У святковому богослужінні з нагоди заснування чоловічого монастиря Святителя Миколая та престольного свята – перенесення мощів Чудотворця з Мир Лікійських у місто Барі вперше взяв участь митрополит Київський і всієї України Епіфаній. До святкування ювілею обителі долучилися голова обласної ради Григорій Недопад та заступник голови Григорій Пустовіт, ченці і черниці, а також миряни.

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звернувся з вітальним словом, відзначивши важливість монастирів загалом і Жидичинської обителі зокрема. «Величний ювілей цієї святині, що відроджується, є приводом збагатитися духовною радістю в цей пасхальний період. Така підтримка дуже важлива для всіх нас у важкий час воєнного лихоліття, коли Україна виборює свою незалежність», – зазначив предстоятель церкви. Він очолив святкове богослужіння з нагоди престольного свята. До служби також долучилися митрополит Луцький і Волинський Михаїл, намісник монастиря, архімандрит Константин.

Свято-Миколаївський Жидичинський монастир – один з найдревніших монастирів Київської Русі й, за деякими даними, був заснований ще до хрещення Русі – в ІХ-Х ст. У ХVII ст. за своїм значенням чернеча обитель вважалася другою після Києво-Печерської лаври. Від древніх часів тут збереглися пам’ятки національного значення: Палац митрополита, Миколаївська церква й дзвіниця. До монастиря приїжджав король Данило Галицький та інші європейські монархи. Опікувався обителлю князь Микола Святоша, який першим з руських князів прийняв чернецтво і став відомим святим.

Шляхи реформування будинків дитини під час онлайн-зустрічі представив Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей у співпраці з міжнародною благодійною організацією «БФ “СОС Дитячі Містечка”», за участі представників МОЗ, Мінсоцполітики, парламентарів та міжнародних партнерів. Від Волині до експертної дискусії долучились голова обласної ради Григорій Недопад, керівниця відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери апарату ради Галина Карнаухова, депутати обласної ради, керівники профільних комунальних закладів.

Мета заходу – обговорення підходів до трансформації будинків дитини, що є одним із пріоритетів Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні, а також прийняття відповідних управлінських рішень з урахуванням потреб та інтересів дітей. Йшлося, зокрема, про важливість деінституціалізації дітей від 0 до 3 років та трансформацію будинків дитини як перший крок до цього. «Ми маємо бути об’єднані в намаганні, щоб жодна дитина раннього віку не набувала травми, перебуваючи в сиротинцях. Ми повинні мати міжвідомчу взаємодію та політичну волю діяти в межах чинного законодавства, щоб вибудувати дорожню карту, яку кожна область і кожна громада повинна пройти», – наголосила у своєму виступі очільниця підкомітету у справах сім’ї та дітей парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Тетяна Скрипка. Практичним досвідом трансформації будинків дитини з учасникам наради поділилися керівники Харківського медичного центру реабілітації та паліативної допомоги та дніпропетровської БО «Надія і житло для дітей».

Зауважимо, що на Волині обласний будинок дитини теж перебуває у стадії реформування – комунальний заклад перейменовано у центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям, який одночасно слугуватиме і методичним центром задля поширення практики ранньої реабілітації та домашнього догляду за дітьми з інвалідністю на усі громади краю. Тут за сприяння ЮНІСЕФ уже завершується реконструкція з урахуванням усіх вимог інклюзії. «Як представники засновника, ми маємо до 1 вересня здійснити комплекс заходів, пов’язаних із реорганізацією будинків дитини. Працюємо над цим разом із управлінням охорони здоров’я та службою у справах дітей. Рішення мають якнайширше відповідати інтересам дітей, як тих, що позбулися батьківського піклування, так і тих, які потребують особливого догляду», – резюмував голова Волиньради Григорій Недопад.

Ці основні питання стали предметом розгляду на засіданні постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства. Участь у її роботі взяв голова Волиньради Григорій Недопад та його перший заступник Юрій Поліщук.

