Тренувальний полігон відвідали заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, очільник ОВА Юрій Погуляйко, Луцький міський голова Ігор Поліщук, начальники райвійськадміністрацій, командири військових підрозділів та формувань, керівники правоохоронних органів, силових структур та інших державних органів області.

Навчання з підготовки військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та цивільного населення до злагодженого національного спротиву відбулися на базі навчально-тренувального центру « Тернове Поле ». Командир батальйону оперативного реагування «Луцьк» Роман Бондарук ознайомив присутніх із особовим складом, матеріальним забезпеченням, призначенням та завданнями, які виконує підрозділ.

Під інструктажем бійців добровольчого формування учасники навчань пройшли вишкіл з тактичної підготовки (опанували базові маніпуляції зі зброєю, патрулювання, реакція на контакт, пересування, комунікація та взаємодія легкої піхоти при штурмі та зачистці позицій умовного ворога), вогневої підготовки, а також з тактичної медицини (порядок евакуації та надання першої домедичної допомоги в «червоній» та «жовтій» зонах, робота за протоколом MARCH, тобто алгоритм дій за пріоритетністю для порятунку життя пораненого). Учасники навчань також ознайомилися з роботою операторів розвідувальних БПЛА та порядком ведення аеророзвідки.

«На базі тренувально-навчального центру «Тернове поле» є всі умови та можливості для підготовки учасників національного спротиву. В умовах воєнного стану – це надзвичайно актуально, більше того, цього вимагає закон України “Про основи національного спротиву”. І досвід інструкторів та бійців Батальйон оперативного реагування «Луцьк», є неоціненним і вкрай затребуваним в умовах сьогодення», – підкреслив заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

У традиційному волейбольному турнірі взяли участь 20 збірних команд рятувальників майже з усіх областей. Привітав учасників турніру голова обласної ради, президент Федерації волейболу Григорій Недопад.

“Ваша робота надзвичайно складна та небезпечна і потребує неабиякої фізичної підготовки та сили. Своїм прикладом ви надихаєте, адже рятуєте людські життя та постійно тренуєтесь, щоб виконувати будь-які завдання ще якісніше і вправніше, – зазначив Григорій Недопад. – Щиро радію, що ви змогли приїхати на Волинь попри війну, що ви приділяєте спорту частину свого життя. Сильна спортивна нація – непереможна. Впевнений, що після завершення змагань ви ще більш об’єднаєтесь і будете єдиною дружньою командою”.

Волейбольний турнір тривав упродовж трьох днів. У підсумку змагань перемогу здобула команда Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, срібним призером стала команда Львівського університету безпеки життєдіяльності, бронзові нагороди турніру здобула команда чернівецьких рятувальників.

У фінальному етапі ХХVІІ Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Лесі Українки беруть участь 14 декламаторів з Києва, Львова, Івано-Франківська та Луцька. На урочисте відкриття завітав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

«Популяризація творчості Лесі Українки – це теж частина нашої боротьби за волю і незалежність України. Наша геніальна землячка своїм життям і поетичним словом боролася за українську державність та відроджувала її, – зазначив Юрій Поліщук. – Тож бажаю вам хороших вражень від перебування на волинської землі, яка надихала Лесю Українку. Вірю, що вся територія України невдовзі буде деокупована і ми зможемо знову проводити цей конкурс не тільки в Луцьку, а й у Ялті».

Учасники конкурсу вшанували хвилиною мовчання загиблих у війні та поклали квіти до пам’ятника Лесі Українки. Потому заслухали вірш з доробку поетеси у виконанні юного вихованця театральної студії «Бешкетники» Миколи Варцаб’юка.

Конкурс триватиме 3 дні та проходитиме на базі обласного театру ляльок. Відбір переможців відбуватиметься у 2 тури – читці змагатимуться у майстерності виконання творів Лесі Українки та творів української класичної й сучасної поезії і прози.

Конкурс заснований Національною спілкою театральний діячів України 1996 року до 125-річчя від дня народження Лесі Українки. Його організатором і натхненником був голова Спілки театральних діячів України, талановитий режисер театру і кіно, відомий політик, народний артист України Лесь Танюк. Декілька разів конкурс проходив у Києві, згодом перейшов до міста Ялта. Після тимчасової окупації Криму Росією у 2014 році конкурс проводять у Луцьку.

