Такою імпрезою Волинська обласна філармонія ознаменувала презентацію мистецького дворика просто неба для широкої громадськості. Участь у відкритті майданчика взяли перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, представники творчої інтелігенції, митці, шанувальники філармонічних колективів, а також військовослужбовці та їх родини.

Цього дня для усіх присутніх лунали патріотичні музичні твори у виконанні Волинського народного хору, академічного камерного оркестру «Кантабіле», народного артиста України Василя Чепелюка, заслуженої артистки України Алли Опейди та юних виконавців. Свої поетичні рядки також читала відома поетеса та педагогиня Ніна Горик.

Директор обласної філармонії Сергій Єфименко, звертаючись до присутніх, наголосив: всі артисти і працівники закладу два з половиною роки жахливої війни натхненно працювали. «Ми перефразували крилатий вислів давньоримського філософа Цицерона, і він став нашою професійною ідеєю: «Коли говорять гармати, музи не мовчать!». Війна – це не лише бойові дії, є ще культурний фронт, він – в кожному місті і селі, в кожній родині і кожному серці. Ця ідея надихала, мотивувала колектив обласної філармонії відпрацювати сотні патріотичних концертів по всій Волині, створити десятки нових концертних програм, допомогла Волинському народному хору виступити у десяти обласних центрах західної та центральної України, зібрати понад пів мільйона гривень донатів для ЗСУ. А сьогодні відкриваємо цей мистецький дворик, як ще один донат у Перемогу, як новий культурний простір, де кожен може реалізувати свої творчі таланти в галузі музики, танцю, поезії і кіно. А ще, підтримуючи ініціативу обласної ради, ми зібрали кошти і придбали розвідувальний дрон Мавік -3 для нашої сталевої сотки», – наголосив він.

Перший заступник голови облради Юрій Поліщук висловив вдячність керівництву та усьому колективу обласної філармонії за їх небайдужу позицію та проявлений патріотизм.

«Мистецтво і війна… Заглиблюючись у зміст цих слів, розумієш їхню антагоністичність, бо війна – це завжди жахливо, це смерть, руйнація і горе, а мистецтво – це життя, це щось світле і прекрасне. Але війна, яка триває в Україні, багато у чому переплітається з мистецтвом, яке, як і мова, історія та культура, перебуває в авангарді розвитку нашої нації. Саме тому наш безталанний сусід, який уміє лише руйнувати, через свої заздрощі і постійне бажання нас знищити вкотре розпочав цю кляту бійню. Сьогоднішня подія демонструє, що наше мистецтво – це велика сила, яку не здолає жодна тьма, як не змогла цього зробити сотні років тому. Бо наші воїни на передовій живляться нашим мистецтвом, культурою, мовою та історією, і це свідчить про те, що наша нація непереможна, а Перемога неодмінно буде за нами», – підкреслив він.

Таким був порядок денний засідання постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики. Участь у роботі комісії взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук та заступник керуючого справами виконавчого апарату Юрій Ройко.

За інформацією директора департаменту фінансів ОВА Ігоря Никитюка у 2023 році доходи обласного бюджету склали понад 3 млрд 300 млн грн, трохи більше половини з яких – це власні надходження, решта – дотації та субвенції. За власними доходами обласний бюджет виконаний до затверджених показників на 100,8 %, понад план надійшло 13 млн гривень. Порівняно з 2022 роком власні доходи зросли орієнтовно на 15%, а обсяг субвенцій – у 2 рази, водночас обсяг дотацій з державного бюджету (базової та на комунальні послуги й енергоносії) зменшився на 133 млн гривень.

Що ж до видатків обласної скарбниці, то минулоріч їх обсяг склав 3 421,2 млн грн. Дві третини цієї суми було спрямовано на фінансування освіти, охорони здоров’я, соціального захисту і соціального забезпечення населення, культури і мистецтва, спортивної галузі. Важливою складовою витрат обласного бюджету в умовах воєнного стану була фінансова підтримка оборони області, сімей загиблих військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб. Такі видатки у році, що минув, перевищили 270 млн. грн. Окрім того на майже 550 млн грн було профінансовано регіональні програми, зокрема розвиток обласних комунальних підприємств та медичних закладів; матеріально-технічне забезпечення військових частин, підрозділів правоохоронних органів; підтримки осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, та членів їхніх сімей; вимушених переселенців; соціального захисту населення.

