Переможців та призерів всеукраїнських олімпіад та конкурсів привітали голова обласної ради Григорій Недопад і народний депутат України Вячеслав Рубльов.

За словами директора інституту післядипломної педагогічної освіти Петра Олешка, цього року 16 волинських школярів стали переможцями XV міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Тараса Шевченка, 7 здобули першість у XXV міжнародному конкурсі із української мови ім. Петра Яцика, ще дві перемоги – у XXIV всеукраїнському конкурсі учнівської творчості. «І що особливо приємно – 35 учнів вибороли призові місця у всеукраїнських учнівських олімпіадах з навчальних предметів. Ми пишаємося вами та радіємо вашим успіхам. Дякую педагогам за їхню щоденну натхненну роботу», – звернувся до присутніх Петро Олешко. Аби відзначити та підтримати талановитих дітей та їх наставників і проводять щорічний «Олімп».

«Уїнстон Черчіль казав: «Успіх – це здатність йти від однієї невдачі до іншої без втрати ентузіазму». Наша молодь, попри воєнний стан, продовжує натхненно вчитися та здобувати високий рівень знань, яким ми пишаємося. Тому бажаю вам і надалі бути такими ж невпинними та натхненними», – звернувся до школярів Григорій Недопад. Також голова Волиньради вручив Почесні грамоти обласної ради двом педагогам – Катерині Макарук та Зоряні Мацюк.

«Ви той інтелектуальний потенціал, який в майбутньому зробить Україну сильною. Досягнення даються важкою працею, особливо в науці. Але будь-яка копітка, натхненна праця приносить визнання, тому мені б хотілося, щоб ви усі досягли успіху», – підсумував Вячеслав Рубльов. Він також відзначив подяками педагогів, вихованці яких здобули найвищі нагороди на учнівських конкурсах.

З титулованими представниками олімпійських, неолімпійських та видів спорту осіб з інвалідністю зустрілися керівники області – голова Волиньради, очільник регіонального представництва НОКУ Григорій Недопад та начальник ОВА Іван Рудницький.

«Попри війну, складний економічний час, важкий емоційний стан ви наполегливо тренуєтеся і демонструєте високі результати. Я дякую за самовідданість і спортивній, і тренерській родинам. Вже котрий рік актуальна бюджетна обмеженість і пріоритетність видатків, але спільно з обласною військовою адміністрацією ми усе ж намагаємося знаходити ресурси на найнеобхідніше у спортивній галузі, і робитимемо це й надалі, аби підтримати кожного з вас. Бажаю нових звершень!», – звернувся до присутніх Григорій Недопад.

Як вияв визнання та вдячності керівники області вручили спортсменам та їхнім тренерам грошові сертифікати. Окрім того, під час неформального спілкування присутні обговорили актуальні питання галузі, як от зміцнення тренувальної інфраструктури, інклюзію в спортивних закладах, розвиток клубного спорту, залучення дітей та молоді до занять фізичною культурою.

Розвиток центрів з надання адмінспослуг в громадах обговорили представники асоціацій місцевого самоврядування під час круглого столу, організованого за за підтримки шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні». До дискусії долучилися голова Волиньради, віцепрезидент з регіональної політики Української асоціації районних та обласних рад Григорій Недопад і народний депутат України Вячеслав Рубльов.

У березні-квітні програма Polaris у межах ініціативи «Діалог асоціацій як основа багаторівневого врядування» провела дві тематичні зустрічі з членами правлінь всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування. Тож у продовження цієї співпраці під час круглого столу йшлося про діяльність ЦНАПів в частині інтеграції ветеранських та адміністративних послуг.

