Під час засідання постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку депутати розглянули кадрові питання, підсумували діяльність обласного осередку Малої академії наук та внесли зміни до складу наглядової ради одного із освітніх закладів.

Члени комісії заслухали звіт т.в.о. директорки комунальної установи «Волинська обласна Мала академія наук» Тетяни Михалюк. Очільниця зазначила, що в освітньому закладі функціонує 12 відділень, 63 наукові секції, 699 груп, де здобувають знання майже 6 тисяч вихованців. «Наші учні надзвичайно талановиті. Так, вихованка нашого закладу створила робота, який відтворює рухи людини і може бути використаний для розмінування. Ще один учень з Камінь-Каширщини створив комп’ютерну гру про козаків «Cossack Steppes», яка стала відома в усій Україні», – розповіла Тетяна Михайлюк. За результатами обговорення депутати затвердили звіт директорки закладу.

Члени комісії також погодили звільнення т.в.о. директора Головненської спеціальної школи «Центр освіти» Наталії Максимук та поклали виконання обов’язків керівника на заступницю з виховної роботи Наталію Сушик. Окрім того погоджено профільною комісією і призначення на посаду директора Волинської обласної філармонії Сергія Єфіменка. Депутати рекомендували укласти з ним контракт терміном на 1 рік. Також підтримано рішення вивести зі складу Наглядової ради Ковельського фахового медичного коледжу Волинської обласної ради Валерія Руцького, натомість ввести заступницю начальника управління охорони здоров’я ОДА Людмилу Рожко.

За відповідний проєкт рішення проголосували члени постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку. У засіданні також взяли участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук та народний депутат України Вячеслав Рубльов.

Із пропозицією вшанування пам’яті жертв депортації українців з території Польщі радянським тоталітарним режимом до обласної ради звернулися члени товариства «Холмщина». Як зазначила його очільниця Ніна Бачинська, у вересні 2024-го мине 80 років з часу підписання угоди між Українською РСР та Польським комітетом національного визволення про евакуацію українського населення з території тогочасної Польщі, що стало початком масових депортацій українців з їх етнічних територій. Переселення тривало впродовж семи років і супроводжувалося людськими жертвами, застосуванням державного терору, порушенням прав людини.

«Примусове виселення етнічних українців з їхніх споконвічних земель, які опинилися у складі Польщі, – Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини, а також частини територій Львівської області було однією із найтрагічніших сторінок новітньої історії України», – йдеться в зверненні товариства. «Холмщаки» запропонували і план заходів до 80-ї річниці початку депортації, зокрема, проведення парламентських слухань, вшанування пам’яті жертв депортації, сприяння встановленню меморіальних знаків, проведення наукових конференцій, посилення співпраці з Республікою Польща щодо впорядкування українських кладовищ, захоронень та пошанування примусово депортованих українців.

Народний депутат України Вячеслав Рубльов зазначив: на розгляді парламенту перебуває законопроєкт 2038 щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки, співавтором якого є він. У документі пропонується визнати примусове переселення осіб українського походження з місць їх постійного проживання на території Польщі депортацією та здійснити відшкодування моральних та матеріальних збитків, соціальних пільг для людей, що постраждали внаслідок депортації. «Зараз цей законопроєкт пройшов перше читання у Верховній Раді, і ми продовжимо відстоювати відновлення соціальної справедливості щодо людей, яких примусово переселили з території Польщі», – наголосив народний обранець та закликав депутатів обласної ради підтримати це звернення.

Члени комісії ухвалили рекомендацію прийняти звернення депутатів обласної ради до Верховної Ради України щодо відзначення на державному рівні 80-тих роковин початку депортації українців.

Участь у її роботі взяли заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, народна депутатка України Ірина Констанкевич, керівники лікувально-профілактичних, навчальних медичних і фармацевтичних закладів області.

Одним з головних питань засідання став аналіз надання медичної допомоги хворим з термічною травмою. В області спеціалізованим центром, який працює з такими ураженнями різного ступеня важкості, вважається опікове відділення медичного об’єднання Луцької міської територіальної громади. Його завідувач Роман Трач розповів, що з приводу термічної травми щорічно проходять лікування понад 500 волинян. Він загострив увагу колег на тому, що, результат одужання опікових хворих значною мірою залежить від надання допомоги постраждалим на різних етапах. «Лікування глибоких термічних уражень розпочинається на догоспітальному етапі, безпосередньо на місці пригоди. Правильність та повнота надання першої медичної допомоги в перші години від моменту травми забезпечує подальший успіх лікування та збільшує шанси пацієнта на виживання», – наголосив він.

Роман Трач також повідомив, що на Волині широко впроваджена система раннього транспортування тяжко попечених (у перші години після травми) в спеціалізоване опікове відділення. «Потерпілий доправляється у супроводі анестезіолога-реаніматолога, вже під час транспортування проводиться моніторинг стану і трансфузійна терапія», – зауважив він. Учасники колегії обговорили шляхи удосконалення надання допомоги при опікових травмах, у тому числі й в умовах воєнного стану.

У ході засідання також було оцінено стан надання медичної допомоги населенню Камінь-Каширського району. «Ця колегія є однією із особливих і напевно найважчих, адже на порядку денному є питання функціонування семи закладів охорони здоров’я Камінь-Каширського району, які надають первинну та спеціалізовану медичну допомогу. Попередньо робоча група їздила та знайомились із їх роботою, були досить жваві дискусії стосовно поточного стану справ та оптимізації їх роботи», – повідомив начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух.

Керівники медичних закладів Камінь-Каширського району у своїх доповідях проаналізували основні проблемні питання та озвучили найбільш нагальні на сьогодні потреби. Так, йшлося про брак медичних кадрів, недостатність фінансового та матеріально-технічного забезпечення, потребу дооснащення медзакладів сучасним обладнанням, спецтранспортом, а також забезпечення лікарськими засобами. Медичні менеджери також акцентували увагу на необхідності удосконалення роботи з вакцинації (особливо сільського населення), особливостях функціонування закладів в умовах воєнного стану, впровадженні енергозберігаючих заходів та підготовці до опалювального сезону.