Члени постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області розглянули господарчі та майнові питання обласних комунальних закладів і сформували рекомендації для сесійних рішень.

Зокрема, погодили перерозподіл між комунальними медзакладами лікарських засобів, а також передачу із балансу Люблинецького ліцею для обласного притулку для дітей, Заболоттівської спецшколи та Рожищенського навчально-реабілітаційного центру дитячі речі. Крім того схвалили передачі з балансу Волиньради для потреб обласного регіонального центру підвищення кваліфікації автомобіль 2002 року випуску.

Депутати також змінили перелік орендованого майна комунальної власності. Так, у зв’язку із закінченням договору оренди на одне із приміщень обласного театру ляльок, мистецька установа використовуватиме його для власних потреб. Натомість КП «Волиньпроект», Волинський медичний інститут здаватимуть в оренду деякі зі своїх незатребуваних приміщень.

Проголосували також і за рекомендацію надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою для двох комунальних закладів – Крупівського навчально-реабілітаційного центру та «Волиньпроєкту». Крім того погоджено надання у постійне користування земельної ділянки площею 0,11 га обласній дитячо-юнацькій спортивній школі для осіб з інвалідністю.

Цю та інші рекомендації ухвалили під час засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку. Участь у засіданні також взяли перший заступник голови Юрій Поліщук, керівники профільних управлінь ОВА, представники університетів та обласних комунальних закладів вищої освіти.

Найперше голова постійної комісії Ольга Омелько представила нового члена – новообрану депутатку, директорку Колківського центру професійної освіти Людмилу Панасюк, яка відтепер працюватиме в освітянській комісії.

Окрім того за клопотанням керівництва вишів члени комісії розглянули 3 кандидатури на присудження щорічної стипендії Волинської обласної ради для молодих вчених. Зокрема, це – доктор психологічних наук, доцентка кафедри загальної та клінічної психології Волинського національного університету імені Лесі Українки Наталія Коструба. За словами проректора вишу Юрія Громика, вона – наймолодший в університеті доктор наук, є авторкою понад 150 наукових публікацій, глибоко залучена до вирішення проблематики ментального здоров’я, працює у статусі регіональної координаторки всеукраїнської програми ментального здоров’я, очолює і місцевий Центр для тих, хто отримав травматичний досвід. Інша претендентка – Купира Мирослава, кандидатка економічних наук, доцентка кафедри фінансів, банківської справи та страхування Луцького національного технічного університету. Характеризуючи колегу, ректорка ЛНТУ Ірина Вахович зазначила, що науковиця надзвичайно цілеспрямована і активна. Попри молодий вік уже має сотню наукових праць та 7 монографій, готується до вступу в докторантуру. Третя пошукачка – кандидатка педагогічних наук, проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Луцького педколеджу Ольга Фаст. Вона авторка понад 80 наукових праць, є відповідальним секретарем вченої ради коледжу та редакторокою двох фахових видань. Невдовзі готується захистити докторську дисертацію. Усі три кандидатури члени комісії схвалили одноголосно і рекомендували депутатам обласної ради підтримати це рішення.

Позитивним висновком зважила комісія і на прохання Лесиного вишу клопотатися перед парламентом про нагородження Почесною грамотою Верховної Ради України Бєлікової Наталії – докторки педагогічних наук, професорки, завідувачки кафедри теорії фізичного виховання та рекреації.

Комісія також одноголосно погодилася з пропозицією депутата Андрія Бокоча про внесення змін до положень про щорічну стипендію Волинської обласної ради для молодих вчених та про обласні премії за заслуги у сфері науки й освіти в частині збільшення мінімальної кількості претендентів з 2 до 5. «Такий намір озвучувався давно і він, безумовно, заслуговує на практичну реалізацію. Сьогодні конче потрібно мотивувати молодих вчених, а також підтримати й інших освітян. Бо досі премії у сфері освіти і науки отримували переважно педагоги середньої загальноосвітньої ланки, а поза увагою залишалися працівники дошкілля, профетехзакладів та установ передвищої освіти», – підтримав пропозицію перший заступник голови Юрій Поліщук.

Члени комісії проголосували і за ухвалу звернення до центральних органів влади про недопущення запровадження мораторію на підвищення основних державних соціальних стандартів та гарантій, забезпечення гідної оплати праці і достатнього життєвого рівня для працівників бюджетної сфери. Обґрунтовуючи потребу такої ініціативи, голова постійної комісії Омелько Ольга зазначила, що з таким до депутатів часто звертаються виборці, окрім того відповідне клопотання надіслала і обласна організація профспілки працівників освітньої галузі. «Підвищилася ставка військового збору з 1,5 до 5 відсотків, але крім «замороження» рівня мінімальної заробітної плати в бюджетній декларації на 2025-2027 роки незмінним залишається і розміру І-го тарифного розряду. В освітян – це 3 195 грн, тоді як чинними урядовими документами передбачається, що посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, а оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії має підвищуватися не менше ніж на 10 відсотків. Однак запровадження цієї норми щорічно відтерміновується. Така ситуація спричинює відсутність мотивації та зацікавленості у результатах своєї роботи. Беручи до уваги зазначене вище, пропоную ініціювати від постійної комісії внесення на розгляд депутатського корпусу проєкту рішення про прийняття цього документу до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України», – звернулася до колег Ольга Омелько. Пропозицію члени комісії підтримали одноголосно і закликали обласну раду наслідувати їх.

