Участь у звітно-виборному форумі найбільшої бізнес-асоціації краю взяв голова Волиньради Григорій Недопад.

Підтримати членів Волинської ТПП прибув і президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. Напередодні він мав робочу аудієнцію з головою обласної ради Григорієм Недопадом. Під час зустрічі йшлося про взаємодію з органами влади як інструмент для розвитку економіки регіону та бізнесу. «Зараз ми активно розвиваємо напрямок ветеранського підприємництва і розраховуємо, що місцева влада підтримає цю ініціативу. Волинь ми вбачаємо серед стратегічних регіонів в перспективі залучення інвестицій і готові виступити посередниками», – запевнив Геннадій Чижиков. У відповідь Григорій Недопад зауважив, що в області над залученням ветеранської спільноти до ведення бізнесу системно працюють органи влади, освітні заклади, центри зайнятості та ветеранські хаби. «Натомість ми будемо вдячні за допомогу у залученні потенційних інвесторів до наших індустріальних парків. Їх мережу ми активно розвиваємо, маючи у перевагах прикордонне розташування і розвинену логістику», – констатував голова Волиньради. Сторони домовилися найближчим часом організувати презентаційні зустрічі на рівні дипломатичних кіл іноземних країн.

Відкриваючи підсумкову конференцію, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков зауважив, що Волинська ТПП – серед лідерів регіональних палат і подякував місцевій бізнес-спільноті за роботу і взаємодію. До представників ділових кіл краю звернувся і голова Волиньради Григорій Недопад: «За останніх важких чотири роки ми упевнилися в тому, що світ недооцінював Україну, її інновації, ресурси, стійкість, адаптивність. За цей період наш бізнес настільки адаптувався та еволюціонував, що йому під силу не лише на рівні конкурувати з іноземними партнерами, а й в багатьох речах мати перевагу. Бажаю розвитку і процвітання».

Про результати роботи Волинської ТПП за п’ятирічний період перед членами звітував її очільник Олександр Смолич. «Нам вдалося досягти стійкої динаміки членства – з 245 компаній на початку періоду – до 313 членів на початок 2026 року і вже 350 компаній станом на сьогодні. Це свідчить про зростання довіри бізнесу, підвищення цінності послуг палати та активну позицію підприємницького середовища регіону», – запевнив керівник. Він також зауважив, що окрім кількісного зростання палата працює над формуванням сильної бізнес-спільноти.

Йдеться про системні проєкти та програми підтримки бізнесу, зокрема експортний розвиток; розширення міжнародних можливостей за для пошуку партнерств, нових ринків, сучасних знань і технологій; започатковано нову ініціативу «День члена палати» як платформу для обміну досвідом і побудови ділової взаємодії між членами палати.За словами Олександра Смолича, за звітний період організація зуміла впровадити 25+ послуг для бізнес-середовища краю. Окрім того, члени Волинської ТПП провадили й активну волонтерську діяльність: об’єднаним силам оборони передано більше сотні авто для бойових та логістичних завдань, а також близько 300тонн гуманітарної допомоги для збройних формувань, медичних закладів, дитячих будинків і цивільних.

За підсумками голосування, члени Волинської ТПП обрали Олександра Смолича керівником на наступний п’ятирічний період.

Обговорення стратегічного для регіону документу, а також затвердження портфоліо регіональних кластерних проєктів відбулось за участі представників влади, освіти, бізнесу та інституцій розвитку. До дискусії долучився і голова обласної ради Григорій Недопад.

Круглий стіл відбувся в рамках ініціативи Clusters4Regions, що впроваджується на запит Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Українським кластерним альянсом і фінансується Швейцарсько-українським проєктом UCORD.

