Під час засідання постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією розглянуто низку проєктів рішень, які будуть винесені на найближчу чергову сесію.

Зокрема, відповідно до оновленого законодавства щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування виникла необхідність внесення змін до Положення про постійні комісії. Відтепер засідання постійної комісії буде повноважним, якщо в ньому бере участь більше половини від її загального складу; під час засідань постійних комісій депутати, посадові особи місцевого самоврядування та інші доповідачі зобов’язані використовувати державну мову; висновки і рекомендації постійної комісії приймаються відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності – заступником або секретарем комісії, а протоколи засідань комісії, в яких зазначаються результати поіменного голосування, підписуються головою і секретарем комісії. Депутати підтримали пропозицію голови профільної комісії Анатолія Вітіва і рекомендували залишити без змін: норму, яка передбачає скликання постійної комісії у міру необхідності, але не рідше одного разу в квартал.

Також, з огляду на законодавчі зміни, є потреба в актуалізації і Регламенту Волинської обласної ради восьмого скликання. Пропонуються: гласність роботи Ради забезпечується на офіційному вебсайті Ради, через засоби масової інформації та соціальні мережі; відкритість та гласність роботи Ради забезпечується оприлюдненням проєктів рішень ради з метою їх громадського обговорення та внесення пропозицій; проєкти рішень ради оприлюднюються на офіційному вебсайті обласної ради не пізніше, ніж за десять робочих днів до дати їх розгляду, якщо інше не передбачено чинним законодавством; засідання постійної комісії підлягає відеофіксації з подальшим зберіганням упродовж 5 років та оприлюдненням відеозапису на офіційному вебсайті ради чи в інший спосіб із забезпеченням відкритого доступу до відеозапису на умовах і в порядку, передбачених чинним законодавством.

Члени комісії рекомендували сесії підтримати й проєкт рішення «Про внесення змін до Положення про звання «Почесний громадянин Волині». Зміни торкнуться одноразової матеріальної винагороди номінантам, її не виплачуватимуть у випадках, коли звання «Почесний громадянин Волині» присвоюватиметься іноземцям або посмертно.

Депутати урадили внести зміни й до рішення обласної ради від 25 листопада 2020 року № 1/11 «Про утворення та затвердження складу постійних комісій обласної ради». Так, нову депутатку обласної ради Людмилу Панасюк пропонується увести до складу постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку, а депутатів Валентина Кошельника та Павла Цибульського, які склали свої повноваження, вивести із профільних комісій, членами яких вони були.

Профільною комісією рекомендовано обласній раді на черговій сесії схвалити проєкт рішення «Про перейменування села Пархоменкове». Таким чином буде підтримано ініціативу жителів села Пархоменкове, Устилузької міської ради та Володимирської районної ради, а Волиньрада звернеться із клопотанням до Верховної Ради України щодо перейменування цього сільського населеного пункту – на село Видранка.

Члени постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією депутати заслухали інформацію про результати діяльності Волинської обласної прокуратури за перше півріччя 2024 року.

Головний прокурор області Віктор Тимчук зауважив, що найбільш поширеними за цей період були злочини у сфері екологічної безпеки. «Це, зокрема, крадіжки лісодеревини та інші порушення у сфері лісокористування. За пів року скеровано до суду 16 обвинувальних актів. Загальна сума збитків 22 млн грн. Є у нас кримінальні провадження як дрібні, так і щодо організованих злочинних груп, – розповів він. – Незаконного видобутку бурштину на території області не ведеться, втім Волинь стала локацією для незаконного зберігання сонячного каменю, який було видобуто на території сусідніх областей. Від початку року 5 кримінальних проваджень було скеровано до суду та вилучено близько 100 кг бурштину».

Відповідаючи на питання голови комісії Анатолія Вітіва, прокурор Волині окреслив ситуацію й щодо незаконного переправлення військовозобов’язаних за кордон. За словами Віктора Тимчука, ця проблематика під час війни залишається актуальною, оскільки на території області є два діючих пункти пропуску. «За 6 місяців зареєстровано 153 кримінальних провадження, коли особи намагались виїхати по підроблених документах. З них 50 обвинувальних актів уже було скеровано до суду. Виявлено дві злочинні групи, які займались організацією незаконного перетину державного кордону, у тому числі за посередництвом благодійних фондів та інших організацій», – наголосив він.

За результатами розгляду інформацію прокурора члени профільної комісії взяли до відома та рекомендували сесії підтримати відповідний проєкт рішення.

Окрім того, депутати визначили кандидатуру нового представника до складу поліцейської комісії Управління поліції охорони у Волинській області у зв’язку із поданою заявою про вихід одного із її членів. Відповідно до нормативних документів представників громадськості до складу комісії делегує обласна рада. Так, члени комісії підтримали кандидатуру Володимира Солоненка, якого до складу комісії рекомендувала Волинська обласна організація «Української спілки ветеранів Афганістану».

На розгляд сесії рекомендовано внести та підтримати проєкт рішення «Про внесення змін до рішення обласної ради від 03 листопада 2022 року № 19/11 “Про обрання представників до складу поліцейської комісії Управління поліції охорони у Волинській області».

Такою імпрезою Волинська обласна філармонія ознаменувала презентацію мистецького дворика просто неба для широкої громадськості. Участь у відкритті майданчика взяли перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, представники творчої інтелігенції, митці, шанувальники філармонічних колективів, а також військовослужбовці та їх родини.

Цього дня для усіх присутніх лунали патріотичні музичні твори у виконанні Волинського народного хору, академічного камерного оркестру «Кантабіле», народного артиста України Василя Чепелюка, заслуженої артистки України Алли Опейди та юних виконавців. Свої поетичні рядки також читала відома поетеса та педагогиня Ніна Горик.

Директор обласної філармонії Сергій Єфименко, звертаючись до присутніх, наголосив: всі артисти і працівники закладу два з половиною роки жахливої війни натхненно працювали. «Ми перефразували крилатий вислів давньоримського філософа Цицерона, і він став нашою професійною ідеєю: «Коли говорять гармати, музи не мовчать!». Війна – це не лише бойові дії, є ще культурний фронт, він – в кожному місті і селі, в кожній родині і кожному серці. Ця ідея надихала, мотивувала колектив обласної філармонії відпрацювати сотні патріотичних концертів по всій Волині, створити десятки нових концертних програм, допомогла Волинському народному хору виступити у десяти обласних центрах західної та центральної України, зібрати понад пів мільйона гривень донатів для ЗСУ. А сьогодні відкриваємо цей мистецький дворик, як ще один донат у Перемогу, як новий культурний простір, де кожен може реалізувати свої творчі таланти в галузі музики, танцю, поезії і кіно. А ще, підтримуючи ініціативу обласної ради, ми зібрали кошти і придбали розвідувальний дрон Мавік -3 для нашої сталевої сотки», – наголосив він.

Перший заступник голови облради Юрій Поліщук висловив вдячність керівництву та усьому колективу обласної філармонії за їх небайдужу позицію та проявлений патріотизм.

«Мистецтво і війна… Заглиблюючись у зміст цих слів, розумієш їхню антагоністичність, бо війна – це завжди жахливо, це смерть, руйнація і горе, а мистецтво – це життя, це щось світле і прекрасне. Але війна, яка триває в Україні, багато у чому переплітається з мистецтвом, яке, як і мова, історія та культура, перебуває в авангарді розвитку нашої нації. Саме тому наш безталанний сусід, який уміє лише руйнувати, через свої заздрощі і постійне бажання нас знищити вкотре розпочав цю кляту бійню. Сьогоднішня подія демонструє, що наше мистецтво – це велика сила, яку не здолає жодна тьма, як не змогла цього зробити сотні років тому. Бо наші воїни на передовій живляться нашим мистецтвом, культурою, мовою та історією, і це свідчить про те, що наша нація непереможна, а Перемога неодмінно буде за нами», – підкреслив він.

Таким був порядок денний засідання постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики. Участь у роботі комісії взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук та заступник керуючого справами виконавчого апарату Юрій Ройко.

За інформацією директора департаменту фінансів ОВА Ігоря Никитюка у 2023 році доходи обласного бюджету склали понад 3 млрд 300 млн грн, трохи більше половини з яких – це власні надходження, решта – дотації та субвенції. За власними доходами обласний бюджет виконаний до затверджених показників на 100,8 %, понад план надійшло 13 млн гривень. Порівняно з 2022 роком власні доходи зросли орієнтовно на 15%, а обсяг субвенцій – у 2 рази, водночас обсяг дотацій з державного бюджету (базової та на комунальні послуги й енергоносії) зменшився на 133 млн гривень.

Що ж до видатків обласної скарбниці, то минулоріч їх обсяг склав 3 421,2 млн грн. Дві третини цієї суми було спрямовано на фінансування освіти, охорони здоров’я, соціального захисту і соціального забезпечення населення, культури і мистецтва, спортивної галузі. Важливою складовою витрат обласного бюджету в умовах воєнного стану була фінансова підтримка оборони області, сімей загиблих військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб. Такі видатки у році, що минув, перевищили 270 млн. грн. Окрім того на майже 550 млн грн було профінансовано регіональні програми, зокрема розвиток обласних комунальних підприємств та медичних закладів; матеріально-технічне забезпечення військових частин, підрозділів правоохоронних органів; підтримки осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, та членів їхніх сімей; вимушених переселенців; соціального захисту населення.