Профільна депутатська комісія також погодила сьогодні створення Наглядової ради Волинського медичного інституту. Начальник управління охорони здоров’я Юрій Легкодух повідомив, що розроблено відповідне Положення, а також дуже скрупульозно підібрано персональний склад спостережного органу, до якого увійшли авторитетні науковці, педагоги, управлінці, експерти та практики-клініцисти медичної галузі як державного рівня, так і місцеві, а також парламентарка Ірина Констанкевич. Проректорка медінституту Алла Лазько подякувала депутатам і запевнила, що створення Наглядової ради дозволить колективу ефективніше формувати стратегію розвитку комунального вишу і запровадити кращі стандарти освіти європейської зразка.

Цей Всеукраїнський турнір започаткували з ініціативи Національного центру «Мала академія наук України» спільно з Волинською обласною МАН та Луцьким національним технічним університетом. Участь в офіційному відкритті змагань взяв перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Директорка обласної Малої академії наук Тетяна Михалюк зауважила, що Волинь для проведення першого всеукраїнського турніру з робототехніки обрали не випадково. «Наші перші знайомства зі світом роботів розпочалися ще у 2012 році, коли ми відкрили гурток робототехніки. Тоді для наших вихованців організовувались секційні міні-змагання та літні школи. Новою ж сходинкою у популяризації робототехніки стали започатковані у 2022 році обласні змагання, які ми проводили спільно із Луцьким НТУ, і ось сьогодні маємо логічне продовження наших починань, адже Волинь приймає всеукраїнську першість», – підкреслила вона.

Для участі у турнірі зареєструвалися 67 учасників з Києва, Київської, Сумської, Полтавської, Хмельницької, Черкаської, Тернопільської, Одеської та Волинської областей. Їх виступи оцінюватиме журі у складі провідних науковців України. Упродовж чотирьох днів юні робототехніки боротимуться за звання абсолютного переможця у номінаціях: ROBO-SUMO, яка поділена на дві категорії: дистанційно-керовані роботи та автономні роботи та ROBO-SLALOM, яка представлена категоріями слалом швидкісний та спеціальний.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук привітав учасників турніру та їх наставників, а також висловив вдячність ініціаторам проведення змагань від імені голови Григорія Недопада та депутатів Волиньради. «Надзвичайно приємно, що на Волині вже не один рік проводились обласні турніри з робототехніки, і як підсумок ми здобули право масштабувати ці змагання на всеукраїнський рівень. Сподіваюсь, ці змагання стануть традиційним і проводитимуться щороку. Хочу висловити вдячність керівництву Національного центру МАН, Волинській обласній Малій академії наук, а також Луцькому НТУ, який фактично є рушієм технічної науки у нашому регіоні. Особлива вдячність ректорці ЛНТУ Ірині Вахович, яка ініціювала на теренах області тісну і системну співпрацю всіх обласних освітніх закладів технічного спрямування. Я переконаний, що сьогодні в нашому регіоні змагається майбутня технічна еліта України, яка зробить нашу державу могутньою та процвітаючою», – резюмував він.

Їх організував Волинський клуб автомобільний, який був заснований на теренах Волинського воєводства на початку 20 століття. До заходу доєдналися представники польського консульства та школярі. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Цикл заходів організатори символічно назвали «Об’єднані пам’яттю». Передбачається проведення дискусійних панелей, семінарів, екскурсій, круглих столів на тему спільної польсько-української історії та спадщини, в тому числі й щодо боротьби з більшовизмом.

«Польща пройшла випробування кров’ю, російським та радянським варварством. Україна проходить це випробування і до сьогодні. Зараз Польща – це країна, на яку хочеться рівнятись. Ми тішимося і радіємо успіхам Польщі і польського народу. Саме вони перші визнали Україну як державу і перші подали руку допомоги в час війни. Ми переможемо в цій боротьбі і будемо разом із поляками розбудовувати наші держави та спільне європейське майбутнє», – зазначив Григорій Пустовіт.

В свою чергу, консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Марцін Хрусьцєль підкреслив, що польська й українська нації завжди будуть діяти разом і в спільних інтересах.

