Тему «Краєзнавчі дослідження Волині та Полісся» приурочили до 80-річчя від дня народження історика, краєзнавця, педагога Геннадія Бондаренка. Участь у відкритті форуму взяв перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, народна депутатка України Ірина Констанкевич, академічна спільнота, краєзнавці, історики, музейники та студентство.

Голова оргкомітету конференції, очільник обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Анатолій Шваб зауважив, що поле конференції охоплює розкриття постаті Геннадія Бондаренка як дослідника і педагога, його краєзнавчої спадщини, історіографії та джерелознавчих вишукувань, а також актуальних питань волинезнавства. Усі доповіді та матеріали будуть оформлені в окреме видання.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук подякував організаторам форуму за пошанування пам’яті та продовження справи Геннадія Бондаренка, під керівництвом якого і сам займався дослідженням історії рідного краю, навчаючись на історичному факультеті ВНУ. «Він зумів прищепити мені глибоку любов до краєзнавства. Саме за його порадою я писав дипломну роботу про історію одного з населених пунктів. Відтоді минуло вже понад 25 років, а я і далі збираю інформацію про історію цього села і всі зібрані матеріали міг би уже помістити у монографію. У мене дуже багато гарних спогадів про Геннадія Васильовича. Він був великим книголюбом, інтелектуалом, залишив колосальну історичну та краєзнавчу спадщину, яка донині є полем для досліджень, відкриттів та роздумів. Вшановуючи сьогодні Геннадія Бондаренка, ми вшановуємо й цілу когорту волинських краєзнавців, які впродовж десятиліть працюють над вивченням історії рідного волинського краю», – зауважив він.

Народна депутатка України Ірина Константевич розповіла, що свого часу працювала разом із Геннадієм Васильовичем у Лесиному виші та незмінно дослухалась до його авторитетної думки і донині, будучи парламентаркою, продовжує працювати з його краєзнавчими працями. «День народження Геннадія Бондаренка внесено у державну постанову про відзначення цьогорічних ювілейних і пам’ятних дат. Держава розуміє цінність, значущість і вагу таких учених. Його дослідження є частиною і нашої державної інформаційної безпеки, особливо у час війни», – підкреслила вона.

Довідково:

Геннадій Бондаренко – кандидат історичних наук, Лауреат премії імені Дмитра Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців, професор кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін Волинського національного університету імені Лесі Українки. Один з організаторів Українського краєзнавства. Голова Волинського обласного товариства краєзнавців (від 1989), член правління Національної спілки краєзнавців України. Брав безпосередню участь у розробці герба і прапора Волинської області на основі історичних традицій краю. З 2005 року за його ініціативи в школах було запроваджено програму факультативного курсу «Волинезнавство».

Відбулася конкурсна комісія з визначення претендента на зайняття посади директора Олицького психоневрологічного інтернату.

За словами голови комісії Юрія Поліщука, на конкурс подано документи від одного кандидата – це чинний керівник соціального закладу Сергій Кучер, термін дії попереднього контракту з яким сплив. Відповідно до умов конкурсу, претендент повинен представити перспективний план розвитку установи та пройти співбесіду.

Сергій Кучер розповів, що зусилля персоналу інтернатної установи спрямовані на створення комфортних умов проживання, реабілітації і дозвілля підопічних, а це чоловіки зі стійкими психічними розладами. На сьогодні у закладі мешкає 130 осіб, десятеро з яких – візочники. «Забезпечуємо медичне обслуговування: щорічні профілактичні огляди, реабілітація за індивідуальним планом, при потребі – стаціонарне лікування, є цілодобовий медичний нагляд. Завдяки підсобному господарству підопічні мають повноцінне збалансоване харчування, в тому числі й дієтичне. Надається правнича допомога. Багато уваги приділяємо дозвіллю та саморозвитку – це творчі гуртки, є футбольна команда, духовна і працетерапія, влаштовуємо екскурсії», – запевнив кандидат. Що ж до перспектив розвитку, то Сергій Кучер зазначив, що пріоритетним завданням є реконструкція санітарних кімнат та їдальні відповідно до вимог інклюзивності. Задля цього вже виготовлена проєктно-кошторисна документація. Оскільки інтернатна установа перенаселена, то планується також розширення кімнат денного перебування, створення спеціально облаштованої зони для трудотерапії та літнього майданчика для дозвілля і активностей.

За результатами таємного голосування члени комісії визнали Сергія Кучера переможцем конкурсного відбору на посаду директора Олицького психоневрологічного інтернату та рекомендували укласти з ним контракт терміном на 5 років.

