Організаторами економічної платформи виступили Ковельська міська рада, громадська організація «Південна стратегія розвитку» і програма міжнародної співпраці «EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація малого і середнього підприємництва». Інтереси волинських громад на форумі представляв голова обласної ради Григорій Недопад.

До дискусії долучилися також урядовці і парламентарі, державні інституції з питань відновлення та розвитку підприємництва, національні та іноземні транспортно-логістичні і діджитал компанії, представники місцевої влади, в тому числі і лідери громад з національними монополіями сусідніх областей. Йшлося як про інтеграцію залізничних, автомобільних і водних шляхів з ЄС, так і про проблематику і використання конкурентних переваг монопрофільних міст – залізничників, атомників, шахтарів, які на 90% залежать від розташованих на їх території державних монополій.

Відкриваючи форум очільник міста залізничників Ігор Чайка зауважив, що з урахуванням припинення роботи портів і закритого повітряного простору, основна увага тепер прикута до залізничних вантажних та пасажирських перевезень. А Ковель – місто сталевих магістралей у 6-ох напрямках до того ж з наявністю євроколії. І саме з цим він пов’язує сподівання на стрімкий розвиток своєї і навколишніх громад загалом і їхнього бізнес середовища зокрема. Він зазначив, що за підтримки міжнародних партнерів місцеві бізнесмени, які прагнуть збільшити свій експортно-імпортний потенціал, пройшли навчання з проєктного менеджменту, у місті створено кілька бізнес-інкубаторів для початківців, діяла школа для надавачів сервісних послуг для підприємців малої і середньої руки.

Голова обласної ради Григорій Недопад додав, що суттєві сподівання на розвиток монопрофільних міст він пов’язує зі створенням індустріальних парків. «Такий вже працює у Нововолинську, бо потужності місцевого вуглевидобутку вичерпуються. Маємо перспективу і щодо працевлаштування гірників – на Волині знайдені чималі поклади міді, де знадобляться кваліфіковані гірники. Розроблена концепція індустріального парку в Ковелі, на фініші запуск іще одного в прикордонні. Активно працюємо над залученням на ці майданчики іноземних партнерів, заведенням інвестицій, розміщенням виробництв, в тому числі і релокованих. Наша перевага – це близькість кордону. Однак, держава повинна потурбуватися про збільшення його пропускних потужностей, найперше залізничних»,- зазначив очільник Волиньради.

Долучившись до дискусії, заступник міністра інфраструктури Юрій Васько зазначив: є багато планів з нарощування потужностей, зокрема, побудувати понад 3 тисячі км євроколій у 4 напрямках, створити транзитні коридори з ЄС з виходом до Чорного, Балтійського та Егейського морів, але для цього потрібна стала економіка. Він також додав, що ЄС має намір спрямувати близько 50 млн євро на розвиток прикордонної інфраструктури, і усе це разом матиме мультиплікаційний ефект для громад.

Потребу перегляду відповідальності у земельних, податкових та розвиткових питаннях монопрофільних міст обговорили за участі голови парламентського комітету з питань місцевого самоврядування Олени Шуляк. Вона висловила готовність за пропозиціями органів місцевого самоврядування напрацювати законодавчі інструменти для збалансування інтересів національних монополій та громад. Григорій Недопад зауважив, що такі взаємини досі визначає застаріле, ще радянське законодавство. На прикладі Ковеля він аргументував, що від діяльності Укрзалізниці у місцевий бюджет потрапляє лише ПДФО, яке щороку зменшується, а громади уповні надають комунальні, соціальні, медичні та освітні послуги залізничникам; натомість має місце несплата національною транспортною корпорацією земельного податку на 70 мільйонів; не погоджується УЗ також рекультивовувати використані землі.

