Участь у відкритті оновленого підрозділу взяли голова Волиньради Григорій Недопад, очільник ОВА Іван Рудницький, начальник Західного регіонального управління Валерій Вавринюк, керівництво Володимирського району, митрополит Луцький та Волинський Михаїл, представники бізнесу, а також польські охоронці кордону.

«Устилуг» – єдиний на Волині пункт пропуску, де з часу запровадження воєнного стану здійснюється оформлення легкових автомобілів. І навантаження на цій ділянці чимале. В оновленій будівлі створено не тільки сучасні і комфортні умови для несення служби персоналом, а й конференц-зала для проведення міжвідомчих нарад та зустрічей з делегаціями. Також здійснено благоустрій прилеглої території.

Начальник Волинського прикордонного загону Богдан Ігнатюк зауважив, що модернізація прикордонної інфраструктури на українсько-польському кордоні проводиться в рамках комплексної роботи з впровадження європейських стандартів. За його словами реалізація проєкту вартістю понад 8 мільйонів гривень стала можливою завдяки підтримці обласної військової адміністрації та обласної ради, місцевих органів самоврядування та меценатів. «Дякую за субвенційні кошти, особлива вдячність аграрію Валерію Діброві, а також підприємцям. Спільними стараннями ми сьогодні маємо цей сучасний підрозділ, а головне належні умови для військовослужбовців, які охороняють державний кордон», – наголосив Богдан Ігнатюк.

«У нашому регіоні започаткована добра традиція ще попереднім керівником і продовжується нинішнім очільником Волинського прикордонного загону з відновлення прикордонних підрозділів. Не так багато ще залишилося задля цілковитої модернізації інфраструктури прикордоння, і нам треба завершити цей процес. Волинь, як прикордонна область, має бути взірцевою та відповідати європейським стандартам», – підкреслив голова обласної ради Григорій Недопад.

За старанність та ініціативу, проявлені під час виконання службових завдань, та з нагоди відкриття відділення інспекторів прикордонної служби «Устилуг» Почесною грамотою обласної ради він нагородив начальника відділення інспекторів Вікторію Галковську, сержанта з матеріального забезпечення Михайла Охремчука та інспектора прикордонної служби-інструктора кінологічної групи Михайла Євсюка.

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл разом із капеланами звершив чин освячення каплички на честь Покрови Пресвятої Богородиці, яку встановили на території тутешнього військового містечка.

В урочистому нагородженні лауреата взяв участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Літературну премію у 2018 році заснувала родина Івана Корсака спільно з видавництвом «Ярославів Вал» на честь відомого українського письменника та з метою популяризації історичної прози. До участі у конкурсі приймають українськомовні романи та повісті, які були опубліковані протягом останніх трьох років, ще не здобували інших літературних відзнак, вирізняються високим художнім рівнем і мають читацький або критичний розголос. Переможець отримує диплом, медаль і грошову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень.

«Родина Корсаків заклала неймовірно потрібну для України традицію – творити історичні романи. Багато письменників уникають писати історичні романи, проте саме цей жанр дозволяє дізнатися, як жили наші предки на Волині, Поділлі, Буковині, відчути дух тієї епохи. Приємно бачити, що з кожним роком все більше письменників бере участь у конкурсі, змагаючись за можливість обдарувати нас прекрасними творами. Тому хочу подякувати родині Корсаків та всім учасникам за те, що відроджуєте нашу історію», – зазначив Григорій Пустовіт.

Цього року лауреатом премії став Степан Процюк з романом «Пан. Роман про Євгена Чикаленка», присвячений видатному українському громадському діячу, меценату та публіцисту Євгену Чикаленку, який зробив значний внесок у розвиток української культури та преси на початку ХХ століття. Степан Процюк – автор понад 30 книг, володар відзнаки «Золотий письменник України», член Українського ПЕН-клубу. Нагороду переможцю конкурсу вручив генеральний директор VolWest Group, онук Івана Корсака Роман Корсак. Під час заходу учасники отримали можливість почути уривок з твору «Пан. Роман про Євгена Чикаленка» у виконанні автора роману, а також привітати переможців конкурсу «Читаю імена твої, Україно».