У переддень Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва провідні культурні діячі та працівники галузі отримали почесні відзнаки від першого заступника голови Волиньради Юрія Поліщука, народної депутатки України Ірини Констанкевич, заступника очільника ОВА Тараса Шкітера та директора профільного департаменту облвійськадміністрації Олександра Хвіщука.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук привітав митців з прийдешнім святом від імені голови Григорія Недопада та депутатського корпусу, а також висловив вдячність за їх надважливу духовну місію. «Споконвіку українська пісня, мова, танець були виразниками національної ідеї і оберегом історичної пам’яті. Саме українська народна культура і сформувала сучасну українську націю. Свого часу саме культурницький період, коли творили Леся Українка, Олена Пчілка, Іван Франко, Тарас Шевченко та інші, із народної творчості сформувалась класична українська культура, яка передала естафету борцям за нашу державність та незалежність. Ви направду є хранителями найціннішого скарбу, який у нас є. На моє переконання, держава має визначати первинною не економіку, а саме українську культуру і всіляко підтримувати її. Адже нинішня війна – це боротьба за нашу ідентичність та самобутність. У галузі культури працюють люди, які одержимі своєю важливою місією, які, не зважаючи на особисті проблеми та час і мізерні заробітні плати, наполегливо творять наше майбуття. Не забувайте, що ви сьогодні виконуєте надзвичайно важливу роль, адже додаєте натхнення для боротьби і зміцнюєте віру в неминучу українську перемогу», – наголосив він.

Юрій Поліщук також вручив почесні грамоти і подяки обласної ради кращим працівникам галузі культури, а також творчим колективам Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка та обласного науково-методичного центру культури. Відзнаку ОВА також отримав колектив Волинського академічного обласного театру ляльок.

«Ми бачимо, як виростає інша українська нація, яка виборюючи свою незалежність, кристалізується, стає монолітною та єдиною. І саме ви є творцями того духу, запалу та сили, які надихають наших захисників на перемогу у цій війні. Роль культури у час війни важко переоцінити, але я хочу наголосити на ключових факторах, які не врахував ворог. Це те, що ми були сильні духовно, і саме культура, історія, наша пам’ять, які постали на культурному фундаменті, вони уможливили оцю відсіч ворогові. Я вам безмежно дякую за те, що завдяки вашій праці Волинь є тією областю, яка завжди демонструвала високий дух патріотизму. Зараз у світі відбувається переосмислення ролі українців. Світу відкривається величезний спектр імен наших видатних діячів. Тому культура – це і можливість для нашої дипломатії, міжнародного спілкування показати, хто ми і які ми потужні. Ще одна важлива роль культури в час війни – це згенерувати нові сенси, значення, які би були зрозумілі, близькі та органічні для підростаючого покоління, яке буде творити Україну в повоєнний період», – підкреслила парламентарка Ірина Констанкевич.

Вона вручила Почесну грамоту Верховної Ради України директорці Луцького художнього музею Зої Навроцькій, відзначено також керівницю Волинського краєзнавчого музею Оксану Важатко.

Порядок денний засідання постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства налічував 10 питань. У роботі депутатського органу також взяли заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, який очолює і конкурсні комісії, заступник керівника апарату ради Юрій Ройко, начальники профільних управлінь ОВА, очільники обласних комунальних закладів соціального та медичного спрямування.

Найперше члени комісії погодили кандидатури переможців конкурсного відбору на зайняття керівних вакансій в обласних комунальних закладах. Зокрема: Алли Гнатюк – на посаду директора Луцького геріатричного пансіонату, Віталія Клемби – директора Берестечківського психоневрологічного інтернату, Сергія Дудки – на керівника обласної психіатричної лікарні, Ігоря Дворка – на директора Волинської обласної стоматполіклініки. Остаточне рішення щодо цих кадрових призначень буде прийняте під час найближчого сесійного засідання.

Відповідно до плану роботи Волиньради депутатська комісія також заслухала інформацію про діяльність обласного госпіталю ветеранів війни. Його директорка Тетяна Масікова розповіла, що у порівнянні з минулим роком довелося збільшити кількість ліжок реабілітаційного, неврологічного та психіатричного профілю, на тепер загальна кількість місць перевищує дві сотні. Основне фінансування закладу у 2024 році здійснюється за договором з НСЗУ – це 14 пакетів на суму 66 млн грн. Також цьогоріч надійшло майже 5 млн грн благодійної допомоги у вигляді обладнання, медикаментів, інвентарю. За власні кошти закладу придбано медичного устаткування на 1,3 млн грн, а також проведено ремонтні роботи мереж та приміщень на суму понад 960 тис. грн. Госпіталь розпочав реалізацію міжнародного проєкту Interreg NEXT з бюджетом майже 900 тис євро. Призначення – капітальний ремонт і оснащення відділення ортопедії і травматології та хірургії; встановлення єдиної системи автоматичної пожежної сигналізації в головному корпусі; спільна з польським партнером розробка методик лікування людей похилого віку та пацієнтів з інвалідністю. Серед проблем Тетяна Масікова назвала намагання погодити з Міноборони питання збільшення видатків на харчування військовослужбовців, капітальний ремонт протирадіаційного укриття та неможливість уповні освоїти виділені НСЗУ кошти на зубопротезування військовослужбовців через обмежену спроможність бази. У своїх висновках депутатська комісія рекомендувала залучити до надання послуг із зубопротезування на договірних основах кадрові та інфраструктурні можливості обласної стоматполіклініки.

