Партнерський форум організовано в рамках проєкту «Підтримка зовнішнього співробітництва органів місцевого самоврядування у Підляському воєводстві у 2025 році». До складу делегації увійшли заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, депутати Волиньради Орест Маховський та Володимир Бондар, очільниця Заболоттівської спеціальної школи Ольга Головій, директорка Головненської спеціальної школи «Центр освіти» Наталія Сушик та керівник Берестечківського психоневрологічного інтернату Віталій Клемба, а також представники польського місцевого самоврядування, рятувальники та поліцейські.

«Зараз ми бачимо перед собою велику загрозу, протидія якій є пріоритетом для нашої влади. Два тижні тому російські дрони залетіли до Польщі, а кілька днів тому російські літаки порушили наш кордон. Зло дуже любить розділення і боїться єдності, тому сьогодні ми маємо можливість говорити з тими, хто має досвід, як пережити ці важкі часи», – зазначила під час відкриття заходу Секретарка гміни Пйотніца Марія Дзьєконьська. «Ми не думали, що війна так наблизиться. У нас не передбачено законодавче підґрунтя для захисту людей. Війна в Україні допомогла нам зрозуміти, що в нашій системі охорони цивільного населення потрібні зміни», – додав мер гміни Пйотниця Кшиштоф-Ришард Козицький.

«Ми не хочемо, щоб на польську землю прийшла війна, але є правило: хочеш миру – готуйся до війни. Ви повинні бути готові захистити себе. В Європі дуже багато носіїв російських ідей, брехні та фейків. Ми, як ніхто, розуміємо, що війна стосується кожного – хтось захищає на полі бою, хтось в лікарнях рятує життя, хтось навчає дітей любити і відстоювати свою країну, хтось волонтерить і постачає війську все необхідне. В єдності народу – сила проти ворога», – висловив переконання заступник голови вольрад Григорій Пустовіт. Він також подякував польському народу та владі за підтримку і допомогу.

Володимир Бондар зазначив, що росія уже почала інформаційну війну проти Європи: «Ми говоримо про систему КДБ, в основі якої лежить агресія проти мирних сусідів, про країну, яка постійно вела війну – в Фінляндії, Чехії, Афганістані, Угорщині, Польщі, Грузії і в Україні. Той факт, що російські безпілотники порушили польський повітряний простір, свідчить, що ця країна готується до нової агресії». Він також продемонстрував карту маршрутів безпілотників та ракет, які щодня атакують українські міста і села, та закликав представників польського місцевого самоврядування вжити заходів із безпеки цивільного населення.

Директор Берестечківського інтернату Віталій Клемба поділився досвідом забезпечення роботи очолюваного ним соціального закладу під час воєнного стану. Він розповів про облаштування укриттів, систему альтернативного електроживлоення, формування запасів продуктів, медикаментів, предметів першої необхідності тощо.

Крім досвіду організації роботи освітнього закладу з цілодобовим перебуванням дітей, очільниця Заболоттівської спецшколи Ольга Головій поділилася результатами українсько-польського проєкту підтримки дітей з особливими освітніми потребами, заснованого Спілкою Сільських Громад Підляського воєводства. Проєкт, вартість близько 355 тисяч євро, передбачав створення лабораторії розвитку, де б діти могли опанувати навики кількох професій. За умовами закупили столярне, швейне та комп’ютерне обладнання. А от будівництву самої лабораторії перешкодила війна. «Комп’ютери, 3D-друку діти використовують, проте інша частина обладнання простоює, бо ми не маємо інфраструктури. Нам потрібно збудувати приміщення та завершити розпочату справу, яка допоможе соціальній адаптації дітей. Після закінчення школи діти з інвалідністю уже освоять робітничі професії, такі як столярна, швейна і харчова справи, 3D-друк. Нам потрібна підтримка», – резюмувала Ольга Головій.

Сторони домовилися про подальшу співпрацю та обмін досвідом.

