Так, більшістю голосів сесія підтримала усі ініційовані звернення.

Зокрема, до Кабінету Міністрів України і Міністерства культури та стратегічних комунікацій про забезпечення гідної оплати праці і достатнього життєвого рівня для працівників у сфері культури. Його прийняття ініціювала профільна комісія обласної ради, підтримавши клопотання обласної профспілки працівників культури. Пропонується переглянути окремі норми Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, скасувавши мораторій на підвищення основних державних соціальних стандартів і гарантій та Єдиної тарифної сітки з урахуванням сучасних економічних умов і рівня мінімальної заробітної плати; підвищити посадові оклади працівникам у сфері культури та інших бюджетних сферах з поступовим наближенням до середньої заробітної плати по країні; затвердити порядок виплати доплат за вислугу років працівникам філармоній та концертних організацій.

Схвалене депутатським корпусом й звернення Волиньради до Сейму Литовської Республіки щодо налагодження партнерства у підготовці та відзначенні 600-річчя з’їзду монархів держав Європи у Луцьку. «Звертаємося з проханням долучитися до підготовки і відзначення згаданої ювілейної дати, сприяти широкому інформуванню про подію. Сподіваємося, що у тісному партнерстві 2029 рік стане вагомим історичним шансом для великої події, яка об’єднає Україну та Європу навколо спільних цінностей, партнерства і гідності», – йдеться у відозві.

Підтримане Волиньрадою й звернення до Верховної Ради України щодо законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей загиблих (безвісно відсутніх, померлих) Захисників і Захисниць України при веденні особистого селянського чи фермерського господарства та здійсненні підприємницької діяльності». Автор – депутат облради, ветеран війни Андрій Козюра наголосив, що цим проєктом закону передбачається надання права учасникам бойових дій, членам сімей загиблих, особам з інвалідністю внаслідок війни, які виявили намір провадити сільськогосподарську діяльність на першочергове отримання в постійне користування 2 га земель для ведення фермерського чи особистого селянського господарства. «Це шанс для десятків тисяч ветеранів та членів їхніх родин повернутися до активного життя, відчути підтримку суспільства, реалізувати себе в мирній справі, а також зміцнити місцеві громади через створення нових робочих місць, розвиток сільських територій та малого бізнесу. Закон також відповідає європейським стандартам соціального захисту ветеранів та кращим практикам держав, які пережили масштабні військові конфлікти. Його положення відображають реальні потреби людей», – така аргументація викладена у зверненні.

Схвалене більшістю голосів також звернення обласної ради до парламенту про невідкладне ухвалення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців, ветеранів та військовополонених, яких звільнено з полону, на належну медичну допомогу, реабілітацію, протезування». Прийняття документу ініціювала фракція «ВО Батьківщина».

Депутати також підтримали звернення, адресоване Верховній Раді України, щодо недопущення прийняття законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію». Ініціатором також виступив депутат Андрій Козюра. Він наголосив, що цей документ, який уже прийнято парламентом у першому читанні, передбачає посилення механізмів автоматичного блокування боржнику можливості розпоряджатися своїми коштами та майном, навіть за умови відсутності накладеного арешту, впродовж усього часу знаходження відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників. «Також дозволяється стягнення єдиного житла та земельної ділянки, на якій воно розташоване, при наявності боргу понад 20 розмірів мінімальних заробітних плат (у 2025 році 160 000 грн). Крім того, цей законопроєкт не враховує соціальних обставин, в яких сьогодні живуть українці, в тому числі 8 мільйонів боржників», – зазначається у відозві. Відтак депутати обласної ради звертаються до парламенту не ухвалювати цей законопроєкт з метою недопущення соціальної напруги.

Такою ж є мотивація прийняття обласною радою ще одного звернення до Верховної Ради України із вимогою недопущення прийняття будь-яких законопроєктів, які будуть спрямовані на обмеження чи фактичне знищення малого підприємництва в Україні. Також закликають парламентарів невідкладно розглянути та прийняти законопроєкт №14295 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мораторію на зміну правил оподаткування для фізичних осіб – підприємців», що юридично захистить від знищення систему спрощеного оподаткування, яка є опорою для розвитку малого та середнього бізнесу.

Мета – створення нової ефективної моделі старшої школи, яка забезпечить доступ до якісної і сучасної загальної середньої освіти, створить умови для здобуття учнівською молоддю профільної освіти, а також сприятиме підвищенню економічної ефективності функціонування освітніх закладів.

