Як мотивувати населення до профоглядів, про епідемічне благополуччя, безоплатне ендопротезування та поширення донорства йшлося під час колегії управління охорони здоров’я ОВА. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Проблема профілактики та ранньої діагностики онкопатології колегіальним органом медичних управлінців краю аналізується не вперше. За словами начальника управління охорони здоров’я ОВА Юрія Легкодуха, вжиті заходи хоч і мають певний ефект, проте ситуація з поширенням раку усе ще невтішна. Упродовж останніх 10 років в області онкозахворюваність та смертність зростають. Серед чоловіків – найпоширеніші злоякісні новоутворення передміхурової залози, серед жіночого населення – рак молочної залози. Як зазначила координаторка групи експертів за напрямком «онкологія» Людмила Бубенова, завдяки широкій інформаційно-роз’яснювальній роботі, навчанню сімейних лікарів ранньої діагностики візуальних форм раку, розширенню скринінгових досліджень на онкопатологію мешканців віддалених населених пунктів пересувною медичною амбулаторією упродовж року вдалося дещо знизити показники захворюваності на окремі види новоутворів. Однак, і надалі гостро стоїть проблема виявлення раку на пізніх стадіях. До прикладу, понад 30% раку грудей, 60% – простати, 87% – легень діагностують уже на 3-4 стадії, коли лікування дороговартісне, важке і малоефективне. Тоді як раннє виявлення онкопатології гарантує 80% виліковування. «Сьогодні медустанови області, в тому числі і райлікарні, мають достатній арсенал сучасного устаткування для обстеження на онкопатологію. Потрібно лише мотивувати і спонукати населення до профілактичних оглядів, аби якомога раніше виявляти недугу. Бо ретельний аналіз кожного занедбаного випадку раку спеціальною комісією засвідчив: найчастіше причина – це зволікання пацієнта, і дуже рідко – провина лікарів», – запевнив керівник обласного центру онкології Юрій Малімон.

Інфекційну захворюваність в регіоні проаналізувала головна Державна санітарна лікарка в області Наталія Янко. За її твердженням, cуттєво зросла кількість сальмонельозу, хронічних вірусних гепатитів, менінгококової інфекції, туберкульозу, а ще таких особливо небезпечних хвороб як лептоспіроз, бореліоз, кліщовий енцефаліт. Епідеміологня також застерегла про ризик виникнення спалаху кору. «З початку року в Україні його діагностовано у 1 400 осіб, переважно дітей, зареєстровано 66 спалахів і 2 летальних випадки», – констатувала Наталія Янко і закликала лікарів до підвищеної настороженості щодо цієї недуги, а також дотримання календаря щеплень.

Обговорили і деякі питання безоплатного ендопротезування за програмою державних медичних гарантій. До переліку закладів, які надають послуги з безоплатного ендопротезування суглобів в області, увійшли: обласна клінічна лікарня, госпіталь ветеранів війни, Ковельське міськрайонне ТМО, Медичне об’єднання Луцької міської територіальної громади, Нововолинська центральна міська лікарня. Прозорість проведення безоплатного ендопротезування пацієнтів повинна забезпечувати електронна черга. Наголошувалося на ретельності її ведення, а також інших електронних реєстрів, оскільки від цього залежатиме, чи залишаться визначені медзаклади у переліку надавачів таких послуг у наступному році.

Йшлося і про потребу розвитку донорства у віддалених районах Волині. За словами медичної директорки обласного центру служби крові Валентини Крам, від початку повномасштабної війни обсяги заготівлі крові значно збільшилися, оскільки її доправляють для потреб сил оборони і безпеки. Між тим, донорство зосереджене переважно в обласному центрі та навколишніх населених пунктах. Тому є сенс масштабувати донації й на інші райони. Оскільки від моменту забору крові до її переробки повинно минути не більше 3 годин, то, з огляду на відстані, для області найбільш прийнятним варіантом вважають не спецавтомобіль, а облаштування ще одного централізованого пункту забору крові у Володимирі.

За результатами моніторингових відвідувань місць несвободи Волинської області відбулась робоча зустріч. Від обласної ради в режимі онлайн участь у засіданні взяли керуючий справами виконавчого апарату ради Віталій Максим’як, начальниця відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери Галина Карнаухова та керівники обласних комунальних закладів.

