У святковому богослужінні з нагоди заснування чоловічого монастиря Святителя Миколая та престольного свята – перенесення мощів Чудотворця з Мир Лікійських у місто Барі вперше взяв участь митрополит Київський і всієї України Епіфаній. До святкування ювілею обителі долучилися голова обласної ради Григорій Недопад та заступник голови Григорій Пустовіт, ченці і черниці, а також миряни.

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звернувся з вітальним словом, відзначивши важливість монастирів загалом і Жидичинської обителі зокрема. «Величний ювілей цієї святині, що відроджується, є приводом збагатитися духовною радістю в цей пасхальний період. Така підтримка дуже важлива для всіх нас у важкий час воєнного лихоліття, коли Україна виборює свою незалежність», – зазначив предстоятель церкви. Він очолив святкове богослужіння з нагоди престольного свята. До служби також долучилися митрополит Луцький і Волинський Михаїл, намісник монастиря, архімандрит Константин.

Свято-Миколаївський Жидичинський монастир – один з найдревніших монастирів Київської Русі й, за деякими даними, був заснований ще до хрещення Русі – в ІХ-Х ст. У ХVII ст. за своїм значенням чернеча обитель вважалася другою після Києво-Печерської лаври. Від древніх часів тут збереглися пам’ятки національного значення: Палац митрополита, Миколаївська церква й дзвіниця. До монастиря приїжджав король Данило Галицький та інші європейські монархи. Опікувався обителлю князь Микола Святоша, який першим з руських князів прийняв чернецтво і став відомим святим.

Шляхи реформування будинків дитини під час онлайн-зустрічі представив Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей у співпраці з міжнародною благодійною організацією «БФ “СОС Дитячі Містечка”», за участі представників МОЗ, Мінсоцполітики, парламентарів та міжнародних партнерів. Від Волині до експертної дискусії долучились голова обласної ради Григорій Недопад, керівниця відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери апарату ради Галина Карнаухова, депутати обласної ради, керівники профільних комунальних закладів.

Мета заходу – обговорення підходів до трансформації будинків дитини, що є одним із пріоритетів Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні, а також прийняття відповідних управлінських рішень з урахуванням потреб та інтересів дітей. Йшлося, зокрема, про важливість деінституціалізації дітей від 0 до 3 років та трансформацію будинків дитини як перший крок до цього. «Ми маємо бути об’єднані в намаганні, щоб жодна дитина раннього віку не набувала травми, перебуваючи в сиротинцях. Ми повинні мати міжвідомчу взаємодію та політичну волю діяти в межах чинного законодавства, щоб вибудувати дорожню карту, яку кожна область і кожна громада повинна пройти», – наголосила у своєму виступі очільниця підкомітету у справах сім’ї та дітей парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Тетяна Скрипка. Практичним досвідом трансформації будинків дитини з учасникам наради поділилися керівники Харківського медичного центру реабілітації та паліативної допомоги та дніпропетровської БО «Надія і житло для дітей».

Зауважимо, що на Волині обласний будинок дитини теж перебуває у стадії реформування – комунальний заклад перейменовано у центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям, який одночасно слугуватиме і методичним центром задля поширення практики ранньої реабілітації та домашнього догляду за дітьми з інвалідністю на усі громади краю. Тут за сприяння ЮНІСЕФ уже завершується реконструкція з урахуванням усіх вимог інклюзії. «Як представники засновника, ми маємо до 1 вересня здійснити комплекс заходів, пов’язаних із реорганізацією будинків дитини. Працюємо над цим разом із управлінням охорони здоров’я та службою у справах дітей. Рішення мають якнайширше відповідати інтересам дітей, як тих, що позбулися батьківського піклування, так і тих, які потребують особливого догляду», – резюмував голова Волиньради Григорій Недопад.

Ці основні питання стали предметом розгляду на засіданні постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства. Участь у її роботі взяв голова Волиньради Григорій Недопад та його перший заступник Юрій Поліщук.

Зокрема, профільна комісія підтримала клопотання громадської організації «Об’єднання матерів і дружин захисників України», громадської спілки «Об’єднані родини України» щодо схвалення на черговій сесії обласної Волиньради звернення до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України про усунення дискримінації родин загиблих захисників та захисниць України в частині виплати одноразової грошової допомоги, пенсійного забезпечення та відшкодування збитків, завданих агресором. Проєкт документу внесено до апарату ради фракцією ВО «Батьківщина». Про важливість та необхідність прийняття цієї відозви колег поінформував голова цієї фракції, депутат облради Андрій Козюра. Комісія одноголосно рекомендувала підтримати його на сесії.

