Участь у роботі колегіального органу Всеукраїнської асоціації районних та обласних рад взяв голова Волиньради, віцепрезидент цієї організації з питань регіональної політики Григорій Недопад.

Серед ухвалених на засіданні Правління рішень звернення: до Уряду про необхідність в умовах військової агресії адаптації окремих законодавчих норм щодо встановлення відповідальності за знищення або пошкодження окремих об’єктів природного світу та збільшення розмірів ставок, за якими розраховуються збитки при завданні шкоди об’єктам охорони навколишнього природного середовища; а ще до Всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування про фіксовану ціну за електричну енергію для побутових споживачів.

Окрім того, було презентовано концепцію міжмуніципального співробітництва в галузі культури як засобу збереження та відновлення культурної спадщини України, а також сформовано пропозиції до Програми Ради Європи з УАРОР щодо розробки Національної стратегії навчань посадових осіб та депутатів районних та обласних рад.

На тлі неоднозначних, необґрунтованих та бездоказових заяв високопосадовців Сполучених Штатів Америки щодо України та її Президента члени Правління УАРОР одноголосно схвалили резолюцію на підтримку Гаранта Конституції та його дій. «Проти нас працює удосконалювана протягом багатьох років російська ворожа пропаганда. Але український народ, наші сили оборони та безпеки продовжують героїчно протистояти усім викликам і не допустять паніки й зневіри. Українці ніколи і нікому не дозволять вирішувати за себе. Всі спроби визначати нашу долю за нас приведуть до протилежного результату», – йдеться у документі.

З нагоди вручення іменних свідоцтв за базовим курсом державної Програми «Молодіжний працівник» та всеукраїнським спеціалізованим тренінгом «Підходи та інструменти публічного управління в молодіжній сфері» учасників привітав перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Незмінним організатором навчань виступив Волинський молодіжний центр. Його керівниця і тренерка Яна Романюк розповіла, що курс «Підходи та інструменти публічного управління в молодіжній сфері» було проведено спільно із Асоціацією молодіжних працівників України в рамках Ініціативи «Молодіжний працівник», яка реалізована за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Метою навчання було опанування: концепції Позитивного розвитку молоді та навичок її практичного застосування в публічному управлінні молодіжною сферою; знань про травму в умовах війни; кращих практик та навичок застосування актуальних інструментів молодіжної політики на різних рівнях публічної влади на основі партисипативних підходів. Учасниками тренінгу стали 22 молодіжних лідери з Волинської, Рівненської, Хмельницької, Кіровоградської, Івано-Франківської, Донецької та Одеської областей.

Ще 25 фахівців з питань молоді взяли участь у традиційному базовому урядовому тренінгу Програми «Молодіжний працівник», що реалізовується на Волині з 2017 року. За увесь період було проведено 22 курси, навчання з підвищення кваліфікації в умовах децентралізації задля більшої ефективності розробки та реалізації обґрунтованої молодіжної політики на локальному та регіональному рівнях пройшло більше 500 учасників. Так, у нинішньому тренінгу брали участь представники молодіжних центрів, громадських організацій, навчальних закладів, бібліотек, члени молодіжних рад, студенти та освітяни з Луцької, Ківерцівської, Сошичнецької, Рожищенської, Підгайцівської, Горохівської, Камінь-Каширської, Іваничівської та Боратинської територіальних громад.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук привітав учасників та організаторів тренінгів від імені депутатів та очільника Волиньради Григорія Недопада. «Дуже важливо, що молодь перебуває у постійному пошуку, навчається та розвивається навіть у такий складний час. Здобуття нових знань та досвіду для молодих людей є надзвичайно цінним і корисним здобутком на перспективу. Цим самим ви демонструєте те, що сповнені оптимізму і пов‘язуєте своє майбутнє з Україною. Саме молодь, яка завжди є рушієм прогресу, змін та реформ, буде використовувати всі отримані знання з лідерства та управління, щоб розбудовувати під мирним небом заможну і сильну Україну», – резюмував він.

