З цієї нагоди заступник голови обласної ради Григорій Пустові відвідав урочистості, які відбулися на базі виробничих потужностей провідної компанії сфери «Український м’ясний хутір», що займається продукуванням та дистрибуцією м’ясо-ковбасних виробів.

«Наша історія почалася з 2007 року, багато уваги ми приділяємо корпоративно-соціальній відповідальності. З початком повномасштабного вторгнення наша компанія забезпечувала продуктами харчування польової кухні службовців ДСНС, які ліквідовували наслідки атак, волонтерів, котрі працювали на деокупованих територіях, внутрішньо переміщених осіб. Зараз ми сфокусовані на підтримці медичних закладів, де проходять лікування військовослужбовці, а також благодійних їдалень», – розповів керівник підприємства Віталій Огірчук, знайомлячи присутніх з роботою компанії.

Григорій Пустовіт високо оцінив залученість бізнесу до реалій українського сьогодення та якість виготовлення продукції компанії. «Харчова галузь – це маркер цивілізованості суспільства. Не зважаючи на складні часи, на всі випробування, ви продовжуєте працювати, допомагати війську, платити податки і, найголовніше, розвиватись», – відзначив Григорій Пустовіт.

Він також відзначив почесними грамотами обласної ради і подяками голови керівників і працівників волинських харчопереробних підприємств, відомих в Україні та за її межами.

Ці та інші актуальні питання увійшли до порядку денного засідання Волинського офісу Конгресу місцевих і регіональних влад. Участь у роботі взяли очільники області, керівники районів, лідери громад, парламентарі, урядовці та представники Офісу Президента України.

Відкриваючи засідання, начальник ОВА Іван Рудницький наголосив на ефективності Конгресу як майданчика для взаємодії центральних, регіональних і місцевих органів влади для вирішення актуальних питань та реагування на виклики. Голова Волиньради Григорій Недопад додав, що в області нині триває багато процесів, пов’язаних із реформуванням, оптимізацією, бюджетуванням, і над вирішенням цих завдань у тісній взаємодії синхронно працюють ОВА, обласна рада, райони та громади.

Перед розглядом питань порядку денного народна депутатка, керівниця Постійної делегації у ПАРЄ Марія Мезенцева-Федоренко поінформувала присутніх про необхідність наповнення Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України, створеного на платформі Ради Європи. За її словами, відтепер кожна постраждала фізична чи юридична особа, державна, комунальна установа або бізнес можуть подавати через Дію або ЦНАПи заяви на відшкодування збитків за рахунок заморожених російських активів. На сьогодні доступні 13 категорій із 43 запланованих. Це, зокрема, ВПО, смерть чи статус безвісті зниклого близького родича, тілесні ушкодження, катування, сексуальне насильство, примусове переміщення дітей і дорослих, матеріальні втрати та ін. Тож закликає провадити на місцях широку інформаційно-роз’яснювальну кампанію, аби постраждалі змогли отримати відшкодування.

Парламентарка Ірина Констанкевич від імені ветеранів та профільних комітетів подякувала волинянам за ефективне втілення ветеранської політики, відзначивши лідерство регіону у запровадженні інституту фахівців із супроводу ветеранів, місцевих програм підтримки родин військових та загиблих, а також те, що досвід Волині був врахований при внесені змін до окремих законопроєктів. Вона також повідомила, що в тренді законодавчої роботи – питання захисту прав дітей.

Народний депутат Вячеслав Рубльов зосередився на питаннях бюджетів, зауваживши, що до завершення війни простих рішень у цьому питанні не буде. Тож наголосив на потребі використання усіх резервів для наповнення місцевих бюджетів, найперше за рахунок виведення економіки з тіні. Його колега Ігор Гузь додав, що для громад одним із варіантів пошуку додаткових ресурсів є партнерство з ЄС на рівні громада-громада. Також він наголосив на готовності до викликів прогнозовано важкої зими.

