Відповідне рішення сьогодні прийняв Уряд. За запитом громадськості принциповою поборницею повернення ЦНАПам повноцінної ролі у призначенні державних допомог сім’ям з дітьми була парламентарка Ірина Констанкевич.

За її словами, в Україні працює майже 4 тисячі ЦНАПів та віддалених робочих місць. Це найбільш доступна сервісна мережа держави. Водночас сервісних центрів Пенсійного фонду, на які було покладено невластиві ПФУ функції, – близько 400. Саме на них було зосереджено прийом заяв на всі «дитячі» допомоги. Така модель перевантажувала систему і створювала черги, непорозуміння та проблеми, особливо у громадах, де ЦНАП є єдиною зручною точкою контакту з державою. І саме формат «єдиного вікна» у них відтепер дозволяє за одне відвідування знову вирішити все: реєстрацію народження, реєстрацію місця проживання дитини, посвідчення багатодітної родини та оформлення допомог. ЦНАПам повернули повноваження приймати документи для призначення допомог сім’ям з дітьми.

Крім цього, Уряд також спростив ключові процедури:

• заяви можна подавати через ЦНАПи та уповноважених осіб громад;

• збільшено строки звернення по окремих виплатах;

• кошти зараховуються на Дія.Картку або інші банківські рахунки, згодом – і через Дію;

• розширено перелік категорій, на які родини можуть спрямовувати допомогу по догляду до року та «єЯсла».

Виплати по догляду за дитиною до року можна використати на:

• супермаркети, продуктові та дитячі магазини;

• дитячий і сімейний одяг;

• дитяче взуття;

• електронне обладнання;

• аптеки;

• магазини спорттоварів;

• книжкові магазини;

• магазини іграшок;

• музеї та виставки;

• парки атракціонів, цирки, дитячі розважальні центри в ТРЦ;

• спортивні клуби;

• медичні послуги та лікарів;

• послуги догляду за дітьми (садочки);

• догляд і засоби персонального обслуговування;

• оптику, оптичні товари та окуляри;

• послуги оптометристів і офтальмологів;

• акваріуми, дельфінарії, зоопарки та морські парки;

• масажні кабінети;

• магазини зі зниженими цінами;

• послуги служби швидкої медичної допомоги.

• Виплату «єЯсла» можна використовувати для оплати:

• послуг догляду за дітьми (няні, ясельні заклади, розвивальні та освітні програми);

• шкіл та освітніх послуг;

• догляду і засобів персонального обслуговування.

У виїзному засіданні тимчасової депутатської контрольної комісії також взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, очільники постійних депутатських комісій, профільних відділів апарату ради, структурних підрозділів ОВА, керівники обласних комунальних установ, очільники Ковельських громади та райдержадміністрації, а також представники ветеранських громадських організацій.

Предмет багатостороннього обговорення – пошук рішення з реалізації ініціативи ветеранської спільноти Ковельщини зі створення реабілітаційного центру з умовами стаціонару та використанням водних процедур у процесі відновлення. «Ми бачили, як такий центр працює в Луцьку. У Володимирі – будується. А у найбільшому районі області – Ковельському, який об’єднує 23 громади, немає. Тому ми й з звернулися до тимчасової контрольної комісії обласної ради з прагненням знайти можливості», – аргументував керівник громадської організації ветеранів з інвалідністю «Лютий-22» Володимир Шпіка.

Як зазначив один із співголів депутатської ТКК Андрій Козюра, під час попереднього обговорення розглядався варіант створення такого реабілітаційного центру на базі колишнього гідрооздоровчого комплексу залізничної лікарні. Тепер це майно обласної комунальної власності перебуває на балансі Волинського центру медичної реабілітації та паліативної допомоги. Його директорка Наталія Віслогузова розповіла, що минулоріч тут отримали кваліфіковану допомогу з відновлення майже 800 пацієнтів – ветеранів, дорослих і дітей. «Але це реабілітація в амбулаторних умовах. У нас є обладнання, достатньо спеціалістів, ми підготували площі для розгортання стаціонарного відділення. Однак, НСЗУ відмовила в укладанні договору на фінансування цих послуг, оскільки, відповідно до вимог МОЗ, стаціонарна реабілітація може бути розгорнута лише при кластерних і надкластерних лікарнях, а наш заклад до таких не належить», – зазначила вона. Заступниця начальника управління охорони здоров’я ОВА Тетяна Трач додала, що не має шансу бути оплаченою за державною системою медичних гарантій і послуга з водолікування: «До медичної реабілітації віднесено лише ерготерапію, тому відновлення за допомогою водних процедур доведеться фінансувати за рахунок місцевих бюджетів».

