В останню суботу листопада українці вшановують жертв комуністичного геноциду.

На Замкову площу запалити свічку пам’яті та схилити голови у хвилині мовчання і молитві про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор, прийшли цілі родини, громадські активісти і духовенство, військові та правоохоронці, представники влади різних рівнів. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Панахиду за невинними жертвами звершив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. За традицією на завершення церемонії вшанування присутні виклали на площі символічний хрест з лампадок та колосся та поклали квіти до пам’ятника на честь розстріляних в’язнів Луцької тюрми.

Масовими штучними голодами у 20-х, 30-х та 40-х роках радянський режим намагався упокорити Україну. Тоді загинуло майже 4 мільйони людей, а втрати ненароджених українців склали понад 6 мільйонів. У 2006-му Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Знадобилося майже 20 років і повномасштабне вторгнення рф, щоб парламенти тридцяти країн також пристали на визнання Голодомору 30-х років геноцидом українства.

Трагічні події, які нині переживає Україна, лише утверджують: ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.

Голова Волиньради Григорій Недопад спільно з єпископом християнської церкви «Царство Боже» Олександром Рудинцем передали гуманітарну допомогу для найменших пацієнтів обласного територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства.

Серед гуманітарного вантажу, який зібрали міжнародні партнери релігійної громади, дуже потрібні щодня і у великій кількості речі – це спеціальні харчові суміші, засоби догляду за новонародженими, в тому числі й особливі пристосування для немовлят з порушенням смоктального рефлексу, аксесуари для годуючих мам, предмети гігієни.

«Це наш невеличкий внесок у надважливу і відповідальну справу виходжування діток. Сподіваюся, що допомога полегшить матусям і персоналу догляд, а новонароджені з перших днів почуватимуться у цьому світі комфортно і безпечно», – висловив сподівання пастор.

Очільниця об’єднання захисту материнства і дитинства Ірина Горавська зазначила, що в установі раді будь-якій підтримці: «У ці важкі часи війни і демографічної кризи наш персонал намагається максимально оточити увагою і піклуванням кожне маля, а також матусь, які попри усе наважуються народжувати».

«Я вдячний релігійній громаді і особисто Олександрові Рудинцю за постійну і безвідмовну співпрацю, завдяки якій десятки вантажів отримали наші захисники, речі першої необхідності та продукти харчування – вимушені переселенці, обігрівальні прилади – шкільні укриття, сьогодні – найменші волиняни. Переконаний, що це не остання допомога», – упевнений Григорій Недопад.

Їх депутати, фінансисти, розпорядники та користувачі коштів обласного бюджету проаналізували під час консультацій, які традиційних тривають у контексті формування кошторису на наступний бюджетний період.

Понад дві третини видатків, передбачених в обласному бюджеті на 2025 рік для галузі культури, – це оплата праці, решта на енергоносії, охорону музейних фондів та мінімально на мистецькі заходи. Між тим, майже усі керівники обласних комунальних закладів сфери заявляють про необхідність хоч трохи збільшити понад рівень мінімальної зарплатню, а також додаткові кошти на проведення аварійних робіт своїх приміщень та пам’яток архітектури. Голова бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський наголошує: спроможності обласного кошторису у 2025-му будуть ще більш обмеженими, ніж цьогоріч, тому рекомендує установам наповнювати свої спецфонди і за їхній рахунок дофінансовувати нагальні потреби.

Цій рекомендації вже слідують в обласному музично-драматичному театрі: за 9 місяців цього року залучили 7 млн грн від реалізації квитків та проведення різноманітних заходів. За ці кошти змогли провести невідкладні ремонтні роботи. В наступному ж році планують заробити щонайменше 8 млн грн. Театр ляльок цьогоріч заробив 1,5 млн грн і за ці кошти оновили сценічну апаратуру. «Але цього не вистачить, щоб вирішити проблему з гідроізоляцією будівлі, а відтак і облаштувати у підвальному приміщенні укриття та камерну сцену», – каже директор театру Вадим Хаїнський.