Начальник управління охорони здоров`я ОВА Юрій Легкодух доповів про виконання у 2024 році обласної Програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних підприємств. Він зазначив, що в період воєнного стану підтримка засновником медичних закладів має вирішальне значення, оскільки далеко не всі видатки вдається закрити за рахунок коштів НСЗУ. Аналіз засвідчив, що у порівнянні з минулим роком можливості обласного бюджету через вилучення ПДФО військових значно ослабли. Відтак, відчутно зменшено видатки на зміцнення матеріально-технічної бази медичних установ. Найгострішою є проблема відшкодування вартості енергоносіїв та комунальних послуг. Попри те, що у жовтні на ці потреби виділено з обласного бюджету додаткових 25 млн грн, це лише на 75% забезпечує потребу. Голова депутатської комісії Ірина Горавська зазначила, що у бюджетних намірах на наступний рік на компослуги та енергоносії для обласних закладів охорони здоров’я передбачена лише половина від необхідного, одночасно НСЗУ категорично забороняє використовувати на цю мету асигнування за пакетами медичних гарантій. Тож у висновках члени профільної комісії ухвалили винести розгляд цього питання на бюджетні слухання.

Обговорили члени комісії і звіт Національної протитуберкульозної програми України про досягнутий прогрес у подоланні туберкульозу за 2023 рік. Про стан справ з протидії туберкульозу в області доповідали керівниця обласної інфекційної лікарні Любов Серба та медична директорка з фтизіатрії цього закладу Оксана Комар. Попри ряд індикаторів, які вказують на очевидний прогрес в цій сфері, зокрема, осучаснення діагностичної бази, методик лікування і медпрепаратів, скорочення термінів проходження курсу амбулаторного та стаціонарного лікування та його ефективність, є й тривожні чинники. На них вказав член депутатської комісії, лікар-фтизіатр Юрій Валецький. «Захворюваність на туберкульоз в області хоч і меншими темпами, але зростає. Вражаюча динаміка в рази – серед дітей. Збільшився і відсоток смертності від сухот. І що найнебезпечніше, у кожного четвертого туберкульоз виявили вже після смерті, тобто усі ці роки хворий активно розповсюджував серед оточення цю небезпечну інфекцію», – зауважив Юрій Валецький. Присутні зійшлися на думці, що варто посилювати ранню діагностику туберкульозу, а це завдання покладено на сімейних лікарів. І саме у первинній ланці вбачають з цим проблеми. «Держава забезпечила все, щоб вчасно діагностувати і лікувати сухоти. На мою думку, причина у відсутності ефективних управлінських рішень в організаційно-методичній роботі фтизіатричної служби», – констатував головний медик області Юрій Легкодух. У проєкті рішення депутати рекомендують створити при управлінні охорони здоров’я спеціальну комісію з розгляду кожного занедбаного випадку та на підставі її висновків вдаватися до організаційних та кадрових рішень.

Розглянули під час засідання комісії і проміжні результати участі у міжнародному проєкті «Світле майбутнє – створення терапевтичного середовища для розвитку та підтримки навичок, професійної та соціальної реабілітації дорослих з інвалідністю», який волинські психоневрологічні інтернати реалізовують спільно з Сілезьким регіоном Польщі. Його мета – соціальна і професійна реабілітація людей з інвалідністю, а кількість таких з часом лише зростатиме. Ознайомившись з польським досвідом, окремі керівники психоневрологічних інтернатів уже апробовують цю систему в своїх установах. У перспективі ж є намір поширити його і на громади. Йдеться про створення різнопрофільних творчих і професійних майстерень, центрів денного догляду та інших адаптивних закладів, де б людям з інвалідністю допомогли з соціальною та трудовою реалізацією, а члени їхніх родин могли б також вивільнити час для власного працевлаштування. Зазначалося, що на це потребуватимуться додаткові асигнування, що у період війни навряд чи буде можливо здійснити. Однак поки варто залучати грантові можливості і максимально готувати підґрунтя для перспектив розвитку цього напрямку, оскільки така потреба лише зростатиме.