Голова обласної ради Григорій Недопад розповів, що ідея створення на базі водолікувального комплексу реабілітаційного центру для ветеранів опрацьовується не перший рік. «Ми подавали цей проєкт на конкурс програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT Україна-Польща, однак він не пройшов через дорогвартісність. За попередніми розрахунками вартість комплексу робіт з капітальної реконструкції, включно з інклюзією, сягає 700 млн грн. Додатково знадобляться немалі асигнування на заміну 2 км аварійних каналізаційних мереж та колектора. Це сума приблизно дорівнює річним власним надходженням до обласного бюджету. Тому без участі держави нам не обійтися. Ми також прагнемо розвинути реабілітацію і на базі наших двох комунальних санаторіїв, в тому числі й з елементами бальнеології. Аби отримати державне фінансування на завершення недобудованого басейну в «Лісовій пісні», ми мали аудієнцію в міністерствах соціального захисту, ветеранської політики, регіонального розвитку. Але поки без відповіді», – констатував Григорій Недопад.

«Цьогороіч в державному бюджеті передбачено субвенцію на реалізацію інфраструктурних проєктів в системі охорони здоров’я. Але щоб претендувати на неї, потрібно виконати дві умови: зареєструвати заявку в єдиній системі інвестиційних проєктів і виготовити ПКД. Це може бути шанс отримати державне співфінансування», – висловив сподівання очільник бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський.

Співголова тимчасової контрольної комісії з питань ветеранської політики Ігор Лех запропонував детальніше розглянути ідею нового будівництва: «Це буде в рази дешевше, аніж намагатися перебудувати старі приміщення відповідно до сучасних вимог і будівельних, і медичних, і з огляду на доступність. І швидше. Тож нам варто обрати більш реалістичний варіант». З’ясувалося, що поруч з Ковельським МТМО є вільна земельна ділянка, і розташування на ній стаціонарного реабілітаційного центру дозволить одночасно дотриматися умови його приналежності до кластерного закладу охорони здоров’я. Йшлося й про те, що до співфінансування будівництва можна буде залучити також і кошти громад Ковельського району. Тож сторони домовилися найближчим часом предметно обговорити цей варіант з керівництвом та профільними фахівцями ОВА.

Зі стартом чергового районного етапу наймасштабніших учнівських змагань учасників привітали голова Волиньради, очільник обласного осередку Національного олімпійського комітету України Григорій Недопад, начальниця РВА Ольга Черен, голова райради В’ячеслав Шворак, Ковельський міський голова Ігор Чайка, спортивні функціонери, провідні спортсмени, партнери та спонсори.

Проєкт «Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги» реалізується з ініціативи Президента України Володимира Зеленського під гаслом «Разом переможемо!» Цей спортивний шлях команди проходять у п’ять етапів: шкільний, територіальний, районний, обласний та всеукраїнський. Урочисте відкриття турніру розпочалася з виконання Державного Гімну України, та вшанування хвилиною мовчання пам’яті полеглих захисників.

За підсумками попередніх турів до третього районного етапу було відібрано 222 команди, понад 2200 гравців із 80-ти шкіл усіх 23-ох територіальних громад Ковельського району. Впродовж двомісячного спортивного марафону учні та учениці мірятимуться силами у 12-ти видах спорту: волейбол, баскетбол, баскетбол 3х3, легка атлетика, масовий футбол, спортивне орієнтування, шахи, настільний теніс, черліденг, кросовий біатлон, гандбол та регбі-5.

Голова обласної ради, очільник регіонального відділення НОКУ Григорій Недопад у своєму вітальному слові зауважив, що свято спорту сьогодні відбувається не лише на Ковельщині. Він відзначив символічність цієї події з одночасним офіційним відкриттям в італійському Мілані зимових Олімпійських ігор. «Ця ініціатива дає поштовх для розвитку спорту на усіх рівнях, сприяє залученню дітей – від наймолодших до найстарших, сприяє розвитку їхнього потенціалу та зміцненню командного духу. Переконаний, що цей проєкт дозволить продемонструвати, що зі звичайної шкільної команди можна виховати команду майстрів, які будуть підкорювати світові та олімпійські вершини. Я дякую усім, хто долучився до організації цього масштабного спортивного дійства – спонсорам, місцевій владі, лідерам територіальних громад Ковельщини, педагогічним колективам, дітям, їх наставникам та батькам. Ви вибрали своїм пріоритетом спорт, а спорт – це здоров’я, рух – то життя. Тож бажаю усім учасникам захоплюючих і чесних спортивних баталій та перемог», – підкреслив він.

