Теперішній раунд відбору заявок, поданих на перший конкурс пропозицій у рамках великої програми транскордонного співробітництва, покликаної покращити якість життя мешканців східних воєводств Польщі та західних областей України, був присвячений напрямку «Здоров’я». Загальна сума передбаченого грантового фінансування цього сету становить майже 40 млн євро. Він націлений на забезпечення рівного доступу до медичної допомоги, зміцненню стійкості системи охорони здоров’я, включаючи первинну допомогу та сприяння переходу від інституційної до сімейної медицини та догляд на рівні громади.

На відкритому конкурсі загалом було зареєстровано 115 заявок, 20 проєктів комітет погодив для отримання гранту, серед них і 7, поданих від Волині. Йдеться про три проєкти, які реалізовуватиме Волинська обласна клінічна лікарня (це створення центру нейрохірургії, який, по-суті, стане третім регіональним в Україні; посилення технологічної компоненти у розвитку урології та медично-науковий проєкт з офтальмології), а також гранти з розвитку реабілітаційних послуг – Володимирське медичне територіальне об’єднання, покращення допомоги людям з інфарктами та інсультами у Луцькій громаді, створення транскордонної телемедичної діагностичної та терапевтичної платформи для лікарів і пацієнтів та націлений на профілактику і зміцнення здоров’я мешканців Луцького району. Сукупна вартість «волинського портфелю» проєктів перевищує 6,5 млн євро, їх упродовж 2 років область впроваджуватиме у партнерстві з Люблінським, Підкарпатським, Підляським і Мазовецьким воєводствами.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт зазначив, що волиняни мали хороші шанси здобути фінансування ЄС на свої проєкти. «По-перше, усі заявлені нами теми мають потужну транскордонну компоненту не лише завдяки партнерству, встановленому між установами, але й завдяки результатам діяльності та їхньому позитивному впливу на прикордонну територію та її мешканців з обох боків кордону. По-друге, проєкти були документально якісно підготовлені. У цьому процесі варто відзначити злагоджену роботу керівників медустанов, проєктних менеджерів, лідерів громад і Агенції регіонального розвитку Волині», – підсумував відбірковий етап транскордонної програми Григорій Пустовіт.

На запрошення польської сторони у рамках діючої Угоди про співпрацю між Волинською обласною радою та Лодзьким воєводством з робочим візитом у Лодзі перебувають голова Волиньради Григорій Недопад, очільник Луцької райради Олександр Гурський та селищний голова Олицької громади Олександр Прендецький.

З фахівцями місцевої Агенції регіонального розвитку волиняни обговорили наміри майбутньої співпраці, зокрема в частині розвитку взаємних економічних відносин, особливу увагу приділяючи малому та середньому бізнесу. Також відбулася предметна зустріч із представниками ділових кіл Лодзя, під час якої були озвучені ініціативи щодо розвитку відносин між підприємцями обох регіонів.

Окрему частину візиту волинська делегація присвятила ознайомленню з роботою тутешніх комунальних закладів, принципами їх муніципального управління і фінансування, а також технологіями енергоощадної модернізації.

Про це заявив директор Фонду Енергоефективності України Єгор Фаренюк під час моніторингового візиту до області.

Разом з головою Наглядової ради фонду Юлією Сабатюк він провів робочу зустріч, участь у якій взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, заступник керівника виконавчого апарату ради, очільник екологічної комісії Юрій Ройко, перший заступник міського голови Володимира, депутат облради Ярослав Матвійчук, перший заступник Ковельського міського голови Тарас Яковлев та керівник ГО «Волинський Інститут підтримки та розвитку громадських ініціатив» Петро Лавренюк.

Єгор Фаренюк зазначив, що від початку заснування Фонду Енергоефективності упродовж майже 4 років Волинь – незмінний і беззаперечний лідер в країні з реалізації проєктів комплексної енергоощадної модернізації «Енергодім». Загалом їх більше сотні, з яких 74 об’єкти повністю або частково завершені, ще 34 перебувають у процесі виконання.

