До  депутата Волинської обласної ради Віктора Галана-Влащука    звернулися мешканці сіл Руда, Машів, Хворостів, Підгороднє, Пехи, Мельники.
 “Люди працюють, навчаються, отримують медичну допомогу не лише у цих селах, а й у інших населених пунктах нашої області – Любомлі, Ковелі, Луцьку, Шацьку. 
Через ці села іще до недавно курсував автобус за маршрутом Ковель-Лісова Пісня-Ковель. Останній рейс з відправленням о 19.20 год. з санаторію “Лісова Пісня”. Даний маршрут забезпечував перевізник Фелось Ігор Вікторович, однак дане перевезення припинилося”, – пояснює депутат у своєму запиті.

Він також додав, що  перевізник  працює на 20 маршрутах в межах Волинської області. Разом з тим, на маршруті Ковель-“Лісова пісня”-Ковель перевезення здійснюються сезонно.
“Звертаю увагу на те, що мешканці неодноразово звертались до обласної державної адміністрації та обласної ради, однак дане питання до цих пір не вирішене. Прошу вжити невідкладних заходів  щодо відновлення даного сполучення”, – йдеться у депутатському запиті Віктора Галана-Влащука. Запит підтримали більшість депутатів ради. Рішення спрямоване голові Волинської обласної державної адміністрації Юрію Погуляйку для розгляду і вирішення по суті.
 

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан охорони навколишнього природного середовища на своїй території і в межах компетенції забезпечують реалізацію екологічної політики України.

Зважаючи на ситуацію, що сьогодні складається у лісовій галузі України, ми, депутати Волинської обласної ради, не можемо стояти осторонь шляхів реформування галузі, озвучених Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Від обдуманих рішень та виваженої позиції на всіх рівнях влади нині залежить майбутнє лісового господарства та екологічна стабільність держави.

Питання реформування та розвитку лісового господарства обговорюється не вперше. У 2017 році спільними зусиллями було зупинене намагання Мінагрополітики запровадити реформування лісового господарства шляхом створення єдиного суб’єкта господарювання і ліквідації державних лісогосподарських підприємств як юридичних осіб.

Сьогодні ситуація повторюється. Проєкт Державної стратегії управління лісами до 2035 року, запропонований Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України – фактично Конституція галузі – передбачає чимало положень, на які варто звернути особливу увагу. Зазначимо, що розробка проєкту Стратегії відбувалася без широкого обговорення з фахівцями галузі, експертним середовищем, громадськістю та органами місцевого самоврядування. Найбільш гостро не сприймається пункт проєкту, яким під приводом розділення управлінських функцій просувається пропозиція щодо створення єдиного суб’єкта господарювання для здійснення управління державними лісогосподарськими підприємствами. Насамперед створення такого органу управління лісогосподарською галуззю унеможливлює втілення основоположних принципів реформи децентралізації.

Створення єдиного суб’єкта господарювання призведе до централізації управлінських процесів та обмежить вплив обласних рад та місцевих громад на прийняття рішень із ведення лісового господарства та розвитку деревообробної галузі в регіонах, унеможливить прийняття оперативних рішень та вжиття заходів у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Несвоєчасність реагування на проблемні питання щодо ведення лісового господарства на місцевому рівні не сприятиме налагодженню партнерських взаємин лісівників із представниками місцевої влади та громадськості.

У проєкті Стратегії прописано чимало завдань та напрямків осучаснення методів ведення лісового господарства. Проте, взагалі не згадується яким чином стане можливе запровадження сучасних технологій та модернізації виробництва.

Лісова галузь гостро потребує змін у питаннях фінансування. Якщо лісівники ресурсних регіонів України мають можливості забезпечити стабільні заходи з лісовідновлення, охорони та захисту лісів, то лісогосподарські підприємства Сходу та Півдня України потерпають через недостатність коштів на розвиток галузі. Неможливо вимагати застосування високоякісних природозберігаючих технологій без залучення інвестицій та фінансових ресурсів для придбання необхідного обладнання.

Гострим залишається питання протипожежного захисту лісів. Уся країна бачила, наскільки руйнівними стали пожежі в Житомирській та Луганській областях, що свідчить про важливість завчасної підготовки та матеріально-технічного забезпечення охорони лісів від пожеж. Лісівники, крім охорони державного лісового фонду, у пожежний період часто залучені до гасіння вогню на самозаліснених землях та інших територіях громад. Це щосезону потребує чималих затрат людських та матеріальних ресурсів. Тому просимо Вашої підтримки та відповідних рішень стосовно виділення коштів щодо попередження і охорони лісів від пожеж.