Під такою назвою відбулась онлайн-зустріч з нагоди Міжнародного дня демократії та в межах Тижня громадянського суспільства, який триватиме з 15 до 21 вересня. У конференції взяв участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук. До обговорення також долучилися громадські активісти, представники територіальних громад та управлінці обласного рівня.

Основними темами для обговорення стали роль влади у розвитку громадянського суспільства, необхідність громадської участі та ролі громадського сектору, а також пошук спільного ресурсу для розвитку громад через проактивну позицію мешканців.

«Впродовж останніх 20-ти років ми всі активно працювали над тим, щоб розвивати демократичні інституції, в тому числі й громадянське суспільство. Зворотного шляху немає і, попри обставини, в яких перебуває зараз наша країна, ми повинні далі працювати над посиленням громадської участі та розвитком громадського сектору. Громадянське суспільство, демократія та європейська спільнота – це тотожні і взаємозалежні поняття. Шлях до демократичних цінностей повинен бути неперервним, тим паче, що громадянське суспільство є запобіжником приходу до влади авторитарного або тоталітарного режиму. І війна, в якій ми зараз перебуваємо, йде, в тому числі, за демократичні цінності. Тому маємо й далі продовжувати цей шлях, розвивати громадянське суспільство в напрямку нашого європейського товариства», – зазначив Юрій Поліщук.

Також учасники обговорили виклики та можливості розвитку громадської участі та взаємодії з громадським сектором на місцевому рівні.

За підтримки обласної організації Товариства Червоного Хреста України у Центрі фізичної терапії та ерготерапії Волинського національного університету ім. Лесі Українки оновлено реабілітаційний простір. Ознайомитись із роботою центру та оглянути нове сучасне обладнання прибули голова обласної ради Григорій Недопад та очільниця обласного осередку Товариства Червоного Хреста Валентина Пришко.

Керівниця Центру фізичної терапії та ерготерапії, кандидат біологічних наук Наталія Ульяницька розповіла, що центр був створений у 2018 році за грантом Чеського посольства. Першочергово центр слугував навчально-практичною базою для якісної підготовки фахівців з реабілітації різних рівнів: бакалаврів, магістрів та аспірантів. «Але ми не зупинились на досягнутому і надалі, пройшовши стажування за кордоном та здобувши міжнародний досвід, почали надавати консультативні послуги населенню. Завдяки активній грантовій міжнародній діяльності ми оснастили центр сучасними тренажерами та обладнанням і маємо змогу надавати різного роду реабілітаційні послуги. До нас найперше звертаються студенти, працівники університету та члени їх сімей, втім основний акцент ми сьогодні робимо на військовослужбовцях та членах їх родин. Із військовими у нас налагоджена давня і тісна співпраця. По декілька разів на рік ми організовуємо для них заїзди у Західний реабілітаційний центр, що в Сянках, під цю програму ми залучаємо також наших викладачів та студентів старших курсів. Загалом для такої роботи у нас є різні програми та різні можливості», – розповіла вона.

За словами Наталії Ульяницької, з огляду на вимоги часу центр мав гостру потребу у тренажерах для активної реабілітації пацієнтів. Саме таке обладнання надійшло від Червоного Хреста, що посприяло значному оновленню тутешнього реабілітаційного простору. «Ми отримали саме таке обладнання, якого нам вкрай не вистачало. Це зокрема: реабілітаційна доріжка, що має зворотній зв’язок, адже дозволяє відстежувати серцебиття та регулювати підйом людини, також це горизонтальний велотренажер, що має декілька програм – від простого рівня до складного, орбітрек та комплексний силовий тренажер. Усе це необхідно для активної реабілітації пацієнтів, адже реабілітація – це не тільки про масаж, і це лише пасивна робота, а й про терапевтичні вправи та залучення пацієнта», – зауважила вона.

