Із захисниками зустрілися Григорій Недопад та його радник – ветеран Андрій Поліщук.

Андрій «Забужан» та Наталія «Волинь» розповіли, що прибули із візитом вдячності, бо неабияк цінують підтримку земляків, також хочуть поглибити співпрацю. Полк, у якому вони служать, сьогодні однин із найефективніших та найтехнологічніших підрозділів ЗСУ і єдиний у світі, що працює майже із усіма існуючими безпілотними літальними системами. Воїни запевняють, що з часу створення Сил безпілотних систем у червні минулого року їхній полк уразив понад 170 стратегічних цілей на території росії: військові аеродроми, склади боєприпасів, нафтобази, нафтопереробні заводи, підприємства військово-промислового комплексу. Втрати ворога оцінюються у десятки мільярдів доларів.

Бійці зазначають, що усі ці успіхи не були б можливими без підтримки тилу, зокрема й волинян. Їм вдалось налагодити ефективну співпрацю не лише із керівництвом області, а й із майже 30-ма територіальними громадами, які надають значну фінансову та матеріально-технічну допомогу.

«Ми горді тим, що в такому легендарному полку несуть службу волиняни. Ваша робота, майстерність і точність дій вражає увесь світ. Тож, маємо за честь всіляко допомагати вам нищити стратегічні цілі у глибині території ворога. Можу запевнити, що наша підтримка триватиме й надалі», – наголосив голова обласної ради.

Бійці також розповіли про формування та тонкощі роботи групи цивільно-військового співробітництва 14-го окремого полку БпАК, і в якій вони працюють. Вони озвучили питання, у вирішенні яких розраховують на сприяння обласної влади. Йшлося про розширення ветеранських можливостей, підтримку діючих військовослужбовців, реабілітацію, оздоровлення та лікування учасників бойових дій, а також допомогу родинам загиблих та зниклих безвісти.

Відповідне розпорядження підписав голова обласної ради Григорій Недопад. Пленарне засідання розпочне роботу о 12.00 годині. На розгляд позачергової тридцять третьої сесії внесено питання:

1. Про нову редакцію Стратегії розвитку Волинської області на період до 2027 року.

2. Про щорічну Премію Верховної Ради України педагогічним працівникам закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та позашкільної освіти.

3. Різне.

Ковельчанка Уляна Степанюк увійшла в історію українського спорту, здобувши першу для нашої держави бронзову медаль на дистанції 100 метрів на чемпіонаті Європи серед юніорів. Юну бігунку сьогодні відзначив голова Волиньради, очільник обласної федерації легкої атлетики Григорій Недопад.

Уляна Степанюк та один із її тренерів Дмитро Повх поділились своїми враженнями від перебування у фінському Тампере, де й відбувалась цьогоріч престижна континентальна першість U20. Так, у фіналі забігу на 100 метрів дівчина була третьою з результатом 11,53 секунди, а напередодні, у півфіналі, вона встановила особистий рекорд — 11,50 секунди.

Окрім того, що Уляна Степанюк здобула призерство юніорського чемпіонату Європи, вона також стала фіналісткою юнацького чемпіонату Європи, півфіналісткою чемпіонату світу серед юніорів, чемпіонкою та призеркою чемпіонату Балканської легкоатлетичної асоціації (АБАФ) та дворазовою чемпіонкою України серед юнаків і юніорів.

Григорій Недопад високо оцінив результати легкоатлетки та тренерів Ковельської ДЮСШ імені Євгена Кондратовича з легкої атлетики Дмитра та Алли Повх, які готували та підтримували спортсменку. На знак вдячності він відзначив усіх почесними грамотами та подяками обласної ради.

Як керівник обласної федерації легкої атлетики Григорій Недопад пообіцяв всіляке сприяння перспективній бігунці та тренерському штабу в частині підготовки до наступних престижних першостей, а також, при потребі, в реабілітації та відновленні спортсменки.

Члени постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку розглянули 10 питань порядку денного, серед яких – і сесійні.