Депутатський корпус Волинської обласної ради просить Прем’єр-міністра України, Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України та Державне агентство лісових ресурсів України:

– продовжити розробку Державної стратегії управління лісами до
2035 року з обов’язковим залученням до справи фахівців, експертного середовища, громадськості та органів місцевого самоврядування;

– вилучити п. 1.3 Розділу IV «Здійснення економічної діяльності»,
а саме: «Ведення економічної діяльності у лісовій галузі передбачається сконцентрувати в межах новоствореного суб’єкту господарювання державної форми власності, який буде уповноважений здійснювати управління державними лісогосподарськими підприємствами.»;

– забезпечити виділення належного фінансового ресурсу щодо попередження і охорони лісів від пожеж.

Консолідована позиція всіх зацікавлених сторін не дасть зруйнувати лісову галузь.

Прийнято на 4 сесії обласної ради

Результати голосування

Про це йдеться у депутатському запиті Юрія Ройка, озвученому на 4 сесії облради.

 “В Карпилівці проживає понад 2 тис. людей, серед них велика кількість багатодітних сімей та пенсіонерів. Ці люди змушені часто їздити до Цуманя – центру територіальної громади, зокрема, до районної лікарні та ЦНАПу.
Проте дорога до центру громади – без жодного капремонту за роки незалежності, дорожнє полотно зруйноване, місцями взагалі відсутнє.
Абсолютно теж саме із дорогою до Башликів. До речі, ділянка дороги Цумань – Карпилівка – Башлики була однією з найгірших в колишньому Ківерцівському районі.
Більше того, в Башликах за рахунок коштів ДФРР будується загальноосвітня школа. Це будівництво включене як перехідний об’єкт, який планується завершити вже цього року.
Тож може статись так, що здійсниться найзаповітніша мрія башличан – мати нову школу, але постане вона посеред багнюки і бездоріжжя.
Тому, прошу включити до переліку об’єктів 2021 року на фінансове забезпечення капітального ремонту доріг загального користування місцевого значення: дорогу О 030533 на ділянці Цумань-Карпилівка, протяжністю 3.2 км та дорогу С 030506 на ділянці Карпилівка-Башлики, протяжністю 2.4 км”, – йдеться у депутатському запиті Юрія Ройка, підтриманому більшістю ради.

Депутатський запит спрямовано голові Волинської обласної державної адміністрації Юрію Погуляйку для розгляду і вирішення по суті.

  Останнім часом значне занепокоєння та несприйняття серед мешканців Волині викликають питання, пов’язані з процедурами тарифоутворення у сфері комунальних послуг. Стрімке зростання цін на енергоносії побутовим споживачам та відсутність прозорого механізму формування тарифів призводить до росту соціальної напруги серед населення.

Непрозорий характер формування та затвердження тарифів, незрозумілі дії НКРЕКП та монопольне становище енергопостачальних компаній в підсумку призвели до невмотивованого зростання цін. Встановлення структурних складових тарифу на комунальні послуги для мешканців міст, селищ та сіл без відповідних попередніх консультацій з органами місцевого самоврядування, а тим більше – без урахування реальних життєвих обставин, тягне за собою зростання цін на продукти харчування, товари повсякденного вжитку, ліки тощо. Результатом політики уряду та парламенту стало різке погіршення рівня життя людей.

Попри те, що в Україні вже нібито працює ринок газу, споживачі не відчули реальних позитивних змін. Три місяця поспіль ціни на газ зростають. Різниця в ціні газу у різних постачальників досягає 35 %. Це пов’язано з тим, що згідно з методикою розрахунку ціни орієнтиром є імпортований газ. Оптова ціна встановлюється, виходячи з ринкової кон’юктури у Європі.

Внаслідок підвищення цін на газ та електроенергію зростають витрати для виробників теплової енергії. Як результат, підприємства теплокомуненерго нездатні надавати послуги з постачання тепла і гарячої води без підвищення тарифів.

Ми, депутати Волинської обласної ради, з метою досягнення балансу інтересів споживачів комунальних послуг, суб’єктів господарювання та держави звертаємо Вашу увагу на необхідність вжиття невідкладних заходів:

– затвердити прозору та відкриту для населення методику обрахунку та встановлення цін на постачання сировини для підприємств теплокомуненерго, яка має передбачити тільки прямі виробничі витрати, мінімальний рівень рентабельності та публічне обговорення;

– визначити єдиний підхід до формування цін на енергоносії без розподілу громадян України на дві категорії: тих, хто використовує їх для власних потреб (в тому числі для індивідуального опалення), та тих, хто користується централізованим теплопостачанням;

– забезпечити відкритість діяльності нафто- і газовидобувної галузей та спрямування всього обсягу добутого на теренах України природного газу на потреби населення України, у тому числі для підприємств комунальної теплоенергетики;

– припинити діяльність на газовому та енергетичному ринках непрозорих компаній, що сповідують тіньові методи роботи та створюють необхідність стрімкого підвищення цін на газ та електроенергію.