Члени постійної комісії обласної ради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області схвалили рекомендації до низки проєктів рішень.

Зокрема, депутати підтримали клопотання Ковельського фахового медичного коледжу та рекомендували сесії надати дозвіл освітньому закладу на виготовлення землеустрійної документації на дві земельні ділянки для обслуговування навчальних корпусів. Ковельському фаховому медичному коледжу рекомендовано розробити проєкт відведення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою та подати на затвердження в обласну раду.

Профільна комісія рекомендувала депутатам підтримати проєкт сесійного рішення про продаж без проведення торгів земельної ділянки на вул. Назарія Яремчука Назарія у м. Луцьку площею 0,1022 га Павленку Віталію Анатолійовичу для розміщення та експлуатації будівель підприємства за пропонованою ціною 587 тис. грн, визначеною відповідно до експертної оцінки. Ще одну земельну ділянку площею площею 0,5594 га за цією ж адресою і на таких же умовах депутати рекомендували продати Лисій Марії Андріївні. Відповідно до експертної грошової оцінки запропоновано затвердити ціну продажу в сумі 3 млн 213 тис грн.

Окрім того, враховуючи розпорядження начальника Волинської обласної військової адміністрації від 31 липня 2025 року, постійною комісією підтримано проєкт сесійного рішення «Про прийняття земельної ділянки з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області». Йдеться про земельну ділянку площею 0,2012 га, розташовану на проспекті Перемоги у Луцьку, для обслуговування будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Депутати також рекомендували сесії підтримати проєкт рішення «Про внесення змін до рішення обласної ради від 14 листопада 2024 року № 28/39 «Про затвердження плану діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів на 2025 рік», а ще підтримали клопотання низки комунальних підприємств щодо преміювання керівників.

Участь у відкритті чемпіонату серед юнаків і дівчат 2008-2010 року народження взяв перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, начальник відділу Олімпійських видів спорту та фізкультурно-спортивної реабілітації ФСТ «Динамо» України Олександр Мостовенко, начальник управління молоді та спорту ОВА Олександр Хвіщук, президент Асоціації спортивної боротьби Волині Ільгар Гасимов, голова обласної організації ФСТ «Динамо» України Олександр Кулаков, а також представники силових відомств.

Учасниками змагань стали близько 70 спортсменів у складі збірних команд Закарпатської, Львівської, Рівненської, Полтавської та Чернігівської областей. Волинь, як господарка змагань, представлена двома командами. Переможців турніру буде визначено у різних вагових категоріях та номінаціях – і в особистому, і командному заліках. Незмінним організатором відкритого всеукраїнського чемпіонату з вільної боротьби є ФСТ «Динамо» за підтримки Національного олімпійського комітету України.

Присутні вшанували хвилиною мовчання полеглих українських Героїв, військових та цивільних, а також поіменно згадали загиблих за час великої війни динамівців.

Перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук привітав організаторів, тренерів та учасників першості від імені очільника Волиньради, керівника обласного відділення НОКУ Григорія Недопада. «Ми раді вітати вас на Волинській землі. Я переконаний, що ви продемонструєте свої найкращі якості та уміння. Зичу кожному результативних та успішних виступів. Нехай у вашому житті все складається якнайкраще, будьте впевненими у собі, своїх силах та прямуйте до нових спортивних перемог в ім’я України, заради возвеличення нашої держави. Нехай переможуть найсильніші», – наголосив він.

Керівник відділу олімпійських видів спорту ФСТ «Динамо» України Олександр Мостовенко відзначив відділення НОК України у Волинській області пам’ятним гравертоном за сприяння у популяризації Олімпійського руху, розвитку фізичної культури та спорту серед працівників правоохоронних органів, а також членів їх сімей.

