У ході 21-ї позачергової сесії депутати обласної ради також одностайно проголосували за звернення до вірян Української православної церкви московського патріархату. Свої голоси на його підтримку віддали усі 54 присутні на сесії обранці громади.

Текст документу озвучив голова Волиньради Григорій Недопад. «Велика війна, розв’язана московитським режимом в Україні, шокувала увесь цивілізований світ масштабами злодіянь і звірств, вчинених проти нашого народу. Не залишилося жодного злочину – воєнного чи проти людяності, до якого б не вдалися російські окупанти. Масові вбивства мирних людей, тортури, зґвалтування, насильницька депортація, так звана «денацифікація» – усе це свідчить про цілеспрямований геноцид, системне й послідовне знищення українського народу, позбавлення його самобутності і права на самовизначення.

Задовго до початку відвертої агресії росії, на жаль, тривала і духовна окупація України. Наративом «Україна – це малоросія і частина єдиної росії» служителі української філії російської церкви роками зомбували вірян. Війна ж остаточно викрила справжню подобу московитської агентури у рясах. З 2014 року і дотепер СБУ та правоохоронцями зібрано численні докази сприяння УПЦ МП окупантам: у коригуванні вогневих ударів, захопленні міст і сіл, зберіганні зброї та переховуванні воєнних злочинців у церквах і монастирях. За кремлівськими методичками священники московського патріархату співають осанни «матушкє-русі», але відмовляються відспівувати наших загиблих героїв, виправдовують війну і просто у храмах власноруч лупцюють військовослужбовців.

Таке негідництво і неподобство усе частіше спонукає релігійні громади до добровільного і остаточного роз’єднання з московським патріархатом. Наш заклик до тих вірян УПЦ МП, хто ще не насмілився чи вагається. Цей час настав! Зректися духовних тягарів чужої руйнівної ідеології сьогодні – це уберегти наших дітей від рабства і меншовартості завтра. Звільнитися від упередженості та розбрату зараз – відсвяткувати перемогу над ворогом невдовзі.

Українці! Ми не ділимо Бога, але нас розділили, щоб поневолити і знищити. Чи потрібні ще докази, коли з благословення московської церкви позбавляють життя, мордують, ґвалтують, викрадають наших дітей, а домівки рівняють із землею?!

Ми закликаємо вірян УПЦ МП на Волині розірвати будь-які зв’язки з російською православною церквою і, нарешті, домогтися остаточної релігійної незалежності України від москви. Та утриматися від будь-яких дій, які можуть бути використані на користь держави агресора», – наголошується у документі.

Опісля голосування до усіх присутніх звернувся Митрополит Луцький і Волинський Михаїл. «Я хочу вам найперше подякувати за прийняте державницьке рішення по відношенню до московського патріархату. Церква в основі своїй є свята і непорочна. Це не є боротьба з церквою. Це є боротьба з релігійною організацією, яка питання духовні, використовує у політичному значенні, – зауважив владика Михаїл. – Я радію, що сьогодні в сесійній залі немає тих, хто утримались. Сьогодні ми чітко розуміємо, хто є нашим другом, хто є недругом і що нас об’єднує. Нас об’єднує Волинь, віра і бажання бути щасливими на своїй землі і, нарешті, ми називаємо речі своїми іменами. Дуже важливо, щоб обранці громади донесли це рішення до волинян, щоб ми усвідомили його суть. А воно означає: один Президент, одна влада і одна церква, іншого нам не треба. Ми закликаємо скинути із себе російське ярмо та об’єднатися заради перемоги, заради України, заради Волині».

Під час позачергової сесії обласної ради обранці громади затвердили критерії, порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядових рад для комунальних підприємств.

Як йдеться в документі, кількісний склад наглядової ради становить 9 осіб і обов’язково має включаюти депутатів обласної ради, представників профільного управління ОВА, можуть входити і представники громадськості та громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на захист прав у відповідній сфері, організацій, що здійснюють професійне самоврядування у цій галузі, благодійних організацій.

До компетенції наглядової ради комунального підприємства належить:

– затвердження річного, стратегічного та інвестиційного планів (програм) підприємства, звітів про їх виконання;

– погодження організаційної структури підприємства, пропозицій змін до статуту та положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю підприємства;

– здійснення контролю за поточною діяльністю керівника комунального підприємства, інформування обласної ради про заходи та результати контролю;

– прийняття рішення про проведення аудиту діяльності підприємства; утворення підрозділу внутрішнього аудиту, затвердження порядку проведення внутрішнього аудиту та надання звітів за його результатами та внесення пропозицій щодо призначення і звільнення його керівника;

– здійснення контрольної функції щодо запобігання та виявлення конфліктів інтересів в комунальному підприємстві, здійснення контролю за своєчасним, достовірним і повним публічним розкриттям інформації;

– контроль за виконанням комунальним підприємством розпоряджень голови, рішень обласної ради.

Наглядова рада утворюється терміном на три роки. Однією з вимог є те, що член наглядової ради комунального підприємства не повинен бути працівником будь-якого комунального підприємства та не може входити до складу Наглядової ради цього підприємства понад три строки поспіль.

За відповідний проект рішення проголосували 53 депутати.

На нинішній 21-й позачерговій сесії депутати обласної ради одноголосно підтримали рішення «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та заборону діяльності Української православної церкви московського патріархату на території Волинської області».