На презентації простору «LNTU VETERAN HUB» були присутні голова обласної ради Григорій Недопад, очільник ОВА Юрій Погуляйко, народні депутати Вячеслав Рубльов та Ірина Констанкевич, Луцький міський голова Ігор Поліщук, а також заступник Міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

Ветеранський хаб облаштували в одному із корпусів навчального закладу. Ректорка ЛНТУ Ірина Вахович зазначила, що головна мета -налагодити координацію, методичне забезпечення та організацію програм, спрямованих на соціальну адаптацію і сприяння працевлаштуванню військовослужбовців, ветеранів і ветеранок війни та членів їхніх сімей і родин загиблих. «Ми зосереджуємося на освітніх програмах, на поєднанні ветеранського руху з молодіжним. Крім того для ветеранів будуть доступні всі можливості нашого університету», – додала Ірина Вахович.

Також на базі ветеранського хабу будуть організовані короткострокові курси науково-професійної перепідготовки та заходи з соціально-психологічної адаптації. До послуг ветеранів будуть також Центр медіації і психології, та навчальний центр «VolynBusinessHub», який має досвід з організації та проведення тренінгових курсів різного спрямування для різних категорій слухачів.

Голова Волиньради Григорій Недопад зазначив, що в області активно продовжується робота зі створення ветеранських просторів та розвитку ветеранського руху. «Ми говоримо із закордонними партнерами про те, щоб на базі територіальних громад створювати центри психологічної підтримки, реабілітації для ветеранів. Ми працюємо над тим, щоб готувати психологів, які будуть надавати необхідну допомогу. Цей центр – один із тих, які будуть функціонувати і працювати для наших захисників і захисниць», – наголосив голова обласної ради.

Заступник міністра Михайло Винницький зазначив, що представляє не лише Міністерство освіти, але й Міністерство у справах ветеранів.«Зараз ці дві структури спільно працюють над тим, щоб розробити спеціальні програми для перекваліфікації та надання нових можливостей для тих, хто повертається з фронту. Цього року ми маємо намір запровадити програму грантів для дітей ветеранів. І це – подяка від держави за те, що наші хлопці і дівчата захищають нас. Ветерани мають стати будівничими нового українського суспільства», – підкреслив Михайло Винницький.

Таке рішення прийняла сьогодні постійна комісія з питань екології, раціонального використання природних ресурсів і рекомендувала депутатам обласної ради підтримати цю ухвалу.

Участь у роботі профільної комісії взяли також заступник голови Григорій Пустовіт, інші депутати Волиньради, представники Держекоінспекції, Північно-Західного міжрегіонального управління лісового і мисливського господарства, голови обласної та міськрайонних організацій Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР). За роботою екологічної комісії спостерігали і майбутні лісоводи – студенти факультету аграрних технологій та екології ЛНТУ.

У порядку денному засідання – надання у користування мисливських угідь 12-ом місцевим організаціям УТМР. Спілка любителів полювання та риболовлі в області налічує майже 7 тисяч членів, третина з яких сьогодні у війську, чимало у лавах товариства і ветеранів та учасників бойових дій. Терміни користування мисливським угіддями у них закінчилися у 2022 році, і угіддя перейшли до Державного мисливського резерву. Через військовий стан і заборону полювання досі питання поновлення не розглядалося.

«Останнім часом поширюється інформація, що понад 800 тис га мисливських угідь не мають господаря. Є певні закиди і до обласної ради, що через ненадання мисливських угідь нікому охороняти, підгодовувати диких тварин і регулювати їх чисельність. Досі це робили організації УТМР. Бо на утримання мисливських угідь, які відійшли до державного мисливського резерву, коштів держбюджету не передбачено. Сьогодні пропонується надати товариствам мисливців і рибалок в користування мисливські угіддя загальною площею 442 тис га, з них лише 23% лісових площ, решту 77% займають польові та водно-болотні угіддя. Таким чином, на значних територіях з’явиться конкретний господар, який буде вести мисливське господарство, займатися охороною і регулюванням чисельності мисливських тварин», – обґрунтував повернення до питання надання у користування мисливських угідь голова екологічної комісії Юрій Ройко.

Ще одна обставина на користь такого рішення – це погіршення в області епізоотичної ситуації, зокрема, стрімке поширення африканської чуми свиней, а також сказу серед лисиць, популяція яких через заборону полювання суттєво зросла. «Саме єгерська служба УТМР на ввірених їм угіддях мають у встановлених вогнищах сказу здійснювати контроль за чисельністю шляхом відстрілу відповідно до законодавства про ветеринарну медицину. Але контроль за популяцією лисиці – це не тільки відстріл, а й проведення Держпродслужбою у співпраці з мисливськими колективами пероральної імунізації диких тварин через розповсюдження принад з вакциною. Таким чином, користувачі мисливських угідь в умовах воєнного стану мають зосередитися на здійсненні біотехнічних заходів та охороні мисливських угідь», – підсумував Юрій Ройко, звертаючись до голів міськрайонних організацій мисливців і рибалок.