За традицією спортсмени, тренери та судді перед початком змагань дали урочисту обітницю. Змагання ж розпочалися яскравими виступами команд шкільної ліги з черліденгу, які змагались за путівку на обласний етап змагань.

Це та інші питання увійшли до порядку денного засідання постійної комісії обласної ради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Звіт про фінансові та виробничі результати роботи за 2020-2025 роки представив членам профільної комісії керівник комунального підприємства Анатолій Капустюк. «Мета підприємства – це відповідальний легальний видобуток задля наповнення обласного, місцевих і державного бюджетів. КП дотримується принципів прозорого публічного звітування, здійснює постійний екологічний моніторинг та рекультивує відпрацьовані ділянки. У період війни, попри виклики, підприємство змогло зберегти ефективність роботи. Фінансово-господарська звітність засвідчує, що підприємство продовжує виконувати свої завдання, зберігаючи стратегічну важливість для регіону», – запевнив директор.

За його словами, системний розвиток підприємства розпочався з вересня 2020 року. Упродовж 2020-2025 років сукупний дохід склав майже 438 млн грн, прибуток – 115,5 млн грн, сукупний обсяг податкових і обов’язкових платежів перевищив 145 млн грн, на початок 2026 рік на рахунку підприємства накопичено понад 79 млн грн. «За цей період КП «Волиньприродресурс» у межах виконання договору спільної діяльності з ТОВ «Надровидобування» відповідно до спецдозволів видобуло майже 40 тонн бурштину і реалізовано на понад 372 млн грн. Більш як на 264 млн грн видобуто і реалізовано торфу. У 2025 році за ініціативи КП «Волиньприродресурс» розпочато процес створення Української Торфової Асоціації», – констатував Анатолій Капустюк.

Одночасно керівник назвав фактори, які гальмують розвиток підприємства. Через зведення фортифікаційних споруд і мінування території наразі не можуть розроблятися родовища з покладами міді. Друге – це безпідставне зволікання Поліського лісового офісу ДП «Ліси України» погодження вивільнення 13 га розвіданих ділянок на видобуток бурштину. «Натомість на цих площах ми постійно затримуємо нелегальних копачів з інших областей. Щодо цих фактів нами подані заяви до правоохоронних органів. Матеріали вже передані до ДБР», – стверджує Анатолій Капустюк. До перспектив розвитку він відніс розширення видобутку, в тому числі і за рахунок будівельного піску.

Заступник голови майнової комісії Ігор Лех попросив прояснити поширену у медіа інформацію про ніби то борг комунального підприємства обсягом 70 млн. грн. За словами Анатолія Капустюка, у процесі отримання спецдозволів на видобуток був укладений договір з заводом «Ізумруд» на майбутні поставки бурштину, під що КП і було перераховано 92 млн грн. Однак згодом завод припинив цей напрям діяльності та ініціював розірвання угоди. «Укладений нами додатковий договір передбачає розтерміноване повернення суми без пені, інфляційних платежів чи штрафних санкцій. Розрахунок ми призупинили у зв’язку з форсмажором – початком великої війни. Тож це – не борг, а фінансові зобов’язання, які ми спроможні закрити. Зараз залишки суми – 70 млн грн розміщені на депозиті, і за рахунок відсотків ми накопичуємо додаткові ресурси», – деталізував директор «Волиньприродресурсу».

Ігор Лех відзначив якість і деталізацію звіту керівника, а також регулярне оприлюднення результатів діяльності на сайті підприємства і рекомендував обласним комунальним закладам перейняти таку практику. Члени комісії одноголосно схвалили звіт Анатолія Капустюка, а також підтримали пропозицію продовження терміну дії контракту з ним строком на 5 років.

Серед інших погоджених профільною комісією рекомендацій – скасування орендної плати Волинському інституту післядипломної педагогічної освіти на користь проведення там ремонтних робіт, дозвіл на виготовлення ПКД дитячому територіальному медичному об’єднанню захисту материнства і дитинства та внесення змін до рішення обласної ради від 17 грудня 2025 року «Про надання згоди на прийняття з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області окремого індивідуально визначеного майна» (йдеться про зміну калібру навчальної зброї для Центру національного спротиву).