26 лютого – день, який став символом мужності та незламності. У 2014 році тисячі людей у Сімферополі вийшли на мирний мітинг, щоб заявити про підтримку територіальної цілісності України та не допустити незаконних рішень. Це був перший масовий спротив окупації Криму.

Сьогодні ми вшановуємо всіх, хто не скорився – у Автономній Республіці Крим та Севастополі. Пам’ятаємо про тих, хто зазнав переслідувань, арештів і тиску за проукраїнську позицію.

Крим – це Україна. І він обов’язково буде вільним.

Презентацію мистецького авторського проєкту, присвяченого 155-річчю від Дня народження Лариси Косач відвідали заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, діячі культурної спільноти, лесезнавці, педагоги музичного мистецтва, студентська молодь, а також поціновувачі творчості видатної письменниці.

Ідейною натхненницею та авторкою проєкту, де слово й музика переплелись в одну живу історію, є Ірина Котлицька-Марчук – лауреатка всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів, членкиня Національної музичної спілки, викладачка Луцької музичної школи № 1 імені Фредерика Шопена.

Найперше учасники імпрези хвилиною мовчання вшанували пам’ять новітніх українських Героїв та усіх людей мистецтва і культури, життя яких забрала війна.

У програмі були презентовані цікаві факти життєвого шляху й творчі точки перетину Лесі Українки з видатними постатями. У виконанні Ірини Котлицької-Марчук прозвучали низка відомих вокальних творів на слова великої поетеси. Також у серцях глядацької аудиторії знайшли відгомін прем’єри нових музичних композицій мисткині.

Звертаючись до присутніх із вітальним словом, заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт наголосив, що нинішнє свято пошанування української жінки не випадково відзначають у день народження славетної Лесі Українки. «Вона була українкою номер один, яка у всі часи надихала жінок. Вона зробила прорив в українському менталітеті та довела, що ми можемо творити мистецькі шедеври світової ваги. Нас усіх сьогодні гуртує її творчість та поезія. Ми все більше відчуваємо себе великою родиною, яку єднають такі постаті, як Леся Українка та її творча спадщина на основі якої сьогодні народжуються нові музичні композиції та мистецькі проєкти. Давайте цінувати те, що нас робить великою нацією – це і наші Збройні сили, і наше мистецтво, яке теж є нашою зброєю, що захищає українські душі та наше майбутнє», – мовив у своєму виступі Григорій Пустовіт.

Такий заклик об’єднав музейників, науковців, культурних діячів, письменників та представників влади різних рівнів за круглим столом, приуроченим до 155-ї річниці від Дня народження Лариси Косач. Участь у заході взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Дискусія з обговорення актуальних питань щодо увіковічнення пам’яті видатної поетеси та її творчого доробку відбулася на базі Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки. Перший заступник очільника облради Юрій Поліщук вклонився пам’яті Лесі Українки та поклав квіти до підніжжя її монументу, що на території закладу. «Найперше хочу висловити вдячність нашим музейникам, які навіть у ці важкі часи не лише бережуть культурну спадщину, а й осучаснюють методи та підходи до роботи, втілюють нові ідеї та проєкти. У тому числі й завдяки цим пошукам Леся Українка для нас відкривається не лише як літераторка, а й як громадсько-політична діячка, як особистість, яка зростала на Волині і черпала натхнення. Тут творився її світогляд, проводились родинні мистецькі вечори та вистави, фольклорні експедиції родини Косачів по Ковельщині, зокрема в урочищі Нечимне, Запрудді та у багатьох інших локаціях. З боку керівництва області можу пообіцяти всіляке сприяння у розвитку музейної справи, яка у нашому регіоні живе та має розвиток», – запевнив Юрій Поліщук.