Юрій Харченко – депутат обласної ради і помічник парламентаря Вячеслава Рубльова, який входить до Комітету Верховної ради з питань організації державної влади та місцевого самоврядування та головує у підкомітеті з питань регіональної політики та місцевих бюджетів, запевнив, що законодавчі ініціативи, згенеровані під час форуму лідерами громад, будуть передані на опрацювання до парламенту. До запропонованого він додав і потребу у запровадженні компенсаторних механізмів за перекладені державними монополіями на плечі громад часто занедбані відомчі об’єкти соціальної сфери. Він також закликав громади опановувати проєктний менеджмент. «Під час повоєнної відбудови в нашу країну зайдуть великі кошти, але скористаються ними ті громади, які навчаться грати за правилами ЄС. І це – один із шансів позбутися залежності від великого платника податків і стати спроможними», – резюмував Юрій Харченко.

Дороговартісне діагностичне устаткування призначається для Ковельського центру реабілітації та надання паліативної допомоги.

Рентгенівська система DR 100e та ультразвуковий комплекс DC 40 – найновішої модифікації, загальна вартість обладнання перевищує 4 мільйони гривень. Керівниця реабілітаційного центру Наталя Віслогузова розповіла, що додаткова цінність устаткування у його мобільності, адже пацієнти обласного комунального закладу – це паліативні хворі, прикуті до ліжка, окрім того тут проводять комплексну реабілітацію для хворих після інсульту, а також дітям зі сколіозом та плоскостопістю.

«Наш заклад дуже потребував такого обладнання. Тим більше, що невдовзі плануємо відновлювати і наших поранених захисників», – зазначила директорка медичної установи. Вона додала, що із запитом про забезпечення діагностичним устаткуванням центр реабілітації та надання паліативної допомоги звернувся до Міністерства охорони здоров’я, яке і задовольнило потребу за сприяння міжнародних партнерів.

Сучасну діагностичну апаратуру для Ковельського реабілітаційного центру придбала німецько-українська благочинна асоціація Українці в Німеччині Ukrainian Future. Від імені засновника реабілітаційного центру – Волиньради – її голова Григорій Недопад висловив вдячність і МОЗ (Міністерство охорони здоров’я України), і міжнародним партнерам за надане обладнання: «Особлива вдячність Ukrainian Future (Українці в Німеччині UkrainianFuture, Ukrainian Future Hilfe-Verein Deutschland). Знаю, що ця благодійна організація потужно допомагає землякам від початку великої війни і медобладнанням, і спецавтотранспортом, усім, що дозволило нам пережити зимовий блекаут, усіляко підтримує наших вимушених біженців у Німеччині. Українці гуртуються, де б не мешкали, і об’єднують навколо себе світ. Разом неодмінно переможемо і відновимося з попелу війни».

Принагідно Григорій Недопад і Наталя Віслогузова обговорили плани з реконструкції однієї з будівель закладу під відділення реабілітації для військових. На що планується залучити фінансування у рамках Програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027.

Голова обласної ради Григорій Недопад відвідав обласний будинок дитини, на базі якого заплановано створити потужний реабілітаційний центр для дітей віком від 3 до 18 років.

Нагадаємо, що відповідне рішення нещодавно прийняла Волиньрада з огляду на національну концепцію запровадження сімейних форм виховання як альтернативу сиротинцям, а також значну потребу у послугах дитячої реабілітації різної нозології. Планується, що надання таких послуг оплачуватиме Національна служба здоров’я України. Але, щоб контрактування було можливим, закладу слід відповідати визначеним стандартам.

Григорій Недопад зазначив, що для цього потрібно виконати великий обсяг робіт, серед яких – енергозбереження та термореновація будівлі, її безумовна інклюзивність, надійні джерела живлення, стійкий інтернет, кваліфікований і навчений персонал та багато іншого. На облаштування усього цього активно залучаються не бюджетні кошти, а донорські. Він зазначив, що під час зустрічі із офіційним представником ЮНІСЕФ в Україні було досягнуто згоди, що ця організація допоможе зі створенням реабілітаційного центру.