Зокрема, профільна комісія підтримала клопотання громадської організації «Об’єднання матерів і дружин захисників України», громадської спілки «Об’єднані родини України» щодо схвалення на черговій сесії обласної Волиньради звернення до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України про усунення дискримінації родин загиблих захисників та захисниць України в частині виплати одноразової грошової допомоги, пенсійного забезпечення та відшкодування збитків, завданих агресором. Проєкт документу внесено до апарату ради фракцією ВО «Батьківщина». Про важливість та необхідність прийняття цієї відозви колег поінформував голова цієї фракції, депутат облради Андрій Козюра. Комісія одноголосно рекомендувала підтримати його на сесії.

Також депутати розглянули проєкт рішення обласної ради «Про покладання частини функцій замовника будівництва». Йдеться про реалізацію інфраструктурного проєкту «Нове будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу з центром дитячого психічного здоров’я територіальним медоб’єднанням захисту материнства і дитинства», що в селі Жабка. Як пояснила гендиректорка закладу і голова комісії Ірина Горавська, виникла необхідність передати виконання частини функцій замовника будівництва на Міністерство охорони здоров’я, зокрема – відбір підрядної організації, укладення з нею договору та оплати; загальну координацію будівництва та нагляду за його виконанням.

Окрім того, депутати заслухали звіти керівників семи медичних та соціальних закладів за 2024 рік. Директорка Горохівського психоневрологічного інтернату Юлія Ковальчук розповіла про перспективи реалізації закладом українського -польсько проєкту з соціалізації дорослих людей з інвалідністю. «Участь в проєкті відкрила нові можливості для наших мешканців, введено дві додаткові штатні посади інструкторів з трудової адаптації, облаштовано функціональні робочих місця для мешканців. Зараз обладнуємо керамічну майстерню, муфельну піч для якої нададуть наші партнери», – повідомила депутатам керівниця. Члени комісії взяли звіт до відома.

Без дискусій депутати схвалили звіт директора обласного центру служби крові Юрія Кременця, керівниці обласної інфекційної лікарні, депутатки обласної ради Любові Серби, а також обласної клінічної лікарні, який презентував медичний директор клініки Юрій Малімон.

Під час звіту завідувача обласного притулку для дітей Леоніда Хведчака постало проблемне питання, яке стосується також і іншого комунального закладу – обласного центру соціально психологічної реабілітації дітей, що у Ковелі. Йдеться про відсутність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, що є законодавчою вимогою. В результаті обговорення члени комісії рекомендували Службі у справах дітей ОДА спільно із керівниками обох комунальних закладів детально вивчити доцільність отримання таких ліцензій обласними соціальними закладами для дітей.

Звіт директора обласної стоматологічної поліклініки Ігоря Дворка також був дискусійним. Під час обговорення з’ясувалось, що цей обласний комунальний заклад є чи не єдиним регіоні, який не має жодного підписаного пакета з НСЗУ. Ігор Дворко пояснює це відсутністю достатньої кількості лікарів-ортопедів та інших необхідних для контрактування фахівців. Члени профільної комісії рекомендували керівнику вирішити це питання якнайшвидше.

Тривалим обговоренням супроводжувався й звіт директора КП «Центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Віктора Максимюка. Голова обласної ради Григорій Недопад озвучив пропозицію, яку підтримала більшість членів комісії, провести на базі цього закладу виїзний день депутата. «У нас є відповідні терміни завершити реорганізацію центру до 1 вересня 2025 року. Тому маємо залучити до роботи і фахівців управління охорони здоров’я, і служби у справах дітей ОВА, аби спільно напрацювати та узгодити позиції щодо подальшої роботи нашого обласного закладу. Маємо визначитися, у якому правовому полі він буде функціонувати. Станом на сьогодні там уже зроблено багато ремонтних робіт за сприяння ЮНІСЕФ, тому необхідно зважено підходити до цього питання», – підкреслив Григорій Недопад.