Прийнято на 4 сесії обласної ради

Результати голосування

Про це йдеться у депутатському запиті Володимира Бондаря, озвученому на 4 сесії .

До  депутата Волинської обласної ради попередньо  звернувся голова Ратнівської селищної ради щодо запобігання підтоплень земель сільськогосподарського призначення.
“Так у червні 2020 року на території Здомишельської сільської ради, яка вже увійшла до складу теперішньої Ратнівської селищної ради Ковельського району, випала значна кількість опадів, яка спричинила збитки як населенню, так і господарюючим суб’єктам громади.
За лютий місяць 2021 року ми уже спостерігаємо значні снігові опади, які в період танення стануть не меншою проблемою для цих та інших територій.
У зв’язку з цим звертаюся до вас з проханням допомогти в запобіганні та усуненні подальших підтоплень, затоплень на зазначених землях шляхом очистки бічних магістральних каналів річки «Прип’ять» М- 16, М-18, які знаходяться на державному балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, а також внутрі-господарські меліоративні канали К-16-1, К-16-2, К-16-3, К-16-4, К-16-5, К-18-1, які були введені в експлуатацію державним управлінням водного господарства Ратнівського району Волинської області в 1977 році. Очистка, ремонт гідроспоруд та дамб вище перерахованих каналів не проводилася з дня введення в експлуатацію, що не дає можливості пропускати дощові та паводкові води у річку «Прип’ять».
Такий стан каналів не дає можливості вести господарську діяльність як одноосібникам так і СФГ «Пролісок» на належному технологічному рівні допустимому на меліорованих землях та ефективно і в повному обсязі сплачувати податки до державного бюджету.
Орієнтовна вартість ремонту вище зазначених меліоративних каналів протяжністю 19,438 км, становить 777,520 тис.грн.
Прошу передбачити кошти в обласному бюджеті чи залучити кошти з резервного фонду області аби допомогти в запобіганні та усуненні подальших підтоплень, затоплень на зазначених землях шляхом очистки бічних магістральних каналів річки «Прип’ять» М- 16, М-18, які знаходяться на державному балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, а також внутрі-господарські меліоративні канали К-16-1, К-16-2, К- 16-3, К-16-4, К-16-5, К-18-1, які знаходяться на території Ратнівської селищної ради”, – йдеться у запиті Володимира Бондаря, який підтримали більшість депутатів ради.

Депутатський запит скеровано голові Волинської обласної ради Григорію Недопаду та голові Волинської обласної державної адміністрації Юрію Погуляйку для розгляду і вирішення по суті.

Здоров’я населення є одним з найважливіших чинників розвитку економіки та добробуту громадян. Тому роль медичного працівника в частині профілактики захворюваності, забезпечення українців якісною медичною допомогою важко переоцінити. Однак зниження престижу професії медичного працівника, неадекватна система оплати праці, недостатня соціальна захищеність, відсутність житла для лікарів та міграційні процеси ставлять під загрозу якість і доступність медичної допомоги для населення та є першочерговими причинами кадрової кризи, яка назріла в галузі охорони здоров’я.

          Станом на сьогодні орієнтовна потреба у кадровому забезпеченні профільних комунальних закладів Волинської області становить 513 ставок
(з них: 202 ˗ лікарів, 311 ˗ молодших спеціалістів з медичною освітою). Водночас, рівень працевлаштування випускників трьох місцевих медичних коледжів за останні три роки в середньому становить лише 50 % ˗ 55%.

01 січня 2017 року набрав чинності Закон України № 1662-VІІІ «Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо працевлаштування випускників». Законодавчі зміни спрямовані на приведення окремих нормативно-правових актів до норм Конституції України в частині забезпечення конституційних прав громадянина на працю, що вільно ним обирається або на яку він вільно погоджується, на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах тощо. Передбачається, що випускники закладів вищої освіти вільні у виборі місця роботи (за винятком військових), а заклади вищої освіти не зобов’язані здійснювати їх працевлаштування.

