Тривають бюджетні слухання з формування обласного кошторису на наступний рік, участь у яких взяли голова Волиньради Григорій Недопад та його заступники, депутати та очільники профільних управлінь ОВА.

Свої потреби сьогодні відстоювали керівники обласних комунальних освітніх установ, а саме: спецшкіл, навчально-реабілітаційних центрів, профільних і спеціалізованих ліцеїв та коледжів. Голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що досі залишається нерозподіленими з державного бюджету освітня субвенція та додаткова дотація на підтримку закладів охорони здоров’я і освіти, що ускладнює планування. «Передбачені державною і несподівані асигнування на галузь освіти – це цільові трансферти на облаштування укриттів, протипожежну сигналізацію, з якою є проблеми практично в кожній установі, шкільні автобуси та реконструкцію харчоблоків, тож закликаю керівників активно працювати за цими напрямками з Міністерством освіти і науки. Але оскільки це передбачає співфінансування в обсязі 30% від загальної вартості проєкту з обласного бюджету, наполегливо прошу узгоджувати свої наміри з головним розпорядником та фінансистами, аби врахувати наші бюджетні спроможності. І загальна ситуація, і стан обласного бюджету на наступний рік суттєвих поліпшень не зазнали, тому, очевидно, доведеться визначатися з пріоритетами », – звернувся він до присутніх.

Отож за інформацією головного розпорядника бюджетних коштів – управління освіти і науки, на 2025 рік для установ обласного підпорядкування передбачено 825 мільйонів бюджетних асигнувань, що лише на 1,6% більше, аніж цьогоріч. Левова частка – це видатки на захищені статті – оплату праці, компослуг й енергоносіїв. 19 млн грн забракне на господарчу діяльність, в тому числі й пальне для генераторів, якими всі установи обласного підпорядкування забезпечені завдяки донорській міжнародній підтримці. Додатково потрібно 3 млн на фінансування 3-х цільових обласних програм. Окрім того видатки на харчування передбачені лише на 8 місяців, нестача – 17,5 млн грн. Щодо останнього, то головний фінансист Ігор Никитюк зауважив, що, як і цьогоріч, проблему буде залагоджено головним розпорядником в межах перерозподілу видатків на цю потребу, оскільки відвідуваність учнів упродовж навчального року не є стовідсотковою, а ситуація в енергосистемі подекуди змушує до дистанційного навчання. Та найоб’ємніша і найгостріша додаткова потреба в обсязі 54 млн грн стосується невідкладних аварійних робіт, здебільшого дахів, тепломереж та укриттів.

Керівники 5-ти обласних спеціальних шкіл та двох навчально-реабілітаційних центрів для дітей з особливими потребами різних нозологій зазначали, що нестачу асигнувань на матеріали і предмети вирішують за допомогою спонсорів та благодійників, з харчуванням допомагають фермери, а в окремих – власні підсобні господарства. Натомість просять надати асигнування на невідкладні відновлювальні роботи, серед таких називають облаштування укриттів і заходи з доступності, утеплення фасадів та реконструкцію аварійних котелень. Голова обласної ради Григорій Недопад також додає критичну необхідність у демонтажі аварійних будівель на території Крупівського НРЦ: «Зрозуміло, бюджетних коштів бракує, але там напівзруйновані приміщення ще позаминулого століття. Це становить небезпеку для вихованців. Тому ми шукаємо рішення як дати цьому раду».

Проаналізувавши сплановані головним розпорядником для користувачів кошти, член бюджетної комісії Володимир Бондар звернув увагу на нерівномірність їх розподілу між однотипними освітніми закладами, що на думку депутата, може свідчити про упередженість щодо окремих з них. «Я не вперше закликаю управління освіти більш тісно і якісно комунікувати з керівниками установ, аби не створювати напруги». Загалом же депутат пропонує вдатися до посилення контролю з боку депутатського корпусу за бюджетною дисципліною, оскільки одноосібні популістські рішення попередньої керівної команди ОВА призвели до майже патових ситуацій з бюджетним фінансуванням окремих проєктів.