Очільниця обласної організації Товариства Червоного Хреста України Валентина Пришко розповіла, що це обладнання було придбано за сприяння донорської організації – німецького Червоного Хреста. «Ми вдячні нашим партнерам за цю допомогу, яка зараз дуже затребувана у нашій державі. У грошовому еквіваленті загальна сума закупленого обладнання становить понад 355 тисяч гривень. Усе це заради того, аби наші воїни, які потребують реабілітації, отримували цю допомогу безкоштовно. Нехай це обладнання служить на благо Україні», – наголосила вона.

Ректор ВНУ ім. Лесі Українки Анатолій Цьось своєю чергою зауважив, що розвиток напряму фізичної терапії та ерготерапії є дуже важливим. «Йдеться про якісну підготовку майбутніх фахівців, які будуть здійснювати реабілітацію наших воїнів, спеціалістів, які допомагатимуть захисникам повернутися до повноцінного життя. У наших планах, використовуючи потенціал викладачів і студентів, надавати більш широкий спектр фізіотерапевтичних послуг», – зауважив він.

Голова Волиньради Григорій Недопад висловив вдячність керівництву обласної організації Товариства Червоного Хреста за сприяння. «Червоний Хрест завжди тримає руку на пульсі, всіляко підтримує наші ініціативи та задовольняє першочергові потреби наших обласних комунальних закладів. Я переконаний, що це обладнання, точно буде інтенсивно використовуватися, адже попит на ці послуги неабиякий. Університет також має плани збільшити площі центру, а відтак потребуватиме додаткової допомоги. І наше першочергове завдання на наступні періоди – забезпечити необхідним обладнанням усі без винятку заклади, де проходять реабілітацію та відновлюються наші захисники і захисниці», – наголосив голова Волиньради.

Під час заходу Валентина Пришко також вручила подяки та подарунки найбільш активним волонтерам – студентам Лесиного вишу, які співпрацюють із Червонимо Хрестом та долучаються до усіх добрих справ і місій товариства та працюють у загонах швидкого реагування.

Це стосувалося керівників трьох обласних комунальних закладів, дія контракту з якими завершується. У роботі постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства взяв участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Зокрема депутати розглянули питання про продовження контракту з директоркою Ковельського центру медичної реабілітації та паліативної допомоги Наталією Віслогузовою. «Заклад розвивається відповідно до свого призначення. Ми надаємо паліативну допомогу і заодно працюємо над тим, щоб укласти договори із НСЗУ на нові пакети послуг. Уже підписали пакет на надання реабілітаційних послуг в амбулаторних умовах, далі плануємо надання реабілітаційних послуг в стаціонарних умовах. Одночасно працюємо над тим, щоб набрати відповідних фахівців та закупити обладнання, а також провести ремонт», – розповіла Наталія Віслогузова. За результатами розгляду питання члени комісії рекомендували голові Волинської обласної ради продовжити контракт з Наталією Віслогузовою строком на 5 років.

Також депутати заслухали інформацію про діяльність директорки Горохівського психоневрологічного інтернату Юлії Ковальчук. Депутата Юрія Валецького цікавило залучення коштів на розвиток закладу в умовах обмеженого обласного бюджету. Юлія Ковальчук зазначила, що ця робота в інтернаті проводиться давно. «Ми активно співпрацюємо з Горохівською територіальною громадою, на території якої розміщується заклад, і в бюджет якої надходить ПДФО. Також ми беремо активну участь в різноманітних проєктах та маємо налагоджену співпрацю з німецькими партнерами. Ми залучили 22 тис євро на облаштування підйомника, який уже працює», – зазначила керівниця. Вона також повідомила, що 14 мешканців Горохівського психоневрологічного інтернату вперше в історії братимуть участь у міжнародних змаганнях з футболу, які відбудуться в Польщі.