Про реалізацію на місцях державної Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні йшлося у виступі очільниці Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірини Тулякової. Крім розвитку сімейних форм виховання, а області належить активізувати роботу зі створення патронатних сімей, пріоритетом вона називає і попередження соціального сирітства. Для цього в громадах повинні бути базовий пакет послуг – соціальний супровід родин у кризових ситуаціях, денний догляд за дітьми з інвалідністю, раннє втручання, а також достатня кількість соціальних фахівців (в 16 з 54 громад вони досі відсутні) та повноцінні служби у справах дітей (такі є лише у половині громад).

В контексті аналізу підготовки до сталого проходження територіальними громадами області опалювального сезону та енергетичної незалежності регіону присутні обговорили додаткові безпекові заходи із захисту енергетики та формування резервів для безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури у надзвичайних ситуаціях. Також за пропозицією громад ухвалили рішення про винесення на розгляд уряду питання спрощення дозвільних процедур та дерегуляції у сфері місцевої генерації.

Що ж до пріоритетних напрямків видатків місцевих бюджетів відповідно до проєкту Державного бюджету України на 2026 рік, то головним лишається підтримка сил безпеки і оборони (цьогоріч на цю мету в області спрямовано понад 1 мільярд грн), а також соціальна і ветеранська політика. Начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк зазначив, що проєктом держбюджету на наступний рік також передбачено зростання зарплат педагогічних працівників, безоплатне харчування усіх школярів, цільові субвенції на для НУШ, реконструкції укриттів, майстерень і шкільних їдалень, придбання шкільних автобусів та збільшення видатків на купівлю житла ветеранам. Окрім того, запроваджено нову модель управління публічними інвестиціями, яка передбачає створення єдиного портфелю інвестицій.

«Потрібно збалансувати бюджети різних рівнів, синхронно прийняти ідентичні програми і як партнери спільно вирішувати проблеми», – підсумував, звертаючись до присутніх, начальник ОВА Іван Рудницький.

В селі Скулин Колодяжненської громади та в урочищі Барвінок, що поблизу селища Колки, відбулося освячення пам’ятників на честь борців за незалежність України. У меморіальних заходах взяв участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

У селі Скулин на місцевому кладовищі освятили надмогильний памʼятник борчині за волю та незалежність України, колишній зв’язковій УПА Ганні Зеленій. Після панахиди присутні вирушили до урочиша Пович, де поховані ще двоє воїнів УПА – Сергій та Панас Дятли. Також бажаючі змогли вклонитися памʼятному хресту «Борцям за волю України» в урочищі Липники.

Також поблизу селища Колки, де 83 роки тому загинули повстанці, освятили відновлений пам’ятний хрест воїнам Української Повстанської Армії.

«Волинь була колискою повстанського руху, краєм, де населення активно виборювало незалежність української держави як від фашистів, так і від російських окупаційних військ. Відновлення пам’яті про Героїв, які поклали своє життя заради Батьківщини, пошанування їх подвигу та виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму і любові до своєї країни створить фундамент для сильної нації та держави у майбутньому», – підкреслив Юрій Поліщук.

Сьогодні таке рішення ухвалила Робоча група з підготовки реекспозиції. До її складу увійшли провідні науковці та фахівці музейної справи головного обласного хранилища історичних артефактів, а очолив колегіальний орган перший заступник голови обласної ради, історик за освітою Юрій Поліщук. У якості почесного експерта до процесу залучено і екс-очільника Українського інституту національної пам’яті, доктора історичних наук, публіциста, політичного та громадського діяча Володимира В’ятровича.

Про актуальність переосмислення новітньої історії та її окремих періодів, з огляду на повномасштабне вторгнення, неспровоковану агресію та імперські наративи російської федерації, у своєму виступі наголосив очільник робочої групи перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук. «Наше перше засідання ми проводимо у День заснування УПА. Однак, як нещодавно з’ясувалося, на Волині, де зародилася Українська Повстанська Армія, досі не існує повноцінної експозиції, присвяченої цій героїчній сторінці історії. Є окремі осередки в урочищі Вовчак, Колківському Центрі професійної освіти, школах. Але не в головному музеї краю. Тож мусимо це змінити. І сьогоднішня наша зустріч – для обміну думками і пропозиціями щодо бачення, якою повинна бути центральна експозиція, присвячена визвольній боротьбі за незалежність, починаючи з 20-х років минулого століття, крізь Другу світову і до сьогодення», – зазначив Юрій Плоліщук.

