На базі Волинської торгово-промислової палати відбувся Форум міжрегіонального партнерства «Волинь економічна», що об’єднав бізнесові кола, науковців, експертів та представників влади обох регіонів. Участь у заході, зокрема, взяли голова Волиньради Григорій Недопад, очільник Рівненської облради Андрій Карауш, заступник начальника Волинської ОВА Олександр Троханенко та заступник голови Рівненської ОВА Олександр Кохан.

Модератор форуму, депутат Рівненської облради Олександр Процюк наголосив: мета зустрічі – налагодження більш тісного діалогу та об’єднання зусиль двох сусідніх регіонів в економічній царині. «Наші регіони максимально наближені один до одного територіально, історично та ментально, подібні за природними ресурсами та людським потенціалом. Настав час зробити крок назустріч один одному в економічній системі координат задля співпраці та розвитку», – зауважив він.

Голова Волиньради Григорій Недопад виступив в рамках першої панельної дискусії, присвяченій економічній складовій міжрегіональної взаємодії. Він наголосив, що конструктивний діалог обох областей на рівні виконавчої та представницької влади був започаткований ще у попередні роки, а в час великої війни, став ще тіснішим. Щодо ж до об’єднання зусиль в галузі економіки, то, на думку Григорія Недопада, це варто робити й з огляду на близькість кордону з ЄС. «Нам першочергово необхідно подбати про те, щоб підприємства, які працюють на теренах Волині та Рівненщини, були конкурентоспроможними. Бо у порівнянні із країнами Євросоюзу ми сьогодні не можемо конкурувати в оплаті праці, а відтак і забезпечити свої виробництва достатньою кількістю працівників», – зауважив він.

Григорій Недопад також анонсував приїзд на Волинь президента Українського союзу промисловців і підприємців Анатолія Кінаха. В рамках цього візиту йтиметься про релокацію бізнесу із прифронтових територій. «У наших планах є також підписання меморандуму між Волинню та Рівненщиною, аби в перспективі всі підприємства, які мають намір перемістити свої виробничі потужності із Запоріжжя, Сумщини, Харківщини, Дніпропетровщини чи Донеччини, знайшли прихисток в наших регіонах. Це вкрай важливо для нас, оскільки йдеться не лише про нові підприємства, а й про людський потенціал, про фахівців, що в перспективі допоможуть нашим областям перетворитись на інноваційно-виробничі», – підкреслив він.

Особливу увагу учасники форуму приділили й покращенню транспортної логістики обох областей та поглибленню міжнародної співпраці. Голова Волиньради Григорій Недопад наголосив на важливості офіційних візитів за кордон перших осіб та впливових представників бізнесу з метою обміну досвідом та презентації потенціалу своїх регіонів. «В умовах обмеженості місцевих бюджетів я також закликаю голів територіальних громад Волині шукати можливості для розширення співпраці із закордонними партнерами та започатковування нових партнерств із самоврядним органами європейських держав, адже це про майбутні спільні проєкти та інвестиції в розвиток», – підкреслив він.

Також учасники заходу обмінялись думками щодо перспектив розвитку спільних для обох регіонів галузей економіки – сільського господарства, деревообробної, видобувної і легкої промисловості, а також енергетичного сектору.

Наступний двосторонній форум організатори планують провести на початку наступного року на території Рівненщини, де продовжиться обговорення нових ідей, підходів та конкретних проєктів.

Зокрема депутат Ярослав Матвійчук адресував клопотання до начальника ОВА та керівниці управління освіти і науки ОВА щодо проблеми гуртожитку Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського, де мешкають внутрішньо переміщені особи. Оскільки умови проживання бажають кращого, керівництво закладу за рахунок міжнародних донорів запланувало ремонт у кімнатах та капітальне оновлення усього місця тимчасового проживання вимушених переселенців. «Однак для цього спершу потрібен ремонт покрівлі, яка протікає. За власні кошти коледж уже виготовив проєктно-кошторисну документацію. Також це питання неодноразово порушувалось і було й прийнято відповідне рішення ради. Тож прошу на 2025 рік передбачити в обласному бюджеті кошти на проведення ремонту покрівлі гуртожитку», – зазначив Ярослава Матвійчука.

Також він спрямував запит до очільника ОВА і щодо дофінансування Волинського спортивного ліцею, оскільки при формуванні проєкту обласного бюджету на 2025 рік не було враховано у повній мірі кошти на участь ліцеїстів у спортивних змаганнях і навчально-тренувальних зборах.