Проаналізували члени комісії і звіт про виконання основних показників обласного бюджету за І-е півріччя 2024 року. Так, доходи за цей період склали 1 млрд 100 млн грн. І це на 135 млн грн менше, ніж минулоріч, зауважує головний фінансист. Попри все, до прогнозних показників за перше півріччя обласний бюджет перевиконано на 5 млн грн. Видатки ж перевищили 1 млрд. 137 млн грн. Їхнє основне призначення – це оплата праці працівникам бюджетної сфери, енергоносіїв, утримання комунальних установ, фінансування обласних цільових програм тощо.

Підсумовуючи, голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що минулий бюджетний рік, допоки у жовтні не було вилучено з місцевих скарбниць ПДФО військових, був доволі прогнозованим. «Я дякую за конструктивну співпрацю департаменту фінансів ОВА. За зверненням і депутатів, і громад нам вдалося залагодити складні ситуації та вирішити низку нагальних питань. Враховуючи цьогорічні достатньо обмежені можливості обласної казни, ми активно працюємо з громадами щодо співфінансування закладів спільної власності, зокрема, медичних та освітніх, за що я також щиро вдячний», – запевнив Орест Маховський. Після обговорення члени комісії рекомендували депутатам обласної ради звіти про виконання обласного бюджету за обидва періоди взяти до відома.

Депутати також заслухали моніторинговий звіт про реалізацію Стратегії розвитку області на період до 2027 року та моніторинговий звіт про виконання Плану заходів на 2021–2023 роки з реалізації цієї Стратегії. Директорка департаменту економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів ОВА Вероніка Бальбуза зазначила, що аналіз проводився відповідно до п’яти основних стратегічних цілей: підвищення конкуренто-спроможності регіональної економіки; розвиток людського капіталу та підвищення якості життя населення; розбудова інноваційної економіки, транскордонного співробітництва; раціональне використання природних ресурсів та екологічна безпека. Вона також зауважила, що на більшість індикаторів суттєво вплинула війна, зменшення чисельності населення, в тому числі через виїзд, а також нестабільна економічна ситуація.

Тим не менше, за її словами, для реалізації ключових завдань та найпріоритетніших проєктів місцевого та регіонального розвитку було акумульовано всі можливі джерела фінансування – бюджети усіх рівнів, грантові кошти, власні асигнування підприємств та кредитні ресурси. Упродовж 2023 року здійснено фінансування 12 об’єктів, передбачених Планом заходів, на загальну суму майже 60 млн грн. Найбільше об’єктів – 10 було профінансовано відповідно до стратегічної цілі «Розвиток людського капіталу та підвищення якості життя населення», ще два – у сфері підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки.

Під час обговорення моніторингових звітів члени бюджетної комісії цікавилися ходом актуалізації Стратегії розвитку області на період до 2027 року, оскільки цей документ було сформовано у 2020 році і, зважаючи на кардинальну зміну ситуації, він потребує суттєвого оновлення. За словами Вероніки Бальбузи, процес триває і передбачається завершити його до кінця року. Депутати висловили сподівання, що стратегічний документ буде виразним і максимально конкретним. Голова бюджетної комісії також висловив побажання врахувати у звіті про виконання Плану заходів з реалізації Стратегії у 2024 році проєкти, які фінансуватимуться за рахунок цільових субвенцій з державного бюджету, йдеться про модернізацію шкільних їдалень, облаштування укриттів в медустановах, придбання шкільних автобусів тощо.

Члени профільної комісії рекомендували сесії обласної ради схвалити моніторингові звіти за 2023 рік щодо виконання Стратегії розвитку області та Плану з її реалізації.

