Розпорядження про призначення позачергової 30-ої сесії облради VIII скликання підписав голова обласної ради Григорій Недопад.

Засідання відбудеться 31 січня 2025 року об 11 годині.

Проєкт порядку денного:

1. Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Володимир.
2. Про надання дозволу Волинській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі для осіб з інвалідністю на використання символіки області.
3. Різне.

– помічник режисера;

– завідувач частини (художньо-постановочної);

– звукорежисер І категорії;

– головний адміністратор;

– артист другої категорії;

– артист першої категорії.

Перелік документів для подачі заявки на участь у конкурсі:

– заява про участь у конкурсі у довільній формі;

– особовий листок з обліку кадрів, заповнений в установленому порядку, з вклеєною фотокарткою;

– копія документа, що посвідчує особу;

– витяг з трудової книжки (за наявності);

– копія документа про освіту за відповідною спеціальністю;

– резюме.

Документи для участі в конкурсі приймаються по 4 лютого 2025 року.

Адреса, за якою подаються документи: м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 18. Контактний телефон: (0332) 72-31-63. E-mail: volynpuppet@ukr.net

Конкурс відбудеться 11 лютого 2025 року в приміщенні Волинського академічного обласного театру ляльок (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 18). Про час проведення конкурсу кандидатам буде повідомлено додатково.

Міжнародний день пам’яті жертв голокосту був запроваджений 27 січня 1945 року Генеральною Асамблеєю ООН на честь визволення в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау (Польща). За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни стали 4,5 млн дорослих та 1,5 млн дітей.

З цієї нагоди на Меморіалі пам’яті жертв Голокосту, що у мікрорайоні Вересневий, відбувся жалобний захід за участі представників єврейської громади, заступника голови Волиньради Григорія Пустовіта, начальника ОВА Івана Рудницького, Луцького міського голови Ігоря Поліщука. Присутні вшанували пам’ять невинно убієнних молитвою, яку на івриті промовив очільник Волинської єврейської громади прогресивного іудаїзму Сергій Швардовський, та схилили голови у хвилині мовчання. До підніжжя меморіального знаку учасники поставили лампадки, а представники єврейської громади за національною традицією поклали камінці.

Сергій Швардовський розповів, що саме на цьому місці нацисти розстріляли близько 19 тисяч його співвітчизників, які у роки Другої світової війни проживали у Луцьку та навколишніх селах. Загалом, за його словами, на Волині було замордовано в гетто і убито понад 110 тисяч євреїв, з них понад 25 тисяч – у Луцьку.

На чолі з головою Волиньради Григорієм Недопадом депутати проінспектували хід реконструкції та ремонтних робіт в обласних територіальному медичному об’єднанні захисту материнства і дитинства, дитячій лікарні, психіатричній клініці та регіональному фтизіопульмологічному центрі.

Так, в обласній дитячій лікарні обранці громади оглянули відремонтовані відділення та реконструкцію укриття, а також нову котельню. Як розповіла очільниця дитячого медоб’єднання, депутатка Волиньради Ірина Горавська, рішення від’єднатися від централізованого теплопостачання та будувати власну котельню, яка працюватиме і на газі, і на твердому паливі, прийняли у 2022 році. «За кошти обласного бюджету – це більше 11 млн ми облаштували газову котельню. Таким чином, буде здешевлено послугу, бо вартість гігакалорій централізованого теплопостачання утричі перевищує вартість газу, який використовується індивідуальною котельнею перинатального центру при орієнтовно однакових площах приміщень», – запевнила Ірина Горавська.

Оглянули й реконструкцію укриття під дитячою лікарнею. З часу введення в експлуатацію закладу у 1986 році у сховищі та підвальних приміщеннях не проводилося жодних ремонтних робіт, тому стан їх був доволі занедбаним. «Потреба створити відповідні умови на час повітряних тривог для маленьких пацієнтів надзвичайно актуальна. За власні кошти ми розробили ПКД, передбачили гідроізоляцію, вентиляцію, встановлення дизельного генератора, облаштування кімнат для перебування дітей. Вартість робіт 15,5 млн. грн. Розпочали з гідроізоляції будівлі, оскільки є підтоплення підземними водами», – зазначила директорка медичного об’єднання.