Завідувачка Колодяжненського літературно-меморіального музею Ольга Антонюк поінформувала про можливості перезавантаження музейного простору та реекспозиції Садиби Косачів за допомогою впровадження нових методів і технологій сприйняття. Вона зауважила, що музейна сфера потребує переосмислення та оновлення, щоб бути цікавою і доступною для сучасного відвідувача. «Сьогодні наш музей – це майданчикик для спілкування, ми переглянули його місію та роль у соціумі. Було проведено не лише зовнішні та внутрішні зміни будівель, а й сформовано новий імідж музею як сучасного музейного простору. Розроблено нове брендування – «Садиба Косачів», проведено маркування території, оновлено сторінки музею у соцмережах, реалізували низку культурних проєктів та працюємо над втіленням нових», – розповіла керівниця.

Директорка Звягельського літературно-меморіального музею Лесі Українки Оксана Митюк запропоновувала обміркувати, як меморіальний будинок може стати майданчиком для сучасних мистецьких інтерпретацій. Також колеги із Житомирщини поділились досвідом роботи тамтешнього музею родини Косачів-Драгоманових під час російсько-української війни. Про свої напрацювання розповіли і керівники Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, Вінницького літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського та Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського.

Науковці Волинського національного університету ім. Лесі Українки підготували низку доповідей, що стосувались аналізу творчості Лесі Українки, вшанування її пам’яті в контексті культури, а також спогадів про Ларису Косач.

Завершила дискусію літературно-музична вітальня «Коли я смуток свій на струни клала…», яку спільно підготували викладачі і вихованці Ковельської школи мистецтв та наукові співробітники Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Участь у засіданні колегії департаменту соціального захисту населення ОВА за результатами діяльності у 2025 році взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

«Соціальний захист – це одна з найважливіших і найвідповідальніших сфер, яка концентрується навколо людини і її потреб. Одночасно – це важка робота, яка вимагає поєднання фаховості і високих моральних якостей. Можна забезпечити і оплатити усі соціальні пільги, але співчуття, гуманність, добре слово, шляхетність не менш важливі у підтримці людей. А надто тепер, коли серед них ветерани, родини загиблих, зниклих безвісті і полонених. І я вдячний працівникам соціальної сфери Волині за професійність, людяність і стійкість, з якою вдається гідно виконувати завдання і протистояти викликам часу», – зазначив у своєму виступі Григорій Пустовіт.

Аналізуючи результати діяльності, директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод повідомила, що упродовж минулого року органи соцзахисту забезпечували в умовах воєнного стану виконання системної й послідовної роботи з надання соціальних гарантій сім’ям та особам, які належать до вразливих груп населення чи перебувають у складних життєвих обставинах. Впроваджувались нові види підтримки та сервіси. «З державного бюджету на 2025 рік для області на підтримку майже 70 тис. волинських родин профінансовано понад 1 млрд 650 млн грн. У другому півріччі, відповідно до урядового рішення, 40 видів допомог було передано в адміністрування Пенсійного фонду», – констатувала посадовиця.

Однак у зоні компетенції департаменту залишився достатньо великий обсяг делегованих державною повноважень. Це, зокрема, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, громадянам України, які повертаються на підконтрольну Уряду України територію, функціонування транзитних центрів, забезпечення автотранспортом пільгових категорій населення, реабілітаційні послуги дітям з інвалідністю, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, будинки-інтернати, запобігання та протидія домашньому насильству і торгівлі людьми, гендерна політика, регіональні програми підтримки родин військовослужбовців, загиблих, полонених і зниклих безвісті.

Та ключовим залишається надання соціальних послуг за принципом доступності для вразливих категорій населення і підхід до яких змінюється. Якщо раніше було розуміння, що соціальні послуги – це комплекс заходів з надання допомоги особам і окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, то тепер – це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб /сімей / дітей, які в них перебувають. У 2025 році в області започатковані заходи з деінституалізації. Ціль, яку очікується досягти, – розвиток cистеми базових соціальних послуг в громадах для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, що буде сприяти їх незалежному життю у громаді. У 2025 році соціальні послуги вразливим категоріям населення області надавали 10 територіальних центрів соціального обслуговування, 38 центрів надання соціальних послуг та 23 недержавних надавачі. Розвиток і вдосконалення цього напрямку і визначено головним завданням на 2026 рік.