Рекомендації постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області стосувалися передачі матеріальних цінностей між комунальними закладами, зміни цільового призначення земельних ділянок та форми власності установ.

Так, депутати погодили передачу обласною клінічною лікарнею на баланс комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» комп’ютерного томографа, а низці освітніх закладів – шкільні меблі та інше майно, яке їм спрямовує комунальна установа «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки». Також генератор санаторію «Лісова пісня» передає Любомльська міська рада. Автотранспорт від Волинської екстренки призначається для обласної інфекційної лікарні, геріатричного пансіонату, обласної психіатричної лікарні, однієї із військових частин та обласному центру фізичного здоров’я «Спорт для всіх».

Депутати також погодили передачу зі спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області у державну власність приміщення, в якому нині знаходиться Волинський обласний адміністративний суд. А з державної власності у комунальну – «Ковельський центр професійно-технічної освіти». На черговій сесії обранці громади мають створити спільну комісію з приймання-передачі освітнього закладу.

Також під час засідання комісії схвалено зміну цільового призначення земельної ділянки під Олицьким замком. Як відомо, раніше тут розташовувалася психіатрична лікарня, тож призначення землі «для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров’я і соціальної допомоги» змінять на «для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування».

Відповідні органи будуть утворені в обласній інфекційній лікарні та в обласній психіатричній лікарні. Таке рішення погодили депутати під час засідання постійної комісії Волиньради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

До склад наглядової ради КП «Волинська обласна інфекційна лікарня» планують включити першого заступника голови обласної ради Юрія Поліщука, депутатів Володимира Бондаря, Людмилу Кирду, Віктора Олійника, Олександра Тиводара та Юрія Валецького, а також начальника управління охорони здоров’я ОВА Юрія Легкодуха, громадських активістів Тетяну Потоцьку та Руслану Вознюк. Наглядову раду КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» сформують депутати обласної ради Микола Буліга, Анатолій Вітів, Андрій Козюра, Світлана Крецу та Ігор Лех, депутат Луцької міської ради Ігор Курілін, начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух, волонтерка та депутатка Луцькради Алла Жупанюк, а також військовослужбовець, учасник бойових дій Ігор Олійник.

До компетенції наглядових рад у лікувальних закладах віднесено затвердження планів розвитку комунального підприємства, погодження та пропозиції щодо зміни статуту і положень, організаційної структури закладу, контроль за діяльністю керівника закладу, виконанням підприємством розпоряджень голови, рішень обласної ради, формування антикорупційної політики та інше.

Наглядові ради будуть утворені терміном на три роки. Остаточний їхній склад буде затверджено на найближчій сесії обласної ради.

Виставку приурочили до 80-ої річниці депортації українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини. У презентації взяли участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, історики, краєзнавці, студенти, а також члени волинського товариства «Холмщина».

Внаслідок переселень і депортацій у 1944–1951 роках рідних домівок було позбавлено близько 750 тисяч українців. В той же час, у 1944–1946 роках із західних областей УРСР перемістили до Польщі майже 790 тисяч поляків та євреїв.

«Гарне українське обійстя, гарна українська родина, яка успішно господарює на своїй землі. І в один момент приходить чужинець та в різний спосіб змушує покинути батьківщину – він залякує, вмовляє, катує. Нинішня війна, яка триває в Україні,– це ланка одного ланцюжка подій. На нашу землю знову прийшов чужинець і позбавив мільйони українців їхніх домівок і звичного життя. Я переконаний, що трагедію, яку ми вшановуємо сьогодні, повинні пам’ятати покоління українців. Ми маємо вміти і могти достойно та з гідністю говорити, правильно трактувати такі події та доводити свою правоту», – зазначив перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

На виставці представлені речі побутового вжитку, які змогли зберегти нащадки депортованих українців. Тут і сорочки з історією поколінь, святині, заховані під палітурками радянської пропаганди, врятовані речі з унікальними орнаментами, родинні альбоми як свідчення втрати дому та багато скринь, в яких українці вивозили своє майно.Найвизначнішою пам’яткою, яку вдалося зберегти депортованим українцям, стала чудотворна ікона Холмської Божої Матері. Її з польського міста Холм під час операції «Вісла» на Волинь змогла перевезти і таємно багато десятиліть поспіль зберігати родина Коробчуків. У 2000-му році після реставрації образ передали до музейних фондів, де вона зберігається і дотепер.

