Відбулося засідання конкурсної комісії на зайняття вакантних посад керівників обласних комунальних закладів: Луцького геріатричного пансіонату, Берестечківського та Олицького психоневрологічних інтернатів.

Очільник конкурсної комісії – перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук повідомив, що на посаду директора кожної із соціальних установ претендують по одному кандидату – це чинні керівники цих закладів, які після завершення терміну дії їхніх контрактів перебувають у статусі виконувачів обов’язки до результатів нового конкурсу. Після перевірки пакету документів, поданих претендентом, процедура відбору передбачає презентацію перспективного плану установи, а також співбесіду.

Першою своє бачення розвитку закладу представила директорка Луцького геріатричного пансіонату Алла Гнатюк. Сьогодні у закладі перебуває майже 170 підопічних, яким надається повний спектр побутових, соціальних та реабілітаційних центрів. «Зроби те, що вважають неможливим» – таким кредо послуговується персонал установи, стверджує його керівниця, і з цією метою має намір втілювати інноваційні моделі соцпослуг. Йдеться про різноманітні форми денної зайнятості, які будуть запроваджені у рамках спільного з польськими партнерами проєкту, вдосконалення реабілітації і придбання для цього сучасних засобів, відкриття нового відділення денного перебування з наданням платних послуг, облаштування мистецького простору, приєднання до електронної медичної системи. У плані розвитку також безперервне навчання і вдосконалення кваліфікації персоналу, фінансовий моніторинг. Технологічна ж компонента передбачає завершення термореновації будівель, заміна покрівлі і каналізаційної мережі, розширення системи відеоспостереження задля безпеки підопічних, встановлення у житлових кімнатах кондиціонування, облаштування додаткового укриття за умови надходження цільової субвенції, а також надбання за рахунок партнерської допомоги мікроавтобуса.

Після проведення співбесіди і таємного голосування члени комісії привітали Аллу Гнатюк з успішним проходженням конкурсного відбору та рекомендували голові Волиньради укласти з нею контракт терміном на 5 років.

Таке ж рішення конкурсна комісія ухвалила і щодо претендента на посаду директора Берестечківського психоневрологічного інтернату Віталія Клемби. Заклад він очолює з 2021 року. За цей період для майже 220 підопічних тут суттєво поліпшено умови перебування. Утеплено фасад, замінено покрівлю в житловому корпусі, облаштовано укриття з місцями, в тому числі і для лежачих підопічних, зведено спортмайданчик з поліуритановим покриттям та сценою, збудовано капличку, відремонтовано пральню. Майже всі роботи виконувалися силами персоналу. Також в установі велике підсобне господарство – майже 30 га посівних площ, чимале поголів’я свиней та великої рогатої худоби. Представлений претендентом перспективний план розвитку інтернату на 2025-2029 роки передбачає розширення переліку соціальних послуг, запровадження енергоощадних технологій, в тому числі й з відновлювальних джерел, будівництво нового замість аварійного приймально-карантинного відділення. Найгострішою проблемою, яка потребуватиме найбільших капіталовкладень, Віталій Клемба назвав завершення робіт зі встановлення очисних споруд. Нову систему каналізування уже прокладено, залишилось придбати і змонтувати обладнання для очистки стоків, вартість робіт і устаткування – 2,7 млн грн. Депутат Ігор Лех запропонував детально розглянути це питання на майновій комісії, аби знайти оптимальне фінансове рішення проблеми. Очільник екологічної комісії Юрій Ройко додав, що частину суми вдасться залучити за рахунок обласного екофонду.

Плану розвитку Олицького психоневрологічного інтернату, який представив його керівник Сергій Кучер, бракує виразності і конкретики, – такими були зауваження членів конкурсної комісії. Так, депутат Андрій Козюра вважає необґрунтованим виділяти бюджетні кошти на виготовлення ПКД для будівництва прально-банного комплексу та укриття, оскільки є ймовірність, що на території пам’ятки національного значення (установа розташована під мурами Олицького замку) такі роботи можуть бути заборонені. Ігор Лех зауважив, що наміри не підкріплені конкретними цифрами, відтак важко буде визначити джерела фінансування. Він також вважає, що керівник інтернатної установи не достатньо тісно комунікує з депутатами, профільними комісіями та Олицькою громадою.

Оголошуючи результати відбору, голова конкурсної комісії Юрій Поліщук повідомив, що Сергій Кучер не набрав необхідної більшості голосів. Відтак, конкурс на зайняття вакантної посади директора Олицького психоневрологічного інтернату буде оголошено повторно.