Як віцепрезидент з питань регіональної політики Української асоціації обласних і районних рад (УАРОР) у столиці він долучився до низки дискусійно-узгоджувальних заходів з удосконалення законодавства задля побудови багаторівневого демократичного урядування в Україні.

У складі делегації УАРОР Григорій Недопад взяв участь в експертному обговоренні викликів участі українців у політичному житті, зумовлених наслідками повномасштабного вторгнення російської федерації. Зокрема, предметом дискусії стали положення до законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення неможливості організації і проведення виборів/референдумів чи організації голосування громадян України на виборах/референдумах на окремих територіях». Народні депутати, представники державних органів, вітчизняних і міжнародних неурядових організацій, науковці та експерти проаналізували підходи до визначення критеріїв можливості або неможливості проведення виборів на різних типах територій, моніторингу наявності чи відсутності умов для організації і проведення виборів у післявоєнний час, визначення органу, уповноваженого приймати рішення про можливість проводити або ні вибори на певній території, а також процедури оскарження такого рішення.

Законотворчі дебати ініційовані Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Проєктом Ради Європи «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні» та в межах розробки плану заходів Дорожньої карти з доброго демократичного врядування в Україні щодо підготовки і проведення перших післявоєнних виборів.

Окрім того, Григорій Недопад, а також очільник Ковельської райради В’ячеслав Шворак, який від районних рад також увійшов до складу керівних органів УАРОР, спільно з колегами по асоціації взяли участь у робочій зустрічі з членами парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Йшлося про актуальні питання підвищення спроможності місцевого самоврядування субрегіонального рівня. Тобто опрацьовувалася проблематика функціонування районних рад, які на сьогодні не можуть належно здійснювати свої конституційні повноваження через відсутність фінансування на їх виконання.

Григорій Недопад зазначив, що у перспективі завершення реформи децентралізації має увінчатися утворенням виконавчих органів обласних і районних рад та розподілом повноважень між ними із забезпеченням належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для здійснення власних і делегованих повноважень.

Про це стало відомо під час позачергової звітно-виборної конференції громадської спілки. За результатами голосування кандидатуру діючого голови Асоціації футболу підтримали 48 із 58 присутніх делегатів.

Участь у роботі конференції взяли перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, депутат облради, голова постійної комісії з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму Віктор Галан-Влащук, керівниця гуманітарного відділу апарату облради, членкиня виконкому Асоціації футболу Волині Галина Карнаухова та футбольний актив області.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, звертаючись до присутніх, переказав вітання від голови Григорія Недопада та депутатського корпусу. Він підкреслив, що Асоціація футболу Волині є найбільш чисельним серед спортивних громадських об’єднань і, водночас, одним з найдієвіших. «Футбольна громадськість області працює надзвичайно ефективно. Крім того, що футбол є найпопулярнішим видом спорту в Україні, доволі важливе і чільне місце, він займає й серед інших видів спорту на Волині. Про це свідчить величезна кількість проведених як офіційних, так і неофіційних футбольних турнірів, у тому числі й благодійних, які відбуваються з метою підтримки наших захисників. Тому, користуючись нагодою, хочу подякувати кожному із вас за підтримку нашим футбольним фронтом – основного фронту, – наголосив він. – Особливі слова вдячності я також адресую Віталію Кварцяному за конструктивну і багаторічну співпрацю з обласною радою. Звісно, до початку війни ми мали значно більші фінансові можливості підтримувати Асоціацію та наш волинський футбол, адже ми прекрасно розуміємо, що це дає у підсумку важливий результат – це заохочення дітей і молоді до занять фізичною культурою та спортом, а також популяризація здорового способу життя».

Голова Асоціації футболу Волині Віталій Кварцяний відзвітував про роботу у попередні роки та окреслив майбутні перспективи. Так, за його словами, у пріоритеті в нашому регіоні й надалі залишатиметься розвиток дитячо-юнацького футболу, зміцнення матеріально-технічного забезпечення дитячо-юнацьких команд, покращення якості футбольних полів та стадіонів області, де проводяться турніри серед юнаків та дітей. «Починаючи із 2018 року і по теперішній час до змагань, які пройшли під егідою Асоціації футболу Волині, залучено вдвічі більше дітей, юнацтва, молоді та дорослих. Загалом у 2023 році було проведено 655 матчів обласного чемпіонату та кубку, а також дитячо-юнацької футбольної ліги Волині. Також відбуваються змагання серед ветеранських команд. Традиційно участь у чемпіонаті та Кубку України беруть збірні Волинської області серед ветеранів у категоріях 35,40,45 років і старші. Розвивається також дівочий футбол, зокрема команда «Ладомир» з Володимира успішно грає у вищій лізі чемпіонату України», – зауважив він.