Депутати Волинської обласної ради підтримують таку законодавчу норму, оскільки вона ґрунтується на правових засадах і гарантіях, встановлених Конституцією України і законами України. Разом з тим, у нас викликають занепокоєння окремі положення інших чинних нормативно-правових актів. Зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня
2021 року № 29 «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та наказу Міністерства охорони здоров’я України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення», нарахування заробітної плати молодшому медичному персоналу здійснюється за ІІІ-ІV тарифними розрядами (у розмірі 3 151 грн та
3 391 грн), медичним сестрам ˗ за VІ тарифним розрядом (на рівні 3 872 грн), а
лікарям ˗ за Х тарифним розрядом (4 859 грн). Ці посадові оклади (тарифні ставки) є нижчими від встановленого розміру мінімальної заробітної плати, яка з 01 січня 2021 року становить 6 000 грн. Тому представникам усіх зазначених вище категорій медичних працівників проводиться доплата до встановленого рівня мінімальної заробітної плати. Така ситуація повністю унеможливлює застосування диференційованого підходу до оплати праці фахівців сфери охорони здоров’я.

Крім того, відповідно до законодавства, медичним працівникам не передбачено виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавки за престижність праці тощо. Заробітна плата працівників сфери охорони здоров’я є однією з найнижчих серед працівників інших галузей. Тому підняття престижу праці медиків, а також створення умов для відтворення кадрового ресурсу зумовлюють необхідність прийняття на державному рівні нормативно-правових актів, які сприятимуть впровадженню комплексного недискримінаційного підходу для забезпечення підвищення престижності працевлаштування у сфері охорони здоров’я як молоді, так і спеціалістів з багаторічним досвідом, з урахуванням їх навантаженості, кваліфікації тощо.

Ми переконані, що підняття престижності роботи в системі охорони здоров’я має стати одним із пріоритетів державної політики в Україні. Це стосується не лише збільшення розміру заробітної плати представників сфери охорони здоров’я, але й вирішення питання щодо фахової диференціації. Сподіваємося, що в ході реформування системи охорони здоров’я уряд країни обов’язково зверне увагу на цю проблему і переорієнтує медичну реформу з оптимізації (скорочення) фінансування на ефективне використання галузевих коштів.