До слова, завтра відбудеться онлайн-захід «Презентація практичних підходів до трансформації будинків дитини», організований урядовим Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, за участі МОЗ та Мінсоцполітики. Голова обласної ради Григорій Недопад пропонує членам постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я людини, материнства та дитинства, а також іншим депутатам та керівникам комунальних закладів долучитися до дискусії.

Участь у роботі комунікаційної платформи з вирішення нагальних питань розвитку громад і регіонів взяли очільники області Григорій Недопад та Іван Рудницький, лідери громад, керівники РВА, профільних управлінь та служб, правоохоронних органів, а також урядовці та парламентарі. Налагодити особисті контакти з волинськими управлінцями прибула новообрана очільниця Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України Лілія Пашинна.

Порядок денний засідання Волинського офісу Конгресу налічував понад 10 питань, а також тематичні дискусії з питань, у вирішенні яких територіальні громади розраховують на допомогу Уряду та Парламенту. Зокрема, народний депутат Олексій Мовчан докладно роз’яснив суть новоприйнятого закону про корпоратизацію комунальних підприємств, який викликав серед громад, засновників КП, чимало пересторог та побоювань. Парламентар запевнив: йдеться не про приватизацію, а лише про зміну організаційно-правової форми – за європейськими нормами державні і комунальні підприємства повинні трансформуватися в ТОВ або акціонерні товариства. Парламентар зазначив, що уже суттєво спрощено процедуру переформатування. Для держпідприємств передбачений обов’язковий 3-річний перехідний період, а от для комунальних – цей процес добровільний, хоча і бажаний, оскільки він буде основою для залучення європейських інвестицій в розвиток.

Багато уваги було приділено реалізації ветеранської політики. Заступник Міністра у справах ветеранів Фархад Фархадов детально розповів про державні програми підтримки ветеранів, учасників бойових дій, їхніх родин та сімей загиблих. Це професійна адаптація, освітні програми, забезпечення житлом, залучення ветеранів до занять спортом, створення центрів ветеранського розвитку. На усе це держава передбачила відповідний ресурс, і завдання громад та регіонів вести широку роз’яснювальну роботу, аби ветерани, учасники бойових та їхні сім’ї могли скористатися усіма послугами.

Колегу доповнив заступник Міністра охорони здоров’я Едам Адаманов, зауваживши, що цьогоріч розширено перелік послуг для лікування та комплексної реабілітації ветеранів. Йдеться про первинну ланку, психіатричну, психосоціальну та паліативну допомогу, збільшення терміну реабілітації, репродуктивні технології, слухо – та зубопротезування. У планах – реалізація на базі Волинської обласної психіатричної лікарні двох проєктів – реабілітаційного центру Рекавері та додаткового лікувального відділення на 100 ліжок за державний кошт.

Про цільові субвенції на розвиток освітнього середовища розповів заступник Міністра освіти і науки Андрій Сташків – це державні трансферти на доплату педагогічним працівникам, харчування молодших школярів, корекційні заняття, модернізацію шкільних харчоблоків, облаштування укриттів. Принагідно голови громад клопоталися про вирішення проблеми з розподілом освітньої субвенції. Проблема торкнулася населених пунктів, які втратили статус смт і стали селищами, відтак обрахунок субвенції для них здійснювався як для сільської території. В наслідок чого виникла нестача, а отже й заборгованість із зарплатні освітянам. Урядовець повідомив, що на разі опрацьовується нова формула розрахунку освітньої субвенції, яку запровадять з наступного року, а нестача, яка виникла, буде компенсована.

У тематичних Комісіях Конгресу лідери громад також обговорили й інші актуальні питання як от зарахування ПДФО за місцем проживання людини, впровадження місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення, дієві фінансові механізми підтримки Урядом розвитку альтернативної енергетики на місцевому рівні.