Так, профільна комісія рекомендувала голові обласної ради Григорію Недопаду в установленому порядку звільнити т.в.о. директора Волинської обласної філармонії Сергія Єфіменка та призначити його ж директором закладу, згідно з абзацом 1 частини 5 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Ще одне кадрове рішення стосувалось директора Люблинецького ліцею Дмитра Матвіюка. Комісією рекомендовано продовжити з ним контракт ще на 4 роки, попередній термін спливає 31 серпня.

Комісія також схвалила кандидатури директорок Волинського наукового ліцею Ірини Лозовської та Колківського центру професійної освіти Людмили Панасюк для відзначення Премією Верховної Ради України педагогічним працівникам закладів дошкільної, загальної середньої, професійної та позашкільної освіти. Сесії обласної ради рекомендовано підтримати відповідний проєкт рішення.

Розглянуто і підтримано ще один сесійний проєкт рішення щодо відзначення обласною Премією імені Й. В. Гошовського за заслуги у сфері освіти. Так, цьогоріч погоджено 10 кандидатур, які були внесені громадами та управлінням освіти і науки ОВА. Ними стали: заступник директора з навчально-виховної роботи ліцею імені Олени Пчілки міста Ковель Людмила Барановська, директор Римачівського ліцею Вишнівської сільської ради Валерій Васильчук, вчитель фізики та інформатики Кульчинського ліцею Турійської селищної ради Костянтин Жумирук, вчителька історії Нововолинського ліцею № 8 Оксана Кот, директорка Камінь-Каширського ліцею № 2 Тетяна Митчик, керівник гуртків судномоделювання Центру позашкільної освіти Андрій Музичук, керівниця гуртків Волинського центру національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Лілія Поліщук, вихователька ясел-садка № 7 «Волиняночка» Володимирської міської ради Світлана Полянська, заступниця директора з навчально-виховної роботи обласного еколого-натуралістичного центру Ірина Стрільчук, а також очільниця секції метеорології та кліматології обласної МАН, доцентка ЛНТУ Віталіна Федонюк.

Депутати також підтримали проєкт рішення, ініційований головою обласної ради Григорієм Недопадом, щодо зміни типу та перейменування Комунального закладу вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради» – на інститут. Ректор Петро Бойчук аргументовано довів, що усі передумови для зміни типу заклад має та повністю готовий до цього.

Комісія розглянула й звернення Луцької районної ради, підтримане Турійською селищною радою щодо запровадження у закладах загальної середньої освіти обов’язкового навчального курсу «Моя Волинь». За результатами обговорення управлінню освіти і науки ОВА спільно з Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти рекомендовано реалізувати ініціативу. Очільниця освітнього відомства ОВА Наталія Матвіюк пообіцяла всіляке сприяння і обговорення цього питання на традиційній серпневій педагогічній конференції. Голова профільної комісії Ольга Омелько також запропонувала депутатам Луцької райради ініціювати звернення до профільного міністерства щодо потреби збільшення кількості годин на вивчення історії краю. Вона запевнила, що Волиньрада також підтримає цю ініціативу.

Депутати заслухали та взяли до відома й звіти директорів Нововолинського центру професійної освіти Валентини Приступи та Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського Миколи Савельєва за 2024 рік. Члени профільної комісії цікавились особливостями цьогорічної вступної кампанії. Микола Савельєв повідомив, що регіональне замовлення заклад уже виконав стовідсотково, і найбільшою популярністю у них користувалась спеціальність «діловодство». Валентина Приступа розповіла, що у них регіональне замовлення поки що не виконане з об’єктивних причин і становить лише 74%. Найбільш популярними є спеціальності «кухар», «слюсар з ремонту автотранспортних засобів» та газоелектрозварник».

Освітянська комісія також одноголосно схвалила та рекомендувала сесії затвердити проєкт рішення обласної ради «Про нову редакцію Стратегії розвитку Волинської області на період до 2027 року.

З нагоди призначення Анатолія Цьося ректором Волинського національного університету імені Лесі Українки та його інавгурації, відбулось урочисте розширене засідання вченої та Наглядової рад вишу.

Окрім очільниці Наглядової ради, парламентарки Ірини Констанкевич та заступника голови Наглядової ради університету, голови Волиньради Григорія Недопада привітати Анатолія Цьося зі вступом на другий термін ректорства прийшли народний депутат України Вячеслав Рубльов, начальник ОВА Іван Рудницький, Луцький міський голова Ігор Поліщук, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, Консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Марек Войцеховський, представники правоохоронних відомств, військовослужбовці, керівники освітніх закладів регіону, а також академічна спільнота Лесиного вишу.