На утримання обласного краєзнавчого музею передбачено 26 млн грн. Власних надходжень планується отримати за рік 700,0 тис. грн, 100,0 тис. грн. з яких спрямувати на оновлення музейних фондів. «Надаючи платні послуги, цьогоріч ми досягнули позначки в 1 млн грн. Крім того, залучаємо грантові кошти. Розуміємо реалії, тому намагаємося заробляти», – зазначила очільниця краєзнавчого музею Оксана Важатко. Вона також закцентувала увагу на низьких заробітних платах працівників музейної галузі – вони не досягають розміру мінімальної зарплати, а це призводить до відтоку кадрів. Крім того, зазначила, що в наступному році потрібні кошти на капремонт аварійних покрівель у Затурцівському літературно-меморіальному музеї ім. В’ячеслава Липинського та Олицькому замку, загальгна потреба понад 20 млн грн.

Видатки на забезпечення діяльності трьох обласних бібліотек передбачені в розмірі 28 млн грн, з них 100 тис грн – на поповнення бібліотечних фондів. Директорка обласної бібліотеки ім. Олени Пчілки Наталія Граніч зазначає, що бібліотекарі теж отримують заробітну плату меншу за мінімальну, а самі заклади потребують ремонтів. «Тому ми просимо додаткові кошти на оплату праці. Цього року ми виграли грант і облаштували мистецький простір. Але у нас аварійне приміщення і найперше ми потребуємо ремонту даху, водовідведення та гідроізоляції фундаменту», – стверджує директорка. Керівниця обласної юнацької бібліотеки Алла Єфремова просить передбачити кошти на оновлення комп’ютерної техніки, адже установа повністю автоматизована. Орест Маховський зазначив, що в області діє агенція регіонального розвитку, яка налагодила співпрацю із швейцарсько-українським проєктом UCORD. «В рамках цього проєкту будуть розвивати два напрямки, один з яких стосуватиметься розвитку культурної індустрії. Тож цілком можливо, що вдасться залучити кошти на вирішення цих проблем», – рекомендує він.

На галузь фізичної культури і спорту передбачають видатки на рівні теперішнього року – це майже 64 млн грн. За їхній рахунок утримуватимуться 7 установ. На проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з олімпійських та неолімпійських видів спорту, змагання обласного рівня, виїзди на Чемпіонати України заплановано близько 4 млн грн. «На виплату стипендій учасникам Олімпійських ігор, видатним, молодим та перспективним спортсменам та їх тренерам передбачається 1,2 млн грн, ще 2,6 млн – на одноразові грошові винагороди спортсменам і тренерам області за підсумками теперішнього олімпійського року і 360 тисяч – на виплату стипендій видатним діячам і ветеранам фізичної культури і спорту», – зазначив директор профільного департаменту ОВА Олександр Хвіщук.

Спортивні заклади також намагаються самостійно заробляти. Так, цьогоріч обласна ДЮСШ «Колос» поповнила свій спецфонд майже пів мільйона гривень за рахунок прийому змагань як обласного, так і всеукраїнського рівня. Цього планують дотримуватися і у наступному. В обласній ДЮСШ також заробили більш як пів мільйона та впевнені, що до кінця року сума буде більшою. А директор школи вищої спортивної майстерності Андрій Авраменко зазначив, що в нинішніх умовах заклад залучає субвенції з громад на розвиток закладу і підтримку спортсменів. «Це хороша практика – працювати із територіальними громадами, вихованці яких навчаються в обласних спортивних закладах, і залучати кошти на співфінансування», – зауважив перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

За минулий рік обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» провів 110 різноманітних спортивних заходів, до участі у яких залучили більше 8 тис осіб. «Тому на наступний рік ми б хотіли аби в бюджеті було передбачено більше коштів саме на проведення масових заходів, бо їх інтенсивність зростатиме», – каже директор центру Олександр Хриплюк. ДЮСШ для осіб з інвалідністю просять передбачити кошти на оздоровлення дітей, оскільки передбачених цьогоріч на це коштів не вистачило.

Тривають бюджетні консультації з узгодження параметрів головного фінансового документу. Сьогодні планами з фінансування інвестиційних проєктів та обласних цільових програм на наступний рік ділилися головні розпорядники коштів у сферах інфраструктури, економіки, АПК та екології.