Очільниця Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко поінформувала, що кардинальних змін виставкові площі краєзнавчого музею зазнали у 1990-х роках. Була зліквідована експозиція радянського періоду. Музей почав рухатися у ногу з часом, транслюючи нову інформацію про національно-визвольні змагання, їх ключових діячів, про РУХ. Волинянам були відкриті імена Полікарпа Сікорського, Олени Отт-Скоропадської, В’ячеслава Липинського та інших. Вперше були широко представлені до релігійних та календарних свят етнографічні колекції із фондів Волинського краєзнавчого музею. У цей же період точково були внесені зміни до розділу Волинь у роки Великої вітчизняної війни. «Попри намагання істориків, зокрема у 2000-х, увести та використати нові матеріали, розробити тематичні блоки та розділи про Українську Повстанську Армію, трагедію Луцької тюрми, початок війни у 1939 році, зокрема змінити хронологічні рамки події, це завдання остаточно не виконано. Майбутня експозиція періоду новітньої історії у Волинському краєзнавчому музеї має відповідати результатам останніх наукових досліджень, опиратися на унікальну фондову колекцію музею, враховувати сучасний історичний дискурс, освітні та культурні запити суспільства, опиратись на сучасні технічні засоби експонування – цифровізацію та аудіовізуальні технології», – поділилася планами директорка музею.

З урахуванням результатів дискусії члени робочої групи ухвалили рішення про підготовку концепції реекспозиції розділу періоду новітньої історії України та Волині, яку представлять для схвалення вже на наступному засіданні.

З нагоди дати заснування благодійного фонду на базі Осередку життєстійкості Нововолинської громади відбулося відкриття оновленого Центру для дітей та сімей Карітас-Волинь. В урочистостях взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, представники міської влади, очільниця Карітас-Україна Тетяна Ставнича, духовенство і громадськість.

Благодійний фонд Карітас-Волинь опікується найбільш вразливими верствами населення незалежно від їх національної приналежності чи віросповідання. За 15 років діяльності в області благодійниками спрямовано майже 190 млн грн фінансової допомоги, реалізовано більше сотні проєктів, надано майже 1000 тонн гуманітарної допомоги. «Фонд працює в напрямках соціальних проєктів – допомагаємо людям похилого віку, вимушено переміщеним особам, дітям з інвалідністю. Нині в Нововолинській громаді реалізуються три проєкти – Центр життєстійкості, дитячий проєкт «Процвітання крізь шторм» і соціальна послуга з денного догляду за дітьми з особливими потребами. Тільки до Центру життєстійкості вже звернулися понад 60 нововолинців, крім того тут ще проводять заняття в групах, а це – до 1000 людей в місяць», – розповідає заступниця директора БФ Карітас-Волинь Вікторія Скриннікова. Відкриття Центру для дітей та сімей стало можливим завдяки співпраці фонду, місцевої влади та меценатів. Тут облаштовані яскраві та функціональні простори різного призначення для дітей, кабінети для психологів, реабілітологів, соціальних педагогів.

«Я захоплений діяльністю організації і результатами вашої роботи. В співпраці з донорами, владою ви знаходите можливість для допомоги усім – і дітям, і дорослим. Ваша праця в цей нелегкий для всієї України час неоціненна», – зазначив Григорій Недопад. Голова Волиньради також відзначив директора благодійного фонду «Карітас-Волинь» Володимира Кметя та фінансову менеджерку фонду Оксану Хахуду. Потому приміщення новоствореного Центру освятив екзарх Луцький митрополит Йосафат.

Проєкт «Здорові та спортивні мешканці Грубешівського повіту і Луцького району», що впроваджується в межах Програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027 та фінансується ЄС, партнери презентували під час стартової конференції. Участь у представленні взяли заступник голови Волиньради і член Моніторингового комітету Програми Григорій Пустовіт, парламентар Вячеслав Рубльов, начальник управління охорони здоров’я області Юрій Легкодух, голови Рожищенської, Доросинівської та Копачівської громад, медпрацівники та проєктні менеджери з обох сторін.