«Якщо раніше для ЦНАПів та місцевої влади було актуальним запровадження кількості послуг та їх якість, то зараз перед ними постав новий виклик – зробити ЦНАП доступним та інклюзивним в першу чергу для ветеранів та ветеранок», – зазначив Григорій Недопад. За словами експерта програми Polaris Ігоря Добка, в ЦНАПах пріоритетними повинні бути адміністративні послуги соціального характеру, послуги для ВПО та ветеранів, а також реєстраційні, пенсійні, податкові та паспортні. Крім того, потрібно передбачити мобільні рішення, такі як виїзні сервіси, що значно спростить доступ до послуг ЦНАПу для мешканців віддалених сіл в громадах.

«У профільному Комітеті Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування ми з колегами працюємо над тим, аби створити законодавче підґрунтя для розширення послуг у ЦНАПах. Зокрема, продовжуємо напрацьовувати рекомендації для відповідних міністерств з усунення нормативно-правових колізій і передачі послуг на місця, адже центри надання адміністративних послуг залишаються важливою точкою взаємодії держави з громадянами», – підсумував Вячеслав Рубльов.

Результат трирічної роботи оглянули голова обласної ради Григорій Недопад разом із депутатами – Юрієм Ройком та Володимиром Бондарем, а також із очільниками соціальних закладів області.

Останні 15 років півстолітня каналізаційно-очисна система через зношеність практично не виконувала своєї фукнкції. Через це, розповідає директор психоневрологічного інтернату Віталій Клемба, всі нечистоти йшли просто в Стир. «В 2021-му році зробили проєкт очисних споруд та звернулися за фінансуванням в обласний екологічний фонд. Завдяки депутатам обласної ради та голові Григорію Недопаду в 2023 році ми отримали перший транш коштів в сумі 1 млн 119 тис грн. Впродовж наступних 2-х років нам виділили 5 млн 329 тис грн», – розповів Віталій Клемба.

За ці кошти в інтернаті повністю замінили каналізаційні мережі та встановили сучасну систему очистки стічних вод. «Вона має потужність 45 куб. м., в той час як стоки інтернату – 40-42 куб. м. Завдяки якісній системі фільтрації, воду можна використовувати як технічну, вона не несе жодної шкоди навколишньому середовищу», – стверджує директор інтернату.

Крім того, Віталій Клемба презентував новостворений центр організації дозвілля та реабілітації. Приміщення звели з нуля. «Усі роботи ми проводили власними силами і залучили лише кошти благодійників. В центрі буде працювати психологічна служба, кулінарна і швейна майстерні, дві студії – дизайну та «Церковне слово», а також гурток «Аматорське мистецтво», – розповів Віталій Клемба. На території закладу працівники також власними силами провели благоустрій, аби створити затишок і комфорт для підопічних інтернату.

Голова Волиньради спільно з депутатами долучилися до засідання президії ради обласної організації профспілки працівників соціальної сфери України, під час якої обговорили питання оплати праці молодшого персоналу соцзакладів. За словами директорки Луцького геріатричного пансіонату Алли Гнатюк, молодші працівники у психоневрологічних інтернатах виконують функції підтримки та догляду за підопічними, а також допомагають у веденні підсобного господарства. Також вони допомагають підопічним у виконанні процедур особистої гігієни, харчуванні, переодяганні, створюють комфортне середовище та організовують дозвілля. Проте їхня робота найменш оплачувана – люди отримують мінімальну заробітну плату. Депутат Володимир Бондар запропонував, аби представники профспілки сформували звернення та направили його на розгляд обласної ради.

«Серед нас немає тих, хто б не підтримав таке звернення. Ми всі виступаємо за те, аби робота соціальних працівників, а особливо молодшого персоналу, гідно оплачувалась. Що ж до змін, які відбулися в Берестечківському психоневрологічному інтернаті, то саме завдяки таким працівникам соціальної сфери інтернатні установи розвиваються та підвищують рівень надання послуг для своїх підопічних», – зазначив Григорій Недопад.

Ці та інші теми стали предметом обговорення під час традиційної щопонеділкової оперативної наради під керівництвом начальника ОВА Івана Рудницького. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Як зазначила директорка департаменту соціального захисту ОВА Оксана Гобод, з 16 червня вступають в силу законодавчі зміни, покликані вдосконалити порядок надання соціальних послуг, зробити систему більш прозорою та доступною. Зокрема, новаціями запроваджується: вирішення індивідуального випадку отримувача соціальних послуг; створення мультидисциплінарних команд для посилення якості надання соцпослуг на місцях; фізичний супровід осіб з інтелектуальними, моторними, психічними порушеннями; класифікація надавачів послуг; державний стандарт надання соціальних послуг, а також деталізовано відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Вона також зауважила, що відповідно до новацій до кінця цього року надавачі соціальних та реабілітаційних послуг – комунальні та державні установи повинні бути трансформовані у некомерційні підприємства.

Окрім того, очільниця управління у справах ветеранської політики Віта Прокопчук доповіла про результати узгодження з громадами проведення оздоровчої кампанії для членів сімей загиблих (померлих) захисників, зниклих безвісти, звільнених з полону, а також та для осіб з інвалідністю внаслідок війни, ветеранів та діючих військовослужбовців. На цю мету в обласному бюджеті цьогоріч передбачено понад 6,5 млн грн, а послугою скористаються майже пів тисячі осіб зазначених категорій. Посадовиця зазначила, що на сьогодні відповідні місцеві програми із організації такого відпочинку існують у 16 громадах, ще частина ОТГ запровадять їх найближчим часом.

Аби забезпечити норматив прибуття на гасіння пожежі у будь-який населений пункт в межах 20 хвилин, в області необхідно сформувати ще 7 підрозділів місцевої пожежної охорони та укомплектувати особовим складом ще три існуючих, які припинили роботу через мобілізацію дружинників-пожежних. Про це повідомив начальник ГУ ДСНС України у Волинській області Мирослав Дем’янчук. Він запевнив, що його відомство готове забезпечити такі місцеві формування відповідною технікою та навчити персонал. За словами головного волинського рятувальника, минулоріч громадам було передано понад півсотні одиниць пожежної техніки. Загалом в області налічується 117 місцевих та добровільних пожежно-рятувальних підрозділів, які упродовж року здійснили понад 750 виїздів на ліквідацію пожеж.

Участь у роботі Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань посилення соціального захисту постраждалих від аварії на Чорнобильській атомній електростанції та контролю за використанням радіаційно забруднених територій взяли заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, а також народна депутатка України Ірина Констанкевич.

Під час засідання члени комісії обговорили процедуру підтвердження статусу особи, що постраждала від Чорнобильської катастрофи, питання посилення соціального захисту відповідних категорій населення, проведення дозиметричної паспортизації населених пунктів і територій.

«Найбільше людей, в тому числі й мешканців Волинської області, непокоїть питання щодо чіткої ідентифікації тих, хто проживає на забруднених територіях та підтвердження статусу постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», – зазначив Григорій Пустовіт. Зокрема, це проблема стосується жителів шести областей України: Волинської , Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської.

Народні депутати підтримали рішення про збереження соціальних гарантій для постраждалих від Чорнобильської катастрофи та про проведення дозиметричної паспортизації забруднених територій після завершення воєнного стану.

Дозиметрична паспортизація востаннє проводилась у 2012 році, зараз цю процедуру застосують в 927 населених пунктах.

На Волині розпочав роботу всеукраїнський освітній форум, приурочений до 25-річчя прийняття Закону України «Про позашкільну освіту». Участь у ньому взяли голова обласної ради Григорій Недопад, парламентарі Ірина Констанкевич та Вячеслав Рубльов, президентка Міжнародної асоціації позашкільної освіти Олена Биковська, а також представники мережі позашкілля з усіх регіонів України.

Відкриваючи презентаційну панель, модераторка форуму, керівниця Волинського центру позашкільної освіти, депутатка обласної ради Оксана Філіпчук зазначила, що позашкільна освіта – один із важливих складників освітньої системи держави, оскільки – це цілеспрямований та поглиблений процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, культуру, людину, суспільство, технології. «Але новий час вимагає оновлення траєкторії руху позашкілля. Напрацювання нових ідей, планів мають стати надбанням і нашого Форуму», – націлила вона колег.

З вітальним словом до присутніх звернувся голова Волиньради Григорій Недопад, висловивши сподівання, що авторитетне представництво форуму зуміє напрацювати відповідь на виклики, які нададуть цій сфері ще більш якісний і динамічний вектор розвитку. «В системі позашкілля області займається понад 15 тисяч дітей, працюють потужні педагогічні, інтелектуальні колективи, якими ми дуже пишаємося. Кожен рік – це яскрава сторінка перемог у різноманітних вітчизняних та міжнародних конкурсах. Досягнення волинського позашкілля підтверджено високим статусом і на національному рівні. Дякую усім керівникам за працю. Обласна рада і надалі підтримуватиме вас не лише словом, дією, а й коштами обласного бюджету», – запевнив Григорій Недопад.

Народна депутатка України, перша заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констаткевич зауважила, що модернізація українського позашкілля повинна фокусуватися на поствоєнний період на євроінтеграцію. «Одна з головних тем, які обговорюються сьогодні в Європарламенті, – це освіта і розвиток дитини, бо це – майбутнє кожної країни. Тому така важлива галузь знань як позашкілля повинна бути вписана не лише у вітчизняний, а і європейський контекст. Тож очікую, що резолюції форуму щодо статусу, вимог і візійності нашого позашкілля будуть адресовані і Верховній Раді», – висловила сподівання парламентарка.

«Дякую, що у нелегкий час війни ви працюєте і демонструєте вражаючі результати. Позашкілля – це про розвиток наших дітей, їхнє інтелектуальне, естетичне і духовне зростання. А у перспективі – і якісне майбутнє держави. Впевнений, що разом ми зробимо усе, щоб наша країна була процвітаючою», – доєднався у режимі онлайн до слів подяки тим, хто вчить і тим, хто вчиться народний депутат Вячеслав Рубльов.

Голова Волиньради та парламентарі також відзначили кращих працівників позашкілля грамотами і подяками.

Під час низки дискусійних панелей учасники форуму обговорять, які зміни потрібні та перспективи розвитку позашкільної освіти, оцінять її нормативно-правове і наукове забезпечення, а ще функціонування внутрішньої системи якості освіти, проаналізують виклики, що стоять перед громадами, для більш гнучкого та адаптованого розвитку позашкілля до місцевих потреб, співпрацю з закладами вищої освіти та інші актуальні теми.

У змаганнях взяли участь 17 команд з усіх куточків України. Привітали спортсменів заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт та начальник Волинського прикордонного загону Богдан Ігнатюк.

«Сьогоднішній чемпіонат – це ще одна нагода проявити всю свою професійну майстерність. Адже витривалість, швидкість реакції, метикуватість, вміння бездоганно орієнтуватися – визначальні у вашій роботі. Бажаю кожному учаснику показати найкращий результат», – звернувся до команд Григорій Пустовіт.

Востаннє такі змагання проводили ще у 2019 році. Турнір має на меті перевірити й закріпити вміння прикордонників орієнтуватися на місцевості, що дуже важливо під час виконання завдань з охорони державного кордону. За умовами турніру команди за допомогою лише карти та компаса повинні як найшвидше знайти задані контрольні пункти на місцевості. Перемагав той, хто знаходив найкоротший шлях.

Богдан Ігнатюк подякував прикордонникам за участь, особливо відзначив тих, хто приїхав на ці змагання із бойових частин. «Ми цінуємо, що ви знайшли можливість долучитися до чемпіонату. Сподіваюся, що за час змагань ви зможете відпочити, перезавантажитись, аби знову стати на захист українського кордону», – звернувся до учасників очільник Волинського прикордонного загону.

За результатами чемпіонату перше місце здобула команда Східного регіонального управління, друге – 7 прикордонний Карпатський загін, а третє вибороли військовослужбовці 6 Волинського прикордонного загону.