Розпорядження про скликання позачергової 31-ї сесії підписав голова обласної ради Григорій Недопад.

Пленарне засідання призначено на 21 лютого 2025 року, початок о 10.00 год.

На розгляд винесено питання:

1. Про звернення Волинської обласної ради щодо підтримки Президента України.
2. Різне.

Участь у роботі колегіального органу взяли члени наглядової ради АРТІП – голова Волиньради Григорій Недопад та народний депутат Вячеслав Рубльов.

На порядку денному засідання – обговорення підсумків міжнародної співпраці, присудження вчених звань та організаційні питання. За словами ректорки вишу, депутатки обласної ради Людмили Стасюк, минулого року академія підписала 3 договори про міжнародну співпрацю.

«Співпрацюємо із Лужицькою вищою школою імені Я. Б. Сольфи, Замостьською академією у Польщі та Українським вільним університетом у Мюнхені. Важливо, що ми не тільки уклали договори про співпрацю, а й доєднуємось до різноманітних заходів, зокрема міжнародних конференцій, також та приймаємо в себе закордонних викладачів», – додав проректор з міжнародної співпраці АРТІП Іван Панкевич.

Також під час засідання вченої ради обговорили зміни у переліку галузей знань та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів освіти, та правила прийому до академії у 2025 році.

За активну волонтерську роботу та значну допомогу українським захисникам Григорій Недопад відзначив почесними грамотами Волиньради викладачів академії Сергія Абрамчука та Ігоря Савчука, юрисконсульта Ігоря Козара та студента Руслана Кондратюка.

Керівництво та члени освітянської комісії Волиньради під час виїзної робочої наради ознайомились із безпековою складовою та організацією навчально-виховного процесу у Крупівському навчально-реабілітаційному центрі, а також вивчили проблемні питання, що потребують вирішення.

Директорка НРЦ Юлія Гринчук розповіла, що в закладі здобувають освіту майже сотня дітей з особливими освітніми потребами з понад 20 громад. «Більшість діток із порушенням зору, є й учні зі складними відхиленнями фізичного і психічного розвитку. Освітній процес організовано з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів учнів в комплексі з корекційно-розвиваючою роботою та реабілітацією», – зазначила вона.

Щодо матеріально-технічного забезпечення, то за словами Юлії Гринчук, окремі класи минулоріч були обладнані та вмебльовані за сприяння обласної ради. Втім, бракує шаф і тумб у спальнях. Для належної організації фізичної реабілітації вихованців, потребує оновлення спортивна та тренажерна зала центру. З вирішенням цього пообіцяв допомогти голова обласної ради Григорій Недопад, зокрема через залучення благодійників. Директорка закладу Юлія Гринчук також розповіла, що тут було облаштовано два найпростіші укриття більш як на 220 місць, які забезпечили необхідним інвентарем та спальними місцями для вихованців.

Чи не найбільшим клопотом адміністрації центру є кілька нежитлових непридатних будівель на прилеглій території, зведених ще понад століття тому. Їх аварійність підтверджують відповідні експертні висновки. «Ми, як представники засновника, мусимо подбати про те, аби демонтувати ці приміщення, адже вони становлять небезпеку для учнів та персоналу закладу і ніяк не використовуються для потреб центру. Тому спільно із депутатами необхідно погодити їх знесення і профінансувати ці роботи з бюджету», – зауважив голова обласної ради Григорій Недопад.

Керівниця закладу Юлія Гринчук додала, що на вивільнених площах планують облаштувати фізкультурно-реабілітаційну зону. Спрямувати майже пів мільйона гривень на обладнання для неї вже пообіцяло Товариство Червоного Хреста України.

З метою популяризації вітчизняного виробництва та презентації закону про локалізацію в публічних закупівлях на Волинь прибули заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, заступник Міністра економіки Андрій Телюпа та генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов. З посадовцями зустрілися керівники області та голови громад.

Під час спілкування з головою Волиньради Григорієм Недопадом та начальником ОВА Іваном Рудницьким експерти з просування державної політики розвитку українського продукту цікавилися виробничими потужностями області, інвестиційним потенціалом, розвитком індустріальних парків, можливостями залучати релокований бізнес, аби визначити пріоритети у державній підтримці великого, малого і середнього бізнесу за програмою «Зроблено в Україні». На думку парламентаря Дмитра Кисилевського, завдяки прикордонному розташуванню, інфраструктурі та логістиці Волинь може стати одним із лідерів у виробництві вітчизняних товарів з високою доданою вартістю та просування їх на європейському ринку.

Заступник Міністра економіки Андрій Телюпа додав, що на підтримку національних виробників у держбюджеті закладено 35 мільярдів гривень. Серед інструментів – 25% компенсації за придбання вітчизняної сільгосптехніки, 15% – за купівлю колісної техніки, енергообладнання та ліфтів, гранти на розвиток переробних підприємств, відшкодування за інфраструктурні витрати та податкові пільги для індустріальних парків, доступні кредити 5-7-9, пільгова іпотека «Єоселя», страхування ризиків для інвесторів та інше. «Мета програми «Зроблено в Україні» – розвиток власного виробництва з високою доданою вартістю і вихід на міжнародні ринки», – підсумував урядовець.

Під час зустрічі з головами громад йшлося про пріоритети держави у публічних закупівлях і було презентовано закон про локалізацію. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський зазначив, що Україна сьогодні – антирекордсмен за витратами публічних коштів на імпорт. «Якщо у країнах ЄС – це 5%, то у нас – 38%. Минулоріч було здійснено закупівель на трильйон гривень, 400 мільярдів з них пішли за кордон. Тож закон про локалізацію в публічних закупівлях покликаний змінити цю диспропорцію. Це інструмент економічного зростання, окрім того 40% спрямованих коштів на придбання вітчизняних товарів повертаються у бюджети різних рівнів і слугують, в тому числі й для розвитку громад», – стверджує він.

Урядовець Андрій Телюпа пояснив, що відповідно до закону про локалізацію при публічних закупівлях такої продукції як громадський і залізничних транспорт, комунальна техніка та енергетичне обладнання обов’язковою є наявність не менше 25% української складової. Щорічно цей показник зростатиме на 5%, доки не досягне 40%. Він також додав, що створено реєстр товарів з рівнем локалізації. Він закликав голів громад зважати на ці вимоги при здійсненні закупівель, оскільки їх дотримання відслідковуватимуть контролюючі органи і реагуватимуть відповідно на порушення.

Учасники міжвідомчої наради проаналізували також потреби регіону в оновленні комунальної техніки. Такої громади Волині потребують 225 одиниць. На допомогу головам громад генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов презентував каталог з 32 вітчизняних виробників колісної техніки, які пропонують 255 найменувань сертифікованої продукції.

Члени постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства розглянули низку кадрових питань.

Так, у зв’язку із завершенням терміну дії контракту з керівницею обласного госпіталю ветеранів війни Тетяною Масіковою, члени комісії рекомендували звільнити Тетяну Масікову з посади директора і до призначення керівника в установленому законом порядку, виконання обов’язків директора госпіталю покласти на Оксану Шкаровецьку.

17 лютого закінчується і термін дії контракту з керівником обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Володимиром Шмалем. Так, депутати взяли до відома інформацію начальниці відділу майна Олени Кузьменко та рекомендували голові обласної ради Григорію Недопаду звільнити Володимира Шмаля з посади директора центру, а т.в.о директора одноголосно рекомендували призначити Юрія Романішина до обрання керівника на конкурсних засадах.

Профільна комісія також розглянула заяву працівниці Ківерцівського фахового медичного коледжу Юлії Федік про призначення її на вакантну посаду директора Ківерцівського фахового медичного коледжу, згідно з абзацом 1 частини 5 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». «Механізм, який вбачає заявниця відповідно до згаданого закону, передбачає, що під час дії воєнного стану керівники, посадові особи ОМС, державних органів влади та керівники комунальних підприємств призначаються без проведення відповідного конкурсу. Закон також передбачає, що цей конкурс буде проведений упродовж 6 місяців після завершення дії воєнного стану. Тому, ми пропонуємо погодити призначення Юлії Федік на посаду директора Ківерцівського фахового медколеджу, як таку, яка відповідає усім кваліфікаційним вимогам», – зауважила Олена Кузьменко.

Депутати рекомендували голові обласної ради Григорію Недопаду в установленому порядку звільнити тимчасово виконувача обов’язків директора Ківерцівського фахового медколеджу Тетяну Комшук та призначити Юлію Федік на посаду керівника, згідно з абзацом 1, частини 5, статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Члени комісії також взяли до відома інформацію про стан виконання у 2024 році заходів Територіальної програми зайнятості населення. Із цього питання інформували заступник директора департаменту економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів ОВА Андрій Ткачук та директорка обласного центру зайнятості Алла Куцин. Вона, зокрема, зауважила, що торік послугами ОЦЗ скористалися близько 20 тисяч осіб. «Кожного другого, а це понад 10 тисяч осіб, нам вдалось працевлаштувати. 70% користувачів були охоплені активними програмами зайнятості. Загалом минулоріч профінансовано понад 121 млн грн на реалізацію програм працевлаштування», – зауважила Алла Куцин. Так, за її словами, 1 198 осіб пройшли навчання, 448 отримали ваучер на навчання, 286 осіб започаткували власну справу, 95 отримали компенсації за облаштування робочого місця працевлаштованих осіб з інвалідністю. Окремо вона зосередила увагу на наданні послуг учасникам бойових дій. «У минулому році на обліку їх перебувало майже вдвічі більше ніж у 2023 році, а це 817 осіб, відповідно працевлашувати вдалось майже вдвічі більше. Учасниками експериментального проєкту навчання ветеранів війни минулоріч стало 60 осіб, в черзі ще очікують 89 воїнів. Ми активно працюємо над тим, щоб створити віддалений навчальний пункт від Рівненського ЦПТО. Сподіваємось, що нам вдасться врегулювати це питання до літа, і наші ветерани зможуть навчатися в області», – наголосила вона.

Члени профільної комісії також заслухали звіт директорки обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей Галини Йовик за 2024 рік. Вона зауважила, що від початку війни і дотепер частина вихованців досі перебуває у тимчасовій евакуації в польському місті Лодзь. За словами Галини Йовик, протягом 2024 року у центрі одночасно перебували від 24 до 43 дітей, станом на сьогодні – 31 дитина. Для їх безпечного та комфортного перебування вдалось здійснити ряд заходів з покращення матеріального-технічного стану закладу. «Було оновлено приміщення та кухонне обладнання, замінено сантехніку. Також зробили ремонт ігрового майданчика, роздягальні, куди придбали нові меблі. Дообладнано й тимчасове укриття. Нам у всіх починаннях дуже допомагають спонсори та меценати», – розповіла вона.

Озвучену Галиною Йовик інформацію депутати взяли до відома, а також рекомендували керівниці подбати про якнайшвидше повернення евакуйованих вихованців в Україну.

Під час засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку депутати розглянули низку питань, які стосувалися діяльності освітніх закладів області. У роботі комісії взяв участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Зокрема, обранці громади заслухали звіт директорки обласного еколого-натуралістичного центру Валентини Остапчук. Вона розповіла, що в закладі навчається понад 1600 дітей. Особлива увага спрямована на професійне самовизначення та допрофесійну підготовку учнівської молоді. Так, на базі центру спільно з науковцями двох волинських університетів працює природнича школа, функціонують секції «Флористика та фітодизайн», «Ландшафтний дизайн», «Юні аграрії та бджолярі», «Акваріумістика та аквадизайн», «Мала лісова академія», «Тваринництво з основами ветеринарії». «Працюємо над відкриттям нових, затребуваних сьогоденням, секцій. У 2023 році створено відділення «Юні медики». Більше 100 наших випускників стали студентами профільних закладів професійної та вищої освіти», – зазначила Валентина Остапчук. У 17 пришкільних садах області минулоріч було відновлено та організовано дослідницьку роботу із садівництва. Діти здобувають практичні навики вирощування та дослідження плодових культур. Також у минулому році у відділі зоології розпочала роботу фотостудія «Colibri». «За минулий рік задля зміцнення матеріально-технічної бази закладу ми залучили благодійних коштів у натуральних та грошових показниках на суму 500 тис грн», – підкреслила директорка закладу.