«Юлія Ковальчук одна з кращих очільниць наших закладів соціального спрямування. Колектив інтернату працює, створює комфортні умови та затишок для своїх підопічних і активно обмінюється досвідом як і з іншими установами, що розташовані на Волині, так і з тими, що є закордоном», – підкреслив Григорій Пустовіт. Депутати рекомендували продовжити термін дії контракту директорки на 5 років.

Крім того, в зв’язку із закінченням терміну дії контракту із директоркою обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей Галиною Йовик члени комісії рекомендували звільнити її з посади директора та покласти виконання обов’язків керівника на вихователя-методиста закладу Наталію Кондратович.

Комісія також розглянула питання вшанування загиблих під час війни медиків. «Найперше нам потрібно зібрати повну інформацію про тих представників медичної галузі нашого краю, які поклали свої життя задля України», – підкреслив депутат Юрій Валецький. Інформацію планують збирати не лише з часу активної фази війни, яка розпочалась у 2022-му році, а й з початку вторгнення росії на територію України – з 2014 року. «Ми маємо написати свою книгу пам’яті та гідно вшановувати їхній подвиг», – зазначила голова комісії Ірина Горовська. Депутати проєкт рішення підтримали.

Участь у роботі постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області взяв заступник керуючого справами виконавчого апарату ради Юрій Ройко.

Заступниця начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності Ірина Смірнова поінформувала членів профільної комісії, що 15 вересня закінчується термін дії контракту із директоркою комунального підприємства «Регіональний інформаційно-комп’ютерний центр» Світланою Мещеряковою.

Відтак, відповідно до Положення про порядок призначення та звільнення з посади керівників обласних комунальних підприємств, установ, організацій та враховуючи умови контракту, укладеного із керівником, члени комісії одноголосно рекомендували голові обласної ради Григорію Недопаду продовжити термін дії контракту із Світланою Міщеряковою терміном на 5 років.

Ці та інші питання були предметом розгляду на традиційній оперативній нараді при начальникові ОВА. Участь у засіданні взяв голова обласної ради Григорій Недопад.

В області триває підготовка житлово-комунального господарства та житлового фонду до опалювального сезону. За словами директора департаменту ЖКГ ОВА Василя Венського, підприємства звітують про готовність до зими на 92% – проведено заміну і ремонт мереж, котельного господарства, проведені необхідні роботи у житловому фонді. Крім того, на випадок виникнення надзвичайних ситуацій в області встановлено електрогенеруючі установки загальною потужністю 96 МВт. Голова ОВА доручив очільникам райдержадміністрацій забезпечити можливості для швидкого та безперешкодного поновлення запасів пального для генераторів у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Про стан автомобільних доріг місцевого значення та заходи з підготовки до осінньо-зимового періоду доповідав заступник директора департаменту житлово-комунального господарства ОВА Даниїл Масич. За його словами, з обласного бюджету на ремонт автошляхів було виділено 71 млн грн, ще 61 млн грн – співфінансування з місцевих бюджетів. «З державного бюджету на будівництво, реконструкцію та ремонт доріг кошти не виділяються. Проте на поточний ремонт та експлуатаційне утримання доріг місцевого значення із загального фонду держбюджету було передбачено 39 млн грн, з яких оплачено 28 млн грн. Їх використали на аварійний ремонт мостів», – наголосив посадовець. В листопаді планується обстеження автомобільних доріг спільно з головами територіальних громад для визначення критичних ділянок, які потребують ремонту у 2026 році. Крім того, голова ОВА Іван Рудницький зазначив, що очікує від громад інформації щодо закупівлі піщано-сольової суміші для посипання доріг.