Депутат Андрій Бокоч просить про передачу маршруту обласного значення сполученням Нововолинськ – Благодатне у відання виконавчого комітету Нововолинської міської ради. Мотивує тим, що орган місцевого самоврядування краще буде здійснювати контроль за вартістю проїзду, дотриманням графіків руху, санітарного стану транспортних засобів, впорядкування перевезення пасажирів пільгових категорій та оперативно реагуватиме на скарги місцевого населення. Ще один його запит стосувався конфлікту на релігійній основі: священник УПЦ (МП) вдарив в обличчя місцеву мешканку, брат якої загинув на війні. Обранець громади просить провести роботу з очільниками та кліриками УПЦ (МП), що досі діють на території області, з метою недопущення випадків насильства – фізичного, морального, психологічного по відношенню до представників релігійних громад Православної церкви України.

Анатолій Філюк направив свій депутатський запит до голови ОВА із проханням звернутися до Кабінету Міністрів України щодо виплат потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Депутат наполягає, що ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» в значній мірі зменшує соціальні гарантії для населення, яке проживає на забрудненій території. «Є рішення судів про зобов’язання органів Пенсійного фонду України виплачувати розмір доплат відповідно до ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який передбачений відповідним рішенням суду, що набрало законної сили», – наголошує Анатолій Філюк.

Депутат Сергій Кошарук турбується про забезпечення госпіталів, лікарень, поліклінік, центрів первинної медико-санітарної допомоги, які перебувають в оперативному управлінні обласної та районних державних адміністрацій джерелами альтернативного живлення. «Це зокрема паливними електрогенераторами, накопичувачами електроенергії, сонячними електростанціями та іншим в розрізі потреби по кожному закладу. Прошу запланувати розгляд питання забезпеченості вказаних закладів резервним електроживленням на засіданні профільної та бюджетної комісій, а також з’ясувати стан виконання урядової постанови щодо охоплення системою енергетичного менеджменту закладів, установ і організацій виконавчих органів державної влади на території Волинської області», – підкреслив депутат.

Ігор Волошенюк звернувся до голови ОВА із запитом щодо надання земельних ділянок учасникам бойових дій. За його словами, ветерани звертаються до депутатів зі скаргами на неможливість скористатися правом на отримання землі. Тож просить з’ясувати причину проблеми та її поширеність.

Усі озвучені під час сесії запити були підтримані.

Ці та інші рішення ухвалили депутати під час 29-ї позачергової сесії.

На виконання Закону України «Про основи національного спротиву» більшістю голосів депутати ухвалили рішення про створення комунального закладу «Волинський обласний центр підготовки населення до національного спротиву», завданням якого є організація та координація загальновійськової підготовки цивільних до самооборони, опанування ними практичних вмінь з вправляння зі стрілецькою зброєю, мінування, керування БПЛА, облаштування блокпостів, ведення партизанського опору тощо. Виконувачем обов’язки призначено Ігоря Буренка – інструктора з керування дронами та фахового юриста. Йому спільно з управлінням з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами ОВА доручено розробити Статут комунального закладу, штатний розпис та здійснити всі організаційно-правові заходи з реєстрації установи. Під час обговорення депутати та військовослужбовці 100-ї ОМБр Андрій Козюра та Олександр Пирожик висловили пропозицію максимально використати знання і бойовий досвід ветеранів сталевої сотки, основу якої склали саме загони територіальної оборони.

Під час сесії зі словами вдячності до депутатського корпусу звернувся лучанин Віктор Хвиль за передачу Волиньрадою санітарного автомобіля з усім необхідним реанімаційним обладнанням для бойового підрозділу, в якому несуть службу двоє його синів.

Серед інших ухвалених сьогодні рішень – ліквідація обласного бюро медико-соціальної експертизи на вимогу реформи системи МСЕК. Ліквідаційній комісії доручено провести інвентаризацію майна комунального закладу з наступною передачею його, а також усіх медико-експертних справ. Повноваження МСЕК будуть передані 9-ом закладам охорони здоров’я: обласній клінічній лікарні, обласній інфекційній лікарні, медичному об’єднанню Луцької міської територіальної громади, Луцькій, Нововолинській та камінь-Каширській центральним районним лікарням, Волинській обласній психіатричній лікарі, Ковельському міськрайонному та Володимирському територіальним медичним об’єднанням. На базі цих медичних закладів команди лікарів-практиків і будуть проводити оцінювання. При чому під кожний окремий випадок формуватиметься індивідуальний склад експертної команди. Весь процес фіксуватиметься в електронній системі охорони здоров’я, а персональні дані лікарів і пацієнтів будуть закриті одні від одних до дня оцінювання.

Також за підсумками конкурсного відбору та на підставі рекомендацій профільних депутатських комісій сесія призначила керівників кількох комунальних закладів, зокрема: Тетяну Михалюк з контрактуванням строком на 5 років – директоркою Волинської Малої академії наук, Оксану Білоконь – очільницею комунальної установи «Відділ соціального розвитку закладів та установ освіти і науки» терміном на 3 роки, Руслана Юлдашева – керівником КП «Управління будинком Волинської обласної ради» з 5-річним контрактом.