Також було узгоджено позиції з підготовки області до участі у III Міжнародному саміті міст і регіонів. Це – майданчик, де формуються міжрегіональні альянси, нові вектори розвитку, і, найголовніше – це голос регіонів України у міжнародному діалозі. Тож Волинь прагне розширити існуючі контакти і започаткувати нові. На саміті область планує представити свої успішні кейси з мобілізації міжнародної підтримки, обговорити нові формати міжрегіональної взаємодії та ініціювати розширення партнерства на рівень муніципалітетів. Усе це дозволить будувати горизонтальні зв’язки, що особливо важливо в умовах євроінтеграції та післявоєнного відновлення.

Подію присвятили до 80-річчя українського співака, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України та почесного громадянина Луцька Василя Зінкевича. Участь у церемонії відкриття взяв заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

16-у скульптуру луцького кликуна «Легенда Волині» встановили у мистецькому дворику обласної філармонії. Крім того, до дня народження Василя Зінкевича гості змогли переглянути художній фільм «Червона Рута» присвячений творчості відомого співака. З ранніх років він займався художньою самодіяльністю, згодом як художній керівник очолив народний самодіяльний ансамбль танцю «Смеречина», був солістом вокально-інструментального ансамблю «Смерічка», пізніше – художнім керівником ансамблю «Світязь» Волинської обласної філармонії. Своєю творчістю він вніс неабиякий вклад в розвиток та популяризацію української пісні.

«З давніх давен кликуни, які мали дзвінкий голос, сповіщали лучан про усі важливі події. Мініскульптура кликуна «Легенда Волині», якого назвали Василь Соловейко, уособлює у собі всіх дзвінкоголосих співаків, які жили та зараз живуть у нашому краї. І один із них – це Василь Зінкевич», – зауважив Григорій Пустовіт.

Новий та сучасний навчальний простір облаштували в одному з підрозділів ДСНС у Луцьку. Його урочисте відкриття відбулось за участі голови обласної ради Григорія Недопада, заступника очільника ОВА Олега Стельмащука, консула Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку Мажени Барановської, посадовців Луцької міської ради, а також керівництва Головного управління ДСНС в області.

Відкриття інтерактивного класу АБВ: «Абетка безпеки вогнеборця», стало можливим в рамках реалізації проєкту «Підтримка соціальної профілактики в Україні через покращення освіти щодо безпеки дітей та молоді з використанням навчальних кімнат», за співфінансування Програми польського співробітництва з розвитку Міністерства закордонних справ РП «Польська допомога». Партнерами проєкту виступили ДСНС України, Академія пожежної безпеки у Варшаві, а також Державна пожежна служба Республіки Польща.

Приміщення класу поділено на кілька навчальних зон, де розміщується симулятор виникнення небезпек в будинку, локація домедичної допомоги та зона імітації кухні. В класі також розміщено макет пожежного автомобіля, в якому діти за допомогою спеціального відео можуть побачити, як відбувається збір та прямування рятувальників до місця виклику. Клас наповнено різноманітними інтерактивними манекенами, макетами та симуляторами: праски, духової шафи, дверей до квартири, в якій палає вогонь тощо. Це 6 подібний клас безпеки в Україні та другий на Волині. З нагоди відкриття класу безпеки для юних дослідників рятувальної справи відбувся відкритий урок «Безпека в домі».

Начальник ГУ ДСНС України в області Мирослав Дем’янчук висловив переконання, що цей унікальний навчальний простір значно підвищить обізнаність школярів з основними правилами безпечної поведінки та на практиці допоможе їм запам’ятати алгоритм дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій різного характеру. Він також висловив вдячність польській стороні за всебічну підтримку та фінансову допомогу в частині реалізації проєкту.

Запрошеним також запропонували оглянути експозицію музею-виставки пожежно-рятувальної служби Волині. Експозиція працює майже 40 років, за увесь період її оглянули понад 300 тисяч відвідувачів з Волині, України та світу. Інтерактивний клас безпеки стане ще одним доповненням музею-виставки.