Оксана Гобод також розповіла, що громади області стали учасниками експериментального проєкту із запровадження комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості. У центрах життєстійкості надають психосоціальну підтримку людям із порушенням психічного здоров’я та сприяють отриманню медичних, адміністративних, правничих та інших послуг, забезпечують технічними засобами реабілітації, матеріальною підтримкою людини та членів її родини, забезпечують опіку й піклування. «Центри відкриті для всіх, але найчастіше сюди звертаються родичі військовослужбовців, внутрішньо переміщені особи, а також усі, хто зіштовхнувся з життєвими викликами. Область має найвищий показник в країні з відкриття Центрів життєстійкості. На сьогодні з 54 територіальних громад області вони відкриті в 36-ти», – запевнила Оксана Гобод.

З нагоди 155-ї річниці від дня народження Лесі Українки біля її постаменту у Луцьку відбулися пам’ятні заходи, участь у яких взяли науковці, літературознавці, шанувальники творчості письменниці, представники влади. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Пошана і вдячність за безцінний дар, який Лариса Косач залишила у спадок нащадкам, – у волинян в традиції незалежно від дат. Бо саме Волинь, її люди і природа, традиції і фольклор мали значний вплив на формування творчої особистості письменниці. Її поезія співзвучна і сьогодні, в ній – гострота почуттів, відчуття власної гідності, клич до оборони за свободу рідної землі.

Присутні схилили голови у пам’ять про геніальну землячку і поклали квіти до підніжжя її монументу. На завершення вихованка центру культури «Княгининок» Софія Шемедюк виконала вірш-посвяту Лесі Українці: «Лесю! Український контекст ще і далі формується. Світ із нас дивується: звідки щоразу береться зухвалість і сила. Дякуєм, Лесю, що собою нам шлях боротьби освітила».

Участь в урочистому відкритті національної першості взяли голова Волиньради, очільник обласного відділення НОК України Григорій Недопад, парламентар Вячеслав Рубльов, представники всеукраїнської Федерації важкої атлетики і Міністерства молоді та спорту України.

Упродовж кількох днів найсильніші важкоатлети держави змагатимуться за медалі та право представляти Україну на чемпіонаті Європи, що відбудеться у квітні в грузинському місті Батумі.

Участь у нинішньому Кубку України з важкої атлетики серед чоловіків та жінок беруть понад 170 спортсменів з 22-х регіонів держави. Змагання присвячені Збройним силам України. Волинь на турнірі представлена двома командами – чоловічою та жіночою. Головний суддя змагань – директор обласної ШВСМ Андрій Авраменко.

«На період великої війни Волинь стала столицею важкої атлетики, сьогодні у нашому регіоні стартували вже 11-і змагання найвищого всеукраїнського рівня. Я бажаю кожному і кожній, щоб ваш результат давав натхнення для підкорення нових кілограмів, а також можливість прославляти Україну на змаганнях європейського, світового рівня, а також на Олімпійських іграх. Завдячуючи роботі, проведеній Андрієм Авраменком і його командою, наша область отримала велику кількість залікових очок, які дала саме важка атлетика. Тож, за підсумками 2025 року Волинь в рейтингу обласних відділень НОКУ посідає третю позицію», – підкреслив у своєму вітальному слові голова обласної ради, очільник регіонального осередку НОКУ Григорій Недопад.

Такою була головна тема науково-методичного семінару, що стартував на базі Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Участь у тематичній зустрічі взяли голова та депутати Волиньради, академічна і студентська спільноти вишу, мовознавці та шанувальники українського слова.