Кандидатури ж переможців відбору Алли Гнатюк та Віталія Клемби має погодити також профільна комісія, остаточне рішення про призначення – за сесією обласної ради.

За підсумками двох засідань конкурсної комісії обрано кандидатури на призначення вакантних посад директорів обласних психіатричної лікарні та стоматологічної поліклініки.

Голова конкурсної комісії, заступник очільника обласної ради – Григорій Пустовіт повідомив, що на кожну з посад претендувало по одному кандидату – це нинішні виконувачі обов’язки керівників цих комунальних закладів, яких і було допущено до участі в конкурсі.

Першою члени комісії заслухали конкурсну пропозицію Сергія Дудки – претендента на посаду директора обласної психіатричної лікарні м. Луцька. Він розповів про нинішній стан справ у закладі та окреслив перспективи розвитку.

Сергій Дудка нагадав, що рішеннями сесії обласної ради до психіатричної лікарні м. Луцька було приєднано психіатричну лікарню смт. Олика та медичний центр терапії залежностей. Відтак, на даний час об’єднаний медичний заклад має статус надкластерного високоспеціалізованого. Лікарня надає стаціонарну та амбулаторну спеціалізовану психіатричну та наркологічну допомогу дорослим і дітям, в тому числі військовослужбовцям та внутрішньо переміщеним особам, що і визначає його подальші завдання. Серед основних таких Сергій Дудка назвав необхідність будівництва лікувально – реабілітаційного відділення на 200 ліжок. На даний час в лікарні функціонують 15 стаціонарних відділень з ліжковим фондом 620 місць, однак з огляду на виклики сьогодення, цього не достатньо. Потребує першочергового вирішення й питання повноцінного функціонування чоловічого психіатричного відділення на 30 ліжок, що в смт Олика. З огляду на відсутність там приймального відділення, укриття, палати інтенсивної терапії проводиться робота з переміщення пацієнтів до інших відділень. Серед першочергових завдань також будівництво сховища в Центрі терапії залежностей (вже розрблено ПКД); капітальні ремонти 5-ти стаціонарних відділень, враховуючи сучасні будівельні норми та вимоги санітарного законодавства; ремонт і дооснащення харчоблоку; покращення енергоефективності (утеплення та ремонт фасадів, ремонт діючих тепломереж), а також оновлення покрівель зі встановленням сонячних панелей.

Своєю чергою інший претендент на посаду директора обласної стоматологічної поліклініки, її багаторічний керівник Ігор Дворко окреслив членам комісії своє бачення перспектив розвитку закладу зокрема та стоматологічної служби області загалом.

Він наголосив на важливості дитячої стоматології. За його словами, в окремих ЦРЛ взагалі відсутні посади дитячих стоматологів та ортодонтів, не проводиться санація порожнини рота дітей у школах і дошкільних закладах. Відтак, серед головних пріоритетів Ігор Дворко визначає створення повноцінного дитячого відділення, де буде можливість лікування зубів під анастезією. Він зауважив, що особливо важливою така послуга є для дітей з інвалідністю. Задля реалізації цього задуму Ігор Дворко планує залучати спонсорів та меценатів. Також серед першочергових завдань він визначає запровадження обов’язкової санації порожнини рота для юнаків допризовного віку та призовників. Одним із пріоритетів у роботі поліклініки Ігор Дворко назвав і підготовку високоспеціалізованих стоматологічних кадрів. Актуальне й запровадження енергозбереження в установі.

Опісля проведених співбесід члени конкурсної комісії одноголосно визнали їх переможцями та внесли відповідне подання голові обласної ради Григорію Недопаду про їх призначення на керівні посади терміном на 5 років. Обидві кандидатури також має погодити профільна постійна депутатська комісія, остаточне ж рішення ухвалить сесія обласної ради.

У церемонії нагородження взяли участь очільник обласного осередку НОК, голова Волиньради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, керівник Центру з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт, депутат облради Віктор Галан-Влащук, депутатка, ректорка Академії рекреаційних технологій і права Людмила Стасюк, начальник ОВА Юрій Погуляйко та його заступник Тарас Шкітер, представники спортивної спільноти краю.

Путівки на XVII літні Паралімпійські ігри, які пройшли з 28 серпня по 8 вересня у столиці Франції Парижі, вибороли п’ятеро волинських спортсменів з інвалідністю: Заслужена майстриня спорту України з параканое Марина Мажула, Майстер спорту України міжнародного класу з пауерліфтингу Юрій Бабинець, Майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики Ярослав Окапінський, Майстер спорту України міжнародного класу з веслування академічного Станіслав Самолюк, Майстер спорту України міжнародного класу з веслування академічного Анна Айсанова.