Нагадаємо, що Фонд енергоефективності – це державна установа, яка за рахунок кошів уряду та міжнародних донорів надає гранти і комплексні технічні рішення для термореновації багатоквартирних будинків з ОСББ на умовах співфінансування, (70% – асигнування Фонду, решта – інвестиція мешканців будинку). Після впровадження комплексу робіт (ремонт й утеплення фасадів і дахів, заміна вікон, встановлення індивідуальних теплових пунктів, збалансування систем опалення та освітлення) співвласники таких будівель у 2-3 рази зменшують оплату комунальних послуг і суттєво підвищують рівень комфорту.

Керівник Фонду Енергоефективності зауважив, що лідерство Волині у термореновації житлового фонду обумовлене не тільки високою активністю і згуртованістю мешканців багатоквартирних будинків, але й запровадженням місцевих програм підтримки енергоощадних ініціатив. Як зразок для наслідування у цьому контексті Єгор Фаренюк назвав Володимирську міську громаду. За активну взаємодію з Фондом та ефективну реалізацію програми «Енергодім» він відзначив подяками установи міського голову, його першого заступника Ярослава Матвійчука, а також голів ОСББ «Каштан» і «Затишок», які вже завершили термомодернізацію.

Аналізуючи результати співпраці з Фондом, Ярослав Матвійчук зазначив, що загалом Володимир реалізовує 11 таких проєктів. У двох вже тепломодернізованих будинках економія енергоресурсів склала від 35 до 64%. «Крім відшкодування ОСББ відсотків за позиками на «Енергодім» у нас працюють ще кілька програм підтримки житлового фонду на умовах співфінансування з мешканцями – це заміна внутрішньобудинкових мереж, ремонт ліфтів, благоустрій прибудинкових територій. Цьогоріч на ці потреби з міського бюджету було спрямовано майже 14 мільйонів гривень», – констатував він.

Своєю чергою Єгор Фаренюк презентував нові інструменти, які Фонд енергоефективності запроваджує для підтримки ОСББ, зауваживши, що з початком повномасштабного вторгнення вартість комплексної термореновації зросла удвічі, що суттєво обмежує спроможності співвласників. Тож зміни передбачають зменшення удвічі (до 10%) першого внеску ОСББ, запроваджено авансування робіт, а не оплата по факту їх виконання, як це було досі. Крім того знайдено партнерський банк, який на постійній основі надаватиме цільове кредитування за проєктами Фонду енергоефективності.

Голова наглядової ради Фонду Юлія Сабатюк зазначила, що крім місцевих програм додатковим механізмом підтримки ОСББ могла б стати і допомога обласного бюджету. З клопотанням про запровадження відповідної регіональної програми вона і звернулася до керівництва Волиньради. Перший заступник голови Юрій Поліщук погодився, що підхід багаторівневої підтримки правильний. «За такими програми майбутнє, їх треба ухвалювати і в громадах, і на рівні області. Енергоощадним технологіям нема альтернативи, це вигідно усім – і людям, і громадам, і державі. Тож, переконаний, депутати обласної ради підтримають цю пропозицію», – зазначив Юрій Поліщук. Одночасно він додав, що наступного року обласний бюджет матиме критично обмежені ресурси, і це єдина перешкода для реалізації ініціативи.

Заступник керівника виконавчого апарату Волиньради Юрій Ройко висловився за те, щоб підготовку обласної програми підтримки ОСББ на тепломодернізацію усе ж розпочати. «Написання якісного програмного документу коштів не вимагає, і це нам під силу. Це буде першим кроком, а далі ситуація може змінитися на краще», – сподівається він. Тож сторони домовилися про створення робочої групи з підготовки такого документу.

Дискусію з визначення стратегічних пріоритетів області організовано Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки уряду Швеції в межах проєкту «Посилене партнерство для сталого відновлення» у взаємодії з Агенцією регіонального розвитку Волині.

Участь у діалозі взяли представники міжнародних організацій, громадського сектору, бізнесу, Торгово-промислової палати, керівники освітніх установ, органів виконавчої влади, лідери громад, депутати обласної ради, заступник голови Григорій Пустовіт та народний депутат, очільник парламентського підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів Вячеслав Рубльов.

За мету форуму організатори ставили посилення діалогу між усіма зацікавленими сторонами щодо визначення місцевих пріоритетів стратегічного сталого розвитку в умовах війни та післявоєнний період і обмін досвідом з побудови міжсекторальних партнерств.