Проаналізували члени комісії і звіт про виконання основних показників обласного бюджету за І-е півріччя 2024 року. Так, доходи за цей період склали 1 млрд 100 млн грн. І це на 135 млн грн менше, ніж минулоріч, зауважує головний фінансист. Попри все, до прогнозних показників за перше півріччя обласний бюджет перевиконано на 5 млн грн. Видатки ж перевищили 1 млрд. 137 млн грн. Їхнє основне призначення – це оплата праці працівникам бюджетної сфери, енергоносіїв, утримання комунальних установ, фінансування обласних цільових програм тощо.

Підсумовуючи, голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що минулий бюджетний рік, допоки у жовтні не було вилучено з місцевих скарбниць ПДФО військових, був доволі прогнозованим. «Я дякую за конструктивну співпрацю департаменту фінансів ОВА. За зверненням і депутатів, і громад нам вдалося залагодити складні ситуації та вирішити низку нагальних питань. Враховуючи цьогорічні достатньо обмежені можливості обласної казни, ми активно працюємо з громадами щодо співфінансування закладів спільної власності, зокрема, медичних та освітніх, за що я також щиро вдячний», – запевнив Орест Маховський. Після обговорення члени комісії рекомендували депутатам обласної ради звіти про виконання обласного бюджету за обидва періоди взяти до відома.

Депутати також заслухали моніторинговий звіт про реалізацію Стратегії розвитку області на період до 2027 року та моніторинговий звіт про виконання Плану заходів на 2021–2023 роки з реалізації цієї Стратегії. Директорка департаменту економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів ОВА Вероніка Бальбуза зазначила, що аналіз проводився відповідно до п’яти основних стратегічних цілей: підвищення конкуренто-спроможності регіональної економіки; розвиток людського капіталу та підвищення якості життя населення; розбудова інноваційної економіки, транскордонного співробітництва; раціональне використання природних ресурсів та екологічна безпека. Вона також зауважила, що на більшість індикаторів суттєво вплинула війна, зменшення чисельності населення, в тому числі через виїзд, а також нестабільна економічна ситуація.

Тим не менше, за її словами, для реалізації ключових завдань та найпріоритетніших проєктів місцевого та регіонального розвитку було акумульовано всі можливі джерела фінансування – бюджети усіх рівнів, грантові кошти, власні асигнування підприємств та кредитні ресурси. Упродовж 2023 року здійснено фінансування 12 об’єктів, передбачених Планом заходів, на загальну суму майже 60 млн грн. Найбільше об’єктів – 10 було профінансовано відповідно до стратегічної цілі «Розвиток людського капіталу та підвищення якості життя населення», ще два – у сфері підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки.

Під час обговорення моніторингових звітів члени бюджетної комісії цікавилися ходом актуалізації Стратегії розвитку області на період до 2027 року, оскільки цей документ було сформовано у 2020 році і, зважаючи на кардинальну зміну ситуації, він потребує суттєвого оновлення. За словами Вероніки Бальбузи, процес триває і передбачається завершити його до кінця року. Депутати висловили сподівання, що стратегічний документ буде виразним і максимально конкретним. Голова бюджетної комісії також висловив побажання врахувати у звіті про виконання Плану заходів з реалізації Стратегії у 2024 році проєкти, які фінансуватимуться за рахунок цільових субвенцій з державного бюджету, йдеться про модернізацію шкільних їдалень, облаштування укриттів в медустановах, придбання шкільних автобусів тощо.

Члени профільної комісії рекомендували сесії обласної ради схвалити моніторингові звіти за 2023 рік щодо виконання Стратегії розвитку області та Плану з її реалізації.

Рекомендації постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області стосувалися передачі матеріальних цінностей між комунальними закладами, зміни цільового призначення земельних ділянок та форми власності установ.

Так, депутати погодили передачу обласною клінічною лікарнею на баланс комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» комп’ютерного томографа, а низці освітніх закладів – шкільні меблі та інше майно, яке їм спрямовує комунальна установа «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки». Також генератор санаторію «Лісова пісня» передає Любомльська міська рада. Автотранспорт від Волинської екстренки призначається для обласної інфекційної лікарні, геріатричного пансіонату, обласної психіатричної лікарні, однієї із військових частин та обласному центру фізичного здоров’я «Спорт для всіх».