Представник Уповноваженого з прав людини у місцях несвободи Віталій Нікулін зауважив, що працівники Секретаріату Омбудсмана з прав людини спільно із представниками громадських організацій відвідали 11 місць несвободи. Зокрема, було проінспектовано роботу трьох обласних комунальних закладів: Горохівського психоневрологічного інтернату, психіатричної лікарні та центру соціально-психологічної реабілітації дітей. За результатами візитів були направлені звіти із рекомендаціями для вжиття заходів реагування та усунення виявлених порушень. «Сьогодні ми хочемо спільно обговорити стан виконання рекомендацій та проаналізувати, що вже зроблено, і які заходи заплановані керівниками закладів з усунення виявлених порушень. Хочу нагадати, що основна місія національного превентивного механізму – це попередження катувань, інших форм неналежного поводження, або порушення гідності людини», – зауважив Віталій Нікулін.

«Ми сьогодні маємо можливість обговорити також перепони й недоліки та знайти компромісні шляхи вирішення питань щодо покращення умов перебування у тих чи інших установах. Тому важливо почути кожного із керівників закладів, чи виникали у них проблеми під час виконання рекомендацій. Я розумію, що є брак фінансування і ряд інших моментів, але усі ми маємо одну ціль – стати дійсно європейською і демократичною державою, де права людини в пріоритеті», – додала представниця Омбудсмана у Волинській області Юлія Спас.

Начальниця відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери Галина Карнаухова повідомила, що кожен звіт про результати відвідувань обласних комунальних закладів було детально проаналізовано працівниками виконавчого апарату обласної ради, а також проведено консультації з керівниками, в рамках яких напрацьовані першочергові кроки усунення порушень. «На сьогодні майже всі недоліки, які не потребують значних фінансових видатків, виконані, з боку обласної ради, як засновника закладів, проводиться постійний контроль за ходом цієї роботи», – зазначила вона.

Своєю чергою керівники установ запевнили, що рекомендації уповноважених Омбудсмана будуть враховані з огляду на фінансові та організаційно-практичні можливості.

У презентації новоствореного військово-патріотичного простору реальних навичок у Нововолинському центрі професійної освіти взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад, депутат обласної ради і очільник Наглядової ради освітньої установи Андрій Бокоч, керівники районної та місцевої влади, директори закладів профтехосвіти, військовослужбовці, роботодавці та партнери.

Як розповіла директорка Нововолинського центру профосвіти Валентина Приступа, програмне забезпечення та обладнання відповідно до типового переліку для осередку викладання предмету «Захист України» вартістю 1,7 млн грн закуплено коштом державної цільової субвенції, 130 тис грн співфінансування виділила Поромівська громада, з окремим устаткуванням допомогли меценати і партнери, 700 тис грн – внесок самого освітнього заклад, силами колективу також здійснено ремонтні роботи та розроблено навчально-методичні програми. «Сьогодні з великим інтересом і захопленням тут здобувають теоретичні знання та практичні навички три сотні дітей. Це не тільки наші учні, а й майже 60 старшокласників з Поромівської громади. Спасибі усім, хто долучився до створення», – висловила вдячність Валентина Приступа.

«Такі осередки – не лише потреба сьогодення, це – наше майбутнє. Щиро хочу щоб нашим дітям не довелося застосовувати здобуті вміння на практиці, але маємо бути готовими до захисту країни. Минулого року Волиньрада заснувала комунальну установу «Центр національного спротиву», де працюють фахівці з реальним бойовим досвідом, воїни, які пройшли найважчі ділянки фронту. Тож є сенс у залученні їх до співпраці», – переконаний голова обласної ради Григорій Недопад.

Новостворений осередок – це кілька приміщень з різними функційними зонами: тактична медицина і картографія; сучасний зв’язок і управління БПЛА, лабораторія для виготовлення дронів; стрілецька, тактична, інженерна і хімічна підготовка, а також кімната для зберігання зброї та боєприпасів. Серед обладнання – манекени з програмуванням, яке дозволяє контролювати правильність дій та маніпуляцій при наданні невідкладної меддопомоги, різноманітні муляжі, автоматична і пневматична навчальна зброя, рації, інженерне спорядження, інтерактивна панель, ноутбуки, комп’ютери, мультимедійний проєктор, 3-Д принтер та багато іншого.