«Експерти ЮНІСЕФ вже оглядали об’єкт, ми зі свого боку подали заявку на фінансування з переліком робіт на загальну суму 9,2 млн грн. Окрім того, сподіваємося і на Програму транскордонного співробітництва Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027, нами теж подано пропозиції, очікуємо на допомогу у навчанні персоналу та забезпеченні обладнанням. Розгляд заявок і прийняття рішення у міжнародних інституціях вимагає часу, але це не причина чекати, склавши руки, тож деякі роботи розпочали уже», – зазначив голова обласної ради.

Певний фронт робіт було доручено провести новопризначеному виконувачу обов’язки керівника обласного комунального закладу Руслану Юлдашеву. Під час зустрічі він продемонстрував перші результати зусиль, при цьому зазначивши, що усі роботи профінансовано меценатами і благодійниками. Менш як за два місяці замінено електромережу із влаштуванням резервного живлення, проведено швидкісний інтернет, відремонтовано віконні відкоси, по усьому периметру встановлено огорожу. Окрім того, очищено територію від чагарників, зроблено мощення та благоустрій із облаштуванням додаткових ігрових зон, знайшлося місце навіть для овочевих грядок та ягідних кущів, врожаї з яких вже споживають діти.

До слова, сьогодні у закладі перебуває 6 дітей, найстаршому із соціальних сиріт лише 2 роки. Заступниця директора з медичної частини Тетяна Віговська розповіла, що двоє з 19-ти їхніх підопічних, які понад рік перебувають в евакуації у Польщі, уже всиновлені українськими громадянами, на черзі – ще 7-ро. Вона зауважила, що волинський будинок дитини одним із перших в країні започаткував практику дистанційного знайомства потенційних усиновителів з дітьми, і такий досвід виявився успішним.

Керівники сиротинця також розповіли і про свої зусилля із пошуку донорів та грантів для облаштування тут реабілітаційного центру. Зокрема, вже отримали згоду від однієї з найбільших міжнародних волонтерських організацій «Клуб левів» на придбання та встановлення ліфта-підйомника, а Данська рада у справах біженців запевнила, що облаштує центральних вхід із дотриманням усіх вимог доступності для осіб з інвалідністю.

Григорій Недопад висловив вдячність керівникам установи за ініціативність та активні зусилля з реформування та реконструкції закладу.

Оскільки відсутність зв’язку з військовослужбовцем може бути обумовлена перебуванням на бойовому завданні, рідним найперше варто звернутися до його військової частини. У разі відсутності когось з особового складу військова частина зобов’язана самостійно розпочати службове розслідування і протягом 30 діб за результатами надати сповіщення відповідному регіональному органу ТЦК та СП, а представником ТЦК та СП інформація передається близьким родичам військовослужбовців.

Маючи таке офіційне сповіщення про зникнення військовослужбовця, рідним належить звернутися до органів Національної поліції, які реєструють кримінальне провадження за вказаними обставинами. ВАЖЛИВО отримати витяг з ЄРДР про розпочате провадження. На цьому етапі робота слідчих полягає у відібранні зразків ДНК для ідентифікації тіл загиблих воїнів на співпадіння. З родичами зв’язуються у разі співпадіння результатів експертизи ДНК.

Якщо поліцією встановлюється факт, що захисник перебуває в полоні або є докази його смерті, поліція передає за підслідністю цю справу до СБУ для продовження досудового розслідування. Родині варто звернутися до СБУ, щоб дізнатися контакти слідчого у справі, аби комунікувати з ним надалі.

Полегшує пошук рідних, які пропали безвісти на війні чи потрапили до полону, звернення до Координаторки уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, при Міністерстві з питань реінтеграції ТОТ у Волинській області – Клименко Раїси Михайлівни. Уповноважений вносить відомості до Реєстру безвісті зниклих осіб, з даними якого працюють 6 пошукових груп у Харківській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях. Щодня члени груп виїжджають на пошуки тіл.

