День: 17.03.2023
ПРО НАВ’ЯЗУВАННЯ ГЕНДЕРУ І МОНОГАМІЇ – ЗАЯВА ФРАКЦІЇ ВО «СВОБОДА»
Оформлене у декларативний документ занепокоєння агресивним нав’язуванням українцям гендерної політики та одностатевих шлюбів з трибуни сесійної зали озвучила депутатка обласної ради Валентина Магурчак.
У заяві йдеться про тенденції, які, на думку політсили, становлять загрозу національному та родинному вихованню. Зокрема, про вилучення історії України з переліку обов’язкових предмета під час складання національного мультимедійного тесту для вступу до закладів вищої освіти, тоді, як українські мова, література та історія є основою національного виховання. Окрім того, члени фракції переконані, що антидискримінаційна експертиза шкільних підручників, що пропагує гендерну ідеологію, руйнує здоровий психосексуальний розвиток дітей та просуває ідеї ЛГБТ-руху в українських закладах освіти. А запропонований законопроєкт про цивільні партнерства, які названо сімейним союзом, – перший крок до визнання одностатевих шлюбів.
Фракція ВО «Свободи» вважає абсолютно неприпустимим ухвалення цього чи подібних законів, оскільки це суперечить чинному Сімейному кодексу і загрожуватиме здійсненню адекватної демографічної політики в час національно-визвольної війни. Тож закликали висловити одностайний протест і захистити українську націю від посягання на її високі моральні цінності, осердям яких є родина і діти, а отже, майбутнє України як національної держави.
УКРИТТЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, РЕАБІЛІТАЦІЯ – ОСНОВНІ ТЕМИ ДЕПУТАТСЬКИХ ЗАПИТІВ
Під час сесії обласної ради депутати підтримали більше десятка запитів своїх колег.
Зокрема, депутатка Світлана Крецу звернулася із запитами про виділення асигнувань з обласного бюджету на облаштування укриття у Шацькій лікарні. 60% необхідної суми вже забезпечено місцевим бюджетом та коштами самої лікарні. Окрім того, вона клопочеться про придбання твердопаливного котла для Центру культури і дозвілля Старовижівської селищної ради.
Депутат Віктор Галан-Влащук адресував запити до ОВА та прокуратури щодо руйнування у Луцьку пам’ятки архітектури синагоги, а також Луцькому міському голові щодо відновлення дорожнього покриття на кількох вулицях села Великий Омеляник.
На підставі колективного клопотання мешканців села Пальче сформував свій депутатський запит до голови ОВА та очільника Підгайцівської громади Юрій Валецький. Йдеться про збереження місцевої школи-ліцею, яку сільрада планує закрити через малокомплектність та неможливість утримання.
Про відновлення пільг інвалідам, травмованим на виробництві, а також спеціального догляду за ними, побутового обслуговування, забезпечення медикаментами та засобами гігієни до обласного управління Пенсійного фонду свій депутатський запит надіслав Віктор Дудечко.
Депутат Ярослав Матвійчук звернувся до голів обласної ради та ОВА, а також керівника управління охорони здоров’я із запитом на розширення в області мережі реабілітаційних центрів для забезпечення військових послугами з післяопераційного відновлення, психологічної і соціальної допомоги, а також розробку та затвердження відповідної регіональної цільової програми.
До територіальних органів ДБР, прокуратури та нацполіції адресував свій депутатський запит Юрій Ройко з вимогою дати правову оцінку недопуску керівництва області та депутатів Волиньради в приміщення обласного управління ДПС за межу встановлених металевих грат, а також здійсненню прихованого аудіозапису в службовому кабінеті голови обласної ради під час робочої зустрічі в.о. керівника волинських податківців з народним депутатом, головою та депутатами обласної ради. Наведені факти, переконаний автор запиту, сприяють свавіллю та безкарності окремих посадових осіб і підривають довіру до держави.
Андрій Бокоч звертає увагу правоохоронців та виконавчої влади області на ситуацію у місцевому середовищі прихильників та духівництва УПЦ МП та просить перевірити усі храми та монастирі на території Володимирського району на предмет можливого зберігання ворожих пропагандистських матеріалів, а культові споруди зі статусом архітектурних пам’яток – на наявність старовинних ікон чи іконостасів, які мають історичну та культурну цінність те занесені до державних реєстрів.
