Проєкт «Спільний розвиток доступної та стійкої медичної допомоги для людей похилого віку і людей з інвалідністю лікарень Білостока та Волині» реалізується в рамках грантової програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027.

Його мета – покращення якості медичної допомоги для найбільш вразливих груп населення, зокрема літніх людей та осіб з інвалідністю. Завдяки співпраці з польськими колегами планується впровадити низку важливих заходів, спрямованих на модернізацію госпіталю та підвищення рівня медичних послуг.

Бюджет оновлення Волинського обласного госпіталю складає майже 900 тис євро, 90% цієї суми – грантові кошти, які надійдуть як міжнародна технічна допомога Європейського Союзу в рамках програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027.

Як розповіла директорка госпіталю Тетяна Масікова, у рамках проєкту планується модернізувати автоматичну пожежну сигналізацію в закладі, здійснити капітальний ремонт відділень ортопедії, травматології та хірургії, також буде придбано нове обладнання та меблі для цих відділень.

Окрім того будуть створені відеоматеріали для родичів пацієнтів з порадами з догляду за людьми похилого віку та особами з інвалідністю. Понад 500 сімей отримають і психологічні консультації з догляду за своїми близькими. У співпраці з польськими партнерами планується розробка нових методик лікування літніх пацієнтів, які будуть поширені серед інших медичних установ прикордонного регіону. Кінцева дата реалізації проєкту – середина 2026 року.

Під такою назвою в музейному просторі «Окольний замок» відкрилася виставка робіт студентів Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського. З дебютом художників-початківців привітали перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук і директор освітнього закладу Тарас Войтович.

В експозиції представлені графічні роботи, на яких зображено неповторний архітектурний ансамбль Луцька, його історичні місця та сучасні краєвиди. Крім того студенти презентували і роботи в жанрі автопортрету, де приміряли на себе історичні образи мешканців краю через призму відомих творів українського портретного живопису минулих століть.

Ділячись враженнями, перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук зауважив, що власне прочитання теми, пошук та розуміння образного портрету в мистецтві через призму історії та втілені образи надзвичайно гармонізують саме тут – в Окольному замку. «Я вражений неймовірним талантом цих молодих людей. Вони щойно почали опановувати фах і вже презентували виставку своїх робіт. Заслуговує на повагу і тематика доробку. У ньому відображена ціла епоха волинської історії – є образи селянок, містянок, шляхтянок, козачок. Дякую авторам за чудові роботи, які надихають та зачаровують. Впевнений, ми будемо пишатися нашими майстрами образотворчого мистецтва, бо на них очікує заслужена слава не лише в Україні, а й в усьому світі», – переконаний Юрій Поліщук.

Їх сьогодні керівництву частини передав голова Волиньради Григорій Недопад.

Задовольнити черговий запит цього разу бойових підрозділів волинських нацгвардійців, підтримуючи ініціативу обласної ради, допоміг колектив обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. На знак вдячності воїни з передової передали гільзу та прапор зі своїми автографами.

Є зворотній зв’язок і від бійців 15-го прикордонного загону «Сталевий кордон», на прохання яких працівники апарату обласної ради придбали авто для виконання бойових завдань. Оборонці кордону, які зараз ведуть бойову роботу «за поребриком», записали відеозвернення і надіслали стяг підрозділу зі словами вдячності.

«За умов, коли обласна рада не розпоряджається бюджетом, бо під час воєнного стану ці повноваження передані ОВА, коли значно зменшилася гуманітарна допомога від іноземних партнерів, підтримка наших оборонців все одно залишається у пріоритеті. Робимо це переважно у партнерстві з колективами наших обласних комунальних закладів, апарату обласної ради, депутатського корпусу та соціально відповідального бізнесу. Поки наші воїни на передовій, тил не має права ні збайдужіти, ні втомитися, ні знизити обсяги допомоги», – зауважив Григорій Недопад.

З 5-ою річницею утворення колектив і пацієнтів перинатального центру Волинського обласного медичного об’єднання захисту материнства і дитинства привітали голова і депутати обласної ради.

«12 вересня 2019 року о 15:30 в стінах Волинського обласного перинатального центру вперше заплакала дитина. Заплакала, бо з’явилася на світ і таким чином усім про це сповістила. Тому саме від цієї дати перинатальний центр веде відлік своєї діяльності», – розповіла генеральна директорка комунального закладу, депутатка обласної ради Ірина Горавська.

Сьогодні Волинський перинатальний центр – один з найкращих в Україні. Тут надається повний спектр медичної допомоги від внутрішньоутробного розвитку дитини до 18-ліття. А ще рятують матусь зі складним перебігом вагітності чи важкими супутніми патологіями. Сюди скеровують найскладніших пацієнтів з усієї області, чимало бажаючих народжувати саме тут і з інших регіонів.

Упродовж 5-ти років у перинатальному центрі народилося майже 15 тисяч малюків, 7 трієнь та понад три сотні двійнят. Успішно прийняли майже 1200 передчасних пологів. Тут виходили сотні глибоко недоношених немовлят, серед яких троє – з вагою менше 500 грамів. Це найменші діти в України, які сьогодні цілком здорові.