Депутати також погодили передачу зі спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області у державну власність приміщення, в якому нині знаходиться Волинський обласний адміністративний суд. А з державної власності у комунальну – «Ковельський центр професійно-технічної освіти». На черговій сесії обранці громади мають створити спільну комісію з приймання-передачі освітнього закладу.

Також під час засідання комісії схвалено зміну цільового призначення земельної ділянки під Олицьким замком. Як відомо, раніше тут розташовувалася психіатрична лікарня, тож призначення землі «для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров’я і соціальної допомоги» змінять на «для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування».

Відповідні органи будуть утворені в обласній інфекційній лікарні та в обласній психіатричній лікарні. Таке рішення погодили депутати під час засідання постійної комісії Волиньради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

До склад наглядової ради КП «Волинська обласна інфекційна лікарня» планують включити першого заступника голови обласної ради Юрія Поліщука, депутатів Володимира Бондаря, Людмилу Кирду, Віктора Олійника, Олександра Тиводара та Юрія Валецького, а також начальника управління охорони здоров’я ОВА Юрія Легкодуха, громадських активістів Тетяну Потоцьку та Руслану Вознюк. Наглядову раду КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» сформують депутати обласної ради Микола Буліга, Анатолій Вітів, Андрій Козюра, Світлана Крецу та Ігор Лех, депутат Луцької міської ради Ігор Курілін, начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух, волонтерка та депутатка Луцькради Алла Жупанюк, а також військовослужбовець, учасник бойових дій Ігор Олійник.

До компетенції наглядових рад у лікувальних закладах віднесено затвердження планів розвитку комунального підприємства, погодження та пропозиції щодо зміни статуту і положень, організаційної структури закладу, контроль за діяльністю керівника закладу, виконанням підприємством розпоряджень голови, рішень обласної ради, формування антикорупційної політики та інше.

Наглядові ради будуть утворені терміном на три роки. Остаточний їхній склад буде затверджено на найближчій сесії обласної ради.

Виставку приурочили до 80-ої річниці депортації українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини. У презентації взяли участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, історики, краєзнавці, студенти, а також члени волинського товариства «Холмщина».

Внаслідок переселень і депортацій у 1944–1951 роках рідних домівок було позбавлено близько 750 тисяч українців. В той же час, у 1944–1946 роках із західних областей УРСР перемістили до Польщі майже 790 тисяч поляків та євреїв.

«Гарне українське обійстя, гарна українська родина, яка успішно господарює на своїй землі. І в один момент приходить чужинець та в різний спосіб змушує покинути батьківщину – він залякує, вмовляє, катує. Нинішня війна, яка триває в Україні,– це ланка одного ланцюжка подій. На нашу землю знову прийшов чужинець і позбавив мільйони українців їхніх домівок і звичного життя. Я переконаний, що трагедію, яку ми вшановуємо сьогодні, повинні пам’ятати покоління українців. Ми маємо вміти і могти достойно та з гідністю говорити, правильно трактувати такі події та доводити свою правоту», – зазначив перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

На виставці представлені речі побутового вжитку, які змогли зберегти нащадки депортованих українців. Тут і сорочки з історією поколінь, святині, заховані під палітурками радянської пропаганди, врятовані речі з унікальними орнаментами, родинні альбоми як свідчення втрати дому та багато скринь, в яких українці вивозили своє майно.Найвизначнішою пам’яткою, яку вдалося зберегти депортованим українцям, стала чудотворна ікона Холмської Божої Матері. Її з польського міста Холм під час операції «Вісла» на Волинь змогла перевезти і таємно багато десятиліть поспіль зберігати родина Коробчуків. У 2000-му році після реставрації образ передали до музейних фондів, де вона зберігається і дотепер.

«Мої батьки пережили 2 депортації. Бо мама народилася у 1920 році в Московській губернії, а батько в Казані. Малесенькими їх повернули до Польщі, додому. І от друга депортація. Наші батьки були настільки налякані тим, що з ними зробили під час депортації поляки, що боялися про це розказувати навіть уже дорослим дітям. В мене в трьох селах в Польщі – могили рідних. В селах, які були спалені в одну добу – Ласків, Мождринь і Сагринь. І це було величезною трагедією для кожного, хто зміг пережити ті страшні події», – пригадує очільниця волинського товариства «Холмщина» Ніна Бачинська.

Нині у Верховній Раді України уже 4 рік на розгляді перебуває законопроєкт 2038 про визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово виселені з території Польщі. Його автором є народний депутат від Волині Вячеслав Рубльов. Документ пройшов перше читання та готовий до другого. Нащадки депортованих українців сподіваються, що їхню трагедію врешті визнають на законодавчому рівні.