості вони зможуть, створюючи меблеві та деревообробні індустріальні парки і промислові зони з подальшою їх кластеризацією, залучаючи таким чином інвесторів. Визнавалося, що робота ця тривала і системна. А для реалізації перспективи загалом потребуються реформації деревообробної, меблевої та лісової галузей.
Під час обговорення питання Юрій Ройко погодився, що деревообробна індустрія може стати однією з пріоритетних галузей національної економіки та експорту, особливо, зважаючи на втрату потужностей металургії через війну. «Волинь – одна з базових, ресурсних областей лісогосподарської галузі держави. У багатьох громадах деревообробні підприємства є бюджетоутворюючими і часто єдиними роботодавцями. Тому, безумовно, ринок переробки деревини – один з головних напрямків соціально-економічного розвитку краю».
Однак, він зауважив, що меблеве економічне диво неможливе без високопродуктивного, екологічно стійкого лісу, а лісова галузь дійсно потребує модернізації. І саме ця реформа повинна стояти в основі розвитку індустрії деревини. «На сьогодні перший етап реформи лісового господарства пройдено – майже 300 держлісгоспів укрупнили до половини та об’єднали в єдине державне спеціалізоване підприємство «Ліси України». А от наступний етап реформи – трансформація цього держпідприємства в публічне акціонерне товариство, несе неабиякі ризики і лісовому господарству, і деревній індустрії», – застерігає Юрій Ройко.
Серед ключових викликів голова депутатської екологічної комісії називає монополізацію управління лісами, а отже й – ринку деревини, що з одного боку обмежить вплив обласних і місцевих рад на прийняття рішень із ведення лісогосподарства та розвитку на місцях деревообробки, а з іншого – усуне місцевих виробників малої і середньої руки від доступу до ресурсу та зруйнує прозорий ринок деревини. «Існує велика ймовірність, що за такої реформи державні ліси можуть стати приватним бізнесом. І навряд чи приватний власник десятиліттями вкладатиме кошти у відновлення, захист, охорону, раціональне використання та нарощування ресурсного потенціалу лісу. Тож, щоб не вийшло: заробили, але ліс загубили, реформа лісової галузі повинна бути виваженою. Від обдуманих рішень на всіх рівнях влади залежить не тільки майбутнє лісової галузі та індустрії деревини, але й екологічна стабільність держави загалом», – переконаний Юрій Ройко.
