Знаменній даті приурочили презентацію документального фільму про монастир та парафію, прем’єру п’єси християнського аматорського театру, концерт національної капели бандуристів, а також подячну архієрейська Божественну літургію. Урочисте богослужіння з нагоди свята відвідав заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

«Відновлення діяльності греко-католицької парафії та монастиря – справжнє Господнє диво, адже в часи поневолення українського народу ця церква була під забороною. Нині ж при монастирі функціонують недільна школа, художня студія, два хори та активно відроджується духовність. В час війни спільні молитви неабияк надихають та допомагають і мирним громадянам, і нашим воїнам», – зазначив Григорій Пустовіт.

В результаті Берестейської унії 1596 року, яка об’єднала частину православної еліти з Римом, була утворена греко-католицька церква, і Луцька єпархія стала однією з перших її структур на Волині. В часи панування Російської імперії у 1828 році греко-католицьку єпархію було ліквідовано, а храми та парафії приєднали до православної юрисдикції. В колишній будівлі Василіанського монастиря, яка знаходиться на вулиці Йова Кондзелевича і є однією із найстаріших мурованих будівель міста, заселили людей. Нині – це музей Луцького братства та житловий будинок.

З початком української незалежності свою діяльність відновила і греко-католицька церква. У 1995 році у Луцьку отці Василіяни почали зведення монастиря та собору. Нині тут вже споруджено монастир, святилище, та нижній храм, який освятили у 2008 році.

До роботи колегіально-дорадчого органу долучився перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Виклики, які стоять перед закладами фахової передвищої освіти у час війни, та можливості формування стійкості і безпечного середовища для здобувачів освіти і колективів закладів – такими були ключові теми обговорення. Очільниця Волинського медичного інституту Тетяна Пастрик зазначила, що в нинішніх умовах керівники закладів освіти не лише адмініструють освітні процеси, а й створюють простір, де формуються фахівці, які здатні гідно відповісти на виклики сьогодення. «Ми маємо хороші технології, зберігаємо зв’язки з іншими закладами, а також працюємо над психологічною стійкістю та згуртованістю наших студентського та педагогічного колективів», – наголосила Тетяна Пастрик.

До процесу удосконалення закладів фахової передвищої освіти, а також формування регіональної освітньої політики активно долучається і Волиньрада. «Ми швидко реагуємо на зміни, які впроваджує держава, і звертаємося в інтересах наших закладів до держави задля коригування завдань, які постають перед освітніми установами. В нинішніх умовах нас єднає одна мета: виховання фізично здорового, патріотичного та високопрофесійного громадянина України», – зазначив Юрій Поліщук. Він також підкреслив, що обласна рада підтримує студентів, молодих науковців та викладачів, зокрема у 2008 році було започатковано Премію за заслуги у сфері науки, а у 2020-му – щорічної стипендії для молодих вчених. Нині у кожній номінації їх отримують по 5 представників наукового середовища.

Під час засідання члени ради директорів закладів фахової передвищої освіти також обговорили питання вдосконалення якості освітнього процесу, модернізації закладів, розбудови профільної освіти та надання першої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.

Про реалізацію державної Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання у сімейному оточенні на 2024-2028 роки йшлося під час робочої наради, ініційованої начальником ОВА Іваном Рудницьким, із керівниками закладів, які здійснюють цілодобовий догляд дітей та профільних управлінь. Від Волиньради участь в обговоренні взяли заступник голови Григорій Пустовіт і очільник бюджетної комісії Орест Маховський.

Іван Рудницький зауважив, що реформа інституційного догляду – це визначений державою пріоритет, а відтак на рівні області та громад мають бути здійснені конкретні дії, аби кожна дитина росла в сім’ї, а не в інституції. «Державна політика у сфері захисту прав дітей спрямована на відхід від інтернатних закладів та розвиток сімейних форм виховання. Окрім того, такий підхід – це й наближення до стандартів Євросоюзу», – підкреслив він.