Такий же навчально-практичний простір запрацював і в Нововолинському науковому ліцеї. І хоч деяке обладнання усе ще очікують від постачальників, займатися у тирі та опановувати пілотування ліцеїсти готові навіть у позаурочний час, – стверджує директорка Інна Хільковець. Принагідно голова обласної ради Григорій Недопад поцікавився безпековою складовою освітнього середовища та нагальними потребами. Керівниця ліцею розповіла: облаштовано два укриття – в навчальному корпусі з можливість повноцінно проводити заняття та в гуртожитку, де обладнано спальні місця. Є два джерела альтернативного живлення на випадок знеструмлення, завершено роботи із блискавкозахисту. З невирішених питань Інна Хільковець назвала переобладнання зовнішнього входу і фойє відповідно до протипожежних вимог, а також огородження території. Григорій Недопад рекомендує сформувати бюджетний запит, аби потрібна сума була передбачена в обласному бюджеті на 2026 рік.

Сьогодні команда столичного благодійного фонду відвідала обласну комунальну установу, аби переконатися, що надіслане устаткування слугуватиме потребам дітей зі складними діагнозами. Від імені засновника меценатам і доброчинцям подякував заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Кондиціонери, функціональні ліжка, електричний підйомник для переміщення маломобільних дітей, приліжкові тумби, кушетки, а також спеціальні парти з урахуванням функціональних особливостей – це те, що склало основу благодійної допомоги від «ТІКО». Заступниця керівника установи з медичної роботи Тетяна Віговська зазначила, що таке устаткування було вкрай потрібне для запровадження нових медичних і соціальних послуг у процесі трансформації сиротинця у центр реабілітації дітей з інвалідністю. «Ми першими в країні пропонуємо нову послугу – тимчасовий перепочинок для батьків, які виховують діток з важкими вадами. Упродовж року на 24 дні готові взяти на себе повний догляд і медичний супровід таких дітей, щоб і родина могла за цей час відновити свої сили. Вже створили відповідне відділення, а благодійний фонд «ТІКО» допоміг його обладнати медичними і функціональними меблями та системою кондиціонування. А спеціальні парти – це для нашого відділення денного догляду, в якому діти з інвалідністю 4-5 годин на день проходитимуть реабілітацію, адаптацію і навчання», – розповіла Тетяна Віговська, демонструючи благодійникам яким чином слугуватиме їхня допомога.

Засновник благодійного фонду «ТІКО» Андрій Потійко зауважив, що до чималої кількості напрямків доброчинної діяльності з початком великої війни вони додали допомогу війську та дитячим інституційним установам: «Волинський будинок дитини став 11, яким ми опікуємося. Нам добре відомо, яка це титанічна праця – піклуватися про знедолених, осиротілих, зі складними діагнозами дітей. Цю роботу ваш персонал виконує цілодобово. Допомагаючи, ми прагнемо зробити комфортнішим перебування дітей і полегшити працю персоналу».

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт висловив вдячність за підтримку команді благодійного фонду від імені засновника комунальної установи: «Спасибі за ваші чуйність, добре серце, за те, що турбуєтеся про найуразливіших. Кожен такий благочинний акт робить наше суспільство гуманнішим, відповідальнішим, кращим. Нехай усі ваші добрі справи будуть оцінені і Богом, і людьми».

Керівник установи Віктор Максимюк відзначив благодійників, а також 18-ох меценатів, які долучилися до фінансування допомоги, подяками. «Без вашої підтримки ми б не змогли зробити максимум для наших дітей, які обділені не тільки долею, а й відверто кажучи, часто і батьками. Для наших підопічних – це не лише матеріальна допомога, це – віра у майбутнє», – запевнив директор.

Ці питання стали предметом розгляду на черговому засіданні Регіональної координаційної ради з питань громадського здоров’я. Участь у роботі консультативно-дорадчого органу взяв заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Завідувачка санітарного-карантинного відділу ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» Валентина Новачевська повідомила, що епідемічна та епізоотична ситуація зі сказу на Волині залишається напруженою. Так, з початку року в області зареєстровано близько 2 тисяч звернень з приводу покусів чи ослинення тваринами, з яких понад 30% – це діти. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року кількість звернень зросла на 10%. «Загалом в області з початку року виконано понад 5 тисяч щеплень. Запасів вакцини на регіональному складі залишилося менше 300 доз, що орієнтовно вистачить до кінця вересня. Наступне централізоване постачання очікується не раніше грудня 2025 року. Окрім того, відсутній антирабічний імуноглобулін», – наголосила вона.