Як мотивувати населення до профоглядів, про епідемічне благополуччя, безоплатне ендопротезування та поширення донорства йшлося під час колегії управління охорони здоров’я ОВА. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Проблема профілактики та ранньої діагностики онкопатології колегіальним органом медичних управлінців краю аналізується не вперше. За словами начальника управління охорони здоров’я ОВА Юрія Легкодуха, вжиті заходи хоч і мають певний ефект, проте ситуація з поширенням раку усе ще невтішна. Упродовж останніх 10 років в області онкозахворюваність та смертність зростають. Серед чоловіків – найпоширеніші злоякісні новоутворення передміхурової залози, серед жіночого населення – рак молочної залози. Як зазначила координаторка групи експертів за напрямком «онкологія» Людмила Бубенова, завдяки широкій інформаційно-роз’яснювальній роботі, навчанню сімейних лікарів ранньої діагностики візуальних форм раку, розширенню скринінгових досліджень на онкопатологію мешканців віддалених населених пунктів пересувною медичною амбулаторією упродовж року вдалося дещо знизити показники захворюваності на окремі види новоутворів. Однак, і надалі гостро стоїть проблема виявлення раку на пізніх стадіях. До прикладу, понад 30% раку грудей, 60% – простати, 87% – легень діагностують уже на 3-4 стадії, коли лікування дороговартісне, важке і малоефективне. Тоді як раннє виявлення онкопатології гарантує 80% виліковування. «Сьогодні медустанови області, в тому числі і райлікарні, мають достатній арсенал сучасного устаткування для обстеження на онкопатологію. Потрібно лише мотивувати і спонукати населення до профілактичних оглядів, аби якомога раніше виявляти недугу. Бо ретельний аналіз кожного занедбаного випадку раку спеціальною комісією засвідчив: найчастіше причина – це зволікання пацієнта, і дуже рідко – провина лікарів», – запевнив керівник обласного центру онкології Юрій Малімон.

Інфекційну захворюваність в регіоні проаналізувала головна Державна санітарна лікарка в області Наталія Янко. За її твердженням, cуттєво зросла кількість сальмонельозу, хронічних вірусних гепатитів, менінгококової інфекції, туберкульозу, а ще таких особливо небезпечних хвороб як лептоспіроз, бореліоз, кліщовий енцефаліт. Епідеміологня також застерегла про ризик виникнення спалаху кору. «З початку року в Україні його діагностовано у 1 400 осіб, переважно дітей, зареєстровано 66 спалахів і 2 летальних випадки», – констатувала Наталія Янко і закликала лікарів до підвищеної настороженості щодо цієї недуги, а також дотримання календаря щеплень.

Обговорили і деякі питання безоплатного ендопротезування за програмою державних медичних гарантій. До переліку закладів, які надають послуги з безоплатного ендопротезування суглобів в області, увійшли: обласна клінічна лікарня, госпіталь ветеранів війни, Ковельське міськрайонне ТМО, Медичне об’єднання Луцької міської територіальної громади, Нововолинська центральна міська лікарня. Прозорість проведення безоплатного ендопротезування пацієнтів повинна забезпечувати електронна черга. Наголошувалося на ретельності її ведення, а також інших електронних реєстрів, оскільки від цього залежатиме, чи залишаться визначені медзаклади у переліку надавачів таких послуг у наступному році.

Йшлося і про потребу розвитку донорства у віддалених районах Волині. За словами медичної директорки обласного центру служби крові Валентини Крам, від початку повномасштабної війни обсяги заготівлі крові значно збільшилися, оскільки її доправляють для потреб сил оборони і безпеки. Між тим, донорство зосереджене переважно в обласному центрі та навколишніх населених пунктах. Тому є сенс масштабувати донації й на інші райони. Оскільки від моменту забору крові до її переробки повинно минути не більше 3 годин, то, з огляду на відстані, для області найбільш прийнятним варіантом вважають не спецавтомобіль, а облаштування ще одного централізованого пункту забору крові у Володимирі.

