З нагоди Дня Української Державності до спільного молебну за свободу та незалежність країни долучилися голова Волиньради Григорій Недопад, його заступники Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк, секретар Луцької міської ради Катерина Шкльода, військовослужбовці, представники правоохоронних органів та громадськості.

Сьогодні згадують ще одну важливу дату – День Хрещення Руси-України, яка підтверджує історичне коріння європейськості України. Саме тому шанобливий захід відбувся у символічному місці – найдавнішому збереженому християнському храмі Святого Іоанна Богослова, зведеному в Луцьку на початку XII ст. Тут священнослужителі різних конфесій відслужили молебень за Україну, її воїнів та народ.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто упродовж століть відстоював державність України, а також поклали квіти до пам’ятників «Борцям за волю і незалежність України», Михайлу Грушевському, та фотостенду «Герої Нескореної України».

У подорож малих волинян провели голова Волиньради Григорій Недопад та настоятель кафедральної парафії Святих Апостолів Петра і Павла, отець-канонік Павло Хом’як.

Безоплатне оздоровлення та психологічну реабілітацію для дітей загиблих, полонених та зниклих безвісті військовослужбовців організовано благодійним фондом «Карітас-Спес Луцьк». Про логістику і транспортне забезпечення подбала обласна рада спільно з ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні.

Під час таборування на дітей очікують різноманітні активності, творчі заняття, вечори зі щирими розмовами, цікаві екскурсії та походи мальовничими місцинами. Окрім аніматорів з малечею та підлітками працюватимуть і психологи.

«Ваше завдання – гарно відпочити, набратися сил, яскравих вражень, нових знайомств», – висловив побажання Григорій Недопад.

Відбулося засідання конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду директора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Очільник конкурсної комісії, заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт поінформував, що на участь у конкурсі за підсумками попереднього розгляду поданих пакетів документів схвалено три кандидатури. Це: керівник відокремленого підрозділу приватного медичного центру Павло Костюк, теперішній виконувач обов’язки директора ЦЕМДМК Юрій Романішин та колишня працівниця екстренки, а нині очільниця санітарно-медичної служби Волинського управління ДСНС Оксана Цьось.

Відповідно до нормативних документів оцінювання претендентів проходило у два етапи. Спершу члени комісії проаналізували відповідність учасників конкурсу критеріям доброчесності: здатності спрямовувати дії на захист прав пацієнтів і суспільства, утримуватися від превалювання приватного інтересу під час професійної діяльності, дотримуватися норм професійної етики на службі та поза нею. Обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності кандидатів члени комісії не висловили.

Тож другий етап відбору передбачав презентацію учасниками конкурсу стратегії розвитку установи, яку мають бажання очолити. За результатами конкурсних пропозицій члени комісії за 12-бальною шкалою оцінювали професійні компетентності (стратегічні, організаційні, аналітичні, виконавські, комунікативні та особистісні) та управлінські навички (прийняття ефективних рішень, впровадження змін, кризовий менеджмент, управління персоналом) кожного кандидата.

Не реформа «швидкої», а новий суспільний договір, який базуватиметься на доступності, клінічній якості послуг та повазі до працівників служби, – так окреслив суть своєї стратегії Павло Костюк. В основу перспективного плану розвитку Оксана Цьось заклала європейські стандарти екстреної допомоги: цифровізацію, телемедицину, формування стратегічних резервів, посилення взаємодії з іншими екстреними службами, професійний розвиток і психологічну підтримку персоналу. На підставі аналізу сильних і слабких сторін волинської екстренки Юрій Романішин зосередився на шляхах подолання викликів як в короткостроковій, так і в далекосяжній перспективі. В його пріоритетах – однакова доступність до невідкладної та екстреної допомоги в містах та сільській місцевості, безумовне дотримання часу прибуття навіть з урахуванням далековіддаленості населених пунктів і незадовільного стану доріг, якісне і кількісне кадрове забезпечення, щорічне професійне оцінювання працівників, рівномірність навантаження на бригади, супутниковий зв’язок як альтернатива проводовому на мобільному.

За підсумками оцінювання та співбесід Павло Костюк здобув 9,2 балів, Оксана Цьось – 13, Юрій Романішин – 22,3. Відкритим прямим голосуванням члени комісії одноголосно визнали переможцем конкурсу на зайняття посади директора Волинського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Юрія Романішина та рекомендували голові обласної ради укласти з ним контракт терміном на 5 років.