У додатковому бюджетному запиті на наступний рік департамент інфраструктури претендує на фінансування у розмірі 30 млн грн продовження будівництва школи у с. Стобихівка та майже 10 млн грн для завершення спорудження ЗОШ у Башликах. Ще 2,5 млн грн за рахунок обласного природоохоронного фонду – для співфінансування міжнародного проєкту «Стале управління водними ресурсами», а саме каналізування Шацька та села Пульмо. За словами керівника департаменту Степана Білана, Шацька громада зволікає зі співучастю коштами місцевого бюджету, оскільки вважає проєкт не місцевим, а загальнообласним. Депутати не погоджуються з такою позицією, оскільки саме Шацька громада є вигодонабувачем. Як зазначив очільник постійної депутатської комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко, натомість громада подала заявку у сумі 1,5 млн грн на фінансування з обласного екофонду заміни котла, тож доведеться визначатися з пріоритетом. Однак найгостріша проблема з фінансуванням утримання місцевих доріг. У держбюджеті на наступний рік субвенція для Волині на ці цілі не передбачена, а річна потреба на експлуатацію автошляхів місцевого значення становить 150 млн грн. Проте йдеться хоча б про пошук ресурсу на зимове обслуговування, а це щонайменше 30 мільйонів. Оскільки і такі кошти відшукати у вкрай обмеженому обласному бюджеті складно, перший заступник голови Юрій Поліщук пропонує до вирішення проблеми залучити громади. Та, зважаючи на їх різну фінансову спроможність та розгалуженість дорожньої мережі, питання навряд чи вдасться залагодити у такий спосіб. Тож, рішення усе ще шукатимуть.

У сфері економічного розвитку та зовнішніх зносин з обласного бюджету в період дії воєнного стану мінімально фінансуються дві цільові програми – транскордонного співробітництва та розвитку туризму. Запитувана сума на 2025 рік – 1 млн грн. Половина з якого передбачається на виготовлення друкованих матеріалів, промоцію області, участь у міжнародних конференціях та туристичних заходах, а також організацію інклюзивних турів для ветеранів, решта 500 тис – на співфінансування ключового для розвитку регіональної інфраструктури та посилення співпраці з європейськими партнерами міжнародного проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України» (UCORD).

Голова бюджетної комісії Орест Маховський загострив увагу головних розпорядників коштів та керівників обласних комунальних закладів на необхідності попередніх узгоджень намірів участі у проєктах міжнародної технічної допомоги, які вимагають співфінансування. «Цього року ми маємо ситуацію, коли за здобутими грантами на співфінансування в обласному бюджеті постфактум доводиться вишукувати кількадесятмільйонні суми. Тому усі, хто має намір подаватися на міжнародні проєкти, повинні узгодити це з головними розпорядниками кошті, а ті, своєю чергою, з’ясувати можливість планування таких видатків в обласному бюджеті. В іншому випадку співфінансування мають взяти на себе вигодонабувачі за проєктами», – зазначив Орест Маховський.

Граничний обсяг видатків на реалізацію у 2025 році заходів програми «Екологія» за кошти спеціального цільового фонду встановлено на рівні майже 7,5 млн грн. Їх пропонується розподілити наступним чином: 1,5 млн грн – на завершення робіт із заміни каналізаційних мереж та встановлення очисних споруд у Берестечківському психоневрологічному інтернаті, стільки ж – на ремонт каналізаційно-насосної станції в Луцькому геріатричному пансіонаті, 1 млн грн – для коригування Регіонального плану управління відходами, 2,5 млн – для вже згаданого проєкту з каналізування Шацька і Пульмо, 950 тис грн – субвенція місцевим бюджетам на реалізацію природоохоронних заходів.

Що ж до програм підтримки сільгоспвиробників, то за словами начальника департаменту агропромислового розвитку Юрія Юрченка, ресурс обласного бюджету найпевніше не знадобиться, оскільки такий в достатніх обсягах виділяє держава. «За підсумками цього року очікуємо остаточну суму державних гранів в обсязі 150 млн грн. Дотації надавалися на гектар обробленої ріллі, розведення корів, вівців, кіз, садівництво, ягідництво, переробку та тепличне господарство. Завдяки програма підтримки за період дії воєнного стану в аграрному секторі області створено понад 400 нових робочих місць», – запевнив посадовець. За його словами, у держбюджеті на наступний рік на ці програми передбачено майже 5 мільярдів гривень, і волинські аграрії у лідерах серед регіонів за кількістю поданих заявок, тож сподівається, що обсяг державної підтримки буде не менший, ніж цьогоріч.