Профільні та спеціалізовані ліцеї, окрім потреби у завершенні вже розпочатих або нагальних робіт, заявили і про необхідність додаткових видатків на спеціалізований відповідно до профілізації інвентар та інфраструктуру. До прикладу, володимирський спортивний ліцей потребує штучного покриття на футбольне поле, оскільки у міжсезоння змушений орендувати майданчики для тренувань. Ще цього року просять фінансування у науковому ліцеї, тут за зекономлені власні кошти придбали сонячні панелі і потребують бюджетного ресурсу для їх монтажу. Григорій Недопад пропонує комунальним установам з достатньо великою площею покрівель замислитися над встановленням альтернативних джерел енергії. «Думаю, слушно буде ініціювати створення обласної цільової програми і стимулювати зусилля наших закладів. Це дозволить не тільки суттєво ощадити на енергоносіях, а й заробляти. Бо надлишок енергії можна продавати у мережу, або ж іншим нашим комунальним підприємствам, які не мають технічної можливості встановити сонячні колектори», – зауважує він.

Спільною проблемою для фахових коледжів є нестача прогнозованих на наступний рік бюджетних асигнувань на соціальні стипендії. «Цього року більш як на 40% зросла кількість студентів пільгових категорій, і така тенденція, переконаний, лише зростатиме», – аргументує директор Володимирського педколеджу Микола Савельєв. І оскільки майже усі ці освітні заклади засновані 80-100 років тому, практично для кожного вкрай актуальна проблема аварійних покрівель, яку через обмеження дії воєнного стану не вдається вирішити третій рік поспіль, і з кожним роком вартість таких робіт суттєво зростає. В окремих випадках зволікати більше не можна через значний обсяг руйнувань. Тож рішення шукатимуть в тому числі й за рахунок грандів та співпраці з громадами.

Волинь вперше прийняла всеукраїнський чемпіонат фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» з дзюдо серед юнаків та дівчат 2011 року народження та молодших. Учасників змагань привітав заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Повправлятися у бойовому мистецтві з усіх регіонів прибули понад 150 юнаків і дівчат, більшість із яких – діти правоохоронців, військовослужбовців та ветеранів.

«Те, що до участі у цих змаганнях долучилися діти із прифронтових територій – Сумської, Полтавської, Миколаївської областей та ті, які виїхали з тимчасово окупованих територій, свідчить, що кожен з них – справжній воїн. Адже попри складну ситуацію в їхніх областях, попри постійні тривоги, вони продовжують розвиватися, займатися спортом та відточувати мистецтво двобою. Вірю, що кожен з юних учасників цих змагань буде переможцем. І не лише на татамі, а в щоденному житті», – звернувся до учасників змагань Григорій Пустовіт.

Всі переможці та призери Динаміади були відзначені призами від БО «БФ «Фонд національного розвитку» та ексклюзивною атрибутикою від ФСТ «Динамо» України.

В Луцькому центрі професійно-технічної освіти компанія з пошиття жіночого одягу Jasmin Lingerie обладнала «Лабораторію підприємства легкої промисловості». У відкритті сучасного навчально-практичного осередку взяв участь і голова обласної ради Григорій Недопад.

Як розповіла генеральна директорка компанії Олена Очеретна, на швейному підприємстві працює більше 500 співробітників. «Єдиний фактор, який потрібен для розвитку підприємств легкої промисловості – це людський ресурс, зокрема, швачки. Ми інтенсивно розвиваємось та нарощуємо об’єми, отже в перспективі нам потрібні кваліфіковані працівники, знайомі з сучасними технологіями виробництва», – каже керівниця. Вона додає, що саме Луцький центр професійно-технічної освіти – один із найпотужніших закладів з підготовки спеціалістів для галузі легкої промисловості. Тож саме в цьому закладі підприємство обладнало новітню лабораторію, де учні здобуватимуть практичні навички. «Ми вклали кошти та обладнали лабораторію високотехнологічним обладнанням, яке використовуємо на виробництві. Крім того, розробили промоційну кампанію задля популяризації професії швачки та набрали повний курс на цю спеціальність», – розповіла Олена Очеретна.

Григорій Недопад зазначив, що робітничі кадри – це найбільший сьогодні запит роботодавців і основна складова економіки. «Ми маємо вже в школі працювати із дітьми, пояснювати їм, що професія швачки – престижна і високооплачувана, що це дає їм можливість бути творцями, дизайнерами. Те ж стосується й інших спеціальностей. І те, що таке потужне підприємство вкладає кошти в навчальні центри, допомагає навчити дітей та після випуску забезпечує їх роботою – чудовий приклад співпраці бізнесу та освітнього закладу», – переконаний голова Волиньради.