За результатами моніторингових відвідувань місць несвободи Волинської області відбулась робоча зустріч. Від обласної ради в режимі онлайн участь у засіданні взяли керуючий справами виконавчого апарату ради Віталій Максим’як, начальниця відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери Галина Карнаухова та керівники обласних комунальних закладів.

Представник Уповноваженого з прав людини у місцях несвободи Віталій Нікулін зауважив, що працівники Секретаріату Омбудсмана з прав людини спільно із представниками громадських організацій відвідали 11 місць несвободи. Зокрема, було проінспектовано роботу трьох обласних комунальних закладів: Горохівського психоневрологічного інтернату, психіатричної лікарні та центру соціально-психологічної реабілітації дітей. За результатами візитів були направлені звіти із рекомендаціями для вжиття заходів реагування та усунення виявлених порушень. «Сьогодні ми хочемо спільно обговорити стан виконання рекомендацій та проаналізувати, що вже зроблено, і які заходи заплановані керівниками закладів з усунення виявлених порушень. Хочу нагадати, що основна місія національного превентивного механізму – це попередження катувань, інших форм неналежного поводження, або порушення гідності людини», – зауважив Віталій Нікулін.

«Ми сьогодні маємо можливість обговорити також перепони й недоліки та знайти компромісні шляхи вирішення питань щодо покращення умов перебування у тих чи інших установах. Тому важливо почути кожного із керівників закладів, чи виникали у них проблеми під час виконання рекомендацій. Я розумію, що є брак фінансування і ряд інших моментів, але усі ми маємо одну ціль – стати дійсно європейською і демократичною державою, де права людини в пріоритеті», – додала представниця Омбудсмана у Волинській області Юлія Спас.

Начальниця відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери Галина Карнаухова повідомила, що кожен звіт про результати відвідувань обласних комунальних закладів було детально проаналізовано працівниками виконавчого апарату обласної ради, а також проведено консультації з керівниками, в рамках яких напрацьовані першочергові кроки усунення порушень. «На сьогодні майже всі недоліки, які не потребують значних фінансових видатків, виконані, з боку обласної ради, як засновника закладів, проводиться постійний контроль за ходом цієї роботи», – зазначила вона.

Своєю чергою керівники установ запевнили, що рекомендації уповноважених Омбудсмана будуть враховані з огляду на фінансові та організаційно-практичні можливості.

У презентації новоствореного військово-патріотичного простору реальних навичок у Нововолинському центрі професійної освіти взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад, депутат обласної ради і очільник Наглядової ради освітньої установи Андрій Бокоч, керівники районної та місцевої влади, директори закладів профтехосвіти, військовослужбовці, роботодавці та партнери.

Як розповіла директорка Нововолинського центру профосвіти Валентина Приступа, програмне забезпечення та обладнання відповідно до типового переліку для осередку викладання предмету «Захист України» вартістю 1,7 млн грн закуплено коштом державної цільової субвенції, 130 тис грн співфінансування виділила Поромівська громада, з окремим устаткуванням допомогли меценати і партнери, 700 тис грн – внесок самого освітнього заклад, силами колективу також здійснено ремонтні роботи та розроблено навчально-методичні програми. «Сьогодні з великим інтересом і захопленням тут здобувають теоретичні знання та практичні навички три сотні дітей. Це не тільки наші учні, а й майже 60 старшокласників з Поромівської громади. Спасибі усім, хто долучився до створення», – висловила вдячність Валентина Приступа.

«Такі осередки – не лише потреба сьогодення, це – наше майбутнє. Щиро хочу щоб нашим дітям не довелося застосовувати здобуті вміння на практиці, але маємо бути готовими до захисту країни. Минулого року Волиньрада заснувала комунальну установу «Центр національного спротиву», де працюють фахівці з реальним бойовим досвідом, воїни, які пройшли найважчі ділянки фронту. Тож є сенс у залученні їх до співпраці», – переконаний голова обласної ради Григорій Недопад.