Прийнято на 4 сесії обласної ради

Результати голосування

У Комітеті Верховної Ради України з питань енергетики та житлово- комунальних послуг   розглянуто звернення  Волиньради щодо законодавчих пропозицій по врегулюванню питань тарифоутворення на електричну енергію і побутовий газ для населення.
“З метою врегулювання проблемних питань, пов’язаних із підвищенням цін і тарифів на ринках електричної енергії та природного газу, 27 січня 2021 року Верховна Рада України прийняла Постанову “Про заходи, спрямовані на соціальний захист населення, у зв’язку з підвищенням цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги”, якою запропоновано ряд організаційно-правових заходів, спрямованих на зменшення видатків населення на оплату житлово-комунальних послуг.
Зокрема, Кабінету Міністрів України доручено вжити невідкладних заходів щодо соціального захисту населення від підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, зокрема спільно з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розглянути можливість:
запровадження державного регулювання цін (тарифів), зокрема встановлення граничних рівнів націнки до тарифів на житлово-комунальні послуги з постачання побутовим споживачам теплової енергії, гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії й природного газу;
внесення змін до тарифів на електроенергію з метою встановлення окремого тарифу на електричну енергію, що відпускається населенню, за обсяг, спожитий до 100 кВт/год електроенергії на місяць (включно);
внесення змін до фіксованих цін на електричну енергію з метою встановлення окремого тарифу на електричну енергію, що відпускається населенню для будинків, обладнаних опалювальними електроустановками та негазифікованих будинків, за обсяг, спожитий до 3000 кВт/год на місяць (включно);
встановлення пільг на електроенергію населенню, яке проживає у 30- кілометровій зоні АЕС, а також дитячим будинкам сімейного типу;
відшкодувати вразливим категоріям споживачів витрати на оплату житлово- комунальних послуг та надати їм компенсацію витрат на оплату послуг з постачання природного газу та теплової енергії у січні 2021 року;
розглянути можливість компенсації витрат, понесених побутовими споживачами, що проживають у будинках, обладнаних опалювальними електроустановками та негазифікованих будинках, на оплату послуг з постачання електричної енергії за обсяг, спожитий до 3000 кВт/год на місяць (включно);
рекомендувати Антимонопольному комітету вжити заходів щодо недопущення антиконкурентних узгоджених дій та зловживання монопольним становищем на ринку суб’єктами господарювання, що здійснюють надання житлово-комунальних послуг населенню;
рекомендувати Комітету  з питань з питань енергетики та житлово-комунальних послуг розглянути ініціативи, що стосуються формування тарифів на житлово- комунальні послуги, а також механізму надання житлово-комунальних послуг населенню у зв’язку з підвищенням тарифів на ці послуги, та внести пропозиції.
На забезпечення реалізації положень прийнятої Постанови Верховної Ради України “Про заходи, спрямовані на соціальний захист населення, у зв’язку з підвищенням цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги” 29 січня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про внесення змін до додатка № З Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” щодо компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію”, яким виділено 1,4 мільярда гривень з Державного бюджету України на компенсацію, у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію, частини оплати за електричну енергію населенням, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), населенням, яке проживає в багатоквартирних будинках не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості), а також багатодітними, прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу.
Крім того, Уряд та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та житлово-комунальних послуг, також реагу ють на ситуацію, що склалася у сфері регулювання цін/тарифів на електричну енергію, природний газ а також житлово-комунальні послуги для потреб населення, прийняли ряд відповідних змін/доповнень підзаконних нормативно-правових актів.
Уряд ухвалив зміни до ряду своїх постанов щодо компенсації додаткових витрат споживачам електричної енергії, приміщення яких обладнані в установленому порядку електроопалювальними установками, та встановив максимальну граничну ціну на природний газ для населення на рівні 6,99грн. з ПДВ за кубічний метр на період з 1 лютого 2021 року до кінця опалювального сезону. Ці рішення стосуються також й об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та житлово-комунальних послуг, обмежила тариф на розподіл природного газу на рівні 1,79 грн. за кубічний метр й схвалила зниження тарифів на розподіл газу для ряду газорозподільних підприємств (ПрАТ Тадячгаз”, АТ “Закарпатгаз”, АТ “Івано- Франківськгаз”, ПрАТ “Коростишівгаз”, АТ “Лубнигаз”, ПрАТ “Мелітопольгаз”, АТ “Миколаївгаз”, АТ “Полтавагаз”, ПрАТ “Тернопільгаз”, АТ “Тисменицягаз”, ПрАТ “Уманьгаз”, АТ “Харківгаз”, АТ “Чернівцігаз”, ТОВ “Газовик”). Зниження склало 5%- 30%.
В той же час, ситуація, що утворилася на ринках природного газу та електричної енергії, є підставою для її ґрунтовного аналізу, головним попереднім висновком з якого є необхідність удосконалення конкурентних умов функціонування на оптових та роздрібних ринках природного газу та електричної енергії, недопущення зловживань на них окремими суб’єктами господарювання, антиконкурентних узгоджених дій, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, недопущення можливості окремих суб’єктів господарювання (групи суб’єктів господарювання) визначати чи суттєво впливати на умови роботи ринків, не допускати, усувати, обмежувати конкуренцію.
Поряд з цим, продовжують діяти тарифні коефіцієнти (двозонні, тризонні) для населення, у якого наявний облік споживання електроенергії за періодами часу. Так за наявності обліку споживання електричної енергії за періодами часу розрахунки населення проводяться за відповідними тарифами із застосуванням тарифних коефіцієнтів (за вибором споживача):
•    за двозонними тарифами, диференційованими за періодами часу:
0,5 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї
години до 7-ї години);
повний тариф у інші години доби;
•    за тризонними тарифами, диференційованими за періодами часу:
1,5 тарифу в години максимального навантаження енергосистеми (з 8-ї години до 11-ї години і з 20-ї години до 22-ї години);
повний тариф у напівпіковий період (з 7-ї години до 8-ї години, з 11-ї години до 20-ї години, з 22-ї години до 23-ї години);
0,4 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї години до 7-ї години).
Під час визначення вартості спожитої електроенергії за кожним рівнем тарифу застосовується питома вага обсягу електроенергії, що спожита у відповідній зоні доби протягом розрахункового періоду, до загального обсягу спожитої електроенергії в цьому періоді.
З метою застосування обліку споживання електричної енергії за періодами часу доби необхідно встановити та поставити на абонентський облік багатозонний (багатотарифний) прилад обліку споживання електричної енергії (лічильник) та подати відповідну заяву, що дозволить заощаджувати до половини витрат на оплату спожитої електричної енергії відразу після встановлення багатозонного (багатотарифного) лічильника.
Крім того, громадянам, які мають фінансові проблеми в період карантину, можливо скористатися Програмою житлових субсидій, яка на сьогодні залишається головним механізмом соціального захисту найбільш вразливих верств населення та гарантує стабільність витрат на оплату житлово-комунальних послуг”, – йдеться у відповіді Волиньраді за підписом голови Комітету Андрія Геруса.