Відтак, Валентина Новачевська звернулась до членів координаційної ради з проханням рекомендувати органам місцевого самоврядування закупівлі антирабічних препаратів здійснювати коштом місцевих бюджетів. Крім того профільне управління ОВА здійснюватиме контроль та моніторинг потреб у вакцинах та імунобіологічних препаратах у медичних закладах. А Держпродспоживслужбі в області рекомендовано активізувати заходи з вакцинації свійських тварин проти сказу і посилити контроль за популяцією диких тварин.

Своєю чергою начальник ГУ Держпродспоживслужби в області Володимир Коваль зауважив, що на ці цілі область повністю забезпечена відповідною вакциною, втім головна проблематика полягає у подальшому збільшенні популяції лиса. «Пероральною вакцинацією ми покриваємо лише 75% площі області. Якщо у довоєнний час ми мали змогу проводити її за допомогою літаків – з повітря, то сьогодні виключно з використанням людського ресурсу, в умовах обмежень по території проведення вакцинації», – зауважив він.

Представники Держпродспоживслужби також повідомили, що з огляду на заборону полювання, а відтак збільшення популяції диких тварин, які переносять сказ, буде ініційоване проведення екологічної комісії обласної ради з метою комплексного обговорення питання, зокрема в частині збільшення кількості єгерів, оскільки відстріл тварин на разі проводить виключно єгерська служба.

«Екологічна комісія комплексно проаналізує ситуацію та схвалить найбільш оптимальні висновки. Питання відстрілу диких тварин ми обговорювали і у минулому році, але проблема досі актуальна і вирішити її виключно силами єгерської служби не вдасться. Тому, профільна депутатська комісія буде намагатися знайти варіанти вирішення, які будуть прийнятними для кожної окремої територіальної громади, враховуючи її особливості», – зауважив заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Члени Регіональної координаційної ради з питань громадського здоров’я також схвалили регіональну стратегію з контролю над тютюном у Волинській області на 2025-2028 роки та план заходів з її реалізації. Заступниця гендиректора ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» Надія Костирка зауважила, що вживання тютюну є фактором ризику поширення багатьох онкологічних, серцево-судинних та хронічних респіраторних захворювань. «Внаслідок хвороб, спричинених курінням, щороку в Україні помирають 130 тис. громадян, що становить 12% від загальної смертності. Люди, які не курять, але піддаються пасивному курінню вдома чи на роботі, мають збільшений ризик розвитку серцевих захворювань на 25–30% і ризик інсульту на 20-30%», – зазначила вона.

Так, результатом реалізації стратегії в області має стати посилення заходів з нагляду та контролю за дотриманням чинного антитютюнового законодавства; інформаційно-просвітницька робота серед населення щодо відповідальності за продаж тютюнових виробів неповнолітнім; підвищення обізнаності населення про шкідливий вплив на здоров’я вживання тютюнових виробів, використання пристроїв для куріння, впливу пасивного тютюнопаління; зменшення поширеності куріння серед населення; збільшення кількості заходів з допомоги у відмові від куріння шляхом надання кваліфікованої медичної допомоги.

Це та інші питання стали предметом розгляду під час традиційної оперативної наради при начальникові ОВА. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Про медичне забезпечення та доступність послуг для військовослужбовців і ветеранів за програмою медичних гарантій в закладах охорони здоровʼя області доповів начальник профільного управління Юрій Легкодух. За його словами, стаціонарна, амбулаторна і первинна медична допомога надається у 57 комунальних лікарнях громад та спроможної мережі. «Військовослужбовці та ветерани отримують медичну і реабілітаційну допомогу за всіма, а це більше 60, напрямами програми медичних гарантій, обслуговуються вони першочергово та позачергово. Цьогоріч стаціонарно проліковано більше 18 тисяч осіб зазначених категорій, з початку війни – понад 70 тисяч», – зазначив посадовець. Юрій Легкодух переконаний, що в умовах продовження війни є потреба у розширенні мережі закладів для надання реабілітаційної допомоги, а також розбудови системи психологічної допомоги. Окрім того, в області впроваджується пілотний проєкт із безоплатного зубопротезування військовослужбовців. Цьогоріч таких послуг надано на суму 13 млн грн. І цей напрямок теж потребує масштабування щонайменше на кожну кластерну лікарню. Також область включена в проєкт МОЗ/USAID Rehab4U з підготовки сімейних лікарів до роботи з ветеранами. А в медустановах вже працюють 9-ро фахівців із супроводу ветеранів.