Робота над дорожньою картою майбутньої мережі тривала упродовж 2025 у відповідності до вимог чинного законодавства. За участю Міністерства освіти і науки України, експертів швейцарсько-українського проекту DECIDE, керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, місцевих органів управління освітою та керівників закладів освіти проводилися громадські обговорення реформи профільної середньої освіти в регіоні. Як результат, із 93-х академічних ліцеїв, які були заплановані засновниками у 2024 році, 14 – визначено як недоцільні.

Цьогоріч рішеннями сільських, селищних та міських рад внесено зміни до затверджених планів формування мережі закладів загальної середньої освіти на 2024-2027 роки. Згідно з якими перспективна мережа закладів освіти, що забезпечуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти, складе 75 академічних ліцеїв та 4 спеціалізовані заклади освіти. Загалом 79 закладів: 7 академічних ліцеїв та 2 спеціалізовані заклади освіти – у Володимирському; 14 академічних ліцеїв – у Камінь-Каширському; 17 академічних ліцеїв – у Ковельському; 37 академічних ліцеїв та 2 спеціалізовані заклади – у Луцькому районах.

Із 54 територіальних громад академічні ліцеї не планується створити у 15 громадах: Велицькій, Доросинівській, Дубівській, Колодяжненській, Копачівській, Литовезькій, Луківській, Люблинецькій, Оваднівській, Поворській, Поромівській, Рівненській, Сереховичівській, Смідинській, Устилузькій.

Усі територіальні громади й надалі працюватимуть над вдосконаленням мережі закладів загальної середньої освіти, оскільки не виключається можливість коригування плану відповідно до потреб учнів та потенціалу громад.

Під час позачергового засідання сесії обласної ради депутати оголосили низку запитів за зверненнями своїх виборців.

Валентина Магурчак звернулася із запитом про зміну нормативних актів, які мають спростити вирішення житлових питань учасників бойових дій. Йдеться про оновлення правила ведення квартирного обліку громадян, який був прийнятий ще у 1985 році і яким досі користуються у громадах. «Постановою встановлено мінімальну норму житлової площі на одного члена сім’ї в населених пунктах, крім міст обласного значення, всього лише 6 кв м», – зазначає Валентина Магурчак і просить збільшити норми житлової площі на 1 члена сім’ї до 20 кв м.

Депутат Андрій Козюра звернувся із запитом до Луцького міського голови щодо перейменування вулиці Цегельної, що в обласному центрі, на честь Героя України Романа Самусіка. Лучанин служив на посаді командира групи спеціального призначення і загинув у серпні 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Білогір’я Запорізької області, рятуючи побратима. «Його вчинок – приклад найвищої офіцерської честі, самопожертви та вірності військовій присязі. Тому прошу внести питання перейменування вулиці на його честь на комісію з впорядкування найменувань Луцької міської територіальної громади», – звернувся депутат.

Ще один запит Андрій Козюра адресував голові Волиньради. У ньому – ініціатива створення робочої групи з реконструкції басейну на базі Ковельського центру медичної реабілітації та паліативної допомоги. «Сучасні реабілітаційні програми для ветеранів передбачають активне використання водних процедур, які значно пришвидшують відновлення рухових функцій, зменшують больові синдроми, запобігають розвитку хронічних ускладнень та позитивно впливають на психологічний стан. Наявний басейн у закладі морально і технічно застарів, що обмежує можливості надавати якісні бальнеологічні послуги. Водночас, реконструкція дозволить розширити такий перелік послуг», – звернувся Андрій Козюра.

Віктор Галан-Влащук ініціює питання щодо збереження приміщення синагоги з оборонною вежею в місті Луцьку. За словами депутата, пам’ятка перебуває у вкрай незадовільному стані – стіни потребують укріплення, дах протікає. Наголошує: за таких обставин культурна пам’ятка може зруйнуватися. «У 2021-му році приміщення передали в користування релігійній організації. Пам’ятка знаходиться в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» і потребує збереження. Прошу вжити заходів», – підсумовує депутат.

Ще один запит Віктор Галан-Влащук спрямував до Луцького міського голови про облаштування прибудинкових територій на вулиці Привокзальній, де знаходяться в тому числі і комунальні установи, які працюють з людьми з інвалідністю. «Це відсутність доїзду, виїзду, безліч ям, вода, яка не сходить, відсутність місць для паркування, благоустрою для дітей та жителів навколишніх будинків», – наголошує депутат.