«То були важкі, але одночасно і дуже цікаві п’ять років становлення, попри медичну реформу, пандемію ковіду і війну. Це і приєднання дитячої лікарні, переформатування роботи, перша дитина, народжена в укритті, перша операція, проведена в укритті, та чимало інших викликів. Але у підсумку – дуже багато врятованих життів, безліч батьків, які щасливі покинули наш заклад, і дуже багато жінок, які залишилися живими тільки тому, що народжували у Волинському перинатальному центрі», – стверджує Ірина Горавська. Усе це – завдяки сучасному обладнанню, але найголовніше – згуртованому, високопрофесійному колективу, який до того ж вирізняють і найкращі моральні чесноти, запевняє керівниця закладу: «Коли я звертаюся, що потрібна група крові ІІ+, то всі працівники з такої групою приходять і утворюють чергу, телефонують своїм рідним, знайомим. Напевно, це єднання й гарантує успіх у таких складних ситуаціях».

Упродовж наступних 5 років при перинатальному центрі Ірина Горавська планує відкрити центр репродуктології. «Ми в цьому напрямку активно працюємо, навчаємо персонал. Це потрібно Україні для відновлення нації. Думаю, коли перинатальному центру буде десять років, у нас вже функціонуватиме відділення допоміжних репродуктивних технологій». На часі й енергетична незалежність, розробляється проєктна документація на встановлення сонячних панелей, будується чергова автономна газова котельня. У планах – і велика конференц-зала для тренінгів, конференцій і нарад. «Турбуватися потрібно не тільки про пацієнта, обов’язково турбуватися і про колектив. Якщо кожен відчуватиме підтримку, то й позитивних результатів буде більше», – переконана директорка

Переважною більшістю голосів три відозви депутати прийняли на 27-ій черговій сесії.

Зокрема, звернення до Кабінету Міністрів України щодо створення гідних умов для покращеного харчування військовослужбовців, які перебувають на лікуванні та реабілітації в закладах охорони здоров’я усіх форм власності. Його автором виступив депутат обласної ради, діючий військовослужбовець Андрій Козюра. У документі йдеться про необхідність виконання Постанови Кабінету Міністрів № 955, якою затверджено Порядок забезпечення покращеного харчування військовослужбовців під час лікування у закладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування відповідно до норм, що застосовуються у військово-медичних закладах. «Завдяки цій Постанові лікарні отримають можливість суттєво, в 2-3 рази, покращити якість харчування наших захисників. Проте, станом на 9 вересня 2024 року жоден комунальний медичний заклад Волинської області не отримав можливості підписати із «замовником» договір щодо покращеного харчування військовослужбовців. В нинішніх умовах затягування процесу виконання цієї Постанови є неприпустимим і ганебним», – йдеться у тексті звернення. У зв’язку із цим депутати обласної ради вимагають від Кабінету Міністрів України негайно зобов’язати «замовників», а це, згідно з Постановою, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, ініціювати укладання договорів з медичними закладами про забезпечення воїнів якісним і гідним харчуванням під час лікування та реабілітації.

Схвалене сесією і звернення щодо посилення публічного висвітлення ситуації навколо полонених та безвісті зниклих захисників Сил Оборони України та сприяння визволення їх з полону. Ініціаторкою прийняття документу виступила депутатка Юлія Вусенко, втім звернення було доопрацьоване та доповнене на погоджувальній раді за участі усіх голів фракцій Волиньради. Так, обранці волинської громади апелюють до Президента України, Голови Верховної Ради України та Уповноваженого ВРУ з прав людини з проханнями: вжити дієвих заходів для повернення з полону військовослужбовців Сил Оборони України; звернутися до міжнародних партнерів, щоб зосередити та привернути їхню увагу до ситуації з нашими полоненими та безвісті зниклими; нагадати міжнародним організаціям, зокрема ООН, Міжнародному Комітету Червоного Хреста, державним партнерам про їхні зобов’язання забезпечити відправку представників цих організацій до місць утримання військовополонених; забезпечити належні соціальні гарантії родинам полонених та зниклих безвісті Воїнів.

Підтримала більшість й прийняття звернення до Міністерства освіти і науки України щодо недопустимості злиття навчальних предметів «Історія України» та «Всесвітня історія» в закладах загальної середньої освіти. Автор проєкту рішення, перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, зауважив, що така новація сколихнула освітянську громадськість,. Він також зауважив, що є відповідне звернення педагогічної спільноти, батьків та небайдужих громадян, які створили петицію, підписати яку може кожен, є й обласні ради які вже підтримали звернення цієї спільноти. «Я особисто опрацював цей документ і погоджуюся, що в історичній освіті є ряд проблем, які треба подолати. Але у завершальному етапі цієї концепції автори намагаються довести, що вирішення усіх проблем полягає в об’єднанні двох навчальних предметів в єдиний курс. Однак, у цьому є ряд загроз. Як практик можу сказати, що Історія України учням давалася значно легше, чого не скажеш про всесвітню історію, яка переповнена фактичним матеріалом, там чимало дат, подій, країн і материків. Якщо їх об’єднати, я не думаю, що це полегшить сприйняття дітьми цього предмету загалом і предметне вивчення історії України зокрема. По-друге, коли триває становлення української нації, ліквідувати такий предмет – це злочин, адже історія України – це один з найбільш націєцентричних предметів, які формують національну свідомість школярів», – наголосив він.