«Я дякую кожному членові нашого колективу за велику підтримку і довіру, які отримав. Ця перемога – не лише визнання моєї роботи, а й результат нашої спільної праці, віри в університет та його майбутнє, – наголосив Анатолій Цьось у своїй першій промові після офіційного оголошення наказу Міністра освіти і науки про призначення на посаду ректора. – Пишаюсь тим, що наш університет гуртує довкола себе всіх, хто розуміє, що співпраця із ЗСУ, волонтерство, ефективна ветеранська політика зараз надважливі. Це було і залишається нашим пріоритетом. Ми купували військове спорядження, безпілотні апарати, засоби радіозв’язку та інше необхідне обладнання на понад мільйон гривень. А сьогодні – це більше 3,5 млн гривень позабюджетних коштів, які ми зібрали на благодійних ярмарках та через перерахунок одноденного заробітку, і ця робота продовжиться».

Ректор також окреслив й інші стратегічні завдання розвитку університету на найближчі 5 років, серед яких він виокремив: корпоративну культуру та відкритість управління; високу якість освіти; наукові дослідження та інновації; поглиблення міжнародного партнерства та інтернаціоналізацію освіти; цифровізацію діяльності університету, а також безпекову складову, господарську діяльність та матеріально-технічне забезпечення.

Окремо Анатолій Цьось акцентував увагу на динаміці розвитку університету за останні роки. «Результатом діяльності університету стало не лише суттєве збільшення кількості здобувачів освіти (2019 року – 8600, 2024 року – майже 12 тисяч), але й зростання ваги та місця вишу в національних і міжнародних рейтингах. Наприклад, за рейтингом університетів «Топ-200 Україна» – 23 місце (2019 року – 75); за Консолідованим рейтингом – 15-17 (2019 року – 37). Лесин виш сьогодні входить у Топ 10 найкращих закладів вищої освіти Західного регіону України. Минулого року ми зайняли 13-у позицію за кількістю поданих заяв і 9-у – за обсягом державного замовлення. Це великий прогрес і визнання, адже кожен із цих рейтингів –підтвердження високоефективної освітньої, наукової та міжнародної діяльності професорсько-викладацького, адміністративного складу та студентства», – наголосив ректор.

Із офіційним стартом другої каденції на посаді ректора ВНУ Анатолія Цьося та усю університетську спільноту привітав очільник обласної ради, заступник голови Наглядової ради Григорій Недопад. «Перша каденція Анатолія Цьося на посаді ректора була продуктивною, адже започатковано чимало ініціатив та проєктів, зокрема щодо покращення спортивної інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення навчальних корпусів та розширення міжнародної співпраці. Відтак, упродовж другої каденції і ректор Анатолій Цьось, і ми, як члени Наглядової ради та представники влади, повинні спільно працювати над тим, аби втілити усе започатковане в життя. Університету й надалі потрібен розвиток і рух вперед, незважаючи на труднощі воєнного часу», – підкреслив він.

Голова Наглядової ради Лесиного вишу, народна депутатка Ірина Констанкевич доєдналась до привітань, а також озвучила бачення членів спостережного колегіального органу вишу. «За підсумками засідання Наглядової ради хочу поінформувати, що усі її члени привітали університет із таким правильним вибором та висловили побажання, щоб і надалі заклад займав провідні позиції в рейтингах не лише всеукраїнських, а й загальноєвропейських. Наша перша рекомендація – розширення роботи університету, не обмежуючись волинським та національним масштабом. Щоб ті пріоритети, які будуть визначені у новій Стратегії розвитку університету, відповідали євроінтеграційним намірам України, адже 2030-й ознаменується вступом нашої держави у європейський простір. Другий важливий аспект – це розвиток науково-педагогічного потенціалу університету, в час найскладнішого випробування для України він повинен бути спрямований на зміцнення нашої стійкості та духовного імунітету молодого покоління. Бо без університету, як простору, де формується патріотизм та сповідується любов до Батьківщини, наше майбутнє неможливе», – резюмувала вона.