Члени постійної депутатської комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів заслухали звіт про виконання Регіональної екологічної програми «Екологія 2023-2026» за рік, що минув. Участь у роботі комісії взяли перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук та заступник Григорій Пустовіт.

Голова комісії Юрій Ройко найперше зосередив увагу колег на виконанні природоохоронних заходів, що здійснювались коштом обласного екологічного фонду. Минулоріч загальний обсяг спецкоштів перевищив 6 млн грн, з яких понад 4 млн грн – планові надходження за 2023 рік, ще 2 мільйони склали залишки з попереднього періоду. Він також зауважив, що кредиторська заборгованість перед місцевими бюджетами на реалізацію природоохоронних заходів, яка виникла у 2022 році у зв’язку із початком війни в розмірі понад 1 млн гривень, погашена повністю. «Залишки були перерозподілені на виконання інших природоохоронних заходів. Таким чином, кошти обласного екологічного фонду на виконання природоохоронних заходів у 2023 році освоєні в повному обсязі, і ми маємо стовідсоткову реалізацію природоохоронних проєктів», – наголосив Юрій Ройко.

Щодо загальної картини виконання програми «Екологія» виконувачка обов’язків начальника управління екології та природних ресурсів ОВА Вікторія Тимощук зазначила, що з передбачених документом коштів на суму майже 37 млн грн фактично було виконано робіт загальною вартістю 57 мільйонів. «Найбільше асигнувань було скеровано на охорону та раціональне використання рослинних ресурсів та ресурсів тваринного світу. З яких майже 35 млн гривень на заліснення та поновлення лісового фонду спрямував Поліський офіс лісових ресурсів. Проведено роботи з покращення стану меліоративних систем, які, здебільшого, фінансувалися місцевими бюджетами та сільгосппідприємствами», – розповіла Вікторія Тимощук.

Члени профільної комісії також розглянули і схвалили пропозиції щодо розподілу коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2024 році. Так, планові надходження до нього склали 5,3 млн грн, і ця сума може зрости у разі перевиконання обласного бюджету. Серед найбільш суттєвих природоохоронних заходів, які будуть фінансуватися цьогоріч, є завершення робіт з реконструкції каналізаційних мереж у Берестечківському психоневрологічному інтернаті (1 млн грн) і центральній частині Шацька (465 тис. грн), ще 700 тисяч гривень спрямують на будівництво каналізації у селі Пульмо. Окрім того 2,3 млн у вигляді субвенції спрямують тергромадам, які на умовах співфінансування 70 на 30% реалізують власні природоохоронні заходи. Зокрема, це будівництво очисних споруд в смт Торчин (800 тис. грн), капітальний ремонт водного об’єкта на території с. Грушів Павлівської громади (300 тис. грн), капітальний ремонт мережі водовідведення на території Турійської селищної ради (450 тис. грн), капремонт внутрішньогосподарських меліоративних каналів у Дубівській громаді (200 тис. грн), а також виготовлення технічної та землеустрійної документації об’єктів природно-заповідного фонду.

Також профільна комісія рекомендувала сесії підтримати проєкт рішення обласної ради «Про звернення депутатів Волинської обласної ради до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Державної служби геології та надр України щодо незаконного проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Старовижівського родовища та повернення повноважень органам місцевого самоврядування в сфері надрокористування».

«У січні цього року Держслужба геології та надр провела аукціон з продажу спецдозволу на користування надрами Старовижівського родовища піску. Однак, обурення громадськості викликало те, що організатори не врахували, що це родовище знаходиться на території загально-зоологічного заказника «Смолярівський», де також розташована археологічна пам’ятка – урочище Семенова гора», – роз’яснив ситуацію один з авторів звернення перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Члени профільної комісії також підтримали пропозицію депутата Сергія Котюка адресувати це звернення і Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, оскільки при отриманні спецдозволу є особливі умови, зокрема щодо здійснення оцінки впливу на довкілля.

Від сьогодні система «Custody Records» запрацює і в Луцькому відділенні поліції №3. Участь у презентації взяв голова обласної ради Григорій Недопад.