Двоє наших паралімпійців стали призерами Паралімпіади – Марина Мажула здобула срібну медаль, Юрій Бабинець – бронзову. Загалом українська національна паралімпійська збірна у командному заліку посіла 7 місце, а у медальному – 5, завоювавши 22 золоті нагороди, 28 – срібних та 32 – бронзові.

«Я з великою цікавістю та гордістю спостерігав за всіма виступами українських паралімпійців. І чи варто казати, що найдужче моє серце вболівало за волинян. Вітаю Марину і Юрія з черговими паралімпійськими медалями. Хороші особисті результати показали й інші наші спортсмени, переконаний, що ваші головні перемоги ще попереду. Дякую вам і вашим наставникам за велику спортивну працю, за наполегливість, за те, що прославляєте Волинь і Україну», – наголосив очільник регіонального осередку НОК, голова облради Григорій Недопад.

Сертифікат на суму 50 тисяч гривень – це винагорода спортсменам за участь в паралімпіаді. Згодом її призери отримають грошові виплати й за здобуті медалі. Грамотами і подяками обласної ради Григорій Недопад відзначив також і наставників – Заслужених тренерів України В’ячеслава Загребу, Валерія Дружиновича та Андрія Рожка, а також тренерок-викладачок Наталію Лук’янець і Катерину Кужель.

Цінні призи паралімпійці отримали і від Людмили Стасюк – ректорки АРТіП. Саме цей виш для спортсменів був або є альма-матер.

Відбулася консультаційна зустріч представників Спільного секретаріату Програми та зацікавлених сторін від Волині з визначення пріоритетів на наступний період – 2028-2034 роки. Участь у дискусії взяв заступник голови Волиньради, член моніторингового комітету Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027 Григорій Пустовіт.

Майбутніх та колишніх бенефіціарів міжнародної технічної допомоги представляли проєктні менеджери і очільники комунальних закладів, державних структур, громад, Агенції регіонального розвитку, фахівці з міжнародного співробітництва виконавчих та самоврядних органів влади.

Модератор консультативної зустрічі, старший експерт представництва Програми Польща-Україна у Львові Василь Хім’як зауважив, що Волинь є однією з найактивніших учасниць Програми упродовж 20 років її існування: «В області успішно реалізовано 25 проєктів у різних сферах. А цьогоріч Волинь зуміла захистити найбільше грантів у галузі охорони здоров’я – аж 17». Він також зазначив, що Європейська комісія уже планує наступний етап транскордонної Програми на 2028-2034 роки. Але якщо досі ЄС сама визначала 15 пріоритетів, за якими відбувалося фінансування, то зараз можливість обрати визначальні напрямки делеговано зацікавленим сторонам і громадському обговоренню.

Учасники зустрічі пройшли щодо цього опитування, а також проаналізували досвід уже реалізованих найбільш значущих проєктів. Серед таких заступник голови Волиньради, член моніторингового комітету Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027 Григорій Пустовіт назвав будівництво ЦНАПу, зоопарку, музейного простору «Окольний замок» в Луцьку, реконструкцію стадіону та створення центру міжнародного співробітництва у Ковелі, зведення очисних споруд та каналізування сіл Шацької громади в ареалі Національного природного парку, облаштування першого в Україні навчально-симуляційного центру для підготовки рятувальників. «Якщо реалізований проєкт має подальший розвиток, то це, на моє переконання, і є головною ознакою його успішності», – зазначив він.

Що ж до пріоритетів на наступний етап Програми Interreg NEXT Польща – Україна 2028-2034, то учасники зустрічі пов’язують їх з післявоєнним відновленням та гармонізацією з ЄС. Секторально – це безпека, включно з гуманітарним розмінуванням, інфраструктурні й логістичні проєкти, в тому числі й прозорі та автоматизовані пункти пропуску, реабілітація, інклюзія, а також цифровізація.

Відбулися слухання Комітету Верховної Ради України щодо виконання законодавства про свободу совісті та діяльність релігійних організацій в частині захисту національної безпеки та підготовки до імплементації Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Участь у засіданні в режимі онлайн взяли голова Волиньради Григорій Недопад, його заступники Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, а також заступник керуючого справами виконавчого апарату ради Юрій Ройко.

Комітетські слухання символічно відбулися у день, коли набрав чинності новоприйнятий закон про заборону РПЦ. Окрім парламентарів участь у дискусії взяли представники окремих міністерств і відомств, виконавчої і самоврядної влади на місцях, науковці та релігієзнавці, а також лідери різних релігійних конфесій.

Голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» був довгоочікуваним і мав широку підтримку в суспільстві. Відтак, надзвичайно важливо, аби кожна його норма була виконана. І завдання комітетських слухань полягає у тому, щоб напрацювати дієву дорожню карту з швидкої його імплементації.

Зважаючи на те, що Російська православна церква є ідеологічним продовженням режиму держави-агресора, співучасницею воєнних злочинів та злочинів проти людяності, що вчиняються від імені Російської Федерації та ідеології “русского міра”, релігійні організації, які мають керівний центр у Росії або входять до структури РПЦ чи афілійовані з нею, відтепер поза законом. Такі релігійні організації мають 3 місяці, щоб розірвати будь-які зв’язки з московським центром. При цьому значно спрощено процедуру переходу з московської церкви до української. На кожну церковну структуру, яка цього не зробить, чекають суд і заборона. Але ще до суду їх позбавлять права користуватися державним і комунальним майном.

Обов’язки проведення досліджень та експертиз на предмет виявлення зав’язків релігійних організацій з РПЦ покладено на Державну службу України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Саме на підставі цих висновків і здійснюватимуться судові позови про заборону. Оскільки таким чином належить дослідити щонайменше 10 тисяч релігійних структур, під час слухань йшлося про необхідність організаційно і фінансово посилити інституційну спроможність ДЕСС. Заступниця голови парламентського комітету Ірина Констанкевич додала, що розширення до формату відділів чи секторів потребують структурні підрозділи з питань діяльності релігійних організацій при ОВА, де досі цим відають один-два фахівці. Окрім того вона наголосила на доцільності проводити в суспільстві широку роз’яснювальну роботу щодо особливостей дії нового закону. Також парламентарка вважає за потрібне запровадити серію комітетських і парламентських слухань, а не обмежуватися проведенням лише одного.

Учасники також визнали, що окрім виконавчої влади, правоохоронних і судових органів до втілення закону в життя мають долучитися ЗМІ й авторитетні громадські інституції та діячі.

ХVIII Всеукраїнські легкоатлетичні змагання зі спортивної ходьби «Луцька десятка» присвячені пам’яті Заслуженого тренера України Романа Карпюка. Участь у їх відкритті взяв голова обласної ради, очільник регіонального відділення Національного Олімпійського комітату України Григорій Недопад, ректорка Академії рекреаційних технологій і права, депутатка облради Людмила Стасюк та спортивні функціонери.

Першість проводиться задля популяризації та розвитку легкої атлетики, а також якісної підготовки спортсменів національної збірної команди України для участі у міжнародних стартах. Захід відбувається під патронатом НОК України.

У нинішніх змаганнях взяли участь майже пів сотні спортсменів з різних регіонів України, серед яких чимало учасників Олімпійських ігор. Від Волині це: Іван Банзерук — майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, учасник трьох Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро, Токіо та Парижі; Марія Сахарук — майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, учасниця двох Олімпійських ігор у Токіо та Парижі; Віктор Шумік — бронзовий призер Кубка Європи та призер Чемпіонатів України зі спортивної ходьби, переможець торішніх змагань «Луцька десятка»; Едуард Муравський — призер Чемпіонату України з легкої атлетики та інші. Окрім провідних волинських легкоатлетів, на змагання прибули і титуловані спортсмени з Києва, Сум, Івано-Франківська та Житомира. Скороходи мірялись силами в особистій першості на дистанціях 5 та 10 км.

Відкриваючи спортивне дійство, голова облради, керівник регіонального осередку НОК України Григорій Недопад наголосив, що ці змагання є знаковими для нашої області як данина пам’яті видатному волинському спортивному функціонеру та тренеру Роману Карпюку.

«Вкотре ми радо вітаємо на Волині провідних українських легкоатлетів, які відгукнулись на наше запрошення. Ця першість є особливою для нас, вона заявлена у календарі Національного Олімпійського комітету від нашої області, бо світла пам’ять про Романа Карпюка має жити. Він був непересічною та різносторонньою особистістю, а його внесок у розвиток волинського спорту є значним. Вічна йому пам’ять. І нехай сьогодні переможе найкращий», – резюмував він.

Переможці змагань отримали кубки, медалі та грошові винагороди.

На церемонію нагородження польського мецената, президента благодійного фонду «Честь допомагати дітям» Міжнародна Капітула Ордену Усмішки – колективний орган управління цієї асоціації запросила і делегацію від Волині. До її складу увійшли голова обласної ради Григорій Недопад, депутат Володимир Бондар, голова Затурцівської громади Юрій Ковальчук та директорка Затурцівської спецшколи Лариса Лопухович.