Втім, чи не найголовнішим завданням, яке ставлять перед собою очільник Асоціації, спортивні функціонери та керівництво області є повернення волинського футболу у професійну футбольну лігу.

З нагоди професійного свята працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства привітали заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт та очільник ОВА Юрій Погуляйко.

Під час урочистостей зазначалося, що з початком повномасштабного вторгнення працівники дорожньої галузі максимально підтримували Збройні сили України. Вони надавали техніку для будівництва захисних споруд, транспорт для евакуації мирного населення, допомагали облаштовувати блокпости, відбудовували деокуповані території і продовжують постачати та ремонтувати автомобілі для ЗСУ.

«Відродження України розпочалося з доріг. Ми хотіли жити як в Європі, і головним показником комфортного життя європейців були дороги. Нині ж, в умовах війни, наші війська забезпечуються всім завдяки дорогам, які ви будуєте. Необхідне обладнання, техніка, амуніція, продукти харчування в наших підрозділів є завдяки і вашій роботі. Дякую кожному з вас за працю і вірю: після закінчення війни, після нашої перемогти ми відбудуємо усі автошляхи і зможемо щодня насолоджуватися комфортом європейських доріг», – звернувся до присутніх Григорій Пустовіт.

Григорій Пустовіт передав вітання від голови обласної ради Григорія Недопада та депутатського корпусу працівникам дорожньої галузі, а також вручив почесні грамоти обласної ради заступнику директора державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» Даниїлу Масичу, машиністу дорожньо-будівельних машин ТзОВ «Унідор-Сервіс» Володимиру Іванчуку, а також трьом співробітникам приватного підприємства «Ространс» – водію Олександру Носку дорожньому робітнику Віталію Тачинському та головному інженеру Ігорю Касянчуку. Подякою голови обласної ради були відзначені колективи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області (начальник Анатолій Посполітак), ТзОВ «Унідор-Сервіс» (директор Сергій Жакун) та ТзОВ «Луцькавтодор-Сервіс» (директор Юрій Ольховий).

Під час засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку депутати розглянули кадрові питання, підсумували діяльність обласного осередку Малої академії наук та внесли зміни до складу наглядової ради одного із освітніх закладів.

Члени комісії заслухали звіт т.в.о. директорки комунальної установи «Волинська обласна Мала академія наук» Тетяни Михалюк. Очільниця зазначила, що в освітньому закладі функціонує 12 відділень, 63 наукові секції, 699 груп, де здобувають знання майже 6 тисяч вихованців. «Наші учні надзвичайно талановиті. Так, вихованка нашого закладу створила робота, який відтворює рухи людини і може бути використаний для розмінування. Ще один учень з Камінь-Каширщини створив комп’ютерну гру про козаків «Cossack Steppes», яка стала відома в усій Україні», – розповіла Тетяна Михайлюк. За результатами обговорення депутати затвердили звіт директорки закладу.

Члени комісії також погодили звільнення т.в.о. директора Головненської спеціальної школи «Центр освіти» Наталії Максимук та поклали виконання обов’язків керівника на заступницю з виховної роботи Наталію Сушик. Окрім того погоджено профільною комісією і призначення на посаду директора Волинської обласної філармонії Сергія Єфіменка. Депутати рекомендували укласти з ним контракт терміном на 1 рік. Також підтримано рішення вивести зі складу Наглядової ради Ковельського фахового медичного коледжу Волинської обласної ради Валерія Руцького, натомість ввести заступницю начальника управління охорони здоров’я ОДА Людмилу Рожко.

За відповідний проєкт рішення проголосували члени постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку. У засіданні також взяли участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук та народний депутат України Вячеслав Рубльов.