Новостворений осередок – це кілька приміщень з різними функційними зонами: тактична медицина і картографія; сучасний зв’язок і управління БПЛА, лабораторія для виготовлення дронів; стрілецька, тактична, інженерна і хімічна підготовка, а також кімната для зберігання зброї та боєприпасів. Серед обладнання – манекени з програмуванням, яке дозволяє контролювати правильність дій та маніпуляцій при наданні невідкладної меддопомоги, різноманітні муляжі, автоматична і пневматична навчальна зброя, рації, інженерне спорядження, інтерактивна панель, ноутбуки, комп’ютери, мультимедійний проєктор, 3-Д принтер та багато іншого.

Такий же навчально-практичний простір запрацював і в Нововолинському науковому ліцеї. І хоч деяке обладнання усе ще очікують від постачальників, займатися у тирі та опановувати пілотування ліцеїсти готові навіть у позаурочний час, – стверджує директорка Інна Хільковець. Принагідно голова обласної ради Григорій Недопад поцікавився безпековою складовою освітнього середовища та нагальними потребами. Керівниця ліцею розповіла: облаштовано два укриття – в навчальному корпусі з можливість повноцінно проводити заняття та в гуртожитку, де обладнано спальні місця. Є два джерела альтернативного живлення на випадок знеструмлення, завершено роботи із блискавкозахисту. З невирішених питань Інна Хільковець назвала переобладнання зовнішнього входу і фойє відповідно до протипожежних вимог, а також огородження території. Григорій Недопад рекомендує сформувати бюджетний запит, аби потрібна сума була передбачена в обласному бюджеті на 2026 рік.

Сьогодні команда столичного благодійного фонду відвідала обласну комунальну установу, аби переконатися, що надіслане устаткування слугуватиме потребам дітей зі складними діагнозами. Від імені засновника меценатам і доброчинцям подякував заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Кондиціонери, функціональні ліжка, електричний підйомник для переміщення маломобільних дітей, приліжкові тумби, кушетки, а також спеціальні парти з урахуванням функціональних особливостей – це те, що склало основу благодійної допомоги від «ТІКО». Заступниця керівника установи з медичної роботи Тетяна Віговська зазначила, що таке устаткування було вкрай потрібне для запровадження нових медичних і соціальних послуг у процесі трансформації сиротинця у центр реабілітації дітей з інвалідністю. «Ми першими в країні пропонуємо нову послугу – тимчасовий перепочинок для батьків, які виховують діток з важкими вадами. Упродовж року на 24 дні готові взяти на себе повний догляд і медичний супровід таких дітей, щоб і родина могла за цей час відновити свої сили. Вже створили відповідне відділення, а благодійний фонд «ТІКО» допоміг його обладнати медичними і функціональними меблями та системою кондиціонування. А спеціальні парти – це для нашого відділення денного догляду, в якому діти з інвалідністю 4-5 годин на день проходитимуть реабілітацію, адаптацію і навчання», – розповіла Тетяна Віговська, демонструючи благодійникам яким чином слугуватиме їхня допомога.

Засновник благодійного фонду «ТІКО» Андрій Потійко зауважив, що до чималої кількості напрямків доброчинної діяльності з початком великої війни вони додали допомогу війську та дитячим інституційним установам: «Волинський будинок дитини став 11, яким ми опікуємося. Нам добре відомо, яка це титанічна праця – піклуватися про знедолених, осиротілих, зі складними діагнозами дітей. Цю роботу ваш персонал виконує цілодобово. Допомагаючи, ми прагнемо зробити комфортнішим перебування дітей і полегшити працю персоналу».

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт висловив вдячність за підтримку команді благодійного фонду від імені засновника комунальної установи: «Спасибі за ваші чуйність, добре серце, за те, що турбуєтеся про найуразливіших. Кожен такий благочинний акт робить наше суспільство гуманнішим, відповідальнішим, кращим. Нехай усі ваші добрі справи будуть оцінені і Богом, і людьми».