Ректорка ЛНТУ Ірина Вахович наголосила, що подія має на меті посилити координацію між університетом, як технічним осередком інженерної освіти, керівництвом області, експертним середовищем та бізнесом у питаннях економічного відновлення та формування нових полюсів зростання регіону. «Маємо визначити роль університету в системі кластеризації Волинської області. Якщо говорити про традиційне розуміння кластеру, то це певна взаємодія різних суб’єктів, які об’єднуються для того, щоб досягнути більшої мети, аніж вони можуть це зробити окремо. Тому наш технічний університет має бути одним із елементів кластерного руху та інноваційного розвитку регіону. Ми активно працюємо у цьому напрямку і дуже вдячні керівництву області за підтримку у розробці програми кластерного розвитку Волині, яка невдовзі має бути затверджена на урядовому рівні», – зауважила вона.

Голова Волиньради Григорій Недопад схвально оцінив активну позицію ЛНТУ щодо розробки та промоції рамкового для області документу. «Ця програма має стати основою для системного впровадження кластерного підходу як інструменту економічної трансформації, інноваційного зростання та підвищення конкурентоспроможності Волині. Як обласна рада, так і військова адміністрація схвально оцінюють та всіляко готові підтримати такі ініціативи нашого університету, який займає провідні позиції серед закладів вищої технічної освіти. Як відомо, в Україні досі не існує державної кластерної політики на національному рівні, хоч це загальноприйнята практика розвинених європейських країн. Тому будемо сподіватися, що наш приклад також стане дороговказом для інших регіонів та формування цілісної кластерної політики держави», – наголосив він.

В рамках круглого столу відбулись презентації кластерних проєктів. Зокрема ректорка ЛНТУ Ірина Вахович розповіла про стратегічну ініціативу закладу, спрямовану на формування сучасного середовища підготовки фахівців, розвитку прикладних досліджень та інноваційних сервісів для регіону – «Кампус досконалості». Повідомила й про відкриття двох нових факультетів: робототехніки та штучного інтелекту, а також креативних індустрій, маркетингу та комунікацій, які теж покликані стати кластерами.

Учасникам зустрічі також презентували проєкт «Volyn Smart Agro Cluster», що має стати інструментом економічного розвитку сільських територій, підтримки локальних виробників та впровадження інновацій в аграрному секторі. Окрім того, було представлено проєкт розвитку розподіленого 3D-виробництва на базі університетської мережі та партнерської співпраці бізнесу «Uni3Dlink», а також ініціативу з підготовки кадрів у сфері агродронів для екологічно, ефективного та стійкого сільського господарства «DRONE4FARM».

Відповідне розпорядження підписав голова обласної ради Григорій Недопад. Засідання відбудеться 31 березня 2026 року об 11 годині.

Проєкт порядку денного ТУТ:

https://new.volynrada.gov.ua/…/pro-sklykannya…/

Про наслідки рукотворних пожеж в екосистемі йшлося під час чергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Участь у її роботі взяв заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Одне з ключових питань – запобігання та протидія масовим пожежам лісів, торфовищ і сільгоспугідь у весняно-літній період. За словами начальника ГУ ДСНС України в області Мирослава Дем’янчука, станом на березень на Волині через спалювання сухої рослинності зареєстровано понад 150 пожеж, внаслідок яких вигоріло близько 130 га. Він закликав волинян не вчиняти подібного і нагадав про значні штрафи за порушення заборони. Мирослав Дем’янчук наголосив, що в області тривають профілактичні рейди, офіцерами-рятувальниками громад таких проведено вже понад 60, до відповідальності притягнуто пів сотні порушників.

Також члени комісії ТЕБ та НС затвердили паспорт ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, який стане основою для рішень у сфері цивільного захисту.

Відбулось чергове засідання Комісії для оцінки і віднесення територій до функціональних типів при Мінрозвитку. Участь у її роботі взяв голова Волиньради, віцепрезидент Української асоціації районних та обласних рад з питань регіональної політики Григорій Недопад.