Із пропозицією вшанування пам’яті жертв депортації українців з території Польщі радянським тоталітарним режимом до обласної ради звернулися члени товариства «Холмщина». Як зазначила його очільниця Ніна Бачинська, у вересні 2024-го мине 80 років з часу підписання угоди між Українською РСР та Польським комітетом національного визволення про евакуацію українського населення з території тогочасної Польщі, що стало початком масових депортацій українців з їх етнічних територій. Переселення тривало впродовж семи років і супроводжувалося людськими жертвами, застосуванням державного терору, порушенням прав людини.

«Примусове виселення етнічних українців з їхніх споконвічних земель, які опинилися у складі Польщі, – Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини, а також частини територій Львівської області було однією із найтрагічніших сторінок новітньої історії України», – йдеться в зверненні товариства. «Холмщаки» запропонували і план заходів до 80-ї річниці початку депортації, зокрема, проведення парламентських слухань, вшанування пам’яті жертв депортації, сприяння встановленню меморіальних знаків, проведення наукових конференцій, посилення співпраці з Республікою Польща щодо впорядкування українських кладовищ, захоронень та пошанування примусово депортованих українців.

Народний депутат України Вячеслав Рубльов зазначив: на розгляді парламенту перебуває законопроєкт 2038 щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки, співавтором якого є він. У документі пропонується визнати примусове переселення осіб українського походження з місць їх постійного проживання на території Польщі депортацією та здійснити відшкодування моральних та матеріальних збитків, соціальних пільг для людей, що постраждали внаслідок депортації. «Зараз цей законопроєкт пройшов перше читання у Верховній Раді, і ми продовжимо відстоювати відновлення соціальної справедливості щодо людей, яких примусово переселили з території Польщі», – наголосив народний обранець та закликав депутатів обласної ради підтримати це звернення.

Члени комісії ухвалили рекомендацію прийняти звернення депутатів обласної ради до Верховної Ради України щодо відзначення на державному рівні 80-тих роковин початку депортації українців.

Участь у її роботі взяли заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, народна депутатка України Ірина Констанкевич, керівники лікувально-профілактичних, навчальних медичних і фармацевтичних закладів області.

Одним з головних питань засідання став аналіз надання медичної допомоги хворим з термічною травмою. В області спеціалізованим центром, який працює з такими ураженнями різного ступеня важкості, вважається опікове відділення медичного об’єднання Луцької міської територіальної громади. Його завідувач Роман Трач розповів, що з приводу термічної травми щорічно проходять лікування понад 500 волинян. Він загострив увагу колег на тому, що, результат одужання опікових хворих значною мірою залежить від надання допомоги постраждалим на різних етапах. «Лікування глибоких термічних уражень розпочинається на догоспітальному етапі, безпосередньо на місці пригоди. Правильність та повнота надання першої медичної допомоги в перші години від моменту травми забезпечує подальший успіх лікування та збільшує шанси пацієнта на виживання», – наголосив він.

Роман Трач також повідомив, що на Волині широко впроваджена система раннього транспортування тяжко попечених (у перші години після травми) в спеціалізоване опікове відділення. «Потерпілий доправляється у супроводі анестезіолога-реаніматолога, вже під час транспортування проводиться моніторинг стану і трансфузійна терапія», – зауважив він. Учасники колегії обговорили шляхи удосконалення надання допомоги при опікових травмах, у тому числі й в умовах воєнного стану.

У ході засідання також було оцінено стан надання медичної допомоги населенню Камінь-Каширського району. «Ця колегія є однією із особливих і напевно найважчих, адже на порядку денному є питання функціонування семи закладів охорони здоров’я Камінь-Каширського району, які надають первинну та спеціалізовану медичну допомогу. Попередньо робоча група їздила та знайомились із їх роботою, були досить жваві дискусії стосовно поточного стану справ та оптимізації їх роботи», – повідомив начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух.

Керівники медичних закладів Камінь-Каширського району у своїх доповідях проаналізували основні проблемні питання та озвучили найбільш нагальні на сьогодні потреби. Так, йшлося про брак медичних кадрів, недостатність фінансового та матеріально-технічного забезпечення, потребу дооснащення медзакладів сучасним обладнанням, спецтранспортом, а також забезпечення лікарськими засобами. Медичні менеджери також акцентували увагу на необхідності удосконалення роботи з вакцинації (особливо сільського населення), особливостях функціонування закладів в умовах воєнного стану, впровадженні енергозберігаючих заходів та підготовці до опалювального сезону.