Керівник установи Віктор Максимюк відзначив благодійників, а також 18-ох меценатів, які долучилися до фінансування допомоги, подяками. «Без вашої підтримки ми б не змогли зробити максимум для наших дітей, які обділені не тільки долею, а й відверто кажучи, часто і батьками. Для наших підопічних – це не лише матеріальна допомога, це – віра у майбутнє», – запевнив директор.

Ці питання стали предметом розгляду на черговому засіданні Регіональної координаційної ради з питань громадського здоров’я. Участь у роботі консультативно-дорадчого органу взяв заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Завідувачка санітарного-карантинного відділу ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» Валентина Новачевська повідомила, що епідемічна та епізоотична ситуація зі сказу на Волині залишається напруженою. Так, з початку року в області зареєстровано близько 2 тисяч звернень з приводу покусів чи ослинення тваринами, з яких понад 30% – це діти. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року кількість звернень зросла на 10%. «Загалом в області з початку року виконано понад 5 тисяч щеплень. Запасів вакцини на регіональному складі залишилося менше 300 доз, що орієнтовно вистачить до кінця вересня. Наступне централізоване постачання очікується не раніше грудня 2025 року. Окрім того, відсутній антирабічний імуноглобулін», – наголосила вона.

Відтак, Валентина Новачевська звернулась до членів координаційної ради з проханням рекомендувати органам місцевого самоврядування закупівлі антирабічних препаратів здійснювати коштом місцевих бюджетів. Крім того профільне управління ОВА здійснюватиме контроль та моніторинг потреб у вакцинах та імунобіологічних препаратах у медичних закладах. А Держпродспоживслужбі в області рекомендовано активізувати заходи з вакцинації свійських тварин проти сказу і посилити контроль за популяцією диких тварин.

Своєю чергою начальник ГУ Держпродспоживслужби в області Володимир Коваль зауважив, що на ці цілі область повністю забезпечена відповідною вакциною, втім головна проблематика полягає у подальшому збільшенні популяції лиса. «Пероральною вакцинацією ми покриваємо лише 75% площі області. Якщо у довоєнний час ми мали змогу проводити її за допомогою літаків – з повітря, то сьогодні виключно з використанням людського ресурсу, в умовах обмежень по території проведення вакцинації», – зауважив він.

Представники Держпродспоживслужби також повідомили, що з огляду на заборону полювання, а відтак збільшення популяції диких тварин, які переносять сказ, буде ініційоване проведення екологічної комісії обласної ради з метою комплексного обговорення питання, зокрема в частині збільшення кількості єгерів, оскільки відстріл тварин на разі проводить виключно єгерська служба.

«Екологічна комісія комплексно проаналізує ситуацію та схвалить найбільш оптимальні висновки. Питання відстрілу диких тварин ми обговорювали і у минулому році, але проблема досі актуальна і вирішити її виключно силами єгерської служби не вдасться. Тому, профільна депутатська комісія буде намагатися знайти варіанти вирішення, які будуть прийнятними для кожної окремої територіальної громади, враховуючи її особливості», – зауважив заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Члени Регіональної координаційної ради з питань громадського здоров’я також схвалили регіональну стратегію з контролю над тютюном у Волинській області на 2025-2028 роки та план заходів з її реалізації. Заступниця гендиректора ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» Надія Костирка зауважила, що вживання тютюну є фактором ризику поширення багатьох онкологічних, серцево-судинних та хронічних респіраторних захворювань. «Внаслідок хвороб, спричинених курінням, щороку в Україні помирають 130 тис. громадян, що становить 12% від загальної смертності. Люди, які не курять, але піддаються пасивному курінню вдома чи на роботі, мають збільшений ризик розвитку серцевих захворювань на 25–30% і ризик інсульту на 20-30%», – зазначила вона.

