Конкурсна комісія заслухала перспективні наміри з розвитку установ чотирьох претендентів на 3 вакантних посади директорів обласних комунальних установ.

Очільник конкурсної комісії, перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук нагадав, що спершу на підставі поданих кандидатами та документів та кваліфікаційних вимог члени комісії мають ухвалити рішення про допуск заявників до участі у конкурсі. Після презентації претендентами на посади планів перспективного розвитку установи з ними проводиться співбесіда, за результатами якої шляхом таємного голосування обирається переможець.

Тож, на посаду директора Волинської обласної малої академії наук претендувала одна кандидатка – чинна керівниця Тетяна Михалюк, термін дії контракту з якою сплив. У МАН вона працює з 1996 року, 4 останні очолює установу. Серед перспектив розвитку називає рішення МОН про створення на базі малих академій наук центрів інтелектуального розвитку, які стануть осередком проведення предметних олімпіад. «Ми уже маємо такий успішний досвід, то ж будемо розвивати його. Окрім того змагаємося за шанс стати одним з головних майданчиків проведення на Волині всеукраїнських заходів, 4 таких вже провели цьогоріч. Це – престиж, досвід і, що не менш важливо, додаткові кошти як інвестиції в освіту області», – запевнила Тетяна Михалюк. Серед інших перспективних напрямків вона назвала можливість залучення дітей з 4 четвертого класу, третій рік поспіль при обласній МАН діє дитячий університет. Пріоритетним вона вважає і впровадження інноваційних технологій та робототехніки, цей напрямок установа запровадила два роки тому, а цьогоріч Волинь приймала всеукраїнський турнір з робототехніки, а вихованці МАН у складі національної збірної здобули перше місце на змагання у США. На рекомендацію членів конкурсної комісії щодо ширшої залученості до наукової творчості школярів із сільської місцевості Тетяна Михалюк запевнила, що МАН активно співпрацює з громадами, організовуючи там гурткову роботу, для цієї категорії учнів також запроваджено спеціальний проєкт «Літо з наукою». За результатами таємного голосування комісія ухвалила рішення визнати Тетяну Михалюк переможницею конкурсу та рекомендує профільній депутатській комісії та сесії обласної ради укласти з нею контракт терміном на 5 років.

На посаду директора КП «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки» також претендувала одна кандидатка – теперішня керівниця Оксана Білоконь. В системі освіти працює понад 20 років, 4 з них очолює комунальне підприємство, регулювання, моніторинг і аналіз інформації, координація впровадження нормативних документів та матеріально-технічне забезпечення освітніх закладів. Головним досягненням Оксана Білоконь вважає запровадження електронної системи оперативного збору інформації, що значно спрощує роботу органам управління освітою та освітнім закладам. Ще один здобуток, за її словами – це налагодження співпраці з благодійними фондами та міжнародними організаціями, які надають допомогу для зміцнення матеріально технічної бази освітніх закладів. КП «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки» зареєстроване як отримувач такої допомоги і розподіляє її по закладах. Серед проблем, що належить вирішити, претендентка називає застарілу комп’ютерну техніку, яка через обмеженість фінансування оновлюється дуже повільно. Щодо перспектив розвитку, то член конкурсної комісії Ігор Лех висловився за потребу більшого обсягу конкретних намірів з чіткими датами виконання. Після обговорення члени комісії визнали Оксану Білоконь переможцем конкурсу і рекомендують укладення з нею контракту терміном на 3 роки.

Двоє заявників претендували на посаду керівника КП «Управління будинком Волинської обласної ради» – це теперішній директор Ігор Баранчук та Руслан Юлдашев, котрий останніх кілка років працював на керівних посадах у кількох комунальних установах обласного підпорядкування. Ігор Баранчук перелічив роботи з ремонту та утримання будівлі обласної ради, зауваживши, що вдалося би більше, якби не заборгованість обсягом майже 9 мільйонів гривень обласної адміністрації за комунальні послуги. Саме ці кошти, а ще надходження від оренди майна і формують кошторис комунального підприємства. Однак, керівник не зміг відповісти на питання членів комісії про штатну чисельність очолюваної ним установи. Як з’ясувалося, з 20 працівників майже половина – це адмінперсонал. За що керівник був підданий критиці. Депутатам невтямки, яку роботу виконують аж 3 бухгалтери і економіст, тоді як у основних співробітників – техпрацівників зарплатня ледь перевищує мінімальну.