Тож, на підставі поданих документів та за результатами обговорення члени екологічної комісії ухвалили проєкт рішення про надання в користуванням терміном на 15 років (закон передбачає не менше зазначеного періоду) мисливських угідь для 12-ти обласної та міськрайонних організацій мисливців і рибалок, а також рекомендували підтримати це рішення депутатам обласної ради. Профільна комісія також планує у найближчій перспективі присвятити окреме засідання розгляду бізнес-планів місцевих організацій УТМР з ведення мисливських господарств на виділених площах.

Під час засідання депутати порушили питання відновлення у волинських лісах полювання відповідно до рішення ради оборони області. Зокрема депутат Анатолій Вітів цікавився доцільністю та обґрунтованістю такого рішення під час дії воєнного стану. Проте одностайності у цьому питанні депутати не досягли, тож вирішили дискусію щодо цього перенести до сесійної зали.

За пропозицією депутатки Людмили Кирди екологічна комісія додатковим питанням порядку денного ухвалила рішення звернутися до Президента України з клопотанням не підписувати так званий дров’яний закон. «До прикладу, на Маневиччині, яка не газифікована, 80% населення використовують дрова для опалення осель. Цей закон створить для простих людей великі проблеми, але невідомо, чи вплине на незаконні рубки», – зауважила Людмила Кирда. Її підтримав і депутат Олександр Пирожик, який доєднався в онлайн-режимі до роботи комісії із зони бойових дій: «Закон виписаний недолуго, тому і викликав значний суспільний резонанс». Тож відповідне звернення щодо опротестування згаданого законопроєкту депутати підготують на найближчу сесію Волиньради.

Голова обласної ради Григорій Недопад провів робочу зустріч із представниками шотландської благодійної організації «HopeFull» з питань реалізації гуманітарних проєктів. Участь у перемовинах також взяв народний депутат, член парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко.

БО «HopeFull» працює в Україні від початку повномасштабної війни. «Ми розпочинали свою діяльність із готування піци, яку розвозили по різних куточках України. За цей час ми відвідали 1 700 населених пунктів, були майже у всіх містах сходу та півдня. У нас теж є команда у Львові. Маємо тісні зв’язки з британською владою. Ми їх неодноразово привозили сюди в Україну і плануємо це робити й надалі, адже це допомагає нам збирати кошти і мати підтримку у Британії всього того, що ми робимо», – розповів один із засновників організації Ян Джеймісон.

Народний депутат України Тарас Тарасенко поінформував, що організація обрала Волинську область для втілення свого нового експериментального проєкту з психологічної допомоги ветеранам, адже мають такий практичний досвід. Ян Джеймісон додав, що в їх організації є колишні британські військові, а відтак психологічна підтримка ветеранів, які повертаються додому після бойових дій, є для них дуже важливим напрямом роботи. «Ми хочемо вкладати всі зусилля, аби започаткувати такі центри спільно з нашими українськими партнерами. Ми маємо намір всебічно допомагати українцям, щоб реалізувати цей задум», – зазначив він.

Представник організації «HopeFull» Саймон Едвардс розповів, що він особисто є ветераном британської армії і останні 12 років працює в напрямку реабілітації ветеранів. «Наша організація і я особисто долучились до розробки відповідної програми для Великого британського фонду допомоги ветеранам «Help for heroеs», і ця програма працює вже більше 12 років для усіх британських ветеранів. Ми вибрали вашу область, адже наразі тісно співпрацюємо з Центром допомоги ветеранам війни, який очолює Олена Звєрєва. Вона уже проводить таку роботу із українськими ветеранами, яка дуже схожа на те, що ми робимо у себе. Ми хочемо розробити спільну програму, яка буде корисна для психологічної реабілітації українських захисників. Наша роль у цьому процесі – поділитись знаннями та досвідом», -зазначив він. – Ми бачимо ветеранів як скарб нації, саме вони допомагатимуть іншим ветеранам. Вони мають усі можливості перетворити їх травми на навички і допомогти іншим побудувати суспільство, в якому буде повне розуміння один одного. І саме це є базисом нашої програми, яку ми реалізовували у Британії. Наша головна мета – щоб ветерани були не проблемою, а ресурсом для суспільства».

Закордонні гості також розповіли, що уже відзавтра на Волині розпочнуть навчання перших 12 фасилітаторів – групових комунікаторів. Цей досвід шотландські благодійники готові розвивати і в інших регіонах держави, щоб у підсумку в Україні діяла єдина програма щодо психологічної підтримки ветеранів, яка буде масштабована на всю країну.