Круглий стіл на тему «Актуальні питання ведення мисливського господарства в умовах воєнного стану» відбувся у Волиньраді. Участь в обговоренні взяли депутати обласної ради, користувачі мисливських угідь та лісівники.

Голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко нагадав, що на останній сесії були надані мисливські угіддя 12-ти користувачам, а саме обласній і міськрайонним організаціям УТМР. «Проте і серед депутатського корпусу, і в суспільстві неоднозначне ставлення до питання відновлення полювання в умовах воєнного стану. Тому маю надію, що сьогоднішня зустріч у певній мірі понизить напругу в соціумі щодо актуальності ведення мисливського господарства загалом і полювання під час війни зокрема», – наголосив він.

Начальник Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Сергій Чуприна зауважив: не зважаючи на воєнний стан, мисливське господарство все ж повинно вестися. «Сьогодні діє заборона на проведення полювань, в тому числі й щодо регулювання чисельності шкідливих видів тварин, таких як лисиця , якає також рознощиком сказу, та дикого кабана, який часто є носієм африканської чуми. Усе це несе неабияку загрозу як місцевому населенню та їх господаркам, так і економіці регіону в цілому. Адже у випадках спалахів цих небезпечних хвороб, запроваджуються жорсткі карантинні обмеження аж до мораторію на експорт зернових», – підкреслив він.

Сергій Чуприна розповів, що на Волині поголів’я лисиці на сьогодні перевищує допустиму норму у 5 разів, і уже зареєстровано чисельні випадки сказу, в геометричній прогресії зростає й поголів’я дикого кабана. З огляду на це він наголошує на важливості рішення про надання мисливських угідь у користування, адже саме єгерська служба користувачів і покликана регулювати популяцію дикого звіра.

В доповнення депутат Володимир Бондар зазначив, що в державі наразі триває реформа лісового та мисливського господарства, однак вона мало торкається саме питань ведення мисливства. «Сьогодні немає чіткого визначення державної єгерської служби, її функції дуже скорочено, а це унеможливлює виконання усіх поставлених перед нею завдань. Тому надія сьогодні в основному покладається саме на єгерські служби користувачів мисливських угідь різних форм власності. Ми сьогодні не говоримо про полювання, а лише про ведення мисливського господарства і здійснення відповідних функцій, зокрема й щодо регулювання популяції тварин. А тому варто подбати про системні заходи, що дозволять врегулювати ситуацію», – наголосив депутат.

Голова екологічної комісії Юрій Ройко додав, що окрім відстрілу не менш важливим є і питання проведення пероральної імунізації тварин, яку також має здійснювати єгерська служба.

Крім того, Володимир Бондар акцентував увагу присутніх, що неконтрольоване збільшення популяції диких тварин та погіршення епізоотичної ситуації на території України, може також стати перешкодою у євроінтеграції. «Європейська спільнота, що опікується питаннями екології, стурбована цією ситуацією, особливо б’ють на сполох країни-сусіди. Ця проблема може потягнути за собою й колапс в економіці, адже є небезпека заборони експорту сільгосппродукції з території нашої держави», – підкреслив він.

У підсумку учасники дискусії рекомендували користувачам мисливських угідь та представникам громадськості направити відповідні листи зі своїми пропозиціями та аргументами до Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, яке узагальнить їх та ініціює розгляд питання відновлення епізоотичного благополуччя на засіданні Ради оборони області.

До порядку денного засідання постійної комісії обласної ради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області було внесено 10 питань.

Щорічний звіт директорів закладів обласного підпорядкування – обов’язкова умова контракту, а незатвердження результатів діяльності профільною депутатською комісією є підставою для припинення трудових відносин з таким керівником. Із позитивним висновком членами майнової комісії було проаналізовано, зокрема, річні звіти очільників обласної бібліотеки для дітей, Нововолинського центру професійної освіти, Волинської ОДЮСШ, Руденського і Голобського психоневрологічних інтернатів, Центру по здійсненню соціальних виплат, а також академічного обласного музично-драматичного театру.