Йшлося під час наради і про використання державних цільових субвенцій на забезпечення якісного освітнього процесу за проєктом «Нова українська школа» та протипожежний захист. За твердженням керівниці управління освіти та науки ОВА Наталії Матвіюк, цього року Волинь отримала 80 млн грн субвенції з держбюджету на придбання устаткування та обладнання для шкіл у 36 громадах. «5,5 млн грн з цієї суми вже освоєно, ще на 23 млн укладено договорів, решта громад лише будуть оголошувати тендери, 2 конкурси не відбулися», – зазначила посадовиця. Також понад 18 млн грн виділено з держбюджету для облаштування протипожежної системи в освітніх закладах. Однак, з цієї суми розподілили менше 10 млн грн серед 19 шкіл. Причини такої ситуації Наталія Матвіюк пояснила тривалою процедурою спрямування співфінансування з бюджетів громад, а також значною його часткою – 50%. Начальник ОВА Іван Рудницький наполягає на активізації роботи на усіх рівнях задля того, аби цільові державні субвенції були використані вчасно я в повному обсязі.

Про заходи з впровадження в області Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні розповіла начальниця служби у справах дітей Алла Онищук. За її твердженням, Волинь – у лідерах за кількістю охоплених сімейними формами виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування – це 98% від загальної кількості цієї категорії. Функціонують 45 будинків сімейного типу та 58 прийомних сімей. А от зі створенням патронатних сімей, де діти знайдуть тимчасовий прихисток і піклування, справи значно гірші. В області таких діє лише 8 і ще дві підготовлено, попри те, що держава фінансово підтримує громади, які розвивають родинні форми виховання. Іван Рудницький зауважив, що служба у справах дітей повинна активніше комунікувати з громадами на місцях, аби надавати як інформаційну так і організаційну підтримку цього процесу. Що ж до реформи інтернатних закладів, то за словами Алли Онищук, зараз триває детальний аналіз причин, через які діти опинилися в інституційних закладах, відповідно до результатів будуть залежати конкретні рішення.

Знаменній даті приурочили презентацію документального фільму про монастир та парафію, прем’єру п’єси християнського аматорського театру, концерт національної капели бандуристів, а також подячну архієрейська Божественну літургію. Урочисте богослужіння з нагоди свята відвідав заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

«Відновлення діяльності греко-католицької парафії та монастиря – справжнє Господнє диво, адже в часи поневолення українського народу ця церква була під забороною. Нині ж при монастирі функціонують недільна школа, художня студія, два хори та активно відроджується духовність. В час війни спільні молитви неабияк надихають та допомагають і мирним громадянам, і нашим воїнам», – зазначив Григорій Пустовіт.

В результаті Берестейської унії 1596 року, яка об’єднала частину православної еліти з Римом, була утворена греко-католицька церква, і Луцька єпархія стала однією з перших її структур на Волині. В часи панування Російської імперії у 1828 році греко-католицьку єпархію було ліквідовано, а храми та парафії приєднали до православної юрисдикції. В колишній будівлі Василіанського монастиря, яка знаходиться на вулиці Йова Кондзелевича і є однією із найстаріших мурованих будівель міста, заселили людей. Нині – це музей Луцького братства та житловий будинок.

З початком української незалежності свою діяльність відновила і греко-католицька церква. У 1995 році у Луцьку отці Василіяни почали зведення монастиря та собору. Нині тут вже споруджено монастир, святилище, та нижній храм, який освятили у 2008 році.