В рамках нинішнього засідання найперше було розглянуто пропозиції щодо доповнення переліку територій відновлення, поданих народним депутатом Михайлом Соколовим. Нагадаємо, до таких належать громади, де відбувалися бойові дії, були тимчасово окупованими чи віднесені до зони можливих бойових дій; в яких за останніх три роки пошкоджено або зруйновано більше 20% об’єктів; відбувається різке зниження рівня соціально-економічного розвитку та значне переміщення населення. Так, більшістю голосів члени комісії доповнили список територій відновлення ще пʼятьма територіальними громадами Дніпропетровської області.

Також члени комісії продовжили формування переліку ТГ з особливими умовами для розвитку. Зокрема, зосередили увагу на визначенні територій техногенних катастроф – найперше тих, що постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС. До цього функціонального типу загалом комісія віднесла 49 громад у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Експерт, член комісії, голова ГО «Товариство дослідників України» Павло Остапенко зазначив, що відповідно до законодавства до іншого типу – зон радіоактивного забруднення включено громади з Івано-Франківської, Сумської, Хмельницької, Вінницької, Київської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської та Тернопільської областей, загалом – це понад 200 громад. «Як бачимо, це регіони, які досить віддалені від зони радіоактивного забруднення та відчуження. Однак вони включені до переліку відповідно до постанови Кабміну від 1991 року. Тому, можливо, нам варто обговорити кожну громаду окремо, аби прийняти зважене рішення», – зауважив він.

На черзі – розгляд віднесення ТГ до територій регіональних полюсів зростання.

Привітав спортивну молодь голова Волиньради, очільник регіонального відділення Національного олімпійського комітету України Григорій Недопад.

За чемпіонський титул змагатимуться близько 250-ти учасників у віковій категорії юнаки та молодь. 16 команд з різних громад області впродовж трьох днів будуть виборювати звання найсильніших.

«Дуже приємно бачити таку кількість учасників спортивних змагань на обласному рівні. Україна виборює багато нагород у спорті на різноманітних змаганнях і ми горді тим, що серед найкращих – імена волинян. Я впевнений, що у цьому залі присутні майбутні чемпіони, які представлятимуть нашу країну на міжнародній спортивній арені. Бажаю успіхів та наснаги не лише сьогодні, а й у майбутньому професійному зростанні. Нехай переможе сильніший»,- звернувся до спортсменів та їх наставників Григорій Недопад.

Виклики здобутки та перспективи цієї актуальної потреби регіону обговорили учасники круглого столу, що відбувся на базі Академії рекреаційних технологій і права. Участь у фаховій дискусії взяли голова обласної ради Григорій Недопад, начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух, начальник регіонального центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», депутат обласної ради Віктор Галан-Влащук, представники медичних і реабілітаційних закладів, оздоровниць, центрів зайнятості, а також науково-педагогічні працівники.

Мета багатосторонньої дискусії – пошук нових підходів з підготовки фахівців з фізичної терапії та ерготерапії, визначення шляхів підвищення їхньої кваліфікації, а також формування сучасної системи післядипломної освіти на базі АРТіП. Ректорка Академії, депутатка облради Людмила Стасюк зауважила, що у розвитку реабілітаційної освіти нашого регіону значна роль належить саме Академії рекреаційних технологій і права, де підготовка фахівців з фізичної терапії та ерготерапії є стратегічною місією. Зокрема, тут навчаються на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях здобувачі вищої освіти за спеціальністю «Терапія та реабілітація», окрім того у вересні 2025 року стартували курси підвищення кваліфікації за цією ж спеціальністю, де навчаються слухачі за ваучерами з Волинської, Одеської, Львівської, Полтавської, Чернівецької, Дніпропетровської, Сумської, Миколаївської, Хмельницької областей та міста Київ.