Окремою темою обговорення стало забезпечення медпрацівників сільської місцевості житлом. Наразі область потребує 178 лікарів. З огляду на це, Міністерство охорони здоров’я реалізує програму для забезпечення медиків житлом, насамперед для заповнення вакансій у сільській місцевості, шляхом купівлі житла за кошти державного бюджету. Медик самостійно обирає житло, яке відповідає певним вимогам (наприклад, розташоване не далі 30 км від роботи), після чого заклад охорони здоров’я, отримавши схвалення від обласного департаменту та МОЗ, купує це житло і надає його у користування медику. «За результатами відбору і відповідності вимогам МОЗ, надійшли пропозиції від КП Оваднівський центр первинної медичної допомоги та КП Ратнівська центральна районна лікарня», – зазначив начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух. Крім того, з метою залучення лікарів для роботи в сільській місцевості в Ратнівській лікарні передбачили укладання строкового договору з лікарем, а також виплату одноразової грошової допомоги в сумі 200 тис грн. Цьогоріч на таких умовах працевлаштували 3 лікарів. Також держава пропонує одноразову адресну допомогу випускникам, які закінчили підготовку в інтернатурі за лікарськими спеціальностями та були працевлаштовані у сільській місцевості. «Уже підготовлені документи на отримання одноразової адресної допомоги для 11 лікарів», – наголосив Юрій Легкодух. 

У 81-ші роковини початку примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини на меморіальному комплексі «Вічна слава» у Луцьку відбулось скорботне віче.

Схилити голову перед пам’яттю жертв насильницької масової депортації та антиукраїнських репресій, вчинених комуністичними режимами СРСР та Польської Народної Республіки, прийшли члени обласного ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина» та громадськість. Від Волиньради участь у пам’ятному заході взяв заступник голови Григорій Пустовіт.

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх, хто віддав життя за незалежність України, загинув у тюрмах, на засланні, «холмщан», життя яких обірвало вигнання, а також сучасних українських Героїв. Поминальну літію за загиблими відслужив настоятель храму Холмської ікони Божої Матері, протоієрей отець Михаїл. Учасники заходу поклали квіти до підніжжя пам’ятника жертвам депортацій.

«Кожен рік, приходячи сюди, ми згадуємо про той важкий український шлях, який пролягає крізь терни зла і несправедливості, горя і біди. Але наш народ продовжує долати цей шлях, адже це наша місія – іти, щоб зберегти свою ідентичність, свою мову, культуру і самих себе. Минуле нас повинне вчити, тому сьогодні ми згадуємо тих українців, яких сьогодні з нами немає, наші втрати, які ми понесли на шляху до незалежності і які несемо знову, бо те, що сьогодні відбувається – це продовження загальноукраїнської боротьби за свою державність. Але ми повинні пам’ятати, вірити і не сумніватися – ми переможемо і розбудуємо гідну Україну. Це і буде даниною пам’яті для кожної української жертви, яка лягла на вівтар цієї перемоги», – наголосив заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Голова Волинського ветеранського громадсько-культурного товариства «Холмщина» Ніна Бачинська висловила вдячність керівництву області за постійну увагу до потреб спільноти та сприяння у вирішенні проблемних питань. Вона також зауважила, що «холмщаки» цьогоріч також були почуті й на загальнодержавному рівні – Верховною Радою було прийнято довгоочікувані законодавчі зміни щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з територій, на яких компактно проживало українське населення, та які на той час входили до складу Польської Республіки.

Довідково:

Національний пам’ятний день установлено відповідно до постанови Верховної Ради України у 2018 році на знак вшанування пам’яті про насильницьку депортацію сотень тисяч українців внаслідок домовленостей між комуністичними режимами СРСР та Польщі. Депортація мала на меті призупинення тисячолітнього існування найзахіднішої гілки українства. 9 вересня 1944 року СРСР та Польща уклали угоду про «взаємний обмін населенням» — примусово виселяли українців із Польщі, а поляків з України. За інформацією Українського інституту національної пам’яті примусово покинули свої домівки 750 тисяч українців, які втратили все своє майно. Депортація супроводжувалась застосуванням терору, репресій, конфіскації майна, обмеження політичних, соціальних, економічних і культурних прав людей. Зокрема, понад 482 тисячі українців у 1944—1946 роках примусово переселили до УРСР. У 1947 році майже 150 тисяч тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, польська влада в ході операції «Вісла» примусово депортувала у північні та західні регіони Польщі. Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948 та 1951 роках.