У скорботних заходах, присвячених пам’яті померлих під час голодоморів 1921-1923,1932-1933 та 1946-1947 років, взяли участь депутати Волиньради, місцеві урядники, представники духовенства та громадськості.

Найперше, присутні поклали квіти до пам’ятника жертвам політичних репресій. По тому відбулась панахида за загиблими під час голодоморів, яку очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Традиційно на бруківці Замкової площі із запалених лампадок було викладено великий симолічний хрест.

90-ті роковини пам’яті жертв голодоморів – одна із тих найважчих і трагічних дат, яка не має часу давності.

І нині, як і багато років поспіль, українці з болем згадують і переживають жахливий злочин проти нашої нації, якому немає ані виправдання, ні жодного пояснення. Нічим іншим, як геноцидом українського народу, був штучно створений більшовиками голодомор на найплодючіших землях Європи.

Неможливо усвідомити жах і страждання людей, на руках яких помирали голодною смертю діти. Не можна забувати про це, щоб більше не допустити подібного. Адже ми бачимо, що й зараз рашисти прагнуть знищення українців. Ми бачимо, що вони не гребують жодними методами для досягнення своїх нелюдських цілей.

Ось чому і цього дня не припиняймо відчувати щиру вдячність захисникам, які виборюють волю і мир для України, захищаючи народ від найгіршого зла.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

В Україні о 16:00 буде оголошена загальнонаціональна хвилина мовчання, запалімо свічку в пам’ять про мільйони загиблих від голоду, вшануймо разом невинно замучених українців.

Черговий раунд бюджетних слухань був присвячений узгодженню можливостей обласного бюджету наступного року з потребами галузі культури.

Традиційно в консультаціях взяли участь депутати Волиньради, головні розпорядники бюджетних коштів – керівники структурних підрозділів ОВА та користувачі асигнувань – директори 11-ти обласних комунальних установ культурно-мистецького спрямування.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський наголосив на обмеженості обласної скарбниці у наступному році. За доведеними показниками навіть на найнеобхідніше забракне щонайменше 170 мільйонів гривень. «Є сподівання закрити захищені статті – це зарплатня і оплата комунальних послуг, а також найкритичніші потреби за рахунок вільних залишків, які утворяться по завершенні цього бюджетного року. Однак, на задоволення усіх потреб розраховувати не варто. Законодавчо визначено чіткий перелік напрямків, на які дозволено спрямовувати вільні залишки. У пріоритеті цього списку – допомога нашим оборонцям і членам їхніх родин. Усвідомлюючи важливість підтримки культури, прошу зважити на цю обставину при формуванні додаткових бюджетних запитів», – звернувся до присутніх очільник депутатської комісії.

Аналізуючи доведені кошториси, за якими належить жити наступний рік, найчастіше керівники закладів культури нарікали на недофінансування оплати праці. При тому, що заплановане упродовж 2024 року дворазове підвищення мінімальної зарплатні мало б відобразитися у плюс 16% до обсягу асигнувань на цю статтю, департаментом фінансів ОВА додано лише 12%. Так, директори обласних бібліотек вказували, що через і без того низький рівень заробітних плат книгозбірні втрачають молоді перспективні кадри. А керівник Волинського фахового коледжу культури і мистецтв Тарас Войтович зауважив, що окрім додаткової потреби на оплату праці, у наступному році знадобиться і більше коштів на соціальні стипендії, кількість яких зростає, до всього держава зменшила й обсяг освітньої субвенції.

Головний фінансист області Ігор Никитюк заспокоїв, що додати на заробітну плату та енергоносії буде можливо з лютого наступного року при розподілі вільних бюджетних залишків. А очільник бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що комунальним підприємствам, статутна діяльність яких націлена на надання платних послуг, це, зокрема, театри і філармонія, варто подбати про наповнення своїх спецфондів, які і допоможуть пережити скрутний бюджетний рік. Тим більше, що обласна рада як засновник свого часу подбала про бюджетні інвестиції для цих установ, аби створити комфортні умови для надання якісних послуг. Крім того, усім без винятку комунальним закладам він радить звернути увагу на проєктну і грантову діяльність, допомогти з чим взялася Агенція регіонального розвитку Волині.

Також було взято до уваги додаткові запити закладів культури на облаштування укриттів та протипожежні потреби. Безпека сьогодні – це важлива складова, до того ж вона у переліку пріоритетів для можливого фінансування за рахунок вільних бюджетних залишків.

В рамках спільної гуманітарної місії Волиньради із колективами обласних комунальних закладів вдалося задовольнити ще один запит військових про БПЛА.