Такою була головна тема V-ї міжрегіональної суспільно-наукової платформи «Хрещення. Становлення. Перемога». Участь у форумі взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Щорічний захід, присвячений Дню Української Державності, традиційно ініційований Хмельницькою обласною радою. Він об’єднує науковців, духовенство, представників влади та військових з різних регіонів для обговорення історичних, культурних і суспільних викликів. Платформа також слугує майданчиком для обміну досвідом та підписання меморандумів про міжрегіональну співпрацю. Цьогоріч серед учасників – представники з Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Буковини та інших областей.

Одна з ключових тем нинішнього V-го форуму – розширення співробітництва та обмін кращими практиками у сфері підтримки ветеранів. Досвідом інтеграції ветеранської політики в загальну політику розвитку області у якості спікера під час панельної дискусії «Досвід. Можливості. Результат» поділився голова Волиньради Григорій Недопад: «Ми практично завершили формування інституту супроводу ветеранів, таких фахівців – понад сотня в усіх 54 громадах області, а також в лікувальних закладах. Паралельно розвиваємо медичне капеланство, яке вже підтвердило свою ефективність. З минулого року запроваджено відпочинок з наданням психологічної реабілітації в комунальних санаторіях звільненим з полону, особам з інвалідністю внаслідок війни, військовослужбовцям, членам їхніх сімей, на що цьогоріч в обласному бюджеті передбачено 5 млн грн. Розширюємо мережу ветеранських просторів і реабілітаційних центрів. Окремий напрямок – ветеранський спорт. Для проведення обласних та міжрегіональних ветеранських спортивних змагань, фестивалів і спортивно-реабілітаційних заходів виділено 1 млн грн, ще понад 500 тисяч – асигнування громад на цю мету. Активно долучається і бізнес, створюючи відкриті спортивні майданчики для адаптивного спорту. За державними грантовими програмами відкрито і успішно працюють понад два десятки ветеранських бізнесів. Ще 23 гранти для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів їхніх сімей схвалено центрами зайнятості на загальну суму 12 млн грн. Також у тісній взаємодії з громадською ветеранською організацією «Зруш скелю» адаптуємо інфраструктуру з урахуванням норм доступності».

Окремі дискусії учасники форуму присвятили збереженню культурних витоків державотворення та тяглості української історії, а також захисту державності та єдність суспільства в умовах війни.

Волинська організація Товариства Червоного Хреста спільно з німецькими партнерами передали протигази для обласних установ соціальної та освітньої сфери. Від імені засновника благодійникам подякував заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Понад дві тисячі індивідуальних захисних протигазів із сучасними фільтрувально-поглинальним наповненням на загальну суму 9 мільйонів гривень передав Німецький Червоний Хрест. Їх отримали санаторій матері та дитини «Пролісок», Голобський психоневрологічний інтернат, Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Небесної Сотні, Луцький геріатричний пансіонат, Рожищенський навчально-реабілітаційний центр та Центр соціальної підтримки дітей та сімей.

Волинські рятувальники одразу ж провели майстер-клас із правильного застосування засобів індивідуального захисту, одночасно зобов’язавшись у кожному з шести закладів провести навчання з правил використання та експлуатації протигазів у надзвичайних ситуаціях.

«Вкотре висловлюю вдячність представництву організації Червоного Хреста за постійну і потужну гуманну місію. Ваша робота ніколи не була легкою, особливо у час війни. Цей транш допомоги призначається найменш захищеним людям, а також ліцеїстам. Останні зможуть не лише використовувати захист у разі небезпеки, а й відпрацьовувати майбутні професійні навички», – зазначив заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Про чинники, що впливають на епідемічне благополуччя йшлося під час чергового засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Участь у її роботі взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Сергій Куртяк наголосив, що контроль якості питної води та належне утримання джерел нецентралізованого водопостачання – одна з головних умов санітарно-епідеміологічного благополуччя, оскільки саме забруднена вода найчастіше є причиною спалахів гепатиту А. Тож має бути постійний моніторинг. Під пильним контролем – торгівля продуктами харчування у невстановлених місцях, а також ліквідація стихійних сміттєзвалищ.