Опісля депутати оглянули капітальні оновлення відділень дитячої онкогематології та офтальматології з центром хірургії ока. На ремонт першого з них понад 37 млн грн. спрямувала Луцька громада. Нині тут – завершальна стадія реконструкції. Крім того, у 2024 році за власні та благодійні кошти виготовлено ПКД та проведені поточні ремонти у отоларингологічному, педіатричному відділеннях.

В обласній психіатричній лікарні нині також активна перебудова. Директор медустанови Сергій Дудка розповів, що заклад в останні роки переповнений – минулоріч тут пролікували понад 17,5 тис пацієнтів, що на 3 тис більше ніж у попередньому. Тож створення належних умов для пацієнтів – один з пріоритетів. «За минулий рік ми провели ремонти в частині психоневрологічного відділення, чоловічому психіатричному відділенні, рентгенкабінеті, де також встановили апарат КТ, лабораторії та відремонтували лікарняний ліфт. У 2025 році запланували реконструкцію сховища, капітальні ремонти відділень паліативної допомоги та наркологічного, даху одного з корпусів», – зазначив Сергій Дудка. Крім того, в закладі розробляють проектно-кошторисну документацію на будівництво нового лікувально-реабілітаційного корпусу.

«Це викликано тенденцією збільшення кількості пацієнтів. Питання психіатрії актуальне і щодалі стоятиме гостріше. В планах звести корпус на 4 тис квадратів, де буде розміщено понад 120 ліжок», – зауважив начальник управління охорони здоров’я ОДА Юрій Легкодух.

У фтизіопульмонологічному центрі, який віднедавна є підрозділом обласної інфекційної лікарні, депутати оглянули окремі відділення закладу, які після реформи протитуберкульозної служби не використовуються, а це 40% від наявних площ. «Саме тому ми запланували розгорнути додаткові ліжка для стаціонарного лікування пацієнтів за іншими напрямками програми медичних гарантій, зокрема, надання медичних послуг «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій» та за пакетом «Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям». Для надання медичних послуг за вищезазначеними пакетами також необхідно розгорнути приймальне відділення», – поділилася намірами директорка обласної інфекційної лікарні, депутатка Волиньради Любов Серба. Орієнтовна сума на ці потреби становитиме близько 40 млн грн.

«В умовах воєнного стану пріоритет обласного бюджету – це допомога силам оборони. Не виняток і бюджет-2025, але другим пріоритетом у нас визначена підтримка обласних комунальних закладів, найперше медичних. Тому будемо наполегливо працювати, щоб всі плани втілити в життя», – підсумував Григорій Недопад.

Про це та інші актуальні питання життєдіяльності області йшлося сьогодні під час оперативної наради при начальникові ОВА Іванові Рудницькому. Участь у засідання також взяли голова Волиньради Григорій Недопад, очільники громад, РВА, керівники окремих територіальних представництв державних відомств, регіональних структурних підрозділів, правоохоронних та військових формувань.