До роботи колегіально-дорадчого органу долучився перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Виклики, які стоять перед закладами фахової передвищої освіти у час війни, та можливості формування стійкості і безпечного середовища для здобувачів освіти і колективів закладів – такими були ключові теми обговорення. Очільниця Волинського медичного інституту Тетяна Пастрик зазначила, що в нинішніх умовах керівники закладів освіти не лише адмініструють освітні процеси, а й створюють простір, де формуються фахівці, які здатні гідно відповісти на виклики сьогодення. «Ми маємо хороші технології, зберігаємо зв’язки з іншими закладами, а також працюємо над психологічною стійкістю та згуртованістю наших студентського та педагогічного колективів», – наголосила Тетяна Пастрик.

До процесу удосконалення закладів фахової передвищої освіти, а також формування регіональної освітньої політики активно долучається і Волиньрада. «Ми швидко реагуємо на зміни, які впроваджує держава, і звертаємося в інтересах наших закладів до держави задля коригування завдань, які постають перед освітніми установами. В нинішніх умовах нас єднає одна мета: виховання фізично здорового, патріотичного та високопрофесійного громадянина України», – зазначив Юрій Поліщук. Він також підкреслив, що обласна рада підтримує студентів, молодих науковців та викладачів, зокрема у 2008 році було започатковано Премію за заслуги у сфері науки, а у 2020-му – щорічної стипендії для молодих вчених. Нині у кожній номінації їх отримують по 5 представників наукового середовища.

Під час засідання члени ради директорів закладів фахової передвищої освіти також обговорили питання вдосконалення якості освітнього процесу, модернізації закладів, розбудови профільної освіти та надання першої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.

Про реалізацію державної Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання у сімейному оточенні на 2024-2028 роки йшлося під час робочої наради, ініційованої начальником ОВА Іваном Рудницьким, із керівниками закладів, які здійснюють цілодобовий догляд дітей та профільних управлінь. Від Волиньради участь в обговоренні взяли заступник голови Григорій Пустовіт і очільник бюджетної комісії Орест Маховський.

Іван Рудницький зауважив, що реформа інституційного догляду – це визначений державою пріоритет, а відтак на рівні області та громад мають бути здійснені конкретні дії, аби кожна дитина росла в сім’ї, а не в інституції. «Державна політика у сфері захисту прав дітей спрямована на відхід від інтернатних закладів та розвиток сімейних форм виховання. Окрім того, такий підхід – це й наближення до стандартів Євросоюзу», – підкреслив він.

Зокрема зазначалося, що в області функціонує 12 таких закладів. Це і спеціальні школи з пансіонами, і навчально-реабілітаційні центри, і заклади спеціалізованої та загальної середньої освіти. «Оскільки діти, які перебувають в пансіонах наших освітніх закладів, вважаються відірваними від сімейного оточення, то згідно з європейськими нормами та конвенцією ООН, ми маємо забезпечити цим дітям право на сім’ю», – зауважила заступниця начальника управління освіти і науки Наталія Даньків.

Під час наради обговорили напрямки роботи, аби в перспективі зменшити кількість дітей, котрі цілодобово перебувають та виховуються в інтернатних закладах. «Відповідно до положень про пансіон, заклад повинен повідомляти службу у справах дітей про батьків, які не цікавляться дітьми і не забирають їх на вихідні. Дитина має право бути в пансіоні не більше чотирьох вихідних і одного святкового дня на місяць. Мусимо виконувати законодавчі норми, хоча я погоджуюсь з тим, що не кожну дитину можна безпечно повернути додому», – зауважила очільниця Служби у справах дітей Алла Онищук.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт наголосив на необхідності збереження фахівців, які працюють в інституційних закладах. «Ми повинні думати ще про один аспект – це колективи, де працюють фахівці високого рівня. Тому в процесі реформи не варто забувати про спеціалістів зі значним досвідом роботи, яких ми потім за потреби не знайдемо. Варто висловити вдячність кожному такому фахівцю, який працює зі складним контингентом дітей, виконуючи значний об’єм роботи і отримуючи мізерні зарплати», – зауважив він.