Контакти координатора: 050 675-34-17, 096 933-92-63, за цими номерами доступні також месенджери.

21 липня о 10:00 в режимі відеоконференції ZOOM відбудеться засідання постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією

1. Про розгляд подання Волинської обласної прокуратури від 11 липня 2023 року № 22/3-63 вих-23.

Інформує: Вітів Анатолій Миколайович – голова постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією.

2. Різне.

Виконавчий апарат та керівництво Волиньради спільно із колективами обласних комунальних підприємств задовольнили черговий запит військових.

Голова обласної ради Григорій Недопад сьогодні передав ключі від вантажопасажирського мікроавтобусу Volkswagen Transporter для потреб мінометників 67-ї окремої механізованої бригади. Це військове формування Збройних сил України, у складі якого несуть службу волиняни, нині перебуває в одній з найгарячіших точок фронту.

Автомобіль було придбано коштом працівників виконавчого апарату ради та керівництва облради, а також колективів комунальних підприємств «Волиньпроект», яке очолює Дмитро Дубняк та «Волиньприродресурс», директор Анатолій Капустюк.

Голова Волиньради Григорій Недопад зауважив, що забезпечення транспортом військових формувань, а надто тих, де служать наші земляки, є одним із пріоритетів. «За запитом наших захисників ми знайшли і придбали потрібну автівку. З-за кордону нам її доправили волонтери. Окрім того, власним коштом ми капітально відремонтували машину, замінили оливу, фільтри, перефарбували, а також додатково обладнали мікроавтобус захисним тентом. У зону бойових дій ми відрядили вже не один десяток машин і будемо продовжувати цю роботу. Підтримка військових – найважливіше сьогодні для нас усіх завдання», – наголосив Григорій Недопад.

Представник 67-ї ОМБр висловив вдячність усім, хто допоміг придбати для бійців вкрай необхідного та функціонального автомобіля. Його мінометники мають намір використовувати на Лиманському напрямку передової для перевезення особового складу та боєкомплекту, а також для евакуації поранених.

Про це йшлося під час робочої зустрічі заступника голови обласної ради Григорія Пустовіта із представниками проєкту «Польський сервіс відбудови України». Метою проєкту є підтримка відбудови України на основі економічного розвитку через польсько-українську співпрацю.

Проєкт, зініційований Центром стратегічних досліджень Варшавського інституту підприємництва, фінансуватиметься Канцелярією Прем’єр-міністра Республіки Польща та має стати платформою, яка об’єднає польський та український бізнес і дозволить підтримувати українські малі та середні підприємства шляхом налагодження співпраці з польським бізнесом.

«Польща стала добрим другом для України і її народу з перших днів повномасштабного вторгнення. За постійну допомогу, підтримку та співпрацю ми дуже вдячні. Те, що Польща зініціювала проєкт підтримки бізнесу, дозволить нашим підприємцям відкрити для себе ширші горизонти, нові ринки збуту та можливості для роботи. А це, в свою чергу, принесе українському бюджету додаткові кошти», – зазначив Григорій Пустовіт.

За словами директора центру стратегічних досліджень Варшавського інституту підприємництва Адама Еберхардта в Луцьку планують провести семінар щодо можливостей економічної співпраці з Польщею. «Ми плануємо вже сьогодні працювати для розвитку України, не відкладаючи свої плани до перемоги, яка неодмінно буде. Вже зараз Україні потрібна підтримка та розвиток», – зазначив директор центру стратегічних досліджень Варшавського інституту підприємництва Адам Еберхардт.

Планується, що проєкт «Польський сервіс відбудови України» охоплюватиме вісім західних областей України.

Таку проблематику у свої депутатських запитах виклали депутати Артем Запотоцький, Віктор Галан-Влащук та Юлія Вусенко.

