Такий заклик об’єднав музейників, науковців, культурних діячів, письменників та представників влади різних рівнів за круглим столом, приуроченим до 155-ї річниці від Дня народження Лариси Косач. Участь у заході взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Дискусія з обговорення актуальних питань щодо увіковічнення пам’яті видатної поетеси та її творчого доробку відбулася на базі Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки. Перший заступник очільника облради Юрій Поліщук вклонився пам’яті Лесі Українки та поклав квіти до підніжжя її монументу, що на території закладу. «Найперше хочу висловити вдячність нашим музейникам, які навіть у ці важкі часи не лише бережуть культурну спадщину, а й осучаснюють методи та підходи до роботи, втілюють нові ідеї та проєкти. У тому числі й завдяки цим пошукам Леся Українка для нас відкривається не лише як літераторка, а й як громадсько-політична діячка, як особистість, яка зростала на Волині і черпала натхнення. Тут творився її світогляд, проводились родинні мистецькі вечори та вистави, фольклорні експедиції родини Косачів по Ковельщині, зокрема в урочищі Нечимне, Запрудді та у багатьох інших локаціях. З боку керівництва області можу пообіцяти всіляке сприяння у розвитку музейної справи, яка у нашому регіоні живе та має розвиток», – запевнив Юрій Поліщук.

Завідувачка Колодяжненського літературно-меморіального музею Ольга Антонюк поінформувала про можливості перезавантаження музейного простору та реекспозиції Садиби Косачів за допомогою впровадження нових методів і технологій сприйняття. Вона зауважила, що музейна сфера потребує переосмислення та оновлення, щоб бути цікавою і доступною для сучасного відвідувача. «Сьогодні наш музей – це майданчикик для спілкування, ми переглянули його місію та роль у соціумі. Було проведено не лише зовнішні та внутрішні зміни будівель, а й сформовано новий імідж музею як сучасного музейного простору. Розроблено нове брендування – «Садиба Косачів», проведено маркування території, оновлено сторінки музею у соцмережах, реалізували низку культурних проєктів та працюємо над втіленням нових», – розповіла керівниця.

Директорка Звягельського літературно-меморіального музею Лесі Українки Оксана Митюк запропоновувала обміркувати, як меморіальний будинок може стати майданчиком для сучасних мистецьких інтерпретацій. Також колеги із Житомирщини поділились досвідом роботи тамтешнього музею родини Косачів-Драгоманових під час російсько-української війни. Про свої напрацювання розповіли і керівники Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, Вінницького літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського та Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського.

Науковці Волинського національного університету ім. Лесі Українки підготували низку доповідей, що стосувались аналізу творчості Лесі Українки, вшанування її пам’яті в контексті культури, а також спогадів про Ларису Косач.

Завершила дискусію літературно-музична вітальня «Коли я смуток свій на струни клала…», яку спільно підготували викладачі і вихованці Ковельської школи мистецтв та наукові співробітники Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Участь у засіданні колегії департаменту соціального захисту населення ОВА за результатами діяльності у 2025 році взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

«Соціальний захист – це одна з найважливіших і найвідповідальніших сфер, яка концентрується навколо людини і її потреб. Одночасно – це важка робота, яка вимагає поєднання фаховості і високих моральних якостей. Можна забезпечити і оплатити усі соціальні пільги, але співчуття, гуманність, добре слово, шляхетність не менш важливі у підтримці людей. А надто тепер, коли серед них ветерани, родини загиблих, зниклих безвісті і полонених. І я вдячний працівникам соціальної сфери Волині за професійність, людяність і стійкість, з якою вдається гідно виконувати завдання і протистояти викликам часу», – зазначив у своєму виступі Григорій Пустовіт.

Аналізуючи результати діяльності, директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Гобод повідомила, що упродовж минулого року органи соцзахисту забезпечували в умовах воєнного стану виконання системної й послідовної роботи з надання соціальних гарантій сім’ям та особам, які належать до вразливих груп населення чи перебувають у складних життєвих обставинах. Впроваджувались нові види підтримки та сервіси. «З державного бюджету на 2025 рік для області на підтримку майже 70 тис. волинських родин профінансовано понад 1 млрд 650 млн грн. У другому півріччі, відповідно до урядового рішення, 40 видів допомог було передано в адміністрування Пенсійного фонду», – констатувала посадовиця.

Однак у зоні компетенції департаменту залишився достатньо великий обсяг делегованих державною повноважень. Це, зокрема, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, громадянам України, які повертаються на підконтрольну Уряду України територію, функціонування транзитних центрів, забезпечення автотранспортом пільгових категорій населення, реабілітаційні послуги дітям з інвалідністю, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, будинки-інтернати, запобігання та протидія домашньому насильству і торгівлі людьми, гендерна політика, регіональні програми підтримки родин військовослужбовців, загиблих, полонених і зниклих безвісті.

Та ключовим залишається надання соціальних послуг за принципом доступності для вразливих категорій населення і підхід до яких змінюється. Якщо раніше було розуміння, що соціальні послуги – це комплекс заходів з надання допомоги особам і окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, то тепер – це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб /сімей / дітей, які в них перебувають. У 2025 році в області започатковані заходи з деінституалізації. Ціль, яку очікується досягти, – розвиток cистеми базових соціальних послуг в громадах для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, що буде сприяти їх незалежному життю у громаді. У 2025 році соціальні послуги вразливим категоріям населення області надавали 10 територіальних центрів соціального обслуговування, 38 центрів надання соціальних послуг та 23 недержавних надавачі. Розвиток і вдосконалення цього напрямку і визначено головним завданням на 2026 рік.

Оксана Гобод також розповіла, що громади області стали учасниками експериментального проєкту із запровадження комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості. У центрах життєстійкості надають психосоціальну підтримку людям із порушенням психічного здоров’я та сприяють отриманню медичних, адміністративних, правничих та інших послуг, забезпечують технічними засобами реабілітації, матеріальною підтримкою людини та членів її родини, забезпечують опіку й піклування. «Центри відкриті для всіх, але найчастіше сюди звертаються родичі військовослужбовців, внутрішньо переміщені особи, а також усі, хто зіштовхнувся з життєвими викликами. Область має найвищий показник в країні з відкриття Центрів життєстійкості. На сьогодні з 54 територіальних громад області вони відкриті в 36-ти», – запевнила Оксана Гобод.

З нагоди 155-ї річниці від дня народження Лесі Українки біля її постаменту у Луцьку відбулися пам’ятні заходи, участь у яких взяли науковці, літературознавці, шанувальники творчості письменниці, представники влади. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Пошана і вдячність за безцінний дар, який Лариса Косач залишила у спадок нащадкам, – у волинян в традиції незалежно від дат. Бо саме Волинь, її люди і природа, традиції і фольклор мали значний вплив на формування творчої особистості письменниці. Її поезія співзвучна і сьогодні, в ній – гострота почуттів, відчуття власної гідності, клич до оборони за свободу рідної землі.

Присутні схилили голови у пам’ять про геніальну землячку і поклали квіти до підніжжя її монументу. На завершення вихованка центру культури «Княгининок» Софія Шемедюк виконала вірш-посвяту Лесі Українці: «Лесю! Український контекст ще і далі формується. Світ із нас дивується: звідки щоразу береться зухвалість і сила. Дякуєм, Лесю, що собою нам шлях боротьби освітила».