Голова обласної ради Григорій Недопад від мені засновника з управлінською командою територіального дитячого медичного об’єднання обговорив практичні кроки впровадження нового міжнародного проєкту від фундації «Дім Рональда МакДональда».

Ця благодійна організація має 50-ти річну історію гуманітарних проєктів у світі. Один з напрямків – це допомога з впровадження найкращих міжнародних практик з сімейно орієнтованої медицини задля здоров’я дітей. Стрижнева програма фундації в Україні — створення сімейних просторів в обласних дитячих лікарнях, де діти користуються перевагами якісної охорони здоров’я, а їхні рідні можуть бути поруч, підтримувати й брати активну участь у догляді та лікуванні.

«У нас три дитячих реанімації. І, звісно, рідні хочуть бути поруч зі своєю малечею у важкий період порятунку і виходжування. Маємо відділення онкогематології, де дітки лікуються іноді до 6 місяців. І навіть після досягнення ремісії, вони роками приїздять до нас з усієї області на контрольні обстеження, які часто складно провести упродовж одного дня. І було би чудово мати окремий простір, де батьки і діти могли б з комфортом якийсь період проживати. Тому ми наполегливо шукали комунікацію з фундацією «Дім Рональда МакДональда», аби така сімейна територія з’явилася і в нашій лікарні», – розповіла генеральна директорка об’єднання захисту материнства і дитинства Ірина Горавська.

Перша зустріч з благодійниками відбулася наприкінці січня. За словами очільниці медоб’єднання, вони належно оцінили якість надання і широкий спектр медичних послуг, а також зусилля адміністрації зі створення комфортних і безпечних умов для малих пацієнтів, тому відразу дали згоду на втілення тут свого проєкту «Сімейна кімната». Рішення уже погоджено в центральному офісі фундації, що у Чикаго, і, навіть, знайдено меценатів, які й фінансуватимуть ініціативу. Простір включатиме відокремлені місця для ночівлі батьків, в тому числі з дітьми, санітарні і душові кімнати, ігрові куточки, а також зони для приготування і приймання їжі.

Сьогодні Григорій Недопад огляну площі, а це 150 квадратних метрів, на яких планують облаштувати сімейний простір. «Це дуже актуальна ініціатива, яка забезпечить новий рівень підтримки наших маленьких пацієнтів і їхніх батьків у важкий період. При потребі обласна рада, як засновник, готова долучитися до реалізації проєкту», – зазначив голова Волиньради.

Наступний візит керівника фундації «Дім Рональда МакДональда», під час якого буде представлено деталізований проєкт і обговорено етапи втілення, запланований у середині березня.

Участь у підсумковому, за результатами діяльності у 2025 році, засіданні колегіального органу управлінців від медичної галузі області взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Начальник управління охорони здоров’я Юрій Легкодух детально проаналізував усі аспекти і показники функціонування медичної системи області за минулий рік. Серед ключових: фінансування, зміцнення матеріальної бази, кадри, індикатори захворюваності, розвиток пріоритетних напрямків. Так, фінансування галузі охорони здоров’я у 2025 році становило понад 6,4 млрд. з яких 5,2 – це фінансування за системою медичних гарантій, решта – кошти обласного і місцевих бюджетів, цільові державні субвенції.

За кошти, отримані за договорами НСЗУ, та з місцевих бюджетів, закуплено дороговартісне медичне обладнання на суму 186 млн грн. Окрім того отримано гуманітарної та благодійної допомоги на суму 204,5 млн грн – це лікарські засоби та медичні вироби; господарські товари; обладнання. За програмою «Доступні ліки» аптечним закладам відшкодовано понад 81 млн грн, що 16,5% більше у порівнянні з 2024 роком.

Щодо кадрового потенціалу, то Юрій Легкодух констатував, що тенденція нестачі лікарів та середнього і молодшого персоналу зберігається від початку великої війни. В межах безперервного професійного розвитку близько двох сотень працівники медичної галузі минулоріч підвищили свою кваліфікацію, а також здійснили виїзд у 20 країн світу з презентацією результатів власних напрацювань.

Енергонезалежність медзакладів області забезпечують 326 генераторів різної потужності. У 2025 році сонячні електростанції встановлено у 10-ти, 20 – забезпечені локальними котельнями, свердловинами з питною водою, 17 – мають доступ до супутникового зв’язку Starlink. Для облаштування укриттів освоєно 11,4 млн грн млн обласного і місцевих бюджетів.