«Мої батьки пережили 2 депортації. Бо мама народилася у 1920 році в Московській губернії, а батько в Казані. Малесенькими їх повернули до Польщі, додому. І от друга депортація. Наші батьки були настільки налякані тим, що з ними зробили під час депортації поляки, що боялися про це розказувати навіть уже дорослим дітям. В мене в трьох селах в Польщі – могили рідних. В селах, які були спалені в одну добу – Ласків, Мождринь і Сагринь. І це було величезною трагедією для кожного, хто зміг пережити ті страшні події», – пригадує очільниця волинського товариства «Холмщина» Ніна Бачинська.

Нині у Верховній Раді України уже 4 рік на розгляді перебуває законопроєкт 2038 про визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово виселені з території Польщі. Його автором є народний депутат від Волині Вячеслав Рубльов. Документ пройшов перше читання та готовий до другого. Нащадки депортованих українців сподіваються, що їхню трагедію врешті визнають на законодавчому рівні.

«Троянди ростуть із небес» – так називається перший поетичний доробок депутата Волиньради Івана Мирки. На презентацію прийшли заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, рідні, друзі, колеги поета.

Найперше присутні вшанували пам’ять захисників, які поклали життя, боронячи країну від російських окупантів. Потому автор розповів про історію написання віршів та поділився тим, що стало його натхненням. Іван Мирка зазначив, що до збірки увійшли понад 280 поезій, написаних у період з 1997 по 2024 роки.

«Іван Мирка – молодий, амбітний депутат обласної ради, який знаходиться в пошуку себе у творчості. Його постійний творчий неспокій дав можливість випустити в світ збірку творів, яку, впевнений, оцінять шанувальники поетичного мистецтва», – зазначив Григорій Пустовіт.

Відділення поліції №2 міста Горохів Луцького районного управління ГУНП відтепер також обладнане системою Custody Records. Участь у відкритті чергового оновленого поліцейського офісу взяли заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, заступник начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України Володимир Захаренко, заступник начальника ГУ НП в області Віталій Ковальчук, правозихисники та місцева влада.

Представник НПУ Володимир Захаренко зауважив, що це вже десятий територіальний підрозділ поліції на Волині, де впроваджується електронна фіксація всіх дій із затриманими особами та 110 такий відділок в Україні. «Система Сustody Records найперше покликана забезпечити дотримання прав громадян на території обслуговування поліцейського підрозділу. А оскільки ми прямуємо до Євросоюзу, це має стати вагомим аргументом для європейської спільноти під час прийняття доленосного для України рішення», – наголосив він.

Заступник очільника поліції Волині Віталій Ковальчук анонсував, що вже найближчим часом система Custody Records буде впроваджена повсюдно в області, аби всі без винятку територіальні підрозділи поліції відповідали європейським стандартам і гарантували безпеку та комфорт громадянам. «Новації, які ми запроваджуємо, вказують, що поліція з народом, поліція відкрита і хоче якомога якісніше надавати поліцейські послуги волинянам. Усе це задля того, щоб захистити громадян від можливих неправомірних дій правоохоронців і убезпечити наших співробітників від неправдивих звинувачень з боку затриманих», – зазначив він.

Поліцейські також висловили вдячність Горохівській міській територіальній громаді за конструктивну співпрацю та співфінансування робіт з модернізації та оснащення місцевого підрозділу поліції.

В оновленому приміщенні відтепер є кімнати для прийому громадян, перебування з дітьми, спілкування із захисником, проведення слідчих дій тощо. Окрім цього будівля відповідає усім нормам безбар’єрності – встановлено автоматизований підйомник для людей на кріслах колісних, облаштовано вбиральню для маломобільних груп громадян.