Як людина з інвалідністю, що пересувається на візку, депутат Запотоцький висловив невдоволення станом доступності більшості публічних установ. Він зазначив: у ліпшому випадку такі будівлі ззовні обладнані пандусами, але всередині практично не пристосовані для осіб з обмеженими можливостями. Тож депутат закликав вирішити цю проблему.

Голова обласної ради Григорій Недопад дав доручення обстежити на предмет інклюзивності усі обласні комунальні заклади. За результатами цього моніторингу Волиньрада звертатиметься до облвійськадміністрації як розпорядника бюджету про спрямування коштів на забезпечення доступності публічних будівель для осіб з інвалідністю.

З таким же запитом до Луцького міського голови звернувся і депутат Віктор Галан-Влащук. Він просить облаштувати інклюзивну санітарну кімнату на стадіоні «Авангард». «Такий санвузол, пристосований для інвалідів-візочників, на стадіонів був, але зараз він використовується не за призначенням. Оскільки на «Авангарді» ми проводимо чимало змагань, в тому числі і всеукраїнських, за участі спортсменів з інвалідністю, ситуація з відсутність для них базових потреб неприпустима», – переконаний Віктор Галан-Влащук.

Від імені громадських організацій батьків дітей з інвалідністю із запитом про їхню підтримку звернулася до ОВА депутатка Юлія Вусенко. Йдеться, зокрема, про потребу фінансування транспортних витрат при доправленні організованих груп дітей-інвалідів на лікування, оздоровлення та відпочинок за кордон. Депутатка зазначила, що до 2016 року в області діяла цільова соціальна програма з підтримки дітей з інвалідністю, тож Юлія Вусенко вважає за доцільне відновити її дію.

З таким запитом до Волинського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ звернувся депутат Юрій Валецький.

Він, зокрема, констатував, що за 4 місяці цього року на Волині вперше на сухоти занедужало 239 осіб, з яких – 49 дітей, тоді як за увесь минулий рік було зареєстровано 19 дітей, хворих на туберкульоз. «Ця статистика вказує на тривожну ситуацію з поширенням захворювання в області, а також на те, що має місце значна інфікованість населення збудником туберкульозу через відсутність в останні роки ізоляції хворих з відкритою формою сухот. На тлі воєнного сьогодення та негативних соціальних факторів ситуація з поширенням цієї недуги може стати неконтрольованою», – застерігає депутат-медик.

Відтак, він звертається до керівництва обласного центру контролю та профілактики хвороб з проханням розробити план невідкладних дій та довготермінових заходів із запобігання погіршенню в області епідситуації з туберкульозом. Враховуючи, що своєчасна діагностика та ізоляція осіб з відкритою формою сухот є профілактикою поширення недуги, Юрій Валецький також ініціює запропонувати зміни до законодавства у цій частині.

Депутат очікує, що пропозиції буде надіслано на розгляд профільної депутатської комісії, а доповідь про епідситуацію з туберкульозом буде внесена до порядку денного наступного пленарного засідання Волиньради. Депутати запит підтримали.

З відповідними депутатськими запитами до голови ОВА Юрія Погуляйка та Служби місцевих автодоріг в області звернулися Ярослав Матвійчук, Андрій Бокоч та Юрій Харченко.

Зокрема, депутат Ярослав Матвійчук констатував, що 1,5 кілометри автодороги сполученням Вощатин-Ласків-Суходоли мають критичний стані. Між тим, нею курсують шкільні автобуси, мешканці дістаються до медичних закладів Володимира та Нововолинська, а також до місця роботи. Заплановані у 2022 році ремонтні роботи так і не були виконані. Тож, беручи до уваги численні звернення жителів сіл Вощатин, Ласків і Суходоли, а також старост Ласківського і Зарічанського старостинських округів, просить відремонтувати дорожнє полотно на вказаній ділянці.