За словами Івана Рудницького, під час його ознайомчих візитів у громади часто від мешканців доводилося чути нарікання на невчасну доставку пенсій «Укрпоштою», яка в області цю послугу надає понад 80 тисячам пенсіонерів. Реагуючи на зауваження, керівник Волинської дирекції Віталій Ковпан пояснив, що у цієї проблеми дві причини: « 70% випадків пов’язані з тим, що листоноша не застає отримувача вдома, а передавати пенсію родичам чи сусідам категорично заборонено, і за порушення цієї норми Пенсійний фонд карає великими штрафами. Тож, щоб не довилося очікувати наступного візиту працівника пошти, закликаю пенсіонерів бути вдома у день доставки, графіки всім відомі. Друга причина – це нестача кадрів, залучати вмотивованих працівників на невелику зарплатню складно. Окрім того, донедавна «Укрпошта» не мала бронювання, тому знайти водія для мобільної бригади майже нереально, а одна така бригада обслуговує від 5 до 10 населених пунктів. Зараз є рішення про 100-відсоткову бронь наших працівників, тож сподіваємося, що проблему вдасться залагодити у найкоротші терміни». Начальник ОВА рекомендував наймати працівників за сумісництвом, а також доручив посилити комунікацію з вирішення проблеми затримок із доставкою пенсій з головами РВА і громад та проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення.

Ще одне питання стосувалося незавершеного будівництво закладів загальної середньої та дошкільної освіти. Таких довгобудів в області, за інформацією начальниці профільного управління ОВА Наталії Матвіюк, 6 шкіл та 2 дитсадки, для завершення робіт яких потребується загальна сума у 336 мільйонів гривень. Іван Рудницький вважає, що об’єкти з високим ступенем готовності, які роками стоять недобудованими, слід нарешті завершити. Тому доручив головам громад, на чиїй території такі заклади освіти присутні, визначитися з пріоритетними, а також з часткою співфінансування з місцевого бюджету, щоб решту, за умови перевиконання обласного бюджету, змогла додати обласна влада.

Окрім того, він повідомив, що Волинь отримала 112 мільйонів гривень державної субвенції на закупівлю орієнтовно 50 шкільних автобусів. Поки що від громад надійшло 35 заявок. Задля прозорості процесу, а також можливості придбати якомога більше транспортних засобів для перевезення школярів, голів, особливо заможних громад, закликають не ощадити на частці співфінансування (за умовами надання цієї субвенції відсоток фінансової участі місцевого бюджету залежить від податкоспроможності громади і коливається від 5 до 80%).

Про проблемні питання запровадження в ОТГ центрів життєстійкості та посад фахівця із супроводу ветеранів доповіла директорка департаменту соціальної та ветеранської політики ОВА Оксана Гобод. Посадовиця стверджує, що упродовж двох останніх тижнів ситуація значно поліпшилася: 57 осіб виявили бажання взяти участь у конкурсі на посаду фахівця із супроводу ветеранів. Однак є близько 10 громад, де вже запроваджено таку штатну одиницю, але ніхто не подався на конкурс. Начальник ОВА пропонує шукати претендентів серед самих ветеранів, а також членів родин військовослужбовців. Що ж до ситуації з облаштуванням центрів життєстійкості, то, запевняє Оксана Гобод, кількість громад, які не планують їх створювати, зменшилася удвічі – на сьогодні їх 8. Решта або вже обладнують такі осередки, або шукають для цього приміщення. Невеликим громадам, які не мають можливості створити центри життєстійкості, запропоновано приєднатися до сусідніх, де такі працюватимуть, і зможуть надавати послуги у форматі виїзних.

Спільно з ректоркою вишу Іриною Вахович випускників привітали голова обласної ради Григорій Недопад і народний депутат України Вячеслав Рубльов.

Дипломи магістрів отримали майже тисяча студентів Луцького національного технічного університету. Серед них і ті, хто зумів поєднати захист магістерської та нашої країни.

«Щиро вітаю із завершенням навчання! Як сказала Ліна Костенко, кожен фініш – це, по суті, старт. Тож щиро бажаю продовжувати розвиватися, здобувати нові знання, реалізовувати себе в громадському, політичному житті, шукати нові для себе напрямки та досягати професійних та особистісних висот», – звернувся до випускників Григорій Недопад.