Зокрема зазначалося, що в області функціонує 12 таких закладів. Це і спеціальні школи з пансіонами, і навчально-реабілітаційні центри, і заклади спеціалізованої та загальної середньої освіти. «Оскільки діти, які перебувають в пансіонах наших освітніх закладів, вважаються відірваними від сімейного оточення, то згідно з європейськими нормами та конвенцією ООН, ми маємо забезпечити цим дітям право на сім’ю», – зауважила заступниця начальника управління освіти і науки Наталія Даньків.

Під час наради обговорили напрямки роботи, аби в перспективі зменшити кількість дітей, котрі цілодобово перебувають та виховуються в інтернатних закладах. «Відповідно до положень про пансіон, заклад повинен повідомляти службу у справах дітей про батьків, які не цікавляться дітьми і не забирають їх на вихідні. Дитина має право бути в пансіоні не більше чотирьох вихідних і одного святкового дня на місяць. Мусимо виконувати законодавчі норми, хоча я погоджуюсь з тим, що не кожну дитину можна безпечно повернути додому», – зауважила очільниця Служби у справах дітей Алла Онищук.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт наголосив на необхідності збереження фахівців, які працюють в інституційних закладах. «Ми повинні думати ще про один аспект – це колективи, де працюють фахівці високого рівня. Тому в процесі реформи не варто забувати про спеціалістів зі значним досвідом роботи, яких ми потім за потреби не знайдемо. Варто висловити вдячність кожному такому фахівцю, який працює зі складним контингентом дітей, виконуючи значний об’єм роботи і отримуючи мізерні зарплати», – зауважив він.

Крім того, позицію обласної ради, як представників засновника обласних комунальних закладів, де діти перебувають на цілодобовому утриманні, озвучив голова бюджетної комісії Орест Маховський. «На нашу думку, треба підходити не з позиції функціонування закладу як такого, а детально проаналізувати ситуацію по кожній родині – матеріальний і побутовий стан, сімейні та психологічні обставини. Це одна складова. Наступний фактор аналізу – на рівні територіальної громади. Наприклад, Заболоттівська і Головненська спеціальні школи розташовані в малобюджетних громадах, де не багато шкіл, які би пропонували таким дітям адекватну освіту із супроводом асистента викладача і з відповідною корекцією спеціалістів. Тому варто з’ясувати готовність місцевих освітніх закладів до запровадження інклюзивних класів. І третя складова – це якість і рівень роботи соціальних служб у громадах. У кожній громаді має бути фахівець із соціальної роботи та роботи з дітьми, і якщо батьки не виконують своїх обов’язків і «скидають» дитину на інтернатний заклад, то варто вирішувати питання в юридичній площині. Ми однозначно підтримуємо політику сімейного виховання, але ці три фактори, на нашу думку, сьогодні ускладнюють процес деінституалізації. Тому спільно маємо ці питання опрацьовувати», – зауважив він.

За результатами обговорення очільник ОВА доручив відповідним відомствам вивчити ситуацію по кожному закладу стосовно контингенту дітей, які знаходяться на цілодобовому утриманні, аби з’ясувати, чи є можливість безпечного повернення дитини в сім’ю. Йшлося і про придбання шкільних автобусів для інтернатних установ, аби довозити вихованців на ночівлю додому.

У них беруть участь близько 70 спортсменів з синдромом Дауна із 10 областей України. Привітав учасників голова обласної ради, президент Федерації легкої атлетики Волині Григорій Недопад.

Організаторами спортивного дійства виступили благодійна організація Карітас-Спес Луцьк. Змагання присвятили пам’яті волинського спортсмена Миколи Стасюка. Він був інвалідом з дитинства II групи (ДЦП), чемпіоном України з метання списа.

«Вітаю учасників спеціальної олімпіади на святі спорту. Рожищанин Микола Стасюк, якому приурочені змагання, наша гордість – його досягнення у спорті надихали. Він був щирою і доброю людиною, яку знали і любили. Дякую, що ви пам’ятаєте про нього і вшановуєте через спортивне дійство. Радію, що на ці змагання приїхало так багато учасників, і впевнений: ви усі є переможцями, бо перемогли свої страхи і прагнете нових досягнень», – звернувся до учасників Григорій Недопад.