Крім того, позицію обласної ради, як представників засновника обласних комунальних закладів, де діти перебувають на цілодобовому утриманні, озвучив голова бюджетної комісії Орест Маховський. «На нашу думку, треба підходити не з позиції функціонування закладу як такого, а детально проаналізувати ситуацію по кожній родині – матеріальний і побутовий стан, сімейні та психологічні обставини. Це одна складова. Наступний фактор аналізу – на рівні територіальної громади. Наприклад, Заболоттівська і Головненська спеціальні школи розташовані в малобюджетних громадах, де не багато шкіл, які би пропонували таким дітям адекватну освіту із супроводом асистента викладача і з відповідною корекцією спеціалістів. Тому варто з’ясувати готовність місцевих освітніх закладів до запровадження інклюзивних класів. І третя складова – це якість і рівень роботи соціальних служб у громадах. У кожній громаді має бути фахівець із соціальної роботи та роботи з дітьми, і якщо батьки не виконують своїх обов’язків і «скидають» дитину на інтернатний заклад, то варто вирішувати питання в юридичній площині. Ми однозначно підтримуємо політику сімейного виховання, але ці три фактори, на нашу думку, сьогодні ускладнюють процес деінституалізації. Тому спільно маємо ці питання опрацьовувати», – зауважив він.

За результатами обговорення очільник ОВА доручив відповідним відомствам вивчити ситуацію по кожному закладу стосовно контингенту дітей, які знаходяться на цілодобовому утриманні, аби з’ясувати, чи є можливість безпечного повернення дитини в сім’ю. Йшлося і про придбання шкільних автобусів для інтернатних установ, аби довозити вихованців на ночівлю додому.

У них беруть участь близько 70 спортсменів з синдромом Дауна із 10 областей України. Привітав учасників голова обласної ради, президент Федерації легкої атлетики Волині Григорій Недопад.

Організаторами спортивного дійства виступили благодійна організація Карітас-Спес Луцьк. Змагання присвятили пам’яті волинського спортсмена Миколи Стасюка. Він був інвалідом з дитинства II групи (ДЦП), чемпіоном України з метання списа.

«Вітаю учасників спеціальної олімпіади на святі спорту. Рожищанин Микола Стасюк, якому приурочені змагання, наша гордість – його досягнення у спорті надихали. Він був щирою і доброю людиною, яку знали і любили. Дякую, що ви пам’ятаєте про нього і вшановуєте через спортивне дійство. Радію, що на ці змагання приїхало так багато учасників, і впевнений: ви усі є переможцями, бо перемогли свої страхи і прагнете нових досягнень», – звернувся до учасників Григорій Недопад.

Спортивне дійство почалося із внесення олімпійського вогню. Його на арену стадіону «Авангард» урочисто винесли спортсмени спільно з канцлером Луцької дієцезії отцем Павлом Хом’яком, ветеранами, правоохоронцями, рятувальниками та медиками. «Сьогодні в Луцьку зібралися надзвичайно талановиті спортсмени, чемпіони, люди з великої літери. Кожен з вас уже переможець», – зазначив отець Павло.

Легкоатлети змагатимуться в забігах на дистанції у 50 та 100 метрів, стрибках у довжину, штовханні ядра та метанні м’яча.

Очолили роботу колегіальних органів з відбору заступники голови обласної ради Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, а також заступник керуючого справами апарату ради Юрій Ройко.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України відкоригував порядок створення наглядових рад в закладах охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу та укладають договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Відповідно в обласній раді оголосили конкурс на зайняття посад незалежних членів до наглядових рад комунальних медзакладів – обласних інфекційної, клінічної та психіатричної лікарень, а також обласного територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства. Наглядові ради у цих закладах повинні складатися з 5-ти представників власника (обласної ради) та 6-ти незалежних членів наглядової ради. Згідно з порядком кожен із кандидатів у члени наглядової ради повинен подати пакет документів, а також пройти співбесіду.

Так, до конкурсу у незалежні члени наглядової ради обласної інфекційної лікарні було допущено 7 осіб: Ірину Вахович, Інну Кондіус, Ігоря Куріліна, Аллу Римар, Олександра Сюйву, Анатолія Цьося та Олега Яковенка. https://youtu.be/VXBNqbhRfeA

Найбільша кількість кандидатів у незалежні члени наглядової ради була до наглядової ради обласної клінічної лікарні. Тут до конкурсу допущено 11 осіб: Володимира Гнатюка, Олега Дмитрука, Іванну Зотю, Надію Ковальчук, Ірину Вахович, Ігоря Куріліна, Івана Пікуна, Юрія Пікуту, Вячеслава Рубльова, Олександра Спященка та Олександра Сюйву. https://youtu.be/qwVWCimogcs