Інший кандидат Руслан Юлдашев розповів, що у його трудовій біографії – 10 років керівництва житлово-комунальним підприємством, то ж сфера, у якій претендує працювати, для нього не нова. Очоливши управління будинком найперше збирається провести аудити кредиторської дебіторської заборгованості та розпочати претензійну роботу з повернення несплаченого, а також енергоаудит будівлі зі встановленням новітніх засобів обліку. У планах також аналіз договорів оренди на предмет перевірки, чи у належному стані орендарі утримують комунальне майно та чи не вдаються до нецільового його використання. Має намір дослідити і ефективність виконання посадових обов’язків кожного з працівників. І лише тоді, стверджує кандидат, можна братися за роботи з попередження виникнення аварійних ситуацій, облаштування безбар’єрності та належного утримання і обслуговування будівлі. Саме Руслана Юлдашева конкурсна комісія і визнала переможцем з рекомендаціями контрактування строком на 5 років. Після схвалення кандидатур профільними депутатськими комісіями остаточне рішення – за сесією облради.

Окрім цього задля максимальної об’єктивності рішень конкурсної комісії депутат Юрій Харченко пропонує додатково готувати пакет нормативно-законодавчої бази, яка регламентує роботу тієї чи іншої галузі, а депутат Ігор Лех наполягає, щоб претенденти, які вже перебували на цій керівній посаді, крім перспективного плану розвитку подавали на розгляд конкурсної комісії і звіт про роботу за попередній період.

Постійна комісія з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією депутати розглянула проєкти звернень Волиньради до центральних органів влади.

Перше клопотання надійшло від Олицької селищної ради про віднесення селища Олика до категорії міст. Очільник територіальної громади Олександр Прендецький зазначив, що історично Олика була містом, важливим культурним та соціальним центром. У першій половині XVII століття цей населений пункт вважався одним із найбільших міст Волині. Проте у радянські часи древнє місто перетворилося у селище. «Ми прагнемо розвивати туристичний потенціал нашого населеного пункту та зберегти нашу культурну спадщину, тому хочемо повернути історичний статус міста», – наголосив голова громади. Депутати підтримали клопотання та погодили його розгляд на найближчому сесійному засіданні.

Ще одне звернення зініціювала депутатка Волиньради Людмила Кирда, воно стосується соціального захисту постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Йдеться про те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» порушуються права на соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, оскільки доплата за проживання на забруднених територіях визначається на основі прожиткового мінімуму і становить 1600 грн. «З метою недопущення обмеження конституційних прав та свобод громадян, нових судових позовів та зростання соціальної напруги серед жителів Маневицької селищної територіальної громади та жителів інших територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення, просимо внести зміни в Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», – йдеться в зверненні. Члени комісії текст звернення підтримали.

Деталі процедури, а також спосіб формування інших органів, які виконуватимуть повноваження медико-соціальних експертних комісій, сьогодні обговорили під час робочої наради голова обласної ради Григорій Недопад, начальник ОВА Іван Рудницький та керівники профільних структурних підрозділів представницького та виконавчого органів влади.

Найперше керівники області цікавилися питанням працевлаштування працівників МСЕК після завершення процедури ліквідації. До складу Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи входить 10 медико-соціальних експертних комісій, в яких працює 70 осіб. Начальник ОВА Іван Рудницький зауважив, що місцеві МСЕКи не здискредитовані корупційними діяннями, але не можуть бути поза системною реформою, відтак важливо, аби доброчесний персонал, який не може, відповідно до рішення уряду, далі працювати у системі медико-експертних комісій, був працевлаштований. Голова Волиньради Григорій Недопад додав, що серед працівників МСЕК багато професійних і досвідчених фахівців, які будуть корисними у медичній галузі краю, яка, до слова, потерпає від кадрової нестачі.

Начальник управління охоронити здоров’я Юрій Легкодух повідомив, що усі місцеві комісії МСЕК пройшли кілька перехресних перевірок Міністерства охорони здоров’я, і порушень, які б свідчили про неправомірні чи непрофесійні дії, виявлено не було. Не цікавилися діяльністю комісій і правоохоронці. Він запевнив, що кожному із працівників МСЕК було запропоновано варіанти працевлаштування, і переважна більшість погодилася, решта ще розмірковують.

Що ж до нового формату органів, які повинні прийти на зміну МСЕК, то вже визначено 9 закладів охорони здоров’я, де створюються 57 експертних команд, в яких працюватимуть майже дві сотні лікарів-практиків, також затверджено 20 адміністраторів таких команд.

За результатами робочої зустрічі узгоджено, що ОВА невідкладно підготує проєкт рішення щодо шляхів реформування МСЕК. Голова ж Волиньради Григорій Недопад запевнив, що питання буде винесено на найближче засідання сесії.

На засіданні постійної комісії обласної ради, що опікується питаннями міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій депутати заслухали інформацію профільного департаменту ОВА щодо участі Волинської області у програмах міжнародної технічної допомоги.