На відкриття чергового оновленого поліційного простору також прибули керівники центрального апарату Національної поліції України, Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак з командою менеджерів проєкту Ради Європи «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період», керівники регіональної влади, силових та судових відомств, представники омбудсмана, голови навколишніх територіальних громад.

Присутнім продемонстрували реальну ситуацію дій із затриманою особою: роз’яснення його прав, повідомлення рідних, виклик медиків і захисника, інтерв’ю підозрюваного з інспектором з прав людини, слідчі дії, а також умови перебування затриманого у відділку. Кожен крок і дія автоматично були зафіксовані камерами відеонагляду. Окрім того показали і зафіксовані приклади того, як підозрювані намагаються спровокувати правоохоронців і до яких маніпуляцій вдаються, аби звинуватити поліцейських у неправомірних діях.

Заступник очільника Нацполіції України Геннадій Федорюк зауважив, що відколи в Україні почали впроваджувати систему автоматичної фіксації усіх дій у поліційних відділках, у рази зменшилася кількість скарг на правоохоронців. «Інноваційний проєкт «Custody Records» уже працює у 95 підрозділах поліції. Цьогоріч плануємо відкрити ще щонайменше пів сотні таких», – запевнив він.

Начальник ГУ НП в області Юрій Крошко додав, що Волинь одна з перших приєдналася до новації: «Сьогодні ми відкрили вже 8-ий прозорий офіс, а до кінця року обладнаємо ще 3. Усе це слугує забезпеченню базових прав громадян, а також захисту поліцейських». Він також розповів, що вартість облаштування останнього проєкту перевищила 6 мільйонів гривень. З яких 1 млн грн профінансувала Національна поліція України, понад 4 млн – це кошти, спрямовані Боратинською, Торчинською, Підгайцівською та Городищенською тергромадами, ще майже мільйон гривень на закупівлю системи відеонагляду та оргтехніки забезпечила Рада Європи.

«Сьогодні я на власні очі побачив результат нашої підтримки української поліції. Вражає, наскільки ефективно система допомагає у захисті прав людини, а це пріоритет для Ради Європи. Ще важливіше, що проєкт активно впроваджується під час війни. Ми підтримуємо вас, ми готові робити більше», – запевнив керівник Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак.

«Завдяки спільним зусиллям держави, громад і європейських партнерів ми отримали ще одне середовище, де гарантуватиметься захист базових прав, честі і гідності як громадян, так і правоохоронців. Я з гордістю можу констатувати, що Волинь є флагманом і у втіленні системи прозорих поліцейських офісів. У такий спосіб ми демонструємо, що сповідуємо європейські цінності і хочемо стати повноправними членами європейської сім’ї», – зазначив у своїй промові голова обласної ради Григорій Недопад.

Обмінятися думками з приводу побаченого, обговорити перспективи та можливі ризики учасники презентації мали змогу під час круглого столу, головною темою якого було дотримання стандартів прав людини у поліцейській діяльності в контексті функціонування системи «Custody Records».

Щорічно 14 березня відзначають День добровольця. Аби пошанувати тих, хто за велінням серця став на захист країни, на Театральному майдані біля стенду Героїв Небесної Сотні відбулась громадська панахида, яку очолив владика Михаїл. До молитви за тих, хто загинув, долучилися перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, представники влади, військові та небайдужі лучани. Після панахиди присутні поклали квіти.

Дата вшанування українських добровольців вибрана не випадково –14 березня 2014 року просто з Майдану перші добровольці рушили на тренувальну базу, а згодом в зону АТО. в Нових Петрівцях, що під Києвом. Відразу після повномасштабного російського вторгнення в Україну майже 100 тисяч добровольців вступили до лав територіальної оборони.

Українські добровольці – цвіт і сила української нації. Наша гордість і водночас біль через непоправну втрату кожного, хто мав би жити на славу України. Однак через агресію окупанта ці люди без вагань обрали захист і порятунок рідної землі, не шкодуючи себе і навіть свого життя.
Загибель кожного українського добровольця – це трагедія для усієї нації. І обов’язок кожного – пам’ятати Героїв, підтримувати тих, хто в бою, шанувати тих, хто віддав свої життя, щоб жила наша держава.

Слава Україні і її героїчним захисникам-добровольцям!