Директорка Волинського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Янко зосередилася на необхідності дотримання календаря щеплень та постійному інформуванню щодо цього населення. За словами Наталії Янко, упродовж першого півріччя на Волині зафіксували близько трьох десятків випадків захворювання на кашлюк. Серед інфікованих переважно діти без первинного щеплення до року, або ж з наступним порушенням графіку імунізації. Загалом в області рівень вакцинації за 6 місяців суттєво відстає від рекомендованого показника. Фахівчиня наголосила, що наявність щеплень буде однією з умов зарахування дітей до освітніх закладів.

Про це та інше йшлося під час традиційної оперативної наради при т.в.о. начальника ОВА Романові Романюку. Участь у засідання взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Як поінформував керівник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк, упродовж першого півріччя місцевими та обласним бюджетом акумульовано майже 13 мільярдів гривень (що на 25% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року), з яких понад 60% – власні надходження, решта – державні трансферти. Понад план надійшло майже 400 млн грн. На підтримку сил безпеки та оборони громадами та обласним бюджетом спрямовано понад 1,2 мільярда гривень, що перевищує відповідні відрахування за увесь 2025 рік. Ігор Никитюк зауважив, що підсумки півріччя засвідчили збереження бюджетної стійкості області, але й наголосив на актуальності ефективного використання бюджетного ресурсу. Очільниця ГУ ДПС у Волинській області Оксана Левчук додала, що в регіоні зберігається достатній резерв для збільшення надходжень до бюджетів різних рівнів. Це, зокрема, легалізація найманих працівників, виведення зарплатні з тіні (нині в області налічується понад 2 тисячі підприємств, де оплата праці нижча за мінімальну), господарська діяльність без офіційної реєстрації, а також місцеві податки і збори, як от плата за землю, нерухомість, транспортні послуги.

Йшлося і про експериментальну урядову постанову, яка запроваджує цілісний механізм правил видалення зелених насаджень за межами населених пунктів. Начальник одного з відділів Держекоінспекції в області Андрій Філюк пояснив, що передбачено 10 підстав для знесення дерев і чагарників та комісійне обстеження за участі представників громади, Держлісагенства, Держекоінспекції з відповідним висновком. Проте зауважив, що нові норми не стосуються земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, лісового фонду, а також самозаліснених земель сільськогосподарського призначення. Саме вивільнення від самосіву останніх для використання площ за призначенням і є найбільшою проблемою в громадах, яку, на жаль, експериментальна постанова не вирішує.

Окрім того, було проаналізовано й проміжні результати виконання в області програми ментального здоровʼя «Ти як?». Радниця т.в.о. начальника ОВА на громадських засадах з питань ментального здоров’я Ірина Абрамова зосередилася на питаннях міжсекторальної взаємодії, створенні в регіоні системи координації, оновленні соціальних паспортів громад, впровадженні маршрутів ментального здоров’я, якості і доступності послуг. Усе задля того, аби піклування про психічне здоров’я стало нормою.

Церемонія вручення дипломів обʼєднала велику академічну спільноту Волинського національного університету імені Лесі Українки, батьків, партнерів, духовенство і представників влади. Від імені Волиньради випускників привітав заступник голови Григорій Пустовіт.

Цьогоріч ступінь бакалавра здобули 1843 юнаків і дівчат, у числі яких 33 діючих військовослужбовців та ветеранів війни. Більшість уже невдовзі застосовуватимуть отримані знання у професійній сфері. «Ви випускаєтесь з університету, який поєднує наші волинські, українські освітні традиції новітніми технологіями навчання і науковими дослідженнями. ВНУ, без сумніву, є тим закладом, де активно розвивається міжнародна академічна мобільність, і який входить у топ-10 класичних університетів України. Щиро дякую, що обрали саме наш виш, що залишилися навчатися в Україні і будете надалі розвивати нашу державу», – звернувся до випускників ректор університету Анатолій Цьось.

Зі здобуттям фаху студентів привітав і заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт: «Сьогодні ви отримали омріяний результат навчання впродовж 4 років. Попереду – великі можливості. Бажаю, аби труднощі оминали ваше життя. Найголовніше – вірте у себе й свій талант, вкладений у вас батьками й викладачами. Ви – покоління перемоги. Щастя вам і талану, нехай всі ваші мрії збуваються. Я переконаний, що українці будуть відкриттям для усього світу. Усім – мирного та щасливого майбуття».