Окрім того, учасники заходу ознайомилися із роботою універсального комплексу масової деконтамінації. Тут волинські рятувальники спільно з волинською екстренкою та санепідеміологами продемонстрували усі етапи санітарної обробки населення в разі ймовірного хімічного або ж радіаційного забруднення.

Кульмінацією заходу стало нагородження волинських рятувальників відзнаками Державної служби України з надзвичайних ситуацій, обласної ради, ОВА та Луцької міської ради, а також присвоєння нових спеціальних звань. Зокрема, відзнакою Президента України «За оборону України» нагороджено начальника краново-підйомного відділення аварійно-рятувальної частини з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Василя Греся, а головний інспектор Ковельського районного управління, майор служби цивільного захисту Роман Семенюк отримав нагрудний знак «За відвагу в надзвичайній ситуації». Голова Волиньради Григорій Недопад висловив вдячність волинським рятувальникам за мужність, відвагу та сумлінне виконання завдань в умовах воєнного стану та вручив Почесні грамоти обласної ради хіміку-рятувальнику групи радіаційного, хімічного та біологічного захисту Івану Грабовецькому та пожежному-рятувальнику 2-ї державної пожежно-рятувальної частини Андрію Пузняку.

Відбулася фінальна зустріч партнерів із реалізації спільного проєкту Волині та Сілезького регіонального відділення Товариства Друзів Дітей Республіки Польща зі створення інклюзивної інфраструктури задля поліпшення якості життя дорослих людей з інвалідністю, їх психосоціальної підтримки, розвитку життєвих навичок і відкриття простору для повноцінної участі в суспільстві.

Упродовж кількох днів у складі польської делегації в області працюватимуть директор реабілітаційно-освітньо-виховного центру Товариства друзів дітей у Клобуцькому повіті, політик, громадський діяч і волонтер у сфері підтримки людей з інвалідністю Маріуш Мандат і соціальна педагогиня, психологиня Моніка Мандат.

«Я дуже вдячний нашим польським партнерам, що саме Волинь стала пілотною територією для впровадження цього проєкту з перспективою поширення такої практики в Україні. Для воюючої країни, коли людей з інвалідністю ставатиме дедалі більше, їх соціальна адаптація – надзвичайно актуальна тема. Отримавши перші результати створення інклюзивної інфраструктури у наших обласних комунальних закладах, ми прагнемо імплементувати цей досвід і в наші громади », – зазначив голова Волиньради Григорій Недопад. Його заступник Григорій Пустовіт додав: «Війна, на жаль, не закінчиться з останнім пострілом, для нас вона триватиме за здоров’я і повноцінне життя тих, хто повернувся з поля бою».

Як розповіла координаторка проєкту на Волині, депутатка обласної ради Ольга Омелько, минулоріч з метою вивчення досвіду Європейського Союзу із зазначеної проблематики у рамках проєкту «Світле майбутнє» волинська делегація фахівців відвідала польські громадські і муніципальні установи, які працюють у сфері реабілітації та соціалізації дорослих з інвалідністю, ознайомилися із законодавчою базою у сфері підтримки людей з інвалідністю, принципами функціонування та моделями фінансування профільних установ. «Для реалізації проєкту Волиньрадою була сформована міжсекторальна команда, до складу якої увійшли представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, закладів освіти і соціальних установ, обласних комунальних закладів, інститутів громадянського суспільства та бізнесу. Ця команда усіляко сприяє розвитку громадських ініціатив, орієнтованих на інтереси дорослих людей з інвалідністю, впровадженню нових моделей соціальних послуг для них», – запевнила Ольга Омелько.

Директорка департаменту соціального захисту ОВА Оксана Гобод зазначила, що від початку реалізації проєкту в області не лише закриті інституції, а й тергромади і громадські організації вже налагоджують співпрацю з іншими міжнародними фондами, аби максимально втілити концепцію «від залежностей – до можливостей» стосовно дорослих з інвалідністю. Тому Волинь і надалі зацікавлена у партнерській взаємодії у цій сфері з польською стороною.