Під час пленарного засідання позачергової сесії заяву фракції ВО «Свобода» в облараді озвучив її уповноважений представник, депутат та чинний військовослужбовець ЗСУ Олександр Пирожик.

У заяві викладено позицію фракції із закликом до української влади більш активно відстоювати національні інтереси держави та системно реагувати на нову хвилю антиукраїнської істерії у Польщі.

На думку депутата необхідно реагувати на передвиборні ігри польських політиків: «По-перше, у нас із поляками склалися добросусідські стосунки в багатьох сферах. Ніхто з українців не каже, що поляки – вороги. Бо в нас спільний геополітичний ворог – це імперська Росія. Але… Відсутність нашої реакції на такі політичні спекуляції може зруйнувати всі попередні напрацювання, формуючи в поляків думку, що українці – це нація різунів та паліїв. А це вже – не лише питання нашого міжнародного іміджу, це вже питання нашої національної безпеки. По-друге, не варто було дозволяти полякам проводити ексгумаційні роботи в односторонньому порядку. Ми ж розуміємо, що переважно це відбуватиметься в нас, на Волині. Поляки маніпулюватимуть цим дозволом у своїх електоральних цілях і винними робитимуть у першу чергу нас, волинян. Слід було паритетно залишити за собою бодай формальне право проводити аналогічні роботи на території Польщі – в місцях масових українських поховань на Холмщині, Підляшші, Надсянні… По-третє. Схоже, це – лише початок антиукраїнської істерії. Попереду в поляків – президентські вибори. І не здивуюсь, якщо до їх закінчення почуємо від польського Сейму не тільки звинувачення в геноциді поляків, а й нові претензії до України, аж до вимог покаятись і виплатити репарації», – висловив пересторогу депутат.

Відтак, фракція ВО «Свобода» закликає реагувати на такі виклики як на рівні спецслужб, так і офіційної дипломатії, бо такі ініціативи – як мінімум «недружній жест» у сторону України. «Маємо пояснити полякам, що цим самим вони кидають виклик українським воїнам, яким мали би бути вдячні за те, що фронт зараз – на українській, а не на польській території», – зазначається у заяві.

Розпочала роботу позачергова 29-а сесія обласної ради VIII скликання. Зареєструвалося 59 депутатів. У порядку денному – 30 питань. На засіданні присутні народні депутати Ірина Констанкевич та Вячеслав Рубльов, начальник облвійськадміністрації Іван Рудницький, представники правоохоронних і судових органів, військових формувань, голови громад, районних рад та військових адміністрацій, керівники комунальних установ та структурних підрозділів ОВА.

Головне з питань порядку денного – затвердження обласного кошторису на наступний бюджетний період. Вперше за два роки над формуванням фінансового документу депутатський корпус і облвійськадміністрація працювали спільно. Саме на такій співпраці Волиньрада наполягала після передачі ОВА повноважень розпоряджатися бюджетом на час дії воєнного стану. Консенсусу вдалося досягти з призначенням нового очільника виконавчої гілки влади, – на цьому наголосив голова Волиньради Григорій Недопад.

Отже основні показники обласного бюджету на 2025 рік: дохідна частина (без урахування трансфертів з держбюджету) становить майже 1,7 млрд грн, з яких трохи більше 1,5 млрд грн – доходи загального фонду (наповнюється за рахунок ПДФО, податку на прибуток підприємств, плати за надання адміністративних послуг) та 150 млн грн – спеціального фонду (сформовані за рахунок власних надходжень бюджетних установ, екологічного податку та стягнень за шкоду, заподіяну довкіллю). У порівнянні з 2024 роком доходи бюджету збільшуються на 3% або на 49 млн грн.

Як і у 2024 році не передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання х доріг загального користування місцевого значення. Одночасно, на державному рівні сконцентровані значні фінансові ресурси для підтримки місцевих бюджетів, які на даний час не розподілені. Такі кошти заплановані як за бюджетними програмами, що реалізовуються і у 2024 році, так і за трансфертами, які надаватимуться місцевим бюджетам вперше. Зокрема на облаштування укриттів, модернізацію харчоблоків та протипожежний захист в загальноосвітніх закладах, закупівлю шкільних автобусів та продовження реалізації проєкту «Нова українська школа», а також для підтримки ветеранів, забезпечення житлом їх сімей і розвитку ветеранських, а ще інвестиційних проєктів у сфері охорони здоров’я.