Участь у тематичній дискусії, присвяченій з’їзду очільників держав Європи у1429 році, взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Відкриту дискусійну платформу організовано Волинським національним університетом імені Лесі Українки в рамках підготовки до відзначення 600-річчя історичної події. Учасниками обговорення стали науковці, краєзнавці, фахівці музейної справи та охорони історичної спадщини, представники влади різних рівнів, культурно-мистецької, туристичної, духовної сфер, видавничого та промоційного секторів. Відриваючи зустріч, ректор Лесиного вишу Анатолій Цьось зауважив, що мета такої широкоформатної дискусії – системне обґрунтування історичної, філософської і суспільної значимості З’їзду європейських монархів у Луцьку.

Лобістка відзначення ювілейної дати зустрічі коронованих осіб держав Центральної і Східної Європи у Луцьку на загальнодержавному рівні, парламентарка і очільниця Наглядової ради ВНУ Ірина Констанкевич додала, що значимість цієї історичної події варто розглядати і в міжнародному контексті, а ще – неодмінно через призму сьогодення, як опертя для прийняття України у світі.

«Дуже важливо проєктувати цю історичну подію на різні аспекти сучасного буття: культурний, економічний, безпековий, політичний, наші взаємини з сусідами європейської спільноти, одночасно підтверджуючи, що упродовж століть наша країна була суб’єктом державотворення. Тож, бажаю плідних дискусій і конструктивних висновків», – звернувся до присутніх перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Під час першої панельної дискусії «Дипломатична шахівниця Європи 1429 року» спікери зосередилися на геополітичній та суспільно-релігійній ситуації в Центрально-Східній Європі ХV століття, передумовах проведення З’їзду монархів, який започаткував міжнародну дипломатію та прообраз ЄС, його історичних постатях, а також Луцьку як місці дипломатичної зустрічі. Другу частину обговорення присвятили популяризації та брендингу цієї події, стратегії інтеграції середньовічної спадщини у сучасний міський простір, а також форматам ревіталізації історичної пам’яті.

Участь у роботі колегіального органу Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» взяв голова Волиньради, віцепрезидент УАРОР з питань регіональної політики Григорій Недопад.

За участі фахівців Міністерства освіти і науки, освітніх експертів члени правління вчергове обговорили управлінські та правові виклики передачі цілісних майнових комплексів закладів професійно-технічної освіти з державної в комунальну власність. Голови обласних рад наголошували на складності процедури та її затягуванні часто з причин, які не належать до повноважень місцевих органів влади. Процес триває з 2016 року, однак передати з державної у комунальну власність на сьогодні вдалося не більше 10% закладів професійної освіти. Серед основних причин – застаріла документація або ж її відсутність на значну частину власності, а відтак і необхідність її виготовлення за доволі значні кошти обласних бюджетів, аварійність окремих будівель, які не підлягають відновленню, відсутність рішення МОН про вихід зі складу засновників тощо.

Під час обговорення Григорій Недопад зауважив, що над процесом зміни власності закладів професійної освіти Волиньрада системно працює з 2019 року. «І коли, практично, процес перебував на фінальній стадії, його довелося починати заново у зв’язку зі скасуванням Господарчого кодексу і зміною організаційно-правової форми центрів профосвіти. Ми виконали і цю частину роботи, але на фініші з’ясувалося, що на одні й ті ж об’єкти кадастрові номери МОН і освітніх закладів не співпадають. То ж я просив би більшої залученості і оперативності міністерства у розв’язанні подібних колізій. Наша команда готова до предметної роботи. Маємо чітке розуміння спроможної мережі, актуальності оптимізації закладів профтехосвіти з огляду на зміни демографічної ситуації та запитів ринку праці. Це також вивільнить кошти обласного бюджету на інші потреби, зокрема й підтримку Сил оборони», – аргументував Григорій Недопад.

Окрім того члени Правління обговорили результати зустрічі у «Страсбурзькому форматі» при Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи у партнерстві з УАРОР щодо субрегіонального рівня місцевого самоврядування, зосередившись зокрема на заходах з відновлення спроможності районних рад. На порядку денному було і погодження Плану підтримки від шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування».