До 650-річчя заснування Луцької римо-католицької дієцезії в Луцьку стартувала міжнародна конференція «Міжконфесійні відносини в Україні: історія та сучасність», до роботи якої долучились заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, Генеральна консулка Республіки Польща в Луцьку Анна Новаковська, а також науковці, історики, краєзнавці.

У вітальному слові Григорій Пустовіт зазначив, що впродовж всієї історії на Волині завжди була представлена велика різноманітність релігійних конфесій. «Під час радянщини, ми жили в країні, де не було жодної історії – ні православної, ні католицької, ні протестантської. Була одна ідеологія і один погляд. Тому сучасні дослідження історії діяльності релігійних громад в Луцьку та на Волині такі цінні. Адже Луцьк завжди був відкритим містом для тих, хто мав свої погляди, вірування, і тут мирно уживалися представники різних конфесій», – зазначив посадовець.

Під час конференції науковці дослідять історію та розвиток католицької церкви на Волині та Львівщині, становлення української греко-католицької церкви, міжетнічні суперечки, діяльність інституту капеланства у міжвоєнний період, а також міжконфесійні відносини в Україні на тлі епох.

Міжнародна богословська наукова конференція з такою назвою розпочала роботу у Волинській православній богословській академії. На запрошення митрополита Луцького і Волинського Михаїла участь у формі взяв і заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Під час конференції священнослужителі та науковці з України, Греції, США, Канади та інших країн обговорять духовні і соціальні виклики, які стоять перед сучасною Україною, та спробують віднайти богословські й практичні відповіді на них.

У своєму вітальному слові Григорій Пустовіт наголосив на важливості місії церкви та духовенства в повсякденному житті українців. «Люди йдуть до вас за розрадою, за порадою, за молитвою. Йдуть за допомогою, коли треба знайти себе, своє місце в світі. Особливо це актуально в час війни, а також після її закінчення. Усіх нас чекає велике випробування, адже війна лишає страшні шрами на серці і в душі кожного. І ми маємо знайти можливість допомогти з цим упоратися. Тому поряд з психологами, реабілітологами та лікарями мають працювати й священники», – зазначив Григорій Пустовіт.

Під час форуму учаснирки розглянуть аспекти місії Церкви у зціленні ран війни, обговорять проблеми єдності українського Православ’я, вивчать роль інституту християнської сім’ї у терапії післявоєнного українського суспільства, проаналізують актуальні питання клінічного душпастирства та посттравматичної реабілітації зранених війною, а також питання інституту військового капеланства.

З нагоди 164-их роковин від дня перепоховання Тараса Шевченка біля його пам’ятника в Луцьку відбулася панахида, у якій взяли участь заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, представники влади міста, громадськість та духовенство.

Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року та був похований на Смоленському кладовищі у Санкт-Петербурзі. Проте ще за життя поет мріяв про «тихе пристанище і спокій коло Канева». Тож, згідно із його заповітом, прах Кобзаря доправили до Києва, а звідти до Канева, де і перепоховали на Чернечій горі.

Священнослужителі відслужили панахиду за Великим сином українського народу. Потому присутні поклали квіти до підніжжя пам’ятника Кобзарю.

До 11-их роковин Волноваської трагедії біля пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України» відбулися скорботні заходи.

Щороку 22 травня волиняни вшановують захисників, полеглих під Волновахою, а також усіх воїнів, котрі загинули в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України за роки російсько-української війни. Пом’янути Героїв прийшли родини загиблих, їхні побратими, представники громадськості, правоохоронних органів, духовенства та влади. Від імені Волиньради участь у жалобній церемонії взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

На світанку того травневого дня неподалік міста Волноваха відбувся бій, в якому українські воїни понесли найбільші на той час втрати від початку проведення антитерористичної операції. В результаті підступного нападу на блокпост диверсійної групи проросійських сепаратистів 30 воїнів були поранені та 18 загинули. Серед полеглих і десятеро волинян: майор Леонід Полінкевич, старший сержант Олександр Артемук, молодший сержант Дмитро Йовзик, солдати Володимир Зарадюк, Віталій Махновець, Володимир Прокопчук, Микола Бондарук, Віталій Ліщук, Михайло Грицюк, Павло Попов.

Священники ПЦУ відслужили панахиду за упокій душ славного воїнства, а присутні звершили спільну молитву і поклали квіти до пам’ятного фотостенду.

Міжнародний форум з цивільної безпеки упродовж двох днів проходитиме у Варшаві. Участь у ньому беруть голова Волиньради Григорій Недопад, парламентар Вячеслав Рубльов, депутатка облради Ористлава Сидорчук, очільники Олицької громади Олександр Прендецький та Поромівської – Олег Савчук.

Українську сторону на зібранні представляють парламентарі, урядовці, очільники регіонів, громад та асоціацій місцевого самоврядування, фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій, експерти з управління безпековими проєктами, керівники недержавних гуманітарних організацій. А унікальний український досвід із забезпечення безпеки цивільного населення перейматимуть представники профільних директоратів і комісій ЄС, комітетів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, ОБСЄ, Міжнародного Червоного Хреста та інших безпекових інституцій, національних агенцій з питань надзвичайних ситуацій, технічної і гуманітарної допомоги окремих європейських країн.

Відкриваючи форум, очільник Генерального директорату Європейської комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги Мацей Поповскі зазначив, що війна в Україні виявила вразливість європейської безпеки, і наголосив на необхідності зміцнення спроможностей та формування цілісної стратегії цивільного захисту Європейського Союзу. «Унікальний досвід України у відстоюванні своєї незалежності та територіальної цілісності відіграє важливу роль у формуванні безпекової архітектури Європи та міжнародних відносин. Українські громади у тісній взаємодії зі службами цивільного захисту здобули досвід забезпечення безпеки цивільного населення, який є унікальним сьогодні у світі та має бути поширений у багатьох країнах Європи», – переконаний Мацей Поповскі.

Тож під час форуму українці поділяться з європейськими партнерами особливостями співпраці центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування задля побудови ефективної системи цивільної безпеки в умовах постійної загрози, досвідом створення єдиної комплексної системи оповіщення та інформування населення про виникнення надзвичайних ситуацій; запровадження інституту офіцера цивільного захисту громади, розвитку системи добровільних і місцевих пожежних дружин; розбудови безпекової інфраструктури в закладах освіти, а також про те, як громади модернізують захист – від фізичної охорони до сучасних технічних рішень безпеки. Йтиметься також про організацію евакуації населення та роль територіальних громад у вимушеному переміщенні населення в умовах війни, трансформацію виробництва під логістику в надзвичайних ситуаціях та проєкти стійкості для прифронтових регіонів.

Спільні дискусії представників України та ЄС стосуватимуться партнерства під час війни, ролі міжнародних організацій в реагуванні на гуманітарні виклики і трансформації цивільного захисту України та Європи як відповідь на сучасні виклики.

Також Григорій Недопад зустрівся із власниками авторемонтної компанії GP Truck Trading. Один з її працівників – волинянин Андрій Максімов, який багато років мешкає у Польщі, за сприяння керівництва автомайстерні відновлює та доправляє автомобілі для фронту. Так, у взаємодії з Волиньрадою та Рожищенською Самообороною такі відремонтовані і додатково обладнані машини отримали «Вовки Да Вінчі» 67-ої ОМБр, холодноярівці 93-ої окремої бригади, морські піхотинці 35-ої та аеророзвідники волинської сотки. Зараз атворемонтники підготували кілька авто, включно з медичним для воїнів 14-ої Князівської бригади. Голова обласної ради подякував партнерам за гуманітарну допомогу та обговорив перспективи майбутньої співпраці.

Круглий стіл на таку тему до Міжнародного дня музеїв приурочив Волинський краєзнавчий музеї спільно з кафедрою музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності ВНУ імені Лесі Українки. З професійним святом зберігачів надбань поколінь українців від імені Волиньради привітав і відзначив перший заступник голови Юрій Поліщук.

У мережі закладів культури області музеї займають особливе місце, оскільки саме тут зберігається пам’ять про людей та події, вивчається і популяризується локальна історія. У час російсько-української війни саме музеї стали осередками, де акумулюються матеріали про Героїв новітньої доби – полеглих захисників Волинського краю. «Окрім того, з початком повномасштабної війни музеї стали місцем сили і незламності, потужними волонтерськими центрами, осередками допомоги Силам безпеки і оборони України. Музейники радо діляться знаннями про Волинь та інформацією про її скарби з внутрішньо переміщеними особами, які знайшли прихисток на нашій землі, тим самим допомагаючи адаптуватись, почувати себе комфортно, бути вдома», – зазначила директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко.

З професійним днем працівників музею від імені Волиньради привітав перший заступник голови Юрій Поліщук. «Я цілком усвідомлюю, що збереження історичної і культурної спадщини сьогодні тримається переважно на людях. Бо за 30 років держава, на жаль, не сформувала виразної концепції підтримки національного надбання загалом і музейної справи зокрема, і це спричинило чимало проблем як в галузі, так і в суспільстві. Без державних програм і фінансування не обійтися. І завдання обласної ради домогтися зміни державної політики щодо музейної справи. Я щиро дякую кожному з вас за самовіддану працю з оборони нашої культурної та історичної спадщини», – звернувся до присутніх Юрій Поліщук. Він також відзначив Подяками голови обласної ради працівників Волинського краєзнавчого музею Ліану Бойко та Людмилу Кревську за значний особистий внесок у розвиток музейної справи в області.

Під час музейного круглого столу була підсумована Тринадцята обласна рейтингова акція «Музейна подія року на Волині – 2024», переможцями якої стали Реекспозиція Садиби Косачів Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки, виставковий проєкт «Свій/Чужий. Історії про…» відділу етнографії та народних промислів Волині обласного краєзнавчого музею та виставка «Холмщина у пам’яті поколінь» відділу історії Волині також краєзнавчого музею. Всього на розгляд експертів було подано14 подій проведених музейними закладами області.

Їх обранці волинської громади озвучили під час 32-ої сесії обласної ради.

Так, депутат Ярослав Матвійчук звернувся до голови ОВА Івана Рудницького із проханням виділити кошти з обласного бюджету на ремонтні роботи окремих приміщень Володимирського фахового коледжу. За словами депутата, заклад отримав 5 млн грн державної субвенції на придбання обладнання для виробничих майстерень, але на облаштування самих приміщень потребується 1,5 млн грн. Ще один запит Ярослава Матвійчука стосувався Володимирської спеціальної школи, де навчається більше 100 дітей з особливими потребами, а укриття потребує додаткової гідроізоляції. Тож депутат просить виділили з обласного бюджету 100 тисяч гривень на виконання таких робіт.

Два запити також виголосив депутат Андрій Бокоч. Один із них стосувався визнання постраждалих із 2014 року жертвами агресії російської федерації та надання їхнім родинам права на компенсацію.«Сім’ї військових вважають це дискримінаційним та несправедливим по відношенню до тих, чиї рідні військовослужбовці загинули під час АТО та ООС з 2014 по 2022 рік. Впродовж цих років військові віддавали своє життя та здоров’я, захищаючи цілісність на незалежність України. Саме тому, на думку заявників, важливо включити всіх загиблих військовослужбовців, що полягли при виконанні свого обов’язку, у Реєстр збитків, незалежно від часу їх смерті», – зазначає Андрій Бокоч. Також депутат поцікавиться інформацією про обсяги податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що надходили у бюджети громад від комунальних закладів освіти обласного підпорядкування за 2024 рік, а також суми коштів,які були виділені з місцевих бюджетів на звернення закладів освіти обласного підпорядкування у 2024 році.

Депутат Ігор Волошенюк звернувся до голови ОВА Івана Рудницького та начальника департаменту агропромислового розвитку ОДА Юрія Юрченка щодо можливості компенсації збитків, завданих аномальною погодою волинським аграріям. «Всі ви знаєте, що пізні заморозки спричинили пошкодження посівів пшениці, сої, кукурудзи, картоплі. І найбільше постраждали ті громади, які знаходяться в низовині – це Ратнівщина, Шаччина, Любомльщина. В області є перевиконання бюджету, тож прошу вивчити це питання та допомогли людям компенсувати збитки», – звернувся Ігор Волошенюк.

Депутат Михайло Скопюк спрямував свій запит до начальника ОВА Івана Рудницького та очільниці Служби місцевих автомобільних доріг Оксани Грицюк з проханням відремонтувати дорогу сполученням Локачі-Шельвів. «В 2023 році було проведено ремонт дороги Локачі-Міжгір’я. Проте інша частина цього автошляху лишається в аварійному стані. Є багато нарікань від людей, які щодня користуються цією дорогою, а особливо від перевізників. Тому, враховуючи звернення жителів сіл Марковичі, Міжгір’я, Шельвів, прошу включити цю ділянку до переліку об’єктів фінансування», – зазначив Михайло Скопюк.

За результатами голосування депутатський корпус всі запити підтримав.

Її під час сесії обласної ради озвучив перший заступник голови Юрій Поліщук.

«Сьогодні, коли наша країна бореться за виживання, питання вшанування борців за незалежність має бути одним з основних. Бо нинішня боротьба наших воїнів з російськими загарбниками – це продовження чину борців усіх попередніх поколінь. В Україні за останні 30 років так і не сформувалося чіткої державної політики щодо пошанування українських Героїв. Окремі позитивні зрушення в цьому напрямку губилися в дискусіях навколо долі меморіалів тоталітарної доби, які і по сьогодні височіють у вигляді танків на площах окремих міст і сіл. У той же час дослідженням і впорядкуванням місць боїв та поховань воїнів УНР, вояків УПА займаються здебільшого громадські активісти та краєзнавці.

Цією заявою наша фракція хоче привернути увагу посадовців місцевого самоврядування, органів державної влади, депутатів усіх рівнів до питання гідного пошанування українських воїнів. А також попередити: ми будемо відслідковувати ганебні випадки і усіма легальними методами боротися з проявами неповаги до пам’яті полеглих захисників.

Гідне пошанування наших Героїв сьогодні – це не данина традиції, а фундамент для побудови могутньої, самодостатньої, суверенної країни», – йдеться у заяві.

Зокрема, більшістю голосів депутати підтримали звернення, адресоване Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству у справах ветеранів щодо врегулювання питання розміру одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) для родин полеглих військовослужбовців, які віддали свої життя за Україну до початку повномасштабного вторгнення, пенсійного забезпечення родин та відшкодування збитків, завданих агресором. Прийняття документу ініціювала фракція ВО «Батьківщина», її голова, депутат облради Андрій Козюра зауважив, що це звернення покликане усунути соціальну несправедливість і зрівняти сім’ї, які втратили рідних, у правах на виплату одноразової грошової допомоги. «Збройна агресія рф проти України почалась не у 2022-му, а в 2014-му році. Починаючи із цієї дати українські сини і доньки віддавали свої життя за нашу країну. Тому сім’ї загиблих Героїв мають повне право не лише на повагу і шану, а й належну компенсацію від держави за втрату життя найрідніших», – наголосив він.

У зверненні до центральної влади запропоновано внести зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що забезпечать рівні умови надання одноразової грошової допомоги незалежно від періоду загибелі військовослужбовця; розробити чіткі інструкції, які регламентують роботу Міноборони та інших органів виконавчої влади щодо порядку та умов надання допомоги родинам загиблих військовослужбовців; ініціювати перед учасниками та асоційованими членами Реєстру питання про внесення змін до Статуту Реєстру для визнання загиблих військовослужбовців у період з 20 лютого 2014 року по 23 лютого 2022 року жертвами збройної агресії рф, надання їхнім родинам статусу постраждалих від збройної агресії рф із правом на належну компенсацію та підтримку тощо.

Окрім того, обранці громади схвалили звернення до Парламенту та Уряду про необхідність внесення змін до законопроєкту №13107-д «Про професійну освіту». «Цей законопроєкт, прийнятий у першому читанні, передбачає можливість навчання мовами національних меншин у закладах професійної освіти за зверненням не менше 8-ми студентів та рішення засновника. Така норма становить загрозу розмивання статусу української мови в освітньому процесі та може створити передумови для формування «п’ятої колони» і претензій на наші території. Окрім того, у час війни це великі фінансові витрати в частині забезпечення навчального процесу», – зауважив перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Більшістю голосів депутати також підтримали пропозицію колеги Валентини Черниш стосовно скерування звернення до центральних органів влади щодо відновлення пасажирського руху через пункт пропуску «Ягодин-Дорогузьк». «Нагадаю, що у листопаді 2023 року ми адресували звернення до Кабміну та профільних міністерств щодо цієї проблеми. Адже «Ягодин» стоїть порожній, він недостатньо завантажений, відтак є сенс повернути туди пасажирський рух. Це полегшить життя волинянам і розвантажить пункт пропуску «Устилуг-Зосин», де постійні «хронічні» черги», – наголосила вона.

Голова обласної ради Григорій Недопад додав, що з цього приводу було також ініційоване відповідне звернення народними депутатами від Волині Іриною Констанкевич, Вячеславом Рубльовим, Ігорем Гузем та Валерієм Стернійчуком, яке адресували Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю та профільним міністрам, в.о. голови Державної митної служби України Сергію Звягінцеву та очільнику Державної прикордонної служби України Сергію Дейнеці.

«Враховуючи потужність міжнародного автомобільного пункту пропуску «Ягодин», відновлення руху пасажирського автотранспорту жодним чином не вплине на вантажні перевезення, а навпаки, забезпечить зручні, які відповідають найвищим європейським і світовим стандартам, умови для перетину кордону громадянами та дасть можливість розвантажити інші пункту пропуску на західному кордоні України», – йдеться у відозві волинських парламентарів.

Основні тези аналітичного звіту про стан додержання прав і свобод людини та громадянина за 2024 рік під час сесії обласної ради озвучила Представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на Волині Юлія Спас.

Вона зазначила, що вперше у доповіді представлений регіональний аспект. Так, минулоріч до Секретаріату Уповноваженого надійшло понад 120 тисяч звернень, з яких майже 6 тисяч – від волинян. Третина від усіх заяв – від родин військових, полонених та зниклих безвісти.

У 2024 році командою Представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області було здійснено 156 моніторингових відвідувань та 25 дистанційних моніторингів за різними напрямками забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина. «Основні питання, з якими працювала команда регіонального Представництва – це додержання прав при проведенні призову на військову службу під час мобілізації; захист прав дітей і громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії; додержання рівних прав і свобод; реалізація права на доступ до публічної інформації», – зазначила Юлія Спас.

Вона деталізувала, що найчастіше заявники скаржилися на: порушення процедури вручення повісток працівниками ТЦК та СП, неналежне інформування, неправомірне затримання або примусову мобілізацію. Більшість рекомендацій після моніторигових візитів до місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб стосується потреби у проведенні ремонтних робіт, встановленні пандусів, облаштуванні побуту. У сфері захисту інформаційних прав у 2024 році працівники регіонального представництва в області здійснили 19 моніторингів сайтів територіальних громад в частині оприлюднення публічної інформації. Найчастіші порушення: часткова або повна відсутність інформації в публічному доступі щодо прийнятих рішень, нормативно-правових актів, розміщення неактуальних або недіючих способів зв’язку тощо. Також актуальною залишається проблема ненадання органами державної влади, місцевого самоврядування, установами, організаціями відповіді на запити.

«Навіть в умовах воєнного стану інституція Омбудсмана України продовжує роботу із захисту прав людей, адже це – показник правової демократичної держави, в якій панує закон. Висловлюю вдячність від імені Уповноваженого ВР У з прав людини Дмитра Лубінця за увагу до стану дотримання прав і свобод на Волині», – завершила свій виступ Юлія Спас.