Відкрили семінар публічною лекцією директора Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професора Павла Гриценка на тему: «Українська мова в реаліях сучасного державотворення». У своєму виступі, спираючись на історичні джерела, він розкрив основні віхи зародження, формування, становлення та розвитку української мови від найдавніших часів і до сьогодення. Використовуючи копії стародруків, словники, мапи, видатний мовознавець наочно продемонстрував, що українська мова завжди була невіддільною від культурного та політичного життя нації. «Мова – це найважливіше і найпотужніше. Буде мова, буде народ, буде народ – буде держава. Мова була і є тією силою, яка за століття без державності берегла нас та об’єднувала. Ми ніколи не були агресивними щодо інших мов, але завжди намагалися зберегти себе, свою мову. А за цим стоїть наш архетип ментальності, ми не орда і не перекотиполе і не хочемо поступитися своїм. Наші найдавніші предки тут говорили своєю мовою. Українську мову створив і оберігав наш народ», – підкреслив Павло Гриценко.

Під час публічної лекції професор також порушив питання сучасного функціонування української мови, її ролі у державотворенні та на міжнародній арені, а також поділився фаховими роздумами щодо перспектив мовної політики держави.

Павло Гриценко відзначив і вагомий внесок науковців ВНУ у розвиток всеукраїнського і всеслов’янського мовознавства, популяризацію творчості Лесі Українки та Олени Пчілки, а також потужну академічну діяльність в частині розвитку лесезнавства. Він також подарував ректору вишу Анатолію Цьосю перший в історії великий тлумачний словник української мови, а також унікальне видання «Нескорена Україна».

Із вітальним словом до учасників заходу звернувся голова обласної ради Григорій Недопад. Він висловив вдячність високому гостю за його послідовну державницьку позицію щодо збереження, розвитку та утвердження української мови. «Саме такі потужні постаті, як Павло Гриценко, сьогодні тримають мовний фронт, стоять на сторожі української мови, як єдиної державної, демонструють її велич та красу. Українське слово можна почути у різних куточках світу, вона живе і є найважливішим символом нашої боротьби за свободу. Тож бережімо українське слово, з гордістю розмовляймо українською — бо саме в ній живе душа нашого народу, його минуле, сьогодення і майбутнє», – резюмував Григорій Недопад.

До 155-ї річниці від Дня народження Лариси Косач Волинський краєзнавчий музей презентував нову експозицію «Образ Лесі Українки в музейних предметах і знаках». Участь у відкритті виставки взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

За традицією щороку до Дня народження поетеси музейники неодмінного готують нову експозицію. «У фондах нашого музею понад 170 тисяч експонатів, і центральне місце серед них займає колекція, присвячена постаті Лесі Українки, її творчості, родині, місцям сили. Ця колекція формувалася із 40-х років минулого століття і налічує понад 3 тисячі експонатів. Це особисті і меморіальні речі, спогади, а також мистецьке осмислення особистості Лесі, героїв її творів письменниками, художниками, скульпторами на полотні, дереві, кераміці, металі. Частина з них і представлена на теперішній виставці», – розповіла директорка краєзнавчого музею Оксана Важатко.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук зазначив, що упродовж останніх 4-х років українці не лише боронять свою державу, а й підтримують і поглиблюють національну культуру. «Я вдячний волинським музейникам, які щороку в оригінальний спосіб відкривають для широкого загалу з нового ракурсу творчість і особистість нашої геніальної землячки. Роздивляючись експонати, впіймав себе на думці, що вже маю і власну колекцію зразків – літературних, філателістичних, присвячених Лесі. Тож закликаю усіх не тільки зберігати те, що маємо, а й створювати посвяту видатним постатям нашого краю – малюйте, вишивайте, пишіть, досліджуйте. І, можливо, через 10, 20, 50 років ваші твори також експонуватимуться у музейних колекціях», – звернувся до присутніх Юрій Поліщук.

Експозицію також урізноманітнюють мініатюри, двомовні видання, колекції філателії та нумізматики, а також особиста річ Лесі Українки – порцелянова чашка. Окремий розділ присвячений персонажам драми-феєрії «Лісова пісня». Таємничий і містичний світ якої відображений у живописних творах художника-графіка Олександра Дишка та пластичних скульптурах з дерева різьбяра Сергія Наумова. Витонченим доповненням виставки стали багатошарові витинанки художниці-декоратроки Олесі Іщук – це портрети Лариси Косач і роботи з серій «Легенди лісових русалок» та «Лесине слово».