В області активно розвивається реабілітаційний напрямок. Таку допомогу дорослим і дітям в амбулаторних умовах надають 17 закладів, 12 – дорослим та дітям у стаціонарних умовах, 6 – немовлятам, які народилися передчасно, та хворими малюкам до 3-х років. У 2025 року на базі обласної психіатричної лікарні коштом подружжя Пінчуків оновлено центр психічного здоров’я «Повернення». У межах програма ментального здоров’я «Ти як?» в області організовано 10 центрів ментального здоров’я. 34 амбулаторії сімейної медицини працюють за напрямом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».

За словами головного управлінця галузі області, минулоріч досягнуто зниження захворюваності і смертності внаслідок онкопатології, СНІДу та ВІЛ-інфекції, однак усе ще високим залишається рівень поширення туберкульозу.

Серед пріоритетних напрямків розвитку охорони здоров’я у 2026 році Юрій Легкодух назвав: забезпечення доступності, якості та безоплатності медичної допомоги жителям області в рамках програми медичних гарантій; посилення ефективності первинної медичної допомоги, в тому числі з інтеграції супроводу і лікування хворих на психічні розлади, організації обов’язкових медичних оглядів для груп пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку захворювань; реалізація Національної програми «Скринінг здоров’я 40 +»; профілактику та ранню діагностику з виявлення онкологічних захворювань; транспортування пацієнтів до закладів госпітального округу при гострому коронарному синдромі, гострому мозковому інсульті, гострій хірургічній патології дітей, пологах, політравмі, психічних розладах; реабілітацію та психологічну підтримки, в тому числі ветеранам війни та членам їх сімей, внутрішньо переміщеним особам; доступність та інклюзивність медустанов.

Окрім того, він наголосив і на реалізації урядових ініціатив серед яких: розгортання соціальних аптек в райлікарнях, забезпечення медпрепаратами при стаціонарному лікуванні; безоплатне планове стентування та ендопротезування; підвищення зарплатні медпрацівникам.

Цим актуальним питанням було присвячене позачергове засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

У режимі відеоселекторного звʼязку було також проведено штабну координацію за участі керівників спеціалізованих підрозділів, рятувально-аварійних, комунальних служб, цивільного захисту, правоохоронців, медиків, представників органів місцевого самоврядування, виконавчих та територіальних. Йшлося про координацію реагування на надзвичайні ситуації, злагодженість та оперативність дій, запобігання та ліквідацію наслідків, відпрацювання управлінських рішень, організацію управління силами і засобами під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також їх всебічного забезпечення.

Начальник ГУ ДСНС в області Мирослав Дем’янчук окреслив першочергові заходи оперативного реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані із паводками та повінню. За його словами, на цілодобовому чергуванні перебувають 130 рятувальників, ще 110 – в резерві осіб. «Ми маємо 35 автомобілів в оперативному розрахунку та ще 30 у резерві. Також в разі необхідності можливе залучення 2-х пожежних насосних станцій. Для відкачування води на локальних осередках в наших підрозділах є 135 мотопомп», – зауважив він.

Мирослав Дем’янчук також додав, що для підвезення продуктів, речей першої необхідності населенню на підтоплених територіях у постійній готовності перебуває спеціальна техніка: снігоболотохід, катери і човни.

«У разі погіршення стану якості води через паводок маємо спеціальну автоцистерну та 2 станції для очистки води. Також можливе використання 3 транспортних засобів для евакуації населення з зон підтоплення. Підрозділи ДСНС вже щонайменше 15 разів залучатися для відкачування води з прибудинкових територій волинян», – запевнив він.

Присутні також обговорили прогноз щодо проходження повені. Представники Регіонального офісу водних ресурсів в області окреслили план дій у разі виникнення аварійних ситуацій на водогосподарських об’єктах. Йшлося й про стабільну роботу галузі житлово-комунального господарства на місцях та готовність спеціалізованої служби матеріального забезпечення до дій за призначенням. Окремо розглянули й питання надання якісної медичної допомоги населенню в умовах повені, а також підготовку регіональної системи громадського здоров’я до реагування на можливе ускладнення епідситуації внаслідок водопілля.

Окремо проаналізували і узгодили аналогічний алгоритм першочергових дій, повʼязаних з наслідками ймовірних масованих повітряних ударів та ураження обʼєктів критичної інфраструктури.

26 лютого – день, який став символом мужності та незламності. У 2014 році тисячі людей у Сімферополі вийшли на мирний мітинг, щоб заявити про підтримку територіальної цілісності України та не допустити незаконних рішень. Це був перший масовий спротив окупації Криму.

Сьогодні ми вшановуємо всіх, хто не скорився – у Автономній Республіці Крим та Севастополі. Пам’ятаємо про тих, хто зазнав переслідувань, арештів і тиску за проукраїнську позицію.

Крим – це Україна. І він обов’язково буде вільним.