Заступник голови облради Григорій Пустовіт зауважив, що і керівництво, і депутатський корпус завжди радо вітають якісні зміни в правоохоронних підрозділах. «Країна, яка рухається у європейське майбутнє, має доводити це на практиці. І саме такі дії демонструє волинська поліція, яка постійно зазнає якісного оновлення. У цьому відділку все продумано до дрібниць, все прозоро та відкрито, аби ні у затриманих, ні в поліцейських не виникало бажання відступити від закону. Ця система вносить в життя правила, які мають бути однаковими для всіх», – підкреслив Григорій Пустовіт.

Під час відкриття присутнім також наочно продемонстрували увесь процес затримання й допиту уявного правопорушника: від інтерв’ювання до поміщення в ізолятор тимчасового тримання.

На запрошення польської сторони участь у найбільшій в Центральній та Східній Європі конференції взяли голова Волиньради Григорій Недопад, депутат Ігор Лех та очільник Ковельської районної ради В’ячеслав Шворак.

Понад три десятиліття традиційний економічний форум у Карпачі збирає відомих політиків, авторитетних економістів, соціальних лідерів з усього світу на дискусії з актуальних питань та викликів Центральної і Східної Європи. Цьогоріч – майже 6 тисяч учасників, українська делегація налічує дві сотні представників – це парламентарі, лідери місцевого самоврядування, бізнесмени, громадські діячі.

У програмі конференції – численні дебати, пленарні засідання та дискусійні панелі: інвестиції в сталий розвиток; створення екологічного майбутнього; охорона здоров’я; цифрова трансформація Європи, в тому числі штучний інтелект, його роль у сучасному житті, а також можливі проблеми. Обговорили на форумі і тему війни в Україні, її вплив на міжнародну безпеку та політику, а ще панелі, присвячені процесам реконструкції в Україні. У рамках форуму презентовано звіт Фонду Інституту східних досліджень «Аналіз польсько-українських відносин за президентства Володимира Зеленського: політика, економіка, безпека, перспективи розвитку» та оприлюднено «Звіт Варшавської школи економіки SGH та Економічного форуму 2024» – ґрунтовне наукове дослідження стану економіки Польщі та країн Центральної і Східної Європи.

Перспективи співпраці між органами місцевого самоврядування для регіонального просування, – такою була тематика панельної дискусії, одним зі спікерів якої виступив голова Волинської обласної ради Григорій Недопад. Йшлося, зокрема, про взаємодію місцевих органів влади щодо створення туристичного брендингу як засобу більш ефективного просування туристичного потенціалу та культурної спадщини регіонів. «Волинь – не індустріальна область, але з багатою історичною та культурною спадщиною, а також мальовничим та унікальним біорізноманіттям, тому розвиток туризму ми визначили як один з пріоритетних напрямків. «Волинь унікальна» – це наш туристичний бренд, який об’єднав основні туристичні магніти краю. Власні промоційні бренди уже створено як громадами – Луцьк, Володимир, Ковель, Олика, Шацьк, так і окремими локаціями – це музеї-садиби Косачів і Стравінського, еко-парк «Аміла», національний природний парк «Прип’ять-Стохід», Жидичинський монастир. Ми також маємо досвід напрацювання спільних туристичних брендів із нашими польськими партнерами у рамках транскордонного співробітництва – це музейні простори і озерна рекреація», – розповів Григорій Недопад.

Принагідно він вказав на виклики і проблеми, пов’язані з розвитком туристичної індустрії. «Коли гинуть люди, і немає жодного безпечного регіону через ракетно-бомбові атаки, важко щось планувати. Окрім того питання й у ресурсних спроможностях на розвиток туристичної інфраструктури, реставрацію пам’яток. Але я переконаний, що це перспектива післявоєнної відбудови. Додаткові можливості ми також бачимо у грантовій діяльності та програмах міжнародної підтримки», – зазначив голова Волиньради.