Також депутати розглянули проєкт рішення обласної ради «Про покладання частини функцій замовника будівництва». Йдеться про реалізацію інфраструктурного проєкту «Нове будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу з центром дитячого психічного здоров’я територіальним медоб’єднанням захисту материнства і дитинства», що в селі Жабка. Як пояснила гендиректорка закладу і голова комісії Ірина Горавська, виникла необхідність передати виконання частини функцій замовника будівництва на Міністерство охорони здоров’я, зокрема – відбір підрядної організації, укладення з нею договору та оплати; загальну координацію будівництва та нагляду за його виконанням.

Окрім того, депутати заслухали звіти керівників семи медичних та соціальних закладів за 2024 рік. Директорка Горохівського психоневрологічного інтернату Юлія Ковальчук розповіла про перспективи реалізації закладом українського -польсько проєкту з соціалізації дорослих людей з інвалідністю. «Участь в проєкті відкрила нові можливості для наших мешканців, введено дві додаткові штатні посади інструкторів з трудової адаптації, облаштовано функціональні робочих місця для мешканців. Зараз обладнуємо керамічну майстерню, муфельну піч для якої нададуть наші партнери», – повідомила депутатам керівниця. Члени комісії взяли звіт до відома.

Без дискусій депутати схвалили звіт директора обласного центру служби крові Юрія Кременця, керівниці обласної інфекційної лікарні, депутатки обласної ради Любові Серби, а також обласної клінічної лікарні, який презентував медичний директор клініки Юрій Малімон.

Під час звіту завідувача обласного притулку для дітей Леоніда Хведчака постало проблемне питання, яке стосується також і іншого комунального закладу – обласного центру соціально психологічної реабілітації дітей, що у Ковелі. Йдеться про відсутність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, що є законодавчою вимогою. В результаті обговорення члени комісії рекомендували Службі у справах дітей ОДА спільно із керівниками обох комунальних закладів детально вивчити доцільність отримання таких ліцензій обласними соціальними закладами для дітей.

Звіт директора обласної стоматологічної поліклініки Ігоря Дворка також був дискусійним. Під час обговорення з’ясувалось, що цей обласний комунальний заклад є чи не єдиним регіоні, який не має жодного підписаного пакета з НСЗУ. Ігор Дворко пояснює це відсутністю достатньої кількості лікарів-ортопедів та інших необхідних для контрактування фахівців. Члени профільної комісії рекомендували керівнику вирішити це питання якнайшвидше.

Тривалим обговоренням супроводжувався й звіт директора КП «Центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Віктора Максимюка. Голова обласної ради Григорій Недопад озвучив пропозицію, яку підтримала більшість членів комісії, провести на базі цього закладу виїзний день депутата. «У нас є відповідні терміни завершити реорганізацію центру до 1 вересня 2025 року. Тому маємо залучити до роботи і фахівців управління охорони здоров’я, і служби у справах дітей ОВА, аби спільно напрацювати та узгодити позиції щодо подальшої роботи нашого обласного закладу. Маємо визначитися, у якому правовому полі він буде функціонувати. Станом на сьогодні там уже зроблено багато ремонтних робіт за сприяння ЮНІСЕФ, тому необхідно зважено підходити до цього питання», – підкреслив Григорій Недопад.

До слова, завтра відбудеться онлайн-захід «Презентація практичних підходів до трансформації будинків дитини», організований урядовим Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, за участі МОЗ та Мінсоцполітики. Голова обласної ради Григорій Недопад пропонує членам постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я людини, материнства та дитинства, а також іншим депутатам та керівникам комунальних закладів долучитися до дискусії.

Порядок денний теперішнього засідання постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів був сформований на підставі клопотань суб’єктів господарювання різних форм власності стосовно користування земельними ділянками природно-заповідного фонду та для ведення мисливського господарства.

Зокрема, прохання про зміну меж об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення надійшло від Держприкордонслужби. Йдеться про 7 ділянок, які повністю або частково входять до місцевих заказників, розташованих в межах українсько-білоруського кордону. Очільник комісії Юрій Ройко зауважив, що згадані земельні ділянки уже перебувають у постійному користуванні 6-го Волинського прикордонного загону відповідно до розпорядження начальника ОВА. «Земельний кодекс передбачає, що об’єкти ПЗФ вздовж лінії державного кордону виводяться із заповідного фонду та передаються військовим частинам ДПС для будівництва та утримання інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, загороджень, комунікацій тощо. На час дії воєнного стану процедуру спрощено, вона не вимагає експертного висновку та погодження профільного міністерства. Повноваженнями приймати рішення про зміни меж територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення наділена Волинська обласна рада», – детально розтлумачив суть питання Юрій Ройко. Тож члени комісії одноголосно рекомендували змінити сесійним рішенням межі п’ятьох місцевих заказників і вилучити ділянки загальною площею 33,5 га для посилення охорони українсько-білоруського кордону.

