За підсумками двох засідань конкурсної комісії обрано кандидатури на призначення вакантних посад директорів обласних психіатричної лікарні та стоматологічної поліклініки.

Голова конкурсної комісії, заступник очільника обласної ради – Григорій Пустовіт повідомив, що на кожну з посад претендувало по одному кандидату – це нинішні виконувачі обов’язки керівників цих комунальних закладів, яких і було допущено до участі в конкурсі.

Першою члени комісії заслухали конкурсну пропозицію Сергія Дудки – претендента на посаду директора обласної психіатричної лікарні м. Луцька. Він розповів про нинішній стан справ у закладі та окреслив перспективи розвитку.

Сергій Дудка нагадав, що рішеннями сесії обласної ради до психіатричної лікарні м. Луцька було приєднано психіатричну лікарню смт. Олика та медичний центр терапії залежностей. Відтак, на даний час об’єднаний медичний заклад має статус надкластерного високоспеціалізованого. Лікарня надає стаціонарну та амбулаторну спеціалізовану психіатричну та наркологічну допомогу дорослим і дітям, в тому числі військовослужбовцям та внутрішньо переміщеним особам, що і визначає його подальші завдання. Серед основних таких Сергій Дудка назвав необхідність будівництва лікувально – реабілітаційного відділення на 200 ліжок. На даний час в лікарні функціонують 15 стаціонарних відділень з ліжковим фондом 620 місць, однак з огляду на виклики сьогодення, цього не достатньо. Потребує першочергового вирішення й питання повноцінного функціонування чоловічого психіатричного відділення на 30 ліжок, що в смт Олика. З огляду на відсутність там приймального відділення, укриття, палати інтенсивної терапії проводиться робота з переміщення пацієнтів до інших відділень. Серед першочергових завдань також будівництво сховища в Центрі терапії залежностей (вже розрблено ПКД); капітальні ремонти 5-ти стаціонарних відділень, враховуючи сучасні будівельні норми та вимоги санітарного законодавства; ремонт і дооснащення харчоблоку; покращення енергоефективності (утеплення та ремонт фасадів, ремонт діючих тепломереж), а також оновлення покрівель зі встановленням сонячних панелей.

Своєю чергою інший претендент на посаду директора обласної стоматологічної поліклініки, її багаторічний керівник Ігор Дворко окреслив членам комісії своє бачення перспектив розвитку закладу зокрема та стоматологічної служби області загалом.

Він наголосив на важливості дитячої стоматології. За його словами, в окремих ЦРЛ взагалі відсутні посади дитячих стоматологів та ортодонтів, не проводиться санація порожнини рота дітей у школах і дошкільних закладах. Відтак, серед головних пріоритетів Ігор Дворко визначає створення повноцінного дитячого відділення, де буде можливість лікування зубів під анастезією. Він зауважив, що особливо важливою така послуга є для дітей з інвалідністю. Задля реалізації цього задуму Ігор Дворко планує залучати спонсорів та меценатів. Також серед першочергових завдань він визначає запровадження обов’язкової санації порожнини рота для юнаків допризовного віку та призовників. Одним із пріоритетів у роботі поліклініки Ігор Дворко назвав і підготовку високоспеціалізованих стоматологічних кадрів. Актуальне й запровадження енергозбереження в установі.

Опісля проведених співбесід члени конкурсної комісії одноголосно визнали їх переможцями та внесли відповідне подання голові обласної ради Григорію Недопаду про їх призначення на керівні посади терміном на 5 років. Обидві кандидатури також має погодити профільна постійна депутатська комісія, остаточне ж рішення ухвалить сесія обласної ради.

У церемонії нагородження взяли участь очільник обласного осередку НОК, голова Волиньради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, керівник Центру з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт, депутат облради Віктор Галан-Влащук, депутатка, ректорка Академії рекреаційних технологій і права Людмила Стасюк, начальник ОВА Юрій Погуляйко та його заступник Тарас Шкітер, представники спортивної спільноти краю.