На розгляд було винесені кадрові питання, міжнародна співпраця вишу, наукова робота академії та результати вступної кампанії. Засідання очолила ректорка закладу, депутатка обласної ради Людмила Стасюк. В онлайн-форматі до засідання долучилися голова Волиньради Григорій Недопад як член вченої ради АРТІП та депутат Верховної Ради України Вячеслав Рубльов.

«Акцентую увагу наших викладачів та науковців на безпековій ситуації в закладі, а також на залученості працівників та студентів до допомоги нашій армії та нашій країні. Впевнена, що в новому навчальному році в нас буде багато здобутків та перемог», – розпочала засідання вченої ради ректорка академії Людмила Стасюк.

Вчена рада академії оновила свій склад, затвердила зміни в організаційній і штатній структурі академії. Цьогоріч членом вченої ради та доцентом кафедри права та економіко-фінансової безпеки став парламентар Вячеслав Рубльов.

Під час засідання також обговорили питання міжнародної співпраці викладацького і студентського колективів. Тут планують працювати не тільки щодо обміну студентами та викладачами, а й розвитку транскордонної співпраці. За словами проректора з міжнародної співпраці та розвитку Івана Панкевича, академія уклала договір про співпрацю із Замойською академією Республіки Польща.

«Наші випускники уже працюють в різних медзакладах Волині – десятеро працевлаштовані у центрі реабілітації учасників бойових дій, в Ратнівській лікарні та інших. Можемо стверджувати, що наші студенти можуть отримати достойну роботу та розвиватися у вибраній ними професії», – підкреслила Людмила Стасюк.

Особлива гордість закладу – студенти, які стали переможцями міжнародних спортивних змагань. Так, випускник академії Олександр Колодій є чемпіоном Дефлімпійських ігор та вчетверте став чемпіоном світу, випускники Іван Банзерук, Марія Повх та Марія Сахарук брали участь у цьогорічних Олімпійських іграх. «В 2023 році наші випускники були й учасниками Європейських ігор і гарно себе проявили. Нам є ким пишатися», – розповів старший викладач кафедри освітньо-педагогічних наук, директор Волинського обласного центру здоров’я «Спорт для всіх» Олександр Хриплюк.

Наразі в академії ще триває вступна кампанія, тож її підсумки підбиватимуть пізніше, проте, зазначають: цьогоріч на кожній спеціальності був чималий конкурсний відбір.

Таким був порядок денний засідання постійної депутатської комісії з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму. Участь у роботі комісії також взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, заступник керуючого справами виконавчого апарату ради Юрій Ройко, керівники профільних структурних підрозділів облвійськадміністрації.

Звіти про виконання обласних цільових програм у сферах туризму, національно-патріотичного виховання, молодіжної політики та фізкультури і спорту стосувалися періоду минулого року. Так, доповідаючи про реалізацію Програми розвитку туризму у Волинській області на 2022-2026 роки, директорка департаменту економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів ОВА Вероніка Бальбуза зазначила, що замість запланованих на 2023 рік майже 7 млн грн, на заходи програми з обласного бюджету було виділено лише 200 тис. грн. Їх спрямували на: облаштування доступності музею Волинської ікони для осіб з інвалідністю; участь у туристичних, міжнародних, національних та регіональних виставках-ярмарках заходах; виготовлення друкованої продукції про туристичні можливості області; організацію туристично-реабілітаційних турів для військовослужбовців. Окрім того, за рік, що минув, без залучення коштів було узагальнено реєстри туристичних даних по 54 громадам області та сформовані електронні бази екскурсоводів, гідів, перекладачів, інших фахівців у сфері туризму Волинської області.