Про добровільну відмову від права користування майже 20-ма тисячами гектарів мисливських угідь Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» заявила його філія «Ковельське лісове господарство». Обґрунтовуючи свій намір, заявники посилаються на те, що через заборону полювання, три роки поспіль мисливське господарство не приносить прибутків, натомість зростають витрати на його охорону та утримання. Минулоріч Ковельському лісовому господарству це коштувало понад 1,2 млн грн. Оскільки іншого закон не передбачає, профільна комісія рекомендує депутатському корпусу задовольнити клопотання.

Натомість Ковельське спеціалізоване лісогосподарське акціонерне товариство «Тур» просить надати у постійне користування понад 27 тисяч га лісових, польових та водно-болотних угідь для ведення мисливського господарства. Представник заявника пояснив, що йдеться про поновлення договору на користування цими площами, термін дії якого закінчився два роки тому, майже стільки ж часу пішло на підготовку пакету документів, в тому числі й з урахуванням законодавчих змін. «Ми господарюємо на цих територіях з 1975 року, і незважаючи на обмеження воєнного стану, ми не збиткові і не маємо проблем з утриманням та охороною, також ми не звільнили жодної людини», – запевнив керівник господарства. Депутат Сергій Кошарук закликав колег підтримати клопотання: «Упродовж багатьох років «Тур» і справді господарює добросовісно і продуктивно». Голова екологічної комісії Юрій Ройко додав, що це – колишній міжгосподарський лісгосп, який і у статусі акціонерного товариства можна вважати взірцевим. Члени комісії одноголосно підтримали клопотання СЛАТ «Тур», як і прохання громадської організації «Мисливсько-рибальський колектив «Наболоцький»» про надання у користування додаткових 2,3 тис га мисливських угідь.

Депутати Людмила Кирда і Сергій Кошарук закликали членів профільної комісії глибше розібратися у питаннях державної політики в процесі реформи лісової галузі, аби попередити ймовірні зловживання. Тож, члени комісії ухвалили рішення організувати з цієї проблематики круглий стіл, а також підтримали пропозицію провести виїзне засідання екологічної комісії на території кількох мисливських угідь, вже наданих у користування

Учасників наймасштабнішого учнівського турніру привітали голова обласної ради, очільник регіонального відділення НОК України, Президент федерації волейболу Волині Григорій Недопад, заступник Міністра молоді і спорту Сергій Тимофєєв, заступник голови ОВА Тарас Шкітер, а також титуловані волинські спортсмени – амбасадори проєкту «Пліч-о-пліч».

У IV етапі всеукраїнських змагань взяли участь 10 дівчачих волейбольних команд 5-9-х та 9-11-х класів Володимирського ліцею №3, Видертського ліцею із Камінь-Каширщини, Ратнівського ліцею №2, Берестянського  ліцею з Цуманської громади, Луцького ліцею №26, Нововолинського ліцею №3 та Згоранського ліцею із Головненської громади.

«Волейбол зближує та об’єднує команди з різних громад нашої області. Я переконаний – в здоровому тілі здоровий дух, тому вкотре хочу нагадати усім вам гасло, яке об’єднує вихованців спортивних шкіл: спорт – здоров’я – рух – життя. Тож продовжуйте свій спортивний шлях, і все буде Україна», – звернувся до спортсменок Григорій Недопад.

Команди змагатимуться за право представляти Волинь на Всеукраїнському етапі змагань, що відбудеться в червні.

У жалобних заходах взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад та очільник ОВА Іван Рудницький, військовослужбовці, представники силових органів та громадськості. Присутні вшанували хвилиною мовчання жертв Другої світової війни та загиблих у сучасній російсько-українській війні, а також поклали квіти до фотостенду полеглих Героїв на Театральному майдані та до пам’ятного знаку “Поранений солдат”.