Цьогоріч всесвітній День Ордену Усмішки відбувся у польському містечку Щебрешин. Саме тут розташований головний офіс благодійної організації «Честь допомагати дітям», саме тут від початку великої війни в евакуації вихованцями Затурцівської спецшколи опікується Пйотр Зигарськи. За цей час волинські сироти і діти з особливими потребами не лише жили в безпеці і достатку, навчалися, отримували належну медичну допомогу, а окремим були проведені складні дороговартісні операції, а й мандрували усією Європою. Частина дітей зараз у Польщі продовжує навчання зі здобуття професії, для них Пйотр Зигарськи спеціально збудував дім з окремими помешканнями. Він також піклується про дітей Затурцівської громади та вихованців тамтешньої спецшколи, яка знову відновила роботу, і зараз там понад 140 підопічних.

Благодійник кілька разів відвідував Волинь, в один з візитів був підписаний меморандум про співпрацю між обласною радою та БФ «Честь допомагати дітям». Меценат надіслав десятки тонн гуманітарних вантажів і для найменших волинян, в тому числі і вимушених переселенців – дитяче харчування, підгузки, іграшки, одяг та взуття. За виручені на аукціоні кошти за надану ним футболку капітана польської національної футбольної збірної Роберта Левандовського було організовано відпочинок і реабілітацію для дітей загиблих і чинних захисників. А нещодавно за результатами ініційованого паном Зигарськи конкурсу «Бути як вона», присвяченому праведниці народів світу Ірені Сендлер, семеро волинських старшокласників як переможці здійснили подорож до кількох європейських столиць.

Пйотр Зигарськи як благодійник і палкий друг дітей надзвичайно популярний і в Польщі. За свою діяльність сьогодні він став лицарем Ордену Усмішки. Це міжнародна нагорода, яку присуджують відомим людям, котрі приносять дітям радість. Особливістю відзнаки є те, що номінантів обирають діти. Вони також беруть участь і в нагородженні разом з очільником Міжнародної Капітули Ордена Усмішки. Ще одна цікава деталь – під час церемонії лауреат повинен із усмішкою випити склянку лимонного соку. З часу заснування нагороди, у 1968 році, його лицарями стали понад тисяча осіб із 45 країн світу.

«Ця нагорода без сумніву є заслуженою, і ми, волиняни, мали за честь першими привітати нашого доброго друга з високою шаною. Серед дітей, які номінували його, були і малі волиняни, окремі з них називають його батьком», – зазначив голова Волиньради Григорій Недопад. Він також вручив Пйотру Зигарськи пам’ятний гравертон. «Ця відзнака є виявом консолідованої вдячності щирому та відданому другові волинян, подвижнику у піклуванні про сиріт та знедолених дітей, меценатові, поборнику підтримки українства у війні та на шляху до ЄС, інтелектуалу і філантропу. Ми сподіваємося, що наші сердечні взаємини будуть тривалими і не лише в часи наших важких випробувань, а й у мирному, щасливому майбутті», – висловив побажання Григорій Недопад.

На запрошення Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування голова Волиньради Григорій Недопад взяв участь у форумі громад Хмельниччини.

Традиційно такі зібрання у регіонах парламентський комітет проводить за партнерства проєкту Агенції США з міжнародного розвитку (USAID) «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»). Участь у заході беруть народні депутати України, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх провідні асоціації, вітчизняні та міжнародні організації, експерти.

На обговоренні – питання щодо актуального стану реформи децентралізації, участі українських громад у процесі інтеграції до ЄС, викликів для органів місцевого самоврядування. Під час Форуму учасники детально обговорили децентралізаційні процеси, їх актуальний стан, розвиток та законодавчі аспекти. Йшлося і про післявоєнні виклики: основні орієнтири та моделі організації публічної влади на місцях у перехідний період від військового до багаторівневого цивільного врядування, передумови відновлення місцевого самоврядування, впровадження системи забезпечення законності в діяльності самоврядництва.

Окрема дискусія була присвячена євроінтеграційним процесам. Зокрема участі громад в реалізації програм та проєктів міжнародного територіального співробітництва. Голова обласної ради Григорій Недопад поділився досвідом Волині у налагодженні такого партнерства. «Співпраця з громадами Європейського Союзу має стати невід’ємною складовою розвитку місцевого самоврядування та зміцнення його потенціалу. Навіть в умовах воєнного стану завдяки допомозі міжнародних партнерів можна шукати шляхи зміцнення стійкості громад і підтримати території, які постраждали внаслідок воєнних дій», – зазначив він.