А от генеральна директорка обласне ТМО захисту материнства і дитинства Ірина Горавська звітувала про результати своєї діяльності за останніх 5 років, оскільки у середині грудня завершується термін дії її контракту. Одноголосно схваливши звіт, члени профільної комісії також рекомендували голові обласної ради Григорію Недопаду розглянути питання продовження терміну дії контракту з Іриною Горавською ще на 5 років.

Окрім того очільнику Волиньради профільна комісія радить увільнити від виконання обов’язків директора обласного навчально-курсового комбінату методиста цієї комунальної установи Вікторію Яворську, натомість, до призначення керівника за результатами конкурсного відбору, покласти виконання обов’язків директора на майстра виробничого навчання комбінату Валерія Яковлева.

Також депутати підтримали клопотання обласної психіатричної лікарні та ТМО захисту материнства і дитинства та рекомендують сесії обласної ради дозволити цим медзакладам не спрямовувати 50% коштів від оренди приміщень до обласного бюджету, а в повному обсязі використовувати їх на потреби своїх установ.

До Дня якості управління Державної служби якості освіти у Волинській області провела VІ щорічний круглий стіл «Забезпечуємо якість освіти разом».

У засіданні взяли участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, керівники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та органів управління освітою, директори закладів дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти.

«Нині в освітньому процесі не найкраща ситуація – спершу пандемія Covid-19, зараз переживаємо повномасштабне вторгнення. Це негативно вплинуло на якість освіти в цілому та безпосередньо на учнів. Тож на цьому дискусійному майданчику ви, педагоги, маєте обмінятися думками та спільно напрацювати рішення, які зможуть позитивно вплинути на освітній процес», – зазначив Юрій Поліщук.

Під час круглого столу учасники обговорили питання якості освіти в умовах воєнного стану, визначили критерії ефективності освітніх закладів. Також поділилися інструментами та процедурами, які сприяють підвищенню якості освіти та освітньої діяльності у громадах, та проаналізували головні трансформації у сфері освіти.

Під час чергового етапу бюджетних слухань депутати, фінансисти та розпорядники бюджетних коштів проаналізували видатки закладів, підпорядкованих службі у справах дітей та департаменту соціальної політики. Участь у засіданні взяли голова Волиньради Григорій Недопад та його заступники – Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт.

На утримання притулку для дітей, що у Рожищах, та обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей на наступний рік передбачено 17,4 млн грн, що на 3% більше, ніж цьогоріч. Левова частина витрат– на оплату заробітної плати та енергоносії. Очільник притулку Леонід Хведчак зазначив, що потребує додаткових асигнувань на ремонт покрівлі, систем тепло- і водопостачання, заміни підлоги на першому поверсі. Також просить ввести в штат закладу 0,5 ставки юриста і встановити доплату для нічних чергових. «Штат вибудуваний так, що на ніч з дітьми лишається 2 нянечки. Буває таке, що одна із них їде з хворою дитиною в лікарню, а друга в тривогу має вивести в укриття 40 дітлахів. Це важко», – підтверджує начальниця служби у справах дітей Алла Онищук. «Це актуальне питання, особливо в зимовий період. Проведіть розрахунки щодо необхідних сум коштів та подайте їх. При формуванні бюджету проситимемо врахувати це», – зазначив голова бюджетної комісії Волиньради Орест Маховський. Додатковий бюджетний запит центру соціально-психологічної реабілітації дітей стосується збільшенням коштів на харчування, а також введення у штат посад помічника вихователя та оператора пральних машин.

На утримання 5 психоневрологічних інтернатів та Луцького геріатричного пансіонату у 2025 році передбачено 146 млн грн. Керівники закладів озвучують декілька спільних проблем – це низькі зарплати працівників та нестача кадрів.

«В нашому закладі працюють дипломовані фахівці, лікарі, які опікуються лежачими хворими, і нам потрібно їх втримати на робочих місцях. Зарплата в місцевих лікарнях вдвічі вища ніж у нас, тому просимо знайти можливості підвищити оплату праці», – зазначає директорка Горохівського психоневрологічного інтернату Юлія Ковальчук. Додатково вона просить передбачити кошти на облаштування підіймальної платформи для людей з обмеженими можливостями та співфінансування на участь в українсько-польському проєкті з облаштування майстерні. Ще одна проблема – це недостатнє забезпечення коштами на купівлю засобів особистої гігієни. «Велика частина наших підопічних прикута до ліжка. Дякуючи різним фондам та благодійним організаціям, ми знаходимо необхідні для них підгузки, але коштів на ці потреби не вистачає», – каже директорка Луцького геріатричного пансіонату Алла Гнатюк. Усі інтернатні установи наступного року продовжуватимуть роботи з облаштування укриттів.

Голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко закликав керівників закладів звернути увагу на ремонт систем водовідведення, каналізування та очисних споруд, оскільки в програмі «Екологія 2023-2026» на ці потреби можуть передбачатися кошти. Так, за цією програмою в наступному році передбачено 3 млн грн на завершення ремонту каналізаційної мережі та очисних споруд у Берестечківському психоневрологічному інтернаті та на поточний ремонт насосу із заміною каналізаційних труб для Луцького геріатричного пансіонату.

Про це йшлося сьогодні під час оперативної наради на чолі з начальником ОВА Іваном Рудницьким. Долучилися також голова Волиньради Григорій Недопад, керівники районних рад та адміністрацій, лідери громад, очільники правоохоронних органів, силових та військових відомств, а також окремих структурних підрозділів облвійськадміністрації.

Вимога, яку ставить новопризначений начальник ОВА, – це достатня кількість укриттів для цивільного населення та наявність систем оповіщення у громадах. Із доповідей очільників районних військових адміністрацій випливає, що в середньому наявних захисних споруд цивільного захисту, переважна більшість з яких найпростіші, вистачить, аби прихистити третину мешканців, решта використовуватиме у разі потреби власні підвали. Що ж до автоматизованих систем оповіщення, то у більшості громад вони відсутні, натомість для масового оповіщення про небезпеку використовуються чат боти та групи у месенджерах. Щоправда значна кількість громад уже замовила проєктно-кошторисну документацію та передбачила асигнування на встановлення автоматизованого оповіщення. Іван Рудницький наголосив на наявності вказівників до укриттів, самі вони повинні бути відчиненими і мати найнеобхідніше, зокрема, питну воду. Він також зазначив, що питання цивільного захисту є першочерговим завданням голів громад, а у разі недопрацювань, які призведуть до жертв, надаватиметься юридична оцінка. Одночасно очільник ОВА подякував лідерам громад та районів за їх посильний внесок у справу захисту об’єктів критичної енергетичної інфраструктури.

Також було проаналізовано ситуацію зі встановленням в освітніх закладах, відповідно до вимог урядової постанови від 2023 року, тривожної кнопки з виведенням сигналу на централізований пульт охорони. За словами заступника начальника управління поліції охорони в області Олександра Римарука, такими вже обладнано 93% шкіл, але тільки 43% дитсадків. У контексті ж забезпечення закладів освіти фізичною охороною пропонується працевлаштовувати на ці вакансії ветеранів.

До слова, Іван Рудницький представив сьогодні свого радника з питань ветеранської політики. Ним став депутат обласної ради, засновник ГО «Спілка ветеранів українсько-російської війни», військовослужбовець, який з 2022 по 2024 рік ніс службу у лавах 100-ї ОМБР, Андрій Козюра. Голова ОВА також повідомив, що в області вже створено управління у справах ветеранів: «Зараз ми визначаємося з керівником цього підрозділу, тому закликаю ветеранські організації та спільноти надати свої пропозиції щодо кандидатури».

Під час наради також стали відомі оновлені правила визнання підприємств критичними та умови бронювання працівників. За словами керівниці профільного департаменту Вероніки Бальбузи, основними підставами для надання статусу критичності є відсутність заборгованості зі сплати податків і здорів та оплати праці, а розмір середньої за квартал зарплатні повинен становити не менше 20 тисяч гривень (виняток державні і комунальні установи, де рівень заробітку лишається у межах 12 600).

На завершення до голів громад із проханням про інформаційну підтримку та до волинян із закликом виконати конституційний обов’язок зі сплати податків звернувся головний податківець області Сергій Лисеюк. За його твердженням, кожен 7 мешканець області, а це 155 тисяч фізичних осіб, мають заборгованість зі сплати податку на нерухомість та майно. Він нагадав, що у разі накопичення податкової заборгованості понад 3 тисячі гривень, настане адміністративна відповідальність.