Спортивне дійство почалося із внесення олімпійського вогню. Його на арену стадіону «Авангард» урочисто винесли спортсмени спільно з канцлером Луцької дієцезії отцем Павлом Хом’яком, ветеранами, правоохоронцями, рятувальниками та медиками. «Сьогодні в Луцьку зібралися надзвичайно талановиті спортсмени, чемпіони, люди з великої літери. Кожен з вас уже переможець», – зазначив отець Павло.

Легкоатлети змагатимуться в забігах на дистанції у 50 та 100 метрів, стрибках у довжину, штовханні ядра та метанні м’яча.

Очолили роботу колегіальних органів з відбору заступники голови обласної ради Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, а також заступник керуючого справами апарату ради Юрій Ройко.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України відкоригував порядок створення наглядових рад в закладах охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу та укладають договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Відповідно в обласній раді оголосили конкурс на зайняття посад незалежних членів до наглядових рад комунальних медзакладів – обласних інфекційної, клінічної та психіатричної лікарень, а також обласного територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства. Наглядові ради у цих закладах повинні складатися з 5-ти представників власника (обласної ради) та 6-ти незалежних членів наглядової ради. Згідно з порядком кожен із кандидатів у члени наглядової ради повинен подати пакет документів, а також пройти співбесіду.

Так, до конкурсу у незалежні члени наглядової ради обласної інфекційної лікарні було допущено 7 осіб: Ірину Вахович, Інну Кондіус, Ігоря Куріліна, Аллу Римар, Олександра Сюйву, Анатолія Цьося та Олега Яковенка. https://youtu.be/VXBNqbhRfeA

Найбільша кількість кандидатів у незалежні члени наглядової ради була до наглядової ради обласної клінічної лікарні. Тут до конкурсу допущено 11 осіб: Володимира Гнатюка, Олега Дмитрука, Іванну Зотю, Надію Ковальчук, Ірину Вахович, Ігоря Куріліна, Івана Пікуна, Юрія Пікуту, Вячеслава Рубльова, Олександра Спященка та Олександра Сюйву. https://youtu.be/qwVWCimogcs

До конкурсу в незалежні члени наглядової ради обласної психіатричної лікарні комісія допустила 10 осіб: Володимира Кривовича, Володимира Гнатюка, Ірину Вахович, Надію Ковальчук, Олега Дмитрука, Володимира Недільського, Івана Пікуна, Аллу Римар, Анатолія Цьося та Олега Яковенка. https://youtu.be/hgs6vuj-kB8

До конкурсу у незалежні члени наглядової ради обласного територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства було допущено 6 осіб: Ольгу Андрійчук, Олену Карпюк, Ірину Констанкевич, Володимира Пшибельського, Інну Сабін та Катерину Шкльоду. https://youtu.be/ASAeLDFEGOo

За результатами співбесід із кандидатами та підсумками рейтингового голосування члени конкурсної комісії подали Волинській обласній раді узгоджену пропозицію для відбору незалежних членів наглядових рад для чотирьох комунальних закладів.

Участь у відкритті найбільшої національної комунікаційної платформи для обговорення актуальних питань розбудови системи якості вищої освіти взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Масштабний захід, організований Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, об’єднав понад 700 учасників. До обговорення долучились парламентарі, урядовці, керівництво закладів вищої освіти з різних регіонів, лідери українських та європейських установ забезпечення якості освіти, роботодавці та іноземні експерти.

