Діяльність Олицького та Берестечківського психоневрологічних інтернатів аналізували під час засідання постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства.

В перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну інтернатні установи разом із підопічними готували до евакуації. На щастя, військові дії обійшли Волинь, натомість інтернатам області довелося приймати внутрішньопереселених підопічних з гарячих точок. У червні роботу усіх психоневрологічних інтернатів перевірили спеціалісти Головного управління Національної соціальної сервісної служби в області, і найбільше зауважень виникли до роботи саме цих двох закладів.

Так, у Берестечківському психоневрологічному інтернаті до 202 мешканців додалися ще 25 внутрішньопереселених. За словами очільника установи Анатолія Клемби, в закладі створили всі належні умови, запаслися продуктами та змогли належно прийняти евакуйованих підопічних. «Люди, які приїхали до нас 4 квітня, прибули буквально у кімнатних капцях. Ми їх поселили, одягли, нагодували та виготовили банківські картки, аби вони могли отримували пенсію», – зазначив очільник закладу.

Керівник Олицького психоневрологічного інтернату Сергій Кучер розповів, що на 110 планових місцях, зараз в закладі перебуває 129 підопічних, в тому числі 15 тих, хто був евакуйований на початку квітня з Покровського психоневрологічного інтернату. Тут також створили належні умови для перебування підопічних. «Люди забезпечені місцями, харчуванням, ми знайшли всі можливості, щоб створити їм належні умови», – зазначив він.

Однак, за результатами моніторингу ГУ Національної соціальної сервісної служби спеціалісти склали рекомендації для покращення роботи обох закладів. В свою чергу, депутати рекомендували керівникам комунальних установ у найкоротші терміни усунути виявлені недоліки та неухильно дотримуватися вказаних методик.

28 липня – у День української державності Укрпошта презентувала уже четверту за час воєнного стану марку «Доброго вечора, ми з України!».

На церемонії спецпогашення поштівки було традиційно людно: філателісти і просто охочі зібрати колекцію марок, присвячену українській незламності у боротьбі з агресором, молодь і пенсіонери, військові, урядники та медійники.

Керівник Волинської дирекції АТ «Укрпошта» Іван Люсак розповів, що за доброю традицією сюжет нової марки визначило всенародне голосування. Серед півтори тисячі представлених на конкурс робіт 5 ескізів набрали найбільше голосів – загалом понад 830 тисяч. Найбільшу ж прихильність українців здобув доробок Анастасії Бондарець, присвячений так званим аграрним військам України. Трактор, який тягне на буксирі танк – це далеко не єдина історія «денацифікації» ворожої техніки аграріями. Які, до того ж, надають й іншу усіляку підтримку українському війську.

«Презентація нової марки співпала зі святом хрещення України-Русі та Днем української державності. І у цьому – великий символізм. Самобутню українську націю з давньою історією, глибокими традиціями, волелюбну і хоробру жодному супостату не здолати. Віримо у нашу перемогу!», – зазначив у своєму вітальному слові голова обласної ради Григорій Недопад.

Спецпопогашення відбуватиметься упродовж 28 та 29 липня в усіх обласних центрах України, окрім тимчасово окупованих територій. Як і раніше будуть діяти обмеження на кількість придбання марки – не більше 2 маркових аркушів, 5 конвертів, 5 листівок на одне замовлення.

Відтепер щороку 28 липня у День хрещення Русі-України українці відзначатимуть зародження держави. Указ Президента про затвердження Дня державності було підписано 24 серпня 2021 року.

З нагоди цієї дати в обласному центрі відбулися не святкові, з огляду на війну, а пам’ятні заходи. Кілька сотень люду – військові, громадськість, представники влади – зібралися біля найвищого на Волині флагштоку. Рівняючись на синьо-жовте знамено, присутні виконали гімн України.

«Державність — це устрій матеріального і духовного буття цілого народу. А держава – вінець державності. Саме тому українській державності не 30, а більше 1000 років», – стверджує голова обласної ради Григорій Недопад.

Витоки української державності – у заснуванні столиці Давньоруської держави – Києва та хрещенні України-Русі. Крім княжої доби етапами її розвитку були Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

Увесь тисячолітній період самобутнього існування українського народу – це, практично, боротьба за незалежність та утвердження державності. Триває вона і зараз. Присутні вшанували хвилиною мовчання усіх полеглих, а також поклали квіти до пам’ятника-каплиці Борцям за волю України та фотостенду Героям Небесної сотні та загиблим за незалежність і територіальну цілісність України.