Квадрокоптер DJI Mavic 3 Pro із трикамерною інноваційною системою відеозапису вартістю близько 100 тисяч гривень голова обласної ради Григорій Недопад, депутати Ігор Лех і Володимир Бондар передали сьогодні бійцям 50-го батальйону 100-ї окремої бригади територіальної оборони. Потрібний для якісної аеророзвідки дрон буде негайно доправлено у зону бойових дій, де виконують бойові завдання волиняни.

Цей квадрокоптер у координації з обласною радою було придбано коштом колективу Ківерцівського фахового медичного коледжу.

Працюємо далі над забезпеченням наших воїнів «технологічними пташками» для розвідки і бойової роботи.

Проєкт під такою назвою презентували сьогодні для місцевих інвесторів та представників бізнесу. Участь у форумі також взяли голова обласної ради Григорій Недопад та обранці Волинського парламенту, а також народний депутат України Вячеслав Рубльов.

Під час вітального слова Григорій Недопад зазначив, що Волинь одна з тих областей, які активно надають підтримку армії та створюють умови для розбудови бізнесу, що в свою чергу наповнює бюджет воюючої країни. «Попри війну країна відновлюється і розвивається. Населені пункти, які були окуповані й понищені на Київщині, Житомирщині, Чернігівщині відбудовуються, відновлюються інфраструктура і житло. Волинь, на щастя, оминули бойові дії, ми лишаємося тиловим регіоном, де безпечно для тимчасово переміщених людей і релокованого бізнесу, – зазначив Григорій Недопад. – Повоєнний досвід інших країн дозволяє нам уникнути помилок і перейняти практики залучення інвесторів до відновлення. Я впевнений, що перемога стає ближчою з кожним днем, а отже ми маємо турбуватися про те, як створювати умови для розвитку нашої області».

Голова Волиньради переконаний, що кожна громада має створити свій паспорт, де буде зазначено її ресурси, можливості, сильні сторони та плани розбудови. Це дозволить в подальшому працювати із закордонними інвестиціями та залучати бізнес в громаду і в область загалом.

Цю думку підтримує і народний депутат України Вячеслав Рубльов. «Звісно, акцент відбудови зміщений в сторону тих областей, які постраждали внаслідок активних бойових дій. Проте ми повинні почати активно залучати свій бізнес, знаходити та просувати інновації і на власному досвіді показувати як можна покращувати регіон. І наша область має бути першою в цьому», – підкреслив парламентар.

Один із успішних волинських проєктів відбудови України втілили в селі Благодатівка, що на Херсонщині. Для відбудови села з обласного бюджету виділили два мільйони гривень, ще три – з бюджету громади Володимира. Цей населений пункт перебував під російською окупацією з березня 2022 року. Внаслідок підриву росіянами дамби Каховської ГЕС Благодатівка була затоплена. В селі пошкоджено майже сотня будівель. За допомогою волинян третину вже відновили.

На Волині успішно працює й державна іпотечна програма «ЄОселя». За словами представників одного із державних банків, в області придбано більше 200 квартир за програмою пільгового іпотечного кредитування. Здебільшого цією програмою користуються військовослужбовці, вартість позики для яких – 3% річних.

Крім того, в рамках заходу презентували житлові пропозиції волинських забудовників. Попит на житло формує доступний та широкий ринок нерухомості. Місцеві будівельні компанії пропонують можливість відтермінування платежів та активно співпрацюють з банківськими установами в частині надання пільгових іпотечних кредитів. Усе це сприяє активному розвитку будівельної сфери, що в свою чергу є запорукою розбудови регіону.

24 листопада – день пам’яті визначного історика, літературознавця, публіциста, державного і громадського діяча, голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського.

У скорботному заході з нагоди 89- ї річниці смерті творця української державності взяв заступник керуючого справами апарату ради, депутат обласної ради Юрій Ройко. Представники влади області та Луцька поклали квіти до підніжжя монументу видатному українцеві та вклонились пам’яті про Михайла Грушевського у хвилині мовчання.

Михайло Грушевський вже опісля смерті визнаний однією із найвидатніших постатей в історії України. Він вперше науково обґрунтував право українців на самостійну державу, показав етнічну відмінність українського народу від російського у своїй монументальній праці «Історія України-Русі», яка по праву вважається метрикою нашого народу. Автору вдалось створити науково обґрунтовану базу для здобуття незалежності та дати українцям ідеологічну зброю для боротьби.

Сьогодні його називають Людиною великого масштабу, Великим Українцем, символом всеукраїнського національного єднання. У 1917 р. після ліквідації російського самодержавства та приходу до влади в Росії більшовиків Михайло Грушевський як патріот, історик, письменник, літературознавець, соціолог і громадського-політичний діяч неабияк посприяв розбудові Української держави та культурному розвитку українського народу.

У традиційному обговоренні та пошуку оптимального балансу між бюджетними можливостями і потребами беруть участь члени постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики, депутати обласної ради, керівник департаменту фінансів ОВА, головні розпорядники, розпорядники та користувачі коштів обласного бюджету.