«Щоб бути успішними, ви маєте вірити в себе, натхненно працювати. Усі успішні люди вчаться впродовж всього життя, і ви повинні бути такими ж спраглими до знань. І найголовніше – я бажаю всім нам перемоги. Я вірю, що ми з вами збудуємо країну, в якій захочуть жити наші діти, тут вчитися, створювати сім’ї та творити майбутнє, яким ми усі будемо пишатися», – побажав магістрам Вячеслав Рубльов.

У вітальному слові ректорка ЛНТУ Ірина Вахович побажала випускникам бути щасливими, успішними, сильними людьми. «Мрію, щоб ви могли реалізуватися в мирній та процвітаючій країні, щоб ми з вами могли зустрічатися в стінах цього закладу як з підприємцями, стейкхолдерами. Вірю в кожного з вас і знаю що ви досягнете усіх поставлених цілей», – зазначила вона.

В рамках робочої поїздки голова Волиньради Григорій Недопад проінспектував фінальну стадію робіт з капітального оновлення харчоблоку Ковельської філії обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні.

Керівник військового ліцею Павло Боснюк розповів, що переобладнання їдальні та кухні навчально-оздоровчого комплексу ліцею в Ковелі включало багато капітальних робіт – від утеплення фасаду і цоколю будівлі, облаштування пожежної сигналізації та монтажу професійного кухонного обладнання. За його словами, поштовхом до початку масштабних ремонтних робіт стало надходження восени минулого року майже 39,5 млн грн цільової субвенції з державного бюджету. «До співфінансування робіт долучився обласний бюджет – 24,5 мільйонів гривень та територіальні громади – 1,2 млн, ще 5,3 виділено із загального фонду ліцею. Станом на сьогодні нами освоєно понад 66 млн грн», – зауважив Павло Боснюк.

Голова облради Григорій Недопад високо оцінив темпи та якість виконаних робіт, що дозволить відновити повноцінне навчання, оскільки за відсутності харчоблоку воно тривало дистанційно. «Я пригадую, в якому стані було це приміщення і обладнання, бо ж усе це – спадок колишнього санаторію, збудованого у 60-х роках минулого століття. Сьогодні ж – це сучасний харчоблок, простора їдальня, які облаштовані за останніми вимогами енергоощадності, ергономіки та нормами з організації здорового харчування в закладах освіти. Хочу висловити вдячність керівнику військового ліцею Павлу Боснюку за його активність та відповідальність», – підкреслив голова Волиньради.

Про це та інше йшлося сьогодні під час засідання постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики.

Обґрунтовуючи потребу внесення змін до Програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних підприємств та закладів охорони здоров’я Волинської обласної ради на 2024-2025 роки в частині збільшення видатків на розвиток в області реабілітації, ініціатор внесення питання – начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух зазначив, що цією послугою буде охоплено не лише військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин, а й людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, дітей і підлітків. Він також зауважив, що зміни не передбачають додаткових ресурсів, їх спрямують у межах існуючих планових асигнувань Програми, але за рахунок зменшення фінансування інших заходів.

При цьому Юрій Легкодух запевнив, що такий перерозподіл не вплине на обсяг і якість надання послуг, фінансування яких скоротять на користь реабілітації. «Це, зокрема, статті: евакуація і збереження тіл загиблих військовослужбовців, відбір біологічного матеріалу, оскільки фінансування судмедекспертизи перебрала на себе держава; зубопротезування ветеранів, бо в межах пілотного проєкту багато медзакладів уклали контракти з НСЗУ і надають цю послугу в межах програми державних медичних гарантій; а також з видатків на придбання медичного устаткування, номенклатуру якого уже вдалося розширити за рахунок міжнародної технічної допомоги чи централізованих закупівель МОЗ», – пояснив Юрій Легкодух.

Тож упродовж наступних двох років на розвиток в області реабілітації у рамках цільової Програми планується спрямувати 82 мільйони гривень. Вони призначаються для закупівлі обладнання, ремонт існуючих у медзакладах площ під реабілітаційні відділення, а також на виготовлення ПКД, добудову чи будівництво нових центрів реабілітації. Начальник фінансового управління ОВА Ігор Никитюк запропонував у проєкті рішення відобразити можливість використання на цю мету не лише ресурсу обласного бюджету, а й кошти громад та інші джерела, не заборонені законодавством.