Маріуш Мандат висловив сподівання, що проєкт буде масштабовано не лише на території Волині, але й в Україні в цілому, і про це вже відбулися попередні перемовини керівництва Клобуцького повіту з дипломатичним представництвом України в Польщі.

Учасники зустрічі обговорили перші результати втілення польського досвіду соціалізації дорослих з інвалідністю, а також ознайомилися з напрацюваннями комунальних і недержавних організацій, які беруть участь у реалізації проєкту. Зокрема, польським партнерам презентують новостворений ресурсно-інтеграційний центр, цифрову і мистецьку майстерні у Горохівському психоневрологічному інтернаті; новий простір з різними напрямками трудотерапії у Луцькому геріатричному пансіонаті; урізноманітнені види соціальної реабілітації у санаторії матері і дитини «Пролісок», а також майстерні денного перебування для дітей та дорослих осіб з синдромом Дауна й іншими порушеннями розвитку та інклюзивну кав’ярню «Старе місто».

Під час засідання постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області депутати ознайомилися з результатами роботи обласної клінічної лікарні, Волинського наукового ліцею, Олицького психоневрологічного інтернату та молодіжного центру. У роботі комісії взяв участь голова обласної ради Григорій Недопад.

Очільник обласної клінічної лікарні Олександр Дудар розповів, що в 2024 році до структури обласної лікарні приєднали онкологічний центр та відділення патанатомії. Загальний бюджет клініки склав понад 900 млн грн, з яких за програмою медичних гарантій НСЗУ надійшло 823 млн грн, з обласного бюджету – 43 млн грн, платних послуг – 19 млн грн та 23 млн грн інших надходжень. «Ми значно посилили матеріально-технічну базу: придбали медичне обладнання на суму 68 млн грн – це комп’ютерний томограф, лінійний прискорювач, УЗД-апарати та багато іншого. Також отримали чимало устаткування в якості грантів», – розповів Олександр Дудар. Він додав, що 60% усіх ліжок– хірургічного профілю, і минулоріч тут провели більше 23 тисяч операцій, а це майже 80 – щодня. Загалом було проліковано більше 43 тис пацієнтів. Голова Волиньради Григорій Недопад поцікавився планами керівника лікарні на наступний рік, на що Олександр Дудар відповів: в пріоритеті розбудова сучасного високоспеціалізованого закладу з фокусом на пацієнта і якісні медичні послуги.

Директорка Волинського наукового ліцею Ірина Лозовська зазначила, що заклад у трійці лідерів в області та входить у рейтинг 100 кращих освітніх установ України. Вона звернулася з проханням посприяти у виділенні коштів для облаштування сучасного спортивно-ігрового комплексу. «Зараз ми працюємо над оновленням проєктно-кошторисної документації для облаштування спортивного майданчика», – зазначила Ірина Лозовська.

Т.в.о. директора Олицького психоневрологічного інтернату Сергій Кучер розповів, що в закладі проживає 130 підопічних, з яких 13 – внутрішньо переміщені особи. В минулому році тут перекрили дах, відремонтували теплотрасу, коридори та підлогу в житловому корпусі, облаштували альтанки для відпочинку підопічних. Багато уваги приділяли культурно-масовим заходам та дозвіллю пацієнтів інтернату. «В нас гостро стоїть потреба санітарного автомобіля», – зазначив Сергій Кучер. Депутат Волиньради Ігор Лех зазначив, що з цією потребою варто звернутися до благодійників.

Керівниця обласного молодіжного центру Яна Романюк відзвітувала, що впродовж минулого року в установі провели понад 130 заходів, зокрема інформаційно-просвітницького, навчального, психологічного, патріотичного та інших напрямків.

За результатами розгляду питань депутати затвердити звіти керівників комунальних закладів.