Про основні напрями міжнародного регіонального співробітництва Волині поінформувала директорка департаменту економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів облвійськадміністрації Вероніка Бальбуза. Вона відзначила високу активність територіальних громад області, які залучають фінансування від провідних міжнародних організацій для реалізації проєктів. Так, за її словами, уклали понад 130 міжнародних угод із Польщею, Німеччиною, Литвою, Італією, США, Францією, Великобританією у сферах освіти, культури, туризму, охорони здоров’я, соціального захисту та економічного розвитку. Волинь також активно співпрацює із такими ключовими партнерами, як Interreg NEXT «Польща – Україна», USAID, програмами: NAKOPA (Німеччина), КУСАНОНЕ (Японія), ПРООН, НЕФКО тощо.

Зокрема Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» надає підтримку 10 громадам. «Завдяки програмі ТГ отримали екскаватори, генератори, медичне обладнання, навчальні матеріали та інше обладнання на загальну суму понад 120 млн грн. Крім матеріальної допомоги проєкт допомагає у розробці стратегій розвитку, що забезпечують довгострокове планування територій громад», – зауважила Вероніка Бальбуза.

Програми NAKOPA реалізується на Волині у співпраці з Німеччиною і включає п’ять проєктів, що покликані сприяти покращенню управління відходами та розвивати енергоефективні рішення.

«У 2024 році за програмою КУСАНОНЕ, що фінансується урядом Японії, для Любешівської багатопрофільної лікарні було підписано грантову угоду на закупівлю рентген-діагностичної системи. Цей проєкт ілюструє успішну співпрацю в галузі охорони здоров’я, яка допоможе покращити якість медичних послуг для жителів громади», – зауважила Вероніка Бальбуза.

Щодо проєктів ПРООН, то вони за її словами, зосереджені на підтримці місцевих громад у подоланні наслідків війни та економічному відновленні. Наприклад, було здійснено закупівлю планшетів, систем оповіщення, мобільних кейсів для ЦНАПів, обладнання для кімнати кінезіотерапії тощо.

«В рамках проєкту ГЕФ-ПРООН «Сприяння сталому тваринництву та збереженню екосистем на півночі України» у 2024 році для національних парків «Цуманська пуща», «Прип’ять-Стохід» та Шацького було закуплено оргтехніку, генератори, обладнання для фотопасток, фотоапарати, гумовий човен, стаціонарні метеостанції, радіостанції . Ведуться підготовчі роботи до розробки інтегрованих планів землекористування для громад. Загалом проєкт спрямований на 50 громад Волині», – підкреслила вона.

За програмою НЕФКО (Північна екологічна фінансова корпорація, Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія і Швеція) продовжується підтримка громад, що допомагають ВПО. «У Ківерцях, Ковелі та Луцьку були реалізовані проєкти з реконструкції житлових приміщень для переселенців. У Нововолинську зараз триває будівництво двох багатоквартирних будинків та спортивного майданчика. Загальна кошторисна вартість цього проєкту становить 7,1 млн євро», – підкреслила Вероніка Бальбуза.

Щодо подальших перспектив і планів, то за її словами, наразі розглядаються можливості нових партнерств із регіонами США, Італії, Великої Британії, Німеччини, Франції. Члени профільної комісії рекомендували профільному департаменту ОВА сприяти більшій охопленості територіальних громад щодо участі у міжнародних проєктах і програмах та залученню їх до міжнародних регіональних партнерств.

Окремо депутати заслухали інформацію щодо реалізації проєктів програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT «Польща-Україна 2021-2027», адже це на сьогодні один із найважливіших партнерів з розвитку нашого регіону. Вероніка Бальбуза розповіла, що практична реалізація проєктів за цією програмою розпочалась у 2024 році, зокрема у сферах охорони здоров’я та довкілля на загальну суму близько 866,6 млн грн (з них грантових коштів – 752 млн грн, власне співфінансування партнерів з Волині – 114,6 млн грн). За ключовою тематичною ціллю «Здоровʼя» в області буде реалізовано 9 проєктів, спрямованих на реабілітацію, хірургію, лікування серцево-судинних захворювань, діагностику, створення нейроцентру тощо. У сфері «Довкілля» заявлено 8 проєктів, серед них – 4 інфраструктурні з покращення безпеки, партнером у яких виступає ГУ ДСНС у Волинській області. Ще 2 проєкти передбачають відновлення паркової інфраструктури, зокрема у містах Луцьку та Ковелі. Ще 2 проєкти буде реалізовано в царині управління водними ресурсами.

«Окрім цього, в області буде реалізовано заходи великого інфраструктурного проєкту «Стале управління водними ресурсами: шлях до відродження Західної України та Східної Польщі», що передбачає будівництво мереж водопостачання та водовідведення у Шацькій територіальній громаді», – зауважила Вероніка Бальбуза.

