Розваги по-науковому приурочили до Дня раціоналізатора та винахідника. Пізнавальний захід відвідав і заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Цього дня Театральний майдан нагадував велетенську експериментально-випробувальну лабораторію. Майстер-класи, воркшопи, практикуми, для любителів історії – квест ТУТ_луцько з Лесею. Кожен охочий, не залежно від віку, мав нагоду перевірити закони фізики й хімії, покерувати міні-автомобілями та роботами, випробувати технічні новинки і навіть врятувати людину, тренуючись на манекені робити штучне дихання, або ж дати своє перше інтерв’ю. І охочих не бракувало – студенти, школярі, їхні батьки і просто перехожі, а учні обласного ліцею імені Героїв Небесної сотні прийшли цілим курсом.

Усе це науково-пізнавальне різноманіття влаштували обласні комунальні заклади – Центр позашкільної освіти та Волинський осередок Малої академії наук, а також два волинських університети – ВНУ та ЛНТУ. Особливий гість – столичний Музей науки України, який презентував наукове шоу та майстерню ідей.

Очільниця Центру позашкільної освіти і депутатка обласної ради Оксана Філіпчук зазначила, що Науковий пікнік – не тільки нагода просто пояснити складні речі, це і підтримка людей, які впроваджують нові технології, формують інтелектуальний та інноваційний потенціал країни. «День винахідника і раціоналізатора поєднує людей різних професій і спеціальностей, але всі вони обов’язково наділені рідкісним даром творчості, почуттям нового, вмінням розширити межі звичного, вийти за рамки стереотипів. Винахідник і раціоналізатор – не професія, а покликання», – переконана вона.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт з приємністю і подивуванням відзначив масовість відвідувачів, а ще наголосив на важливості таких заходів. «Тут усвідомлюєш, що освіта може бути цікавою і надихати. Тут не подають теорію, а захоплюють, розважають, розкривають таємниці, демонструють, що наука буквально всюди. І дуже ймовірно, що хтось серед присутніх сьогодні у недалекому майбутньому обере наукову діяльність своєю професією. Тому пізнавайте, випробовуйте, експериментуйте, рухайте цей світ вперед, творіть. Бо творчість – це головна ознака гармонійного розвитку особистості, а технічна творчість – це рушійна сила прогресу. А він буде основою відновлення нашої країни після перемоги над агресором», – зазначив Григорій Пустовіт.

До Дня рятівника розповідаємо про будні волинських надзвичайників. Про мотивацію ризикувати власним життям заради порятунку інших, про те, що надає впевненості та сили, у що вірять і про що мріють розповіли керівник аварійно-рятувального загону спецпризначення Андрій Павлович та начальник відділення розвідки та розмінування групи піротехнічних робіт Давид Мілінчук.

У лавах ГУ ДСНС області Андрій Павлович несе службу понад 10 років. Сьогодні у його підпорядкуванні більше 60 рятувальників. Завдання очолюваного ним підрозділу – ліквідація наслідків аварій, дорожньо-транспортних пригод, техногенних катастроф, стихійного лиха, обвалів, інших надзвичайних ситуацій. Бійці рятувально-аварійного загону також розгортають мобільні пункти незламності чи пересувний пункт управління, забезпечують електроживлення об’єктів критичної інфраструктури, вміють очистити воду різного ступеня забруднення до стану питної – це далеко не повний перелік можливостей рятувальників.

Війна змусила колектив, який очолює Андрій Павлович, опанувати й нові навички. З початком повномасштабного вторгнення до переліку завдань бійців аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС Волині додалися виїзди на ліквідацію наслідків ворожих атак. Саме рятівники першими прибувають на місце лиха і допомагають людям. «Один в полі не воїн, – підкреслює Андрій Павлович. – Результат усіх рятувальних операцій – це завжди сукупність командних зусиль. Це чіткий механізм взаємодії. На цьому тримається наша служба».

Сил і засобів волинських рятувальників вистачає, аби працювати ще й на південних і східних рубежах нашої держави – долати наслідки російської агресії, допомагати населенню і силам оборони України, доправляти тонни гуманітарних вантажів. “Після нашої перемоги просто буду радіти життю, – ділиться планами на майбутнє Андрій Павлович. – І понад усе прагну разом з колегами працювати над відновленням України, аби жодна зруйнована будівля не нагадувала про те, що на нашій землі топталася кацапська орда”.

Сапер – це професія, що вимагає холодного розуму, відповідальності та бездоганної підготовки. Ці риси цілковито притаманні Давиду Мілінчуку, начальнику відділення розвідки та розмінування групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального закону спецпризначення ГУ ДСНС у Волинській області. І хоч у лавах саперів він нещодавно, свою професію любить, віддається їй сповна і наполегливо вдосконалює свої знання й навички.

Влітку Давид у складі групи волинських піротехніків працював на Донеччині на своїй першій ротації. Упродовж 52 днів вони знешкоджували боєприпаси на приватних господарствах, розміновували під’їзні шляхи до населених пунктів та об’єктів життєзабезпечення населення.

«Перебуваючи на сході, бачив знищені ворожими обстрілами села, спілкувався з людьми, які втратили все, — розповідає Давид Мілінчук. — Мабуть все життя пам’ятатиму очі літньої жінки, яка увесь час, поки тривали бойові дії, жила з внуками в монастирі. Вона наполегливо просила нас обстежити обійстя її оселі, всіяне боєприпасами, якомога швидше». Він вірить у перемогу і разом з колегами робить усе можливе, аби на понівечені війною території якнайшвидше повернулося мирне життя.

Волиняни пишаються своїми надзвичайниками і вдячні їм за захист і порятунок.