За проголосували 54 із 54 присутніх обранців волинської громади.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, який інформував присутніх із цього питання, нагадав, що 15 вересня минулого року Волиньрада однією із перших звернулась до ВРУ, Кабміну та РНБО з вимогою заборонити діяльність УПЦ МП в Україні, але до сьогодні таке рішення не ухвалено.

«Зважаючи на нову хвилю протестів, що сколихнули суспільство, викликані протистоянням навколо Києво-Печерської лаври та інцидентом у Хмельницькому, ми сьогодні вкотре демонструємо свою позицію стосовно цієї структури та звертаємось до Президента України, органів місцевого самоврядування та державної влади області, спонукаючи їх до вчинення певних дій», – наголосив він.

Так, цим рішенням Волиньрада звертається до Глави держави з проханням визначити, відповідно до статті 93 Конституції України, законопроєкти «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій»(реєстарційний №8221) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання діяльності релігійних організацій»(реєстарційний № 8262) невідкладними – для їхнього позачергового розгляду Верховною Радою України.

Юрій Поліщук також охарактеризував обидва законопроєкти та окреслив основні зміни, які ними передбачено.

«Ще однією проблемою є користування УПЦ МП храмовими спорудами – пам’ятками архітектури національного та місцевого значення. З 1991 року обласною владою, тодішнім облвиконкомом та ОДА було передано 18 таких споруд для 8 релігійних організацій. Їх же є значно більше. Переважна більшість пам’яток архітектури місцевого значення, а це десятки храмів, були передані райвиконкомами та РДА у користування УПЦ МП. Тому в районах та громадах також потрібно провести інвентаризацію та розірвати договори надання таких церков у користування УПЦ МП», – зауважив Юрій Поліщук.

Він також зазначив, що найбільш відомим і знаковим на Волині є комплекс споруд Святогорського Успенського монастиря – пам’ятки архітектури національного значення.

«Ця пам’ятка була передана у користування релігійній організації «Святогорський Успенський Зимненський ставропігіальний жіночий монастир Волинської області» розпорядженням голови ОДА у 2003 році, а договір про надання у користування був укладений ОДА в 2020-му», – наголосив Юрій Поліщук.

Відтак, обласна рада рекомендувала Волинській обласній військовій адміністрації розірвати договір оренди (користування) на комплекс споруд з релігійною організацією «Святогорський успенський зимненський ставропігіальний жіночий монастир Волинської області» та відповідні договори з іншими релігійними громадами УПЦ МП, що користуються храмами, які є пам’ятками архітектури. Крім того, цим рішенням обранці волинської громади урадили органам місцевого самоврядування Волинської області:

1) сприяти зміні підлеглості релігійних громад Української православної церкви московського патріархату в канонічних й організаційних питаннях шляхом організації та проведення загальних зборів релігійних громад і внесення відповідних змін та доповнень до статутів релігійних громад;

2) здійснити заходи з проведення інвентаризації земельних ділянок, що перебувають в користуванні Української православної церкви московського патріархату, з подальшим припиненням права користування на такі земельні ділянки шляхом прийняття відповідних рішень.

У своєму виступі депутат обласної ради Анатолій Вітів також акцентував увагу присутніх на тому, що найважливішим пунктом цього рішення все ж є заборона діяльності Української православної церкви московського патріархату на території Волинської області.

«Це є базова річ, яку усі ми маємо зробити сьогодні у цьому залі. Цього від нас чекає громадськість уже давно. Минулого разу, у вересні 2022 року, ми знайшли порозуміння і схвалили аналогічне звернення, і я переконаний, що зробимо це зараз. Ми відповідальні перед людьми і це наш обов’язок перед церквою і громадою», – наголосив він.

Свої виступи на підтримку прийняття такого рішення висловили і депутати Сергій Кошарук, Іван Мирка та Андрій Бокоч.

«На це рішення чекають волиняни, і після його прийняття в області розпочнеться масштабна робота щодо переходу найбільших храмів УПЦ МП до ПЦУ. А це – Низкиничі, Зимне, Володимир та ряд інших монастирів і святинь, які є в державній власності. Голові ОВА під силу одним розчерком пера розірвати договори оренди землі. Переконаний, що цей процес не зупиниться, а лише буде набирати обертів», – резюмував депутат Андрій Бокоч.

Ця скорботна дата встановлена за ініціативи ООН на знак пам’яті про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року. Саме цього дня з воріт табору вийшов останній полонений.

Сьогодні Україна разом з усім світом віддає шану пам’яті жертвам нацизму, які загинули в роки Другої світової війни й у концтаборах, розташованих на території України. За підрахунками істориків під час війни на теренах нашої держави існувало 367 нацистських таборів.

В обласному центрі Волині пам’ять людей, які пройшли через катівні гітлерівців, вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів до підніжжя стели «Жертвам нацизму», що на меморіалі «Вічна слава». У скорботному заході взяли участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк та представники громадської ветеранської організації “Спілка в’язнів-жертв нацизму”.

Довідково:

Широке поширення концентраційні табори отримали у нацистській Німеччині. У них містилися, як правило, політв’язні, а також особи, які переслідувалися за расовими, релігійними, соціальними та іншими мотивами. Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів людей.