«Ми усвідомлюємо, що від якості підготовки залежить якість життя тисяч людей, саме тому обʼєднали потужний викладацький склад, де теорія завжди підкріплюється практичним досвідом. Наші навчальні програми динамічні та відповідають запитам сучасної медицини. Дипломовані фахівці Академії вже стали основою реабілітаційних команд у багатьох спеціалізованих закладах Волині та всієї України. І саме успішний досвід наших випускників дає нам право сьогодні модерувати цей діалог та ставити амбітні цілі для подальшого розвитку галузі. Ми переконані, що освіта, яку дає наш заклад, є міцним фундаментом для розбудови сучасної системи реабілітації. Волинь має стати потужним хабом, де освітня теорія зустрічається з передовою клінічною практикою», – переконана Людмила Стасюк.

«Щира вдячність Академії рекреаційних технологій і права, яка ініціювала обговорення цієї надзвичайно актуальної тематики. До 2014 року на спеціальності фізичних терапевтів та ерготерапевтів не було особливого попиту, втім усе змінилось у час великої війни, яка ставить перед нами непрості виклики. Це і відновлення ветеранів, допомога цивільним після травм та підтримка людей з інвалідністю. Саме тепер ми відчули актуальність цих спеціальностей та значну потребу у таких фахівцях в наших санаторіях, реабілітаційних центрах та закладах охорони здоров’я», – наголосив голова Волиньради Григорій Недопад та побажав учасникам заходу плідної дискусії.

В рамках круглого столу обговорювались сучасні вимоги до професійних компетентностей фізичних терапевтів та ерготерапевтів, відповідність освітніх програм потребам практики, розвиток системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку, впровадження дуальної освіти, посилення співпраці між закладами освіти, медичними установами та роботодавцями.

За результатами круглого столу буде сформовано практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичної терапії та ерготерапії, а також посилення ролі Академії рекреаційних технологій і права як регіонального центру розвитку реабілітаційної освіти.

Голова Волиньради Григорій Недопад провів робочу зустріч із представниками керівного складу Центру пробації Анатолієм Осадчим та Володимиром Баранцем.

Йшлося про розвиток системи пробації на Волині, зокрема реалізацію пілотного проєкту щодо роботи з ветеранами війни, які перебувають у конфлікті з законом, а також посилення міжвідомчої взаємодії з їх реінтеграції в суспільство. «Ми маємо розуміти, що військовослужбовці проходять усі можливі інстанції: прокуратура, суди, поліція, а лиш потім до нас. Тому ми є заключним етапом, що має допомогти вирішити питання для пробації» – зазначив Анатолій Осадчий.

Під час зустрічі обговорили і можливості розширення міжнародного партнерства у сфері пробації з урахуванням прикордонного розташування області. Представники Центру пробації також розповіли про створення за європейськими стандартами офісу у Ківерцях, який допомагає облаштовувати місцева влада. А також поділилися намірами відкриття Центру життєстійкості у Ратнівській громаді, зауваживши, що розраховують на фінансову підтримку місцевих бюджетів.

«Усі ініціативи й задуми, що я почув, є слушними. Ми розуміємо час, у якому живемо, та усі його ризики. Підтримка ветеранів повинна бути, незалежно від обставин, з якими вони зіштовхнулися, бо їхній внесок у захист країни не повинен забуватися. Я ініціюватиму розгляд шляхів реалізації цих проєктів на засіданні Координаційної ради органів місцевого самоврядування для пошуку спільного рішення»,- підсумував зустріч Григорій Недопад.

Звіт про доходи і видатки основного обласного кошторису розглянули під час засідання постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та цінової політики.

Начальник департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк доповів, що минулоріч власні доходи обласного бюджету склали 2 млрд грн, понад план до уточнених упродовж бюджетного періоду показників надійшло 13 млн гривень, що на 20% більше у порівнянні з 2024 роком. Загалом же протягом року плановий обсяг власних доходів збільшено до початкового річного плану на 263 млн гривень. «Позитивна динаміка зумовлена збереженням економічної активності та зростанням заробітної плати, пов’язаним з умовами надання статусу критичності підприємствам та бронюванням працівників», – обґрунтував Ігор Никитюк.