Про аварійний стан дороги у Павлівській громаді сполученням Клопочин-Білопіль-Колпитів, а також потребу у ремонтів автошляхів до сіл Бужковичі та Орищі заявив і депутат Андрій Бокоч. Він клопочеться про негайне виділення коштів і відновлення згаданих доріг до кінця цього року.

Через зруйновану дорогу відсутнє автобусне сполучення між селами Малинівка – Трилісці, бо перевізники відмовляються надавати послуги, – повідомив депутат Юрій Харченко. Окрім того, зруйноване дорожнє покриття створює проблеми для доїзду карет швидкої допомоги і пожежно-рятувальної служби. Депутат клопочеться про включення цього відтинку шляху до переліку робіт з поточного ремонту на 2024 рік.

Усі запити колег депутати підтримали.

Про це йшлося під час позачергового сесійного засідання Волинської обласної ради.

Так, депутат Анатолій Вітів у заяві від фракції партії «Свобода» нагадав, що 11 квітня цього року Волиньрада прийняли рішення про заборону московського патріархату на території області та звернулися до ОВА з ініціативою розірвання договорів оренди з релігійними громадами УПЦ МП, що користуються храмами-пам’ятками архітектури. Натомість у відповіді облдержадміністрації зазначили, що підставами для припинення таких договорів може бути втрата майна, ліквідація користувача та інші.

«Всі знають про роль московського патріархату і московської церкви. Ми робимо усе можливе, аби на території Волині та в Україні церква була українською. На жаль, обласна адміністрація не є нашим союзником у цій справі», – зазначив Анатолій Вітів. То ж він пропонує головам обласної ради та адміністрації провести спільну з головами фракцій та відповідальним чиновникам консультативну зустріч для напрацювання і реалізації рішення, яке прийняла обласна рада.

Зі схожою ініціативою до голови обласної військової адміністрації звернувся депутат Андрій Бокоч. У своєму запиті він вимагає невідкладно розпочати роботу щодо розірвання договорів оренди культових споруд, що орендуються релігійними організаціями Української православної церкви московського патріархату. Зокрема це стосується таких історичних пам’яток як Успенського собору XII-XVIIст. у Володимирі, Святогорського монастиря XVст., Успенської церкви 1495р. Троїцького храму 1567р. у Зимненській громаді, комплексу будівель Низкиничівського монастиря XVIIст.

«Це пам’ятки архітектури національного значення, свідки нашого славетного історичного минулого, наша культурна спадщина. І це велика ганьба, що в їхніх стінах надалі господарюють представники релігійної структури, керівництво якої знаходиться в росії», – наголосив Андрій Бокоч.

У ході нинішньої позачергової сесії обласна рада більшістю голосів вирішила звернутися до Президента, Верховної ради та Кабінету Міністрів України про підтримку проєкту Постанови ВРУ «Про встановлення мораторію на внесення змін до переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення Чорнобильської катастрофи». Автори відозви – депутати облради Людмила Кирда та Орест Маховський.

«22 червня цього року на сайті Держагентства України з управління зоною відчуження було оприлюднено проєкт постанови Кабміну, в якому лише 3 з 166 населених пункти області залишаються у забрудненій зоні. Вся інша територія стала за один день «чистою», – з іронією сказала Людмила Кирда. – Така оптимізація зонування позбавить дітей безоплатного лікування, оздоровлення та харчування, це при тому, що лише кожна 4 дитина в цій зоні визнається здоровою. Нововведення також суттєво вплине на економічний та соціальний розвиток громад та призведе до зростання соціальної напруги в цих населених пунктах».

Співавтор відозви, депутат Орест Маховський також запропонував додати до адресатів цього звернення Держагентство України з управління зоною відчуження, як розробника проєкту відповідної постанови. «Адже, згідно з дорученням Кабміну, агенція власне й розробила проєкт та розмістила його на своєму офіційному сайті для громадського обговорення. І лише через декілька днів, коли громадськість висловила своє крайнє обурення стосовно цього , інформація була видалена з сайту без пояснень», – зазначив він.