Беручи участь у першій панельній дискусії щодо ролі і місця Волині в регіональній політиці та особливостей формування проєктів місцевого і регіонального розвитку заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт зазначив, що оновлення стратегії краю має відбутися за двома ключовими напрямками: «Перший – це розвивати Волинь як надійний в усіх сенсах тил, другий – врахувати офіційний статус єврокандидатства України, а отже активно залучати до цього процесу громади і їх партнерів та ширше, не обмежуючись лише транскордонними грантами, використовувати для регіонального розвитку можливості програм та конкурсів ЄС». Він також відзначив цінність місцевого лідерства, зауваживши, що в області є чимала прикладів успішного досвіду створення практично з нуля бізнесів чи соціо-культурних проєктів, які тепер визначають економічне обличчя краю і здобули визнання далеко за межами країни.

Народний депутат Вячеслав Рубльов наголосив на пріоритетності безпекових питань, зважаючи не лише на повномасштабне вторгнення, але й безумовне сусідство держави-агресора та її поплічника білорусі. Він також зауважив, що головний ресурс – це людський капітал і саме його кількість і якість матиме визначальний вплив на розвиток території. «Тож Волині варто інтенсивніше користатися можливостями релокації освітніх закладів і залучити якомога більше активної та освіченої молоді»,- вважає парламентар. Серед інших важливих напрямків Вячеслав Рубльов називає нарощування внутрішніх ресурсів та тлі скорочення міжнародної допомоги, євростандартизацію усіх сфер життя, розвиток медицини, вищої школи, підтримку військових та їхніх родин.

Про необхідність більш ефективно використовувати переваги географічного розташування області та її транспортного потенціалу в економічному зростанні говорила і ректорка ЛНТУ Ірина Вахович. Крім створення логістичних центрів та вантажних портів серед пріоритеті стратегії вона також називає розширення переробного виробництва та асортименту євроінтегрованої продукції.

За результатами дискусії з визначення пріоритетів стратегії розвитку учасники форуму визначили шість напрямків, за якими і проведуть практичну роботу в експертних групах з напрацювання конкретних проєктів місцевого та регіонального розвитку області. Їх умовні назви: Інноваційна Волинь, Відкрита Волинь, Ділова Волинь, Освічено Волинь, Здорова Волинь і Волинь на карті світу.

У роботі спільної робочої групи Федерації роботодавців України (FEU) та Союзу підприємців і роботодавців Польщі (ZPP) бере участь депутат Волиньради, голова регіональної ради перевізників АсМАП України Волинської та Рівненської областей Віктор Козак.

Обидві організації виступили посередниками між урядам Польщі та України з пошуку компромісу щодо розблокування українсько-польського кордону. За результатами двох зустрічей, які відбулися у Варшаві 8 та 16 грудня, робоча група сформулювала низку спільних рекомендацій, які можуть стати основою для зближення позицій сторін у пошуку можливого компромісу. Зокрема, погоджено необхідність створення окремої черги та окремих перепусток для порожніх транспортних засобів у пунктах пропуску «Ягодин – Дорогуськ» та «Краківець – Корчова» в системі «Е-черга» (Е-Черга). Також підтримано запуск пілотного проєкту живої черги з реєстрацією в «Е-черзі» (Е-Черга) безпосередньо перед перетином кордону в пункті пропуску «Нижанковичі-Мальховіце» терміном на один місяць.

Умови рівного доступу до відповідних ринків є одним із найважливіших питань, які обговорюються робочою групою. Враховуючи підписану 29 серпня 2022 року Угоду між ЄС та Україною про вантажні перевезення автомобільним транспортом та розуміючи, що це тимчасовий захід, узгоджений усіма членами ЄС для підтримки України у війні проти Росії, обидві сторони вирішили працювати шляхом подальших переговорів до 1 лютого 2024 року та розробити можливу пропозицію щодо посилення взаємного рівного допуску перевізників до польського та українського ринків перевезень. Під час триваючих бізнес-дискусій усі зацікавлені сторони звертатимуться до польських та українських медіа та спільнот водіїв з проханням зменшити запальну риторику в інтерв’ю, соціальних мережах та публічних дискусіях. Робоча група зобов’язується продовжувати обговорення в дусі доброї волі та взаємовигідних ділових інтересів.