Минулого року в рамках обласної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2021-2025 роки було проведено 13 заходів, на що з обласного бюджету спрямували 430 тис. грн. Йдеться про вишкіл із покращення військових навичок молоді «Військово-патріотична ініціатива «Центр базової військової підготовки “Рекрут”», військово-патріотичний табір «Повстанець», щорічний зліт ветеранів ОУН-УПА та молодіжних громадських організацій патріотичного спрямування у вишкільно-патріотичному таборі відродження українського духу «Вовчак», пластовий табір «Велика гра», міжобласний наметовий національно-патріотичний табір «Волинська Січ» та інші. Про це розповіла керівниця відділу молоді департаменту культури, молоді та спорту ОВА Анна Герасимюк. Під час обговорення депутатка обласної ради Яна Гончарук зауважила, що вкрай важливо до подібних заходів залучати молодь з числа внутрішньо переміщених осіб задля вивчення історії і традицій Волинського краю та кращої їх інтеграції.

550 тисяч з обласного бюджету минулоріч передбачалося для цільова соціальна програма «Молодь Волині». Переважна більшість асигнувань була спрямована на проведення базових тренінгів. Зокрема, за Програмою «Молодіжний працівник», які мають на меті підвищити теоретичні знання та практичні навички молодіжних лідерів з формування та реалізації обґрунтованої молодіжної політики та їх залучення до громадянського політичного життя; по створенню молодіжних центрів і просторів; «Школа управління»; «Стартапи та відкриття власної справи», «Профорієнтація» тощо. Анна Герасимюк зазначила, що упродовж 2023 року в громадах області також було створено три молодіжних центри. Депутат Андрій Мельник вніс пропозицію одне із виїзних засідань профільної комісії присвятити ознайомленню з роботою новостворених молодіжних середовищ.

Про виконання у 2023 році обласної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту доповідала заступниця керівника департаменту культури, молоді та спорту ОВА Тетяна Грицук. Фінансовий ресурс обсягом у 63 мільйони гривень було розподілено на такі основні напрямки: утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл – 33 млн грн; підтримка та розвиток олімпійського, паралімпійського та дефлімпійського спорту, в тому числі і виплата одноразових стипендій цій категорії спортсменів – понад 7,5 млн грн; фінансування закладів мережі «Спорт для всіх», центру «Інваспорт», ШВСМ та підтримка обласних організацій фізкультурно-спортивних товариств – 14,3 млн грн; на організацію та проведення спортивно-масових заходів – майже 10 млн грн. Голова депутатської комісії Віктор Галан-Влащук зазначив, що 2023 рік був чи найкращим у сенсі забезпечення для фізкультурно-спортивної галузі краю з часів незалежності і загалом відзначив високу інтенсивність спортивного життя Волині.

Після уточнюючих питань члени комісії ухвалили у висновках взяти усі звіти про виконання цільових обласних програм до відома. Окрім того комісією погоджено нову редакцію Положення про стипендії для видатних діячів і ветеранів фізичної культури та спорту Волинської області і рекомендовано сесії обласної ради затвердити відредаговану версію. Зміни торкнулися конкретизації параметрів відбору, зокрема, при визначенні кандидатур на призначення Стипендій перевага надається тим, хто відзначений державними нагородами, почесними званнями, спортивними званнями, пропрацював в галузі фізичної культури і спорту понад тридцять років, а також непрацюючим та одиноким. Також посилюється персональна відповідальність суб’єктів подання в частині підготовки документів та дотримання умов Положення.

Таку тематику має наукова, історико-краєзнавча конференція, яка упродовж двох днів триватиме на Волині. Участь у її відкритті взяв перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Один із організаторів заходу, доктор історичних наук, професор ВНУ ім. Лесі Українки Анатолій Шваб зауважив, що заявлена тема конференції мотивує переусвідомити складні та малодосліджені сторінки середньовічної історії України. «Ми маємо на меті дати новий погляд або принаймні розширити значення цієї події у тогочасній історії, допомогти зрозуміти природу формування централізованих держав, які на той час утворювалися, роль і місце Волинської і Галицької земель у цьому процесі, а також окреслити їх взаємовідносини із на той час столичним Києвом та сусідніми територіями, які населяли різні племена», – зазначив він.