Також більшістю голосів депутати обласної ради прийняли звернення до Верховної Ради України щодо відхилення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю», ініційоване депутатом Віктором Галаном-Влащуком. У тексті відозви обранці волинської громади вказують на те, що цей проєкт закону розроблений без урахування пропозицій зацікавлених осіб, адже він матиме зворотній ефект: будуть ліквідовані тисячі вже створених робочих місць, зайнятих людьми з інвалідністю, та припинять свою діяльність 300 підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю. «Зазначеним законопроєктом вилучаються норми, які визначають діяльність держави в частині відношення до людей з інвалідністю, зокрема щодо виявлення та усунення перепон і бар’єрів, які перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб у праці, безбар’єрному доступі до об’єктів громадського та цивільного призначення, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу та зв’язку, закладів освіти, культури, фізичної культури і спорту, інших», – йдеться у зверненні.

Підтримане радою й звернення до Президента України щодо ветування Закону № 8401 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», співавторами якого є депутати Віктор Олійник та Людмила Кирда. Обранці висловлюють занепокоєння, що передбачені цим законом зміни до Податкового кодексу та інших законів України, фактично знищать систему підтримки і розвитку малого та середнього бізнесу, яка діє з початку війни. «У разі підписання цього Закону тисячі підприємців, особливо з числа внутрішньо переміщених осіб, будуть змушені припинити підприємницьку діяльність, ліквідувати робочі місця, що неминуче призведе до збільшення витрат на їх підтримку та утримання з державних соціальних фондів, які фінансуються за рахунок платників податків», – висловлюють стурбованість депутати облради.

Обласна рада також звернеться до ВРУ, Кабміну та Міністерства фінансів України щодо недопущення обмежень повноважень органів місцевого самоврядування. Автор документу, голова бюджетної комісії облради Орест Маховський пояснив, що йдеться про відновлення повноважень органів місцевого самоврядування обласного та районного рівня, частково обмежених під час дії воєнного стану. Він також зауважив, що у міжсесійний період за посередництвом народних депутатів від Волині та депутатів облради були направлені відповідні клопотання на Мінфін та профільний комітет Парламенту та отримані відповідні роз’яснення, виходячи з яких Волиньрада звертається до очільників вищих органів влади із вимогами: відпрацювати єдині підходи до реалізації бюджетних повноважень, які повинні базуватися виключно на нормах Конституції України, Бюджетного Кодексу України та чинному законодавстві з питань місцевого самоврядування, а також прийняти відповідні нормативно-правові акти з метою повернення органам місцевого самоврядування обласного та районного рівня, які не перебувають в окупації чи оточенні та щодо яких Верховна Рада України не прийняла відповідне рішення, повноважень щодо розгляду та затвердження місцевих бюджетів, внесення змін до них, а також затвердження місцевих програм.

Без дискусій обласною радою підтримана відозва до Верховної Ради України авторства депутатів Юрія Ройка, Романа Чорненького та Любові Серби щодо недопущення прийняття законопроєкту № 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств». Підтримуючи звернення Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій до Голови Верховної Ради України, обранці волинської громади висловлюють стурбованість черговою спробою легалізації в Україні так званих “одностатевих шлюбів” під виглядом реєстрованих партнерств, передбачених цим проєктом Закону. «Висловлюємо категоричну незгоду з ухваленням цього чи подібних законів, які неминуче призведуть до агресивного нав’язування гендерної ідеології всьому суспільству і загрожуватимуть адекватній демографічній політиці в час національно-визвольної війни, – йдеться у зверненні Волиньради. – Закликаємо висловити свій одностайний протест і захистити націю від посягання на її високі моральні цінності, осередком яких є родина і діти, а отже, майбутнє України як національної держави. Вимагаємо від органів вищого державного управління не допустити розгляд проєкту ЗУ «Про інститут реєстрованих партнерств» та запровадження інституту цивільних партнерств в Україні».