Тим не менш, незважаючи на те, що робоча група погодила більшість питань під час другої сесії, залишається одне спірне питання. Було внесено пропозицію запровадити індивідуальну систему перетину кордону з України на переході «Угринів-Долгобичув». Польська сторона виступала за те, щоб перехід функціонував виключно для порожніх неукраїнських вантажівок. На що українська сторона не погодилась, але прийняла компромісне рішення – рекомендувати українським перевізникам утриматись при плануванні перевезень використовувати цей пункт пропуску задля збільшення пропускної спроможності заблокованих переходів з подальшим повним розблокуванням всіх переходів. Це питання перебуває в площині переговорного процесу урядів обох країн та Європейської Комісії.

Усе ж робочій групі вдалося знайти алгоритм поступового розблокування кордонів, яке може відбутися в найкоротші терміни. Враховуючи продуктивність дискусій та нещодавно знайдений компромісний потенціал, обидві сторони погодилися проводити зустрічі робочої групи (у Польщі, Україні чи онлайн) раз на два тижні. Основна мета – не тільки повне розблокування кордонів, а й створення таких умов функціонування ринку автотранспортних міжнародних послуг двох країн, які унеможливлять подальші непорозуміння між перевізниками обох країн.

У роботі консультативного органу взяли участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, начальниця відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери виконавчого апарату обласної ради Галина Карнаухова, керівники професійно-технічних закладів і роботодавці.

Найперше було проаналізовано стан місцевого ринку праці у 2023 році. Керівниця обласного центру зайнятості Алла Куцин зазначила, що карантин та повномасштабна війна вплинула на чисельність роботодавців, які заявляють про вакансії. Найбільше їх у Луцькому районі – 3 259 пропозицій роботи, Володимирському – 569, Ковельському – 493, Камінь-Каширському – 107. «Зараз маємо інформацію від 14 тисяч роботодавців, які заявили про майже 4 тисячі вільних робочих місць, – розповіла очільниця центру зайнятості. – Серед найбільш популярних вакансій – продавці, машиністи-кочегари, водії автотранспортних засобів, кухарі, бухгалтери, касири, медичні сестри, адміністратори та швачки».

Також під час засідання детально обговорили виконання цьогоріч обсягу регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів в освітніх закладах, а також спрогнозували показники регіонального замовлення на 2024 рік. Так, найбільш популярні професії, куди подавали документи вступники, це кухар, кухар-кондитер, тракторист-машиніст, слюсар з ремонту автотранспортних засобів, електромонтер. В той же час, попитом не користуються навчальні програми за спеціальностями монтажник гіпсокартонних конструкцій, штукатур, верстатник деревообробних верстатів. Крім того, втрачається професія різьбяра по дереву. Як висновок – виконання регіонального замовлення в закладах професійно-технічної освіти становить 91%, а це менше ніж минулого року. Найбільше на зниження кількості учнів вплинули початок повномасштабного вторгнення та міграція за кордон.

Члени регіональної ради рекомендували збільшити регіональне замовлення на професії, що користуються найбільшим попитом у роботодавців: громадське харчування, деревообробне і швейне виробництво, сільське господарство. Майже незмінною лишилась цифра регіонального замовлення на підготовку кадрів у закладах фахової передвищої освіти.

Юрій Поліщук зазначив, що нинішні студенти, які здобувають професійну освіту, не лишаться без працевлаштування, адже попереду багато роботи. «Саме робітники почали і будуть відбудовувати країну після закінчення повномасштабної війни. Нам потрібні усі професії, адже це важливий сектор економіки. Тому маємо усіляко підтримувати професійно-технічну та фахову освіту», – підкреслив перший заступник голови обласної ради.

Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад бере участь у Міжнародній науковій конференції «25 років реформи самоврядування в Польщі – соціально-економічні та фінансові аспекти».

До складу волинської делегації також увійшли доктор політичних наук, професор, експерт з питань децентралізації, автор монографії “Реформа децентралізації у Волинській області” Валентин Малиновський, ректорка Луцького національного технічного університету Ірина Вахович та перша проректорка цього вишу Надія Ковальчук.