Під такою назвою розпочала роботу Міжнародна наукова конференція, присвячена 100-річчю від дня народження видатного волинянина, літературознавця, фольклориста, професора Івана Денисюка. Проведення заходу ініційоване Львівським національним університетом ім. Івана Франка. До творчої комунікації в режимі онлайн долучився перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук. Участь у форумі беруть науковці з Волині, Львівщини, Рівненщини, Івано-Франківщини, Чернівців, Києва, а також США та Китаю.

Юрій Поліщук привітав учасників конференції від імені депутатського корпусу та волинської громади і висловив вдячність вченим, які об’єднані пам’яттю про Івана Денисюка та увагою до його вагомого наукового доробку. «Внесок Івана Овксентійовича у дослідження та вивчення української літератури та філології є надзвичайно великим. Для нас, волинян, особливо цінні його фольклорні дослідження наших поліських сіл Ковельщини, у яких він народився і зростав. У співавторстві із своїм племінником він також дослідив історію Ратнівської землі, і ми маємо детальний краєзнавчий нарис його авторства. Іван Денисюк також багато досліджував життєвий та творчий шлях Лесі Українки, Олени Пчілки та загалом родини Косачів, тому нинішня конференція є дуже цінною та важливою для нас. Волиньрада також долучилася до популяризації життя і творчості Івана Денисюка, зокрема наша профільна комісія рекомендувала окремим громадам, закладам освіти та культури ініціювати низку заходів, присвячених ювілейній річниці від дня народження нашого славного земляка», – зауважив він.

Зокрема, Волинським краєзнавчим музеєм у співпраці з ініціативною групою Львівського національного університету ім. Івана Франка планується проведення круглого столу з теми: «Іван Денисюк – дослідник українського Полісся». Крім того, на базі ВНУ ім. Лесі Українки має відбутись науково-практична конференція: «Фольклор і художня література за шкільною партою: методичні поради професора Івана Денисюка», у переліку запланованих заходів і фольклорно-етнографічної експедиції у селах Ковельського району тощо.

Участь у традиційних консультаційних дебатах щодо узгодження доходів та видатків обласного бюджету на наступний рік взяли голова, його заступники та депутати Волиньради, очільник ОВА та керівники її профільних управлінь, а також директори обласних комунальних закладів сфери охорони здоров’я.

Незмінний модератор бюджетних слухань, голова постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський зазначив, що упродовж тижня будуть проаналізовані потреби та нагальні до вирішення проблеми усіх головних розпорядників коштів обласного бюджету та окремо кожного комунального закладу обласного підпорядкування. «Це дієвий спосіб визначити пріоритети, узгодити їх з фінансовими можливостями нашого кошторису та внести корективи в проєкт обласного бюджету на наступний рік», – зауважив він.

Орест Маховський також відзначив, що вперше за період дії воєнного стану, відколи обласна рада передала повноваження управління бюджетом облвійськадміністрації, в узгоджувальній зустрічі бере участь начальник ОВА. Іван Рудницький своєю чергою висловив переконання, що головний фінансовий документ повинен бути спільним напрацюванням обласної ради та облвійськадміністрації. «Я тут, щоб почути побажання щодо формування бюджету, висловити свої, напрацювати спільну позицію і, заручившись підтримкою депутатського корпусу, підписати наказ про остаточний варіант обласного кошторису», – запевнив Іван Рудницький. Серед пріоритетів, які відстоює, він назвав формування достатнього обсягу резервного фонду для ліквідації надзвичайних ситуацій та мінімізації втрат, підтримку сил оборони, правоохоронних органів та підрозділів МНС, а також накопичення ресурсів для співфінансування інвестиційних проєктів, які беруться залучити в область народні депутати від Волині, адже в результаті це забезпечить додаткові надходження до бюджету.

