До дня соціального працівника в Берестечківському психоневрологічному інтернаті відкрили майданчик для спорту і дозвілля підопічних закладу.
Як зазначив очільник закладу Віталій Клемба, майданчик звели власними силами працівників установи за кошти меценатів.
«Цей спортивно-культурний комплекс був дуже потрібен нашим підопічним. Ми його облаштували на території, яка не використовувалась і усе на ньому – від встановлення сцени до вкладення поліуретанового покриття – зроблено руками наших працівників», – розповів керівник установи.
Так, на майданчику є інвентар для занять мініфутболум, баскетболом, викладено поліуретанове покриття та встановлено сцену з накриттям і освітленням.
«Тут наші підопічні зможуть займатися спортом, дивитися вистави, проводити дискотеки, а це урізноманітнить їхнє дозвілля та покращить умови проживання. Крім того, зараз ми будуємо приміщення для фізкультурно-реабілітаційної зали, де можна буде займатися спортом та проводити дозвілля взимку», – каже директор інтернату.
Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт підтримав зусилля керівника закладу та позитивні зміни, які відбулися в цій комунальній установі.
«Хочу подякувати Віталію Клембі та усьому колективу за те, що ви знайшли резерви, знайшли меценатів та благодійнтків, небайдужий до ваших прохань, – наголосив Григорій Пустовіт. – А в переддень вашого професійного свята – дня соціального працівника – зазначу, що це не професія, а покликання, це – самовіддане служіння найвразливішій категорії людей. Це важка, складна робота, яку ви робите щодня, і за яку ми вам вдячні».
Також Григорій Пустовіт передав вітання від голови обласної ради Григорія Недопада та всього депутатського корпусу та вручив Грамоту обласної ради працівнику Берестечківського психоневрологічного інтернату Василю Форманюку.
Традиційна громадська панахида поблизу до фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України» вкотре зібрала ветеранів АТО/ООС, родини загиблих, духовенство, представників влади та громадськості. Участь у вшануванні Героїв взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.
Військові капелани відслужили панахиду, присутні молились за упокій душ українських воїнів, які віддали свої життя за цілісність держави. Пам’ять про загиблих вшанували хвилиною мовчання. До підніжжя фотостенду лягли квіти. Громадська молитва за загиблими у російсько-українській війні відбувається щопершого четверга кожного місяця о 18:00 годині на Театральному майдані Луцька. До пам’ятного заходу може долучитися кожен.
Відбулись передбюджетні слухання з обговорення показників проєкту обласного кошторису на 2022 рік. В обговоренні взяли участь члени постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики, перший заступник голови облради, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, які і є головними розпорядниками бюджетних коштів.
Кілька днів тому парламент прийняв у першому читанні державний бюджет на 2022 рік. На підставі цього документу визначено і прогнозні показники обласного бюджету на наступний рік. Головний фінансист області Ігор Никитюк зазначив, що на фоні зростання вартості енергоносіїв, цін на окремі товари і послуги, а також задекларованого збільшення деяких видів соціальних виплат держава одночасно зменшила обсяг дотацій для Волині. Розраховувати ж на ріст надходжень до обласного бюджету в умовах децентралізації не доводиться. «Бюджет наступного року – це винятково видатки споживання, і вистачить їх лише на мінімальні потреби», – резюмував він.
Звертаючись до головних розпорядників коштів голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що готуючись до затвердження основного фінансового документу області, конче потрібно напрацювати узгоджену позицію щодо роботи соціально-бюджетної сфери в умовах гострого дефіциту бюджету: «Видатки скорочено практично по усіх галузях. Держава передає на місця все більше повноважень без фінансового підкріплення. Відтак, ми мусимо досягти спільного бачення, як житимемо цей рік в умовах доведених лімітів та можливостей обласного бюджету, на що скеровувати кошти найперше, на чому можна зекономити, де знайти резерви».
За таким принципом під час передбюджетних слухань аналізувалася кожна галузь. Майже всі керівники структурних підрозділів констатували, що доведених на наступний рік асигнувань ледь вистачить на захищені статті. При тому, що оплата праці врахована без стимуляційних доплат, а видатки на енергоносії збільшено лише на 8%, що неадекватно зростанню їх вартості. Начальниця служби у справах дітей Алла Онищук озвучила проблему з обласним притулком для дітей. Рожищенською міськрадою встановлено найвищу в області вартість гігокалорії на централізоване опалення, що автоматично удвічі збільшує видатки на соціальний заклад. Оскільки у цьому ж приміщенні розташований і місцевий дитсадок, депутат облради Володимир Бондар ініціює запропонувати Рожищенській міськраді спільно з облрадою замінити газове опалення на твердопаливне. У разі незгоди розглядатиметься альтернативний варіант розташування обласного притулку для дітей в іншому населеному пункті.