Під час дискусійних панелей учасники форуму проаналізують різні етапи формування місцевого самоврядування Польщі, виклики на цьому шляху та шляхи їх подолання, а також можливості використати польський досвід адміністративно-територіальної реформи в Україні. Серед тем: децентралізація на регіональному та повітовому рівнях; прогнозування потенціалу розвитку територій; конкурентоспроможність регіонів на європейському тлі; еволюція бюджетів та зміна структури видатків громад в контексті децентралізації; цифровізація адмінпослуг та інше.

Свій виступ голова Волиньради зосередив на характеристиці проблематики формування місцевих бюджетів в умовах воєнного стану. Як співдоповідач Ірина Вахович проаналізувала труднощі їх виконання. А доповідь професора Малиновського стосувалася використання польського досвіду в децентралізаційній реформі в Україні.

Підсумовуючи участь у науковій конференції, Григорій Недопад зауважив, що аналіз децентралізації у Польщі засвідчив: реформа місцевого самоврядування не обмежується зміною адміністративно-територіального устрою і має комплексний характер. «Досвід наших сусідів надзвичайно цінний для нас. Вже очевидно, що у післявоєнний час, коли децентралізація поширюватиметься вище базового рівня, для нас будуть актуальними трансформації фінансово-бюджетної сфери, перегляд принципу системи місцевих податків, існування органів державної адміністрації на районному рівні та укрупнення обласного поділу країни, активізація громадянського суспільства, посилення прозорості і підзвітності місцевої влади», – передбачає він.

14 грудня, у день завершення будівництва саркофагу над зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС, в Україні вшановують тих, хто порятував світ від смертоносного «мирного атому».

Сьогодні українці згадують понад 600 тисяч людей, які боролись із наслідками найбільшої техногенної катастрофи людства. Поблизу пам’ятника «Жертвам Чорнобиля», що на меморіалі Вічної Слави обласного центру Волині, відбувся пам’ятний захід за участі ліквідаторів аварії на ЧАЕС, військовослужбовців, рятувальників, правоохоронців, а також представників громадськості та влади. Волиньраду представляв голова бюджетної комісії, депутат обласної ради Орест Маховський.

«Ліквідатори аварії на ЧАЕС сумлінно і чесно виконали свій обов’язок. Ми не маємо права забувати про їх самопожертву. Багато із них не дожили до теперішніх днів. Із понад 3,5 тисяч волинських ліквідаторів живими залишилось трохи більше тисячі. Мало не щодня вони відходять у вічність. Сьогодні, коли Україна переживає нелегкі часи війни, на захист Батьківщини стали діти, внуки та правнуки героїчних ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, адже лише в єдності думок та дій ми зможемо перемогти ворога», – наголосив у своїй промові голова громадської організації «Союз інвалідів Чорнобиля м. Луцьк» Степан Ковальчук.

Присутні вшанували пам’ять загиблих у боротьбі із невидимим ворогом хвилиною мовчання під звуки символічного Чорнобильського дзвону. Опісля до підніжжя монументу «Жертвам Чорнобиля» лягли квіти та вінки.

1.	Про порядок денний засідання постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики
	Інформує:  Маховський Орест Георгійович – голова постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та цінової політики
2.	Про Рекомендації обласної ради за результатами розгляду основних показників проєкту обласного бюджету на 2024 рік Завантажити
	Інформує:   Маховський Орест Георгійович – голова постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та цінової політики Запрошені:   Никитюк Ігор Миколайович –  директор департаменту фінансів, Матвіюк Наталія Василівна – начальник управління освіти і науки, Легкодух Юрій Васильович – начальник управління охорони здоров’я, Гобод Оксана Михайлівна – директор департаменту соціальної та ветеранської політики, Хвіщук Олександр Віталійович – директор департаменту культури, молоді та спорту, Бальбуза Вероніка Миколаївна – директор департаменту економічного розвитку, зовнішніх зносин та з  питань туризму і курортів, Тимощук Вікторія Євгенівна  – т.в.о. начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації
3.	Різне

Засідання комісії відбудеться 15 грудня о 10.00 годині у пресцентрі обласної ради (в режимі відеоконференції).