Осередок сучасних аграрних технологій відкрили на базі відокремленого спеціалізованого відділення Регіонального професійного коледжу м. Володимир. Новостворений центр відвідав перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

На створення навчально-практичного центру сучасних аграрних технологій спрямували 20 млн грн, з яких 13 млн грн – з державного бюджету та 4,3 млн грн – з обласного, на умовах співфінансування долучилася і Володимирська міська рада. Крім того, за кошти спецфонду закладу освіти провели внутрішні та зовнішні ремонтні роботи, перекрили покрівлю в прилеглих до навчально-практичного центру приміщеннях.

«Ми щодня працюємо тим, щоб стати кращими. Сьогодні це вже другий навчально-практичний центр і, я впевнений, їх буде більше, бо плануємо розвивати тваринництво та промислове господарство. Нинішній центр обладнаний сучасними навчальними лабораторіями, демонстраційними ділянками, технічним парком із новітньою аграрною технікою та цифровими системами моніторингу врожайності. У навчальний процес інтегровані новітні агротехнології, включаючи GPS-навігацію, дрони для агромоніторингу та точне землеробство», – розповів директор коледжу Юрій Мозоль.

На базі новоствореного НПЦ зможе навчатися майже пів тисячі осіб за професіями плодоовочівник, робітник фермерського господарства, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва різних категорій, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, водій автотранспортних засобів. До складу навчальтно-практичного центру входить і кабінет та майстерня сучасних інноваційних технологій сільськогосподарського виробництва, які укомплектовані сучасними засобами навчання, устаткуванням, інструментом, мультимедійною технікою, дидактичними матеріалами та комплексно-методичним забезпеченням.

«Захоплююся тим, як розвиваються наші заклади професійно-технічної освіти. І за це особлива вдячність їх керівникам, адже вони докладають для цього максимум зусиль. Оваднівське відділення за ці три роки змінилося до непізнаваності і є прикладом розвитку та вдосконалення. Виховати і вивчити спеціаліста без необхідної техніки неможливо. Й приємно, що інколи в навчально-практичних центрах вона краща й сучасніша, ніж в наших роботодавців. Хотілося б, аби після завершення навчання учні лишалися і працювали тут, під мирним українським небом, на українській землі, в українських підприємствах», – зазначив Юрій Поліщук. Він також відзначив почесними грамотами обласної ради двох майстрів виробничого навчання – Олександра Цаля та Миколу Кривкіна.

В центрі також планують проводити перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників сільськогосподарських підприємств області, залучати до цього ветеранів бойових дій та членів їхніх родин, проводити професійну підготовку незайнятого населення, в тому числі з внутрішньо переміщених осіб, організовувати короткострокові курси для отримання часткових кваліфікацій з ліцензованих професій, стажування педагогічних працівників, проводити тренінги, майстер-класи, семінари-практикуми, консультації.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт взяв участь у стартовій конференції з нагоди початку українсько-польського проєкту «Спільний розвиток доступної та стійкої медичної допомоги для людей похилого віку та людей з інвалідністю у лікарнях Білостока і Волині», який реалізується у рамках Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027.

До складу волинської делегації також увійшли медпрацівники, в.о. директора обласного госпіталю ветеранів війни Оксана Шкаровецька, керівниця Луцького геріатричного пансіонату Алла Гнатюк. Під час конференції сторони обговорили особливості надання медичної допомоги людям похилого віку та особам з інвалідністю та системні рішення щодо цього в Польщі та в Україні.

Волиняни також мали нагоду ознайомитися зі структурою та роботою польських партнерів – Воєводської об’єднаної лікарні ім. Єнджея Снядецького в Білостоці, зокрема паліативного відділення, амбулаторії паліативної допомоги, а також із облаштуванням хоспісу на дому. 

Загальний бюджет проєкту «Спільний розвиток доступної та стійкої медичної допомоги для людей похилого віку та людей з інвалідністю у лікарнях Білостока та Волині» становить майже 3,5 млн євро, з яких 888 тис єворо – бюджет заходів Волинського обласного госпіталю ветеранів війни. В рамках реалізації проєкту тут буде здійснено капітальний ремонт та вмеблювання та оснащення відділень хірургії, ортопедії і травматології, оновлено автоматичну пожежну сигналізацію. Окрім того, планується створення серії навчальних відеоматеріалів для членів сімей пацієнтів з інструкціями по догляду за людьми похилого віку та інвалідами вдома, фізичними вправами для реабілітації хворих; консультуванням членів сімей пацієнтів відділення ортопедії і травматології та хірургії; спільна з партнерами розробка методик лікування літніх пацієнтів або пацієнтів з обмеженими можливостями. Методики будуть поширені серед інших медичних установ на прикордонній території у вигляді електронної книги.