Очільниця управління освіти і науки Людмила Плахотна повідомила, що наступного року освіта області недоотримає понад 17 мільйонів гривень освітньої субвенції. Вона також звернула увагу на проблему з харчуванням дітей. Показниками наступного року передбачено 90 гривень на учня, тоді як нове шкільне меню збільшує вартість харчування до 140 гривень. Без фінансування також можуть залишитися такі статті, як оздоровлення дітей-сиріт, виплата стипендій обдарованим дітям та надбавки за престижність професії вчителям. Та найгостріша проблема – це підвищення з наступного року більш як удвічі соціальних та академічних стипендій для студентів професійно-технічної, передвищої фахової та вищої освіти. Якщо держава не передбачить на ці потреби компенсаційних виплат, в обласному бюджеті утвориться прогалина у 50 мільйонів гривень.
Депутат обласної ради Ярослав Матвійчук цікавився процесом передачі майнових комплексів закладів професійно-технічної освіти з державної в комунальну власність. Попри те, що 11 центрів профтехосвіти утримуються з обласного бюджету, їхнє майно і досі належить державі. Чимало з нього вже не використовується чи експлуатується неефективно. Однак, вплинути на ситуацію обласна рада не може. Людмила Плахотна зазанчила, що процедура зміни форми власності майже завершена лише по двох закладах. Документація на роки зависає у міністерських кабінетах. Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук запропонував звернутися до народних депутатів із клопотанням щодо пришвидшення прийняття цих рішень.
В умовах епідемії та обмеженого фінансування працюватиме і медицина області. З держбюджету не додано близько 10 мільйонів гривень медичної субвенції. Тому недофінансування суттєво відчуватимуть установи, які не працюють з Національною службою здоров’я, а це – служба крові, патанатомічне бюро, МСЕК, будинок дитини. Керівник обласного управління охорони здоров’я Валерій Руцький загострив увагу на мізерних коштах, які виділяє держава на лікування рідкісних захворювань, а також на медпрепарати для людей з пересадженими органами. Щодо протиковідного фонду, то передбачено достатньо – 30 мільйонів.
Також з’ясувалося, що при дефіциті бюджетного фінансування заклади культури обласної комунальної власності – театри, філармонія, музеї – не передбачають наступного року збільшення своїх власних надходжень. Депутати висловили одностайну думку, що ці установи повинні більше заробляти на своє утримання, тому належить переглянути як їхній менеджмент, так і оптимальність штатів.
Так само солідарними члени бюджетної комісії були у рекомендаціях залучення спонсорів та меценатів у галузь професійного спорту та фізичної культури. Оскільки управлінці галузі нарікали на недостатнє бюджетне фінансування для проведення спортивних заходів та участі спортсменів в загальнообласних та загальнодержавних чемпіонатах.
На завершення голова бюджетної комісії Орест Маховський акцентував увагу розпорядників коштів на важливості планування видатків для співфінансування трьох великих інфраструктурних проєктів: наступного року запланована реконструкція обласних дитячої та дорослої лікарень, а також реставрація Олицького замку.
Орест Маховський також зазначив, що весь наступний тиждень буде присвячений детальному аналізу фінансово-господарської діяльності усіх без винятку закладів обласної комунальної власності. «Бюджетні слухання повинні слугувати максимально ефективному та узгодженому процесу підготовки і схвалення обласного бюджету на 2022 рік», – підсумував він.
Члени постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики погодили внесення змін до показників обласного бюджету на 2021 рік.
Так, на надання підтримки дітям з особливими освітніми потребами обласному бюджету було виділено понад 16 млн грн державної субвенції. Половина цієї суми була спрямована місцевим бюджетам. Решту коштів, за пропозиціями управління освіти, науки та молоді ОДА, розподілять також між громадами пропорційно до кількості дітей з особливими освітніми потребами у них.
Окрім того, до обласного бюджету будуть зараховані субвенції з місцевих бюджетів: на заміну вікон у Любомльському професійному ліцеї – 100 тис. грн, а також на співфінансування закупівлі ноутбуків на суму 172 тис. гривень з бюджетів Мар’янівської, Боратинської та Павлівської тергромад.
Як зауважила начальниця профільного управління ОДА Людмила Плахотна, процес придбання ноутбуків для освітніх закладів нарешті зрушився з місця. Постачання було призупинено у зв’язку з перевіркою Міністерства освіти на предмет завищення закупівельних цін.