Очільник Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко зауважив, що незмінною метою проведення всеукраїнського форуму є обговорення нагальних проблем вищої освіти, пошук шляхів вдосконалення системи забезпечення її якості, обмін досвідом та живе спілкування із залученням широкого кола українських освітян та інших зацікавлених сторін. «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти створене в рамках євроінтеграційних процесів як обов’язкова складова системи вищої освіти усіх європейських країн. Тож, ми маємо продемонструвати та довести усім нашим партнерам, що вища освіта в Україні є невід’ємною складовою європейського освітнього простору», – зазначив він.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у своєму відеозверненні наголосив, що відповідно до європейських стандартів та рекомендацій система якості освіти – це невпинне прагнення до вдосконалення. «Цей форум – це синергія представників усіх українських університетів від Донбасу до Чернівців, від Криму до Луцька. Без сумніву свіжий погляд європейських колег допоможе сформувати нові моделі, шляхи для підтримки природничої та технічної освіти, зменшення розриву між потребами роботодавців та змісту освітніх програм, підготовки фахівців, здатних відбудовувати потужну індустрію та агропромисловий комплекс України, посилити у серцях молоді щире почуття патріотизму та поваги до кожного українського героя, який щосекунди зупиняє ворожу навалу і ціною власного життя дає нам можливість вчити і готувати майбутнє», – підкреслив він.

До учасників освітнього форуму звернувся і голова Волиньради Григорій Недопад: «Навіть у цей складний час ми говоримо про якість освіти, бо розуміємо – нам необхідно впроваджувати зміни та новації, шукати нові підходи та вдосконалюватись, зокрема, й спираючись на досвід та підтримку наших європейських партнерів. На жаль, чимало молоді виїхало за кордон, ми маємо значні освітні втрати, і саме такі масштабні експертні обговорення, а у підсумку й прийняті на загальнодержавному рівні рішення, дадуть нашим молодим людям можливість отримати якісну освіту саме в Україні. Ми спільно маємо робити усе можливе, щоб наше студентство прагнуло повернутися на рідну землю, хотіло навчатись тут та в майбутньому розбудовувати сильну Україну», – наголосив Григорій Недопад.

У дводенній програмі Українського форуму якості освіти UQAF–2025 передбачене обговорення європейських трендів у забезпеченні якості вищої освіти, запровадженні інституційної акредитації в українській системі вищої освіти, відродженні технологічної освіти як синергії держави, роботодавця та вишів, стандартів нового покоління, питаннях ментального здоров’я, роль студентських організацій у системі забезпечення якості тощо. Заплановані також презентації успішних практик української вищої школи. У рамках форуму планується проведення сесії з презентацією освітніх програм, які у 2024/2025 навчальному році були акредитовані з відміткою «зразкова», а також тренінгів та воркшопів з актуальних питань забезпечення якості вищої освіти та розбудови культури академічної доброчесності.

Участь у відкритті оновленого підрозділу взяли голова Волиньради Григорій Недопад, очільник ОВА Іван Рудницький, начальник Західного регіонального управління Валерій Вавринюк, керівництво Володимирського району, митрополит Луцький та Волинський Михаїл, представники бізнесу, а також польські охоронці кордону.

«Устилуг» – єдиний на Волині пункт пропуску, де з часу запровадження воєнного стану здійснюється оформлення легкових автомобілів. І навантаження на цій ділянці чимале. В оновленій будівлі створено не тільки сучасні і комфортні умови для несення служби персоналом, а й конференц-зала для проведення міжвідомчих нарад та зустрічей з делегаціями. Також здійснено благоустрій прилеглої території.

Начальник Волинського прикордонного загону Богдан Ігнатюк зауважив, що модернізація прикордонної інфраструктури на українсько-польському кордоні проводиться в рамках комплексної роботи з впровадження європейських стандартів. За його словами реалізація проєкту вартістю понад 8 мільйонів гривень стала можливою завдяки підтримці обласної військової адміністрації та обласної ради, місцевих органів самоврядування та меценатів. «Дякую за субвенційні кошти, особлива вдячність аграрію Валерію Діброві, а також підприємцям. Спільними стараннями ми сьогодні маємо цей сучасний підрозділ, а головне належні умови для військовослужбовців, які охороняють державний кордон», – наголосив Богдан Ігнатюк.

«У нашому регіоні започаткована добра традиція ще попереднім керівником і продовжується нинішнім очільником Волинського прикордонного загону з відновлення прикордонних підрозділів. Не так багато ще залишилося задля цілковитої модернізації інфраструктури прикордоння, і нам треба завершити цей процес. Волинь, як прикордонна область, має бути взірцевою та відповідати європейським стандартам», – підкреслив голова обласної ради Григорій Недопад.