Що ж до видатків, то вони сформовані на підставі поданих головними розпорядниками коштів обласного бюджету бюджетних запитів, а також з урахуванням висновків постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та цінової політики за результатами проведених бюджетних слухань та пропозицій депутатів. Усього витрати обласного бюджету у 2025 році складуть понад 1,8 млрд грн. 80% з них спрямують на оплату праці та комунальних послуг. Майже 250 млн грн передбачено на реалізацію регіональних програм, зокрема Програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних підприємств та закладів охорони здоров’я, утримання закладів фізичної культури і спорту та реалізацію заходів за Обласною цільовою соціальною програмою розвитку фізичної культури і спорту .

Найбільше видатків в обсязі 975 млн грн передбачено на фінансування освітньої галузі. Це майже на 10% більше до бюджетних призначень на 2024 рік. У загальному обсязі асигнувань враховано висновки постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики обласної ради – додано 5,4 млн грн на: харчування учнів; співфінансування проєкту створення осередку професійної досконалості на базі Колківського центру професійної освіти; виготовлення технічної документації для Ковельського центру професійно-технічної освіти.

На охорону здоров’я передбачено майже 250 млн. грн, з яких 82,4 млн – на утримання трьох освітніх медичних установ, 165,6 млн грн – на фінансування обласних закладів охорони здоров’я. Враховано додаткові асигнування в сумі 2,7 млн. грн за пропозиціями депутатів, а саме на: придбання лікарських засобів для дітей з орфанними захворюваннями; капітальний ремонт укриття госпіталю ветеранів війни; співфінансування проєктів міжнародної технічної допомоги для обласної клінічної лікарні, ВОТМО захисту материнства і дитинства та обласного госпіталю ветеранів війни. Упродовж 2025-2026 років обласні заклади охорони здоров’я здійснюватимуть реалізацію 5 проєктів міжнародної технічної допомоги. На забезпечення їх співфінансування у 2025 році за рахунок коштів обласного бюджету знадобиться понад 11 млн гривень. Поки в бюджеті заплановано на цю мету лише 1,2 млн грн, решту передбачається виділяти за підсумками перевиконання дохідної частини упродовж бюджетного року.

На 2025 рік департаменту соціальної та ветеранської політики враховані видатки в загальному обсязі 240 млн грн. Основна частина спрямована на утримання установ соціального захисту населення: 5 психоневрологічних інтернатів та геріатричного пансіонату, обласного центру соціальних служб, центру соціально-психологічної допомоги, соціального гуртожитку та центру по здійсненню соціальних виплат. Додаткові призначення за пропозиціями обласної ради склали: 500 тис грн – на виконання Регіональної програми підтримки осіб, які брали участь у захисті Батьківщини та членів їхніх сімей; 600 тис – на придбання засобів догляду для підопічних психоневрологічних інтернатів; 500,0 тис – на забезпечення діяльності Горохівського психоневрологічного інтернату. Майже 18 млн грн призначені на утримання закладів, що надають соціальні послуги дітям, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Для галузі культури заплановано близько 135 млн грн, ріст видатків до 2024 року становить 9%. На фізичну культуру і спорт – майже 64 млн, з яких фінансуватимуться 12 установ, проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з олімпійських та неолімпійських видів спорту, а також виплату стипендій учасникам Олімпійських, Паралімпійських та Дефлімпійських ігор, видатним, молодим та перспективним спортсменам і їх тренерам, видатним діячам, ветеранам та одноразових грошових винагород спортсменам і тренерами області з видів спорту осіб з інвалідністю.

Також 5 млн грн передбачено на реалізацію програм в галузі сільського господарства та заходів Комплексної програми пільгового кредитування «Власний дім». На виконання природоохоронних заходів Регіональної екологічної програми у 2025 році пропонується спрямувати 7,5 млн грн коштів спеціального фонду за рахунок очікуваних надходжень екологічного податку. Їх буде розподілено на співфінансування проєкту “Стале управління водними ресурсами: шлях до відродження Західної України та Східної Польщі”, коригування Регіонального плану поводження з відходами та на субвенцію місцевим бюджетам для здійснення природоохоронних заходів. При цьому враховано висновки бюджетної комісії щодо спрямування 6 млн грн на утримання місцевих автодоріг.

Абсолютною більшістю голосів депутати схвалили обласний бюджет на 2025 рік.

Це найбільше об’єднання різних родів військ є надійною основою української армії. Це воїни, які знають ціну кожного сантиметра української землі. Дякуємо військовослужбовцям та ветеранам сухопутних військ ЗСУ!

Ви – на вістрі боротьби за країну і націю. Б’єтеся героїчно і стійко. Незламна воля та мужність Сухопутних військ Збройних сил України – гордість держави і кожного громадянина. Вічна памʼять і слава усім тим, хто віддав своє життя за свободу та мир. Цей подвиг навічно залишиться в історії, а пам’ять житиме в серцях українців.

Слава сухопутним військам! Слава Героям! Смерть ворогам!