Так, упродовж конференції науковці, історики та краєзнавці, ділитимуться історіографією та джерелознавчими дослідженнями таких тем, як: Волинь і Галичина за доби Романовичів; військова історія обох земель; археологічні джерела дослідження Волинської та Галицьких земель; відгомін княжої доби на Волині тощо.

Учасники конференції також вшанували провідного волинського археолога та краєзнавця, дослідника княжої Волині, доктора історичних наук, професора Михайла Кучинка, який днями відзначив свій 85-ти літній ювілей та 60-річчя наукової діяльності.

Перший заступник голови облради Юрій Поліщук, який також є вихованцем професора, вручив ювіляру почесну грамоту обласної ради за сумлінну історико-дослідницьку діяльність, високий професіоналізм, відданість справі та вагомий особистий внесок у розвиток краєзнавства Волині. Він також переказав слова вітань від голови обради Григорія Недопада та депутатського корпусу. «Ви присвятили усе своє життя вивченню давнього побуту та пошуку слідів людського суспільства. Водночас, ви і самі залишили помітний слід в дослідженні історії України та нашого волинського краєзнавства. Адже саме вам належить ґрунтовне вивчення Волині княжої доби в контексті соціально-економічних і культурних досягнень того часу, особливостей розвитку її як порубіжжя із центрально-європейськими державами, а також її специфіки. Це надзвичайно важлива, об’ємна та багатопланова тема, яка була під силу такій потужній особистості, як Михайло Кучинко», – наголосив він.

З цієї нагоди колектив закладу та його підопічних привітали заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, народний депутат України Вячеслав Рубльов, представники міської влади та профільних управлінь ОВА.

Горохівський психоневролгічний інтернат – установа, де пожиттєво мешкають чоловіки зі складними ментальними і фізичними розладами, непростими долями, і які потребують постійного стороннього догляду на всіх етапах надання соціальних послуг. Сьогодні тут понад півтори сотні підопічних, в тому числі й евакуйовані з Покровського психоневрологічного інтернату на початку повномасштабного вторгнення.«Наш заклад – це про догляд і турботу, де люди відчувають повагу та розуміють власну гідність. За всю історію існування тут отримали прихисток 1647 осіб», – розповіла директорка інтернату Юлія Ковальчук.

Аби підопічні могли себе реалізувати, в інтернаті діють реабілітаційні гуртки: співочий «Веселка», літературний та драматичний, гри на музичних інструментах, гpyпа «Здоров’я» та «Умілі руки», клуб любителів настільних iгop та шанувальників книги. Заклад постійно удосконалюється та розвивається. В минулому році тут відкрили відділення паліативного догляду, де облаштували цілодобовий медичний пост, три палати, обладнані сучасним устаткуванням для спостереження за станом тяжкохворих.

«Сьогодні в закладу ювілей – 70 років. Але за кожним роком і днем– титанічна праця і милосердя працівників, які дарують піклування, добро, тепло своїм підопічним. Ви створили тут прекрасні умови для людей, які опинились в складних життєвих обставинах чи на самоті перед хворобою і світом . Ви наповнюєте їх життя змістом, даруєте їм відчуття родини і дому. Ваша робота – на межі подвигу», – звернувся до персоналу закладу Григорій Пустовіт. Він також відзначив почесними грамотами обласної ради за сумлінну працю, професійність та вагомий внесок у надання якісних соціальних і медичних послуг підопічним з особливими потребами трьох працівників інтернату.

До привітань долучився також і парламентар Вячеслав Рубльов. Він пригадав, які побував тут вперше та зазначив, що за 15 років заклад змінився до невпізнаваності. «Тут створили найкращі умови для підопічних, і це не лише про проживання, а й про різноманітні активності для мешканців інтернату. Особлива подяка директорці закладу Юлії Ковальчук, людині доброго серця та щирої душі, яка є головним рушієм змін. Вона і колектив інтернату живуть цією роботою, намагаються знайти усі можливості, щоб покращити умови», – підкреслив Вячеслав Рубльов.