Підсумовуючи розгляд питання, голова постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та цінової політики Орест Маховський зазначив, що питання надзвичайно актуальне і, без сумніву, потребує вирішення. «Зауважу лише, що на етапі внесення змін до обласної Програми – це поки що наміри. Реальні ж кошти будуть спрямовуватися у ході виконання обласного бюджету. Оскільки в минулому році за рахунок і перевиконання бюджету, і за рахунок підтримки громад нам вдалося додатково спрямувати на нагальні потреби охорони здоров’я 130 мільйонів гривень, не маю сумніву, що система реабілітації в області матиме розвиток», – впевнений він. Внесення змін до Програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних підприємств та закладів охорони здоров’я Волинської обласної ради на 2024-2025 роки члени комісії підтримали одноголосно.

Про результати виконання за 2024 рік Програми розвитку місцевого самоврядування у Волинській області на 2021-2025 роки поінформував очільник бюджетної комісії Орест Маховський. Доповідач зазначив, що у період дії воєнного стану ця Програма фінансується дуже обмежено, за винятком заходів, необхідних для діяльності обласної ради. За його словами, упродовж минулого це склало 470 тис грн. Кошти, зокрема, були спрямовані на сплату асоційованого членства обласної та районних рад області у всеукраїнських асоціаціях органів місцевого самоврядування; проведення офіційних зустрічей з керівниками міжнародних організацій і фондів, закордонних дипломатичних установ, лідерами органів місцевого самоврядування інших регіонів; вручення відзнаки Волинської обласної ради «Почесний громадянин Волині»; відзначення пам’ятних дат та знаменних подій з історії Волині та України; виготовлення друкованої поліграфічної, сувенірної продукції та промоційних матеріалів і виробів з логотипом «Волинь унікальна». Проміжний звіт про виконання Програми члени бюджетної комісії взяли до відома.

Профільна депутатська комісія також внесла свої пропозиції до проєкту рішення «Про план роботи обласної ради на І півріччя 2025 року». За пропозицією Ореста Маховського до переліку питань, які має намір розглянути бюджетна комісія упродовж першого півріччя, додано звіт про виконання обласного бюджету за 2024 рік. Депутат Ярослав Матвійчук ініціював також крім департаменту фінансів залучити до аналізу цього питання і головних розпорядників коштів.

Відбулося засідання конкурсної комісії з обрання кандидатури на заміщення вакантної посади керівника комунального закладу «Центру позашкільної освіти Волинської обласної ради».

Очільник конкурсної комісії, перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук повідомив, що документи на конкурс надійшли лише від одного претендента – нинішньої очільниці Центру Оксани Філіпчук. Тож члени конкурсної комісії заслухали інформацію про нинішній стан справ у закладі та  бачення претендентки шляхів його розвитку.

Оксана Філіпчук зазначила, що центр позашкільної освіти забезпечує науково-технічну, художньо-естетичну спрямованість навчання, а також активно долучає вихованців до науково-дослідницької та науково-практичної роботи. «У Центрі щороку збільшується кількість гуртків та відвідувачів. Якщо в 2022-му році було 152 гуртка і 2300 дітей, то цього року – уже 157 гуртків та 2340 відвідувачів», – констатувала керівниця.

Вона також наголосила, що вихованці центру є активними учасниками багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів. «Наші діти є переможцями чемпіонату світу зі спортивної пеленгації, призерами чемпіонатів Європи зі спортивної пеленгації, судномодельного спорту, лідерами всеукраїнських змагань та чемпіонатів України із автомодельного та судномодельного спорту, історико-технічного стендового моделювання, інформаційних технологій, декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва. Роботу нашого колективу та здобутки наших дітей було відзначено на всеукраїнському рівні – наш Центр став лідером позашкільної освіти 2024 року», – запевнила Оксана Філіпчук.