СЕСІЯ ЗАСЛУХАЛА ЗВІТ КЕРІВНИКА ВОЛИНЬПРИРОДРЕСУРСУ
Директор комунального підприємства «Волиньприродресурс» Анатолій Капустюк відзвітував перед обранцями громади про результати роботи за період з вересня 2020 року по грудень 2022 року.
За цей період, стверджує керівник «Волиньприродресурсу», збиткове підприємство з мільйонними боргами стало економічно активним. «Коли мене призначили директором, підприємство мало на рахунку 760 грн, 84 тисячі боргу – перед контрагентами, понад 3 мільйони гривень – заборгованості перед ДП «Волиньторф», – пригадує Анатолій Капустюк. – Сьогодні ж ситуація зовсім інша, адже увесь цей час ми займались видобутком. Так, за 2,5 роки роботи видобуто більше 13 тонн бурштину. Реалізовано – сонячного каменю на понад 150 млн грн. Загальний дохід підприємства за звітний період скалав більше 120 млн грн, прибуток сягнув майже 30 млн грн. Оплачено ренти з видобутку 12,381 млн грн. Обсяг заробітних плат працівникам, які здебільшого є місцевими мешканцями, склав близько 58 млн грн. Сплачено податків до бюджетів різних рівнів на понад 36 млн грн, в тому числі 4,2 млн грн – до обласної казни».
Він розповів, що після повномасштабного вторгнення рф «живих» аукціонів з продажу бурштину підприємство не проводить. “Реалізацію ми здійснюємо онлайн за цінами, затвердженими Міністерством фінансів. І це виняток, бо всі інші видобувні підприємства не використовують цей класифікатор. Вважаючи його рекомендаційним. В реальності ситуація така: вони продають бурштин іноземним компаніям, або за кордон за мінімальною, у 10 разів дешевшою ніж у нас, ціною, а далі перепродують кінцевим отримувачам в Китай чи деінде, і різниця в ціні лишається там, тобто Україна втрачає податки» – наголосив Анатолій Капустюк.
Як приклад, він навів Житомирську та Рівненську області, які мають 86 ліцензій та стільки ж видобувних компаній. Між тим, з його слів, за минулий рік усі разом вони сплатили 7,2 млн грн рентних платежів, а «Волиньприродресурс» – понад 7,5 млн грн ренти. «Тобто ми заплатили більше чим усі бурштинові підприємства України разом взяті і тим самим посприяли наповненню місцевих бюджетів громад на території яких ми працюємо», – підкреслив крівник.
Разом із тим Анатолій Капустюк зауважив, що масштаби видобутку можуть бути значно більшими, але роботу підприємства сьогодні гальмує законодавча колізія. «У нас погоджений доступ до земель, але працювати ми можемо виключно на територіях вільних від лісових насаджень. Ось і виходить, що у нас є заліснені площі, ми звертаємось до лісівників, а вони кажуть, що на цій ділянці планових рубок не передбачено», -розповів він. А також додав, що спільно із Державною службою геології та надр України, профільною комісією Мінекології розробляються способи подолання цих двозначностей. «Ми дуже вболіваємо за внесення таких змін, адже наша робота напряму пов’язана з наявністю вільних територій для видобутку», – зауважив він.
«Попри всі критичні моменти, хочу зауважити, що підхід, який був започаткований у Волинській області, сьогодні дозволив впорядкувати проблеми, пов’язані із бурштином, які є в інших областях. Ми були на цьому підприємстві і переконалися, що люди офіційно працевлаштовані, є відповідальність, ми бачили, що усі відпрацьовані ділянки рекультивовані»,- прокоментував звіт член екологічної комісії обласної ради, депутат Сергій Кошарук.
Анатолій Капустюк додав, що Волиньприродресурс також займається видобутком торфу. Він розповів, що з серпня минулого було прийняте рішення не продавати ДП «Волиньторфу» торфофрезерат, а передавати сировину, як давальницьку для виготовлення торфобрикету. «Таке рішення стало економічно вигідним для нашого комунального підприємства. Адже до цього, за два з половиною роки ми 67 тисяч тонн фрезерату продали Волиньторфу за 31 мільйон, а за кілька місяців минулого року нами було передано на переробку 18 тисяч тонн фрезерату, з якого виготовлено понад 8 тисяч тонн трфобрикету та реалізовано його на більш ніж 25 млн грн», – резюмував Анатолій Капустюк.
Інформацію про звіт директора КП “Волиньприродресурс” депутати взяли до відома, за це рішення свої голоси віддали 46 обранців.