За старанність та ініціативу, проявлені під час виконання службових завдань, та з нагоди відкриття відділення інспекторів прикордонної служби «Устилуг» Почесною грамотою обласної ради він нагородив начальника відділення інспекторів Вікторію Галковську, сержанта з матеріального забезпечення Михайла Охремчука та інспектора прикордонної служби-інструктора кінологічної групи Михайла Євсюка.

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл разом із капеланами звершив чин освячення каплички на честь Покрови Пресвятої Богородиці, яку встановили на території тутешнього військового містечка.

В урочистому нагородженні лауреата взяв участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Літературну премію у 2018 році заснувала родина Івана Корсака спільно з видавництвом «Ярославів Вал» на честь відомого українського письменника та з метою популяризації історичної прози. До участі у конкурсі приймають українськомовні романи та повісті, які були опубліковані протягом останніх трьох років, ще не здобували інших літературних відзнак, вирізняються високим художнім рівнем і мають читацький або критичний розголос. Переможець отримує диплом, медаль і грошову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень.

«Родина Корсаків заклала неймовірно потрібну для України традицію – творити історичні романи. Багато письменників уникають писати історичні романи, проте саме цей жанр дозволяє дізнатися, як жили наші предки на Волині, Поділлі, Буковині, відчути дух тієї епохи. Приємно бачити, що з кожним роком все більше письменників бере участь у конкурсі, змагаючись за можливість обдарувати нас прекрасними творами. Тому хочу подякувати родині Корсаків та всім учасникам за те, що відроджуєте нашу історію», – зазначив Григорій Пустовіт.

Цього року лауреатом премії став Степан Процюк з романом «Пан. Роман про Євгена Чикаленка», присвячений видатному українському громадському діячу, меценату та публіцисту Євгену Чикаленку, який зробив значний внесок у розвиток української культури та преси на початку ХХ століття. Степан Процюк – автор понад 30 книг, володар відзнаки «Золотий письменник України», член Українського ПЕН-клубу. Нагороду переможцю конкурсу вручив генеральний директор VolWest Group, онук Івана Корсака Роман Корсак. Під час заходу учасники отримали можливість почути уривок з твору «Пан. Роман про Євгена Чикаленка» у виконанні автора роману, а також привітати переможців конкурсу «Читаю імена твої, Україно».

Під такою назвою відбулась онлайн-зустріч з нагоди Міжнародного дня демократії та в межах Тижня громадянського суспільства, який триватиме з 15 до 21 вересня. У конференції взяв участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук. До обговорення також долучилися громадські активісти, представники територіальних громад та управлінці обласного рівня.

Основними темами для обговорення стали роль влади у розвитку громадянського суспільства, необхідність громадської участі та ролі громадського сектору, а також пошук спільного ресурсу для розвитку громад через проактивну позицію мешканців.

«Впродовж останніх 20-ти років ми всі активно працювали над тим, щоб розвивати демократичні інституції, в тому числі й громадянське суспільство. Зворотного шляху немає і, попри обставини, в яких перебуває зараз наша країна, ми повинні далі працювати над посиленням громадської участі та розвитком громадського сектору. Громадянське суспільство, демократія та європейська спільнота – це тотожні і взаємозалежні поняття. Шлях до демократичних цінностей повинен бути неперервним, тим паче, що громадянське суспільство є запобіжником приходу до влади авторитарного або тоталітарного режиму. І війна, в якій ми зараз перебуваємо, йде, в тому числі, за демократичні цінності. Тому маємо й далі продовжувати цей шлях, розвивати громадянське суспільство в напрямку нашого європейського товариства», – зазначив Юрій Поліщук.

Також учасники обговорили виклики та можливості розвитку громадської участі та взаємодії з громадським сектором на місцевому рівні.

За підтримки обласної організації Товариства Червоного Хреста України у Центрі фізичної терапії та ерготерапії Волинського національного університету ім. Лесі Українки оновлено реабілітаційний простір. Ознайомитись із роботою центру та оглянути нове сучасне обладнання прибули голова обласної ради Григорій Недопад та очільниця обласного осередку Товариства Червоного Хреста Валентина Пришко.

