Члени постійної депутатської комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області погодили фінансові плани комунальних та некомерційних підприємств охорони здоров’я.

Згідно з такими прогнозними документами серед медичних закладів послуг на найбільші суми планують надати в обласній клінічній лікарні та територіальному медичному об’єднанні захисту материнства і дитинства. В обласній клінічній лікарні цьогоріч спрогнозували доходи на рівні 616 млн. грн., з яких 432 млн. грн. – надходження від підписаних контрактів з Національною службою здоров’я (НСЗУ). Щодо видатків на капітальний ремонт чи будівництво, то їх у медзакладі не передбачають.

Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства в 2023-му році передбачає отримати 472 млн. грн., з яких за контракти з НСЗУ – 368 млн. грн. Також у медзакладі планують закупити обладнання на майже 2 млн. грн. та передбачили на проведення капітальних ремонтів 46 млн. грн.

Серед комунальних підприємств обласної ради найбільше надходжень, у розмірі 40 млн грн, планує отримати санаторій матері і дитини «Пролісок».

Ордери та ключі від омріяного помешкання отримали срібна призерка Паралімпійських ігор з параканое Марина Мажула, яка є Заслуженим Майстром спорту України з параканое (серед осіб з ураженнями опорно-рухового апарату), багаторазовою чемпіонкою світу з параканое, переможницею Європейських першостей та чемпіонатів України. Також ордер на квартиру отримав легкоатлет, Майстер спорту України міжнародного класу (спортивна ходьба), багаторазовий переможець та призер чемпіонатів і кубків України, переможець та призер Кубків Європи, дворазовий учасник Олімпійських ігор Іван Банзерук.

Урочисте вручення ключів спортсменам відбулось за участі заступника голови Волиньради Григорія Пустовіта, Луцького міського голови Ігоря Поліщука, заступника очільника ОВА Юрія Гупала та спортивної спільноти краю.

Григорій Пустовіт привітав спортсменів від імені обранців волинської громади та голови обласної ради Григорія Недопада. Він зауважив, що незважаючи на війну, керівництво області та Луцька докладає максимум зусиль, аби виконувати свої зобов’язання щодо поліпшення житлових умов провідних волинських спортсменів та на умовах співфінансування з обласного та місцевих бюджетів продовжує реалізовувати програму з придбання житла.

«Це також ваша чергова перемога, адже це оцінка, яку дала громада вашим досягненням, зусиллям, спортивному таланту та вашому прагненню до перемоги. Український дух боротьби, який сьогодні демонструють наші захисники, формувався і культивувався в тому числі й успіхами спортсменів. Ваші успіхи – це успіхи усієї нашої волинської громади, усіх українців. Ми щоразу пишаємося вашими досягненнями у спорті і, вручаючи сьогодні вам ці ордери, ми таким чином висловлюємо свою вдячність і бажаємо нових перемог на престижних світових змаганнях», – резюмував він.

Спортсмени своєю чергою подякували керівництву області та Луцька за турботу та пообіцяли й надалі тренуватися і перемагати, аби прославляти Волинь і Україну на спортивних аренах світу.

Під час регіонального економічного форуму «Кластерний розвиток Волині», який днями відбувся у Ковелі, презентували інноваційний агрокластер «Західне Полісся». Ініціатори проєкту Агенція регіонального розвитку та Шацька селищна рада запропонували нову економічну модель для області, яка може стати пілотним проєктом з подальшим масштабуванням на всю країну.

В Україні поки не сформовано нову промислову стратегію. Дія останнього такого документу закінчилась у 2020 році, то ж група експертів розробила пропозиції, відповідно до яких наступних 3-5 років потрібно збудувати 570 заводів переробної промисловості та залучити 900 млрд. дол. інвестицій. Це забезпечить півмільйона робочих місць, 2,7 трлн. грн. додаткових податків та зростання ВВП на 73%. І одним з інструментів досягнення цієї мети є створення кластерів.

Прикладів успішної практики їх застосування в країні достатньо. Зокрема, Харківський ІТ-кластер, який з 2015 року об’єднує провідні IT-компанії, місцеву владу та заклади вищої освіти для впровадження комплексних змін в IT-екосистемі міста. Це і Автомобільний кластер Закарпаття – один з нових та найбільш активних промислових кластерів, підприємства якого тісно інтегровані у глобальні ланцюги доданої вартості. Загалом кластери підвищують продуктивність підприємств та залучають гранти на власний і розвиток території.

Агрокластер «Західне Полісся» – це нова модель регіонального розвитку Волині за рахунок об’єднання ключових виробників сільгосппродукції з метою збільшення доданої вартості та підвищення експортного потенціалу. Це можливість розвитку переробної промисловості, частка якої на сьогодні не перевищує 25% загального обсягу реалізованої промислової продукції регіону. Проєкт планують розвивати в межах 14-ти територіальних громад – Шацької, Головенської, Вишнівської, Любомльської, Рівненської, Дубечненської, Заболоттівської, Ратнівської, Самарівської, Смідинської, Старовижівської, Луківської, Турійської та Дубівської.

«У стратегії розвитку Волині 2021-2027 констатується, що область не забезпечена такими продуктами власного виробництва: яйця, риба, фрукти, ягоди, горіхи. Стимулювання галузі садівництва та ягідництва сприятиме збільшенню виробництва плодовоягідної продукції. Разом з тим, значне перевиробництво картоплі потребує створення переробних потужностей, – констатує керівниця Волинської Агенції регіонального розвитку Валерія Гончаренко. – Але коли ми об’єднаємося, то зможемо не просто продавати фурами картоплю, а продавати готовий запакований або перероблений продукт на експорт. В результаті цього усі гравці кластеру заробляють більше».

В рамках інноваційного агрокластеру «Західне Полісся» планується запровадження пілотного проєкту з будівництво комплексного переробного виробництва на території Шацької громади. Виробництво буде диверсифіковано за напрямками – овочі та ягоди. Завод включатиме прийом продукції, її охолодження, заморожування, фасування, зберігання та відпуск для реалізації. Планується створення торгової марки «Зроблено у Шацьку». Що стосується інших учасників кластеру, то агроресурсний потенціал буде ґрунтовно досліджено, а громади і місцевий бізнес отримають докладні рекомендації від експертів на якій території і яке виробництво доцільно розташовувати.

В Агенції регіонального розвитку впевнені: агрокластер дасть поштовх до економічного зростання територіальних громад, створить нові робочі місця і сприятиме вигідно та надійно інвестувати.