Ярослав Матвійчук звернувся до голови ОВА, начальників Служби відновлення та розвитку інфраструктури області та патрульної поліції краю. Він підняв питання про встановлення камер швидкісного режиму на автошляхах області. «Останнім часом спостерігається значне порушення швидкісного режиму у містах, в т.ч. і у Володимирі. Через місто проходить ряд доріг державного та міжнародного значення, а також відбувається трафік автотранспорту до митного пункту пропуску «Устилуг». Значний транспортний потік і часті випадки перевищення швидкості постійно спричиняють ДТП», – стверджує депутат і просить підрозділи патрульної поліції посилити відпрацювання щодо дотримання встановленого швидкісного режиму в межах населених пунктів Волинської області. Також особливу увагу звертає на факти неналежного паркування транспортних засобів, зокрема на місцях, призначених для осіб з інвалідністю.

Депутат Волиньради Андрій Бокоч звернувся із запитом до начальника ОВА про надання інформації щодо культових утворень – храмів (каплиць), які розташовані і функціонують в установах державної та комунальної форм власності (вуглевидобувні підприємства, медичні установи, заклади освіти, центри реабілітації, соціальні установи, військові частини тощо ). Оскільки, на думку депутата, серед таких культових споруд можуть бути і московського патріархату.

Пам’ятні нагороди вручили голова Волиньради Григорій Недопад та начальник обласної військової адміністрації Іван Рудницький.

Зокрема, Грамотою Верховної Ради України за заслуги перед українським народом був відзначений голову громадської організації «Жест допомоги» Ярослав Котилко та подякою Голови Верховної Ради України Шацького селищного голову, а нині військовослужбовця Сергія Карпука.

Крім того, Почесні грамоти Української асоціації районних та обласних рад за високий професіоналізм та самовідданість, активну участь у житті регіону та з нагоди Дня місцевого самоврядування отримали депутат Волиньради Володимир Дибель та очільниця Луцької районної ради Тетяна Павлова-Багрійчук.

Пам’ятними відзнаками борців за незалежність України у XX столітті також було нагороджено ветеранів Народного руху України- Валентина Малиновського, Геннадія Кожевнікова, Олександра Гудиму, Андрія Криштальського, Віталія Кушніра, Зою Навроцьку та Віктора Федосюка.

Почесною грамотою обласної ради удостоєні також очільниця гуманітарно-соціального відділу виконавчого апарату облради Галина Карнаухова та депутатка Горохівської міської ради, директорка Горохівського психоневрологічного інтернату Юлія Ковальчук.

Відповідне рішення депутати ухвалили під час 34-ої позачергової сесії Волиньради, затвердивши положення та персональний склад спостережних рад обласних клінічної, психіатричної, інфекційної лікарень та територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства.

Потреба у переформатуванні вже існуючих при медзакладах наглядових рад виникла у зв’язку з новими вимогами до алгоритму їх створення, процедури відбору членів, якісного і кількісного персонального складу та повноважень, регламентованими урядовими нормативними актами.

Такий колегіальний орган управління покликаний збалансовати і задовольнити інтереси засновника, колективу закладу та пацієнтів, гарантувати надання якісної і доступної медичної допомоги. Діяльність наглядової ради має базуватися на відкритості у прийнятті рішень, прозорості, незалежності, неупередженості та рівноправності членів, дотриманні прав пацієнтів та інтересів громади. Спостережні ради наділені широкими повноваженнями. До основних належить погодження стратегічного і річного планування, затвердження показників ефективності діяльності медустанови та створення системи контролю за їх досягненнями; внесення пропозицій до: проєктів фінансування, оптимізації організаційної структури, звільнення керівника, умов контракту з ним; погодження положення про преміювання працівників, порядку використання коштів, отриманих як благодійні пожертви, гранти та дарунки, правил приймання, зберігання, відпуску та обліку лікарських засобів та медичних виробів. Члени наглядової ради також можуть ініціювати проведення внутрішнього і зовнішнього аудиту, створювати системи контролю за дотриманням вимог законодавства, прав працівників і пацієнтів, забезпечення належного розгляду їхніх скарг та реагування на такі скарги. Члени наглядової ради інформують власника лікарні

про недоліки, пропонують, як вдосконалити діяльність і розвивати матеріально-технічну базу.

Строк повноважень члена наглядової ради становить 5 років, але може бути меншим у зв’язку із плановою ротацією. Одна й та сама особа не може мати членство більше двох термінів поспіль.