Керівниця Центру фізичної терапії та ерготерапії, кандидат біологічних наук Наталія Ульяницька розповіла, що центр був створений у 2018 році за грантом Чеського посольства. Першочергово центр слугував навчально-практичною базою для якісної підготовки фахівців з реабілітації різних рівнів: бакалаврів, магістрів та аспірантів. «Але ми не зупинились на досягнутому і надалі, пройшовши стажування за кордоном та здобувши міжнародний досвід, почали надавати консультативні послуги населенню. Завдяки активній грантовій міжнародній діяльності ми оснастили центр сучасними тренажерами та обладнанням і маємо змогу надавати різного роду реабілітаційні послуги. До нас найперше звертаються студенти, працівники університету та члени їх сімей, втім основний акцент ми сьогодні робимо на військовослужбовцях та членах їх родин. Із військовими у нас налагоджена давня і тісна співпраця. По декілька разів на рік ми організовуємо для них заїзди у Західний реабілітаційний центр, що в Сянках, під цю програму ми залучаємо також наших викладачів та студентів старших курсів. Загалом для такої роботи у нас є різні програми та різні можливості», – розповіла вона.

За словами Наталії Ульяницької, з огляду на вимоги часу центр мав гостру потребу у тренажерах для активної реабілітації пацієнтів. Саме таке обладнання надійшло від Червоного Хреста, що посприяло значному оновленню тутешнього реабілітаційного простору. «Ми отримали саме таке обладнання, якого нам вкрай не вистачало. Це зокрема: реабілітаційна доріжка, що має зворотній зв’язок, адже дозволяє відстежувати серцебиття та регулювати підйом людини, також це горизонтальний велотренажер, що має декілька програм – від простого рівня до складного, орбітрек та комплексний силовий тренажер. Усе це необхідно для активної реабілітації пацієнтів, адже реабілітація – це не тільки про масаж, і це лише пасивна робота, а й про терапевтичні вправи та залучення пацієнта», – зауважила вона.

Очільниця обласної організації Товариства Червоного Хреста України Валентина Пришко розповіла, що це обладнання було придбано за сприяння донорської організації – німецького Червоного Хреста. «Ми вдячні нашим партнерам за цю допомогу, яка зараз дуже затребувана у нашій державі. У грошовому еквіваленті загальна сума закупленого обладнання становить понад 355 тисяч гривень. Усе це заради того, аби наші воїни, які потребують реабілітації, отримували цю допомогу безкоштовно. Нехай це обладнання служить на благо Україні», – наголосила вона.

Ректор ВНУ ім. Лесі Українки Анатолій Цьось своєю чергою зауважив, що розвиток напряму фізичної терапії та ерготерапії є дуже важливим. «Йдеться про якісну підготовку майбутніх фахівців, які будуть здійснювати реабілітацію наших воїнів, спеціалістів, які допомагатимуть захисникам повернутися до повноцінного життя. У наших планах, використовуючи потенціал викладачів і студентів, надавати більш широкий спектр фізіотерапевтичних послуг», – зауважив він.

Голова Волиньради Григорій Недопад висловив вдячність керівництву обласної організації Товариства Червоного Хреста за сприяння. «Червоний Хрест завжди тримає руку на пульсі, всіляко підтримує наші ініціативи та задовольняє першочергові потреби наших обласних комунальних закладів. Я переконаний, що це обладнання, точно буде інтенсивно використовуватися, адже попит на ці послуги неабиякий. Університет також має плани збільшити площі центру, а відтак потребуватиме додаткової допомоги. І наше першочергове завдання на наступні періоди – забезпечити необхідним обладнанням усі без винятку заклади, де проходять реабілітацію та відновлюються наші захисники і захисниці», – наголосив голова Волиньради.

Під час заходу Валентина Пришко також вручила подяки та подарунки найбільш активним волонтерам – студентам Лесиного вишу, які співпрацюють із Червонимо Хрестом та долучаються до усіх добрих справ і місій товариства та працюють у загонах швидкого реагування.