Такий намір взаємодії привітав голова Волиньради Григорій Недопад: «Ситуація з бюджетом наступного року буде ще більш складною. Тому дуже важливо спільно у відкритому діалозі, а не кулуарно збалансувати можливості і потреби, зберігши оборонні пріоритети і, одночасно, залагодивши нагальні проблеми таких важливих сфер як медична, освітня та соціальна». Його підтримав і перший заступник Юрій Поліщук: «Участь у бюджетних слуханнях начальника ОВА – це свідчення відновлення конструктивної співпраці, яка забезпечить максимально раціональне використання обмежених бюджетних ресурсів та піде на користь і комунальним закладам, і громаді загалом».

Характеризуючи бюджетні параметри наступного року, начальник фінансового управління ОВА Ігор Никитюк констатував, що обласний бюджет у порівнянні з теперішнім «схудне» на 400 мільйонів гривень як за рахунок вилучення військового ПДФО, збільшення ставки військового збору, так і через скорочення міжбюджетних трансфертів. Зокрема, другий рік поспіль відсутня так звана дотація вирівнювання, цілковито вилучено і дорожній фонд. Щоправда у держбюджеті окремі субвенції залишаються поки не розподіленими, одну з таких на рівні минулого року (114 млн грн) область отримає на освіту та охорону здоров’я. Також наступного року держава відновила ДФРР із загальним фондом на інвестування регіональних проєктів майже 2 млрд грн, скільки з них дістанеться Волині поки невідомо.

Що ж до прогнозованих видатків на охорону здоров’я у 2025 році, то їх на 30 мільйонів менше через скорочення державних субвенцій. За рахунок запланованих по галузі коштів з обласного бюджету забезпечуватиметься цілковите утримання 5 медустанов, частково 7 обласних лікарень, які підписали договір з НСЗУ, та 3 освітніх медичних закладів.

Спільною проблемою, яку під час індивідуальних консультацій озвучували керівники цих обласних комунальних закладів, є нестача на рівні 60% бюджетних асигнувань на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк запевнив, що на вирішення вказаного питання, як і цьогоріч, будуть спрямовані додаткові кошти за результатами перевиконання бюджету та розподілу вільних залишків наприкінці бюджетного періоду. Інша нагальна потреба для більшості медустанов – це необхідність передбачити асигнування на співфінансування для реалізації міжнародних проєктів, які цього року на конкурсних засадах обласні клініки виграли найбільше за увесь період. Загалом йдеться про орієнтовно 30 мільйонів гривень, які дозволять залучити удесятеро більше грантових коштів ЄС на зміцнення матеріально-технічної бази, енергоощадну модернізацію, навчання персоналу та запровадження нових методик лікування і діагностики. Директори психіатричної лікарні, госпіталю ветеранів та інвалідів, а також обласної дитячої лікарні заявили про потребу фінансування облаштування укриттів. За словами головного медика краю Юрія Легкодуха, є надія отримати державні інвестиційні цільові кошти на ці потреби, оскільки цьогоріч із нез’ясованих причин заявки волинських лікарень враховані не були. Нарікали більшість керівників і на тягар оплати із власних надходжень кількамільйонних сум на пільгові соціальні пенсії своїх колишніх працівників, тому просять ініціювати вирішення цього питання на загальнодержавному рівні.

Окрім того директор обласної клінічної лікарні Олександр Дудар констатував необхідність додаткових видатків у сумі 850 тис грн на хірургічну допомогу одній із пільгових категорій пацієнтів, бо НСЗУ такі послуги оплачує без врахування цього статусу. Керівниця Волинської інфекційної лікарні Любов Серба просить додатковий 1 мільйон гривень на заміну аварійного котла, оскільки будь якої миті один зі структурних підрозділів клініки може залишитися без опалення. Генеральна директорка МТО захисту материнства і дитинства Ірина Горавська порушила проблему бюджетного відшкодування на ліки для маленьких пацієнтів з орфанними (рідкісними) захворюваннями, ціна якого у рік становить понад 1 мільйон.