Так, результатом реалізації стратегії в області має стати посилення заходів з нагляду та контролю за дотриманням чинного антитютюнового законодавства; інформаційно-просвітницька робота серед населення щодо відповідальності за продаж тютюнових виробів неповнолітнім; підвищення обізнаності населення про шкідливий вплив на здоров’я вживання тютюнових виробів, використання пристроїв для куріння, впливу пасивного тютюнопаління; зменшення поширеності куріння серед населення; збільшення кількості заходів з допомоги у відмові від куріння шляхом надання кваліфікованої медичної допомоги.

Це та інші питання стали предметом розгляду під час традиційної оперативної наради при начальникові ОВА. Участь у засіданні взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Про медичне забезпечення та доступність послуг для військовослужбовців і ветеранів за програмою медичних гарантій в закладах охорони здоровʼя області доповів начальник профільного управління Юрій Легкодух. За його словами, стаціонарна, амбулаторна і первинна медична допомога надається у 57 комунальних лікарнях громад та спроможної мережі. «Військовослужбовці та ветерани отримують медичну і реабілітаційну допомогу за всіма, а це більше 60, напрямами програми медичних гарантій, обслуговуються вони першочергово та позачергово. Цьогоріч стаціонарно проліковано більше 18 тисяч осіб зазначених категорій, з початку війни – понад 70 тисяч», – зазначив посадовець. Юрій Легкодух переконаний, що в умовах продовження війни є потреба у розширенні мережі закладів для надання реабілітаційної допомоги, а також розбудови системи психологічної допомоги. Окрім того, в області впроваджується пілотний проєкт із безоплатного зубопротезування військовослужбовців. Цьогоріч таких послуг надано на суму 13 млн грн. І цей напрямок теж потребує масштабування щонайменше на кожну кластерну лікарню. Також область включена в проєкт МОЗ/USAID Rehab4U з підготовки сімейних лікарів до роботи з ветеранами. А в медустановах вже працюють 9-ро фахівців із супроводу ветеранів.

Йшлося під час наради і про використання державних цільових субвенцій на забезпечення якісного освітнього процесу за проєктом «Нова українська школа» та протипожежний захист. За твердженням керівниці управління освіти та науки ОВА Наталії Матвіюк, цього року Волинь отримала 80 млн грн субвенції з держбюджету на придбання устаткування та обладнання для шкіл у 36 громадах. «5,5 млн грн з цієї суми вже освоєно, ще на 23 млн укладено договорів, решта громад лише будуть оголошувати тендери, 2 конкурси не відбулися», – зазначила посадовиця. Також понад 18 млн грн виділено з держбюджету для облаштування протипожежної системи в освітніх закладах. Однак, з цієї суми розподілили менше 10 млн грн серед 19 шкіл. Причини такої ситуації Наталія Матвіюк пояснила тривалою процедурою спрямування співфінансування з бюджетів громад, а також значною його часткою – 50%. Начальник ОВА Іван Рудницький наполягає на активізації роботи на усіх рівнях задля того, аби цільові державні субвенції були використані вчасно я в повному обсязі.

Про заходи з впровадження в області Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні розповіла начальниця служби у справах дітей Алла Онищук. За її твердженням, Волинь – у лідерах за кількістю охоплених сімейними формами виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування – це 98% від загальної кількості цієї категорії. Функціонують 45 будинків сімейного типу та 58 прийомних сімей. А от зі створенням патронатних сімей, де діти знайдуть тимчасовий прихисток і піклування, справи значно гірші. В області таких діє лише 8 і ще дві підготовлено, попри те, що держава фінансово підтримує громади, які розвивають родинні форми виховання. Іван Рудницький зауважив, що служба у справах дітей повинна активніше комунікувати з громадами на місцях, аби надавати як інформаційну так і організаційну підтримку цього процесу. Що ж до реформи інтернатних закладів, то за словами Алли Онищук, зараз триває детальний аналіз причин, через які діти опинилися в інституційних закладах, відповідно до результатів будуть залежати конкретні рішення.