Парламентар Тарас Тарасенко своєю чергою зауважив, що у держбюджеті України на наступний рік планують передбачити фінансування створення ветеранських центрів по моделі єдиної мережі. «Але головною проблемою, у вирішенні якої, я думаю, нам допоможуть наші британські колеги, є формування програми дій, що саме в цих центрах робити, аби наповнити її змістом. На кожну область передбачено два центри. Нам головне здобути навички роботи із ветеранами, бо в нас для цього поки не достатньо досвідчених фахівців. Тому навчання фасилітаторів вкрай важливе сьогодні», – зауважив він.

До голови Волиньради благодійники звернулися з проханням про забезпечення бази для реабілітації ветеранів. Григорій Недопад запропонував для цих цілей один із корпусів санаторію «Лісова пісня», який відповідає усім нормам та вимогам інклюзії та розташований на березі мальовничого озера. Цей заклад як базу для реабілітації ветеранів також розглядає і Міністерство у справах ветеранів України. «Ми чекаємо на їх відповідь щодо впровадження цього задуму. Адже саме держава має запропонувати модель, як ми маємо працювати в частині практичної реалізації ветеранської політики на місцях, зокрема й психологічної реабілітації ветеранів та джерел фінансування. Ми готові до будь яких варіантів співпраці з нашими британськими партнерами та щиро дякуємо, що обрали саме наш регіон для реалізації цього вкрай важливого проєкту», – підкреслив він.

За результатами обговорення сторони визначили коло відповідальних осіб від місцевої влади, парламенту та профільного міністерства для узгодження спільних практичних кроків з втілення пілоту.

У селі Костюхнівка Маневицької громади відбулося традиційне вшанування польських легіонерів, які загинули у протистоянні з військами російської імперії під час Першої світової війни. Участь у жалобних заходах взяв заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Бій під Костюхнівкою вважають переломним і найжорстокішим під час Брусилівського прориву. Польські легіони Юзефа Пілсудського боролися у складі австро-угорських військ і саме під цим селом виявили неймовірну хоробрість, стримуючи російських вояків, які значно переважали їх числом. І хоча перемогу здобути не вдалося, цей епізод дав можливість говорити про відновлення державності Польщі.

Тоді у битві полягло понад 2 000 польських легіонерів, близько пів сотні з них знайшли останній спочинок на військовому цвинтарі легіонів у Костюхнівці. Щороку, напередодні Дня незалежності Польщі, вшанувати пам’ять співвітчизників сюди приїздять польська молодь, офіційні особи, дипломати, громадські діячі. Запалені тут лампадки харцери везуть до Варшави на святкування найбільшого державного свята.

Разом з поляками до молитви та вшанування польських легіонерів доєднуються і місцеві мешканці. У Маневицької громади давні партнерські взаємини і з польськими харцерами, і з Центром українсько-польського діалогу «Костюхнівка». Місцеві школярі доглядають за польськими похованнями, поляки вшановують українських героїв, полеглих у протистоянні з росією. «Ми вклоняємося їхньому героїзму, а також силі, наполегливості та єдності українського народу. Нехай пекло війни закінчиться якнайшвидше, щоб на цій землі було якомога менше солдатських могил», – зазначив директор Центру діалогу «Костюхнівка» Ярослав Гурецький.

«Кожен хрест на цьому цвинтарі – це свідчення героїзму і самопожертви польських воїнів, котрі віддали свої життя за майбутнє своєї країни. Така ціна незалежності і привілею мати власну державу. З тих пір минуло багато десятиліть. Але світ не змінився. Є народи, які прагнуть розвитку своєї державності і процвітання. А є народи-варвари, які сіють розруху і проливають кров. З ними воювали наші діди-прадіди, з ними сьогодні воюємо і ми. Неподалік звідси ховають і загиблих українських героїв, які боронили свою державу. Україна має майбутнє, і воно разом з Польщею», – звернувся до присутніх заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Про це йшлося під час розширеного засідання Волинського регіонального Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

За словами заступника Міністра у справах ветеранів Фархада Фархадова у ветеранській політиці є 4 основні завдання – це підтримка здоров’я ветеранів, їхніх родин; допомога у економічної спроможності, працевлаштування та навчання, а ще створення нової культури пам’яті, формування уніфікованих військових кладовищ та поховань. «До Волині є прохання створити регіональну структуру, яка займатиметься справами ветеранів. Крім того, немає суб’єктів надання послуг із психологічної допомоги для ветеранів і членів їх сімей», – наголосив заступник Міністра.

Як зазначали під час засідання, в області створюється мережа ветеранських просторів. Так, на базі Луцького технічного університету вже працює ветеранський ХАБ, ГО «Ветеран ХАБ» функціонує і у Володимирській громаді, такий же простір облаштовується Луцькою міською радою. В інших громадах області опрацьовується питання створення ветеранських просторів.