У 2025 році було отримано 18 міжбюджетних трансфертів із державного бюджету загальним обсягом понад 1,1 млрд грн. Зокрема: 685 млн грн цільових субвенцій – для пріоритетних напрямків розвитку освітніх закладів (оплату праці педагогічних працівників, придбання шкільних автобусів, створення навчально-практичних центрів сучасної професійно-технічної освіти, протипожежний захист та безпечне освітнє середовище, проєкт «Нова українська школа», харчування учнів); 37,5 млн гривень – на підтримку окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я; 195 млн – на придбання житла для сімей окремих категорій учасників бойових дій; 30 млн – для забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни; 7 млн грн – для формування фондів житла тимчасового проживання; 43 млн грн – на забезпечення житлом дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

На видатки обласного бюджету минулріч загалом спрямовано 2,8 млрд грн. «Одним пріоритетних напрямів використання ресурсів обласного бюджету була підтримка обороноздатності країни. На забезпечення таких витрат було враховано 204 млн грн. Найбільше асигнувань припадає на соціально-культурну сферу – 2,45 млрд гривень. При цьому питома вага витрат на освіту становить 60%, тоді як на решту галузей – від 7 до 11%», – констатував головний фінансист області.

На реалізацію заходів 22 регіональних програм використано майже 470 млн грн, зокрема: на заходи Програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних підприємств та закладів охорони здоров’я – 158 млн грн; Цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту – 69 млн грн; Програми матеріально-технічного забезпечення військових частин, підрозділів правоохоронних органів, заходів територіальної оборони та комплектування військових частин – 52 млн грн; та Регіональної програми підтримки осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, та членів їхніх сімей – майже 50 млн гривень.

Під час обговорення звіту депутат Ярослав Матвійчук цікавився ситуацією з фінансуванням ремонту доріг, а також спроможностями обласного бюджету забезпечити видатки на ініційоване урядом підвищення зарплатні педагогічним та соціальним працівникам. За словами Ігоря Никитюка, на утримання автошляхів загального користування місцевого значення цьогоріч передбачено 60 млн грн, а видатки на цю мету здійснюватимуться на умовах співфінансування 50 на 50 з бюджетів громад. Є сподівання і на виділення державних коштів. Що ж до видатків на підвищення оплати праці педагогічним (на 20% з січня та на 30% з вересня) та у 2,5 рази соціальним працівникам, то в обласному бюджеті передбачено 50 і 70 млн грн відповідно. «Незабезпеченість на ці потреби по області становить 300 мільйонів. Відповідні клопотання ми уже надіслали до Міністерства фінансів. Вони стосуються також і оплати енергоносіїв, вартість яких суттєво зросла цьогоріч», – запевнив посадовець.

Підсумовуючи аналіз головного обласного кошторису, голова бюджетної комісії Орест Маховський зауважив, що 2025 фінансовий рік, як і кілька попередніх, був складним. «Попри те, що було скасовано окремі державні дотації, в області вдалося налагодити ефективну взаємодію з громадами стосовно їх участі у співфінансуванні ремонту медичних закладів, доріг, закупівлі шкільних автобусів. Урядові ініціативи з підвищення зарплат педагогам і соціальним працівникам, запровадження безоплатного харчування для усіх школярів вимагатимуть від нас і цьогоріч максимальної економії та ефективності використання бюджетних коштів. Тож дякую усім, хто у 2025 році приймав правильні фінансові рішення, а також за незмінну підтримку сил безпеки та оборони», – зазначив Орест Маховський.

З огляду на передачу на період дії воєнного стану повноважень розпоряджатися обласним бюджетом обласній військовій адміністрації члени комісії рекомендували сесії Волиньради взяти звіт про виконання обласного бюджету-2025 до відома.