Юрій Поліщук високо оцінив роботу очільниці та колективу еколого-натуралістичного центру і подякував за активне залучення молоді до позашкільної роботи. «Впевнений, що діти, які долучаються до роботи центру, будуть й надалі плідно працювати, навчатись, досліджувати навколишній світ та примножувати здобутки свої особисті й закладу», – підкреслив Юрій Поліщук. Депутати ухвалили звіт та, у зв’язку із закінченням терміну контракту, рекомендували призначити Валентину Остапчук тимчасово виконуючою обов’язки директора закладу до обрання керівника на конкурсних засадах.

Також депутати заслухали звіт ректора Луцького педагогічного коледжу Петра Бойчука. Він зазначив, що разом із активною освітньою діяльністю колектив спільно зі студентами провадить активну волонтерську діяльність і допомагає ЗСУ – у 2024 році придбали пікап «Нісан», оснастили його усім необхідним, а також закупили для військових технічне обладнання більш як пів мільйона гривень. «Контингент здобувачів освіти становить майже півтори тисячі студентів. Сформовано 57 академічних груп денної форми навчання та 11 академічних груп заочної форми навчання», – зазначив Петро Бойчук.

У цьому році в коледжі запрацює осередок для вивчення предмету «Захист України» – вже закуплено усе матерільно-технічне забезпечення для укомплектування навчальних кабінетів. Крім того планується відкриття «Центру освіти і піклування про дітей раннього і дошкільного віку», який працюватиме за інноваційною програмою розвитку лідерських якостей у дітей «Mr. Leader», днями відкриється і навчально-наукова лабораторія «Українське слово». «Підсумком та результатом освітньої, методичної, дослідницької роботи викладачів і студентів впродовж останніх років стало відкриття науково-методичної лабораторії «Інновації в дошкільній освіті». Продуктивне освітнє середовище лабораторії представлено облаштуванням міні моделі розвивального простору – LEGO- та STREAM-технології, новаторські підходи до роботи з книжкою, технології соціально-емоційного благополуччя дітей та інші допомажуть майбутнім вихователям працювати в умовах, наближених до реального освітнього процесу», – розповів директор закладу. Члени комісії звіт взяли до відома.

Під час засідання комісії депутати заслухали і стратегію розвитку Княгининівського ліцею на 2025-2030 роки. Очільниця закладу Ольга Омелько зазначила, що головними завданнями бачить розширення профілів навчання, а саме: мовно-літературний кластер (іноземні мови, прикладна лінгвістика, журналістика) та STEM-кластер (технології та інформатика). Крім того, планують впроваджувати курси за вибором, які підсилюватимуть профільність навчання та посилять профорієнтацію серед старшокласників. Що ж до розвитку інфрастуктури і безпеки закладу, то директорка ліцею наголошує: в пріоритеті – забезпечення фізичної, психологічної та емоційної безпеки всіх учасників освітнього процесу, створення комфортних навчальних умов, формування відкритого і підтримуючого середовища. «Це реконструкція спортивного майданчика з облаштуванням футбольного поля, мінімайданчиків для занять волейболом, баскетболом, облаштування бігових доріжок, глядацьких трибун, зон для групових занять та відпочинку; ремонт кабінетів з осучасненням освітнього середовища, засобів навчання, меблів; забезпечення інклюзивних та безпечних умов доступу до освітнього простору. Також це оновлення, ремонт приміщень і споруд, серед яких утеплення пансіону, спортивного залу, їдальні, проведення капітальних ремонтів приміщень, ремонт системи теплопостачання в навчальному корпусі та інше», – розповіла Ольга Омелько. За результатами обговорення депутати схвалили стратегію розвитку ліцею.