Що ж стосується питання внутрішньо переміщених осіб, то від початку повномасштабного вторгнення в територіальних громадах області знайшли прихисток понад 80 тис. переміщених осіб. Перша заступниця Міністра соціальної політики Дарія Марчак зазначила, що Уряд запроваджує нові інструменти для підтримки. «Зокрема, для тих ВПО, які мають інвалідність, оплачуються надання послуг з догляду, але на місцевому рівні має з’явитися спроможні надавачі таких послуг», – підкреслила вона. Крім того діє програма «Муніципальна няня» для дітей до 3-х років. Послугою також можуть скористатися батьки з інвалідністю та батьки, у яких діти мають серйозні хвороби. Тож заступниця Міністра просить, аби в громадах активно поширювали інформацію про таку послугу серед ВПО.

Обговорили також питання забезпечення енергонезалежності регіону. На Волині реалізуються кілька програм, які дозволяють фізичним та юридичним особам розвивати власну енергонезалежність. Зокрема, це програма кредитування під 0 % для фізичних осіб на придбання генеруючих установок; програма «Доступні кредити 5–7–9» та програма «Грін Дім» від Фонду енергоефективності. Зросла кількість індивідуальних побутових споживачів, які встановили сонячні батареї. На теплопостачальних підприємствах області встановлено та уведено в експлуатацію 3 когенераційні установки, ще 3 запустять до кінця року. Загалом в області планується збільшення розподіленої генерації на понад 300 МВт.

Волинь активно бере участь у різних програмах міжнародної технічної допомоги. Ключовими партнерами регіону є такі організації, як Interreg NEXT «Польща – Україна», USAID, програми NAKOPA, КУСАНОНЕ, ПРООН, НЕФКО та багато інших. Зокрема, проєкт USAID «ГОВЕРЛА» надав підтримку 10 громадам, які змогли отримати екскаватори, генератори, медичне обладнання, навчальні матеріали та інше обладнання на загальну суму понад 120 млн грн. У співпраці з німецькою програмою NAKOPA Іваничівська громада закупила автомобіль для збору твердих побутових відходів, Луцька громада працює над зменшенням наслідків пандемії та управлінням органічними відходами, а Боратинська провела енергоаудит та модернізувала вуличне освітлення. У 2024 році за програмою КУСАНОНЕ, що фінансується урядом Японії, для Любешівської багатопрофільної лікарні буде закуплено рентген-діагностичну систему. Крім того громади області активно співпрацюють з іншими країнами й уклали понад 130 міжнародних угод.

Під час засідання також обговорили пріоритетні проєкти регіонального розвитку, які фінансуватимуться з державного бюджету. Триває збір та опрацювання інвестиційних ідей до Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку Волинської області до 2027 року.

На завершення присутні делегували представників від територіальних громад Волині для роботи у 6-ти комісіях Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, а також визначили перелік проблемних питань для розгляду під час засідань кожної з цих комісій.

Ці та інші питання увійшли до порядку денного розширеного засідання Волинського регіонального Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. До форуму під головуванням очільника ОВА Юрія Погуляйка долучилися голова обласної ради Григорій Недопад, керівники органів місцевого самоврядування, представники військових формувань та правоохоронних органів.

Найперше лідерів територіальних громад закликали підтримати План Перемоги під час сесійних засідань місцевих рад та звернутися за такою підтримкою до міжнародних партнерів – громад-побратимів. «Це демонстрація нашої єдності в підтримці дій держави та Президента щодо пошуку гарантій і механізмів захисту незалежності України, і це дуже важливо», – йдеться в зверненні до органів місцевого самоврядування. Низка волинських громад уже підтримали План Перемоги та звернулися до іноземних партнерів із різних куточків світу з проханням підтримати цей документ.

Задля захисту області триває зведення фортифікаційних споруд. Так, уже збудована більша частина взводно-опорних пунктів та невибухових загороджень першого рубежу оборони. Крім того на Волині ведеться формування підрозділу охорони. Для захисту населення від надзвичайних ситуацій воєнного характеру створена та функціонує система попереджувальних заходів та сил протидії таким загрозам, облаштовано відповідні захисні споруди цивільного захисту. Утворено систему постів візуального спостереження, діють мобільні вогневі групи, також вжито ряд заходів із покращення стану фізичної захищеності об’єктів критичної інфраструктури від можливого вогневого ураження ворогом.

Також ведеться робота в частині базової військової підготовки населення, зокрема організовано навчання населення, яке спрямоване на формування знань, умінь і навичок, фізичних та психологічних якостей, необхідних для виконання визначених завдань у період дії воєнного стану. Щомісяця за участю представників ДФТГ та ТрО проводяться навчання у всіх районах області. Станом на 1 листопада участь у такій підготовці взяли понад 3 тисячі осіб.