Зазначали керівники медустанов і потребу в капітальних видатках на розвиток. Так, у зв’язку з демографічною кризою та зменшенням кількості пологів Ірина Горавська переконана у необхідності запровадження нових видів послуг, аби зберегти вже існуючий інституційний та кадровий потенціал свого закладу. Колегу підтримала і Любов Серба, виношуючи плани на вивільнених після реформи фтизіатричної служби площах облаштування відділення паліативної допомоги. Ідеальні умови для створення реабілітаційного центру на базі свого закладу бачить і керівниця обласного Хоспісу у м. Ковель Наталія Віслогузова. А директор обласної психіатричної лікарні Сергій Дудка, який нині усіма доступними способами оновлює установу, яка не знала ремонту з часу будівництва у 80-х роках минулого століття, заявив про критичний брак психіатричних ліжок, потреба у яких тільки зростатиме, тому констатує необхідність будівництва нового лікувального корпусу. Одночасно керівники медзакладів усвідомлюють обмеженість ресурсів обласного бюджету, тому висловлюють спільне прохання за його рахунок профінансувати хоча б виготовлення проєктно-кошторисної документації, яка є однією з основних умов для участі у проєктах міжнародної технічної та грантової допомоги.

Підсумовуючи перший раунд бюджетних слухань, Орест Маховський зазначив, що озвучені потреби і пропозиції медичної галузі будуть узагальнені та ще раз узгоджені в контексті підсумкових висновків та рекомендацій до остаточного варіанту проєкту обласного бюджету 2025 року.

До цієї дати на Волині приурочили пам’ятні заходи, участь у яких взяли військовослужбовці, правоохоронці, духовенство, громадськість та представники влади. Волиньраду представляли перший заступник голови Юрій Поліщук та депутати.

День Гідності та Свободи в Україні відзначають на честь двох визначальних подій: Помаранчевої революції 2004-го та революції Гідності 2013-го року. Боротьба українських громадян за свої права була наймасштабнішою подією в новітній історії України, коли мільйони людей твердо заявили про своє бажання жити у вільній, демократичній, європейській державі.

На Театральному майдані Луцька поблизу пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України» відбулась громадська жалобна церемонія. Її учасники хвилиною мовчання вшанували вбитих на Майдані, а також загиблих в наслідок військової агресії рф захисників та цивільних. Священнослужителі ПЦУ відслужило панахиду за полеглими.

Наостанок присутні поклали квіти до підніжжя фотостенду.

«Герої Небесної сотні, Герої нескореної України, оті перші, які загинули на Майдані, саме вони запалили віру в силу нашого національного духу та довели, що ми здатні відстояти свободу, даровану нам Богом. Пам’ятаймо ту їхню силу та велику жертву», – звернувся до присутніх пан отець Володимир Подолець.

Продовжились заходи поблизу монументу «Волинські Герої Небесної Сотні», що на меморіальному комплексі «Вічна слава». Тут теж склали молитву за загиблими учасниками Революції Гідності. Під час тих кривавих подій Волинь втратила вісьмох своїх синів – це Василь Мойсей, Олександр Бадера, Сергій Байдовський, Едуард Гриневич, Юрій Сидорчук, Іван Тарасюк та Віктор Хом’як. Присутні схилили голову у хвилині мовчання на честь їх світлої пам’яті і поклали квіти до підніжжя пам’ятника.

Насамкінець усі спільно виконали Державний Гімн України.

З урядовцем провели робочу зустріч голова обласної ради, очільник регіонального відділення НОКУ Григорій Недопад та начальник ОВА Іван Рудницький.

Йшлося про забезпечення якісної підготовки юних спортсменів, створення центру олімпійської підготовки на базі школи вищої спортивної майстерності та діяльність фізкультурно-спортивних товариств.

Заступник Міністра молоді та спорту Сергій Тимофєєв також відстоює ідею запровадження клубного спорту. За його словами, спортивні клуби є фундаментом системи організації спорту в усіх європейських країнах і США. Це дозволяє залучати до занять спортом більшу кількість людей, створити конкурентне середовище у спорті та отримати більше коштів для розвитку того чи іншого виду спортивної активності. «Ми хочемо в якості експерименту створити в одній з громад області один такий клуб, визначити слабкі місця в організації цього процесу, побачити помилки та напрацювати необхідні зміни для законодавства. Нам потрібно міняти підходи у масовому спорті. Ми готові поїхати в таку громаду, обговорити це з депутатами, з тренерами, з людьми та впровадити такий проєкт», – зазначив Сергій Тимофєєв.