Путівки на XVII літні Паралімпійські ігри, які пройшли з 28 серпня по 8 вересня у столиці Франції Парижі, вибороли п’ятеро волинських спортсменів з інвалідністю: Заслужена майстриня спорту України з параканое Марина Мажула, Майстер спорту України міжнародного класу з пауерліфтингу Юрій Бабинець, Майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики Ярослав Окапінський, Майстер спорту України міжнародного класу з веслування академічного Станіслав Самолюк, Майстер спорту України міжнародного класу з веслування академічного Анна Айсанова.

Двоє наших паралімпійців стали призерами Паралімпіади – Марина Мажула здобула срібну медаль, Юрій Бабинець – бронзову. Загалом українська національна паралімпійська збірна у командному заліку посіла 7 місце, а у медальному – 5, завоювавши 22 золоті нагороди, 28 – срібних та 32 – бронзові.

«Я з великою цікавістю та гордістю спостерігав за всіма виступами українських паралімпійців. І чи варто казати, що найдужче моє серце вболівало за волинян. Вітаю Марину і Юрія з черговими паралімпійськими медалями. Хороші особисті результати показали й інші наші спортсмени, переконаний, що ваші головні перемоги ще попереду. Дякую вам і вашим наставникам за велику спортивну працю, за наполегливість, за те, що прославляєте Волинь і Україну», – наголосив очільник регіонального осередку НОК, голова облради Григорій Недопад.

Сертифікат на суму 50 тисяч гривень – це винагорода спортсменам за участь в паралімпіаді. Згодом її призери отримають грошові виплати й за здобуті медалі. Грамотами і подяками обласної ради Григорій Недопад відзначив також і наставників – Заслужених тренерів України В’ячеслава Загребу, Валерія Дружиновича та Андрія Рожка, а також тренерок-викладачок Наталію Лук’янець і Катерину Кужель.

Цінні призи паралімпійці отримали і від Людмили Стасюк – ректорки АРТіП. Саме цей виш для спортсменів був або є альма-матер.

Відбулася консультаційна зустріч представників Спільного секретаріату Програми та зацікавлених сторін від Волині з визначення пріоритетів на наступний період – 2028-2034 роки. Участь у дискусії взяв заступник голови Волиньради, член моніторингового комітету Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027 Григорій Пустовіт.

Майбутніх та колишніх бенефіціарів міжнародної технічної допомоги представляли проєктні менеджери і очільники комунальних закладів, державних структур, громад, Агенції регіонального розвитку, фахівці з міжнародного співробітництва виконавчих та самоврядних органів влади.

Модератор консультативної зустрічі, старший експерт представництва Програми Польща-Україна у Львові Василь Хім’як зауважив, що Волинь є однією з найактивніших учасниць Програми упродовж 20 років її існування: «В області успішно реалізовано 25 проєктів у різних сферах. А цьогоріч Волинь зуміла захистити найбільше грантів у галузі охорони здоров’я – аж 17». Він також зазначив, що Європейська комісія уже планує наступний етап транскордонної Програми на 2028-2034 роки. Але якщо досі ЄС сама визначала 15 пріоритетів, за якими відбувалося фінансування, то зараз можливість обрати визначальні напрямки делеговано зацікавленим сторонам і громадському обговоренню.

Учасники зустрічі пройшли щодо цього опитування, а також проаналізували досвід уже реалізованих найбільш значущих проєктів. Серед таких заступник голови Волиньради, член моніторингового комітету Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027 Григорій Пустовіт назвав будівництво ЦНАПу, зоопарку, музейного простору «Окольний замок» в Луцьку, реконструкцію стадіону та створення центру міжнародного співробітництва у Ковелі, зведення очисних споруд та каналізування сіл Шацької громади в ареалі Національного природного парку, облаштування першого в Україні навчально-симуляційного центру для підготовки рятувальників. «Якщо реалізований проєкт має подальший розвиток, то це, на моє переконання, і є головною ознакою його успішності», – зазначив він.

Що ж до пріоритетів на наступний етап Програми Interreg NEXT Польща – Україна 2028-2034, то учасники зустрічі пов’язують їх з післявоєнним відновленням та гармонізацією з ЄС. Секторально – це безпека, включно з гуманітарним розмінуванням, інфраструктурні й логістичні проєкти, в тому числі й прозорі та автоматизовані пункти пропуску, реабілітація, інклюзія, а також цифровізація.