Розпочинаючи фінансові консультації, голова бюджетної комісії Волиньради Орест Маховський зазначив, що завдяки ретельному плануванню видатків цей рік область завершує цілком злагоджено. «Запити обласних комунальних установ були забезпечені у достатній мірі, значних форс-мажорів немає. Департаментом фінансів доведено граничні показники бюджетну на наступний рік, і вони не втішні. Це вимагає раціонального і ощадного планування коштів на 2024-ий. Тож маємо детально проаналізувати ресурси, можливості і тенденції», – звернувся Орест Маховський до присутніх.

Начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк констатував, що обласний бюджет-2024 буде складним. Окрім вилучення ПДФО військових держава також не надала області 20 млн грн так званої дотації вирівнювання, скоротила додаткову дотацію на освіту та охорону здоров’я, зменшено обсяг медичної субвенції, відмінусовано 500 млн грн з дорожнього фонду, щоправда, дозволено на ремонт доріг використати цьогорічні залишки, їх близько 250 млн. грн. Головний фінансист додав, що у державному бюджеті є ще нерозподілені ресурси, які передбачені на профтехосвіту, нову українську школу, модернізацію шкільних харчоблоків, однак ці цільові трансферти потребуватимуть співфінансування з обласного бюджету. Загалом доходи скарбниці на наступний рік заплановані в обсязі 1,3 млрд грн, що на 265 млн менше, ніж очікувалося. При цьому головними розпорядниками коштів подано бюджетних запитів на суму 2,8 млрд. грн. За словами Ігоря Никитюка, наступного року бюджету вистачить лише на фінансування оплати праці з мінімальними надбавками, але з урахуванням двох підвищень мінімальної зарплатні; енергоносії, за умови, що вони не зростуть у ціні, а також на поточні видатки на рівні теперішнього року; капітальні вкладення не передбачені. Нестачу бюджету 2024 року частково спробують перекрити цьогорічними вільними залишками.

Першими збалансувати свої потреби з можливостями обласного бюджету спробували обласні комунальні заклади соціального спрямування. Так, очільниця Служби у справах дітей ОВА Алла Онищук зазначила, що фінансування Притулку для дітей та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей залишилось майже на рівні теперішнього року. І якщо з поточними видатками ще якось упораються (вже зараз закуплять продукти харчування за рахунок коштів, які вдалося заощадити, бо діти перебували в евакуації), то на оплату комунальних послуг найпевніше забракне, оскільки в установах зростає кількість дітей. Відкритим залишається й питання облаштування укриттів. Керівники дитячих соціальних закладів додали, що є нагальна потреба у додаткових штатних одиницях, оскільки чисельність підопічних уже зросла на 50% і така тенденція збережеться.

Директорка департаменту соціальної і ветеранської політики ОВА Оксана Гобод констатувала, що наступного року 10 обласних комунальних установ, які надають соціальні послуги, буде суттєво недофінансовано: передбачено 151 млн грн проти 213-ти цьогоріч. Якщо питання з харчуванням і доглядом за підопічними психоневологічних інтернатів та геріатричного пансіонату вдається вирішувати за рахунок підсобних господарств та волонтерської і благодійної допомоги, то на компослуги і на зарплатню, при тому, що вона в соціальних закладах близька до мінімальної, суттєво забракне. Цього року з оплатою енергоносіїв в інтернатних установах допоміг Німецький Червоний хрест, але наступного такої підтримки вже не буде. Ще гостріше, стверджує Оксана Гобод, стоїть питання оплати праці. Усі без винятку інтернатні заклади переповнені на третину за рахунок внутрішньо переміщених осіб, персонал працює з великим навантаженням і за мізерну оплату. Тож просить додати на оплату праці у соціальних установах щонайменше 10 мільйонів гривень. Це клопотання підтримав і очільник бюджетної комісії, зауваживши, що йдеться про збереження кваліфікованих кадрів та забезпечення повноцінної роботи соціальних закладів. Окремі їх керівники озвучили й критичні для своїх установ потреби. Йдеться про руйнування харчоблоку у Руденському, підтоплення підвалів та аварійну водонапірну башту в Голобському, каналізування Берестечківського психоневрологічних інтернатів та перекриття покрівлі в соціальному гуртожитку для сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Усі заявлені потреби внесено до переліку запитів на додаткове фінансування. Завтра заслуховуватимуть головних розпорядників та користувачів коштів обласного бюджету галузі культури.

Студенти, які опановують спеціальність політолога у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, мали нагоду поспілкуватися із головою обласної ради Григорієм Недопадом та заступником керуючого справами виконавчого апарату, депутатом облради Юрієм Ройком.