«В області є громади, які активно розвивають різноманітні види спорту. Наприклад, Любомльська громада стала учасником мультиспортивного проєкту «Шлях чемпіонів», який передбачає формування молодого покоління олімпійців та резерв для наших національних збірних. Впевнений, що і проєктом створення спортивного клубу наші громади зацікавляться», – переконаний Григорій Недопад.

Відзнаку кінодраматургу, продюсеру, мистецтвознавцю та почесному професор ВНУ ім. Лесі Українки Тоні Палмеру вручив голова обласної ради Григорій Недопад.

Британський режисер завжди бажаний гість на Волині. Багато років він бере активну участь у фестивальному житті Луцька і Волині. З 2008 року є незмінним учасником міжнародного музичного фестивалю “Стравінський і Україна”, під час якого продемонстрував більше десятка своїх кінострічок. За значний особистий внесок у розвиток культурного та мистецького життя краю, популяризацію Волині та України у світі рішенням сесії обласної ради Тоні Палмеру присвоєно звання «Почесний громадянин Волині».

Голова Волиньради Григорій Недопад подякував Тоні Палмеру за його любов до України, а також за значний внесок у популяризацію творчості Ігоря Стравінського. «Ви доклали максимум зусиль, щоб презентувати творчість нашого славетного земляка Ігоря Стравінського Європі та усьому світові. Дякую, що підтримуєте нас у всіх напрямках. Переконаний, що ваше серце буде завжди з Волинню і Україною», – наголосив він.

Своєю чергою Тоні Палмер зауважив, що має за велику честь отримати цю відзнаку. « Я приїжджаю в Україну вже 40 років і почуваюся тут як удома. Я люблю вашу їжу, вашу природу, вашу культуру, ваших людей. При найпершій нагоді лину сюди, аби допомогти музею Ігоря Стравінського в Устилузі. Це прекрасний і єдиний у всьому світі музей, який присвячений пам’яті композитора. Хоча він жив у Франції, в США, однак там немає жодного схожого меморіалу на його честь. Я й надалі приїздитиму сюди, аби ви були певні – британці з вами у цій жахливій війні. Ми й надалі допомагатимемо вашому народові, скільки знадобиться. Щиро дякую за високу відзнаку усім волинянам. Я обіцяю вдягнути цю стрічку у Букінгемський палац і ще раз нагадати про важливість України», – підкреслив Тоні Палмер.

На честь британського гостя Академічний оркестр «Кантабіле» влаштував концертну програму з творів англійських композиторів.

З нагоди героїчної та одночасно трагічної дати участь у пам’ятних заходах взяли голова обласної ради Григорій Недопад, його заступники Юрій Поліщук та Григорій Пустовіт, а також військові, правоохоронці, духовенство та громадськість.

1000 днів героїзму і стійкості, втрат і перемог, віри і єдності. Через російську агресію в Україні зруйнована та пошкоджено понад 250 тис. будинків, понад 2000 об’єктів культури та 630 релігійних споруд, майже 2 тисячі лікарень, 4 тисячі закладів освіти. Загарбники цілеспрямовано знищують критичну інфраструктуру, не залишилося жодної тепло- чи гідроелектростанції, яка б не постраждала від ворожих обстрілів. Через постійні військові дії, замість тисяч гектарів природних зон лишились попелища, заміновані поля, ліси та річки перетворюють величезні площі в зони екологічної катастрофи. Україна є найбільш замінованою країною у всьому світі. З початку повномасштабного вторгнення країну залишили 6 млн біженців. Внаслідок російського терору загинуло більше 12 тисяч мирних українців, серед них близько 600 дітей.

На Театральному майдані у Луцьку перед пам’ятним фотостендом полеглих Героїв учасники жалобних заходів вшанували хвилиною мовчання пам’ять про загиблих захисників і цивільних та поклали квіти.