Відкриваючи стартову конференцію, керівник Представництва Спільного Секретаріату Програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027 Василь Хім’як подякував партнерам за якісне обґрунтування своїх ідей, що дозволило отримати грантове фінансування. Він також відзначив лідерство Волині серед західних областей у здобутті проєктів за напрямком «Здоров’я» і побажав успішної реалізації.

Проєкт «Здорові та спортивні мешканці Грубешівського повіту та Луцького району» передбачає запровадження сучасних підходів до реабілітації фермерів і пацієнтів із неврологічними порушеннями. Одночасно у партнерстві їх втілюватимуть Незалежний медичний комплекс у Грубешові з польської сторони та Рожищенська багатопрофільна лікарня – з української. Для останньої перебачено гранд обсягом у 670 тис євро на придбання новітнього діагностичного та реабілітаційного обладнання, а також навчання персоналу. Ще 10% суми – співфінансування з бюджету Рожищенської громади. Субвенції на ремонт та облаштування приміщення для комп’ютерного томографа надали і сусідні Доросинівська та Копачівська громади.

Як член Моніторингового комітету Програми Interreg NEXT Польща – Україна Григорій Пустовіт зазначив, що під час відбору цей проєкт набрав найбільшу кількість голосів незалежних експертів і зайняв перше місце. «Це унікальний за змістом, затребуваністю та рівнем підготовки проєкт, бо над ним працювали професійні та зацікавлені команди проєктних менеджерів та клінічних медиків. Для нас – це не лише нагода забезпечити якісну медичну допомогу людям, а й школа, шанс змінитися, можливість зрозуміти за якими правилами і критеріями живе ЄС. Ще одна цінність – це те, що Україна і Польща разом. Спільно ми зможемо більше», – впевнений заступник голови обласної ради.

Парламентар Вячеслав Рубльов додав, що майбутнє розвитку громад – це участь у реалізації міжнародних проєктів і наближенні до європейських стандартів. «До Євросоюзу вступає не урядовий квартал, а кожна громада. А це передбачає розуміння процесів, відповідність умов, результат. І такий важливий досвід здобувається через спільні транскордонні проєкти», – стверджує народний депутат.

Під час презентації партнери представили свої моделі організації реабілітаційної допомоги, відновлювальні практики і методики діагностики. Своїми досвідом та напрацюваннями у цій сфері також поділилися з колегами практики Медичного центру реабілітації учасників бойових дій Луцької міської територіальної громади, Волинського обласного госпіталю ветеранів війни та науковці медичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Голова обласної ради Григорій Недопад та начальник ОВА Іван Рудницький провели робочу зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Латвійської Республіки в Україні Андрейсом Пілдеговічом та секретарем Посольства Латвійської Республіки в Україні Александрсом Міроновсом.

Йшлося про підтримку українського народу до та під час війни, поглиблення співпраці та майбутні плани. Андрейс Пілдеговіч очолює амбасаду Латвії в Україні лише 6 тижнів. Увесь цей час він активно вивчає українську і відвідує українські міста, де вже реалізовуються а бо у перспективі спільні проєкти. «Латвія надавала допомогу Україні ще до початку повномасштабного вторгнення. «Стінгери» та «джавеліни», якими українці захищали Київ, передала саме Латвія. І ми будемо підтримувати Україну й надалі», – зазначив дипломат. Він також висловив повну підтримку України щодо її послідовного руху до вступу у Європейський Союз та висловив сподівання, що невдовзі наша країна стане рівноправним та повноцінним партнером країн ЄС.

Керівники області запевнили, що литовському бізнесу, який виявить бажання інвестувати у Волинь, будуть створені прозорі та максимально комфортні умови для цього. Зауважувалося, що в регіоні активно розвивається альтернативна енергетика, а саме система вітрових електростанцій, що дозволяє частково вирішити проблему відсутності електропостачання під час блекаутів.