За її словами, багато зроблено для зміцнення матеріально-технічної бази закладу. Тут полагодили покрівлю, замінили теплотрасу, провели поточні ремонти навчальних лабораторій, придбали комп’ютерну техніку та нове обладнання для повноцінного освітнього процесу. «Нині освітнє середовище закладу нараховує 16 навчальних лабораторій, дві Stem-лабораторії, Lego-центр, комп’ютерні класи, а також «простір дитячого розвитку», де практичний психолог та логопед проводять корекційні заняття з вихованцями», – розповіла керівниця закладу.

Щоб Центр продовжував розвиватись, Оксана Філіпчук вважає доцільним створити мейкерський простір, збільшити перелік платних послуг, налагодити співпрацю із територіальними громадами області задля залучення більшої кількості дітей до позашкільного навчання та продовжувати удосконалювати матеріально-технічну базу закладу.

За результатами співбесіди та таємного голосування члени конкурсної комісії одноголосно визнали Оксану Філіпчук переможницею конкурсу та рекомендували голові обласної ради укласти із нею контракт терміном на 5 років.

З цієї нагоди відбулося перше засідання оновленого оргкомітету, співголовами якого стали очільник обласної ради Григорій Недопад і начальник ОВА Іван Рудницький.

Ідея відзначення цієї ювілейної дати не лише на державному, а й на міжнародному рівнях виникла у 2021 році і має на меті підкреслити: Україна – невід’ємна частина європейського простору, його історії, традицій, політичного і культурного контексту. За словами Григорія Недопада, саме тому минулого року депутати Волиньради схвалили відповідне звернення до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України про відзначення у 2029 році на державному рівні 600-річчя луцького з’їзду монархів центральної і східної Європи. «Ми – за спільну розробку програми, яка включатиме міжнародні конференції, культурні й просвітницькі заходи, що продемонструють нашу відданість європейським цінностям. Я також пропоную включити до складу оргкомітету народних депутатів України від Волині, адже вони є членами європейських об’єднань співдружності, до яких входять практично всі держави, які були представлені на з’їзд монархів 600 років тому, а отже в їхніх силах надати цій події важливого міжнародного значення»,- наголосив Григорій Недопад.

«Я особисто об’їздив практично усю Європу, зустрічався з послами цих держав, і усі вони зацікавлені цією темою. Більше того, її втілення є іміджевим та прибутковим, адже до організації та проведення можна залучити не лише туристів, а й інвестиції», – додав один із ідейних натхненників задуму – митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Заступник начальника ОВА Тарас Шкітер доповів, що уже розроблено низку пропозицій з відзначення цієї події: будівництво об’єктів інфраструктури, проведення ремонтно-реставраційних робіт; культурно-освітні та спортивні заходи; створення інформаційного продукту, які будуть доповнені та систематизовані у програму.

Очільник ОВА Іван Рудницький пропонує найперше її презентувати міністерствам культури та стратегічних комунікацій і закордонних справ України з метою визначення їх позиції щодо надання цій події статусу загальнодержавної або ж міжнародної. «Нам необхідно заручитись і адміністративною, і політичною підтримкою, аби ця подія набрала розголосу. Маємо напрацювати алгоритм дій та створити відповідну робочу групу з числа фахівців ОВА, обласної ради, територіальних громад, науковців, щоб запропонувати керівництву країни нас підтримати, гідно організувати і відзначити цю історичну дату, яка стане знаковою на шляху євроінтеграції нашої держави», – підкреслив він.

Члени оргкомітету ухвалили рішення розробити логотип заходу для брендування промоційної та сувенірної продукції. Йшлось й про випуск Укрпоштою марки, присвяченої тематиці 600-річчя з’їзду європейських монархів у Луцьку.