До конкурсу в незалежні члени наглядової ради обласної психіатричної лікарні комісія допустила 10 осіб: Володимира Кривовича, Володимира Гнатюка, Ірину Вахович, Надію Ковальчук, Олега Дмитрука, Володимира Недільського, Івана Пікуна, Аллу Римар, Анатолія Цьося та Олега Яковенка. https://youtu.be/hgs6vuj-kB8

До конкурсу у незалежні члени наглядової ради обласного територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства було допущено 6 осіб: Ольгу Андрійчук, Олену Карпюк, Ірину Констанкевич, Володимира Пшибельського, Інну Сабін та Катерину Шкльоду. https://youtu.be/ASAeLDFEGOo

За результатами співбесід із кандидатами та підсумками рейтингового голосування члени конкурсної комісії подали Волинській обласній раді узгоджену пропозицію для відбору незалежних членів наглядових рад для чотирьох комунальних закладів.

Участь у відкритті найбільшої національної комунікаційної платформи для обговорення актуальних питань розбудови системи якості вищої освіти взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Масштабний захід, організований Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, об’єднав понад 700 учасників. До обговорення долучились парламентарі, урядовці, керівництво закладів вищої освіти з різних регіонів, лідери українських та європейських установ забезпечення якості освіти, роботодавці та іноземні експерти.

Очільник Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко зауважив, що незмінною метою проведення всеукраїнського форуму є обговорення нагальних проблем вищої освіти, пошук шляхів вдосконалення системи забезпечення її якості, обмін досвідом та живе спілкування із залученням широкого кола українських освітян та інших зацікавлених сторін. «Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти створене в рамках євроінтеграційних процесів як обов’язкова складова системи вищої освіти усіх європейських країн. Тож, ми маємо продемонструвати та довести усім нашим партнерам, що вища освіта в Україні є невід’ємною складовою європейського освітнього простору», – зазначив він.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у своєму відеозверненні наголосив, що відповідно до європейських стандартів та рекомендацій система якості освіти – це невпинне прагнення до вдосконалення. «Цей форум – це синергія представників усіх українських університетів від Донбасу до Чернівців, від Криму до Луцька. Без сумніву свіжий погляд європейських колег допоможе сформувати нові моделі, шляхи для підтримки природничої та технічної освіти, зменшення розриву між потребами роботодавців та змісту освітніх програм, підготовки фахівців, здатних відбудовувати потужну індустрію та агропромисловий комплекс України, посилити у серцях молоді щире почуття патріотизму та поваги до кожного українського героя, який щосекунди зупиняє ворожу навалу і ціною власного життя дає нам можливість вчити і готувати майбутнє», – підкреслив він.

До учасників освітнього форуму звернувся і голова Волиньради Григорій Недопад: «Навіть у цей складний час ми говоримо про якість освіти, бо розуміємо – нам необхідно впроваджувати зміни та новації, шукати нові підходи та вдосконалюватись, зокрема, й спираючись на досвід та підтримку наших європейських партнерів. На жаль, чимало молоді виїхало за кордон, ми маємо значні освітні втрати, і саме такі масштабні експертні обговорення, а у підсумку й прийняті на загальнодержавному рівні рішення, дадуть нашим молодим людям можливість отримати якісну освіту саме в Україні. Ми спільно маємо робити усе можливе, щоб наше студентство прагнуло повернутися на рідну землю, хотіло навчатись тут та в майбутньому розбудовувати сильну Україну», – наголосив Григорій Недопад.

У дводенній програмі Українського форуму якості освіти UQAF–2025 передбачене обговорення європейських трендів у забезпеченні якості вищої освіти, запровадженні інституційної акредитації в українській системі вищої освіти, відродженні технологічної освіти як синергії держави, роботодавця та вишів, стандартів нового покоління, питаннях ментального здоров’я, роль студентських організацій у системі забезпечення якості тощо. Заплановані також презентації успішних практик української вищої школи. У рамках форуму планується проведення сесії з презентацією освітніх програм, які у 2024/2025 навчальному році були акредитовані з відміткою «зразкова», а також тренінгів та воркшопів з актуальних питань забезпечення якості вищої освіти та розбудови культури академічної доброчесності.