«Зараз наших європейських партнерів цікавить досвід життя під час воєнного стану, адже ми змогли організувати медичне забезпечення, навчання, роботу під час тривог та обстрілів. І ми охоче ділимося ним», – зазначив Григорій Недопад.

Разом з Іваном Рудницьким він також запросив пана Посла та гостей з Латвійської Республіки доєднатися до святкування 600-річчя з’їзду монархів, який у Луцьку відзначатимуть у 2029 році.

Під час засідання члени постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією також оголосили конкурс для визначення представників до складу поліцейської комісії Головного управління Національної поліції у Волинській області.

Голова депутатської комісії Анатолій Вітів зазначив, що з метою прозорого добору та просування по службі поліцейських на підставі об’єктивного оцінювання їх професійного рівня та особистісних якостей, враховуючи клопотання Управління поліції охорони у Волинській області та результати конкурсного відбору до складу поліцейської комісії Управління поліції охорони схвалено кандидатури двох представників громадськості: Андрія Білана – фахівця з логістики та технічної кібернетики, члена ГО «Волинський край», а також Юрія Бубенщикова – ветерана АТО і українсько-російської війни, члена ГО «Оборона України». Профільна комісія рекомендувала сесії обласної ради делегувати їх до складу поліцейської комісії управління поліції охорони у Волинській області.

Окрім того, враховуючи лист Головного управління Національної поліції у Волинській області, комісія з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією також оголосила конкурсу для визначення представників до складу поліцейської комісії ГУНП у Волинській області. У рішенні йдеться, що упродовж 15 календарних днів з дня опублікування оголошення на вебсайті Волинської обласної ради, тобто до 29 жовтня, громадські організації повинні подати належні документи пропонованих представників для включення їх до складу поліцейської комісії Головного управління Національної поліції у Волинській області.

Упродовж кількох днів в області триватиме Конгрес з поглиблення регіональної співпраці в межах конгломерату Тримор’я (3SI) – скликаний за приватної ініціативи громадського об’єднання Національна платформа «Ініціатива Трьох Морів – Україна». Від імені приймаючої сторони учасників форуму привітали заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, заступник начальника ОВА Денис Денищенко, парламентарка Ірина Констанкевич та ректорка ЛНТУ Ірина Вахович.

Участь в об’єднавчій дискусії беруть парламентарі, дипломати Литви, Латвії, Польщі, Хорватії – країн-учасниць Тримор’я – міжнародної економічної та інфраструктурної формації, що об’єднує 13 держав Європейського Союзу й Україну, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів, керівники самоврядної і виконавчої влади регіонального та місцевого рівнів, представники бізнесу та агенцій регіонального розвитку, громадських інституцій, науковці й експерти.

Відкриваючи конгрес, президент Національної платформи «Ініціатива Трьох Морів – Україна» Андрій Смородін зазначив, що така представницька зустріч має на меті посилення і масштабування регіональної співпраці в межах Ініціативи Трьох Морів через активізацію транскордонної взаємодії, інтеграцію до європейських інституцій і транспортних мереж, просування на регіональному рівні стратегічних індустріальних, інфраструктурних та інвестиційних проєктів.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт найперше від імені голови, депутатського корпусу та волинян подякував європейським партнерам за всебічну підтримку України у часи важких випробувань. «Важливо, що навіть у агресивну фазу одинадцятирічної війни ми говоримо про майбутнє. Ми усвідомлюємо, що воно буде не простим, але ми не сумніваємося, що Україна успішно пройде цей шлях. Іншого майбутнього як в ЄС ми не бачимо. Заради цього сьогодні віддають життя наші найкращі люди. Заради цього ми сьогодні говоримо про ще тісніше партнерство, про нашу готовність навчатися, змінюватися, працювати заради нашого спільного європейського майбутнього», – запевнив Григорій Пустовіт.