Озвучену інформацію депутати взяли до відома та рекомендували профільному департаменту підготувати детальний звіт за підсумками 2024 року, який буде винесено на розгляд сесії обласної ради.

Такою ж є рекомендація членів профільної комісії і для директора Агенції регіонального розвитку Волинської області Ореста Сорокопуда, який попередньо поінформував депутатів про основні напрями здійсненої роботи та перспективи подальшої діяльності.

Постійна комісія з питань бюджету, фінансів та цінової політики надала остаточні рекомендації та висновки до фінального проєкту обласного бюджету на наступний рік. Участь у роботі комісії також взяли голова Волиньради Григорій Недопад, депутати та керівники профільних управлінь ОВА.

Голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що ретельна підготовча робота з формування головного фінансового документу дала хороший результат: «Якщо 2024-й ми починали з бюджетною нестачею у 300 мільйонів гривень на найнеобхідніше, яку завдяки перевиконанню дохідної частини зараз вдалося перекрити, то у 2025-й заходимо, хоч і незначним, але плюсом власних доходів в обсязі майже 50 млн грн у порівнянні з підсумками теперішнього бюджетного року. Окрім того є сподівання і на державні трансферти, 70% яких ще не розподілено місцевим бюджетам. Та найголовніше, що обласний кошторис вдалося максимально збалансувати». Він також додав, що головним пріоритетом залишається підтримка сил безпеки і оборони, і хоч усіх потреб наступного року профінансувати не вдасться, проте найкритичніші будуть забезпечені бюджетом.

Начальник управління фінансів ОВА Ігор Никитюк підтвердив: головні розпорядники коштів подали додаткових бюджетних запитів на суму майже 2 мільярди гривень, тоді як загальний обсяг обласного бюджету на 2025 рік складає 1,8 млрд грн. 80% цього ресурсу буде спрямовано на оплату праці при збереженні мінімальних соціальних стандартів та енергоносії. Він також повідомив, що сьогодні в область надійшла освітня субвенція – головне джерело забезпечення зарплатні педагогам, яка зараз розподіляється. «Що ж стосується капітальних видатків, то на початковому етапі вони заплановані теж в мінімальних обсягах – це 1 млн грн на облаштування укриття в госпіталі інвалідів та ветеранів, а також 4 млн грн – на співфінансування за міжнародними проєктами. Але є обґрунтовані очікування, що наступного року вдасться збільшити дохідну частину, в тому числі і за рахунок бронювання працівників критичних підприємств, чия заробітна плата зросте до 20 тисяч. Тож, сподіваюся, що співфінансування за проєктами міжнародної технічної допомоги буде забезпечено в повному обсязі», – запевнив головний фінансист області.

Орест Маховський зауважив, що на 2025 рік припадає значна частина фінансових зобов’язань обласного бюджету по співфінансуванню в межах 10-18% від загальної вартості вже розпочатих міжнародних програм і грантів. «На 1 вкладену бюджетну гривню ми залучимо 8-9. Те ж саме стосується і державних цільових субвенцій, де частка співфінансування становить 30%. Окрім суттєвого зміцнення матеріально-технічної бази наших освітніх, медичних і соціальних закладів, це ще й забезпечить створення нових робочих місць, а отже й додаткові надходження у вигляді податків і зборів до бюджету. Тому маємо тримати це питання у полі зору», – наполягає голова бюджетної комісії.

Підсумовуючи обговорення, голова обласної ради Григорій Недопад констатував, що за результатами прискіпливого аналізу потреб і можливостей під час бюджетних слухань, а також детальних узгоджувальних консультацій з керівництвом ОВА в проєкті обласного бюджету-2025 враховано усі пропозиції депутатів на вирішення нагальних потреб загальним обсягом у 21 млн грн. Йдеться про збільшення видатків на підтримку дітей, в тому числі й з рідкісними захворюваннями, підопічних у психоневрологічних і геріатричних інтернатах, а також волинян, які потребують дороговартісного лікування чи потерпіли від пожеж. «З 2023 року у нас не було можливості брати участь у формуванні обласного бюджету. Ми цілком усвідомлюємо особливості законодавства воєнного стану, але Конституція непорушна і під час війни, тому переконані, що обласна рада, навіть передавши повноваження розпоряджатися бюджетом військовій адміністрації, усе ж повинна бути залучено до бюджетного процесу. З призначенням нового очільника ОВА консенсусу нарешті досягнуто, з чим я усіх вітаю. Спільно узгоджений проєкт бюджетну на наступний рік днями буде винесений до сесійної зали», – зазначив Григорій Недопад.

У висновках бюджетної комісії її члени одностайністю голосів рекомендували депутатам обласної ради підтримати проєкт рішення Волиньради «Про обласний бюджет на 2025 рік».