Під час пленарного засідання депутати внесли зміни до Порядку утворення наглядової ради закладу охорони здоров’я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області в частині кількісного складу колегіального органу. Так, кількість членів наглядової ради визначається залежно від статусу медустанови у спроможній мережі закладів охорони здоров’я госпітального округу і становить: 5 осіб – для загального закладу охорони здоров’я та/або іншого закладу охорони здоров’я, з яких двоє – представники власника закладу і троє – незалежні члени наглядової ради; 7 осіб – для кластерного закладу охорони здоров’я, з яких троє – це представники власника і четверо незалежних членів наглядової ради; 11 осіб – для надкластерного закладу охорони здоров’я, з яких п’ятеро – представники засновника та шестеро – незалежні члени.

Окрім того, сесія дала старт формуванню наглядових рад ще трьох обласних комунальних медустанов – госпіталю ветеранів війни, центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Ковельського центру медичної реабілітації та паліативної допомоги.

За головний фінансовий документ проголосували 54 з 56 присутніх депутатів під час 34-ої позачергової сесії. Участь у роботі пленарного засідання також взяли начальник ОВА Іван Рудницький, керівники правоохоронних, судових, інших територіальних представництв центральних органів влади, військових формувань, очільники РВА та громад, начальники профільних структурних підрозділів, представники ветеранської спільноти та громадськості.

Проєкт обласного бюджету на наступний рік був сформований на основі завдань бюджетної політики на середньостроковий період, стратегічних цілей розвитку області у середньостроковій перспективі, державної політики у певних галузях, а також з урахуванням особливостей дії правового режиму воєнного стану та висновків і рекомендацій профільної депутатської комісії за підсумками бюджетних слухань за участі депутатів, керівників установ та структурних підрозділів ОВА.

Тож дохідна частина обласного кошторису на наступний рік (без урахування

трансфертів) становить майже 2,2 млрд грн, це на 11% більше порівняно з очікуваними надходженнями за 2025 рік. Ще 1,1 мільярда млн грн склав обсяг міжбюджетних трансфертів, передбачений місцевим бюджетам області у державному бюджеті на 2026 рік. Оскільки значна частина державних субвенцій, насамперед освітньої, і дотацій залишається не розподіленою, до обласного бюджету очікується ще щонайменше 5 млрд грн надходжень.

Що ж до видатків, то майже 60% з них, як і в попередні роки, призначаються на фінансування освітньої галузі; 233 млн грн – для сфери охорони здоров’я; на утримання закладів, що надають соціальні послуги дітям, які опинилися в складних життєвих обставинах, – 23 млн грн. На фінансування Регіональної програми підтримки осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, та членів їхніх сімей на 2024-2028 роки заплановано понад 42 млн грн. Фінансовий ресурс на реалізацію ветеранської політики у 2026 році передбачено без урахування окремих цільових державних субвенцій та субвенцій з місцевих бюджетів, обсяг яких у 2025 році склав 140 млн та 2,5 млн грн відповідно. На соціальний захист населення заплановано 187 мільйонів, на галузь культури – 206 млн, спорту – 83 млн грн. 60 млн. грн призначаються на поточний ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення. У межах наявного ресурсу в обласному бюджеті на 2026 рік враховано також 305 млн грн на реалізацію регіональних програм.

Вперше цього року на рівні місцевих бюджетів впроваджується система управліннями публічними інвестиціями. Регіональною інвестиційною радою схвалено Єдиний проєктний портфель Волинської області, до якого увійшло 22 публічних інвестиційних проєкти з 46 -ти, поданих до розгляду. Решту проєктів після доопрацювання буде можливість подати на фінансування упродовж І-го кварталу наступного року. Враховуючи зазначене, в обласному кошторисі на 2026 рік обсяг публічних інвестицій становитиме 70 млн гривень. Переважна більшість цих асигнувань спрямуватиметься на завершення вже розпочатих проєктів і лише третина – на нові. Крім цього, на здійснення інших капітальних видатків, не віднесених до публічних інвестиційних проєктів, заплановано ще 56 млн гривень.

У сесійному рішенні про схвалення обласного бюджету на 2026 рік також рекомендовано спрямовувати вільні залишки коштів та залишки коштів спеціального фонду обласного бюджету, які утворилися на кінець 2025 року, на: підтримку Сил безпеки і оборони України; заходи та роботи з територіальної оборони й мобілізаційної підготовки; покращення умов для лікування, відновлення та реабілітації осіб, які постраждали внаслідок військової агресії російської федерації проти України; підтримку та допомогу ветеранам війни, членам їх сімей та членам сімей родин загиблих, зниклих безвісти; допомогу внутрішньо переміщеним особам; проєктування, будівництво, ремонт захисних споруд цивільного захисту та облаштування приміщень, які плануються до використання для укриття населення; співфінансування з обласного бюджету проєктів, що реалізуються за рахунок державних субвенцій, грантових програм, програм міжнародних фінансових організацій.