Народна депутатка, заступниця керівника Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи Ірина Констанкевич наголосила на особливій важливості партнерської співпраці Волині у межах Ініціативи Трьох морів. «Це визначає не лише прикордонний статус регіону, а й логістика, економіка, енергетичний сектор, взаємодія і залученість до процесу влади, громадського сектору, бізнесу і освіти – чотирьох китів, на яких тримається політична і соціальна стабільність краю. Сьогоднішній конгрес для Волині – це нагода продемонструвати свої управлінські можливості, інвестиційний потенціал та конкретні перспективні кейси для євроінтеграції та післявоєнної відбудови країни», – аргументувала парламентарка.

Під час пленарних та панельних засідань учасники обговорять теми регіональної дипломатії та інтеграції України у платформу 3SI; транскордонну співпрацю між громадами, містами, регіонами Східної Європи; інституційну взаємодію парламенту, місцевого самоврядування і бізнесу; розвитку транспортної інфраструктури та логістичних коридорів, зокрема «Ковель – Люблін – Каунас – Рига» та «Ковель –– Львів – Чернівці – Сучава – Бургас». Йтиметься також про інвестиційну політика і підтримку конкретних індустріальних ініціатив, а саме – індустріального парку «Ковель — Порто» як логістичного хабу регіону; потребу у технологічному та науковому співробітництві, росуванні українських наукових шкіл на європейському просторі. Приділять також увагу підготовці до Саміту та бізнес-форуму 3SI 2026 у Хорватії.

Звернення Волиньради про внесення законодавчих змін щодо цього розглянула і схвалила сьогодні постійна комісія з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства. Участь у засіданні також взяли заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт і заступник керуючого справами виконавчого апарату ради Юрій Ройко.

Ініціатор клопотання депутат Андрій Козюра зазначив, що відповідний законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців, ветеранів та військовополонених, яких звільнено з полону, на належну медичну допомогу, реабілітацію, протезування» вже зареєстрований і внесений до порядку денного сесії Верховної Ради України. Він також зауважив, що зміни в законодавстві спрямовані на вирішення системних проблем і посилення захисту учасників бойових дій та ветеранів.

Зокрема, пропонується законодавчо закріпити 100% покриття державою всіх фінансових витрат на лікування/реабілітацію поранених учасників бойових дій, ветеранів та воїнів, звільнених з полону; встановити, що їх лікування та реабілітація у закладах охорони здоров’я всіх форм власності здійснюється до повного відновлення без обмеження строків такого лікування та реабілітації; визначити обов’язковість направлення медичним закладом пораненого військовослужбовця на ВЛК після завершення його лікування/реабілітації; гарантувати повне безоплатне забезпечення поранених чи травмованих захисників високоефективними, найвищого рівня якості протезно-ортопедичними виробами без встановлення верхньої межі витрат на особу, а також забезпечити покращене харчування у медичних закладах всіх форм власності для ветеранів на рівні, передбаченому законодавством для поранених військовослужбовців.

Члени профільної комісії також підтримали пропозицію відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності виконавчого апарату про увільнення від виконання обов’язків керівника КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» Оксани Шкаровецької та до призначення керівника комунального підприємства на конкурсних засадах або видання іншого розпорядчого документа призначення т.в.о. директора Олени Кузьменко. Під час обговорення претендентка зазначила, що головним завданням вбачає залучення додаткового позабюджетного фінансування для поліпшення умов перебування пацієнтів, а також підвищення конкретності госпіталю у наданні медичних послуг. Заступник голови Григорій Пустовіт зауважив, що в медзакладі працює надзвичайно професійний та злагоджений колектив, а також відзначив високі фахові якості медичного директора Оксани Шкаровецької, яка й надалі відповідатиме за лікувальний процес. Натомість від Олени Кузьменко він очікує посилення управлінського потенціалу та розширення можливостей госпіталю.

Окрім того, на виконання рішення профільної комісії, депутати заслухали звіт про формування анкет загиблих волинян – бойових медиків для національної книги пам’яті, створення якої ініційовано Поважною радою Ордена Святого Пантелеймона. Відповідальна за цей напрямок, головна фахівчиня з кадрових питань управління охорони здоров’я ОВА Людмила Згоран повідомила, що вже повністю сформовано понад 10 анкет полеглих медпрацівників, і робота у взаємодії з громадами, медустановами області та родинами загиблих по збору інформації триває.