На підтримку цього звернення виступив депутат Анатолій Вітів. «Ми маємо бачити Україну українськими очима, забираючи історію в період, коли Україна формується як національна держава, неприпустимо. Людна, яка не знає історії своєї держави, не знає нічого. Мова, історія і культура мають бути основоположними. Ми маємо виховувати покоління патріотів, а історія – це фундамент будь- якої держави. Без історії немає держави», – наголосив він.

Позицію колег підтримали й депутати Віктор Галан-Влащук, Андрій Козюра та Володимир Бондар. «На мою думку дуже принциповим є те, як ми будемо подавати історію України в контексті всесвітньої історії. Чи історію України, як частину всесвітньої, чи всесвітню і у ній вкраплення української. На мою думку, нашим дітям надважлива сьогодні саме українська історія і те, як формувалась українська державність», – підкреслив Володимир Бондар.

В результаті обговорення, депутати вирішили звернутись до Міністерства освіти і науки із такими вимогами: не допустити злиття предметів «Історія України» та «Всесвітня історія» в один предмет, що послабить українську свідомість саме в той момент, коли вона потребує найвищого ступеня гартування; спрямувати курс освіти не на космополітизм і глобалізацію, а на військово-патріотичне виховання на національній основі; збільшити кількість навчальних годин на предмет «Історія України», всіляко сприяти покращенню матеріального стану освіти; зосередити увагу на очищенні історії України від московських та інших антиукраїнських і ворожих наративів; запровадити детальне студіювання праць видатних українських діячів та ідеологів створення Української держави (Д. Донцова, С. Бандери, М. Міхновського та інших). Приділити особливу увагу періоду національно-визвольних змагань 1917-1921 років, діяльності членів ОУН-УПА, їхньому життєпису та вченню; оновлювати освітній процес, спираючись на надбання видатних українських педагогів та напрацювань у напрямі націєцентричної освіти.

Навколо прийняття цього рішення на сесії виникла предметна дискусія. На запитання депутатів відповідала заступниця начальника управління освіти і науки ОВА Наталія Даньків.

Вона зауважила, що Законом України «Про повну загальну середню освіту» передбачено, що у вересні 2024 року в державі має бути сформована мережа закладів старшої профільної школи академічного, а також професійного спрямування, яка повинна запрацювати з 1 вересня 2027 року. «Діти, які сьогодні навчаються в сьомому класі, через три роки повинні продовжити освіту не у 10 класі, а в академічних ліцеях та професійних коледжах. Тобто сьогодні ми проходимо підготовчий етап реформи», – пояснила посадовиця. За її словами, з урахуванням рішень сільських, селищних та міських рад в області запропоновано утворити 120 закладів старшої профільної освіти, з них: 93 академічних ліцеї та 27 професійних коледжів. З 54 територіальних громад у 13-ти академічні ліцеї створювати не планують.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський поцікавився у чиновниці чи знадобиться додаткове фінансування з обласного бюджету на утримання цих закладів. Вона повідомила, що Уряд передбачає виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», зокрема й з метою запровадження трирічної профільної середньої освіти. Орест Маховський також запитав, у якому правовому статусі після цієї реформи буде Володимирський фаховий коледж та Луцький центр профтехосвіти, яких немає в цій мережі. На що Наталія Даньків виразної відповіді дати не змогла. Цікавила Ореста Маховського й доцільність та правові підстави включення відокремлених структурних підрозділів закладів вищої освіти, які сьогодні мають статус державної форми власності, у план формування мережі, яка буде фінансуватися з обласного і місцевих бюджетів. Вона повідомила, що при формуванні мережі була врахована думка експертів швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», які дійшли висновку, що саме ці відокремлені підрозділи потрібно включити у мережу, оскільки там є пансіони, що також є однією із вимог створення академічних ліцеїв.

Своєю чергою перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук зауважив, що до розгляду цього питання потрібно підходити дуже ретельно, адже саме обласна рада відповідатиме за профільну освіту. «До цього плану є дуже багато питань. Значна кількість громад взагалі не матиме академічних ліцеїв, у той же час невеликі сільські громади заявили про утворення двох закладів такого типу. Не зовсім зрозумілою є ситуація і з нашими обласними ліцеями. Тобто, управління не належним чином опрацювало усі норми, тому я вважаю, що питання варто відкласти і доопрацювати», – наголосив він.

Голова обласної ради Григорій Недопад запропонував винести проєкт створення мережі на обговорення в рамках координаційної ради органів місцевого самоврядування, де буде можливість почути позицію усіх голів громад щодо забезпечення профільної освіти на очолюваних ними територіях. Тож ухвалення цього питання депутати відклали до глибшого вивчення та узгодження усіма зацікавленими сторонами.