У засіданні постійної комісії з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму взяв участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Під час засідання комісії депутати розглянули звернення обласної школи вищої спортивної майстерності щодо реорганізації закладу у Центр олімпійської підготовки з олімпійських видів спорту. Очільник ШВСМ Андрій Авраменко зазначив: нинішня система школи високих досягнень застаріла. «В ШВСМ формуються групи і відділення, відповідно до яких ми працюємо. Основною ж перевагою центру є можливість сконцентрувати ресурси, які можуть бути недоступні на рівні окремих клубів чи спортивних шкіл. Плюси центру олімпійської підготовки включають створення умов для досягнення найвищих спортивних результатів, доступ до сучасних методів тренувань та матеріально-технічної бази, а також організаційну підтримку для спортсменів з метою їхньої підготовки до змагань. Такі центри забезпечують комплексну підготовку, що включає не лише фізичні тренування, а й психологічну, теоретичну та методичну підготовку. В ЦОП спортсмени отримують доступ до досвідчених тренерів, спортивних лікарів, психологів та інших спеціалістів, які допомагають розкрити їхній потенціал», – переконаний керівник.

Також профільна комісія погодила зміни до Положення про виплату одноразових грошових винагород спортсменам та тренерам області з олімпійських, неолімпійських та видів спорту для осіб з інвалідністю, пов’язані зі зміною назви структурного підрозділу ОВА, до компетенції якого відносяться питання фізичної культури та спорту.

У роботі постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства також взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад та його заступник Григорій Пустовіт.

Депутати розглянули питання про припинення комунального підприємства «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» обласної ради. За словами очільниці служби у справах дітей ОДА Алли Онищук, заклад повинен розвиватися в іншому напрямку та розширювати сферу діяльності. Установа не має медичної ліцензії для надання паліативної допомоги дітям. Переважно надаються послуги з реабілітації, але за межами програми медичних гарантій, бо через невелику кількість дітей, укласти договори з НСЗУ та отримати державне фінансування неможливо. Тут цілодобово перебувають діти, які з різних причин втратили батьківське піклування, тобто, КП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» фактично надає послуги, що належать до сфер соціального захисту та захисту прав дітей.

«Завдяки співпраці з UNICEF ми маємо можливість вчитися та втілювати кращі практики у закладах такого типу», – зазначив Григорій Недопад. В контексті цього питання депутати розглянули також рішення про реорганізацію Волинського обласного притулку для дітей шляхом перетворення в КП «Центр соціальної підтримки дітей та сімей». Як зазначила Алла Онищук, використовуючи ресурс обох закладів – Центру медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям та обласного притулку для дітей – можна буде надавати більшу кількість послуг для сімей з дітьми. «Потрібно розвивати соціальні послуги для дітей та сімей, які проживають у Волинській області. Це послуги раннього втручання, денного догляду для дітей з інвалідністю, тимчасового перепочинку для сімей з дітьми з інвалідністю. Тому такі заклади повинні ставати комплексними центрами, де дитина, її сім’я зможуть отримати повний спектр послуг, яких вони потребують», – зазначила експертка БО “Надія і житло для дітей” Тетяна Шарагова.

«Ми працюємо над тим, щоб діти якнайшвидше попадали в сім’ї, проте якщо потрібен якийсь період часу до влаштування в сім’ю або до проходження лікування чи медичних досліджень, вони будуть перебувати в новоствореному центрі», – наголосила голова комісії Ірина Горавська.

Члени комісії також розглянули питання про регіональну програму профілактики, ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень на 2026 -2028 роки. За словами очільника управління охорони здоров’я ОВА Юрія Легкодуха, щорічно в області реєструються понад 3 тисячі первинних онкологічних пацієнтів, а за останні 30 років рівень захворюваності на злоякісні новоутворення зріс на 40%. «На сьогодні в області проживає більше 28 тисяч осіб з онкологічними захворюваннями. Рівень первинної інвалідності серед дорослого населення в області для злоякісних новоутворень становить 11 випадків на 10 тисяч населення, при загальноукраїнському рівні – 8,5», – наголосив він. Та додав: впровадження у світовій медичній галузі високоефективних методів доклінічної діагностики онкологічних захворювань дає можливість виявляти рак на ранній стадії, лікувати менш травматичними методами, збільшується тривалість та якість життя пацієнтів.

«В програму варто включити і заходи з виявлення онкології в дітей, а також придбання необхідного обладнання», – підкреслила Ірина Горавська. За результатами голосування депутати підтримали програму та зобов’язали профільне управління внести в неї зміни.