Про бюджет, реформу децентралізації, співпрацю між фракціями політичних партій у Волиньраді, транскордонне співробітництво та залучення молоді до політичного процесу – ці та інші питання обговорили зі студентами під час ознайомчого візиту до обласної ради.

Найбільше питань студентів стосувалися бюджетного процесу та участі обласної ради у ньому. Григорій Недопад зазначив: відповідно до закону під час воєнного стану розпорядником обласного бюджету є обласна військова адміністрація. «Звісно, депутати Волиньради не стоять осторонь бюджетних процесів, адже Конституцією України передбачено, що саме обласні ради затверджують обласні кошториси та контролюють їх виконання. І ми будемо відстоювати це право, – наголосив він. – Обласна рада буде приймати бюджет 2024-го року, тож вже днями стартують традиційні бюджетні слухання, які ми проводимо щороку».

Григорій Недопад також розповів про найпоширеніші питання, з якими звертаються громадяни до депутатів. «Ми також намагаємося допомогти людям, які потрапили в скрутні життєві обставини. Так, у кожного депутата є депутатський фонд, гроші з якого спрямовуються саме на такі потреби. Ми надаємо допомогу на лікування, тим, хто лишився без даху над головою внаслідок пожежі чи іншого лиха», – каже голова Волиньради.

Юрій Ройко розповів про систему роботи обласної ради, діяльність постійних депутатських комісій та фракцій «Основні рішення, які стосуються соціально-економічного розвитку області, політичні питання розглядаються на сесії обласної ради. В міжсесійний період депутати працюють у складі 8-ми постійних комісій, – розповів Юрій Ройко. – Люди звертаються до депутатів із різноманітними суспільно-важливими питаннями – це ремонт школи, дороги, дитсадка та інші. Ми намагаємося з цим допомогти».

Студенти також цікавилися досягненнями обласної ради нинішньої каденції. Григорій Недопад каже: один з приводів для гордості – це сформована і модернізована мережа медичних закладів. «Коли стартувала медична реформа, ми об’єднали обласні медичні установи, які мають схожу спеціалізацію. Тепер в області сформовано спроможну мережу, яка успішно функціонує і далі буде якісно розвиватися, – переконаний Григорій Недопад. – Можу пишатися нашими комунальними освітніми закладами, зокрема військовим ліцеєм. Чудово працює мережа соціальних установ – психоневрологічні інтернати, геріатричний пансіонат, які в умовах війни та спричинених нею викликів змогли організувати не просто гідні, а максимально комфортні умови перебування для своїх особливих утриманців, а ще прийняли сотні підопічних з евакуйованих із зони бойових дій інтернатів».

На сам кінець голова обласної ради закликав студентів долучатися до політичного життя області, ставати помічниками депутатів всіх рівнів та працювати задля отримання досвіду. «В кожного депутата обласної ради може бути до 5 помічників, які працюють на громадських засадах. Не в усіх є така кількість. Ставайте помічниками депутатів своїх територіальних громад, набувайте досвіду та будьте дотичні до змін в своїй громаді та області», – наголосив Григорій Недопад.

Більше фото за посиланням: https://photos.app.goo.gl/zevykRtMfRkg4yRV7

Волинська обласна рада отримала зворотній зв’язок від воїнів 67-ої окремої механізованої бригади.

Командир батареї управління і артилерійської розвідки Дмитро Печенюк від імені військовослужбовців надіслав подяку за надану Волиньрадою допомогу. До слова, у цьому підрозділі несе бойову службу керівник одного з обласних комунальних закладів.

Захисники зверталися з клопотанням про потребу у генераторах великої потужності. Шість таких, у тому числі й інверторні, голова і депутати обласної ради особисто доправили оборонцям на передову.

Вдячні воїнам за захист! Обіцяємо незмінну підтримку до перемоги.

У велике християнське свято – Введення в храм Пресвятої Богородиці – голова обласної ради Григорій Недопад відвідав Свято-Михайлівську церкву в місті Рожище.

Тут під час святкового архієрейського богослужіння за участі митрополита Луцького і Волинського Михаїла відзначили 80-річчя заснування храму. До святочної служби доєдналися депутатка обласної ради Оксана Філіпчук, очільник міської громади В’ячеслав Поліщук та прихожани церкви.

Григорій Недопад привітав мешканців Рожищенської громади з християнським святом та побажав найшвидшої перемоги для України та миру для кожного українця. «Щиро радію, що в цьому храмі лунає молитва українською мовою. Віримо в те, що спільно – і молитвою і вчинками – зможемо перемогти нашого ворога», – підкреслив очільник Волиньради.

Григорій Недопад також відзначив почесною грамотою обласної ради настоятеля храму протоієрея Миколая за вагомий особистий внесок у духовне відродження краю та з нагоди його особистого ювілею.