«Урядовці зобов’язали постачальників знизити ціну одного комп’ютера із 19 тисяч 200 гривень до 18 тисяч 700 – по одній закупівлі і 17 тисяч 118 гривень по другій закупівлі. Відтак, ми маємо економію 4 млн 150 тисяч, а тому будемо оголошувати ще одну закупівлю і сподіваємось до нового року використати ці кошти», – зауважила вона.
Голова бюджетної комісії Орест Маховський також повідомив, що з наступного тижня в області стартують бюджетні слухання. “Запрошую взяти участь у них усіх членів бюджетної комісії, депутатів обласної ради та керівників профільних відомств. З а 8 по 12 листопада буде заслухано потреби усіх керівників обласних комунальних закладів та установ, аби у визначені Бюджетним кодексом строки, злагоджено вийти на прийняття основного фінансового документу області на 2022 рік”, – резюмував він.
В рамках робочого візиту на Волинь голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах ознайомився із процесом видобутку бурштину, його обробкою та збагаченням, а також оцінив колекцію унікальних знахідок.
Найперше очільника Держгеонадр знайомлять із процесом цивілізованого видобутку сонячного каміння. На земельній ділянці, де комунальне підприємство «Волиньприродресурс» веде роботи, був так званий клондайк.
“Територія була в жахливому стані, адже копачі перебили коріння деревам і вони лежали просто на землі. Бурштин тут копали лопатами, , мотопомпи не використовували через відсутність води. Тому рили траншеї, робили укріплення. Ми і досі на глибині 6 метрів знаходимо куртки, мобільні телефони і лопати”, – розповідає директор КП “Волиньприродресурс” Анатолій Капустюк.
Він зазначає, що за день роботи “в полі”, працівники підприємства добувають від 40 до 60 кг бурштину. Пізніше його везуть на завод, де каміння очищують від землі та визначають його фракційність.
Голова обласної ради Григорій Недопад наголосив, що після того, як на ділянці закінчать видобувати сонячне каміння, працівники комунального підприємства проведуть рекультивацію: землю зрівняють, утрамбують, на місце повернуть родючий шар ґрунту і висадять новий ліс.
Очільник Держгеонадр Роман Опімах отримав можливість не тільки побачити унікальні зразки бурштину, зокрема камінь, якому дали назву “Серце Волині”, але й переконатися, що досвід волинського комунального підприємства може стати взірцем для інших.
“Робота “Волиньприродресурсу” – це чудовий приклад того, як усе може відбуватися прозоро – і видобуток, і купівля бурштину, – зазначив Роман Опімах. – Я вражений тим, як розвивається це підприємство, адже тут буде не тільки видобуток, але й обробка та виготовлення виробів”.
Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах в рамках робочого візиту на Волинь спільно з головою обласної ради Григорієм Недопадом та керівником КП «Волиньприродресурс» Анатолієм Капустюком ознайомилися з розробкою торфовищ та потужностями з виготовлення торфобрикетів держпідприємства “Волиньторф”.
Процес видобування Романові Опімаху на родовищі “Велике багно”, яке розташоване в Маневицькому районі. Як розповів директор ДП “Волиньторф”, депутат обласної ради Іван Киричик, тут з 1 га території збирають від 600 т торфофрези, яку пізніше перевозять на торфобрикетний завод, висушують та формують брикети.
“Еквівалент 1 тони торфобрикету до газу рівний 1000 кубів. У зв’язку із ростом цін на газ, до нас звертаються все більше бажаючих придбати паливо, – розповідає Іван Киричик. – Заявки на купівлю надходять не тільки з Волині, але й з Херсонської, Миколаївської, Одеської областей, адже наше паливо в рази дешевше”. Керівник “Волиньторфу” додає: хотілося б мати більші потужності, та наголошує, що завод забезпечує дешевим паливом практично усі установи бюджетної сфери області.
Очільник Державної служби геології та надр Роман Опімах високо оцінив роботу “Волиньторфу” та соціальну функцію цього підприємства. “Волинська область дуже багата на торф’яні поклади. Для себе я зробив висновок, що 50% енергетичного балансу області займає саме опалення торф’яними брикетами, які використовують для закладів освіти, медицини інших бюджетних структур. Це взірцевий приклад соціальної роботи, яку виконує ДП “Волиньторф”, – констатував Роман Опімах.
Він також зазначив, що якість волинського торфу по своїй енергопродуктивності відповідає якості вугілля і є чудовою альтернативою газу.
